Научная статья на тему 'Видовий склад та особливості просторового розподілу рукокрилих урбоекосистем бескидів'

Видовий склад та особливості просторового розподілу рукокрилих урбоекосистем бескидів Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
63
49
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
рукокрилі / Chiroptera / урбоекосиситема / Бескиди / Карпати / bats / Chiroptera / urboecosystems / Beskids / Ukrainian Carpathians

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — І. М. Івашків, А. -Т. В. Башта

Проаналізовано видовий склад та особливості біотопічного розподілу різних видів рукокрилих в урбоекосистемах регіону Бескидів (міст Сколе і Турка). На досліджуваній території виявлено 10 видів кажанів. Згідно з результатами детекторних обліків, найчисельнішими є Eptesicus serotinus і Pipistrellus nathusii, що становлять 43,4 і 18,9 % від усіх реєстрацій. Далі в порядку зменшення відсотка реєстрацій розташовані Nyctalus noctula (14,2 %), Myotis sp. (5,7 %), Vespertilio murinus (4,7 %), Eptesicus nilssonii (7,6 %), Pipistrellus pygmaeus (3,3 %), Pipistrellus pipistrellus (2,4 %).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Specific composition and features of the spatial distributing of bats in the urboecosystems of Beskids

The paper is devoted to the current structure and biotope distribution of bats in the urboecosystems of Beskids (towns of Skole and Turka). The presence of 10 bat species has been noted. Eptesicus serotinus and Pipistrellus nathusii were the most abundant species. Further, in decreasing order of occurrence there follow Nyctalus noctula (14,2 %), Myotis sp. (5,7 %), Vespertilio murinus (4,7 %), Eptesicus nilssonii (7,6 %), Pipistrellus pygmaeus (3,3 %), Pipistrellus pipistrellus (2,4 %). Eptesicus serotinus and Vespertilio murinus showed the highest degree of synanthropy.

Текст научной работы на тему «Видовий склад та особливості просторового розподілу рукокрилих урбоекосистем бескидів»

УДК 599.426 (577.4) Астр. 1.М. 1ваштв; ст. наук. ствроб. А.-Т.В. Башта, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат НАН Украти

ВИДОВИЙ СКЛАД ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПРОСТОРОВОГО РОЗПОД1ЛУ РУКОКРИЛИХ УРБОЕКОСИСТЕМ БЕСКИД1В

Проан^зовано видовий склад та особливост бютошчного розпсдалу рiзних видiв рукокрилих в урбоекосистемах регюну Бескидiв (míct Сколе i Турка). На досл> джуванiй територп виявлено 10 видiв кажанiв. Згiдно з результатами детекторних облiкiв, найчисельнiшими е Eptesicus serotinus i Pipistrellus nathusii, що становлять 43,4 i 18,9 % вщ усiх реестрацiй. Далi в порядку зменшення вiдсотка реестрацш роз-ташованi Nyctalus noctula (14,2 %), Myotis sp. (5,7 %), Vespertilio murinus (4,7 %), Eptesicus nilssonii (7,6 %), Pipistrellus pygmaeus (3,3 %), Pipistrellus pipistrellus (2,4 %).

Ключовг слова: рукокрил^ Chiroptera, урбоекосиситема, Бескиди, Карпати.

Вступ. У сучасних умовах значна частина вид1в рукокрилих, поряд з природними мюцеперебуваннями, активно заселяе р1зномаштш урбашзоваш ландшафти. Залежно вщ географ1чного положення, площ1 та ступеня розвит-ку архитектурного планування, кожному мюту властив1 сво! структурш особ-ливосп, як можуть приваблювати кажашв. Це, насамперед, - наявнють велико! кшькосп придатних схованок, як можуть використовувати тварини як у лггнш перюд - мюця днювання та виведення потомства, так i взимку - для виживання в несприятливих сезонних умовах юнування.

Розглянемо сучасний видовий склад, а також особливосп бютошчного розподшу рукокрилих в умовах малого мюта в прському регюш (на приклад! мют Сколе i Турка).

Матер1ал i методи. Основну частину дослщжень проведено в 20102011 рр. на територп двох мют регюну Бескид1в (твшчно-схщний макросхил Укра!нських Карпат): Сколе й Турка (Льв1вська обл.).

