CC BY
17
Вщ стереотишв до pi3HOMarnrrq: гендерний аналiз програми шдготовки зaмiсних бaтькiв
From Stereotypes to Diversity: a Gender Analysis of the Foster Parent Training Program
Алла Ярошенко 1 Alla Yaroshenko
1 Academy of Labour, Social Relations and Tourism 3-A Kiltseva Doroha, Kyiv, 03187, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.59-8
LCC Subject Category: HM711-806
Received 10.05.2020 Accepted 24.06.2020 Published online 30.06.2020
Corresponding Author: yaroshenko. aa@socosvita. kiev.ua
© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. Деiнституалiзацiя системи пщтримки д^ей-сир^ та д^ей, позбавлених 6aTbKiBCbKoro пiклування, в УкраТш передбачае поступовий перехiд до професiоналiзацN замiсного батькiвства. 3MicT та методи навчання i виховання дiтей у амейних формах влаштування наразi не розглядаються як приватна справа. Батьки, як взяли на виховання дитину, долучаються до когорти фахiвцiв i3 то^альноТ роботи й виконують роль парасощальних працiвникiв: окрiм виконання батьювських функцiй, вони самi стають постачальниками соцальних послуг. Догляд i виховання у замюнш родинi як важливому шститут соцiалiзацГГ дiтей повиннi базуватися на етичних принципах сощальноТ роботи, як зокрема включають недискримiнацiю, рiвноправ'я i повагу до рiзноманiття. Замюна родина мае стати провГдником позицп рГвностГ в мiжгендерних вiдносинах i забезпечити виховання дiтей, вiльне вщ обмежень, що накладають на них тендеры стереотипи. З огляду на це особливого значення набувае оволодшня батьками гендерними компетентностями. Вщтак гостро постае завдання розробити гендерно чутливГ матерiали для використання у навчанш кандидатiв у замiснi батьки. Враховуючи актуальнiсть проблеми, метою розвГдки було здшснити гендерний аналiз адаптованоТ украТнськими фахiвцями програми пГдготовки замiсних батьюв «ПРАЙД». У дослiдженнi за допомогою якГсного i кГлькГсного контент-аналiзу щзь гендернi «лшзи» було розглянуто таю компоненти програми: загальний змют, експлщитш та ГмплГцитнГ його елементи, мовне оформлення, композицшна будова, тюстраци. На основГ проведеного аналiзу висвiтлено виховний вплив матерiалiв. Вiдкрите включене спостереження за роботою тренерiв/-ок дозволило виявити прихований навчальний план. Авторка доходить висновку, що програма вщповщае гендерно нейтральнiй позици, проте мютить вщбитки стереотипного пщходу, здатнi змщнити гендерно шкщливГ норми, здебтьшого у змют програми та в штерпрета^ях тренерiв/-ок. Задля поширення настанов, адекватних сучасним уявленням про егал^арну модель сГм'Т, авторка надае додатковi рекомендацп щодо внесення змш у текст програми.
Ключовi слова: гендерш стереотипи; гендерна експертиза; замiснi амТ; навчальнi матерiали; програма «ПРАЙД»; со^альна робота.
Abstract. Deinstitutionalization of the support system for orphans and children deprived of parental care in Ukraine provides for a gradual transition to the professionalization of foster parenting. The content and methods of educating and raising children in the family form of placement are currently not considered a private matter. Parents who have fostered a child join a cohort of social workers and play the role of parasocial workers: in addition to performing parental functions, they themselves become providers of social services. Care and upbringing in a foster family as an important institution for the socialization of children should be
based on ethical principles of social work, which include, in particular, non-discrimination, equality and respect for diversity. The foster family has to become the leader of the position of equality in intergender relations and ensure the upbringing of children, free from the restrictions imposed on them by gender stereotypes. Given this, it is especially important for parents to master gender competencies. Therefore, the challenge is to develop gender-sensitive materials for use in the education of candidates for foster parents. Given the urgency of the problem, the purpose of the investigation was to carry out a gender analysis of the PRIDE's program for training foster parents, adapted by Ukrainian specialists. In the study with the help of qualitative and quantitative content analysis through gender «lenses» the following components of the program were considered: general content, explicit and implicit elements, language design, compositional structure, illustrations. Based on the analysis, the educational impact of the materials is highlighted. Open-ended observation of the work of trainers allowed to reveal a hidden curriculum. The author concludes that the program corresponds to a gender-neutral position, but contains imprints of a stereotypical approach that can strengthen gender-harmful norms, mostly in the content of the program and in the trainer' interpretations. In order to disseminate the guidelines, adequate to modern ideas about the egalitarian model of the family, the author provides additional recommendations for making changes to the text of the program.
Keywords: gender stereotypes; gender expertise; foster families; educational materials; PRIDE program; social work.
ВСТУП
Сьогодш в Укра'ш тривае процес дешституа-лiзащi та розбудови системи догляду й вихо-вання дитей-сири1 i д^ей, позбавлених бать-гавського шклування, у амейному або на-ближеному до амейного середовишд [19]. За таких умов професшш батьки долучаються до когорти фахiвцiв Í3 сощально'' роботи й виконують роль парасощальних пращвниюв: о^м батьювства, вони самi стають постача-льниками сощальних послуг. Реалiзацiя такого пiдходу передбачае, що виконання бать-кiвських обов'язюв спираеться на етичнi ста-ндарти сощально'' роботи, згiдно з якими фа-хiвцi працюють заради посилення шклюзив-них громад, у яких поважають рiзноманiт-нiсть i кидають виклик дискримiнацГi, зумов-ленiй зокрема статтю, сексуальною орiента-цiею, гендерною iдентичнiстю тощо [23].
Вiдтак набуття кандидатами/-ками у сiмейнi форми виховання батьювських компетентно-стей i ощнювання 'хшх потенцiйних можли-востей потребуе спещального навчання, за-снованого на сучасних поглядах щодо розши-рення прав та можливостей жгнок i чоловтв, сощально' справедливостi й прав людини. Впровадження методiв фемМстично' й анти-сексистсько'' сощально'' роботи дозволяе слу-хачам/-кам навчальних курсГв розвинути на-вички розпiзнавання i протидп гендерним стереотипам, якГ звужують можливосп й
тривiалiзують жiнок i чоловшв. Такi компе-тенцп набувають особливого значення у ро-ботi з ам'ями, адже вiдповiдно до Стратеги гендерно' рiвностi Ради Свропи на 2018-2023 роки гендерш стереотипи як упереджеш со-цiальнi та культурш шаблони чи iдеi' можуть обмежувати «розвиток природних талантiв i здiбностей дiвчаток та хлопчикiв, жiнок та чоловшв, 'хш науковi та професшш вподо-бання й досвiд, а також можливосп у життi загалом» [2, с. 18].
Згаданi умови й чинники зумовлюють важ-ливкть антидискримшацшно'' експертизи наявних програм подготовки кандидатiв/-ок у замiснi батьки, до яких вщносять опiкунiв i шклувальниюв, прийомних батькiв, патрона-тних вихователiв, батькiв-вихователiв дитя-чих будинкiв амейного типу (ДБСТ). Така ек-спертиза передбачае виявлення прихованого навчального плану, який також охоплюе практичш аспекти викладання.
Наразi питання визнання гендерно!' багато-мiрностi та реалiзацГi гендерно чутливих стратегiй у соцiальнiй робот iз замiсними батьками висвгглеш в працях укра'нських нау-ковщв недостатньо. З-помiж небагатьох дос-лщниюв цих явищ можна назвати Т. Шевченко, яка розглядае проблему форму-вання гендерно!' компетентной батьюв-вихователiв ДБСТ як складово'' 'хньо'' педаго-пчно'' компетентностi, що уможливлюе реа-
лiзацiю батьками тендерного пщходу у вихо-ванш дп'ей [24].
