CC BY
7
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.115
УДК [616.329/.33-008.17:616.441-002] -053.81:616.839
Пас'1ешв'1Л1 Т.М.
ВЕГЕТАТИВНА РЕАКТИВН1СТЬ ТА ВЕГЕТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРИ Р1ЗНИХ ВАР1АНТАХ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНО* РЕФЛЮКСНО1 ХВОРОБИ
У МОЛОДИХ ПАЦ16НТ1В З АВТО1МУННИМ ЗАПАЛЕННЯМ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет
Мета роботи: визначення стану та ролi вегетативно'! реактивностi та вегетативного забез-печення шляхом психолог'чного тестування за допомогою опитувальника А.М. Вейна при р1зних вар'антах гастроезофагеально)' рефлюксноУ хвороби, що поеднана з авто'мунним тирео'дитом. Матер1али та методи досл'дження. В роботi прийняло участь 87 пац1ент1в з сукупним переб1гом гастроезофагеально)' рефлюксноУ хвороби та авто 'шунним тирео'дитом та 45 ос'б на ¡зольований переб1г гастроезофагеальноУ рефлюксноУ хвороби. Обраний контингент належав до молод '!, а саме, студентства. Одержанi результати. Показано, що перебг захворювань супроводжуеться нашару-ванням кл1н1чних прояв/'в вегетативноУ дисфункцн, в б'тьш'ш м1р1 виражених при поеднанш патолога. Також встановлено, що вегетативне забезпечення по ряду показник'т превалюе у хворих з ерозив-ною формою гастроезофагеальноУ рефлюксноУ хвороби. Доведено, що майже в ус'к випадках наяв-ност'! ерозш (8 ос'б - 72,7%) збергалися окрем1 кл1н1чн1 прояви вегетативного забезпечення, так як загальна слабксть, пдвищена втома, лаб'тьн'ють пульсу та артер1ального тиску, серцебиття. В той же час при в'дсутност'! ерозивного ураження слизовоУ оболонки «вегетативний хвют» ре-естрували тльки у третини (34,7%) досл'джених. У цих же випадках мае мсце тривалий перюд збереження окремих прояв/'в вегетативноУ дисфункцУ (до 3 м/сяц/'в), що впливае на яксть життя пац1ент1в. Висновки. Приеднання авто'мунного тирео'диту до гастроезофагеальноУ рефлюксноУ хвороби сприяло збльшенню осб з '! змнами вегетативноУ реактивност '!. Вегетативне «забезпечення» сукупного перебгу гастроезофагеальноУ рефлюксноУ хвороби та авто'мунного тирео'диту стае бльш виразним при наявност'! ерозивного процесу в слизов/'й оболонц', що також е одним ¡з фактор'т його тривалого прояву.
Ключов1 слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, вар1анти переб1гу, аутамунний тиреощит, вегетативна реактивнють. НДР «Механ/зми формування гастроезофагеально)' рефлюксноУ хвороби iз супутньою патолог1ею та розробка метод1е УУ патогенетичноУ корекцУУу студентiе» (0110U002441).
Багатьма дослщженнями останшх рош доведено, що nepe6ir значно!' кшькосп хрошчних нешфекцшних захворювань внутршшх оргашв мае сво!' коршня ще в молодому вщ^ що пов'язують з участю вегетативно!' нервово!' та ендокринно!' систем в !'х формуванш [2,4]. Означен системи характеризуются високою лабть-нютю, рiзноманiтною симптоматикою та ïx прояви тривалий час надають додаткове наванта-ження на кшычы ознаки основного захворшня, що е значним впливом на якють життя хворих.
За даними епщемюлопчних дослщжень, розповсюдженють гастроезофагеально!' рефлюксно!' хвороби (ГЕРХ) серед дорослого населен-ня становить 40-50 % [5,8], а автамунний тиреощит (А1Т) зус^чаеться майже у 20-30 % насе-лення св^у [13,16]. В той же час е даш, що пацн енти з означеними нозолопчними формами зу-с^чаються значно часпше та вщзначаеться зростання !'х випадш кожного року [3,9,17].
