CC BY
17УДК 001.891.5:631.527.5:633.15
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТЕР1В Р1ЗНО1 ГЕНЕТИЧНО1 СТРУКТУРИ В СЕЛЕКЦП СКОРОСТИГЛИХ Г1БРИД1В
КУКУРУДЗИ &еа таув Ь.)
О.С. Макарчук, асистент,
В.Л. Жемойда, кандидат стьськогосподарських наук, Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування УкраТни
Вступ. У формуванн свiтового рiзноманiття ранньостиглих форм кукурудзи значний вклад зроблено такими европейськими сортами як Lacaune, Lizargarate, БагеШев Ругепеев, Galabert. 3 використанням таких сор™ отримано ряд лУй р2, р7, Р564, Ер-1, Рб5, Рзо7, ЯК1 при селекцп з л^ями американськоТ плазми привели до появи вщомих ранньостиглих гiбридiв - Скандiя, Каргiл прем'ер, Мона, Дея. Свропейський тип кукурудзи представлений такими середньостиглими геноплазмами: МЫдпуст- фехе i Добруджанка, зразки спорiдненi з болгарською лiнiею Т 22 [1].
Особливе мюце в селекцiйних програмах займае змшана плазма. В залежностi вщ типу створення вона подiляеться на спе^ально синтезованi гiбриди для подальшого самозапилення з використанням донорiв скоростиглост р2, р7, См 7, Со 125, Дк 266 та Ы. та посухо- i жаростiйкими ДК 322, ДК 315, ДК 517, W 153Р; синтетичнi популяцп; пбриди за-кордонноТ селекцГТ з невщомим родоводом. Таким чином, важливою проблемою залишаеться створення та видi
лення новоТ зародковоТ плазми всiх груп стиглостк На цей час суттево знижуеться використання обмеженоТ кiлькостi елгтних лiнiй за рахунок нових наступних циклiв добору. Проте нових компонент гетерозисних моделей практично немае. Найбтьш активне формоутворення вiдмiчаеться в гетерозиснш групi Айодент, Ланкастер та мшсернм плазмi, а серед груп стиглост - в ранньостиглiй [2 ].
У результат проведених дослiджень вчен прийшли до висновку про доцтьнють використання тестера подвiйних мiжлiнiйних гiбридiв i сортiв-по- пуляцiй, тобто селекцмного матерiалу з широкою генетичною основою [3]. В той же час Хотильова Л. В. вважае, що при визначенн ЗКЗ точнють оцЫки залежить не сттьки вiд гетерозиготной тестера, скiльки вiд його Ыдивщуальних особливостей [4]. В дослiдженнях Пакудина В. 3. та Костюченко В. I. низькоурожайн тестери були ефективышими порiвняно з високо-урожайними при доборi самозапилених лiнiй з високою КЗ, тодi як Мельник В. С. не встановив залежност класифкацмноТ здатност тестерiв вiд Тх
власноТ урожайност i генетичноТ широти [5-7]. Результати доЫджень також показали, що точнють Ыформацп про КЗ вивчених лУй не пов'язана з урожайнютю тестерiв, якими можуть бути самозапилен лн [8-11].
Високоурожайний тестер дае менш об'eктивнi результати, нiж менш урожайний, осктьки перший маскуе, а Ыший чiтко виявляе рiзницю доЫджуваноТ лн' за ЗКЗ [12].
Найбтьша мiнливiсть рiвня про-дуктивностi окремих тестерних гiбридiв вiдмiчена при використанн самозапиле- них лiнiй як тестев. Використання самозапилених лiнiй як тестев приводить до отримання, як правило, специфiчних результатiв [13,14].
У доЫдженнях Мустяца С.1., Мiстрец С.1. та Ы., тестерами використано значно бтьшу кiлькiсть лiнiй [15]. У такому випадку, на думку авторiв, лУя як тестер не поступаеться сортам i гiбридам в об'ективностi оцЫки. Таким чином, за обмеженоТ ктькост тестерiв (один-два) точнiшi данi про цЫнють форм, що вивчаються, можна отримати, використовуючи як тестер прост пбриди i сорти. При використанн трьох i бiльше тестерiв самозапилен лн' можна використову-вати в цих цтях нарiвнi з iншими формами, оскiльки збiльшення кiлькостi тестев в значнiй мiрi нiвелюе специфiчний вплив кожного з них, у тому чиЫ i лiнiй.