Сьогодш навчання кандида™/-ок у замкш батьки в Укра'ш здшснюеться за двома про-грамами. Перша з них - це державна Програма подготовки кандидат у прийомш батьки та батьки-вихователi, затверджена Мшктер-ством у справах ам% молодi та спорту [18]. Друга програма являе собою адаптований укра'нськими фахiвцями варiант американ-сько'' програми «ПРАЙД» (англ. PRIDE - Parent Resource for Information, Development and Education)1, яка слугувала базисом для розро-бки нащональних програм у европейських кра'нах, зокрема в Быоруа та Росп, система iнституцiйного догляду та виховання дггей у яких подiбна до украшсько'. Впровадження програми у нашш кра'ш розпочалося у 2004 рощ за тдтримки проекту «Реформування системи пiклування про дггей в Укра'ш шляхом розвитку шституту прийомних амей».
Програму «ПРАЙД» адаптували для викорис-тання в Укра'ш з урахуванням особливостей укра'нського контексту, який не обмежувався законодавчо-нормативними документами, даними нащонально'' статистики й матерiа-лами щодо змiн державно'' полiтики у цш га-лузi. Однак програма не метить пояснення, яка саме нащональна специфiка потребувала вiддзеркалення; згадано лише про урахуван-ня розбiжностей у соцiально-культурному та економiчному контекстах i «вщмшностей на-щонально'' психологи» [11, с. 12]. Укра'нський варiант програми iнкорпорував у себе й еле-менти iнших версiй програми (зокрема поль-сько'' i росшсько'О. У нiй був творчо переосми-слений змiст, доданi вiдсутнi в оригiналi окремi теми i вправи на активiзацiю, а також реальш iсторГï, зауваження i пропозицп учас-никiв/-ць тренiнгових сесiй пГлотного проекту.
Зараз адаптовану версш програми «ПРАЙД» використовують як провГдну на курсах подготовки кандидатiв/-ок у замкш батьки в Ки'в-ському мкькому центрi соцiальних служб для ам% дiтей та молодГ (КМЦСССДМ).
1 Програму PRIDE було розроблено на початку 1990-х роюв на замовлення Департаменту служб для д1тей i ймей штату 1ллшойс (Illinois Department of Children and Family Services) та Американсько! л1ги благополуччя д1тей (Child Welfare League of America) [20].
МЕТОДОЛОГ1Я РОБОТИ
Мета ще1' po3eidKU - здшснити аналiз гендер-них аспекпв адаптовано'1 в Укра'ш програми пiдготовки зaмicних бaтькiв «ПРАЙД».
Розвiдкa базуеться на aнaлiзi науково'1 лпе ратури, нормативно-правових aктiв МГшстер-ства оcвiти i науки Укра'ни (МОН Укра'ни); мaтeрiaлiв мiжнaродних оргашзацш (Оргаш-зацп Об'еднаних Нaцiй (ООН) та 11 структур, Ради Свропи). Для визначення вiдповiдноcтi змicту програми антидискримшацшному за ознакою гендеру пщходу в освт використа-но методи яюсного й кiлькicного контент-aнaлiзу тексту. Джерелами критерпв для на-шого aнaлiзу слугували aнтидиcкримiнaцiйнa експертиза пщручниюв МОН Укра'ни i мето-дичнi рекомендацп ООН з питань освГти, науки i культури (ЮНЕСКО) щодо створення гендерно чутливих навчальних мaтeрiaлiв [29]. Проaнaлiзовaно тaкi cклaдовi навчальних ма-тeрiaлiв, як 1хнш загальний змГст, експлщитш та Гмплщитш його елементи, мовш засоби вираження, композицiйнa будова, ыюстрацп. На основГ aнaлiзу з'ясовано 1хнш виховний вплив, а саме те, чи буде в результат в адре-caтiв сформований гендерно збалансований погляд на дшсшсть.
У дослщженш авторка спираеться на визначення гендерних стереотишв, сформульоваш Т.В. Говорун, О.М. КГкшеждГ згГдно з якими гендерш стереотипи являють собою «спро-щeнi, cтaндaртизовaнi, стГйкГ, eмоцiйно наси-чeнi, цГннГсно ознaчeнi, полярнГ за знаком ощнки, жорстко фiкcовaнi образи чоловжа i жшки, якГ спонукають до певного ставлення» [6, с. 37]. Гендерш стереотипи проaнaлiзовaнi за такими системоутворювальними групами: мacкулiнноcтi-фeмiнноcтi; розподГлу сфер дь яльностГ, працГ та напрямГв соцГалГзацГ1 статей; сощальних ролей у родинно-приватнГй i публГчнш сферах [5]. Подекуди авторка вда-еться до порГвняння укра'1нсько1 й оригшаль-но'1 американсько'1 версГ1 програми «ПРАЙД» задля того, щоб з'ясувати, чи е окремГ стерео-типш погляди або замовчування результатом опертя на бГльш ранню версГю програми.
Паралельно з липня 2018 по вересень 2019 року авторка проводила штерв'ювання i вщ-крите включене спостереження за роботою сертифГкованих для проведення програми «ПРАЙД» тренерГв/-ок на базГ КМЦСССДМ, спрямоване на демаскування «прихованого плану» у 1хнш роботГ. Одиницями спостереження виступав тренерський склад одше'1
групи подготовки кандидат, яких вщбулося ам упродовж перюду дослiдження. Результа-ти спостереження фжсувалися у щоденнику. Дослiдження проходило з дотриманням ети-чних норм сощально'' роботи й було узгодже-не з керiвництвом центру.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Здiйснений аналiз засвiдчив, що «ПРАЙД» е прикладом програми, базовано'' на гендерно нейтральнш позицп, за яко'' визнаються вщ-мiнностi в гендерi / сексуальностi, проте не-мае спрямованосп на змiни гендерних ролей i побудову справедливiших гендерних вщно-син [4]. Тренiнговi матерiали лише частково враховують недискримiнацiйний пiдхiд в освт. В авторському колективi, який адапту-вав програму, бiльшiсть становлять жшки (17 iз 18 оаб), що вказуе на гендерну асиметрш вже на етапi й створення.
Передуам зазначимо позитивнi риси програ-ми з точки зору включення гендерних пи-тань. Безперечною перевагою е паритетне залучення обох потенцшних батькiв до на-вчання. Змiст програми охоплюе теми захис-ту прав та штереав дiтей, розвиток компете-нтностей кандидатв/-ок у замiснi батьки, проблему «вигорання» та змiни у стосунках партнерiв пiсля прийняття дитини у родину, повагу до щентичносп дитини, педагогжу емпауерменту тощо. Роботу тренерiв/-ок за-галом можна охарактеризувати як гендерно чутливу, адже у процес викладання ними здiйснюються iнтервенцГi, спрямоваш на пщ-тримку рiвних прав i можливостей для жшок i чоловiкiв, а також розширення повноважень жшок i дiвчат. Втiм, таю втручання залежать вщ iнiцiативи i поглядiв кожного окремого фахiвця, вщбуваються епiзодично i не носять системного характеру.
У програмi трапляються й елементи стереотипного пщходу, а саме навмисне чи ненав-мисне пiдкрiплення гендерних стереотитв, що загрожуе посиленням нерiвностi. Мовне оформлення текстiв частково андроцентрич-не, а саме: iменниками чоловiчого роду одни-ни позначено i фахiвцiв, i фахiвчинь (напри-клад, потекстовi коментарi «До уваги тренера!»), навггь коли достеменно вщомо про жь ночу стать професорки («на чолi з Ейлiн Майерс Пастор - професором» [11, с. 4]). У те-кстi лише зрщка використано фемiнiтиви
(«iнiцiаторка», «лщерка» [11, с. 7]), паралельнi граматичш форми жiночого i чоловiчого роду («при'хав/при'хала», «вирiшив /вирiшила» [12, с. 7], «нового чоловжа/нову дружину», «гарний/гарна», «вiн/вона» [10, с. 11], «був/була» [15, с. 16]), збiрнi поняття й опи-совi конструкций
На мовний андроцентризм тексту програми вказуе використання iменникiв чоловiчого роду у множит для позначення стльноти, що складаеться з оаб обох статей («учасни-ки», «науковцi», «практики сощально' роботи», «кандидати», «батьки»), а також дiеслiв минулого часу, займенниюв i прикметнико-вих iменникiв у формi чоловiчого роду. Подь бне трапляеться навiть тодi, коли трешнгова вправа побудована на прикладi тверджень без гендерних маркерiв [7, с. 14; 17, с. 12]. Ви-користання узагальнено-особових та неозна-чено-особових форм звертання до учасниюв i учасниць заняття надае тексту гендерно нейтрального звучання.
