CC BY
13
МЕНЕДЖМЕНТ 1ННОВАЦ1Й
УДК 330.341.1:330.313(045) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).99-105
Лариса BoAoduMupiena Городянська
канд. екон. наук, доц. чл.-кор. АЕН Украти
ORCID 0000-0002-4482-1690 e-mail: gorod_lv@knu.ua,
Кшвський нацюнальний утверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. Кшв В1ДТВОРЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ РЕСУРС1В: 1ННОВАЦ1ЙНИЙ АСПЕКТ
Актуальшсть проблеми. Характерними ознаками сучасного глобашзованого простору е поглиблення м1жнародного розподшу працi й цифровiзацiя суспшь-ства. На тлi циклiчностi глобальних економiчних про-цесiв трансформуеться економiчний простiр Украши до постiндустрiапьного й шформацшного суспшьства. Разом з цим поди на сходi Украши та наслщки пандемп спричинили заглиблення економГчно1 кризи. Циф-ровiзацiя економiки разом з iншими чинниками привела до змши акдентiв з матерiапьних об'ектiв еконо-мiчних ресуретв i перенесенням !х на нематерiапьнi об'екти, iнформацiю та iнтелекгуапьний потенщал персоналу. На жаль, в Укра1ш разом iз природною втратою висококвалiфiкованих працiвникiв гостро по-стають проблеми витоку трудових ресурсiв унаслiдок мпрацп. Разом з цим загострюються питання незадо-вшьного стану та низько! якостi об'ектiв основних ви-дiв економiчних ресурсiв, якг здатнi до вщтворення, та iнтелектуапьного потенцiапу персоналу. Саме тому ак-туальним е пошук шляхiв запобiгання негативним на-слiдкам глобальних економiчних виклиюв i загроз, економГчно1 кризи, бойових дш на сходi Украши й пандемп, яю призвели до суттевих людських втрат i, вiдповiдно, зниження штелектуального потенцiапу пiдприемств разом iз застаршими техшко-технолопч-ними ресурсами. Усе це потребуе змiнювання стратегп ведення бiзнесу в Украшь
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. 1нформа-цiйною базою для проведення дослщження стали чинш нормативно-правовi документи та анапiтичнi огляди, яю розкривають перспективнi напрями роз-витку Украши [1-3], прогнозують економiчнi збитки внаслiдок пандемп [1; 4] й характеризуюсь кризу еко-номiки держави. Згщно з даними консенсус-прогнозу [4, с. 12] можливоси бГзнесу е тдГрунтям оновлення економiчних ресуретв та iнтелектуапьного потенцiапу персоналу. Негативш наслiдки свггово! економГчно1 кризи й пандемп на тл цифровГзацп та трансформацп навдональнох економiки потребують пошуку стратегiй, яю сприятимуть активГзацп економГчно1 дГяльноси пiдприемств. Дослiдження джерел [1-3] у контекси пошуку шляхГв запоб^ання локальним викликам Г за-грозам виявило необхщшсть створення умов тдси-лення мотивацп шновацшно1 дГяльносп в Украшь
Пошук ршень для подолання локальних викли-юв в Укра1ш пов'язаний також Гз модершзащею еко-номГки та потребою у залученш швестицш [1]. Огляд основних джерел надходження каттальних швестицш показав, що каттальш швестицп здшснюються пере-важно за рахунок власних коштав пщприемств (65,4% у 2019 рощ), при цьому банки практично виключеш з швестицшного процесу, оскшьки частка кредитних коштав становила лише 10,8% за пщсумками 2019 року
та 7,58% у 2018 роцi [1, с. 17-25]. AHani3 складових по-питу дозволив виявити фактори стримування еконо-Mi4Horo розвитку держави щд час пандемп. Так, окрiм iнших складових вагому частку (37%) складали швестицп, яких, на жаль, бракуватиме економiцi Укра!ни в умовах карантинних заходiв [4, с. 12]. Ретроспектив-ний огляд напрямiв залучення основних джерел надходження каттальних iнвестицiй визначив проблему вщновлення економiки Укра!ни та покращення мак-роекономiчноí ситуацп.
На макрорiвнi увагу привертають швестицп ште-лектуальнi, яю за економiчною суттю е вкладанням коштiв у пiдготовку фахiвцiв, науковi розробки, па-тенти, лщензи, ноу-хау, запозичення досвщу [2, с. 185]. В Укра!ш, окрiм iнших, заплановано заходи з метою шдтримки бiзнесу, а також збшьшення розмiру фшансування наукових дослiджень з орiентацiею на шновацп [4, с. 17].
Дефшщя «шноващя» з латинсько! мови перекла-даеться як напрям змiнювання. Як економiчна катего-рiя «шноващя» (англ. — innovation) з'явилась у наукових дослщженнях на початку XIX столггтя, мае рiзно-манiтнi тлумачення та потребуе уточнення у сучасних умовах. Засновником класично! теорп шновацш вва-жають австрiйського економiста Дж. Шумпетера, який уперше у 1911 рощ [5] вводить в обп так! науковi ка-тегорп, як «шноващя» та «шновацшний процес». Так, у пращ «Теорiя економiчного розвитку» [5] Дж. Шум-петер розкривае сутшсть iнновацiй не лише як ново-введення, а вважае !х факторами виробництва. Вiн ви-окремлюе п'ять типiв «нових комбiнацiй» шновацш-ного процесу як факторiв виробництва, зокрема:
1) використання ново! техшки, впровадження нових технологiчних процесiв чи методiв виробництва;
2) виробництво нового продукту чи вщомого продукту з новими якостями;
3) використання у виробничому процес нових джерел сировини чи натвфабрикапв;
4) проведення реоргашзацшних заходiв шляхом внесення змш до оргашзацп виробництва та заходiв, як сприятимуть оновленню матерiально-технiчного забезпечення пiдприемства;
5) освоення нового ринку збуту.