Обидва захворювання розглядаються в контекст запально' вщпов^д на неспецифiчний збу-дник, хоча патогенетичш ланки !'х формування дещо рiзняться. Так, формування ГЕРХ пов'язують з моторними порушеннями, що вини-кають в стравоxодi внаслiдок дисфункци ниж-нього стравоxiдного сфiнктера на ™i «втрати порозумшь» мiж симпатичним та парасимпатич-ним вiддiлами ЦНС [6,7].
Автамунний тиреоiдит е класичним захворю-ванням ендокринно!' системи особливо молодих
оаб та несприятливим фоном для багатьох хрошчних захворювань внутршшх оргашв [1,11].
Особливютю оаб молодого вку е вирaзнiсть вегетативних реакцш, формування яких вщбува-еться на ™i високого гормонального фону. G доведеним, що понад третини оаб молодого вн ку мають вегетaтивнi порушення, якi передують, супроводжують або зберiгaються на тлi рiзних захворювань [10,12,14,15].
Показано, що характер болю при ГЕРХ у оаб молодого вку в бшьшосп випадш не вiдповiдaе змiнaм у слизовш оболонцi стравоходу при езо-фагогастродуоденоскопп (ЕФГДС), тобто автори пов'язують його виникнення не ттьки з соматич-ним та вiсцерaльним його походженням, але й з психогенним нашаруванням врaзi залучення вегетативно! нервово! системи [18].
В такому рaзi вiк пaцiентiв, розповсюдженiсть наведених захворювань внутршшх оргaнiв, вра-зливий ендокринний фон, лабтьнють вегетативно! нервово! системи можуть сприяти коморбн дност нозологiй та мати деякi особливостк
Мета роботи
Визначення стану та ролi вегетативно! реак-тивностi та вегетативного забезпечення шляхом психолопчного тестування за допомогою опитувальника А.М. Вейна при рiзних вaрiaнтaх гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби, що поеднана з автамунним тиреощитом.
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
Матерiали та методи дослщження
В po6oTi прийняло участь 87 пацieнтiв з суку-пним nepe6iroM ГЕРХ та А1Т. Середнiй bîk по rpyni складав 23,1±2,2 роки; переважали жшки (61 - 70,1%). Тобто, обраний контингент належав до молодо а саме студентства, та обстежу-вався i лiкувався у студентському медичному комплекс - 20 лкарня м. Харкова. До групи порн вняння увiйшло 45 осiб на iзольований перебiг ГЕРХ, якi за основними показниками були тото-жними особам з коморбщнютю ГЕРХ та А1Т.
Встановлений дiагноз ГЕРХ вщповщав реко-мендацiям Монреальського консенсусу (2006 р.), а також «Протоколам ведення хворих...» з озна-ченим захворюванням. Форму захворювання становили з урахуванням вiзуальних змiн (не-ерозивна чи ерозивна) при проведены ФГДС (система «Fuginon»); при цьому опиралися на рекомендацп Лос-Анджелесько'|' класифкацп. Наявнiсть А1Т доводили з посиланням на «Про-токоли ведення хворих з А1Т». При цьому проводили комплексну оцшку пальпаторних та ш-струментальних даних щитоподiбноï залози, по-казниш тесту на антитiла до тиреопероксидази та тиреоглобулшу. Функцiональний стан органу визначали при вивченн вмiсту тиреотропного гормону (ТТГ), вiльного тироксину (Т4) та втьно-го трийодтиронину (Т3).
