CC BY
11Щиро вiтаючи В. В. Моргуна з ювтеем, успiшним творчим життям, високою державною в'дзнакою, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Укра/нський ¡нститут експертизи сорт'в рослин / редколег'т журналу „Сор- товивчення та охорона прав на сорти рослин" зичить йому високо/ наснаги, пл'дного творчого довголiття \ приеднуеться до побажань авторiв „Вт зрiлостi \ мудростi" В. М. Маласая \ В. М. Гаврилюка.
Голова Держсортслужби Хаджиматов В. А., Директор У1ЕСР Гончарук В. Я., Головний редактор журналу Шелепов В. В.
УДК 633.11: 631.526
В1К ЗР1ЛОСТ1 I МУДРОСТ1
В. М. Маласай, кандидат сльськогосподарських наук УкраУнська державна насннева нспек^я, В. М. Гаврилюк, кандидат сльськогосподарських наук 1нститут фiзiологiУ рослин i генетики НАН УкраУни
Г\
За визначний особистий внесок у розвиток в^чизняноТ' аграрноТ науки, створення й впровадження у виробництво високопродуктивних сор^в та пбрифв стьськогосподарських культур Указом Президента УкраТни присвоено звання Герой УкраТни з врученням ордена Держави Володимиру Васильовичу Моргуну -директоровi 1нституту фiзiологiТ рослин i генетики. НАН УкраТни, доктору бюлопчних наук, професору, академку НАН УкраТни. Писати про В.В.Моргуна легко i воднораз -надзвичайно важко. Легко - бо немае жодноТ потреби з-помiж подш
буденних, переачних видобувати яскравш та промовистЫ, аби засвщчити й потвердити ту чи шшу рису його вдачк Тх, цих промовистих свщчень - хоч греблю гати! Важко - бо спробуйте-но убгати в куценьку журнальну публкацш все, нащо годилося б i хоттося б звернути увагу! З огляду на це постараемося обмежитись лише сухою констата^ею подш i факпв, залишивши за читачем право на Тх оцЫку та осмислення.
Володимир Васильович Моргун на-родився 10 березня 1938 р. у селi Ново-селиця Чигиринського району ЧеркаськоТ областк Закiнчив Знам'янський стьсько-господарський техшкум, а вiдтак - агро-номiчний факультет УкраТнськоТ стьсько-господарськоТ академи. Наукову дiяльнiсть розпочав студентом. У 1964-1967 pp. навчався в аспiрантурi УСГА за спе-цiальнiстю „Генетика". 1з 1974 р. - завщувач вiддiлу експериментального мутагенезу в 1нститут молекулярноТ бiологiТ i генетики АН УРСР. У 1986 р. обраний директором 1нституту фiзiологiТ рослин АН УРСР, який пюля об'еднання з генетичними вщдтами 1нституту молекулярноТ бюлогп i генетики реорганiзовано в 1нститут фiзiологiТ рослин i генетики НАН УкраТни. У 42 роки захистив докторську дисертацш, в 47 - його обрано членом- кореспондентом АН УРСР, а в 52 -академком НАН УкраТни.
1м'я В. В. Моргуна добре вщоме в св^ових наукових колах як ученого яск-
равого таланту, видатного селекцюнера, науковi роботи якого присвячен дослн дженням у галузi генетики i селекцi'í рослин, генетичноТ iнженерiУ, бiотехнологií' та фiзiологiчноí' генетики, розробки теори Ыдуковано''' мутацмноТ мiнливостi рослин. Для цього, зазначимо, потрiбнi як глибо::; й рiзнобiчнi фундаментальнi знання, так i виняткова, творча Ыту'Мя.
Головним напрямом дослщжень В. В. Моргуна було i залишаеться генетичне полiпшення найважливiших для УкраУни сiльськогосподарських культур - пшениц та кукурудзи. Володимир Васильович розвинув теорю Ыдуковано''' мутацiйнбí мiнливостi та обфунтував новий напрям генетичного полтшення рослин - мутацiйну селекцiю. Йому належить першеть у виявленнi мутацмно! активностi низки хiмiчних речовин i фiзичних чинникiв, у тому чи^ й факторiв навколишнього се-редовища. Учений розкрив генетичну природу мутацм, створив унiкальнi форми рослин, що ознаменували розвиток окремих напрямiв генетико-селекцмних дослiджень.