Програму можна вщнести до видань, у яких тема гендеру замовчуеться. Загалом слово «гендер» вжито один раз у коментарi авторiв стосовно того, як було б доречно дiбрати трупу - «дотримуючись гендерного та вжового балансу» [11, с. 19]. Вказiвок щодо паритетного залучення жшок i чоловiкiв у тренерський склад немае, проте таке зауваження, вважае-мо, дощльно включити до програми. Наразi спостереження за роботою тренерiв/-ок у КМЦСССДМ засвiдчило абсолютне перева-жання серед них саме жшок, яю нерiдко iнко-рпорують у навчання свш жiночий досвiд та упередження, пов'язаш з гендерною побудо-вою стосункiв. Окремi вправи програми яв-ляють собою своерiднi тригери, яю за некритичного сприйняття тренерками власних по-глядiв несуть у собi ризики трансляцГ' та пщ-крiплення гендерних стереотипiв у слухачiв/-ок. Наведемо окремi приклади таких вправ та пояснимо небезпеки, яю можуть бути зумов-леш вербальною поведiнкою тренерiв/-ок у рамках традицшно'' гендерно'' матрицi.
На початку програми як додаткову шформа-щю, яку тренерам/-кам запропоновано нада-ти про себе, потрiбно вказати досвщ власного батькiвства [12, с. 7]. З точки зору авторiв/-ок програми, досвщ виховання власних дп'ей допомагае ведучим у налагодженш довiрли-во'' атмосфери в групi. Так, у самопрезентацп однiеi з тренерок можна побачити ознаки
домшаторного (традицшного) пщходу до мо-делi ам'!: «Розкажггь, будь ласка, ви прийшли на треншг самi чи 3i своею другою половинкою? Дозвольте представитися. Мене звати N. Я замiжня, i в мене е дгги. Захоплююся виши-вкою, люблю готувати. Хочу, щоб ви ось так же розповыи про себе». Спостереження ви-явило, що тренери/-ки, яю не мали досвiду виховання власних дггей, детальнiше порiв-няно i3 колегами знайомили учасникiв/-ць i3 рiвнем свое! освiти та пiдготовки у галузi со-щально! роботи з дггьми та сiм'ями. До таких тренерiв/-ок учасники/-цi груп рiдше зверта-лися за практичними порадами щодо питань дитячо-батьювських вiдносин.
За нашими спостереженнями вщсутшсть ма-теринського статусу подекуди призводила до стигматизацп тренерки з боку слухачiв/-ок навчального курсу. «Я таким [без досвщу ба-тьювства - авт.] менше довiряю. Вважаю, що розповiдати про дiтей повинш люди, у яких е безпосереднш досвiд виховання власних дь
тей. Тому що шакше було б фальшиво, адже людина не пережила це все. Немае досвiду -немае права про це говорити», - подыилася враженнями одна з учасниць треншгу. Ауди-торiя була налаштована бiльш позитивно щодо отримання шформацп про виховання дiтей вщ тренерiв/-ок, якi самi е замкними батьками, або запрошених до виступу пред-ставникiв замiсних родин. Тож навггь якщо 1хш промови в окремих випадках мали суб'ективне забарвлення й мктили гендернi стереотипи, загалом це сприймалося кандидатами схвально.
У своему мовленш тренерки не вживали фе-мiнiтивiв, подекуди використовували змен-шено-пестливi форми слiв (як-от едвчаточ-ка»), часом вдавалися до гендерно стереоти-пних i сексистських тверджень. У табл. 1 на-ведеш висловлювання ведучих тренiнгу, роз-подiленi за групами гендерних стереотитв, а також зразки амбiвалентного сексизму по вь дношенню до чоловшв (табл. 1).
Таблиця 1 - Приклади гендерних стереотитв у висловлюваннях тренерок
Висловлювання тренерок Гендернi стереотипи
1 «Поплакати - це добре. Ми ж жшки». «Загубила помаду - винесла чоловiковi мозок». «Ох щ жшки! У них постшно ам п'ятниць на тиждень». «У грут важливо дотримуватися правил конфiденцiйностi. Особливо наголошую це для жiнок, бо вони полюбляють базжати». «Ви були по-чоловiчому стабiльнi й статичнi, вносили рiвновагу в цей хаотичний процес» (звертання до учасниюв рiзних статей). Вживання виразiв «керуватися чоловiчою логiкою» ^яти рацiонально, доцiльно), «по-чоловiчому» (без побоювань). «Навщо вам дiвчатка? Це лiфчики, прокладки, бантики. Краще неагресивний хлопчик» (про вибiр дитини, яку планують взяти на виховання, за статтю). Стереотипи маскулшносп-фемшносп Висловлення уявлення про жшок як емоцшно лабiльних, балакливих, непослщовних у сво1х рiшеннях. Чоловжи зображенi врiвноваженими, здатними приймати зважеш рацiональнi рiшення, а хлопчики - схильними до агресп. Наявнi ознаки сексизму в зображенш жiнок i дiвчаток.
2 <^вчинку хочеться одягнути, як принцесу». «З пацанами треба розмовляти по-чоловiчому. А якщо ви одинока жшка, то берiть у ам'ю дiвчинку». «Хлопчики - це взaгaлi окреме питання» (про виховання). «Ось виростеш - буде тобi шкарпетки прати дружина, а поки що роби це сам» (про те, як вiдповiдaти хлопчику, привчаючи його до хатньо' роботи). Диференцiацiя соцiалiзацiï статей i стратегш виховання Обмежувальний пiдхiд до виховання дитини залежно вщ ïï статi. Наявнi приписовi стереотипи, упередження, що жшка сама не може забезпечити повнощнний розвиток хлопчику.
Висловлювання тренерок Гендерш стереотипи
3 «Незамiжня? Значить, будете. Напечпъ пирiжкiв, i хтось вiдразу знайдеться». «Батькам, особливо мамам, подобаеться купляти одяг дп'ям». «Чоловiк встановлюе ялинку, а дружина -прикрашае». «Гарна чоловiча мрiя - посадити дерево та виховати сина». «Хто у вашiй ам'' головний? Хто приносить грошi? Чи е в дитини тато?» «Якщо ви зараз багато працюете, то чи зможете повнощнно доглядати за дитиною?» «Що це за шлюб, коли жшка i чоловiк не сплять в одному лiжку?» (реакцiя на роздыьш лiжка подружжя) «У мене третш шлюб, але я не жшка легко'' поведшки». «Вона прекрасна доглянута мама iз зачiскою та маюяжем». «Дитинi хочеться бачити свою маму молодою, шакше вона буде соромитися, коли мама забиратиме й зi школи» (про вiк матерГ). «Жiнка повинна бути здорова, красива i замiжня». «Ось у приятеля - мама як мама: туфлi на шдборах, красива зачiска». «Ви - головний во'н у ам''» (звертаючись до жшки)). Диференщащя сощальних ролей у родинно-приватнш i публ1чн1й сферах Протиставлення та ГерархГчне представлення гендерних ролей, за якого характер пращ жшки е виконавчим та обслуговуючим. ПатрГархальна нормативна шлюбшсть, яка пГдвищуе сощальний статус замГжньо'1 жГнки i жшки-матерь Гендерний розподГл сфер i способГв самореалГзацГ1, у межах якого материнство й ам'я розглядаються головними сферами докладання зусиль жшкою. Ознаки сексизму, хелсизму, ейджизму, лукГзму в зображенш жГнок. НаявнГ npunucoei й заборонт стереотипи.
4 «Коли ми виходимо замiж - ми усиновляемо чоловша». «У вас тепер двi дитини - донька i чоловж». «Чоловiк уже привчений до туалетного «лотка», тепер дыо за сином». «Чоловiк - полiгамна iстота». АмбГвалентний сексизм по вщношенню до чоловГкГв; прояви матерналГзму.
Окремi тренiнговi вправи несуть iз собою ри-зики пщкршлення стереотипних уявлень у виглядi спрощеного або обмеженого пред-ставлення певних особистих характеристик за гендерною ознакою. Так, у вправi «Велика родина» [11, с. 44] ведучi роздають номери для ролей: першi номери отримують роль батька амейства, другi номери - роль матерь трет - д^ей. Ведучi зачитують текст, i коли промовляють слово «сiм'я», усi мають виши-куватися в колони перед татами. Хоча вправа е руханкою, вона в iгровiй формi сприяе за-своенню хибного уявлення про те, що чоловш у ам'1 - номер перший, а жшка - другий.
