CC BY
23
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6605
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:632.938:616.993.192.1(0.044)
Ввдносш показники iмунограм у серопозитивних на токсоплазмену шваз1ю собак та котiв
М.М. Брошков1, В.О. Трокоз2, А.А. Шевякова1 dolinavet@gmail.com
'Одеський державний аграрний yHieepcumem, вул. Пантелеймонiвська, '3, м. Одеса, 65012, Украна 2Нацюнальний умверситет бюресурав i природокористування Украти, вул. Герогв Оборони, '', м. Кшв, 0304', Украша
В бiльшостi паразитарних захворювань основною ланкою захисту оргатзму е клтинний iмунimеm. Саме вiд його iмуно-логiчноl реактивностi залежить здаттсть оргатзму адекватно вiдреагувати на введення антигену. Оцтка вiдносних показниюв iмунограм серопозитивних собак i котiв показала, що бтьш виражене зменшення вiдносноl кiлькостi лiмфоци-тiв в до^днт грут, вiдмiчено у собак (на 33% в до^дтй) в порiвнянi з котами (на 22%). Така видова вiдмiннiсmь можли-во пов 'язана з циклом розвитку самого збудника i тим, а саме, собаки е ктцевими господарями на вiдмiну вiд котiв. Порiв-нюючи вiдносну ктьюсть Т-хелперних лiмфоциmiв, ^д зазначити, що у серопозитивних собак цей показник був вищим (на 15% в порiвняннi з контролем) а у серопозитивних коmiв навпаки вiдмiчено його зменшення (на 47% в порiвняннi з контролем). У до^дних собак порiвняно з контролем здаттсть нейmрофiлiв до фагоцитозу менше на 8%, а коmiв рiзниця скла-дае 1,5%.
Ключовi слова: iмунimеm, токсоплазми Т^мфоцити, В^мфоцити, коти, собаки.
Относительные показатели иммунограмм у сероположительных на токсоплазмену инвазию собак и кошек
М.М. Брошков1, В.А. Трокоз2, А.А. Шевякова1 dolinavet@gmail.com
'Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоновская, '3, г. Одесса, 65012, Украина 2Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина ул. Героев Обороны, '', Киев, 0304', Украина
В большинстве паразитарных заболеваний основным звеном защиты организма является клеточный иммунитет. Именно от его иммунологической реактивности зависит способность организма адекватно отреагировать на введение антигена. Оценка относительных показателей иммунограмм серопозитивных собак и кошек показала, что более выраженное уменьшение относительного количества лимфоцитов в опытной группе отмечено у собак (на 33% в опытной) в сравнении с котами (на 22%). Такое видовое различие возможно связано с циклом развития самого возбудителя и тем, а именно, собаки являются конечными хозяевами в отличие от котов. Сравнивая относительное количество Т-хелперных лимфоцитов, следует отметить, что у серопозитивных собак этот показатель был выше (на '5% в сравнении с контролем) а в сер опозитивних котов наоборот отмечено его уменьшение (на 47% в сравнении с контролем). В опытных собак по сравнению с контролем способность нейтрофилов к фагоцитозу меньше на 8% а котов разница составляет ',5%.
Ключевые слова: иммунитет, токсоплазмы Т-лимфоциты, В-лимфоциты, коты, собаки.
Citation:
Broshkov, M.M., Trokosi, D.S., Sheviakova, A.A. (2016). Relative indices of immunograms in seropositive on toxoplasma infestation of dogs and cats. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 20-23.
Relative indices of immunograms in seropositive on toxoplasma infestation
of dogs and cats
M.M. Broshkov1, D.S. Trokosi2, A.A.Sheviakova1 dolinavet@gmail.com
'Odessa State Agrarian University, Panteleimonovska Str., 3, Odessa 65012, Ukraine 2National University of life and environmental sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., '', Kyiv, 0304', Ukraine
In most parasitic diseases, the main element ofprotection of an organism is cell-mediated immunity. His immunological reactivity depends on the ability of an organism to respond adequately to the introduction of antigen. Evaluation of relative indices of the immunogram of HIV-positive dogs and cats have shown that a more pronounced decrease in the relative number of lymphocytes in the experimental group were observed in dogs (33% of the trial) compared with cats (22%). This species difference is probably due to the development cycle of the pathogen and the fact, namely, dogs are the ultimate owners unlike cats. Comparing the relative number of T-helper lymphocytes, it should be noted that seropositive dogs, the figure was higher (by '5% in comparison with the control) and in the middle pozitivnih cats on the contrary marked reduction (47% compared to control). In experimental dogs, compared with control the ability of neutrophils to phagocytosis is less than 8% and cats the difference is '.5%.
