CC BY
21
Науковий вкник Л^вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9610 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:637.5:636.92
Veterinary and sanitary evaluation of rabbit as an important reserve of dietary products
V.A. Kotelevych
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
Article info
Received 04.10.2019 Received in revised form
03.11.2019 Accepted 04.11.2019
Zhytomyr National Agroecological University, Korolova Str., 39, Zhytomyr, 10025, Ukraine. Tel.:+38-067-456-23-80 E-mail: valya.kotelevich@ukr.net
Kotelevych, V.A. (2019). Veterinary and sanitary evaluation of rabbit as an important reserve of dietary products. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 58-64. doi: 10.32718/nvlvet9610
The purpose of the study was to perform a comparative veterinary sanitary examination and vetting the rabbit meat of two breeds, depending on the time of year. The subject of the study was 4-month-old male rabbits raised in the private farm, certified with California matured breeds and a Belgian giant (Flanders). According to the principle of analogues, 4 groups of rabbits of 6 heads were formed (2 each in springsummer and autumn-winter seasons). Before slaughter was determined - the index of abrasion (girth by shoulder blades, divided by the length of the trunk and multiplied by 100%). Carried out anatomical section of carcasses and determined the output of meat. Then they carried out veterinary-sanitary examination by conventional methods. Biochemical studies of meat samples were performed 12 hours after slaughter at storage at 0 - +2 °C. Chemical analysis of the samples included determination of the water content, total protein, ash and macronutrients: Calcium (oxalate method), Phosphorus (photocolorimetric method by A.Yu. Levitsky in AT Usovich's modification). The results were statistically processed using a MS Excel 2003 computer program using a Student's t-test table. The 4-month-old rabbit meat is of California matured breeds and the Belgian giant (flanders) has high, almost equivalent, organoleptic-tasting characteristics. In terms of taste, tenderness, juiciness, color and aroma, the overall average score in the spring-summer and autumn-winter periods, respectively, was: California maturity - 4.7-4.8, and 4.6-4.7; Belgian Giant (Flanders) - 4.8-5.0 and 4.7-4.8 points. The broth of experimental rabbit meat had a delicate, sophisticated aroma and taste, good transparency and received the following points on a 5-point system: California matured and flanders in spring and summer - 5.0, in autumn and winter - 4.8 points. A comparative analysis of the breed characteristics of the studied rabbit identical samples revealed that the Belgian giant (flanders) has the highest moisture-holding capacity in the spring-summer period. The amount of bound water in the muscles of 4-month-old rabbits of the Flanders breed is slightly higher, so it will be more tender and juicy after cooking. The highest slaughter yield was determined in 4-month-old rabbits of the Belgian giant (flanders) and Californians reared in the spring-summer period, respectively - 56.51 ± 0.2% and 0.75 ± 0.63% (P < 0.001). Among the 2 breeds of 4-month-old rabbits, the largest live and slaughter weights reached the rabbits grown in spring and summer (respectively: Belgian giant - 33 75 ± 27.0 g and 1912.03 ± 19.4 g; Californians - 2956.5 ± 6.74 g and 1502.48 ± 5.89 g (P < 0.001) .The amount of nutrients in rabbit depends on the breed and time of year. The lowest protein content is found in the meat of 4-month-old rabbits of the California maturing breed period) - 15.47 ± 0.58%, and the highest - in 4-month flanders (spring-summer period) - 23.02 ± 0.78% (P < 0.05). not, however, more meaty and less calorie meat is rabbit california matured breed, regardless of the time of year.
Key words: rabbits, Californian matured, Belgian giant (flanders), slaughter output, live weight.
Ветеринарно-саштарна оцшка кролятини як важливого резерву дieтичноï продукци
В.А. Котелевич
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького. Серiя: Ветеринарнi науки, 2019, т 21, № 96 Житомирський нацюнальний агроекологгчний унгверситет, м. Житомир, Украгна