У своТх працях В. G. Мку встановив, що найбiльшi генетичнi вщмЫност iснують мiж формами рiзних груп скоростиглост [16,17]. I саме тому схрещування скоростиглих i п1зньостиглих лУй дае високогетерозиснi гiбриди. Поряд з цим автор рекомендуе вводити в лУю рецесивн алелi генiв "tsi", "ts2" для прискорення цвтння материнських форм i ген "id" для подовження перiоду цвтння батьювських форм. У такому випадку скорочуеться вегетацмний перiод на 10 - 15%, а рiвень урожайностi пiзньостиглих гiбридiв не змiнюеться.
Вивчаючи принципи i методи добору пар при створены скоростиглих гiбридiв кукурудзи, Чучмiй I. П. та Моргун В. В. встановили, що найнижча урожайнють виявилась у гiбридiв, батьмвськими формами яких були лише
кременист форми [18]. За тривалiстю вегетацмного перiоду кременистi i кременисто-зубоподiбнi гiбриди були бiльш скоростиглими. Автори запропонували нове спiввiдношення батькiвських форм; сортолУйы i трилiнiйнi гiбриди (3 / К) / З та подвмы мiжлiнiйнi гiбриди (3 / К) / (3 / К) або в зворотних комбЫа^ях.
Найчастше як тестери використовують самозапиленi лн' та простi гiбриди. Коломацька В. П, як тестери використовувала самозапилену лУю Р 502 та пбриди Р 502/Р 165, Вс 5Ь/Р 502 [19]. ^бЫча В. М. та Партас Е. К., використали самозапилен лн' А 632 i В 73 з гетерозисноТ групи Рейд (BSSS) як тестери для диферен^ацп лiнiй зародковоТ плазми Ланкастер [20]. Овсяннкова Н. С. застосовувала рiзнi за генетичною природою тестери: лн' Р 502, ВС 5, простий пбрид См 174/ВС 5в [21,22]. Барсуков I. П. тестерами використовував лн' Ух 5 i Ух 9 та простий пбрид Ух 382/См99 [23]. Боденко Н. А. та Гаркава О. М. для оцЫки комбЫацмноТ здатностi групи лУй схрещували з простими пбридами: 346М/ДК427; 346М/ДК347; 346М/ДК 710; 502М/ДК 710; 502М/ДК347; Дк 710/ДК 427 та Ы. [24,25]. ЗаТка С. П. та Перевертун Л. I. проводили схрещування ранньостиглих лУй з трьома ранньостиглими тестерами - лУями вщомого родоводу F2, Со 125 та S 72 - I тестування селекцiйних номерiв 14 -17 з промисловими ранньостиглими лУями F2, Со 125 i середньоранньою Р 346 [26,27]. Олешко О. А. для самозапилених Ымей, до складу яких увмшли ранньостиглi лн' плазми Лакауне i середньопiзнi лн' плазм Ланкастер i Рейд (BSSS), використовував тестери - сестринський пбрид ДК 406М/ДК 710 та простий пбрид П 346/ДК 710, а для самозапилених лУй, отриманих за участю генетичноТ плазми, Айодент, пбриди П 346М/ДК 427 та П 346С/ДК 366 [28]. 1льченко Л. А. лн' спорщнеы з А 619 (Ланкастер) схрещувала з двома тестерами плазми Айодент: лУя ГК 26М i сестринський пбрид ГК 26М/ДК 437зМ
[29] . Дудка О. С. з метою класифкацп та щентифкацп десяти ранньостиглих i середньостиглих лУй проводив тестернi схрещування з лУями вiдомого родоводу: F2, ЮВ 7, Со 125, S 61, L 13, Р 346
[30]. Кравченко В. А., Супрунов А. I., Чумак М. В., Лавренчук М. Ф. схрещували рiзнi за консистен^ею зерна групи кукурудзи [31, 32]. Горчаков В. А. як тестери використовував самозапилен лЫп Ма 21, МК 167, Т 22 та W 401 [33].
Використовуючи дiалельну схему, Хаджиматов В. А., Дуда О. М., Мазур О. В. та Дденко С. Ю. проводили схрещування ранньостиглих i середньотзых лiнiй рiзних генетичних груп [34-37].
Отже, ефективнiсть селекцп гете-розисних гiбридiв кукурудзи залежить вiд наявност самозапилених лiнiй рiзного еколого-географiчного походження та знання особливостей формування показнимв комбЫацмноТ здатностi як лУй, так i Тхых тестерiв. Точнють визначення комбЫацмноТ здатностi в значнш мiрi залежить вiд правильного вибору тестера, зумовленого особливостями генетичноТ детермЫацп ТхньоТ урожайностi i сукупностi лУй.-
В той же час не юнуе единого або системи критерпв добору тестерiв для оцiнки самозапилених лУй в селекцп гетерозисних гiбридiв, що й визначае актуальнiсть доЫджень.