Сколе - районний центр Льв1всько! обласп, площею 4,6 км2 з населен-ням 6,2 тис. ошб (Стат. щор1чник., 2009), розташоване в долит р. Отр (ба-сейн р. Дтстер), оточене крутосхиловими хребтами Бескид1в; середт висо-ти - 435 м н.р.м. Площа зелених насаджень становить 156 га (Геогр. енцикло-пед1я, 1993). Райцентр Турка (населення 7,1 тис. оиб) розташований на р. Стрий (притока р. Днютер), середш висоти - 560 м н.р.м. Рельеф середньо-прський, хребти крутосхил1, глибоко розчленоват. Площа зелених насаджень у мют1 становить 133 га (Геогр. енциклопед1я, 1993).

Ультразвуков1 дослщження здшснет у 2011 р. переважно на територп Сколе, на стацюнарних дослщних трансектах: 1. Центральна вулиця мюта; 2. Дшянка приватно! забудови сшьського типу; 3. Прибережна зона р. Отр; 4. Промислова зона (д1кта та закинут буд1вл1 промислового характеру). У Тур-щ обстежено центральну частину його територп.

Реестращю акустичних сигнал1в здшснювали за допомогою ультразвукового детектора Transect Tranquility. Анал1з отриманих магттофонних за-пиав виконано за допомогою комп'ютерно! програми "BatSound".

Результати дослiдження. Загалом у дослщжуваних урбоекосистемах було виявлено 10 вид1в кажашв: шчниця велика Myotis myotis, шчниця водя-на M. daubentonii, вухань звичайний Plecotus auritus, веч1рниця руда Nyctalus

1. Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи 1'хнього регулювання

123

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

noctula, нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus, нетопир люовий P. nathu-sii, нетопир-пiгмей P. pygmaeus, кажан шзнш Eptesicus serotinus, кажан тв-нiчний E. nilssonii, лилик двоколiрний Vespertilio murinus (табл.). Шчниця велика Myotis myotis. У регюш Бескидiв - звичайний вид, зимiвлi якого виявле-но переважно у тдземних порожнинах регюну. У Сколе двi особини було ви-явлено взимку 2007 р. у тдв^ житлового будинку (Башта, 2005).

Нiчниця водяна Myotis daubentonii. Поширений у регiонi вид. К. Тата-ринов (1956) згадуе про знахвдку особини 23.05.1952 р. у Сколе. Лита мiсця поселення тюно пов'язанi з водоймами. Тварин переважно вщзначали вiзу-ально i за допомогою ультразвукового детектора пiд час !х кормодобувних польотiв над плесом водойм ставка на окра!ш Сколе. Там же 26.09.1998 р. одну особину зловлено павутинною спкою.

Водяна нiчниця може зимувати в шдземеллях, зокрема й тдвалах, од-нак в межах мiст регюну випадки зимiвлi не вiдомо. Вухань звичайний Pleco-tus auritus. Три самщ й одну самицю цього виду виявлено 19.07.2004 р. у скриньщ для кажашв, розташованiй на окра!ш Сколе на узлiссi мшаного ль су. Вечiрниця руда Nyctalus noctula. Один з найчисленшших видiв у регiонi. У Сколе 5.07.2002 р. 6-7 особин зареестровано за допомогою детектора на центральнш вулищ (Bashta, 2009). У 2011 р. частота реестрацш становила 14,2 % вщ усiх кажашв; бiльшiсть спостережень припадае на прибережну зону р. Отр (8 %). Нетопир звичайний Pipistrellus pipistrellus. Рщкюний вид. Бшьше особин зареестровано у прибережнш зонi i менше - у центральнш частит.

Нетопир люовий Pipistrellus nathusii. Поширений у регюш вид. 19.07.2004 р. одного самця виявлено в скриньщ для кажашв на окраш Сколе (Bashta, 2009). На територп мюта найчаспше зареестрований на трансект у прибережних бютопах (5,2 %) i центральнiй частинi (12,3 %). Перелiтний вид. Навеснi починае з'являтися в мюп з кшця квiтня - на початку травня. Останш спостереження зареестровано наприкiнцi вересня. Нетопир-шгмей Pipistrellus pygmaeus. Поодинокi особини зареестровано за допомогою детектора на центральнш вулищ мюта та у промисловш зош. Кажан шзнш Eptesicus serotinus. Найчисленнiший вид дослщжуваних урбоекосистем. Належить до типових синантропних видiв. Летючi особини реестрували вiзуально i за допомогою детектора в ушх дослiджуваних частинах мют Сколе i Турка (частота реестрацш - 43,4 %).