Метою досл^джень було проведения пор1внялъно1 ветеринарно-сантарног еспертизи та ветсаноцтки м 'яса крол1в двох nopid залежно вiд пори року. Об 'ектом до^джень були крол^самщ втом 4 мюящ, вирощен у приватному гoсnoдаpствi, сертифжоваш за породами калiфopнiйська скоростигла та бельгшський велетень (фландр). За принципом аналог1в було сформовано 4 групи кpoлiв по 6 гoлiв (по 2 у весняно-лтню та остньо-зимову пори року). Перед забоем визначали - ндекс збитoстi (обхват за лопатками, подтений на довжину тулуба i помножений на 100%). Проводили анатoмiчнийроздт тушок i визначали вимд м'яса. По-тш проводилиг ветеринарно-сантарну експертизу за загальноприйнятими методами. Бioхiмiчнi до^дження проб м'яса проводили через 12 годин тсля забою при зберканш за температури 0 - +2 °С. Хiмiчний аналiз зразтв включав визначення вмюту води, загального бтка, золи та макpoелементiв: Кальщю (оксалатним методом), Фосфору (фотоколориметричним методом А.Ю. Левицького у модифтацИ А.Т. Усовича). Отримаш результати обробляли статистично за допомогою комп 'ютерног про-грами MS Excel 2003, використовуючи таблицю t-критерпв Стьюдента. М'ясо кpoлiв 4-мкячного вк nopiд калiфopнiйська скоростигла та бельгшський велетень (фландр) мае висом, практично piвнoцiннi, opганoлеnтичнo-дегустацiйнi характеристики. За смаком, тжтстю, соковитютю, кольором та ароматом загальний середнт бал у весняно-лтнш та остньо-зимовий перюди вiдnoвiднo становив: калiфopнiйська скоростигла - 4,7-4,8, i 4,6-4,7; бельгшський велетнь (фландр) - 4,8-5,0 i 4,7-4,8 балiв. Буль-йон з м 'яса тддо^дних кpoлiв мав тжний, витончений аромат та смак, добру прозоркть i отримав так бали за 5-бальною системою: калiфopнiйська скоростигла i фландри у весняно-лтнш перюд - 5,0, в остньо-зимовий - 4,8 бала. Пopiвняльний аналiз породних особливостей до^джуваних тотожних проб кролятини показав, що найвищу вологоутримуючу здаттсть мае м 'ясо бельгшського велетня (фландра) у весняно-лтнш перюд. Юльтсть зв'язаног води у м'язах 4-мюячних кpoлiв породи фландр дещо вища, а отже, тсля култарног обробки воно буде бтьш тжне та соковите. Найбтьший забшний вихiд визначено у 4-мюячних кpoлiв породи бельгшський велетень (фландр) та у калiфopнiйцiв, вирощених у весняно-лтнш перюд, вiдnoвiднo - 56,51 ±0,2% i 0,75 ± 0,63% (Р < 0,001). Серед 2-ох nopiд 4-мюячних кpoлiв найбтьшог живог та забтног ваги досягли кpoлi, вирощен у весняно-лтнш перюд (вiдnoвiднo: бельгшський велетень - 33 75 ± 27,0 г та 1912,03 ± 19,4 г; калiфopнiйцi - 2956,5 ± 6,74 г та 1502,48 ± 5,89 г (Р < 0,001). Ктьтсть поживних речовин в кролятиж залежить вiд породи та пори року. Найменший вмкт протегну встановле-но в м'ясi 4-мкячних кpoлiв калiфopнiйськo'^ скоростиглог породи (оснто-зимовий перюд) - 15,47 ± 0,58%, а найвищий - у 4-мюячних фландpiв (весняно-лтый перюд) - 23,02 ± 0,78% (Р < 0,05). М'ясо кpoлiв обох nopiд високоятсне, однак бтьш дiетичним i менш калоршним е м 'ясо кpoлiв калiфopнiйськo '^ скоростиглог породи незалежно вiд пори року.
Ключовi слова: кpoлi, калiфopнiйська скоростигла, бельг^ький велетень (фландр), забшний вих1д, жива маса.
Вступ
Кролятина вважаеться високоцшним д1егичним продуктом i належить, як i курятина, до бшого м'яса, чому сприяе високий вмют повноцшних бшшв, екст-рактивних речовин, невелика шльшсть жиру та холестерину. Хiмiчний склад м'яса кролишв залежить вщ об'ективних факторiв (вшу, стап, породи) та суб'ективних ^вня годiвлi, способу утримання, пе-ренесених хвороб та вжитих лшарських засобiв, технологи забою тощо) (Kotelevych et al., 2011; Kotelevych & Nevmerzhytska, 2013; Kotelevych, 2016; Darmohray et al., 2017; Ivanitskaya et al., 2017). Специ-фiчний приемний запах i смак, притаманний м'ясу кролiв, обумовлюеться вшносно високим (до 1,5-2,0% в сирому м'яа) вмютом азотистих екстрактивних речовин (креатиншу, карнозину, пуринових основ, шозиново! кислоти та шших). Серед безазотистих екстрактивних речовин найбшьше значения мають глжоген, цукри та кислоти, яш тд час варшня пере-ходять в бульйон i справляють позитивний вплив на секреторну дiяльнiсть залоз травних оргашв людини. Бюлопчна цшнють кролятини обумовлена не лише високим рiвнем протешу, а й найкращим сшввцщо-шенням повноцшних i неповноцшних бшшв. В бшках сполучно! тканини вмщуеться лише 14% замшно! амшокислоти оксипролшу, яка вшсутня в повноцшних бiлках. Найкращими дiетичними властивостями володiе м'ясо кролiв до 120-135-денного в^ незалежно вщ стал. В кролятиш е вс незамшш амшокислоти. Важливють вмюту незамшних амшокислот у продуктах харчування людини пояснюеться !'хшми функ-цiями в оргашзм^ Так, валш бере участь у функцюну-ванш центрально! нервово! системи, пiдтримуе
м'язовий тонус; феншаланш та тирозин допомагають у синтезi гормонiв тироксину й адреналшу, метiонiн та цистин контролюють обмiн сiрки. За вмiстом незамшних та дикарбонових амшокислот кролятина подь бна до м'яса птахiв i перевершуе м'ясо багатьох ш-ших видiв тварин. При високому вмiстi повноцiнного бiлка м'ясо кролiв водночас порiвияно низькокало-рiйне, що особливо важливо для дiтей, людей старшого в^ та тих, як швидко набирають вагу. Якщо в 100 г кролятини 168 Ккал, то в 100 г яловичини -274-335 Ккал, баранини - 319 Ккал, свинини -389 Ккал. Отже, важливою перевагою кролятини е те, що вона -низькокалоршний продукт (Mishanin & Kuc, 2003; Kalashnik & Omel'chenko, 2004; Plotnikov, 2004; Aleksandrova & Kosova, 2005; Carabano et al., 2010; Sychov et al., 2018; Kotelevych, 2018).