Iнновацiйний процес за теорiею Дж. Шумпетера
пов'язаний зi створенням нового багатства та змшою старого бiзнесу на новий. 1нновацшш змiни, результатами яких можуть бути: продукти; технологiчнi про-цеси; сировина; виробничi процеси та матерiально-технiчне забезпечення; економiчнi ресурси, об'екти яких здатш до вiдтворення, — сприятимуть зростанню економiки.
П. Друкер [6] виокремлюе два види шновацш, яю вiн пов'язуе iз розмiром бiзнесу пiдприемства, це:
1) шновацп в товари i послуги;
2) шновацп в рiзних професшних навичках i видах дiяльностi, яю е необхiдними для виробництва то-варiв та послуг.
За розмiром бiзнесу пiдприемства (крiм бюджет-них установ) вщповщно до Закону Укра!ни «Про бухгалтерский облiк та фшансову звiтнiсть в Укра!ш» [7] можуть належати до суб'ектiв малого пщприемництва, середнього або великого.
Спираючись на працi Дж. Шумпетера та П. Дру-кера, у цьому дослщженш буде розглянуто системно шновацшний процес на пiдприемствах Укра!ни разом з органiзацiею вiдтворення об'екпв основних видiв економiчних ресурсiв.
У сучасних умовах пожвавлення шновацшно! дь яльностi залежить вiд фшансово! полiтики держави й ефективного вщтворення пщприемствами власних економiчних ресурсiв. Отже, враховуючи прогнози та розрахунки провiдних наукових шституцш [1-4] та вчених (Дж. Шумпетер [5], П. Друкер [6], Н. Брюхо-вецька, I. Булеев [8], О. Кендюхов, В. Болгов [9] та ш.), сформулюемо основний напрям дослщження — iнновацiйнi засади вщтворення економiчних ресурсiв як принципово нова стратегiя економiчного розвитку тдприемств.
Основною метою статп е наукове обГрунтування вщтворення об'екпв економiчних ресуретв та штелек-туального потенцiалу пщприемства як iнновацiйного процесу.
Досягнення мети передбачае виконання таких завдань:
— встановлення системно-лопчного зв'язку м1ж вiдтворенням економiчних ресурав, потенцiалу ште-лектуальних ресурсiв та шновацшним процесом на пiдприемствi на основi класичних теорiй iнновацiй;
— визначення мехашзму функцiонування процесу шновацшного вiдтворення економiчних ресурсiв на тдприемств^
— розробка напрямiв практично! реалiзацil стратеги! iнновацiйного розвитку на пщприемствах Укра!ни.
Виклад основного матерiалу дослщження. Впро-вадження iнновацiй на пщприемста шляхом освоення нових технологш, вицiв товарiв (робiт, послуг) потре-буе покращення стану об'ектiв економiчних ресурсiв i зростання рiвня штелектуального потенцiалу з метою забезпечення ефективносп виробництва.
Згiцно з трудовою теорiею К. Маркса, суть яко! викладено у науковому трактатi «Процес виробництва катталу» [10], праця, яка вщокремлена вiц речового тша продукту, на думку автора, не може формувати прибутку. Тобто, саме енерпя пращ створюе штучнi блага, цiнностi, яю в iсторичному аспектi були пов'язаш лише з участю капiталу й земль
Виробництво благ, яю призначено для задово-лення потреб суспшьства, пройшло тривалий юторич-ний шлях розвитку. У сучасному суспшьсга продук-тивт сили е важливими елементами або об'ектами, яю можуть впливати на ефективнiсть функцiонування та рiвень прибутку суб'екта господарювання.
Спираючись на економжо-сощолопчш засади теорп К. Маркса [10], згщно з якими оргашзащя ви-робничого процесу вiцбуваеться у тюнш взаемодп пра-цi з основними видами економiчних ресурсiв, та про-довжуючи дослiдження [11, с. 20-26], вважаемо, що iнновацiйний розвиток пщприемств залежить вiц яко-си iнтелектуального потенцiалу персоналу та вщ стану економiчних ресурсiв. До видiв економiчних ресурсiв
пiцприемства вiцносять фшансов^ труцовi, техшко-технологiчнi (засоби виробництва) та iншi види ре-суретв [11, с. 20-21]. Серед ключових вицiв економiч-них ресурсiв пщприемства, яю зцатнi до вiцтворення, виокремлюють об'екти необоротних матерiальних i необоротних нематерiальних ресурсiв, як1 неодноразово беруть участь у виробничому процеа та утворю-ють засоби пращ або техшко-технолопчш ресурси [11, с. 22-27]. За економiчною природою техшко-техноло-гiчнi ресурси е об'ектами, яю створенi працею людини та пщлягають амортизацГ!. У процесi вiдтворення ви-значальним е виробництво, оскьльки в ньому вщбува-еться тiсна взаемодiя основних складових продуктив-них сил — штелектуального потенщалу людини з об'ектами необоротних матерiальних i нематерiальних ресурсiв.