Широке визнання дiстали прац В. В. Моргуна з питань теори i методiв гетеро-зисно''' селекц'' кукурудзи створення нового типу натвкарликових сортiв пшеницi озимо''', що поклали початок изеленiй ре-волюцп1' в Украí'нi. Йому належить першгсть у розробцi методiв практичного ви-користання iндукованих мутантiв, а також у розвитку наукових основ ведення на-сiнництва мутантних сортiв альськогос-подарських культур.
Науковий iнтерес та дiяльнiсть вче-ного виходять за межi академiчних про-грам. В. В. Моргун виконав ункальы до-слiдження щодо генетично''' загрози нас-лiдкiв авари на Чорнобильськiй АЕС. Зна-чно вища (у 8-12 разiв) порiвняно iз спон-танним рiвнем частота хромосомних аберацiй та видимих мутацм у рослин, вирощених у цiй зонi, свiдчить про те, що Чорнобильська зона навггь через 20 рокiв пiсля аварп продовжуе бути генетично не-безпечною.
Характерною особливiстю дiяльностi академiка В. В. Моргуна е не лише ширина наукових Ытереав та пошуюв. У кожый сферi експериментальних пошуюв вiн запропонував новi, оригiнальнi пщходи до дослiдження рiзноманiтних бiологiчних явищ i процесiв. Значне мiсце у дослщженнях ученого вiдведено фор
муванню принципово новоУ фiлософiУ щодо генетичноУ ^енери, бiотехнологíl' та фiзiологiчноУ генетики. Володимир Васильович уперше на рослинах здмснив всебiчну оцiнку генетичноУ активносл на-тивних i модифкованих екзогенних ДНК, за Ух допомогою впровадив безвекторне перенесення низки геыв кукурудзи вiд донора до рецитента за типом генетичноУ трансформаций Разом i3 колегами отримав першi в Укран трансгеннi рослини кукурудзи. На той час це були прюритеты дослщження не лише в УкраУы, а й у свiтi. Використавши в процесi гiбридизацíí гамма-опромiнений пилок, дослщник виявив мутацiйнi втрати батьювських алелiв. Це явище, назване iмiтацiею гiбридизацií', що вiдiграе важливу еволюцмну роль, зокрема у видоутвореннi, було застосоване ученим для при-швидшення створення нових форм рослин. На приклад отриманих багато- маркерних мутацм вiн обфунтував наукове уявлення про комплексний характер Ыдукованого мутацiйного процесу, покладеного в основу мутацiйноí' селекцй' за цiлою низкою кiлькiсних ознак. Лише побiжний перелiк напрямiв наукових пошуюв В. В. Моргуна засвщчуе його непересiчну працездатнiсть та високий професiоналiзм, що врештi й дали йому змогу стати загальновизнаним авторитетом у своУй галузi.
Якщо ж поглянути на досягнуте вче-ним, так би мовити, в практична площиы, то воно матиме такий вигляд. Створено 86 сор^в i гiбридiв рiзних культур, якi занесем до Державного реестру сортiв рослин УкраУни. Вперше за всю еторш вiт-чизняного держсортовипробування сорти пшеницi озимоУ селекцй академка НАН УкраУни В. В. Моргуна - Смуглянка, Золо-токолоса та Фаворитка сформували ре-кордний урожай зерна в 11,5-12,4 т/га. Генетичний потенцал його нових пбриств кукурудзи (Богун, Метеор 317 МВ: Аметист) сягае 14-16 т/га зерна i понад 100 т/га листко-стебловоУ маси. Створено вже п'яте поколЫня гiбридiв кукурудзи, придатних для виробництва бюпально- го. Сорти пшениц озимоУ, жита, тритикале, гiбриди кукурудзи селекцй В. В. Моргуна вже 26 рогав висiваються на полях УкраУни та кран СНД. По0вы площi Ух у рiзнi роки становили вiд 1 до 5,5 млн га. Створена з його Ыцативи колекця цiнних зразкiв пшениц i кукурудзи
в очолюваному ним 1нститул визнана на-цiональним надбанням.