Останшм часом медишв все бшьше непоко!ть за-хворюванiсть людей рiзного вiку атеросклерозом, гепатитом, холециститом, в основi яких часто лежить дисбаланс поживних речовин в оргашзм^ порушення жирового обмiну. Кролятина найкраще вiдповiдае завданню пiдвищения повноцiнностi бшкового жив-лення i зниження в рацюш рiвня жирiв, особливо насичених. В 100 г кролятини е всього 25 мг холестерину, проте наявний лшо!'д лецитин, який стримуе синтез холестерину. Кролячий жир дуже цiнний у бiологiчному плаш. Вiдомий позитивний протектор-ний вплив жирних ненасичених кислот при перших симптомах серцево-судинних захворювань, оск1льки вони володiють здатшстю знижувати концентрацiю холестерину в плазмi кровi. Також полiненасиченi жирнi кислоти беруть участь у транспорл лшщв з печiнки, створеннi сполучно! тканини, е структурним компонентом клiтин (мггохондрьальних мембран) та
ферментних систем. Внутршнш жир кролишв - бюа-ктивна речовина, яка використовуеться як пом'якшувальний, прoтисвербiжний та антиалергш-ний зааб. Кролятина багата на виамши, особливо на вiтaмiн Е (природний антиоксидант), з яким пов'язана не лише висока харчова i бюлопчна цiннiсть м'яса, а й запобтання зниженню його якoстi при збер^анш Тому м'ясо крoлiв витримуе загальноприйняп термь ни зберiгaння за рiзних температурних режимiв. М'ясо кроля багате також вiтaмiнoм РР та вггамшами групи В (Mishanin & Kuc, 2003; Plotnikov, 2004; Kotelevych et al., 2006; 2007; 2016; Kucheriavyi et al., 2016). Це робить кролятину ще пoживнiшoю для лю-дини, oскiльки достатне надходження вгташну В6 в oргaнiзм людини гарантуе бiлкoвий oбмiн, бере участь в обмш речовин нервово! системи i як кофер-мент бере участь у понад 100 ферментних реакщях. У м'ясi крoлiв вггамш В6 зв'язаний з бiлкoм i легко за-своюеться. Достатне надходження вгтамшу В12 з !жею важливо для тканин з високим ступенем оновлення. Кролятина може забезпечити щоденну потребу у вь тaмiнi В6 на 30% i у вгташш В12 - понад 60% (Mishanin & Kuc, 2003). Кролятину варто вживати при найсуворших дiетaх: гастрити з тдвищеною та понижено! кислотшстю, виразкова хвороба шлунка та 12-пало! кишки, рiзнoмaнiтнi кoлiти, захворювання печiнки та жовчних шляхiв, нирок, гiпертoнiчнa хвороба, цукровий дiaбет та уремiя. У зв'язку з тим, що вона багата на бшки, !! рекомендують давати насам-перед дiтям, вaгiтним та жшкам, якi годують грудьми. За результатами дослвджень (Kotelevych et al., 2011; Kotelevych, 2016), вмют рaдioнуклiдiв в м'яа крoлiв, що вирощувалися на забруднених внаслщок авари на ЧАЕС радюнуклщами теритoрiях у пoтерпiлих районах Житомирсько! oблaстi, е дуже низький. Питома aктивнiсть м'яса крoлiв 4-мiсячнoгo вiку була на рiвнi 8,8 ± 0,8 Бк/кг за вмiстoм цезiю-137 и 3,5 ± 0,7 Бк/кг за вмiстoм стронцш - 90, у м'ясi дорослих крoлiв цi показники вiдпoвiднo становили 12,3 ± 1,2 та 8,2 ± 1,5 Бк/кг (при нoрмi 200 Бк/кг i 20 Бк/кг).
Таким чином, кролятина - високоцшний дiегич-ний продукт, що утримуе високий вмiст пoвнoцiнних бiлкiв, екстрактивних речовин, невелику к1льк1сть жиру та холестерину. Серед уах видiв м'яса кролятина за бшковою пожившстю, сoкoвитiстю, нiжнiстю, смаком i засвоювашстю займае одне з перших мюць. При oцiнцi кулiнaрних властивостей за стобальною шкалою брoйлернi курчата отримують п'ятдесят, крaщi сорти беконно! свинини - шютдесят, яловичина
- амдесят п'ять, а кролятина - вгамдесят три бали, крaщi показники пльки в iндички. За мaтерiaлaми польських вчених, показник бюлопчно! цiннoстi кро-лятини складав 80 одиниць, свинини - 70 i яловичини
- 69 (Barabash, 2004).
Враховуючи вищенаведене, метою наших досль джень було проведения комплексно! пoрiвняльнo! ветеринарно-саштарно! експертизи та ветсaнoцiнки кролятини двох порщ залежно ввд пори року.