Лилик двоколiрний Vespertilio murinus. Хоча зареестрований у вшх дослiджуваних частинах мюта, виключна бiльшiсть спостережень зосередже-на у центральнш (2,8 %) та промисловш (4,7 %) частинах. У перюд мiграцiй активно використовуе територто мiста. 23.10.2011 р. пiд час синхронних об-лiкiв у мютах Сколе й Турка виявлено, що у Сколе у зонi приватно! забудови його чисельнють становила 6,8 ос./км, на центральнш вулищ - 5,7 ос./км, а у прибережних бютопах - лише 2,2 ос./км. У Турщ середня чисельнють цього виду становила 2 ос./км. Кажан швшчний Eptesicus nilssonii. Перша згадка про наявнють виду на територп мюта вщома з повщомлень К. Татаринова (1974) i А.-Т. Башти (2005). Шд час ультразвукових обстежень (2011 р.) його виявлено в ушх дослщжуваних бютопах (частота реестрацш - 1,4-2,4 %).

124

Збiрник науково-техшчних праць

Загалом на територп дослiджуваних MicT було виявлено 10 видiв ру-кокрилих. Детекторш обстеження територп мюта Сколе показали, що нaйбiльшу видову рiзномaнiтнicть кажашв (7 видiв: P. pipistrellus, P. nathusii, P. pygmaeus, N. noctula, E. serotinus, E. nilssonii i V. murinus) i чисельне багат-ство (39,2 % вшх реестрацш) виявлено на трансект у центральны чacтинi мicтa. Тут зареестровано як синантропш види (E. serotinus, V. murinus), що усшшно адаптувалися для юнування в урболaндшaфтi, так i види, що нада-ють перевагу природним оселищам. Приcутнicть цих видiв на доcлiджувaних трансектах може бути зумовлене поеднанням незначно! площi мюта i близь-кicтю розташування люових бiотопiв, а також мобiльнicтю багатьох видiв ка-жaнiв, що в пошуках корму можуть долати значш вiдcтaнi.

Табл. Просторовий розподт audit; рукокрылых по територп Сколе

Вид

I

Тип бютопу

II

III

IV

Myotis myotis

Myotis daubentonii

Plecotus auritus

Nyctalus noctula

Pipistrellus nathusii

Pipistrellus pipistrellus

Pipistrellus pygmaeus

Vespertilio murinus

Eptesicus serotinus

Eptesicus nilssonii

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

I - центральна частина мюта; II - приватна забудова; III - прибережш бютопи;

IV - промислова частина

Значна кшькють реестрацш припадае також на найменше трансформо-ваш бютопи мюта - прибережну зону р. Отр. Тут виявлено 7 вид1в рукокри-лих, яю переважно використовують прибережш бютопи у троф1чному аспекта. На дшянках приватно! забудови найпоширешшим е вид P. nathusii, яю ви-явилися оптимальними для нього з точки зору наявносп денних схованок i кормодобувних бютошв. Аналопчно! тактики притримуеться V. murinus, од-нак частота його реестрацш у цш частинi мюта була значно меншою. N. noctula використовуе лише повпряний простр цього бiотопу як кормодобувну стащю. Загалом пiд час облiкiв на трансектах найменшi показники частоти реестрацш виявилися у E. nilssonii, P. pipistrellus i P. pygmaeus — 7,6, 3,3 i 2,4 %, вщповщно.

Таким чином, розподш рiзних видiв рукокрилих у межах дослщжува-них урбоекосистем мае нерiвномiрний характер. Найширше тут представленi синантропнi види, а також ri, що проявляють помiтнi тенденцп до синантро-шзацп завдяки пристосуванням до iснування в селитебному ландшафтi. Си-нантропнi види активно використовують центральш частини мюта як у тро-фiчному, так i тошчному аспектах. Окрiм того, центральш частини мют, де наявне шчне освiтлення, приваблюють також види, що переважно селяться у перифершнш зеленiй зонi, що найменше зазнае антропогенного навантажен-

1. Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи ¡хнього регулювання

125

^цюнальний лкотехшчний yнiвepситeт УкраУни

ня. У цьому випaдкy викopистaння тpaнсфopмoвaниx мiськиx бioтoпiв y тpo-фiчнoмy a^em e одним з нaпpямiв aдaптaцiï циx видiв до iснyвaння в ypôo-лaндшaфтi i пpизвoдить до тдвищення стyпeня ïx синaнтpoпнoстi.