Методика дослiджень. Дослiдження з вивчення реакцп рослин кукурудзи на еколопчы умови Лiсостепу УкраТни проводилися протягом 2001 - 2003 рр. лабораторiею кафедри селекцп та насiнництва в стацюнарних сiвозмiнах АгрономiчноТ дослщноТ станцп НУБiП УкраТни (с. Пшеничне, Васильмвського району КиТвськоТ областi). Для вивчення i добору вихiдного матерiалу в селекцп скоростиглих гiбридiв кукурудзи на зерно виавали набiр iнбредних лУй з колекцп кафедри селекцп та насЫництва НУБiП УкраТни.
Тестерами були використан бать
кiвськi форми районованих i перспектив-них гiбридiв, до складу яких входять лн рiзних зародкових плазм (Айодент, Лака-уне, Ланкастер), що дае змогу викорис-тати Тх для визначення комбЫацмноТ здатностi та щентифкацп лiнiй, що вив-чались:
| Прип'ятi - 50% Айодент;
9 ТОСС 231СВ - 50% Айодент;
9 Пролюок - мксерна плазма;
9 Бершадi - 50% Ланкастер;
9 ТОСС 156МВ - 50% Лакауне.
Схрещування селекцмних номерiв проводили вручну пщ iзоляторами. Одержанi гiбриди виавали на однорядкових 10-гнiздих дiлянках в трьох повторностях [38-41].
Математичну обробку результат доЫджень проводили за методикою Доспехова Б. А. (1985) та Лгтуна П. П. [42- 44].
Обговорення результата. До-слiдженнями встановлено, що формування урожайносл тестерами пщ час дослiджень мае певнi особливост (табл. 1). Так, у 2001 р. урожайнють ¡стотно вище середнього р1вня формував пбрид 9 Пролюок, пбриди 9 ТОСС 231 СВ, 9 Бершадь \ 9 ТОСС 156 МВ - в межах середнього значения, а пбрид 9 Прип'ять ютотно нижче середнього рiвня.
У 2002 р. за формуванням урожайност вщбувся чпкий розподт тестер!в на дв1 групи: ¡стотно нижче середнього р1вня урожайносл 9 Прип'ять \ 9 ТОСС 231 СВ; ¡стотно вище середнього р1вня урожайносл 9 Пролюок, 9 Бершадь \ 9 ТОСС 156 МВ.
У 2003 р. формування урожайносл вщбувалось в межах середнього значения по дослщу, \ лише для пбриду 9 Бершадь характерне ютотне його перевищення.
Таблиця 1
Урожайнють тестев, т/га
Тестери 2001р. 2002р. 2003р. 2001-2003рр.
9 Прип'ять 2,19 2,50 3,34 2,68
9 ТОСС 231 СВ 2,37 3,84 3,26 3,16
9 Пролюок 4,23 4,84 3,64 4,23
9 Бершадь 3,89 4,82 6,23 4,98
9 ТОСС 156МВ 3,21 4,80 4,04 4,02
Середне значення, т/га. 3,18 4,16 4,10 3,81
Н1Р05, т/га. 0,85 0,15 1,11 0,78
Таким чином, за формуванням урожайносл, досл^уваы тестери можна охарактеризувати як 3i стабтыно низьким р1внем урожайносл - 9 Прип'ять; з балансуючим вщ низького до середнього - 9ТОСС 231 СВ; 3i стабтьно середнмм р1внем 9ТОСС 156 MB; ¡з cepeflHiM та вище середнього р1вня 9 Пролюок i 9 Бершадь.
Динамка впливу самозапилених лшм та TecTepiB i Тхня взаeмодiя на формування урожайносл гiбридних нащадкiв розглядалась залежно вщ умов
року та використаних тестерiв. Для визначення впливу тестерiв використали систему схрещувань з 4 -ох, 3-ох, та 2-ох тестерiв у рiзних комбiнацiях.
До^дженнями встановлено, що на формування урожайносл гiбридними нащадками вирiшальний вплив мали тестери -41,42%, самозапилен лн' - 28,28%, а Тхня взаeмодiя спостерiгалась у межах 22,11 % (рис. 1).