MaTepia™ i методи дослiджень
Об'ектом виробничих дoслiджень були кроль самщ вiкoм 4 мiсяцi, вирoщенi у приватному госпо-дaрствi с. Глибочиця, сертифiкoвaнi за породами ка-лiфoрнiйськa скоростигла, бельгiйський велетень (фландр). Для дослщження було сформовано за принципом аналопв 4 групи крoлiв по 6 гoлiв (по двi у веснянo-лiтню та oсiнньo-зимoву пори року). Перед забоем визначали шдекс збитoстi (рис. 1-2) (обхват за лопатками, подшений на довжину тулуба i помноже-ний на 100%). Забш тварин проводився в умовах приватного господарства iз дотриманням ветеринарно-сaнiтaрних вимог. Анaтoмiчний роздш тушок починали пiсля зняття шкурки разом iз пiдшкiрним жиром та вщдшення голови на рiвнi першого хребця, переднi лапи вщокремили по зaп'яснi, зaднi по скакальш суг-лоби. Нaдaлi проводили потрошшня тушки: рoзрiзaли черевну стiнку по бшй лiнi!, перерiзaли лонне зро-щення, видаляли сечовий мiхур, видаляли кишечник та шлунок iз вщдшеною рaиiше прямою кишкою, виймали печшку. Рoзрiзaвши дiaфрaгму, видалили легенi, серце, трахею та стравохвд. Ветеринарно-саштарну експертизу проводили на кaфедрi паразитологи, ветеринарно-саштарно! експертизи та зоопп-ени ЖНАЕУ (рис. 3) за загальноприйнятими методами. М'язову тканину, вщдшивши вiд кусток, зважува-ли окремо за групами: тазо-стегнова, шийно-грудна, попереково-куприкова, лопатко-плечова. Окремо зважували !стiвнi частини тушок: серце, печшку, ле-генi, нирки, внутрiшнiй жир та не!спвш: голову, кустки. Вимiряли масу к1сток та м'яса. На oснoвi резуль-тaтiв aнaтoмiчнoгo рoздiлу визначали вiднoшения маси м'язiв до маси к1сток, спiввiднoшения окремих груп м'язiв i oбмускуленiсть тушки. Шсля aнaтoмiч-ного рoздiлу ввдбирали по двi проби м'язiв iз задньо! частини вiд кожно! тушки для бioхiмiчних та хiмiчних дослщжень. Проводили визначення органолептичних показник1в м'яса крoлiв шляхом сенсорного aнaлiзу якосп тушок та дослвдження ввдвареного м'яса i бу-льйону за 5-бальною шкалою. Бioхiмiчнi дoслiджения проб м'яса проводили через 12 годин шсля забою при зберйанш за температури 0 - +2 °С. Визначали рН, вологоутримуючу здaтнiсть, ставили реакцп бульйону з реактивом Несслера та арчанокислою мщдю. Хiмi-чний aиaлiз зразк1в проводили за загальноприйнятими методиками на вмют: води, загального бшка, золи. Вмiст мaкрoелементiв: Кальцш (оксалатним), Фосфору (фотоколориметриметричним) методом А.Ю. Левицького у модифшацп А.Т. Усовича.
Отримаш результати oбрoбленi статистично за до-помогою комп'ютерно! програми MS Excel 2003, використовуючи таблицю t-критерi!в Стьюдента.
Рис. 1. Вимiрювання обхвата за лопатками
Рис. 2. Вим1рювання довжини тулуба
JL>
Рис. 3. Анатомiчний роздiл тушок i обвалка м'яса
Результати та ix обговорення
Проведеними дослiдженнями встановлено, що у тушках кролiв дослщжуваних порiд, якi надходили з
фермерського господарства, благополучного щодо iнфекцiйних та швазшних захворювань, патолого-анатомiчнi змши вiдсутнi. М'язова тканина задньо1 частини тушок кролiв, незалежно вiд породи та пори року утримання бшьш щшьна та пружна, нiж м'язи передньо1 частини. М'язи тушки мають легкий спе-цифiчний запах, злегка волог! Пiдшкiрний жир доро-слих кролiв - молочно-бiлого кольору, iнодi з легким рожевим вiдтiнком, без стороннього запаху. Шдшюр-ний жир молодих тварин - яскраво-бшого кольору iз легким специфiчним запахом. Внутршнш жир у тварин вс1х вiкових груп бiлого кольору iз яскравовира-женим специфiчним запахом. Огляд голiв дослщжу-ваних тушок визначав 1х правильну конфiгурацiю, слизовi оболонки цшют, блискучi, блiдо-рожевого кольору. Огляд внутрштх органiв не виявив ознак патолопчних процесiв та перенесених хвороб. Печш-ка щiльна, червоно-коричневого кольору, не збшьше-на. Всi взяп на дослiдження тушки кролiв - першо1 категорп. За результатами проведено1 комiсiйноi ор-ганолептично1 оцiнки проб м'яса кролiв 4-мiсячного вiку порщ калiфорнiйська скоростигла та бельгшсь-кий велетень (фландр) мае висою, практично р1вно-цiннi, органолептично-дегустацiйнi характеристики. Бульйон з м'яса тддослщних кролiв мав тжний, витончений аромат та смак, добру прозорють i отри-мав таю бали за 5-бальною ощнкою (табл. 1).