Вiдтепер вимоги до трудово! дiяльностi людини, особливо до рiвня якостi 11 iнтелектуального потенцi-алу, суттево зростають разом iз вимогами до якоси економiчних ресурсiв пщприемства в процеет впро-вадження шновацш.
Дослiдження вiтчизняних i зарубiжних науковщв (Д. Богиня [12]; Г. Кулжов [13]; Д. Мак-Клелланд [14]; А. Маслоу [15]; М. Семиюна [16]) проведено в контекста аналiзу сощально-психолопчних й еконо-мiчних аспектiв шновацшно! дiяльностi людини. Уза-гальнення результата цих дослщжень дозволило ви-явили таку закономiрнiсть. В основi мотивацп людини до iнновацiйноl дiяльностi, як i до будь-якого iн-шого виду трудово1 дiяльностi, лежать потреби. Так, А. Маслоу ще на початку 50-х роюв XX столггтя у працi «Теорiя людсько1 мотивацп» [15] обГрунтував i наочно продемонстрував iерархiю потреб, серед яких провщну роль вiдiграють фiзiологiчнi потреби та без-пеки (первиннi) та потреби належносп й причетностi, визнання та самоствердження (вториннi). Такий пщхщ А. Маслоу дозволяе встановити економiчну законо-мiрнiсть мiж потребами й трудовими в;дносинами. Зо-крема, потреби вищих рiвнiв не спонукають людину до активно1 трудово1 дiяльностi доти, поки не задово-ленi И первинш потреби [15]. Вважаемо, що модель А. Маслоу надае можливють виявити глибиннi причини мотивацп людини до здшснення iнновацiйноl дь яльностi.
1снуе прямий зв'язок м1ж розвитком духовних потреб людини та рiвнем задоволення нею власних матерiальних умов iснування. Д. Мак-Клелланд у пращ «Мотиващя досягнення» [14] доповнив модель потреб А. Маслоу поняттями потреб влади, успiху, по-чуття приналежностi до певно1 соцiальноl групи.
Фундаментальт дослiдження теор]! потреб А. Маслоу та Д. Мак-Клелланда отримали розвиток у працях вггчизняних науковцiв. Так, М. Семик^на та Л. Коваль вщзначають, що потреби е одшею з фундаментальних категорш, виокремлюють бажання, прагнення людей мати, споживати, використовувати тi матерiальнi й ду-ховнi блага, в яких вони вщчувають необхiднiсть [16, с. 44]. Ще! думки додержуються Д. Богиня [12] й Г. Кулжов [13].
Долучаючись до слушних думок заруб1жних i вiт-чизняних науковщв, варто уточнити, що потреби е комплексним поняттям. Безперечно, мотив спонукае людину до виконання трудово! дiяльностi завдяки тому, що являе собою образ бажаного блага, задово-лення якого може бути отримано за умов виконання певних трудових дiй. Проведене дослiдження [10-16] дозволяе припустити, що еволющя мотивацп шнова-
цшно'1 дiяльностi мае вщбуватись завдяки розши-ренню та збагаченню дiапазону потреб, зростанню в ïx CTpyKTypi ролi потреб нематерiапьного характеру, сус-пiльного визнання вагомосп нових знань.
Вiдзначаючи цiннiсть теорш мотивацп трудово'1 дiяльностi, ïx неможливо визнати досконалими та уш-версальними для створення меxанiзму державного уп-равлiння iнновацiйною дiяльнiстю. Державне управ-лiння iнновацiйною дiяльнiстю мае бути зорiентовано на комплексне стимулювання шновацшно1 працi та мотивування особистостi до штелектуального розвитку. Разом з цим важливою е мотивацiя суб'екпв пiдприемництва до максимального залучення та реа-лiзацiï творчого потенцiалу творця шновацш, постш-ного оновлення рiвня його знань. Коли трудова дiяль-нiсть людини вiдбуваеться з використанням цифрових технологш, зростае значущiсть штелектуального по-тенцiалу персоналу у формуванш вартостi штелекту-ального капiталу пщприемства. Результати штелекту-ально'1 чи розумово'1 працi висококвалiфiкованого персоналу е важливими для формування штелектуаль-ного потенщалу Украши [11, с. 41-44]. На жаль, створення нових шновацшних розробок не завжди мае по-зитивний результат ïx впровадження у виробничий процес. Саме тому необхщно на макрорiвнi створити умови мотивацп пщприемств для впровадження ними нових видiв продукцИ й теxнологiй у виробничий процес з метою отримання додаткового прибутку. Вважа-емо, що це потребуе доповнення державно'1 стратегп такими важливими векторами, як:
■ забезпечення яюсного економiчного зростання у державi iнтенсивним шляхом;
■ штенсифжащя процесу вiдтворення штелектуального потенщалу персоналу;
■ активiзацiя шновацшно1 дiяльностi на пщпри-емствах Украши разом iз покращенням стану об'екпв необоротних матерiальниx i нематерiальниx ресурсiв та залученням для цього рiзниx джерел фiнансування й особливо швестицш.
1нвестицшну дiяльнiсть науковцi Н. Брюховецька та I. Булеев тлумачать як процес реалiзацiï швестицш-ного ресурсу [8, с. 15].