Утiм, створити сорт - то навггь не тв справи. Бо звичайно шлях бЛльшосп селекцiйних новинок безпосередньо до поля непростий i тривалий. Тут, очевидно, селекцюнеру належить мати особливе чуття, аби, так би мовити, зумiти влучити "в яблучко" - запропонувати виробнику те, чого вiн давно i з нетерпiнням чекае. Це вмЫня - одна з граней таланту Моргуна-селекцiонера. Вiд самих початгав свое''' роботи i дотепер вЫ постiйно значну увагу придгпяе створенню ранньостиглих гiбридiв кукурудзи. Як пщсумок - серiя його мiжлiнiйних гiбридiв (Колективний 100, Колективний 244, Ювтейний 60 та iншi) одними з перших освоти простори вщ Волинi до Приморського краю. I саме в тому насамперед i полягала '''х цiннiсть, що вони дали змогу реально вирощувати кукурудзу, отримуючи добрi врожа', в регюнах, де до цього ''''' не виавали на зерно, оскiльки просто не достигала. Остаными роками Ыститут запропонував виробництву нове поколiння пбридов кукурудзи (Зорень, Титан 220 СВ, Комета МВ, Богун, Аметист та Ыш^, генетичний потенцiал яких сягае 13-16 т/га зерна. А серед них - i пбриди, придатн для виробництва бiопа- льного. Минулий рк був украй несприятливим за погодними умовами. Але й при цьому чимало господарств ^ навггь, загалом районiв, де використовують ц гiбриди, отримали на круг по 8-10, а подекуди-й 12 тонн сухого зерна кукурудзи. Не випадково остаными роками кукурудза поволi починае витюняти з полiв iншi зерновi культури, що поступаються 'й за продуктивною.
А вiзьмiмо пшеницю озиму. Засто-совуючи новiтнi методи селекци, протягом останнiх рокiв в Ыституп створено цiлу низку високоiнтенсивних, уыверсального використання сортiв. Широкий асортимент 'х, як правило, дае змогу задовольнити потреби виробничниюв практично всiх зон кра'''ни.
До речi, iнститут не чекае, доки ви-робництво зверне увагу та оцнить його селекцмы новинки, а й цiлеспрямовано працюе над якомога швидшим 'х впрова-дженням у виробництво. Як правило, вони поспйно широко представленi на де-монстрацiйних полiгонах у рiзних областях Укра'''ни, а також сусщых кра'''н. Як
що ж ви захотти побачити все розма'ття тутешых сортiв та гiбридiв - вщвщайте традицiйний "День поля", що став в Ыституп вже доброю традицею. Бажаете в деталях осво'''ти пропонован науковцями новiтнi технологи вирощування 'х сортiв та гiбридiв - завггайте до створеного знову ж таки з Уцативи В. В. Моргуна шльно зi швейцарською фiрмою "Сингента" "Клубу 100 центнерiв".
За його безпосередньо''' учасл створено мережу базових господарств 1нституту у рiзних зонах кра'''ни. Тут пiд його науковим керiвництвом розроблено i впроваджено систему наанництва озимо''' пшеницi, що дае змогу забезпечувати наанницью господарства орипнальним насiнням нових сортiв одразу ж пгсля 'х державно' реестрацГ''.
На сьогоды очолюваний академiком В. В. Моргуном 1нститут фiзiологíí рослин i генетики НАН Укра'''ни вийшов на принципово новий рiвень впровадження наукових розробок у виробництво. 1нститут, по суп, став флагманом Нацюнально'!' академи наук з розробки проблем аграрного сектора.
В. В. Моргун зробив вагомий внесок у скарбницю наукових знань. Загальний науковий доробок В. В. Моргуна - понад 460 друкованих праць, у тому чи^ 6 монографiй, серед яких широковiдомi "Мутационная селекция пшеницы", "Экспериментальная изменчивость
кукурузы" та н а також 102 авторських свi-доцтв i патентiв. Володимир Васильович Моргун присвятив науцi все свое життя. Його працi вiдзначаються оригiнальнiстю i логiчнiстю, новизною пiдходiв, широтою поглядв i прагненням сво''' науковi розробки довести до практичного застосування. Володимир Васильович пщтримуе тiснi науковi зв'язки з зарубiжними науковцями, бере активну участь у мiжнародному науковому спiвробiтництвi з iноземними науковими установами.