За смаком, тжшстю, соковитiстю, кольором та ароматом загальний середнiй бал кролятини наведено у табл. 2. М'ясо шийно-грудних вщдщюв за соковить стю та тжшстю переважало м'ясо iз попереково-тазовоi частини.
Зниження рН м'яса кролiв через 12 годин пiсля забою за температури 0 - +2 °С проходило повтьно, що свщчило про накопичення молочноi кислоти внасль док розщеплення глiкогену. Найнижчим було рН м'яса кролiв калiфорнiйськоi скоростип^ породи, тобто вмiст глiкогену в ньому дещо вищий, нiж у м'яс iхнiх аналогiв - фландрiв. Через 12 годин пiсля забою при збершант кролятини за температури вщ 0 до +2 °С, бульйон з м'яса кролiв за реакщею на амiак та з срчанокислою мiддю - свiжий, а м'ясо кролiв до 4-мiсячного вшу володiе високою вологоутримуючою здатнiстю (табл. 3).
Таблиця 1
Органолептичт показники бульйону i3 м'яса крол1в спещаизованих м'ясних порщ у 4-мюячному вшд (n = 6)
Мщшсть Наваристкть Аромат Колiр Смак Прозоршть Загальна сума балiв (середня)
К^форншська скоростигла, бельгiйський велетень (весняно-л^нш перiод)
Добра сильно добре в1дм1нна „ „ дуже приемний прозорий виражений виражений 5,0
Калiфорнiйська скоростигла, бельгшський велетень (осiнньо-зимовий перiод)
Добра добра виражений виражений дуже приемний прозорий 4,8
TaS^^H 2
OpraHogenTHHHi noKa3HHKH M'aca KpogiB cneuiagi3oBaHHx M'acHHx nopig y 4-MicaHHoMy Biui (n = 6)
M'a3H HiKHicTb CoKoBHTicTb ApoMaT CMaK Kogip 3aragbHHH 6ag (cepegHiH)
Kcmi^opmucbKa CKopocmuana (eecHmo-nimmu nepiod)
mHHHo-rpygHi gocHTb M'aKe gyKe coKoBHTe „ acKpaBo BHpaKe-cugbHo BHpaKeHHH „ HHH go6pe noMiT-HHH 4,7
nonepeKoBo-Ta3oBi M'aKe coKoBHTe cugbHo BHpaKeHHH go6puH noMiTHHH 4,8
EenbaiucbKuu 6enemeHb (Bemmo-mmmu nepiod)
mHHHo-rpygHi gyKe M'aKe gyKe coKoBHTe „ acKpaBo BHpaxe-cugbHo BHpaKeHHH „ HHH go6pe noMiT-HHH 4,8
nonepeKoBo-Ta3oBi M'aKe gyKe coKoBHTe „ acKpaBo BHpaKe-cugbHo BHpaKeHHH „ HHH go6pe noMiT-HHH 5,0
KanifyopmucbKa CKopocmuzna (0ciHHb0-3UM06uu nepiod)
mHHHo-rpygHi M'aKe coKoBHTe BHpaKeHHH BHpaKeHHH noMiTHHH 4,6
nonepeKoBo-Ta3oBi M'aKe coKoBHTe BHpaKeHHH BHpaKeHHH noMiTHHH 4,7
EenbaiucbKuu 6enemeHb (0ciHHb0-3UM06uu nepiod)
mHHHo-rpygHi gocHTb M'aKe coKoBHTe cHgbHo BHpaKeHHH BHpaKeHHH noMiTHHH 4,7
nonepeKoBo-Ta3oBi M'aKe coKoBHTe BHpaKeHHH BHpaKeHHH noMiTHHH 4,8
TaS^^H 3
noKa3HHKH BogoroyTpHMyronoi 3garaocTi M'aca 4-MicaHHHx KpogiB 3ageKHo Big nopogu Ta nopu poKy (M ± m, n = 6; P < 0,05)
Kani^opmHcbKa nopoga EegbriHcbKHH BegeTeHb (^gaHgp)
BecHa-giTo ociHb-3HMa BecHa-giTo ociHb-3HMa
BMicT 3B'a3aHol BogH, % go MacH M'aca (3BM) BMicT 3B'a3aHol BogH, % go 3aragbHol BogorH (3BB) 63,9 ± 0,68 82,38 ± 0,45 63,87 ± 0,65 81,56 ± 0,38 67,1 ± 0,67 97,17 ± 0,87 66,7 ± 0,64 96,23 ± 0,78
Pe3ygbTaTH ouiHKH M'acHoi npogyKTHBHocTi gocgi-gKyBaHHx KpogiB HaBegeHi b Ta6guui 4. Han6igbmi KHBa i 3a6iHHa Maca Ta 3a6iHHHH BHxig M'aKoTi BH3Ha-HeHo y 4-MicaHHHx KpogiB o6ox nopig y BecHaHo-giTHin nepiog (Ta6g. 5). Cepeg 4-MicaHHHx KpogiB HaH6igbmy a6cogMTHy Macy M'aKoTi MaMTb ^gaHgpu BecHaHo-giTHboro nepiogy. BigHocHa k Maca M'aKoTi y ^gaHgpiB BecHaHo-giTHboro Ta ociHHbo-3HMoBoro nepiogiB npaK-thhho piBHouiHHa. 13 36igbmeHHaM M'a3oBoi Macu npu iHTeHcHBHoMy cnoco6i BHpoiyBaHHa KpogiB go 4-MicaHHoro BiKy 3pocTae i a6cogroraa Maca kIctok, npoTe 3MeHmyeTbca BigHocHa.