When the relative amount by B-lymphocytes in seropositive dogs and cats found that subpopulation of lymphocytes, unlike T-cells, in contrast was higher in the experimental group of animals. In the control group of dogs and cats of these cells is within ''%. In the experimental group of cats increased number of these cells is more pronounced and 3.25% more than in the experimental group of dogs. Analysis of the relative amount of lymphocytes NK- showed that the number of these cells is lower in seropositive for toxoplasmosis dogs and cats. A marked reduction of cell found in cats experimental group (by 5.25%), but in dogs by '. 75%.
Given the slight percentage decrease ability neutrophil phagocytosis can be assumed that this cell population is not exposed to marked reduction due to specific receptors vidsutnistyu toksoplazmenoho antigen and it does not allow pathogens directly affect the functional activity of these cells.
Key words: immunity, Toxoplasma, T-lymphocytes, b-lymphocytes, cats, dogs.
Вступ
Токсоплазмоз - зоонозне протозойне захворювання, спричинене внутршньоклггинним паразитом Toxoplasma gondii, яке характеризусться полiморфiзмом клЫчних проявiв з переважним ураженням нервово!, лiмфатичноi систем, очей, скелетних м'язш i мюкарда.
Актуальшсть проблеми токсоплазмозу зумовлена сукупшстю взаемозв'язаних чиннишв мжрооргашзму, макрооргашзму i довкшля. Контролювати та кардинально впливати на поширення токсоплазмозу важко, осшльки розповсюдження його у природi вщбувасть-ся в органiзмi бшьше 300 видiв ссавщв i 100 видiв птахiв, причому людина у цьому учасп не бере. За рiзними даними лггератури, шфшованють дорослого населения земно! кулi токсоплазмами складае ввд 30 до 80%, у деяких регюнах наближаючись до 90% i вище (Lipkovskaja et al., 2013).
Серед домашшх м'ясо!дних тварин, що знаходять-ся в псному взаемозв'язку з людиною, серопозитив-них на Toxoplasma gondii, рееструеться в середньому у 17% копв та у 13,5% собак (Esteves et al., 2014).
Ввдсутшстю лабораторного обстеження тварин, води, грунту, "ж в зв'язку з чим практично неможливо виявити джерела iнфiкуваиия i попередити розвиток захворювання, а також недолшом саштарно-просвггаицько! роботи та недотриманням правил особи-сто! гшени жителями репону (Berezovskyj et al., 2014).
Зараження вщбуваеться легко i в б№шосп випад-юв захворюваиия перебiгае латентно. Особливо небе-зпечний токсоплазмоз для людей з iмунодефiцитом як первинного, так i вторинного характеру, у тому чи^ для вагiтних, в яких стан природного вторинного iмунодефiциту поеднуеться з можливiстю безпосере-
днього патолопчного впливу збудника на плiд. Але при цьому залишаеться дискусiйним питання, чи iму-нодефiцитнi стани виникають внаслiдок токсоплазмозу або активащя токсоплазмозу проявляеться через iмуносупресiю (Lipkovs'ka, 2013).
Метою дослгджень було встановлення вiдносноi' кiлькостi iмунокомпетентних клiтин та здатносп ней-трофiлiв до фагоцитозу у серопозитивних на токсо-плазмену iнвазiю собак i котiв.