У дослiдженнi дотримувалися лкувально-дiагностичних стандартiв та вимог щодо етично'1 складово'1 клiнiчних дослiджень (GCP, 1997), ре-комендацiй етичних KOMiTeTiB з питань бюмеди-чних дослiджeнь, законодавства Украши щодо охорони здоров'я, Хельсинсько'1 деклараци' 2000 р. та директив европейського товариства 86/609 об участ людей у мeдико-бiологiчних дослн дженнях. Показники контролю були отриман при обстеженн 20 практично здорових па^енпв аналопчно'Г статi, вiку та со^ально'Г налeжностi -студенти вузiв.
Статистична обробка включала вирахування критeрiю х2 з поправкою Йетса (Yates'x ).
Результати та ïx обговорення
За даними езофагогастродуоденоскопп у 69 (79,3%) хворих основно'1 групи була виявлена неерозивна та у 18 (20,7%) - ерозивна форма ГЕРХ. У груш порiвняння таке сшввщношення вщповщало 75,6 % та 24,4 %.
Для визначення впливу вегетативно!' нерво-во'|' системи (ВНС) на переб^ захворювань вико-ристовували анкету-опитувальник Вейна А.М. (1998 р.), в якому надано 11 запитань, як дозво-ляють оцiнити внесок нервово'1 системи у переб^ нозологiй (табл.1). На першому eтапi дослщжен-ня визначали вплив А1Т на пeрeбiг ГЕРХ.
Таблиця 1.
Результати анкетування хворих на ГЕРХ та при приеднанн/ А1Т за опитувальником Вейна А.М.
Надаш запитання / групи хворих Хворi на ГЕРХ та А1Т (п=87) Хворi на ГЕРХ (п=45)
Частота наявност позитивно!' вщповщ («так») у груш (абс./вщсоток)
1. Чи визначаете Ви при хвилюванн схильнють: - до почервоншня обличчя - до зблщнення обличчя 49 (56,3%) 27 (31,0%) 21(46,7%) 15 (33,3%)
2. Чи бувае у Вас отерплють або похолодання - паль^в кистей, стоп - повнiстю кистей, стоп 11 (12,6%) 15 (17,2%) 3 (6,7%) 4 (8,9%)
3. Чи бувае у Вас змша кольору шюри (блiдiсть, почервоншня, синюшнють): пальцiв кистей, стоп 7 (8,0%) 3 (3,4%)
4. Чи визначаете Ви пщвищену штливють (при позитивнiй вiдповiдi пiдкреслити слово): - «постшна» - «при хвилюванш» 17 (19,5%) 49 (56,3%) 4 (8,9%) 21 (46,7%)
5. Чи бувае у Вас вщчуття серцебиття та «зупинки серця» 49 (56,3%) 19 (42,2%)
6. Чи бувае у Вас вщчуття утруднення при диханш (вщчуття нестачi повiтря). В разi позитивно!' вщповщ потребуе уточнення: - в разi хвилювання - у задушному примiщеннi 44 (50,6%) 32 (36,8%) 12 (13,8%) 21 (46,7%) 17 (37,8%) 4 (8,9%)
7. Чи е характерним для Вас порушення функцп шлунково-кишкового тракту: - схильнiсть до закрешв - схильнiсть до проносiв -здуття живота - болi 16 (18,4%) 11 (12,6%) 21 (24,1%) 9 (10,3%) 6 (13,3%) 4 (8,9%) 9 (20,0%) 4 (8,9%)
8. Чи бувае у Вас непритомнють (зомлiння) - раптова втрата свщомост або вiдчуття, що можете !'! втратити)? Якщо «так», то уточнити умови: - задушливе примiщення - тривале перебування у вертикальному положены 11 (12,6%) 5 (5,7%) 2 (4,4%)
9. Чи бувають у Вас напади головного болю? Якщо «так», уточнити: - дифузш або ттьки половина голови, - «уся голова», - стискаючий або - пульсуючий 19 (21,8%) 12 (13,8%) 31 (35,6%) 3 (6,7%) 4 (8,9%) 7 (15,6%)
10. Чи вщзначаете Ви на теперiшнiй час зниження працездатност^ швидку втому? 76 (87,4%) 17 (37,8%)
11. Чи вщзначаете Ви порушення сну? У випадку вщповщ «так» уточнити: - утруднення засипу; - поверхневий, неглубокий сон з частими пробудженнями; - вщчуття невисипу, стомлюваност при пробудженш 29 (33,3%) 23 (26,4%) 27 (31,0%) 12 (26,7%) 7 (15,6%) 13 (28,9%)