У контекст дослщження Дж. Шумпетера, П. Дру-кера, А. Маслоу, Д. Мак-Клелланда та iншиx [5-6; 1216; 17] виокремимо важливi особливосп людей — творцiв iнновацiй у сучасних умовах. У зв'язку з цим вважаемо значення потреб прюритетним у формуванш мотивацИ персоналу до шновацшно1 дiяльностi, яка пов'язана з сощальною та трудовою активнiстю людини, яюстю та рiвнем ïï освiти. Разом з виокремлен-ням особливо'1 групи людей, як творщв iнновацiй, у сучасних умовах доцшьно визначити ïx роль у процес iнновацiйного вiдтворення економiчниx ресурсiв на пщприемствь
Рацiональне залучення до виробничого процесу штелектуального потенщалу пращвника, його знань разом iз теxнiко-теxнологiчними видами ресурав до-зволяе забезпечити шновацшний розвиток пщприем-ства, створити додаткову вартють та зростання ште-лектуального капiталу пiдприемства. Iнновацiйний розвиток, на нашу думку, пов'язаний з прогнозуван-ням рiвня вiдтворення об'ектiв економiчниx ресурсiв як перспективноï стратегiï економiчного розвитку щд-приемства. Меxанiзм функцiонування процесу шнова-цiйного вiдтворення економiчниx ресурсiв та розробка етатв стратегiï iнновацiйного розвитку на пщприем-ствi наведено нижче.
Ринкову вартють пщприемства формують ште-лектуальний каттал разом з шформацшними ресурсами, iнтелектуапьними ресурсами та матерГальними чинниками виробництва. ЕкономГчну категорда «ште-лектуальш ресурси» можна визначити як сукупшсть iнтелектуапьного потенщалу персоналу, утшеного у !х-шх професшних знаннях, досвда, вмшнях, навичках, завдяки чому створюються продукти штелектуальнох дГяльноси [18, с. 9-10]. 1нтелект особистосп, який за-стосовуеться для ведення фшансово-господарсько1 дГяльноси пщприемства, професшш знання особис-тост та п новГ компетенцп формують потенщал ште-лектуальних ресурсГв. Яюсть iнтелектуапьного потенщалу персоналу впливае на зростання або зниження розмГру внутршньо створеного гудвглу пщприемства й, вщповщно, на його ринкову вартють [11, с. 42-43, с. 47-49, с. 59-61]. Зростання ринково1 вартоси щд-приемства безпосередньо залежить вщ використання найкращих управлшських якостей персоналу, розши-рення ринку збуту шляхом запровадження шновацш.
П. Друкер вважае управлшня продуктивтстю правд висококвашфжованого пращвника одшею зГ склад-них управлшських задач XXI столГття [17]. Дшсно, управлшня iнтелектуапьним потенщалом персоналу, його знаннями, яю в сучасному цифровому простор! е складовою продуктивних сил, належить до важливих завдань. У сучасних умовах пщприемствам важливо, як школи, мати вщмшш вщ конкурента якосп та переваги. М. Портер [19] пщкреслюе, що досягнення стшко1 конкурентно1 переваги забезпечуеться разом з операцшною ефектившстю та стратепчним позищо-нуванням.
Багато поколшь керГвниюв додавали свш вклад у формування устшно1 стратегп, тому що вона е клю-човим елементом устху тдприемства. Директори шд-приемств, керГвники вищих шкш та консультанти — вм, хто займався пошуками усшшно1 стратегп, вносили особистий вклад в п обговорення. 1х робота про-тягом багатьох роюв була продуктивною та привела до виникнення величезно1 кшькоси шкш стратепчно1 думки. Так, заруб1жш науковщ Г. Мшцберг, Б. Ахль-стренд та Дж. Лампель у пращ «СафарГ на стратепю» [20] виокремлюють 10 таких шкш. Вони описують рГзш процеси встановлення стратегп, таю як офщшш, ментальш, виробничГ, переговорш та шшь Нещодавно критищ було пщдано стратепю з боку тих, хто вважае, що в сучасному динамГчному свт довгострокова стра-тепя е неефективною, тому що вона може застаргга майже миттево. Прихильники тако1 школи вважали, що пщприемство не мае можливосп робити зупинку для формування стратегп. Якщо це вщбуваеться, тодГ пщприемство втрачае гнучюсть. Хибною цю думку вважав Майкл Портер [19]. Як вщомий у свт теоретик з питань стратеги вш дотримувався протилежного по-гляду та припускав, що стратепя ще школи не мала такого важливого значення. Дшсно, формування стратегп та устшна И реатзащя завжди вважалась складною справою.
Дослщження, проведен! Р. Капланом та Д. Нортоном [21] у цш галузГ, дозволили виявити перешкоди або бар'ери, яю гальмують реалГзацГю стратегп, та структурувати !х за типом Г характером (табл. 1).
АналГз титв Г характеру перешкод (рис. 1 Г 2), що гальмують реал1защю стратегil розвитку пГдприемства показав, що недостатшсть уваги до стратегп та вщсут-нГсть зв'язку м1ж бюджетом пГдприемства Г його стра-тегГею е визначальними факторами.