1нша рольова гра «Ниточки» [15, с. 8] ставить перед тренерами/-ками завдання обрати з-
помiж учасникiв дев'ять осiб для виконання ролей «Ом'я», «Любов», <^м», «Здоров'я», «Освiта», «Права», «Вiра», «Надiя», «Майбут-не». За нашими спостереженнями, чоловшв, яких у групi завжди менше, обирали здебыь-шого на ролi «Дiм», «Права», «Освiта», «Май-бутне», а жшок - на ролi «Сiм'я», «Любов», «Вiра», «Надiя». Принцип розподiлу ролей демонструе опертя тренерiв/-ок на стереоти-пнi уявлення, за якими чоловiче асоцiюеться iз соцiальною активнiстю, захистом сво'х прав, стабыьшстю, лiдерством, штелектуа-льною дiяльнiстю, життевими перспективами, а жшоче сполучено з сiмейними справами, почуттями й присвятою свого життя ш-шим. Слiд окремо зазначити, що у текст програми роль «Ом'я» отримуе один учасник, що
може символiчно означати рiзнi типи амей, проте на практищ ця роль зазвичай дыиться тренерами/-ками на «Батько» i «Матр» та виконуеться рiзностатевими учасниками.
Загалом модель ам% яка здатна забезпечити потреби дитини, у матерiалах програми представлена винятково подружжям - чоло-вiком i жiнкою, якi перебувають в офiцiйному шлюбi [10, с. 11, 14, 18; 11, с. 37; 13, с. 9; 14, с. 17], мають стльне прiзвище [10, с. 18; 12, с. 23], фшансово забезпечен [15, с. 8], вщвь дують християнську церкву [10, с. 18; 11, с. 37]. Деяю шструкцп мiстять пряму вказiвку на активне залучення амейних пар до вико-нання провщних ролей у тренiнгових вправах [9, с. 11; 14, с. 16]. Можна припустити, що тра-дицшна патрiархальна дискурсивна конф^у-рацiя не в останню чергу пов'язана з тим, що програма розроблялася за участ оргашзацш, якi позицiонують себе як християнсью.
Приклади успiшноï мо^ба^^сь^ родини в програмi не представлен^ Навпаки, хоча та-кий формат соцiальноï шституцп прямо не критикуеться, проте контекст, у якому вони згадуються, присвячений потенцiйним нега-тивним наслщкам та^ моделi для дитини. Так, серед можливих причин перемiщення дитини в нову ам'ю вказано наявшсть лише батька чи матерi [10, с. 9]. Загалом уживаний тренерами/-ками термiн «неповна сiм'я», хоча вш i закрiплений Законом Украши «Про охорону дитинства» [21], на наш погляд, краще було б замшити на «монобатькiвська сiм'я», «ам'я, що складаеться з батька або ма-терi (або особи, яка 1х замшюе) та дитини (дь тей)», «материнська сiм'я» тощо. Те саме сто-суеться i термМв «повноцiнна сiм'я», «одинока мати» або «одинокий батько». 1хне ви-користання тренерами/-ками може стигма-тизувати або ретравматизувати окремих уча-сниюв/-ць, серед яких е такi, що пережили втрату дитини, невдалi спроби штучного за-плiднення або почуваються самотньо через вiдсутнiсть партнера/-ки.
Вщ слухачiв/-ок програми пiд час спостереження неодноразово можна було почути про те, що у своему ршенш прийняти в ам'ю ди-тину вони керувалися бажанням створити «повнощнну сiм'ю», а жшки без партнера дь лилися сво1ми побоюваннями з приводу не-можливостi «повнощнно» виховати хлопчика у разi вщсутносп поряд чоловiка. Тож не ви-кликае сумнiвiв значущiсть розгляду в межах
програми рiзноманiтностi сiмейних форм без обмежувальних ярликiв «повноцiнностi».
Быьше того, якщо проаналiзувати зображен-ня у програмi монобатькiвських сiмей (або амей, яю можна такими трактувати з огляду на контекст), у яких вщбуваеться порушення прав дитини або негативш прояви у ïï поведь нцi, то можна вщстежити вплив рамок пашв-ноï гендерноï щеологп. Галерея таких випад-юв представлена здебiльшого ж1нками без партнерiв, як-от: пiсля трагiчноï загибелi в автокатастрофi чоловiка та старшого сина жшка не змогла впоратися з горем i почала зловживати алкоголем [15, с. 9]; тсля розлу-чення з чоловшом жiнка втратила важелi впливу на поведiнку доньки, яка почала крас-ти грошi в матерi та знущатися над бабусею; тггка стае офiцiйною откункою дiвчат, проте згодом вiдмовляеться вщ цього статусу [15, с. 31]; мати хлопчика, яка не перебувае у шлюбь мае хiмiчну залежшсть i нерозбiрлива в сексуальних стосунках [16, с. 21]; самотня двадцятирiчна жшка розiрвала стосунки з батьком дитини, не мае пщтримки вщ свое! родини i починае зловживати алкоголем [13, с. 9].
Жшки, кторп яких представленi як приклади монобатькiвськоï сiм'ï, змальованi переважно як жертви складних життевих обставин, не здатш ефективно керувати власним життям тсля того, як iз рiзних причин втратили партнера чоловiчоï статi. Це цiлком вiдповiдае традицшнш гендернiй iдеологiï, за якою жшка повинна бути пщ наглядом чоловжа, й тiльки замiжня жшка почуваеться впевненою та устшною. Описаш ж1нки зловживають психоактивними речовинами, пщтримують безладнi статевi зв'язки, чим наражають сво1х дiтей на небезпеку домашнього насильства (у тому числi сексуального) з боку ствмешкан-цiв. У прикладах наявш згадки про вж цих жi-нок («самотня двадцятирiчна жiнка» [13, с. 9]), зовшшшсть («красива» [15, с. 18]), сек-суальну поведiнку (дитина бачила сцени сексуальних зв'язюв мiж матр'ю та ïï приятелями» [16, с. 21], ствмешканщв (у матерi новий хлопець [13, с. 11]). Причому подiбна гендер-на марковашсть вiдсутня в описi чоловiка, iсторiя якого iлюструе монобатькiвську сiм'ю - вказано лише, що вш почав пиячити тсля смерт дружини й не був здатним пiклуватися аш про сина, анi про себе [15, с. 17]. Це спостереження дае змогу констатувати вщбиток упереджень щодо чоловтв («чоловiк без жь
нки пропаде») i сощальних норм, як дикту-ють моделГ сексуально'' поведГнки, рГзнГ для жшок i чоловтв («погана» мати - сексуально нестримана або така, яка неодноразово пере-бувала у шлюбГ).
Без додаткових пояснень тренерГв/-ок може скластися хибне враження, що такий стан речей е бюлопчно детермГнованим, а не пов'язаним Гз патрГархатним суспГльним уст-роем i практиками гендерно зумовленого на-сильства. Тому, на думку авторки, ведучим програми необхщно супроводити окремГ вправи поясненнями, з яких об'ективних причин жГнка, яка самотужки виховуе дити-ну, може опинитися в складних життевих об-ставинах, коли перед уповноваженими органами постае необхщшсть вилучити дитину з ам'1.
Одним Гз усталених гендерних стереотипГв е такий: шбито жГнка без чоловжа не здатна забезпечити повноцГнний розвиток дитини, адже у таких ам'ях дГти частГше страждають вГд жорстокого поводження i вдаються до де-вГантно'1 поведГнки. Тут доцГльно буде навести точку зору дослщника проблеми насильс-тва Дж. ДжиллГгена (J. Gilligan), який ствер-джуе, що те, що жГнка одна, саме по собГ не впливае на яюсть виконання нею батьювсь-ких функцГй. СамотнГ матерГ та 1хш дГти стиг-матизуються, тобто вщчувають осудливе ставлення з боку «пуританських прошаркГв», тож потребують державно'' допомоги в дос-тупГ до освГти й безкоштовних дитячих за-кладГв, пГдтримки в працевлаштуваннГ, щоб мати можливГсть працювати, не лишаючи дГ-тей напризволяще [3, с. 89].