О :i ЛЕГ ;■<:■£■ Ht ■саиозапилен;1< .ni н: й. -ь
■ еипаднове вапюЕанчл
Рис. 1. Вплив тестер1в та самозапилених лшм на урожайн1сть г1бридних нащадюв кукурудзи, 2002 р.
В сист^ схрещувань самозапилених лiнiй з двома тестерами спостертаеться певна особливiсть формування взаемозв'язмв. Так, для пбрид1в, одержаних при схрещуваннп з тестерами: 9ТОСС 156МВ + 9 Бершадь, 9ТОСС 156МВ + 9 Пролюок, 9ТОСС 156МВ + 9 Прип'ять, властивий переважаючий вплив тестерiв - 46,94%, 53,2% та 51,24%, самозапилених лшм - 28,93%, 24,58% та 29,4% i формування
взаемодп' лшм та тестерiв в межах 7,5%, 11,11 % та 16,46% вщповщно.
В систем! схрещувань ¡з пбридом 9 Пролюок + 9 Прип'ять, 9 Прип'ять + 9 Бершадь та 9 Пролюок + 9 Бершадь властивий переважаючий вплив самозапилених лшм - 64,64%, 50,14% та 58,59%, взаемодп' факторiв - 22,13%, 27,02% та 9,96% i вплив тестера в межах -4,4%, 16,36% та 8,69% вщповщно.
Спостертаеться виявлена тенден^я до посилення впливу тестерiв при
використаны пбрида 9ТОСС 156МВ. Так, при пбридизаци ¡з тестерами: 9Пролюок + 9 Прип'ять + 9ТОСС 156МВ, 9Пролюок + 9ТОСС 156 МВ + 9 Бершадь, 9 Прип'ять + 9ТОСС 156 МВ +9Бершадь виявлено вплив тестерiв у межах 44,84%, 46,39% та 46,31% i вплив самозапилених лiнiй 28,956%, 27,83% та 26,315% вщповщно. При використаны комбЫацм ¡з тестер1в: 9 Пролюок + 9 Прип'ять + 9 Бершадь вплив самозапилених лЫм становив 49,33%, тестерiв - 12,15% i взаемодiя факторiв - у межах 27,929%.
Таким чином, встановлено, що на формування урожайносл гiбридiв
найменше впливали тестери 9 Прип'ять, 9 Пролюок \ Ухни поеднання в схем1 з тестером 9 Бершадь, а найбтьший вплив тестер1в виявлено при використаны тестера 9ТОСС 156МВ у будь-яких поеднаннях з Ышими тестерами.
В системi схрещувань самозапилених лЫм та усiх дослщжуваних тестерiв спостерiгаеться переважання впливу тестерiв - 47,74% на формування урожайносл гiбридних нащадкiв в умовах 2003 р. В той же час вплив лЫм становив 7,93%, а взаемодiя факторiв -13,08% (рис. 2).
□ повторень ■ самозапилених л1н1й, %
□тестерш, % □взаемод1я л1н1я-тестер, %
■ випадкове вар1ювання, %
Рис. 2. Вплив тестерiв та самозапилених лiнiй на формування урожайносл
гiбридiв, 2003р.
У системi схрещувань самозапилених лiнiй з двома тестерами слщ вiдмiтити переважання впливу тестерiв на формування урожайностi гiбридiв та посилення впливу залишкових факторiв.
Протее\необхiдно зазначити, що для системи схрещувань самозапилених л1нм ¡з тестерами 9 Прип'ять + 9 Бершадь та 9 Пролюок + 9 Бершадь не встановлено ютотноТ рiзницi мiж гетерозис
ними пбридами. В ¡нших випадках, як в систем! схрещувань 9ТОСС 156МВ + 9 Бершадь та 9ТОСС156МВ+ 9Прип'ять, не доведено ютотний вплив лiнiй на формування урожайносл, а в систем! схрещувань 9ТОСС 156МВ + 9 Бершадь, 9 Пролюок + 9 Прип'ять та 9ТОСС 156МВ + 9 Припять не встановлено достов1рного впливу взаемодГТ
лЫм та тестерiв на урожайнiсть пбридних нащадкiв.