Тобто, у па^ен^в обох груп мали мюце прояви вегетативноï дисфункцiï, як найчастiше при-зводили до змши кольору шкiри (87,3% в основ-нiй групi хворих та 80% - у груш порiвняння), пщ-вищеноï пiтливостi (75,8% проти 55,6% вщповщ-но), серцебиття (56,3% та 42,2%) та утруднення при диханн (50,6% та 46,7% вщповщно). Най-бiльш виразнi негаразди при опитуванн хворих виявлено при оцiнцi запитання щодо впливу но-зологiй на працездатнють та швидку втому. Да-ний показник майже у 2,3 рази частше визнача-ли при коморбщносп захворювань. Також ви-значено, що поеднання ГЕРХ та А1Т у 79 хворих (90,7%) призводило до порушення сну. В груш порiвняння даний показник також був доволi виза опитувальником Вейна А.М. з урахуванням
соким та склав 71,1%. Тобто в уах наведених запитаннях вщповщь «так» у па^етчв з поедна-ною нозолопею зустрiчалася частiше, що, ма-буть, було результатом несприятливого iмунного фону внаслщок приеднання А|Т.
При сшвставленш клiнiчних проявiв ГЕРХ у оаб з рiзними формами ураження слизово'Г обо-лонки (ерозивна чи неерозивна) визначити осо-бливостi перебiгу захворювань не вдалося. На нашу думку, було цкавим провести оцшку вщпо-в^ф у анкетi-опитувальнику з урахуванням фор-ми ураження стравоходу. Встановлено, що окремi прояви астешчного синдрому часпше ре-еструвалися при ерозивнiй формi захворювання (табл.2).
Таблиця 2.
Результати анкетування хворих при noeôHaHHi ГЕРХ та А1Т ми ураження слизово'1 оболонки (скорочений варiант анкети)
Надаш запитання / групи хворих з ГЕРХ та А1Т Ерозивна форма (п=18) Неерозивна форма (п=69)
Частота наявност позитивно! вiдповiдi («так») у груш (абс./вщсоток)
1. Чи визначаете Ви при хвилюванш схильнiсть: - до почервоншня обличчя - до зблщнення обличчя 11 (61,1%) 5 (27,8%) 41(59,4%) 19 (27,5%)
4. Чи визначаете Ви пщвищену пiтливiсть (при позитивнiй вщповщ пiдкреслити слово): - «постiйна» - «при хвилюванш» 5 (27,8%) 11 (61,1%) 12 (17,4%) 38 (55,1%)
5. Чи бувае у Вас вщчуття серцебиття та «зупинки серця» 13 (72,2%) 36 (52,2%)
7. Чи е характерним для Вас порушення функцГ! шлунково-кишкового тракту: - схильшсть до закрешв - схильнiсть до проноЫв - здуття живота - болi 5 (27,8 %) 3 (16,7%) 6 (33,3%) 2 (11,1%) 11 (13,0%) 8 (11,6%) 15 (21,7%) 7 (10,1%)
10. Чи вiдзначаете Ви на тепершнш час зниження працездатностi, швидку втому? 16 (94,4%) 59 (85,5%)
11. Чи вщзначаете Ви порушення сну? У випадку вщповщ «так» уточнити: - утруднення засипу; - поверхневий, неглубокий сон з частими пробудженнями; - вщчуття невисипу, стомлюваност при пробудженш 7 (38,9% ) 7 (38,9%) 9 (50,0%) 22 (31,9%) 16 (23,2%) 18 (26,1%)
Так, встановлено, що при ерозивнш формi ГЕРХ, що переб^ае в поеднанн з А1Т, зус^ча-лися частiше серцебиття, прояви збоку шлунко-во-кишкового тракту, порушення сну та швидка втома. Тобто додатковий окрас кл^чним про-явам ГЕРХ у хворих на А1Т за окремими про-явами вегетативно1 нервовоï системи надае ерозивна форма захворювання стравоходу. Це, на нашу думку, пов'язано з тим, що запальна реак^я мае не ттьки мюцеву локалiзацiю на по-верхн слизовоï оболонки, але й утягуе до про-цесу бiльш глибок шари стiнки органу. Тобто формуеться системнють запальноï вiдповiдi, що й обумовлюе значне забарвлення клiнiчних про-явiв ГЕРХ у таких хворих.