Якщо порГвняти наведенГ в прикладах образи жшок i чоловшв (дГвчаток i хлопчикГв), то 1хня поведГнка, прямГ чи опосередкованГ осо-бистГснГ характеристики, опис ситуацГй, у яких вони зображеш, також мктять стерео-типнГ гендернГ уявлення. У цьому випадку категорГя гендеру е змшною, яка впливае на стутнь сощально'' вразливостГ, визначае життевий досвщ, характер поведГнки у вщно-синах, котнг-стратегп тощо. Так, описи чоло-вГкГв i хлопчикГв мГстять дш, активнГсть, во-левиявлення, а описи жшок i дГвчаток - зале-жшсть, пасивнГсть i потребу в допомозГ й за-хистГ. ДГяльшсть хлопчикГв мае предметно-Гнструментальний характер: вони займають-ся математикою [12, с. 22], колективними спортивними Гграми [17, с. 40], граються в
машинки i щкавляться розмовами дорослих [17, с. 31], пишуть твори [13, с. 34].
СитуацГ1, у яких зображеш дГвчатка, мають емоцшно-експресивне забарвлення: вони об-лаштовують ляльковий будиночок [17, с. 31], прийомна дГвчина-шдлггок доглядае менших братГв i сестер, причому це виходить у не'1 «найкраще» серед усГх [15, с. 31]. Статево ти-шзоваш очГкування батькГв обумовлюють спрямованГсть виховання дГвчат у напрямку виконання обов'язюв у сГмейнГй (приватнГй) сферГ: серед першочергових завдань виховання дГвчинки вказуеться розвиток побуто-вих навичок [13, с. 34; 15, с. 31]. СкажГмо, щоб допомога по господарству стала для дГвчинки звичною справою i навггь певною потребою самовираження, необхщно говорити 1'й, що вона «гарна помГчниця» [17, с. 35]. Звертае на себе увагу i те, що хлопчики й дГвчатка не бе-руть учасп в статево змГшаних Гграх та за-няттях [13, с. 12, 33; 17, с. 31].
Стереотишзащю можна спостерегти i в дифе-ренщацп жГночих i чоловГчих ролей батькГв у родинно-приватнГй i публГчнш сферах. Осно-внГ обов'язки з догляду та виховання дггей покладеш на ж1нок. ДосвГд спГлкування дитини з матГр'ю названий найважливГшим для встановлення балансу вГдчуттГв тривоги та безпеки [16, с. 10]. Материнська любов до дитини описана як «безперечна»; шбито така 11 яюсть зумовлена бюлопчно, тобто пов'язана зГ здатшстю виносити i народити дитину [16, с. 24]. ПодГбш твердження несуть, з одного боку, гендерно-дискримшацшш смисли по вщношенню до жшок, яю з рГзних причин не можуть мати кревну дитину. З шшого - ре-транслюють вщмову чоловГкам у гендерному паритетГ пГд час виховання дГтей, тим самим звужуючи 1хню самореалГзащю до виконання ролГ батька. Представлення позитивних ба-тькГвських фГгур у програмГ вГдповГдае нормативам традицшних статево-рольових очГ-кувань Гз дихотомГчним розподГлом на ж1ночГ й чоловГчГ вмГння й обов'язки. Наведемо приклад гендерних стереотипГв у позитивному зображенш матерГ, осюльки саме 1'й придгля-еться найбГльше уваги у навчальному матерь алГ (табл. 2).
Батько бгльше дистанцГюеться у вихованш дитини порГвняно з матГр'ю, на яку поклада-еться вГдповГдальнГсть за емоцшне самопо-чуття й самоощнку дитини [17, с. 38]. Показо-во, що мати е дшовою особою в епГзодах, якГ
мають ознаки негативного психолопчного впливу на дитину з боку одного з батьюв у благополучних ам'ях, таких як, наприклад, ^норування потреб дитини або використан-
ня образливих c«iB як cnoci6 покарання, що травмуе дитячу психшу i стае причиною И страждань [17, с. 40].
Таблиця 2 - Приклади гендерних стереотитв у позитивному зображенш MaTepi у nporpaMi «ПРАЙД»
Характеристики мaтерi Гендерш стереотипи
«Одинока прийомна мати-быявка» [15, с. 18]. Мама показала дитиш, як «пестити кицю нiжно й м'яко», а потм обняла дитину [13, с. 12]. «Щодня молодi мами збираються бiля тд''зду поспiлкувaтися» [17, с. 31]. «Емма плануе зателефонувати <...> [соцiaльному пращвнику] з проханням про допомогу в упорядкуванш сво'х почуттiв» [12, с. 23]. «Юля доводила маму до ^з: вона не хотыа одягати те, що 'й пропонували. Махнувши рукою, мама говорила: «Роби що хочеш!» [17, с. 40]. Стереотипи маскулшносп-фемшносп Мати виявляе фемшш якосп. За характером вона емоцшна, поступлива, турботлива, ласкава, тепла, ствчутлива, балаклива, до того ж молода й приваблива. Мати асощюеться з м'яким i шжним. Зовнiшнiсть -атрибут фемiнностi.
«Ольга працюе бухгалтером, Антон -електриком. У выьний час Ольга допомагае у притулку, Антон вiдвiдуе курси водп'в та бере участь у заходах свое'' профстлки» [10, с. 18]. «Мати створюе внутршню амейну атмосферу. Батько <...> створюе умови для здоров'я мaтерi та дитини. Вш -захисник i здобувач» [16, с. 24]. Мати годуе дитину [13, с. 9], займаеться хатньою роботою [17, с. 35]. «Мама сидпиме вдома й тклуватиметься про дитинку» [13, с. 9]. Мати допомагае дитиш впоратися iз сумними почуттям i зробити уроки [12, с. 22]. В кторп «Хто найкращий майстер?» дiвчaтa i жiнки виршили показати свою мaйстернiсть - кожна принесла найкраще, що змогла зробити сво'ми руками. Але перемогла Марина, яка привела свого сина Петруся [11, с. 46]. Диференщащя соцiальних ролей у родинно-приватнiй i публiчнiй сферах Родина будуеться на засадах пaтрiaрхaльноi (традицiйноi) дискурсивно! конфiгурацii, за яко! жiнка - «берегиня» родини, а чоловж - «голова» i годувальник. Жiнка займаеться хатньою роботою, навчанням i вихованням дитини. Самореалiзацiя жiнки пов'язана переважно з репродуктивною функцiею, сiмейною (приватною) сферою, а самовираження чоловжа - з позаамейною (публiчною) сферою. Розподы сфер зaйнятостi вiдповiдае стереотипам про «жшочЬ> й «чоловiчi» професГ!. Емоцшний фокус дiяльностi жГнки - на блaгополуччi Гнших та пiклувaннi.
«Якщо дiвчинкa мала позитивы стосунки з мамою, то вона спроможна створити гармоншну ам'ю, бути мамою та дружиною» [16, с. 24]. Батько займаеться вихованням сина, а мати займаеться вихованням доньки [17, с. 32, 40]. Диференщащя соцiалiзацii статей i стратегiй виховання Мати вiдповiдaльнa за стaтевiдповiдне виховання доньки. Вщсутня гендерна рiвновaгa емоцiйних зв'язюв у соцiaлiзуючих ланках мати - дитина, батько - дитина.
СтатевГ вщмшносп у програмГ впливають на полярну диференщащю у вщдзеркаленш проблеми насильства. Проведений контент-аналГз тексту виявив, що чоловжи, Гз сГмей яких вилучено дГтей, зловживають алкоголем [15, с. 17], вчиняють фГзичне [13, с. 13], сексу-альне [17, с. 17], психолопчне [13, с. 11] i еко-номГчне [15, с. 31] насильство. Досвщ перебу-вання у мГсцях позбавлення волГ включений до характеристики одного з кандидатГв у ба-тьки-вихователГ чоловГчо'' статГ [11, с. 37]. Не-гативнГ риси маскулГнностГ висвГтленГ в еш-зодах, коли хлопчики проявляють вербальну [15, с. 17] i невербальну [12, с. 22; 13, с. 12; 17, с. 31] агреаю, зокрема по вщношенню до жЪ нок i дГвчаток. Навпъ коли йшлося про девГа-нтну поведшку дГвчинки (крадГжки грошей, знущання над бабусею), то було наведено ремарку, що вона вщчувала гордкть через те, що схожа на батька, i сильну щентичшсть Гз ним [15, c. 31].