В систем! схрещувань самозапи-лених лУй з тестерами: 9 Пролюок + 9 Прип'ять + 9ТОСС156МВ, 9Пролюок + 9 ТОСС 156МВ + 9БершадьI 9Прип'ять+ 9 ТОСС156МВ + 9Бершадь спостер1гаеться переважання впливу використаних тестерiв на формування урожайностi дослiджуваних гiбридiв: - 59,831%, 34,829% та 49,86% вщповщно. В систем! схрещувань самозапилених л1нм з тестерами 9 Пролюок + 9 Припять + 9Бершадь хоча \ спостер^аеться перева жання впливу тестерiв - 21,55%, проте, вплив залишкових факторiв вiдмiчаеться на рiвнi 48,43%.
Необхiдно зазначити, що не встановлено достовiрного впливу самозапилених л1нм на формування урожайносл в систем! схрещувань 9 Прип'ять + 9 ТОСС 156МВ + 9Бершадь та 9 Пролюок + 9 Прип'ять + 9 Бершадь та впливу
взаемоди фактсрв у схрещуваннях з 9 Пролюок + 9 ТОСС 156МВ + 9 Бершадь, 9 Прип'ять + 9ТОСС156МВ + 9 Бершадь \ 9 Пролюок + 9 Прип'ять + 9 Бершадь.
Отже, стабтьно достовiрний вплив факторiв на формування урожайносл пбридними нащадками незалежно вщ умов встановлено для тестерiв Пролюок i ТОСС 156МВ.
Динамка формування урожайносл пбрифв самозапилених лЫм Ак 135, р2 KL 14, Од 18, Бг 251-1 та П-140-1 з уама дослiджуваними тестерами вивчалась залежно вщ умов вирощування.
Встановлено, що вплив умов року становить 13, 44%, самозапилених лЫм -7,10%, а вплив тестерiв недостовiрний -0,86%. Взаемодiя умов року та лшм становить -7,74%, умов року та тестерiв -36,93%, лЫм та тестерiв - 7,97% i взаемодiя вс iх досл ¡джуваних факторiв - 8,18% (рис. 3).
Рис. 3. Вплив умов вирощування самозапилених лЫм та тестерiв на формування урожайносл гiбридiв.
Висновки. За формуванням урожайносл в експерименл дослщжувались тестери, яю можна охарактеризувати як: з1 стабтьно низьким р1внем урожайносл - 9 Прип'ять; з балансуючим вщ низького до середнього - 9 ТОСС 231 СВ; з1 стабтьно середым р1внем - 9 ТОСС 156 М В;
¡з середым \ вище середнього р1вня - 9 Пролюокта та 9 Бершадь.
На формування урожайносл пб-ридними нащадками в умовах 2002 р. вирiшальний вплив мали тестери - 41,42%, самозапилен л1н1У - 28,28%, а Тхня взаемодiя спостер^алась у межах - 22,11%. На формування урожайносл
пбрид1в в найменшм Mipi впливали тестери 9 Прип'ять, 9 Пролюок та Тх поеднання в cxeMi з тестером 9Бершадь, а найбтьший вплив тестер1в виявлено при використаны тестера 9 ТОСС 156МВ в будь-яких поеднаннях з Ышими тестерами.
В сист^ схрещувань самозапилених лiнiй та ycix дослiджуваних TecTepiB в умовах 2003 р.спостер^алося переважання впливу TecTepiB - 47,74% на формування урожайносл гiбpидних нащадкiв. У той же час вплив лУй становив 7,93%, а взаемодiя фактоpiв - 13,08%. Стабтьно доcтовipний вплив фактоpiв на формування урожайносл пбридними нащадками незалежно вщ умов встановлено для тестера 9 Пролюок i 9 ТОСС 156 MB.
Хоча тестери безпосередньо не впливали, проте в поеднанн з умовами вирощування, залишалися визначальним фактором формування урожайносл гiбpидiв.
Використана л1тература:
1. Грабовський, М. Б. Покращення вихщного матepiалу пiвнiчного екотипу кукурудзи для умов Степу Украши. / М. Б. Грабовський. // Проблеми сучасного землеробства: матepiали науково-практичноТ конференцп молодих вчених 26-28 листопада 2002 р. КиТв-Чабани. - КиТв : Фгтосоцюцентр, 2002. -С.149-150.
2. Марочко, В. А. Селек^я гiбpидiв кукурудзи з кременистим зерном. / В. А. Марочко. // Проблеми сучасного землеробства:
матepiали науково-практичноТ конференцп молодих вчених 26-28 листопада 2002 р. КиТв-Чабани. - КиТв : Фгтосоцюцентр, 2002. - С.148.
3. Rawlings, J.O. Perfomance level as criterion for choice of maize testers / J. O. Rawlings, D. Thompson // Crop Science. - 1962. - Vol. 2. - P. 217-220.