TaS^^H 4
OuiHKa M'acHoi' npogyKTHBHocTi 4-MicaHHHx KpogiB (M ± m, n = 6; P < 0,05)
Kani^opmHcbKa nopoga EegbriHcbKHH BegeTeHb (^gaHgp)
BecHa-giTo ociHb-3HMa BecHa-giTo ociHb-3HMa
06xBaT 3a gonaTKaMH, cm floBKHHa Tygy6a, cm iHgeKc 36HTocTi ngoga MycKygbHoro oHKa, cm2 31,25 ± 0,25 40,00 ± 0,02 78,73 ± 1,18 8,18 ± 0,19 30,7 ± 0,34 38,56 ± 0,31 79,74 ± 1,22 7,79 ± 0,12 33,25 ± 0,14 41,93 ± 0,15 77,07 ± 0,36 8,65 ± 0,33 32,32 ± 0,27 41,03 ± 0,03 77,09 ± 0,38 8,25 ± 0,29
®HBa Maca cepeg cKopocrargux nopig KpogiB y 4-MicaHHoMy Biui y BecHaHo-giTHin nepiog poKy 6yga bhiom, hdk b ociHHbo-3HMoBHH, a y ^gaHgpiB - BHiga, Hi® y i'xHix aHagoriB Kagi^opHrncbKoi nopogu (Ta6g. 6).
noKa3HHKH 3a6iftHoro BHxogy 6egbrincbKoro BegeT-Ha (BecHaHo-giTHboro nepiogy) e MaKcHMagbHo Ha6gu-KeHHMH go eTagoHHHx cKopocTHrgux nopig KpogiB I-l' KaTeropil' BrogoBaHocTi, 3a aKHMH 3a6iHHHH BHxig cneuiagi3oBaHHx M'acHHx nopig y 4-MicaHHoMy Biui MoKe caraTH Big 50 go 56%.
Таблиця 5
Морфолопчний склад тушок 4-мюячних кролишв залежно вiд пори року (М ± т, п = 6; Р < 0,05)
Калiфорнiйська порода Бельгiйcький велетень (фландр)
весна-лгто оciнь-зима весна-лгто осшь-зима
Забшна маса тушки, г 1502,48 ± 5,89 1459,29 ± 17,94 1912,03 ± 19,4 1590,3 ± 3,0
Маса м'якот без юсток, г 1235,75 ± 5,53 1178,78 ± 9,83 1585,65 ± 19,6 1318,2 ± 2,8
Вихiд м'якотi, % 82,21 ± 0,41 80,79 ± 0,35 82,91 ± 0,23 82,9 ± 0,56
Маса м'якот анатомiчних частин тушки, % до загально! маси м'якотi тушки:
плечо-лопатково! 16,09 ± 0,16 17,83 ± 0,13 13,74 ± 0,36 17,63 ± 0,13
тазо-стегново! 31,35 ± 0,52 35,62 ± 0,48 29,71 ± 0,38 33,75 ± 0,21
шийно-грудно! 26,61 ± 0,31 20,91 ± 0,22 27,15 ± 0,42 26,26 ± 0,38
попереково-куприково! 28,5 ± 0,66 25,65 ± 0,62 29,63 ± 0,32 28,43 ± 0,31
Вщносна маса анатомiчних частин тушки, % до маси м'ясно! тушки:
плечо-лопатково! 14,88 ± 0,02 16,39 ± 0,05 13,45 ± 0,24 14,17 ± 0,22
тазо-стегново! 34,08 ± 0,51 32,97 ± 0,31 28,88 ± 0,31 33,41 ± 0,34
шийно-грудно! 27,65 ± 0,13 24,71 ± 0,11 29,06 ± 0,28 27,47 ± 0,21
попереково-куприково! 25,45 ± 0,37 26,17 ± 0,41 29,24 ± 0,19 28,81 ± 0,22
Вщносна маси м'якот до юсток за анатмчними частинами тушки,%
плечо-лопатково! 879,38 ± 12,06 846,17 ± 11,43 878,99 ± 19,83 851,13 ± 18,2
тазо-стегново! 847,23 ± 19,78 814,95 ± 20,94 860,28 ± 13,62 829,78 ± 18,4
шийно-грудно! 351,54 ± 8,94 326,4 ± 8,88 459,79 ± 8,44 422,17 ± 8,15
попереково-куприково! 493,61 ± 20,46 453,5 ± 21,61 547,77 ± 21,3 509,86 ± 21,1
Таблиця 6
Мiжпороднi особливосл пiлязабiйних показникiв 4-мiсячних кролiв залежно ввд породи та пори року (М ± т,
п = 6; Р < 0,05)
Калiфорнiйська порода Бельгшський велетень (фландр)
веcна-лiто осшь-зима весна-лгто осшь-зима
Жива маса перед забоем, г. 2956,6 ± 6,74 2940,0 ± 48,48 3375,0 ± 27,0 3129,5 ± 4,02
Маса шкурки, г 498,6 ± 12,02 487,7 ± 12,59 451,05 ± 4,9 522,7 ± 3,9
Забшна маса тушки, г 1502,48 ± 5,89 1459,29 ± 17,94 1912,03 ± 19,4 1590,3 ± 3,1
Забшний вихщ, % 50,75 ± 0,63 49,65 ± 0,55 56,51 ± 0,2 50,83 ± 0,61
Маса серця, легень та печiнки, г 150 ± 1,42 137,93 ± 5,58 168 ± 2,48 169 ± 2,8
Маса анатмчних частин тушки, г:
Плечо-лопатково! 223,55 ± 1,66 237,65 ± 1,77 235,85 ± 7,0 223,08 ± 1,65