Воднораз В. В. Моргун - талановитий органiзатор науки, досвщчений вихователь наукових кадрiв. Пщ його керiвництвом захищено 14 кандидатських i 6 докторських дисертацiй. В. В. Моргун - засновник i ке-рiвник широковiдомбí науково''' школи з експериментального мутагене-
зу та теоретичних основ селекцп рослин. Багато сил та енергп В. В. Моргун вщдае науково-орга^зацУйнм дяльносл. Вiн координуе науковi дослiдження з питань фiзюлоril', генетики i селекци рослин, протягом багатьох рокiв був заступником ака- демка-секретаря та е членом Бюро Вщд^ення загальноУ бюлогп НАН УкраУни. В.В. Моргун - член МiжвiдомчоУ комiсil' з питань бюлопчноУ та генетичноУ безпеки при PH БО УкраУни, член колегп МУстерства аграрноУ полiтики УкраУни, заступник голови секцй' Комiтету з Державних премм УкраУни в галузi науки i технiки. Президент УкраУнського товариства фiзiологiв рослин, неодноразово обирався Президентом УкраУнського товариства генетигав i селекцiонерiв iм. М. I. Вавилова, е головою спецiалiзованоУ ради 1нституту фiзiологil' рослин i генетики НАН УкраУни iз захисту докторських i кандидатських дисертацiй за спещальностями "<i-зiологiя рослин" i "генетика", головним редактором журналу «Физиология и биохимия культурных растений», членом редколепй журналiв «Цитология и генетика», «Науковий вюник Ужгородського унiверситету (Серiя: Бюлопя)", «Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин», «НасЫництво». Визначнi особист заслуги В. В. Моргуна перед УкраУнською державою у розвитку вггчизняноУ науки принесли йому заслужений авторитет i повагу. Вiн - двiчi Лауреат ДержавноУ преми УкраУни в галузi науки i технiки (1982 та 1997 pp.) т.~ ДержавноУ преми СРСР (1986 р.), преми президентiв академiй наук УкраУни, Б^ору0 i Молдови (2002 р.), премй' iм. В. Я. Юр'ева НАН УкраУни. Йо
го нагороджено орденом "Знак Пошани", орденом ЖовтневоУ революцГ, орденом Князя Ярослава Мудрого V ступеня, По-чесною грамотою КабЫету Мiнiстрiв УкраУни, нагрудними знаками "Знак Пошани" Мiнагрополiтики та КиУвського мiського голови, почесними грамотами Президента НацюнальноУ академйУ наук УкраУни та численними медалями, дипломами i грамотами. Йому присвоено звання "Кращий винахщник сiльського господарства СРСР", "Кращий винахщник Академи наук УРСР", "Винахщник року НАН УкраУни у 2004 р.", почесн "Заслужений дiяч науки i технiки УкраУни" (1998 р.). Його та педагопчна дiяльнiсть високо оцЫюеться за межами нашоУ краУни. У 1997 р. Американський бюгра<^чний iнститут -головний бiографiчний центр про видатних дiячiв науки i культури всього свiту -присвоУв Володимиру Васильовичу почесне звання "Людина 1997 року". У 2001 роц вiн став почесним академiком УгорськоУ академи наук. У 2004 р. СхщноукраУнський бiографiчний iнститут визнав В. В. Моргуна Лауреатом номЫац! "Лщер УкраУни" за професiйнi заслуги. Того ж року йому присвоено звання "Лщер агропромислового комплексу 2004 року". За особливi заслуги в розбудовi нацюнальноУ освiти i науки В. В. Моргуну у присвоен звання Почесного професора Нацюнального аграрного уыверситету (2000 р.) i Подiльського державного аграрно-техычного
унiверситету (2007 р. та звання Почесного доктора Ужгородського нацюнального уыверситету 2005 р.).
Одне слово, це справд непересiчна особистiстЬ' що пройшла нелегкий шлях вiд стьського хлопчика до визнаного в УкраУн i за УУ межами вченого. Побажаемо ж шанованому ювiляру нових творчих успiхiB' доброго здоров'я на довп роки!