Хотылева, Л. В. Селекция гибридной кукурузы. / Л. В. Хотылева - Минск : Наука и техника, 1965. - 168с.
4. Пакудин, В. 3. Оценка комбинационной способности линий кукурузы в диаллельных и анализирующих скрещиваниях : автореф. дис....канд. с.-х. наук : спец. 06.01.05 "Селекция и семеноводство". / В. 3. Пакудин -Краснодар. - 1972.-22с.
5. Костюченко, В. И. Изучение комбинационной способности инбредных линий кукурузы при селекции простых и тройных
межлинейных гибридов: автореф. дис....канд. с.-
х. наук : спец. 06.01.05 "Селекция и семеноводство". / В.И. Костюченко. - Харьков. -1977. - 20с.
6. Мельник, В. С. Эффективность применения линий кукурузы в качестве тестеров на комбинационную способность. / В. С. Мельник. II Научн.-тех. бюллетень ВСГИ. - 1979. - Вып. 33. - С. 25-28.
7. Трофимов, В. А. Гетерозис межлинейных гибридов кукурузы в зависимости от биологических и хозяйственно-ценных особенностей родительских форм: автореф. дис....канд. с.- х. наук : спец. 06.01.05 "Селекция и семеноводство". / В. А. Трофимов. - Харьков, 1966. -21с.
8. Каминская, Л. Н. Изменчивость некоторых признаков линий кукурузы и их топкроссов. / Л. Н. Каминская. // Проблемы экспериментальной генетики. -Минск, 1971.-С. 59-66.
9. Пешев, Н. Комбинационная ценность инбредных линий кукурузы, полученных из разных источников. / Н. Пешев, Н. Крепич, Р. Петрович. // Материалы IX заседания Еукарпии, секции кукурузы и сорго. Часть 1. - Краснодар, 1979.-С. 115-128.
10. Костюченко, В. И. Оценка общей и специфической комбинационной способности линий кукурузы в топкрос- сных скрещиваниях. / В. И. Костюченко, Б. П. Соколов, В. Л. Гонтаровский. // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1976. - №1. - С. 31-37.
11. Моргун В. В. Экспериментальные мутации у кукурузы. / В. В. Моргун, П. К. Шкварников, И. П. Чучмий [и другие] -Киев, 1973.-153с.
12. Моргун, В. В. Генетико-селекционные основы создания и использования самоопыленных линий кукурузы в условиях Полесья и Лесостепи Украины: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук : 06.01.05 "Генетика". / В. В. Моргун. -Киев, 1967,-22 с.
13. Зеленский, М. А. Генетические основы и методы селекции кукурузы на
комбинационную способность. / М. А. Зе ленский, В. В. Моргун. // Цитология и генетика. -1969. -Т.З. - Вып.2. - С. 150.
14. Мустяца, С. И. Селекционное исследование раннеспелой кукурузы в Молдове. / С. И, Мустяца, С. И. Мистрец, П. А. Борозан [и другие] // Материалы конференции. Краснодарский научно- исследовательский институт сельского хозяйства им. П. П. Лукьяненко, - Краснодар, 2004. - 249-253.
15. Мику В. Е. Способ улучшения семеноводства и повышения эффекта гетерозиса у кукурузы. / В. Е. Мику. // Селекция, генетика и технология возделывания кукурузы в Молдавии. - Кишинев, 1980. - С. 112-118.
16. Мику, В. Е. Генетические исследования кукурузы. / В. Е. Мику. // Кукуруза в Молдавии. - Кишинев, 1985. - С. 23-29.
17. Чучмий, И. П. Генетические основы и методы селекции скороспелых гибридов кукурузы. / И. П. Чучмий, В. В. Моргун. - Киев: Наукова думка, 1990.-С. 154-161.
18. Коломацька, В. П. Закономiрностi формування i мЫливост вегетацмного перюду у самозапилених лУй кукурудзи : автореф. дис... канд. с.г. наук:
06.01.5 "Селек^я рослин", / В. П. Коломацька. -Харюв, 2004. -19 с.
19. Грибинча, В. Н. Изучение разнообразия самоопыленных линий, созданных на основе зародышевой плазмы Ланкастер. / В. Н. Грибинча, Е. К. Партас. // Материалы конференции. Краснодарский научно-исследовательский институт сельского хозяйства им. П. П. Лукьяненко- Краснодар, 2004. - С. 261 -266.