MaTepia™ i методи досл1джень
Для дослвдження використовували стабiлiзоваиу периферiйну кров безпородних копв ( вiком вiд 1 до 4-х рошв, n = 8 ) та безпородних собак (вшом ввд 1 до 4-х рошв, n = 7) як за результатами iмунофермент-ного аналiзу були серопозитивними на токсоплазмену швазш. Контролем слугували клiнiчно здоровi коти (n = 8) та собаки (n = 7) пе! ж вшово! категорп i е серонегативними на токсоплазмену швазш. В кровi дослщних тварин визначали абсолютну кшьшсть лейкоцитiв (за методикою Дегтяренко Т. В.) абсолютну i ввдносну кiлькiсть лiмфоцитiв та !х iмунорегуля-торних субпопуляцiй (в реакцп розеткоутворення з еритроцитами барана) а також фагоцитарну актив-нiсть нейтрофiлiв i здатнiсть цих клiтин до розеткоутворення (Degtjarenko and Makul'kin, 1997).
Результати та ix обговорення
В таблищ представленi вiдноснi показники лiмфо-цитiв та !х Т-регуляторних субпопуляцш у серопозитивних i серонегативних на токсоплазмену швазш копв i собак.
Характер ввдмшностей в лшфоцитах у серопози-тивних собак i копв в пор1внянн1 с контрольними групами сввдчить про значене зменшення кiлькостi iмунорегуляторних клiтин.
Бiльш виражене зменшення ввдносно! кiлькостi лiмфоцитiв в дослвднш групi, вiдмiчено у собак (на 33% в дослвднш) в порiвнянi з котами (на 22%). Така видова вiдмiннiсть можливо пов'язана з циклом роз-витку самого збудника i тим, а саме, собаки е кшце-вими господарями на ввдмшу вiд котiв. Порiвнюючи ввдносну кiлькiсть Т-хелперних лiмфоцитiв, слад за-
значити, що у серопозитивних собак цей показник був вищим (на 15% в порiвняннi з контролем) а у сер опозитивних копв навпаки вiдмiчено його зменшення (на 47% в порiвняннi з контролем). В сучаснш науко-вш лiтературi вiдсутнi публ^ацп i тлумачення таких видових вiдмiнностей в сташ клiтинного iмунiтету тому це потребуе бiльш детального дослвдження. Однакова реакщя з боку Т- супресорних лiмфоцитiв вiдзначаеться в дослiдних групах собак i котiв, а саме зменшення ввдносно! кiлькостi цих клiтин в порТвнян-нi з контрольною групою тварин.
Таблиця 1
Вiдноснi показники л1мфоцит1в у сер опозитивних собак i кот1в
Показники Собаки Коти
Дослщна група Контрольна група Дослiдна група Контрольна група
Шмфоцити, % 21,75 ± 2,217 28,0 ± 2,193 26,7 ± 8,5 33,25 ± 7,9
Т^мфоцити, % 60,5 ± 7,317 73,0 ± 2,0 54,5 ± 8,358 71,0 ± 6,831
Т-хелпери, % 59,0 ± 2,0 50,5 ± 7,188 34,5 ± 6,603 51,0 ± 12,055
Т-супресори, % 16,0 ± 1,633 22,5 ± 3,188 17,0 ± 3,464 21,0 ± 2,055
Примiтка. *р < 0,01 поршняно мiж контрольною i дослiдною групами в межах виду
При визначеш ввдносно! кiлькостi В-лiмфоцитiв (рис. 1) у сер опозитивних собак i котiв встановлено, що субпопулящя лiмфоцитiв, на вiдмiну ввд Т-лiмфоцитiв, навпаки була вищою у тварин дослвдно! групи. В контрольнш групi собак i копв к1льк1сть цих клiтин знаходилась в межах 11%. В дослвдно! групи копв збiльшення кiлькостi цих клгтин бiльш виражене i на 3,25% бшьше шж у собак дослвдно! групи.
Оск1льки популяцiя цих клгтин мае пряме ввдно-шення до гуморально! ланки iмунiтету можна припус-тити те, що це компенсаторна реакщя оргашзму у ввдповвдь на супресш клгтинно! ланки iмунiтету (Novikov et al., 2005).