Таке зображення хлопчикГв може пщкршлю-вати упередження проти них. Так, тд час ш-терв'ю з тренерами/-ками виявлено, що кан-дидати/-ки у замкш батьки неодноразово аргументували вибГр статГ майбутньо'' дитини на користь жшочо! тим, що, мовляв, хлопчики зазвичай агресивш й мають поведшковГ проблеми, а дГвчатка слухняшшг Тому зображення у програмГ дГтей Гз андрогГнними якостями незалежно вщ статГ, сшльно'' дГяль-ностГ хлопцГв i дГвчат, а також ознайомлення з поняттям «токсично'' маскулГнностГ», гендерно'' сощалГзацп як «гендерного сценарГю життя» [6, с. 31] сприятиме гендерно нейтральны та неупередженш позицп батькГв тд час пошуку й вибору дитини.
Жшки з дисфункщональних сГмей представ-ленГ в програмГ як таю, що мають фшансовГ труднощГ [15, с. 17], характеризуються зале-жним стилем поведГнки, права та штереси яких Ггноруються, а життевий простГр обме-жуеться. Вони не помГчають або не мають до-статнього ресурсу захистити дГтей вГд наси-льства, яке чиниться 'хшми партнерами [13, с. 11; 16, с. 21; 17, с. 17]. КлючовГ вправи («Ниточки» [15, с. 8], «Андршко та Богданка» [13, с. 8], «1сторГя втрат» [15, с. 21]) потерпглими особами змальовують дГвчаток. До того ж об-кладинки поабниюв програми «ПРАЙД» про-ГлюстрованГ фотографГями дГтей-сирГт та дГтей, позбавлених батьювського пГклування, на яких дГвчата становлять бГльшГсть (8 Гз 14 оаб).
Показово, що на запитання авторки, чому у вправГ «Ниточки» [15, с. 8] роль дитини, яка залишилася без батьювського пГклування, не пропонуеться чоловжам, одна з тренерок вГ-дповгла так: здебгльшого чоловГки не можуть вербалГзувати власш почуття, що важливо для усшшного виконання вправи, або навпа-ки, настгльки глибоко переживають ситуацГю, що потГм почуваються нГяково перед групою. Така ексклюзГя чоловГкГв на рГвш навчальних групових ролей заважае оскаржити стереотипи маскулГнностГ через рефлексивне про-гравання вправи учасниками програми.
Ситуащя подолання емоцшних наслщюв втрати також проГлюстрована на прикладГ ГсторГ' особи жГночо'' статГ - подруги сощаль-ного працГвника, яка «зламала ногу, перенесла операщю, мала безлГч побутових та житте-вих проблем» [15, с. 18]. КрГм того, вказГвка на вж i досвГд, яка трапляеться в описах жшок (молода сусщка з двома дГтьми [13, с. 10], «молодГ мами» [17, с. 31]) i дГтей [15, с. 18, 22; 16, с. 20], вибудовуе асощативний мГсток мГж цими сощальними групами (жГнка - дитина -залежшсть - уразливГсть - беззахисшсть) i маркуе ейджизм та сексизм.
На пГдставГ аналГзу викладених вище аспекпв вважаемо важливим закцентувати увагу уча-сникГв/-ць програми на тому, що, справдГ, в ситуащях домашнього та гендерно зумовле-ного насильства потертлими е здебГльшого жшки [25]. Проте 'хня уразливГсть не е нас-лГдком бГологГчно'' вщмшносп, а швидше зу-мовлена структурними соцГальними чинни-ками, коли мГжгендерна системна нерГвнГсть об'еднуе бГльшГсть форм насильства по вщ-ношенню до жшок i дГвчат.
Нижче у таблищ 3 наведено додатковГ заува-ження й рекомендацГ' щодо внесення змш до тексту програми «ПРАЙД» задля поширення настанов, адекватних сучасним уявленням про гендерну рГвшсть.
ЗдГйснений контент-аналГз матерГалГв дав змогу виявити, як у програмГ «ПРАЙД» висвь тлена сексуальна сфера життя. Слово «секс» та похщш вГд нього вжитГ у текстГ переважно в негативному контекстГ, а саме: сексуально'' наруги, насильства, зловживання, експлуата-цГ', ризикГв сексуально'' поведГнки, негативного сексуального досвщу, примушування до сексуальних стосунюв, сексуально'' нерозбГр-ливостГ, сексуалГзовано'' поведГнки внаслГдок сексуального насильства. Лише побГжно зга-
дано про сексуальний розвиток дитини [16, с. 21] i статеве виховання з вкaзiвкою, що во-но здшснюеться непослщовно й етзодично, особливо виховання хлопчиюв [17, с. 38]. У прогрaмi йдеться про венеричнi захворюван-
ня та В1Л-шфекщю/СН1Д [8, с. 28; 12, с. 16], а також про досвщ позбавлення цноти через примушування до статевого зв'язку з особами свое'' або протилежно'' стат в iнтернатних закладах [17, с. 17].
Таблиця 3 - Рекомендацп щодо дотримання антидискримiнацiйного пщходу за ознакою гендеру в nporpaMi «ПРАЙД»_
Наявний варiант Рекомендовaнi змши
Вправа «Сфери компетентности» [12, с. 20]. Основы сфери компетентности батьюв не включають гендерну компетентнiсть. Доповнити огляд сфер компетентностi висв^ленням поняття гендерно'' компетентностi.
Керована фаш^я «Пересувач людей» [10, с. 10]. Нове мкцеперебування i нова родина характеризуются так: «елп'ний, дуже красивий район», «гары великi будинки», «район лшший, заможнiший», «вiн (вона) дуже гарний(а)». Зaмiнити прикметники на «комфортний», «приемний», «зручний» тощо задля уникнення iмплiцитного змкту, начебто зaмiсними батьками можуть бути переважно фiзично привaбливi й заможы люди.
Керована фантазiя «Пересувач людей» [10, с. 12]. Учасникам/-цям тд час представлення образу ставлять запитання: «Чи ваш(а) чоловiк (дружина) вiрний(а) вам?». Прибрати це запитання як таке, що може бути витлумачене як схвалення контролю над тыом i сексуальыстю пaртнерiв у шлюбь
Вправа «Екокарта» [10, с. 18]. Наведено приклад екокарти на традицшнш моделi ам''. Продемонструвати побудову екокарти на рiзномaнiтних формах ам% у тому чи^ моноам'ь
Вправа «Етапи розвитку дитини» [16, с. 9]. Надано уявлення про основы етапи розвитку за Е. Ержсоном. Додати перiодизaцiю вжових етaпiв психосексуального розвитку дитини, питання формування гендерно'' iдентичностi.
Вправа «Вж Вернона» [16, с. 20]. Розвиток дитини та його затримки продемонстровано на прикладi хлопчика. Розглянути особливосп розвитку та його затримки у дггей рiзних статей.
Вправа «Заохочення та покарання» [17, с. 11]. Розкрито рiзнi типи амейних взаемин та стилiв виховання. Ознайомити з видами домашнього насильства i вiдповiдaльнiстю бaтькiв за його вчинення, у тому чи^ по вщношенню до дитини.
Додаток 8 «НайпоширенМ батькiвськi помилки та 'х причини» [17, с. 38]. Визначення «мати-квочка». Зaмiнити на «гшеропжа як стиль батьювсько'' поведiнки».
Допомiжнi матерiали. «1сторп до роздумiв та натхнення» [11, с. 45]. Наведено 36 кторш для роздумiв та навчання. У 78% кторш iдеться про чоловшв та хлопчикiв або релiгiйних персонаж1в чоловiчоi статi (вчитель, старець, мудрець, учень, батько, син, султан, чоловж, Бог, Будда тощо). Лише в п'яти з кторш (14%) жшки й дiвчата е головними дшовими особами. У зображеннi жiнок домшують прагнення до самозаперечення, покiрностi й присвячення свого життя iншим («Двi жшки», «Хто найкращий майстер?», «Ом дочок»). Включити кторп нерелiгiйного характеру, якi зображають оаб обох статей у нестереотипних сощальних ролях. Розкрити в iсторiях рiзномaнiтнiсть ролей жiнки, рiвне партнерство з чоловжами, iнiцiaтиву в управлшы власним життям.