У 11 па^ен^в з ерозивною та 23 з неерозив-ною формою захворювання повторно через 3 мюяц проведено анкетування з метою визна-чення остаточних проявiв вегетативноï дисфун-кцiï. Доведено, що майже в уах випадках наяв-ностi ерозш (8 осiб - 72,7%) збер^алися окремi клiнiчнi прояви вегетативного забезпечення, таю як загальна слабость, пщвищена втома, лабть-нiсть пульсу та артерiального тиску, серцебиття. В той же час при вщсутносп ерозивного уражен-
ня слизовоГ оболонки «вегетативний хвiст» ре-естрували тiльки у третини (34,7%) дослщжених.
Таким чином, поеднаний переб^ ГЕРХ та А1Т супроводжуеться залученням до процесу вегетативно! нервово! системи, що забарвлюе прояви клiнiчноï симптоматики та оказуе вплив на якють життя хворих.
Висновки
При коморбщносп гастроезофагеально1 ре-флюксноï хвороби та автамунного тиреоiдиту вiдзначаеться нашарування проявiв вегетатив-ноï нервовоï системи, що додае додаткових кш-нiчних ознак до означених нозологш.
Приеднання автоiмунного тиреощиту до гаст-роезофагеальноï рефлюксноï хвороби сприяло збтьшенню осiб зi змшами вегетативноï реакти-вностi, що, ймовiрно, було результатом хроыч-них негараздiв в iмуннiй системi, тобто наявност автоiмунного компоненту патогенезу.
Вегетативне «забезпечення» сукупного пере-бiгу гастроезофагеальноï рефлюксно1 хвороби та автоiмунного тиреоiдиту стае бтьш виразним при наявностi ерозивного процесу в слизовш оболонцi, що також е одним iз факторiв його тривалого прояву.
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
Лтература
Abaturov AE, Petrenko LL, Gerasimenko ON. Xronycheskyj autoy'mmunnbij tyreoydyt u detej [Chronic autoimmune thyroiditis in children]. Mizhnarodnyj endokrynologichnyj zhurnal. 2009;16(1):34-8 (Russian).
Belyalov FI. Psihosomaticheskie svyazi pri zabolevaniyah vnutrennih organov. Chast I. [Psychosomatic connections in diseases of internal organs. Part I]. Klin. medicina. 2007; 85(3):21-4 (Russian).
Bobiryova LE, Muravlova OV, Gorodinska OYu. Autoimunnyj tyreoyidyt: osoblyvosti klinichnogo perebigu ta pry'ncy'py" dyferencijovannoyi terapiyi [Autoimmune thyroid: particular features of clinical studies and the principles of differential therapy]. Mizhnarodnyj endokrynologichnyj zhurnal. 2014;1(57):17-24 (Ukrainian).
Bobrova VB, Demchenko AV. Paroksyzmalnyj perebig syndromu vegetatyvnoyi dysfunkciyi. [Paroxysmal syndrome overgrowth of vegetative dysfunction]. Medycyna neotlozhnbix sostoyanyj. 2017;87(8):93-7 (Ukrainian). doi: 10.22141/22240586.8.87.2017.121330
Boeckxstaens G, El-Serag H, Smout A et al. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future. Gut. 2014; 63(7):1185-93.