30
25
°„ 20 1
I 15
н И
10
5
В минулих наукових працях нами було показано, зв'язок мГж ТмуноФТзюлопчним статусом i ступенем сенсибiлiзацi! Т-«активних» л1мфоципв до нейроан-тигенiв ситавки ока. При цьому було доведено, що ФГзюлопчно адекватними е змши iмунореактивностi, характернi для рГзного ступеня аутосенсибшзацп органiзму собак до нейроантигенiв ситавки ока. При аутосенсiбiлiзацi! (за ввдсотком iнверсi!) до нейроан-тигенiв ситавки ока 10 % абсолютна шлькють лейко-цилв збiльшуеться на, а абсолютна шлькють лТмФо-ципв зменшуеться (Broshkov, 2016).
12 10 8 6 4 2
6,75
5 щж 4,5
нн
Рис. 1. Ввдносна кшьккть В- лiмфоцитiв у серопозитивних на токсоплазмоз собак i ко™
Враховуючи той факт, що ми достовГрно не знаемо термiн персистенци токсоплазменого антигену в ор-ганiзмi дослвдних тварин слвд врахувати що термш ввд зараження до безпосереднього виявлення антитiл також впливае на перебудову в Тмунному статусi за-ражених тварин (Dubey et al., 2006).
Анал1з ввдносно! шлькоси NK- л1мфоципв (рис. 2) показав, що шльшсть цих клпин е меншою у серопозитивних на токсоплазмоз собак i коив. Бшьш виражене зменшення цих клгтин встановлено у коив дослвдно! групи (на 5,25%) проте у собак на 1,75%.
Рис. 2. Вмиосиа кiлькiсть NK- лiмфоцитiв у
серопозитивних на токсоплазмоз собак i коив
Аналiз отриманих нами результатiв показав (рис. 3), що у серопозитивних собак i коив (дослвдш групи) цей показник був нижчим. При цьому бшьш виражене зменшення ступеня сенсибшзаци було у копв (на 8,5%) проти собак (на 5%). Зазвичай збiльшення ступеня сенсибшзаци Т-«активних» лТмФоципв до антиге-тв ввдбуваеться при збiльшеннi цього антигену в кровТ (Broshkov, 2016). Враховуючи те, що при токсоплазме-нш iнвазi! ввдбулося зменшення ступеня сенсибшзаци до нейроантигешв ситавки ока можна припустити, що сам збудник не викликае руйнування структур нервово! системи а невролопчш прояви у серопозитивних на токсоплазмоз собак i коив пов'язанi зТ супутшми шфе-кщями або невролопчш явища пов'язаш з порушення-ми синтезу нейромедiаторiв (Frolov, 1999).
'Ш 15
10
■s 5
и
0
Рис. 3. Стушнь сенсибШзацп Т—«активних» лiмфоцитiв до нейроантигешв смкшки ока
Окр1м л1мфоцит1в важливу участь в 1мунн1й ввдпо-вщ вщграють i гранулярш лейкоцити, а саме нейтро-фшв. Основним KprnepieM оцiнки ïx фiзiологiчноï активносп е здатнiсть до фагоцитозу. Фагоцитарна активнють нейтрофiлiв у дослвдних собак дещо вЦдрЦз-нялась вЦд дослвдних котiв (Рис 4.). У дослвдних собак порiвняно з контролем здатнють нейтрофiлiв до фагоцитозу менше на 8% а котiв рЦзниця складае 1,5%.
70
60
о а
50
40
30
s я о
U
й ©
20
10
Рис. 4. Фагоцитарна актившсть нейтрофiлiв у
серопозитивних на токсоплазмоз собак i kotïb
Враховуючи незначне вщсоткове зменшення здат-ностi нейтрофiлiв до фагоцитозу можна припустити, що ця популящя клiтин не пщдаеться вираженому зменшенню в зв'язку зi вiдсутнiстью специфiчниx рецепторiв до токсоплазменого антигену i це не дае можливють збуднику прямо впливати на функцюна-льну активнiсть цих клiтин (Novikov et al., 2005; Coelho et al., 2014).
Отже отриманi матерiали дослвдження щодо особ-ливостей iмунофiзiологiчного статусу у серопозитивних собак i копв необхцщо враховувати для проведения бшьш ефективнiшоï та орiентувальноï цмуноко-рекцiï в протоколах терапи.