20. Овсяннкова, Н. С. Оцна загальноТ комбЫацмноТ здатност самозапилених лУй кукурудзи в залежност вщ вихщного матерiалу. / Н. С. Овсяннкова. // Селек^я i насЫництво. -2002. - Вип. 86.-С. 201-207.
21. Овсяннкова, Н.С. Селекцмна i генетична цЫнють самозапилених лУй кукурудзи в залежност вщ родоводу: автореф. дис...канд. с. - г. наук: спец.
06.01.5 "Селек^я рослин". / Н. С. Ов-сяннкова - Харюв, 2003. -19 с.
22. Барсуков, I. П. Створення вихщного матерiалу для селекцп ранньостиглих гiбридiв кукурудзи зернового
напряму: автореф. дис...канд. с,- г. наук: 06.01.5 "Селек^я рослин". / I. П. Барсуков. -Харюв, 2005. - 20 с.
23. Боденко, Н. А. Добiр та оцЫка вихщного матерiалу на посухо- та жаростмкють для селекцп' середньостиглих гiбридiв кукурудзи:а дис...канд. с.-г. наук: 06.01.05 "Селек^я рослин". / Н. А. Боденко - Дыпропетровськ, 2003. - 19с.
24. Гаркава, О. М. Оцна та добiр селекцiйного матерiалу кукурудзи на жаро- та посухостмкють: автореф. дис...канд. с. - г. наук: 06.01,05"Селек^я рослин". / О. М. Гаркава. -Харюв, 2006. - 20 с.
25. ЗаТка, С. П. ОцЫка генетичноТ приналежност ранньостиглих самозапилених лiнiй кукурудзи до груп зародковоТ плазми. / С. П. ЗаТка, Л. I. Перевертун. // Збiрник наукових праць Ыституту землеробства УкраТнськоТ академп' аграрних наук. - 2002. - Вип. 1. - С. 93-94.
26. ЗаТка, С. П. Новий вихщний матерiал для селекцп' скоростиглих гiбридiв кукурудзи. / С. П. ЗаТка, Л. I. Перевертун. // Збiрник наукових праць Ордена Трудового Червоного Прапора 1нституту землеробства УкраТнськоТ академп' аграрних наук. - 2001. Вип. 1-2. -С. 162-166.
27. Олешко, О. А. Селек^я самозапилених лУй кукурудзи на основi гiбридiв, створених за участю лiнiй рiзних генетичних плазм, контрастних за довжиною вегетацiйного перюду: автореф. дис...канд. с. - г. наук: 06.01.05 "Селек^я рослин"./О. А. Олешко.- Дыпрс петровськ, 2002. - 18с.
28. 1льченко, Л. А. КомбЫацмна цiннiсть кращих рекомбiнантiв синтетично!' популяцп кукурудзи Днiпровська1 (С1 в рiзних генерацiях iнбридингу: автореф. канд. с.-г. наук: 06.01.05 "Селек^я рослин". / Л. А. 1льченко. // Дыпро петровськ, 2001. -20 с.
29. Дудка, О. С.Результати вивчення комбЫацмноТ здатност самозапилених лУй кукурудзи та Тх класифiкацiя i iдентифiкацiя. / Дудка О. С. // Збiрник наукових праць Ордена Трудового Червоного Прапора 1нституту землеробства УкраТнськоТ академп' аграрних наук. -2002. - Вип. 3. - С. 94-96.
30. Кравченко, В. А. Новые самоопыленные линии кукурузы как исходный материал для селекции на гетерозис в условиях Лесостепи Украины: автореф. дисс... канд. с.-х. наук : 06.01.05 "Селекция и семеноводство". / В. А. Кравченко. - Киев, 1 971 ,-21 с.
31. Супрунов, А. И. Создание нового исходного раннеспелого материала для селекции кукурузы. / А. И. Супрунов, М. В. Чумак, Н. Ф. Лавренчук. // Материалы конференции. Краснодарский научно-исследовательский институт сельского хозяйства им. П. П. Лукьяненко- Краснодар, 2004-С. 204-210.
32. Горчаков, В. А. Создание самоопыленных линий кукурузы с применением реципрокной схемы отбора: автореф. дисс... канд. с.- х. наук : 06.01.05 "Селекция и семеноводство"./ В. А. Горчаков .- Одесса, 1988.
- 21 с.
33. Хаджиматов, В. А. Подбор исходного материала для создания гибридов кукурузы со стабильной урожайностью зерна: автореф. дис... канд. с. - х. наук: 06.01.05 "Селекция и семеноводство"./ В. А. Хаджиматов
- Днепропетровск, 1992.-17 с.