Camireli M. Disoders of gastrointestional motiviti in neurologic diseasis. MayoClin/Proc. 2014; 65:825-46.
Davyidova A.N. Osobennosti techeniya gastroezofagealnoy reflyuksnoy bolezni u detey shkolnogo vozrasta pri razlichnyih vegetativnyih narusheniyah i puti ih korrektsii. [Features of the course of gastroesophageal reflux disease in schoolchildren with various autonomic disorders and ways of their correction] [dissertation]. Volgograd, Volgograd State Medical University, 2008. P.22 (Russian).
El-Serag HB, Sweet S, Winchester CC, Dent J. Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: A systematic review Article. Literature Review in Gut. 2014; 63(6):871-80 doi: 10.1136/gutjnl-2012-304269.
Fadeenko GD, Gridnev AE. Gastroezofagealnaya reflyuksnaya bolezn: pishevodnye, vnepishevodnye proyavleniya i komorbidnost [Gastroesophageal reflux disease: esophageal, extraesophageal manifestations and comorbidity]. Kiev, «Zdorovya Ukrainy»; 2014; 376 p. (Russian).
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
Galstyan L, Avagyan G, Khachaturyan S et al. Functioning of the nervous system in case of autonomic dysfunction. Europenian Journal of Pediatric Nevrology. 2017:351-9. https://doi.org/10.1016/ j.ejpn. 2017. 04. 1056. Ivanova GP, Gorobec LN. Harakteriologicheskie osobennosti lichnosti bolnyh s tireoiditom Hashimoto [Characterological characteristics of the personality of patients with Hashimoto's thyroiditis]. Socialnaya i klinicheskaya psihiatriya. 2015; 3:27-32 (Russian).
Kanaev RA, Oganova NZ, Tukeshev DO et al. Vegetativnye disfunkcii pri zabolevaniyah shitovidnoj zhelezy [Vegetative dysfunctions in thyroid gland diseases]. Nauka. Novye tehnologi i innovacii Kyrgyzstana. 2016; 3:43-45 (Russian). Kiel S, Ittermann T, Völzke H, Chenot JF, Angelow A. Prevalence of thyroid abnormality: a comparison of ambulatory claims data with data from a population-based study. Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz. 2019; 62(8):1004-12. doi: 10.1007/s00103-019-02983-1.
Lilit Galstyan, Gayane Avagyan, Sofiya Khachaturyan, Hasmik Hakobyan, Kristina Harutyunyan, Anahit Sahakyan, Hovhannes Manvelyan. Functioning of the nervous system in case of autonomic dysfunction. Europenian Journal of Pediatric Nevrology. 2017;21:351-9. https://doi.org/10.1016/ j.ejpn. 2017. 04. 1056 Ruzhenkova VV, Ruzhenkov VA, Shkileva IJu, Sheljakina EV, Gomeljak JuN. Educational stress and somatoform autonomic dysfunction among the first year medical students. Inter.med. 2017;6:27-31.
Tkachenko VI, Maksimec YaA. Faktory riska vozniknoveniya i progressirovaniya autoimmunnyh zabolevanij shitovidnoj zhelezy: sistematicheskij analiz dannyh za poslednee 10-letie [Risk factors for the occurrence and progression of autoimmune thyroid diseases: a systematic analysis of data from the last 10 years]. Semejnaya medicina. 2017;5(73):21-8 (Russian). Truhan DI, Tarasova LV. Gastroezofagealnaya reflyuksnaya bolezn v praktike vracha pervogo kontakta [Gastroesophageal reflux disease in the practice of a first contact physician]. Rossijskie medicinskie vesti. 2013; 1:16-25 (Russian). Viktorova IA, Grishechkina IA, Sobol LN. Rol vegetativnoj nervnoj sistemy v patogeneze gastroezofagealnoj reflyuksnoj bolezni [The role of the autonomic nervous system in the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease]. Molodoj uchenyj. 2014; 5:128131 (Russian).