Таблиця 1
Характеристика перешкод, що гальмують реалвашю стратеги пiдприeмства
_(складено автором на пщстав1 джерела [21])_
№ з/п Тип перешкоди Р1вень перешкоди, у % Характер перешкоди
1 Розумшня стратег!! 5 Здатшсть бачення
2 Наявн1сть стимул1в щодо стратег!! 25 Людський фактор
3 Недостатн1сть уваги до стратеги 85 Професшна яюсть кер1вництва
4 Вщсутшсть зв'язку м!ж бюджетом 1 стратепею 60 Ресурсоспроможшсть
5 Бажання розвиватися 10 Здатн1сть реал1зувати власну стратег1ю
90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 096
85»о
60» о
10»«
5° о
Розумшня стратеги Наявтсть сптгу.щв Недостатшсть уваги Вщсутшсть зв'язку Бажання
щодо стратеги до стратеги ьижбюджетом! розвиватися
стратегию
Рис. 1. Вплив типу перешкод на реал1защю стратеги розвитку тдприемства (складено автором на пщстав1 джерела [21])
Професшна якктъ кер1вгащгва Ресурсоспроможгасть Людський фактор 3 датшсть р е а .шзув aTi i в л а сну стр а тепю 'Здатнкть бачення
85»о
60» о
25»о
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%
Рис. 2. Вплив характеру перешкод на реалiзацiю стратеги розвитку тдприемства (складено автором на тдсташ джерела [21])
Якщо недостатшсть уваги до стратеги обумовлю-еться низьким р1внем професшно! якост кер1вництва пщприемства, то вщсутшсть зв'язку м!ж бюджетом тдприемства 1 його стратепею визначаеться р1внем ресурсоспроможность Отже, розумшня пращвниками стратегИ тдприемства дозволить подолати 1х внутрш-нш отр впровадженню шновацшних процес1в 1 об'ед-нати 1х зусилля в розробщ та реал1защ! шновацшних б1знес-процес1в.
На наш погляд, до основних потенцшних можли-востей перспективного розвитку пщприемств, яю мо-жуть бути покладеш в основу розробки стратегИ 1х шновацшного розвитку належать:
■ змша свттогляду висококвал1ф1кованих фах1в-щв, як! працюють у р1зних вщщлах пщприемства над впровадженням шновацшних щей;
■ вщтворення яюсного р1вня персоналу шляхом навчання (освтта) та перенавчання (пщготовка 1 переподготовка);
■ вщтворення якостей об'екпв необоротних ма-тер1альних й нематер1альних ресуретв;
■ дотримання персоналом вимог юбербезпеки пщприемства, володшня навичками безпечного вико-ристання цифрових технологи та ш.
Освтта вдаграе надзвичайно важливу роль для ви-ршення проблеми шновацшного розвитку кра'1ни та для забезпечення процесу розвитку шновацшно! д1я-льносп пщприемства. Осв1та е не лише пщГрунтям створення нового знання, але й конструктивною ланкою у систем! трьох головних складових елементав 1нновац1йно! економ1ки: «наука — освтта — вироб ництво».
Ведення б1знесу в умовах цифров1зац11, на наш погляд, потребуе наукового п1дходу до формування моделей управлшня б1знес-процесами, особливо шно-вац1йними процесами п1дприемства. 1нновацшний
процес можна розглядати як систему взаемопов'яза-них послщовних дш вiд ще! до результату П втiлення у конкретному продукт (рис. 3).
Така модель демонструе бiзнес-процес управ-лiння iнновацiйним вщтворенням економiчних ресур-сiв у виглядi практично! реапiзацil iнновацiйних това-рiв, робiт, послуг.
Вiдтворення ште-лектуального потенцiалу персоналу ^(па\ков1 чпаппя) J
Г >
Вiдтворення
необоротних
матерiальних
ч ресурсш J
Рис. 3. Модель шновацшного вiдтворення економiчних ресурЫв на пiдприeмствi (Джерело: власна розробка)
Розкриемо сутшсть механiзму реалiзацil шнова-цiйного процесу в контекси управлiння яюстю еконо-мiчних ресурсiв, здатних до вщтворення, та штелекту-ального потенцiалу персоналу на пщприемстта як вза-емопов'язаних елеменив складно! системи. Варто за-значити, що одночасне вiдтворення вс!х ключових ви-дiв економiчних ресурав — продуктивних сил як еле-ментiв складно! системи — дозволить забезпечити най-бшьший синергетичний ефект. Злагоджена взаемодiя елементiв потребуе стратепчного управлiння шнова-цiйним вiдтворенням економiчних ресурсiв пщприем-ства та створення додатково! вартостi. Погоджуючись зi слушними думками заруб!жних науковцiв [19; 21] та продовжуючи дослiдження [11, с. 59-61, с. 197-229],
вважаемо, що формування стратег!! шновацшного розвитку пщприемства являе собою системний процес прогнозування рiвня вiдтворення об'ектiв матерiаль-них i нематерiальних ресурсiв разом iз вiдтворенням iнтелектуального потенцiалу персоналу.
Розробка стратег!! на пщприемстта е шдивщуаль-ною справою, вирiшення яко! мае вщбуватись з ураху-ванням потреб споживачiв, нових ринюв збуту та ш-ших видiв iнновацiй.
Пропонуемо формування стратег!! шновацшного розвитку пщприемств Укра!ни в сучасному iнформа-цшному й цифровiзованому суспiльствi здiйснювати за такими етапами (рис. 4).