Тазо-стегново! 511,1 ± 3,24 478,38 ± 6,27 553,73 ± 10,3 511,9 ± 2,8
Шийно- грудно! 415,5 ± 3,06 356,63 ± 6,6 550,13 ± 2,6 419,8 ± 2,18
Попереково-куприково! 352,4 ± 3,54 379,93 ± 6,73 553,7 ± 2,6 435,5 ± 3,67
За результатами наших дослвджень, к1льк1сть по-живних речовин в кролятинi залежать ввд породи та пори року. Найменший вмiст проте!ну встановлено в м'яа 4-мiсячних кролiв калiфорнiйсько! скоростигло! породи (осшньо-зимовий перiод) - 15,47 ± 0,58%, а найвищий - у 4-мюячних фландрiв (весняно-лiтнiй перiод) - 23,02 ± 0,78% (Р < 0,05). Вмiст жиру у м'якоп 4-мiсячних кролiв калiфорнiйсько! скоростигло! породи в осшньо-зимовий перюд складае 6,69 ± 0,13%. Менш штенсивно проходить накопичення жиру в м'язах 4-мюячних фландрiв весняно-лiтнього перiоду - 5,91 ± 0,06%, особливо порiвняно з вмiстом жиру в осшньо-зимовий перюд) - 8,86 ± 0,08% (Р < 0,05). Значний, як для 4-мюячних кролiв, вмiст жиру у м'язах фландрiв (осiнньо-зимовий перюд) сприяв шдвищеному рiвню калорiйностi (651,16 ± 6,7 кДж/ 100 г). За результатами наших дослщжень, м'ясо 4-мiсячних кролiв калiфорнiйсько! скоростигло! породи, вирощених у весняно-лiтньому та осшньо-зимовому перiодах за калорiйнiстю е практично рiвноцiнними (503 ± 9,6 кДж/100 та 515,42 ± 11,37 кДж/100г), а отже менш калоршне, шж у !хнiх аналогiв фландрiв.
Враховуючи иородш, кормов^ сезонш та îh. фак-тори, BMicT Кальцш у м'язах загалом зростае. У 4-мюячних кролiв BiH коливаеться ввд 20,12 ± 0,45 мг/100 г у м'язах фландрiв (оciнньо-зимовий перюд) до 31,42 ± 6,41 мг/100 г (весняно-лпнш иерь од); ввд 23,52 ± 2,1 мг/100г у калiфорнiйcькоï скоростигло! породи (осшньо-зимовий перюд) до 25,46 ± 3,11 мг/100г (веcняно-лiтнiй перiод). Вмicт Фосфору в м'яа кролiв бельгiйcький велетень (фландр) у весня-но-лiтнiй перюд був на рiвнi 233,63 ± 1,12 мг/100 г, оciнньо-зимовий - 243,11 ± 0,91 мг/100 г, у !х аналогiв породи калiфорнiйcька скоростигла вадиовадно: вес-няно-лiтнiй перюд - 178,35 ± 1,08 мг/100 г i осшньо-зимовий - 169,87 ± 1,13 мг/100 г.
Висновки
1. М'ясо кролiв 4-мюячного вiку иорвд калiфорнiй-ська скоростигла та бельгшський велетень (фландр) мае висош, практично рiвноцiннi, органолептично-дегустацшш характеристики. Бульйон з м'яса тддос-
лщних крол1в мав нгжний, витончений аромат та смак, добру прозорють.
2. Забшний вихщ вихщ м'язово! тканини, обмус-кулешсть тушок, вихвд кусток в тушках крол1в неод-наков1 й залежать ввд породних особливостей тварин та пори року вирощування. Найбшъшо! живо! та за-бшно! ваги досягли крол1, вирощеш у весняно-лггнш перюд (вщповвдно: бельгшський велетень (фландр) -3375 ± 27,0 г та 1912,03 ± 19,4 г; кал1форншщ -2956,5 ± 6,74 г та 1502,48 ± 5,89 г (Р < 0,05).
3. За х1м1чним складом, тобто за гармоншним сгаввадношенням бшка, води та жиру, найбшьш щн-ним е м'ясо 4-м1сячних крол1в породи бельгшський велетень (фландр) та кал1форн1йсько! породи, виро-щених у весняно-линт перюд. М'ясо вах груп тд-дослвдних крол1в е високояк1сним та д1етичним.
4. У виршенш проблеми д1етичного повноцшного харчування населения, особливо дггей та людей похи-лого вшу, в еколопчно небезпечних умовах навколи-шнього середовища кролятина мае займати провщне мюце.