34. Дуда, О. М. Використання рiзного за тривалютю вегетацмного перюду вихщного матерiалу у гетерозиснш селекцп кукурудзи: автореф. дис...канд. с. -г. наук: 06.01.05 "Селек^я рослин" / О. М. Дуда. -Дыпропетровськ, 2001. - 19 с.
35. Мазур. О. В., Селекцшний матерiал для створення гiбридiв кукурудзи, придатних до мехаызованого обмолоту: автореф. дис...канд с,-г. наук: 06.01.05 "Селек^я рослин". / О. В. Мазур
- КиТв, 2005.-19 с.
36. Дщенко, С. Ю. Особливосл селекцмного використання геыв структури ендосперму кукурудзи для полтшення якосл крохмалю: автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.05 "Селек^я рослин". / В.Ю. Дденко -Хармв, 2006. -19 с.
37. Методичн рекомендацп польового та лабораторного вивчення генетичних ресурав кукурудзи. /I. А. Гур'ева, В. К. Рябчун, Л. В. Козубенко - Хармв, 1993.-29 с.
38. Методичн рекомендацп польового та лабораторного вивчення генетичних ресурав кукурудзи.(Видання дру
ге доповнене). / I. А. Гур'ева, В. К. Рябчун, П. П. Лпун [та íh.] - Хармв, 2003. - 43 с.
39. Гур'ева, I. А. Класифкатор-довщник виду Zea mays L. /1. А. Гур'ева, В. К. Рябчун, Л. В. Козубенко. Хаар- мв,1994. -72 с.
40. Галеев, Г. С. Модификацион- ная изменчивость количественних признаков у самоопиленних линий и гибридов кукурудзи. / Г. С. Галеев, Ю. Л. Гужов, Т. И. Миньо Сегарра. // Доклады ВАСХНИЛ. - 1987. - № 7. - С. 1-6.
41. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). / Б. А. Доспехов; под редакцией проф. В. Е. Егорова. - Москва: Колос, 1965. -410 с.
42. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта. / Б. А. Доспехов. - Москва: Агропромиздат, 1985. - 351 с.
43. Литун, П. П. Методика полевого селекционного эксперимента: учебное пособие. / П. П. Литун, Н. В. Проскурнин, Т. И. Гопций. -Харьков, 1996. - 271 с.
УДК 001.891.5:631.527.5:633.15 Макарчук О. С., Жемойда В. Л.
Особливосл використання тестев рiзноT генетичноТ структури в селекцп скоростиглих гiбридiв кукурудзи (Zea mays L.). II Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Розглянул можливосл використання тестев рiзноT генетичноТ структури. Встановлено особливосл формування урожайносл тестерами. Дослщжено динамку впливу самозапилених лшм, тестев та Тх взаемодп на урожайнють гiбридiв. Показано особливосл формування урожайносл залежно вщ використаних тестев та Тхне поеднання.
Ключов1 слова: самозапилена
лУя, пбрид, тестер, зародкова плазма, взаемодiя, вплив, динамка, урожайнють. УДК 001.891.5:631.527.5:633.15 Макарчук А. С., Жемойда В. Л. Особенности использования тестеров разной генетической структуры в селекции скороспелых гибридов кукурузы (Zea mays L.) - К., 2009, - № 1 (9).
Показано, что эффективность селекции гетерозисных гибридов кукурузы зависит от наличия самоопыленных
линий разного происхождения и знания особенностей формирования показателей комбинационной способности как линий, так и тестеров. Точность определения
комбинационной способности в значительной мере зависит от правильного выбора тестера.
В статье рассмотрены возможности использования тестеров разной генетической структуры. Показаны особенности
формирования урожайности тестерами. Исследована динамика влияния самоопыленных линий и тестеров, а также их взаимодействия на урожайность гибридов. Показаны особенности формирования урожайности в зависимости от использованных тестеров.
УДК 001.891.5:631.527.5:633.15 О. Makarchuk, V. Zhemoyda The peculiarities of utilizing testers different genetical structure for breeding precocious corn hybrids (Zea mays L.). -K., 2009, - № 1 (9).
The possibilities of utilizing testers different genetical structure are considered. The peculiarities of testers productivity formation are ascertained. The dynamics of influence inbreed lines, testers and one's interaction on hybrids productivity are investigated. The peculiarities of hybrids productivity formation depending on utilizing testers and one's combining are indicated.