Рис. 4. Етапи формування стратеги тновацшного розвитку тдприемств Украти (Джерело: власна розробка)
На першому етат потрiбно враховувати, що реа-лiзацiя стратег!! шновацшного розвитку пщприемства потребуе прогнозування бажаного рiвня вщтворення об'екпв матерiальних i нематерiальних ресурсiв разом iз рiвнем вiдтворення iнтелектуального потенцiалу персоналу.
На другому етат необхщно провести комплексну дiагностику впливу чинник1в прямо! та опосередкова-но! дГ! на шновацшний розвиток пiдприемства.
На третьому етат необхщно провести ощню-вання рiвня iнтелектуального потенцiалу персоналу разом iз станом об'ектiв необоротних матерiальних та нематерiальних ресурсiв.
На четвертому етат, спираючись на механiзм iнновацiйного вщтворення економiчних ресурсiв (рис. 3), необхщно здшснити прогнозування рiвня вiд-творення економiчних ресурсiв та iнтелектуального потенщалу персоналу.
На п 'ятому етат необхщно обрати стратепчний напрям господарсько! дiяльностi пiдприемства (роз-
ширення клiентсько! бази, опанування нових ринк1в збуту, надання нових послуг споживачам та iн.), об-Грунтувати шляхи iнновацiйного розвитку та скоригу-вати загальну стратегiю пiдприемства.
Оргашзащя iнновацiйного процесу передбачае обов'язкове впровадження нових технологiй, науково-технiчних досягнень, нововведень до виробничого процесу, що потребуе формування стратег!! покра-щення стану об'екпв вщтворюваних економiчних ре-сурсiв та iнтелектуального потенцiалу персоналу пщприемства з метою отримання додатково! вартост! П. Друкер вважае квалiфiкацiю персоналу, оволодiння ним особливими, специфiчними знаннями й техноло-пями визначальними якостями, як1 забезпечать устх господарсько! дiяльностi пiдприемства та конкуренты переваги [17, с. 143—146]. Продовжуючи цю слушну думку П. Друкера, вважаемо, що в сучасних умовах процес в!дтворення мае бути спрямований на змшю-вання (покращення) якостей iнтелектуального потен-щалу персоналу у поеднаннi з об'ектами основних ви-
дiв економiчних ресурав з метою пiдвищення ефек-тивноси виробництва й зростання рiвня штелектуаль-ного капiталу пiдприeмства. Тобто в контекси цього дослiдження органiзацiя шновацшного процесу не-можлива без планування заходiв, спрямованих на по-кращення стану об'eктiв економiчних ресурсiв, яю здатнi до вiдтворення (засоби виробництва), та розу-мових здiбностей пращвниюв (iнтелектуального по-тенцiалу) пiдприeмства. Саме тому важливим е планування рiвня вiдтворення:
— iнтелектуального потенщалу персоналу та його наукових знань (шновацшна iдея);
— об'eктiв необоротних штелектуальних ресурсiв (наприклад, технологiй), яю надають можливiсть ство-рення середовища для впровадження iнновацiй до ви-робничого процесу;
— об'екпв необоротних матерiальних ресуретв як основних засобiв виробництва.
Впровадження шновацш напряму залежить вiд управлшня яюстю iнтелектуального потенцiалу пращвниюв, об'eктiв необоротних матерiальних та нема-терiальних ресурсiв пiдприeмства. Ефективна взаeмо-дiя працiвника з засобами виробництва (необорот-ними матерiальними ресурсами) та технолопями (не-оборотними нематерiальними ресурсами) надаe мож-ливiсть впровадження до виробничого процесу нових видiв продукцп, оновлення iснуючих видiв продукцп й отримання конкурентних переваг. Отже, спираючись на належний рiвень iнтелектуального потенщалу персоналу, пiдприeмство здатне забезпечити: розвиток матерiального й нематерiального виробництва; конкуренты переваги; постiндустрiальний синтез й запрова-дження iнновацiй.
Дшсно, успiх господарсько! дiяльностi п^дпр^м-ства залежить вщ умiння його трудового колективу працювати над розширенням ринюв збуту та впро-вадженням шновацш. Це потребуe розвитку професш-них навичок та компетенщ! людини. З врахуванням ведення бiзнесу в умовах сучасного цифрового простору та зростанням вимог до професшних навичок фахiвцiв у галузi економiки та фшанетв пропонуeться внести вiдповiднi змши до навчальних планiв i про-грам !х пiдготовки у вищих навчальних закладах Укра-!ни. Отже, оволодшня фахiвцями знаниями та навич-ками роботи з iнтернет-речами, технологieю блок-чейн, електронною комерцieю, електронним уряду-ванням, iнформацiйною та юбернетичною безпекою, smart-технологiями, технологieю розробки мобшьних додатюв в умовах цифрового простору e вкрай необ-хiдними професшними якостями. Так! якостi e особливо важливими в сферi управлшня фшансами, ведення бiзнесу, торпвл^ банювсько! справи та iнших видiв економiчно! дiяльностi.