Допомiжнi матерiали. «Глосарiй» [11, с. 56]. Не включен поняття, пов'язанi з гендерною проблематикою. Ввести до глосарш поняття «гендер», «гендерна iдентичнiсть», «сексуальне виховання», «домашне насильство» тощо.
Наявний варГант Рекомендован змГни
ДопомГжш матерГали. «Список лГтератури» [11, с. 64]. Додатки не мГстять джерел Гз гендерно'' проблематики. Ознайомити з сучасною лГтературою з гендерних питань, надання гендерно чутливих послуг у сощальнш роботг
Вправи «Блобси». Проективна методика мГстить зображення вигаданих персонажГв, якГ у бГльшосп випадкГв нагадують осГб чоловГчо'' стать Зобразити гендерну експресГю персонажГв бгльш гендерно нейтральною.
Безумовно, вплив досвщу сексуального насильства на розвиток i поведшку дГтей потре-буе висвГтлення у програмГ. Водночас слщ на-голосити на доцГльностГ розгляду сексуаль-ностГ не тГльки крГзь призму травми, a i як важливо'' позитивно'' складово'' ГдентичностГ людини. Об'еднана програма ООН з В1Л-шфекцп/СШДу (ЮНЕЙДС) рекомендуе нада-вати дГвчаткам i хлопчикам рГвноцГнний доступ до адекватного 'хньому вГку комплексного статевого виховання, що Грунтуеться на правах людини, розглядае питання статево' рГвностГ, створюе здоровГ взаемовГдносини та стимулюе активно звертатися по медичну допомогу [27]. Проведений аналГз тзшшо! редакцп американсько'' програми «ПРАЙД» засвщчив, що в нш розкритГ питання рГвнГв сексуально'' активность шформованосп про безпечний секс, формування сексуально'' та гендерно'' гдентичностей, гомосексуальность змшано! гендерно'' ГдентичностГ тощо [20]. Вважаемо за доцгльне включити перерахова-нГ вище теми в укра'нську програму. Важливо також до не'' додати шформащю щодо гендерних аспекпв уразливостГ дГвчат до В1Л-шфекцп [28], виховання гендерно нонконформних пщлГтюв у замГсних сГм'ях, психолопчно! пГдтримки у переживаннГ внутрГшньо'' стигми та розв'язуванш ними проблем, пов'язаних зГ стресом меншин [22].
Отже, процес навчання повинен бути скеро-ваний на просування заходГв пГдтримки ега-лГтарно'' моделГ ам''' без явного чи опосеред-кованого використання моралГстично'' риторики, яка ганьбить маргшалГзоваш соцГальнГ групи [1]. На наш погляд, програма потребуе такого редагування, яке зважатиме на сучас-ну динамжу змш у родиш й рекомендацГй структури ООН з питань гендерно'' рГвностГ та розширення прав i можливостей жшок (ООН Жшки) щодо рГзномаштностГ сГмейних форм, зникнення моделГ «чоловш-годувальник», появу нових ролей у жшок i дГвчат i розширення 'хнього доступу до ресу-рав [26].
ВИСНОВКИ
Трансформащя системи пГдтримки дГтей-сиргт i дГтей, позбавлених батькГвського пГклування, покликана забезпечити функщону-вання сГмейних форм влаштування для тих дГтей, повернення яких у бюлопчну родину з рГзних причин неможливе. За сучасних умов переходу до професюналГзацп замГсного ба-тькГвства кандидати у таю батьки повинш володГти необхГдною квалГфГкацГею, яка ви-ходять за межГ батьювсько'' i перетинаеться з функщями соцГальних працГвникГв. ЗмГст та методи навчання i виховання дГтей у замГсних сГм'ях уже не сприймаються як приватна справа; замГсна сГм'я розглядаеться як шсти-тут сощалГзацп дГтей, що базуеться на принципах недискримшацп, рГвноправ'я i поваги до рГзномашття.
ОднГею з основних програм, за якими здшс-нюеться навчання замГсних батькГв, е адапто-вана укра'нськими фахГвцями американська програма «ПРАЙД» Гз подготовки дорослих, якГ на короткий або тривалий час приймали у ам'ю дитину. Потреба Гмплементацп в освГту гендерного та недискримГнацГйного пщходу, який наразГ впроваджуеться у нашш кра'ш, ставить перед фахГвцями завдання розшзна-ти гендерованГсть навчального простору й трешнгових матерГалГв у сощальнш роботГ. З огляду на це затребуваним е андискримша-цГйний за ознакою гендеру аналГз укра'нсько'' версГ' програми «ПРАЙД», адже саме родина е проводником позицп рГвностГ в мГжгендерних вГдносинах, яка здатна вплинути на виховання дГтей, вгльне вГд обмежень, що накладають на них гендерш стереотипи.
Дослщження виявило, що змГст адаптовано'' в Укра'ш програми вГдповГдае гендерно нейт-ральнш позицп, проте вона мГстить елементи стереотипного подходу, здатнГ змГцнювати гендерно шкщливГ норми. У текстГ програми вщтворено патрГархальну (традицГйну) дис-курсивну конфГгуращю з розподГлом й Герар-хГзацГею статевих ролей у родиш. Мова текс-
TiB переважно андроцентрична, подекуди вжито дискримшацшну лексику. Матерiали недостатньо вщтворюють рiзнi життeвi сце-нарп жiнок i чоловiкiв та моделi побудови егалiтарних вiдносин, особиспсно спрямова-не (на противагу статево спрямованому) виховання, гендерну рiвновагу батькiв у реаль зацп виховно'1 функцп тощо. За нашими спо-стереженнями, подекуди гендерно слiпi «вкраплення» у програму потрапляли завдя-ки поведшщ та iнтерпретацiям матерiалу тренерами/-ками, якi час вiд часу демонстру-вали некритичнiсть до власних стереотипних поглядiв. З-помiж iмплiцитних вимiрiв тендеру можна назвати теми гендерно'1 щентично-стi, рiзноманiтностi сiмейних форм, фемМз-му, сексизму, розширення прав та можливос-тей жшок тощо.
Вс компоненти навчального мaтерiaлу (змiст текспв, мовне оформлення, композицiйнa будова, ыюстрацп), якi визначають характер впливу на уявлення про гендерш вiдносини, потребують ретельного перегляду й модерш-зацп у напрямку перетворювального пiдходу, спрямованого на розширення прав i можли-востей жшок, питання сексуального здоров'я та гендерного насильства, раннього втручан-ня в процес соцiaлiзaцfi хлопчиюв, перегляду трaдицiйних уявлень про маскулшшсть. 1снуе потреба у розробцi окремо'' навчально'' про-грами для сощальних прaцiвникiв задля рефлексивного занурення у проблему гендеро-вaностi замкного бaтькiвствa i переосмис-лення власних гендерних стереотишв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Cherlin, A. J. (2010). Demographic Trends in the United States: A Review of Research in the 2000s.
Journal of Marriage and Family, 72(3), 403-419. doi: 10.1111/j.1741-3737.2010.00710.x
2. Council of Europe. (2018). Stratégie du Conseil de l'Europe pour l'égalité entre les femmes et
les hommes 2018-2023. Retrieved from https://rm.coe.int/prems-041318-gbr-gender-equality-strategy-2023-ukr-new2/16808b35a4 (in Ukrainian)
[Рада Свропи. (2018). CmpameeÏR гендерно1'pieHocmi Ради бвропи на 2018-2023 роки. URL: https://rm.coe.int/prems-041318-gbr-gender-equality-strategy-2023-ukr-new2/16808b35a4].
3. Dzhyllihen, D. (2004). Zapobihannia nasylstvu [Prevention of violence]. Kyiv: Sfera (in Ukrainian)
[Джилл^ен, Д. (2004). Запоб^ання насильству. Кшв: Сфера].