Реферат
ВЕГЕТАТИВНАЯ РЕАКТИВНОСТЬ И ВЕГЕТАТИВНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ВАРИАНТАХ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНИ У МОЛОДЫХ ПАЦИЕНТОВ С АУТОИММУННЫМ ВОСПАЛЕНИЕМ Пасиешвили Т.М.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, варианты течения, аутоиммунный тиреоидит, вегетативная реактивность.
Цель работы: определение состояния и роли вегетативной реактивности и вегетативного обеспечения путем психологического тестирования с помощью опросника А.М. Вейна при различных вариантах гастроэзофагеальной рефлюксной болезни в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом.
Материалы и методы исследования. В работе приняло участие 87 пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и аутоиммунным тиреоидитом и 45 человек с изолированным течением гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Выбранный контингент принадлежал к молодежи, а именно, студенчеству.
Полученные результаты. Показано, что течение заболеваний сопровождается наслоением клинических проявлений вегетативной дисфункции, в большей степени выраженных при сочетанной патологии. Также установлено, что вегетативное обеспечение по ряду показателей превалирует у больных с эрозивной формой гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Доказано, что почти во всех случаях наличия эрозий (8 человек - 72,7%) сохранялись отдельные клинические проявления вегетативного обеспечения, такие как общая слабость, повышенная утомляемость, лабильность пульса и артериального давления, сердцебиения. В то же время при отсутствии эрозивного поражения слизистой оболочки «вегетативный хвост» регистрировали только у трети (34,7%) исследованных. Также, у пациентов с эрозивной формой заболевания имеет место длительный период сохранения отдельных проявлений вегетативной дисфункции (до 3 месяцев), что влияет на качество жизни пациентов.
Выводы. Присоединение аутоиммунного тиреоидита к гастроэзофагеальной рефлюксной болезни способствовало увеличению лиц с изменениями вегетативной реактивности. Вегетативное «обеспечение» совокупного течения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и аутоиммунного тиреоидита становится более выразительным при наличии эрозивного процесса в слизистой оболочке, что также является одним из факторов его длительного проявления.
2
3
4
5
8
9
Summary
VEGETATIVE REACTIVITY AND VEGETATIVE SUPPLY IN DIFFERENT VARIANTS OF GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE IN YOUNG PATIENTS WITH AUTOIMMUNE INFLAMMATION Pasiieshvili T.M.
Key words: gastroesophageal reflux disease, course options, autoimmune thyroiditis, autonomic reactivity.
Aim: to determine the state and role of autonomic reactivity and autonomic supply in patients with different manifestations of gastroesophageal reflux disease in combination with autoimmune thyroiditis through psychological testing by using a questionnaire of A.M. Vejn.
Materials and methods. 87 patients with gastroesophageal reflux disease and autoimmune thyroiditis and 45 persons with an isolated gastroesophageal reflux disease were enrolled in the study. All the examined individuals were students.
Results. It has been shown that the course of diseases is accompanied by a layering of clinical manifestations of autonomic dysfunction, which are more pronounced in cases of comorbidities. It has been found out that vegetative supply prevails in a number of indicators in the patients with an erosive form of gastroesophageal reflux disease. It has been proven that in almost all the cases of erosion (8 people - 72.7%), the individuals experienced some clinical manifestations of vegetative provision, such as general weakness, increased fatigue, lability of the pulse and blood pressure, and palpitation. At the same time, the "vegetative tail" was recorded only in a third (34.7%) of the studied without erosive lesions of the esophageal mucous membrane. The patients with an erosive form of the disease have a long period of experiencing some manifestations of autonomic dysfunction (up to 3 months) that considerably affects the quality of their life.