Перспективи подальших дослгджень. Подальш1 дослвдження будуть спрямоваш на детальне вивчення особливостей та переваг ведення оргашчного кроль вництва в сучасних умовах для пвдвищення економь чно! ефективност1 та пропаганди бройлерного кроль вництва в господарствах ус1х форм власност1.
References
Aleksandrova, S.N., & Kosova, T.I. (2005). Kroliki: Razvedenie, vyrashhivanie, kormlenie. Doneck : Stalker (in Russian). Barabash, B.P. (2004). Vozrozhdenie zverovodstva v Pol'she. Krolikovodstvo i zverovodstvo, 6, 27-28 (in Russian).
Carabaño, R., Villamide, M.J., García, J., Nicodemus, N.. Llórente, A., Chamorro, S., Menoyo, D., GarcíaRebollar, P., García-Ruiz, AJ., & De Blas, J.C. (2010). New concepts and objectives for protein-amino acid nutrition in rabbits: a review. World Rabbit Science. 17(1), 1-14. doi: 10.4995/wrs.2009.664. Darmohray, L., Luchyn, I., & Gutyj, B. (2017). Influence of feeding management on productive indicators of rabbits for intensive growing technology. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 38-43. doi: 10.15421/nvlvet7908. Ivanitskaya, A., Lesyk, Y., Kropyvka, S., & Hoivanovych, N. (2017). Growth and development of the organism rabbits for the feeding of the silicon connection. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(82), 8287. doi: 10.15421/nvlvet8217. Kalashnik, O.V., & Omel'chenko, N.V. (2004). Problemy vosstanovlenija krolikovodstva v Ukraine. Krolikovodstvo i zverovodstvo, 4, 30 (in Russian).
Kotelevych, V.A. (2016). Kroliatyna - vazhlyvyi rezerv orhanichnoi produktsii. Biobezpeka u tvarynnytstvi i ptakhivnytstvi: problemy ta yikh rishennia : materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. Mykolaiv: MNAU, 269275 (in Ukrainian).
Kotelevych, V.A. (2016). Rol krolivnytstva u rozvytku malykh form hospodariuvannia yak faktora sotsialno-ekonomichnoi stabilnosti silskykh terytorii na samozainiatosti naselennia. Rol ahrarnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv u rozvytku malykh form hospodariuvannia yak faktora sotsialno-ekonomichnoi stabi-lnosti silskykh terytorii ta samozainiatosti naselennia : materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (23 lystop. 2016 r.). Kyiv, 16-18 (in Ukrainian).
Kotelevych, V.A. (2016). Vazhnyj rezerv organicheskoj produkcii - mjaso krolikov. Uchenye zapiski "Vitebskaja ordena "Znak Pocheta" Gos. akad. vet. Mediciny", 52(3), 137-140 (in Russian).
Kotelevych, V.A. (2018). Kroliatyna - vazhlyvyi rezerv m'iasa v Ukraini. Biolohiia tvaryn, 20(3), 128 (in Ukrainian).
Kotelevych, V.A., & Nevmerzhytska, M.A. (2013). Yakist ta bezpeka miasa kroliv, vyroshchenykh u pryvatnomu sektori Korostenskoho raionu Zhytomyrskoi oblasti. Vet. medytsyna Ukrainy, 5, 2425 (in Ukrainian).
Kotelevych, V.A., Bondar, M.O., & Mykhailenko, O.Ya. (2011). Kroliatyna - naikrashchyi kharchovyi produkt u zminenykh ekolohichnykh umovakh Poliskoho rehionu. Vet. medytsyna Ukrainy, 8, 36 (in Ukrainian).
Kotelevych, V.A., Fedotov, V.S., Feshchenko, D.V., & Sakhno, N.P. (2006). Nezasluzheno zabutyi rezerv m'iasa v Ukraini. Suchasni problemy ekolohii: materialy III mizhvuz. konf. stud., asp. ta molodykh vchenykh (16-17 bereznia 2006 r.). Zhytomyr: ZhNAEU, 42-43 (in Ukrainian).
Kotelevych, V.A., Fedotov, V.S., Feshchenko, D.V., & Sakhno, N.P. (2007). Veterynarno-sanitarna otsinka miasa kroliv zalezhno vid porody ta viku. Vet. medytsyna Ukrainy, 1, 32-34 (in Ukrainian).
Kucheriavyi, V., Shtenska, O., & Vanzhula, Y. (2016). Morphological and biochemical blood values of fattening young rabbits. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18, 2(67), 124-128. doi: 10.15421/nvlvet6728.
Mishanin, Ju.F., & Kuc, R.Ju. (2003). Vitaminy v mjase krolikov i nutrij. Mjasnaja industrija, 1, 33-35 (in Russian).
Plotnikov, V.G. (2004). O poleznosti krol'chatiny. Krolikovodstvo i zverovodstvo, 4, 21 (in Russian).
Sychov, M.Yu., Holubieva, T.A., Pozniakovskyi, Yu.V., Andriienko, L.M., & Holubiev, M.I. (2018). Productivity of growing rabbits at different levels of methionine in the diet. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 6064. doi: 10.15421/nvlvet8411.