Висновки. У статп наведено результати дослщ-ження шновацшних засад вщтворення економiчних ресурсiв на пiдприeмствах Укра!ни, що e продовжен-ням авторсько! науково! розробки одного з фунда-ментальних наукових напрямiв в економiчнiй науцi. Показано, що в сучасних економiчних, вшськово-полгтичних та епiдемiологiчних умовах, коли гостро постають проблеми природного убутку трудових ре-сурсiв та м^рацп, незадовшьного стану та низько! якостi засобiв працi, вiдтворення економiчних ресурсiв та штелектуального потенцiалу персоналу п^дпр^м-ства можуть виконувати роль iнновацiй, а шновацшш засади вiдтворення економiчних ресуретв можуть стати принципово новою стратегieю економiчного розвитку
пiдприeмств. Дослiдження шновацшних засад вщтворення eKOHOMi4HM ресуретв проведено з використан-ням системного пщходу до побудови складних систем. За результатами глибокого наукового аналiзу процесу вщтворення як шноващ! розроблено модель шновацшного вщтворення економiчних ресурав на пщпри-eмствi та етапи формування стратеги шновацшного розвитку пщприемств Укра!ни в сучасному шформа-цiйному й цифровiзованому суспiльствi.
Перспективою подальших дослгджень е: розробка збалансовано! системи показниюв iнновацiйного вщ-творення економiчних ресурсiв та стратег!! шновацшного розвитку на пщприемствах. В основу !х побудови може бути покладений механiзм iнновацiйного вщтво-рення економiчних ресурсiв на пiдприeмствi. Ство-рення та реалiзацiя тако! стратег!! передбачае подо-лання внутрiшнiх перешкод й планування бажаного рiвня вщтворення основних видiв економiчних ресур-ав з метою забезпечення iнновацiйного розвитку i конкурентоздатностi вiтчизняного пiдприeмства.
Список використаних джерел
1. Про внутршне та зовнiшнe становище Укра-!ни: аналiтична доповiдь Нацiонального iнституту стратепчних дослiджень до щорiчного Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни. URL: https://niss.gov.ua/publikacii/poslannya-prezidenta-ukrai ni/analitichna-dopovid-do-schorichnogo-poslannya-prezi denta-4 (дата звернення: 24.04.2021).
2. Укра!на 2030Е — кра!на з розвинутою цифровою економiкою. Укратський 1нститут майбутнього: веб-сайт. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (дата звер-нення: 24.04.2021).
3. Концепцiя розвитку цифрово! економiки та су-спшьства Укра!ни на 2018-2020 роки. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-р#Text (дата звернення: 24.04.2021).
4. Укра!на у 2020-2021 роках: наслiдки пандем!!. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk -UA&id=5d3fea53-45e7-4641-8d48-f0c865a24471&title= VipuskukrainaU2020-2021 (дата звернення: 24.04.2021).
5. Шумпетер Джозеф Ало!з. Теорiя економiчного розвитку (1911). 1934.
6. Друкер Питер. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения / [пер. с англ. М. Котельниковой]. Москва : ФАИР-ПРеСс, 2003. 288 с.
7. Про бухгалтерський облж та фшансову звп-н!сть в Укра!ш : Закон Укра!ни вщ 16 липня 1999 р. № 996-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 996-14#Text (дата звернення: 24.04.2021).
8. Брюховецька Н. Ю., Булеев I. П. Ресурси i ме-ханiзми iнвестицiйно-iнновацiйного розвитку про-мислових пiдприeмств Укра!ни. Вкник економтног науки Украти. 2019. № 1 (36). С. 11—25.
9. Кендюхов О. В., Болгов В. 6., Тарапата С. О. Дослщження тенденцш шновацшного розвитку еко-ном!ки Укра!ни. Вкник економтног науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 82—87. doi: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2019.2(37).82-87.
10. Маркс К. Каттал. Критика полггично! еконо-м!!. Том 1. Кн. 1 : Процес виробництва катталу // за ред. Ф. Енгельс. 560 с.
11. Городянська Л. В. Вщтворюваш економiчнi ресурси: теорiя та методологiя о6л!ку i аналiзу : моно-графiя. Ки!в : КНЕУ, 2013. 259 с.
12. Богиня Д. П., Семикина М. В. Трудовий менталитет у ^creMi мотивацп працi. К1ровоград : По-лiграф Терцiя, 2002. 226 с.
13. Куликов Г. Т. Мотивация труда наёмных работников : монография / отв. ред. Д. П. Богиня. 2-е изд. перераб. Киев : Ин-т демограф. и социальных исслед. НАН Украины, 2006. 244 с.
14. Мак-Клелланд Дэвид Кларенс. Мотивация достижения. 2-е изд. Из-во «Ирвингтон», 1976. 386 с.
15. Maslow, Abraham H. A Theory of Human Motivation // Psychological Review, 1943, July. 370 p.; Motivation and Personality. 2d ed. New York : Harper & Row.
16. Семиюна М. В., Коваль Л. А. 1нновацшна праця в конкурентному середовищк загальна методо-лопя, мотивацшш основи регулювання : монографiя. Юровоград : Степ, 2002. 212 с.
17. Drucker, Peter F. (1999). Management Challenges for the 21 st Century. Harper Collins, New York.
18. Городянська Л.В. Прогнозний аналiз вщтво-рюваних економiчних ресуретв. Актуальт проблеми економжи. Ки1в : ВНЗ «Нащональна академiя управ-лшня». 2013. № 7 (145). С. 8-15.