Conclusions. Coupling of autoimmune thyroiditis and gastroesophageal reflux disease leads to the emergence of autonomic reactivity. Vegetative "supply" of the course of comorbidity between gastroesophageal reflux disease and autoimmune thyroiditis becomes more pronounced in the presence of an erosive process in the mucous membrane, which is also known as one of the factors of its possible manifestations.
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.119
УДК 616-036.11 -08-06:616.233./24]-07-053.2
Фесенко М. 6., Похилько В. I., Цв '¡ренко С. М, Зюзна Л. С., Калюжка О. О. МАРКЕРИ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО СТАНУ У Д1ТЕЙ 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАН1В ДИХАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕНН1 1М 1НТЕНСИВ-НО1 ТЕРАПП
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Вступ. Манiфестний nepe6ia захворювань opeaHie дихання часто супроводжуеться ураженням нер-вово'У системи, нер'дко мае велику питому вагу в клiнiчнiй кapтинi захворювань та часто призво-дить до несприятливих в'ддалених насл/'дк/'в. Мета. Розробити д'аеностичний алгоритм проенозу-вання переб'еу захворювань у дтей з патолое'ею opeaнiв дихання при проведенн Ум iнтенсивно'У терап'УУ на основi вивчення клМко-анамнестичних пpедиктopiв. Мaтеpiaли та методи досл'дження. П'д спостереженням знаходилось 132 дитини у в'и(1 в'д 1 доби до 1 року з р'зною патолое'ею, при проведеннi Ум iнтенсивно'У терап'УУ. Серед обстежених дтей було видлено 6 еруп: I ерупа (87) - з ео-строю pеспipaтopнoю в'русною нфекцею, пневмонею, II ерупа (21) - з еострою в'русною iнфекцiею, стенозом II-III ст., III ерупа (10) - з е1'поксично-1'шем1'чною енцефалопат'ею. Була видлена ерупа дi-тей, яким проводилась штучна вентиляц'я лееень (14) - IV ерупа, та ерупа померлих дтей (20). Контрольну ерупу склали 25 здорових дтей у вiцi до 1 року. Методи досл'дження: комплексно-клiнiчний, бактер'юлое 'нний, iмунoлoeiчний, статистичний. Результати досл'дження. При захворю-ваннях дтей до 1 року, як потребують проведення iнтенсивно'У терап'УУ у зв'язку з ознаками еостро'У дихально'У недостатност'! (ГДН) II-III ступеня, окр'ш обтяжливих фaктopiв, що дють в анте-, н-тра- та постнатальному пер'юд'1, проеностично несприятливе значення мають патолое'нш змни, виявлен на нейросоноерафУУ у 97,5 % дтей (субепендимальн крововиливи - 29,4 %, внутpiшньo-шлуночков'1 крововиливи - 10,3 %, пеpивентpикуляpнi крововиливи - 9 %). Штучно)' вентиляцУУ лееень потребували нoвoнapoдженi з гДн III ступеня (50 % з них недоношенi), що народилися в'д ма-тер/'в з патолое'чним пеpебieoм вае'тност'1 та пoлoeiв. Серед дтей, якi перебували у в 'дд 'тенш ре-aнiмaцi'У, заеальна смертнсть склала 15,2 %. Причинами смеpтi новонароджених були: асфкая - 80 %, синдром дихальних розлад'т III ступеня - 10 %, eiпoксичнo-iшемiчнo'У енцефалопатУУ - 10 %. У в'д-даленому пер'юд '1 основною причиною смеpтi були пневмонУУ, ускладнен ГДН III ступеню, набряком еоловноео мозку. Висновок. Використання попереджуваност'1 i в'1дворотност'1 мapкеpiв розвитку критичноео стану у дтей ранньоео вку iз захворюваннями opeaнiв дихання сприяе зниженню захво-pювaнoстi, 1нвал'1дност'1 та смертност'1 дтей.
Ключов1 слова: новонароджеж; д1ти до 1 року; попереджуванють та вщворотнють причин смерт1.