Висновки
1.Встановлено, що серопозивних на T. gondii собак i колв ввдносна к1льк1сть Т-лiмфоцитiв та 1'х iмуноре-гуляторних субпопуляцiй значно знижена. Бiльш ви-ражено iмуносупресiя проявляеться у котiв шж у собак.
2. Показано, що на вц^ну ввд Т-лiмфоцитiв вцд носна кшьшсть в-лцмфоцитцв навпаки у серопозивних
Ha T. gondii coöaK i kotîb 6№ma Hi® y cepoHeraTHBHHx.
TaKe aBH^e MO®Ha noacHHTH KOMneHcaropHoro pea^i-
ero ryMopanbHoi' naHKH iMyHiTeTy opraHi3My y BignoBigb
Ha cynpeciM k^îthhhoï ^hkh.
Eiß^iorpa^inm iIOCII. lanim
Berezovs'kyj, A.V., Jakubchak, O.M., Galat, V.F. (2014). Diagnostyka toksoplazmozu tvaryn. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' In-tu biologii' tvaryn i Derzhavnogo naukovo-doslidnogo kontr. in-tu vetpreparativ ta kormovyh dobavok. 15(1), 221-225 (in Ukrainian).
Broshkov, M.M. (2016). Imunnyj status organizmu sobak zalezhno vid fiziologichnyh osoblyvostej i jogo korekcija. Avtoref. dys. ... d-ra vet. nauk, spec. 03.00.13. K.: NUBiP Ukrai'ny. 40 (in Ukrainian).
Degtjarenko, T.V., Makul'kin R.F. (1997). Biogennye stimuljatory i immunoreaktivnost'. O.: Majak. 1, 5273 (in Russian).
Lipkovskaja, I.V., Marichereda, V.G., Chueva, T.P. (2013). Osobennosti diagnostiki toksoplazmoznoj infekcii u beremennyh v Odesskom regione v sootvetstvii so standartami VOZ i MKB 10. Imunologija ta alergologija. 3, 57-65 (in Russian).
Lipkovska, I.V. (2013). Kliniko-laboratorna harakterystyka gostroi' stadii' nabutogo toksoplazmozu. Infekc. hvoroby: naukovo-praktychnyj medychnyj zhurnal. 2, 45-53 (in Ukrainian).
Novikov, P.D. Konevalova, N.Ju., Titova, N.D. (2005). Principy ocenki immunnogo statusa i diagnostiki dinamike novoobrazovanija i migracii aktivirovannyh limfocitov vo immunodeficitnyh boleznej. Immunopatologija, allergologija, infektologija. 2, 822 (in Russian).
Senchilo, I.V. (1991). Reakcija aktivnogo rozetkoobrazovanija kak metod ocenki funkcii T-limfocitov v klinicheskoj praktike. Terapevticheskij arhiv. 63(7), 135-138 (in Russian).
Frolov, A.K. (1999). Patogeneticheskij analiz sostojanija immunnoj sistemy po vnutrennej srede organizma: metod. Rekomendacii. Zaporozh'e: ZGU. (in Russian).
Coelho, C., Vieira-Pinto, M., Faria., A.S., Vale-Goncalves, H., Veloso, O., Paiva-Cardoso, M.N., Mesquita, J.R., Lopes, A.P. (2014). Serological evidence of Toxoplasma gondii in hunted wild boar from Portugal. Veterinary Parasitology. 202, 310-312.
Dubey, J.P., Vianna, M.C., Sousa, S., Canada, N., Meireles, S., Correia da Costa, J.M., Marcet, P.L., Lehmann, T., Dardé, M.L., Thulliez, P. (2006). Characterization of Toxoplasma gondii isolates in free-range chickens from Portugal. Journal of Parasitology. 92, 184-186.
Esteves, F., Aguiar, D., Rosado, J., Costa, M. L., de Sousa, B., Antunes, F., Matos, O. (2014). Toxoplasma gondii prevalence in cats from Lisbon and in pigs from centre and south of Portugal. Veterinary Parasitology. 200, 8-12.
Cmammn nadiümna do peda^iï 23.09.2016