19. Porter, Michael E. (2001). Strategy and the Internet. Harvard Business Review, March 2001:62-78.
20. Mintzberg, Henry, Ahlstrand, Bruce and Lampel Joseph. (1998). Strategy Safari. New York, The Free Press.
21. Kaplan, Robert S. and Norton, David P. (2001). On Balance. CFO, February 2001, pp. 73-77.
References
1. Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukra-iny: analitychna dopovid Natsionalnoho instytutu strate-hichnykh doslidzhen do shchorichnoho Poslannia Prezy-denta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy [On the internal and external situation of Ukraine]. Retrieved from https://niss.gov.ua/publikacii/poslannya-prezidenta-ukrai ni/analitichna-dopovid-do-schorichnogo-poslannya-pre-zidenta-4 (Last accessed 24 April 2021) [in Ukrainian].
2. Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E — a country with a developed digital economy]. Ukrainian Institute of the Future. Retrieved from https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvi nutoyu-cifrovo yu-ekonomikoyu.html (Last accessed 24 April 2021) [in Ukrainian].
3. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspil-stva Ukrainy na 2018-2020 roky [Concept for the development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/67-2018-р#Text (Last accessed 24 April 2021) [in Ukrainian].
4. Ukraina u 2020-2021 rokakh: naslidky pandemii [Ukraine in 2020-2021: the consequences of the pandemic]. Retrieved from https://www.me.gov.ua/Docu ments/Detail?lang=uk-UA&id=5d3fea53-45e7-4641-8d48 -f0c865a24471&title=VipuskukrainaU2020-2021 (Last accessed 24 April 2021) [in Ukrainian].
5. Schumpeter, Joseph A. (1934). The Theory of Economic Development.
6. Druker, Piter. (2003). Effektivnoye upravleniye. Ekonomi-cheskiye zadachi i optimal'nyye resheniya [Ef-
fective management. Economic problems and optimal solutions. Trans. from English. Moscow, FAIR-PRESS [in Russian].
7. Pro bukhhalterskyi oblik ta finansovu zvitnist v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 16 lypnia 1999 r. № 996-XIV [On Accounting and Financial Reporting in Ukraine: Law of Ukraine of July 16. 1999 № 996-XIV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text (Last accessed 24 April 2021) [in Ukrainian].
8. Bryukhovetskaya, N., Buleev, I. (2019) Resources and mechanisms for Investment and Innovation Development of Ukrainian industrial enterprises. Visnyk econom-ichnoi nauky Ukrainy, 1 (36), pp. 11—25 [in Ukrainian].
9. Kendyukhov, O., Bolhov, V., Tarapata, S. (2019). Research of innovation development trends of Ukraine economy. Visnyk economichnoi nauky Ukrainy : a scientific journal, 2 (37), pp. 82-87. doi: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2019.2(37).82—87 [in Ukrainian].
10. Marx, Karl. (2013). Capital: A Critique of Political Economy, Vol. I. / Part I: The Process of Capitalist Production / ed. by Fridrich Engels. 560 p.
11. Gorodianska, L. V. (2013). Vidtvoriuvani ekono-michni resursy: teoriia ta metodo-lohiia obliku i analizu [Reconstitute economic resources: theory and methodology of accounting and analysis]. Kyiv, KNEU. 259 p. [in Ukrainian].
12. Boginya, D. P, Semikina, M. V. (2002). Trudovyi mentalitet u systemi motyvatsii pratsi [Labor mentality in the system of labor motivation]. Kirovograd, Polygraph Tertsiya. 226 p. [in Ukrainian].
13. Kulikov, G. T. (2006). Motivatsiya truda nayom-nykh rabotnikov [Labor motivation of hired workers]. 2nd ed. revised. Kyiv, Institute of demographer. and social research. NAS of Ukraine. 244 p. [in Russian]/
14. McClelland, David C. et al. (1953)/ The achievement motive. New York, Appleton-Century-Crofts.
15. Maslow, Abraham H. (1970). A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 1943, July. 370 p.; Motivation and Personality. 2d ed. New York : Harper & Row.
16. Semykina, M. V., Koval, L. A. (2002). Innovatsi-ina pratsia v konkurentnomu seredovyshchi: zahalna metodolohiia, motyvatsiini osnovy rehuliuvannia [Innovative work in a competitive environment: general methodology, motivational foundations of regulation]. Kirovo-grad. Step [in Ukrainian].
17. Drucker, Peter F. (1999). Management Challenges for the 21 st Century. New York, Harper Collins.
18. Gorodianska, L. V. (2013). Prohnoznyi analiz vidtvoriuvanykh ekonomichnykh resursiv [Predictive analysis of renewable economic resources]. Aktualni problemy ekonomiky — Actual Problems of Economics, 145 (7), pp. 8— 15 [in Ukrainian].
19. Porter, Michael E. (2001)/ Strategy and the Internet. Harvard Business Review, March 2001:62-78.
20. Mintzberg, Henry, Ahlstrand, Bruce and Lam-pel Joseph. (1998). Strategy Safari. New York, The Free Press.
21. Kaplan, Robert S. and Norton, David P. (2001). On Balance. CFO, February 2001, pp. 73—77.
Crarra Hagiöm.na go pega^ii 04.05.2021
Формат цитування:
Городянська Л. В. Вщтворення eKOHOMÎ4Hrn ресурав: шновацшний аспект. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Укра-ïhu. 2021. № 1 (40). С. 99-105. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).99-105
Gorodianska, L. V. (2021). Reconstitution of the Economic Resources: Innovative Basis. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 99-105. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).99-105