Лiтepaтypa

1. Бaштa А.-Т.В. Фayнa pyкoкpилиx (Chiroptera) peгioнy Скoлiвськиx Бескид1в (YHpa-ïнськi Кapпaти) / А.-Т.В. Бaштa // Hayкoвi дослщження нa об'еюж пpиpoднo-зaпoвiднoгo фонду Кapпaт тa збepeжeння пpиpoдниx екосистем в контекст стaлoгo poзвиткy. - Яpeмчe, 2005. - С. B-B.

2. Гeoгpaфiчнa енциклопед1я Укpaïни. - Т. З. / Редкол.: О.М. Мapинич (вщпов. peд.) тa ш. - К. : Вид-во "Укpaïнськa Paдянськa Енциклопед1я" ¡м. М.П. Бaжaнa, 199З. - 4B0 с.

3. Сгатистичний щopiчник Льв1всько1' oблaстi зa 200B. - Льв1в, 2009. - Ч. 2. - 276 с.

4. Тaтapинoв К.А. Звipi зaxiдниx oблaстeй УРСР / К.А. Тaтapинoв. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - 1BB с.

5. Тaтapинoв К.А. Руко^ылые Подолии и Пpикapпaтья. Пoкaзaтeли hx численности и пути oxparni / К.А. Тaтapинoв // Мaтepиaлы 1-го Всесоюзного сoвeщaния по pyra^brnbra. -Л. : Изд-во ЗИН АН СССР, 1974. - С. 5B-60.

6. Bashta A.-T. Survey of current state and distribution of bats (Chiroptera) in Ukraine // Stu-dia Chiropterologica. - 2009. - Vol. 6. - P. 4З^0.

Ивашкив И.М., Башта А.-Т.В. Видовой состав и особенности пространственного распределения рукокрылых ypбоэкосистeм Бескидов

Пpoaнaлизиpoвaны видовой сoстaв и особенности биотопического paспpeдeлe-ния paзличныx видов pyra^brnbix в ypбoэкoсистeмax peraora Бескидов (гopoдoв Сколе и Typra). Ш исследуемой тeppитopии oбнapyжeнo 10 видов pyra^brnbix. Сог-лaснo peзyльтaтaм дeтeктopныx учетов, сaмыми многочисленными являются Eptesi-cus serotinus и Pipistrellus nathusii, сoстaвляющиx 4З,4 и 1B,9 0/о от всex peгистpaций. Дaлee в пopядкe уменьшения пpoцeнтa peгистpaций paспoлoжeны Nyctalus noctula (14,2 V), Myotis sp. (5,7 Vo), Vespertilio murinus (4,7 Vo), Eptesicus nilssonii (7,6 Vo), Pi-pistrellus pygmaeus (З,З V), Pipistrellus pipistrellus (2,4 V).

Ключевые слова: pyra^bMbie, Chiroptera, ypбoэкoсистeмa, Бескиды, ^prara.

Ivashkiv I.M., Bashta A.-T.V. Specific composition and features of the spatial distributing of bats in the urboecosystems of Beskids

The paper is devoted to the current structure and biotope distribution of bats in the urboecosystems of Beskids (towns of Skole and Turka). The presence of 10 bat species has been noted. Eptesicus serotinus and Pipistrellus nathusii were the most abundant species. Further, in decreasing order of occurrence there follow Nyctalus noctula (14,2 V), Myotis sp. (5,7 V), Vespertilio murinus (4,7 V), Eptesicus nilssonii (7,6 V), Pipistrellus pygma-eus (З,З V), Pipistrellus pipistrellus (2,4 V). Eptesicus serotinus and Vespertilio murinus showed the highest degree of synanthropy.

Keywords: bats, Chiroptera, urboecosystems, Beskids, Ukrainian Carpathians.

УДК 593.5 Ст. наук. спшроб. О.1. Киселюк, канд. бюл. наук;

зав. лаб. В.Б. Тимочко - Карпатський НПП, м. Яремча

МОН1ТОРИНГ ФАУНИ НА ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1ЯХ

Наведено загальш вщомост про шдходи, об'екти спостережень та програму проведення мошторингових дослщжень за представниками тваринного св^у на при-родно-заповщних теритс^ях. Розглянуто методики та методи дослщжень, сформовано принципи формування мережi пункпв постшного спостереження.

Ключовг слова: мошторинг, фауна, природно-заповщш територп.

126

Збipник нayково-тeхнiчних праць

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.