4. Gupta G. R. (2000). Gender, sexuality, and HIV/AIDS: the what, the why, and the how. Canadian
HIV/AIDS policy & law review, 5(4), 86-93.
5. Hovorun, T. (Ed.). (2011). Yaknavchaty shkoliarivdolaty hendernistereotypy [How to teach students
to overcome gender stereotypes]. Kyiv: n. d. (in Ukrainian)
Говорун, Т. (Ред.). (2011). Як навчати школярiв долати гендерш стереотипи. Кшв: n. d.
6. Hovorun, T. V., & Kikinezhdi, O. M. (2004). Henderna psykholohiia [Gender psychology]. Kyiv:
Akademiia.
[Говорун, Т. В., & Юкшеждь О. М. (2004). Гендерна психологiя. Кшв: Академiя].
7. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (8 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабниктренера (8 сеая). Кшв: Науковий свгг].
8. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (9 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (9 сеая). Кшв: Науковий свгг].
9. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (10 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (10 сеая). Кшв: Науковий свит].
10. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (2 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (2 сеая). Кшв: Науковий свит].
11. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (review). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (Загальний огляд). Кшв: Науковий свп1].
12. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (1 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (1 сеая). Кшв: Науковий свит].
13. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (5 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (5 сеая). Кшв: Науковий свит].
14. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (7 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (7 сеая). Кшв: Науковий свит].
15. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (3 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (3 сеая). Кшв: Науковий свит].
16. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (4 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидат у прийомш батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (4 сеая). Кшв: Науковий свп1].
17. Laktionova, H. M. (Ed.). (2006). Pidhotovka kandydativ u pryiomni batky ta batky-vykhovateli.
Posibnyk trenera [Preparation of candidates for foster parents and foster parents. Trainer's guide] (6 part). Kyiv: Naukovyi svit (in Ukrainian)
[Лактюнова, Г. М. (Ред.). (2006). Шдготовка кандидатiву прийомн батьки та батьки-вихователь Поабник тренера (6 сеая). Кшв: Науковий свит].
18. Ministerstvo Ukrainy u spravakh sim'i, molodi ta sportu. (2009). Prohrama pidvyshchennia
kvahflkatsii sotsialnykh pratsivnykiv tsentrivsotsialnykh sluzhb dlia sim'i, ditei ta molodi shchodo vstanovlennia opiky, pikluvannia, stvorennia ta zabezpechennia diialnosti pryiomnykh simei ta dytiachykh budynkiv simeinoho typu ta Prohrama pidhotovky kandydativ v opikuny, pikluvalnyky, pryiomni batky ta batky-vykhovateli [The program of advanced training of social workers of the centers of social services for families, children and youth on establishment of guardianship, care, creation and maintenance of activity of foster families and family-type orphanages and the Program of preparation of candidates for guardians, trustees, foster parents and foster parents]. Kyiv (in Ukrainian)
[ММстерство Укра'ни у справах ам% молод1 та спорту. (2009). Програма тдвищення KeaAi^iiKa^iсощальних пращвни^в цеHmpie сощальних служб для ам% дтей та молодi щодо встановлення отки, тклування, створення та забезпечення дiяльносmi прийомних амей та дитячих будинюв амейного типу та Програма тдготовки кaндидamiв в откуни, тклувальники, прийомн батьки та бamьки-виховamелi. Ки'в].
19. Natsionalna stratehiia reformuvannia systemy instytutsiinoho dohliadu ta vykhovannia ditei na
2017-2026 roky [National strategy for reforming the system of institutional care and upbringing of children for 2017-2026] (Ukraine), 09.08.2017, No 526-p. Retrieved May 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2017-%D1%80#Text (in Ukrainian) [Нащональна стратепя реформування системи шститущйного догляду та виховання дггей на 2017-2026 роки (Укра'на), 09.08.2017, № 526-р. Актуально на 01.05.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2017-%D1%80#Text].
20. Polowy, M. E., & Spring, B. (Eds.). (2009). PRIDE book. Arlington: Child Welfare League of America,
Illinois Department of Children and Family Services.
21. Pro okhoronu dytynstva [About the protection of childhood] (Ukraine), 26.04.2001. Retrieved May
1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2402-14#Text (in Ukrainian)
[Про охорону дитинства (Укра'на), 26.04.2001, № 2402-III. Актуально на 01.05.2020. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2402-14#Text].
22. Schofield, G., Cossar, J., Ward, E., Larsson, B., & Belderson, P. (2019). Providing a secure base for
LGBTQ young people in foster care: The role of foster carers. Child & Family Social Work, 24(3), 372-381. doi: 10.1111/cfs.12657
23. Semigina, T. (2019). Novi hlobalni etychni pryntsypy sotsialnoi roboty [New global ethical
principles of social work]. VisnykAkademii pratsi, sotsialnykh vidnosyn i turyzmu, 1, 70-85 (in Ukrainian)
[Семипна, Т. (2019). Нов1 глобальш етичш принципи сощально'! роботи. Вкник Академи пращ, сощальних вiдносин i туризму, 1, 70-85].
24. Shevchenko, T. (2018). Formuvannia gendernoi kompetentnosti batkiv-vykhovateliv dytiachykh
budynkiv simeinoho typu yak aktualna sotsialno-pedahohichna problema [Formation of gender competence of parents-educators of family-type orphanages as an actual social and pedagogical problem]. Humanities Science Current Issues, 2(22), 148-153. doi: 10.24919/23084863.2/22.166987 (in Ukrainian)
[Шевченко, Т. (2018). Формування Гендерно!' компетентности батьюв-виховател1в дитячих будинюв амейного типу як актуальна сощально-педагопчна проблема. Humanities Science Current Issues, 2(22), 148-153. doi: 10.24919/2308-4863.2/22.166987].
25. Ukrainskyi tsentr sotsialnykh reform. (2015). Genderno-zumovlene nasylstvo u rehionakh, yaki
postrazhdaly vid konfliktu [Gender-based violence in conflict-affected regions]. Retrieved from https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/final_ukr_report.pdf (in Ukrainian) [Укра'нський центр сощальних реформ. (2015). Гендерно-зумовлене насильствоу регюнах, як постраждали вiд конфлжту. URL: https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/final_ukr_report.p df].
26. UN Women. (2019). Progress of the World's Women 2019-2020: families in a changing world.
Retrieved from https://www.unwomen.org/-
/media/headquarters/attachments/sections/library/publications/2019/progress-of-the-worlds-women-2019-2020-en.pdf?la=en&vs=3512
27. UNAIDS. (2017, December 1). Press-relyz [Press-release]. Retrieved May 1, 2020, from
https://www.unaids.org/sites/default/files/20171201_PR_BlindSpot_ru.pdf (in Russian) [ЮНЭЙДС. (2017, Декабрь 1). Пресс-релиз. Актуально на 01.05.2020. URL: https://www.unaids.org/sites/default/files/20171201_PR_BlindSpot_ru.pdf].
28. Yaroshenko, A. A. (2018). Zhinky ta VIL: henderni linzy zdorov'ia [Women and HIV: gender lenses
of health]. Visnyk Akademii pratsi, sotsialnykh vidnosyn i turyzmu, 2, 39-54 (in Ukrainian)
[flpomeHKO, A. A. (2018). ^MKH Ta BI.A: reHgepHi mH3H 3gopoB'fl. BicHUK AmdeMii npa^, co^aAbHUx eidHocuH i mypu3My, 2, 39-54].
29. Yaroshenko, A., & Semigina, T. (2019). Rozpiznaty nerivnist: hendernyi analiz navchalnykh
materialiv u sotsialnii roboti [Identifying inequality: gender analysis of educational materials in social work]. Zbirnyk naukovykh prats Kam'ianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia: Sotsialno-pedahohichna, 32, 183-198 (in Ukrainian) [flpomeHKO, A., & CeMHriHa, T. (2019). Po3ni3HaTH HepiBHicTb: reHgepHHH aHa^i3 HaBHa^bHHX MaTepia^iB y co^a.flbHiH po6oTi. 36ipHUK HayKoeux npa^ KaM'nHe^-nodiAbCbKoeo Ha^oHaAbHoeoyHieepcumemy iMeHi learn OeieHKa. Cepin: Co^aAbHo-nedaeoeinHa, 32, 183-198].
