CC BY
90
®
ребенка
На допомогу пед1атру / To Help the Pediatrician
I» vJ
УДК 616.62-008.61-07-08
DOI: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157875
Буднк Т.В.
Нацюнальна медична академя пСлядипломно/ освти Мен П.Л. Шупика, м. Кив, Укра/на
Важливiсть корекцil вегетативно! дисфункцil у дггей i3 розладами сечовипускання, або як тдвищити eфeктивнiсть тeрапiT гiпeрактивного
сечового мiхура
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(1):25-29. doi: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157875
Резюме. У cmammi подано сучасний погляд на проблему нейрогенного сечового Mixypa в дтей з позици усв1домлення ролi вегетативного гомеостазу. Розглянуто важливсть диференцтованого пгдходу до ко-рекщ зазначеного розладу з урахуванням характеру порушення вегетативного тонусу. ОбГрунтовано додавання до комплексу терапп препаратiв нейроадаптогенного ряду з визнаною симпатикотошчною або парасимпатикотошчною дieю.
Ключовi слова: нейрогенний сечовий мгхур; дти; корекщя вегетативноiдисфункци; Когiвiс; Сыента
Вступ
Нейрогенний сечовий мiхур, або нейрогенна дисфункщя сечового мiхура, у дггей е актуальною проблемою сучасност за декшькома параметрами, перш за все за рахунок поширеносп розладу — вщ 10 до 30 % дитячого населення страждають вщ ще! недуги (наведена статистика не е точною, бо бшь-шють пащенлв не звертаються по допомогу до по-яви ускладнень).
Сам по собi розлад безпосередньо не загрожуе життю хворого, але е ввдчутною сощальною проблемою. Вш обмежуе психiчну й фiзичну актив-нiсть дитини, утруднюе П особистiсну адаптацiю в суспiльствi, призводить до проблем у спiлкуваннi з однол^ками, вiдставання в навчаннi, а також до конфлжтних ситуацiй у ам'1.
Другий бiк проблеми, не менш важливий, про який знають лiкарi, але можуть не здогадуватися батьки, полягае в тому, що тривалi розлади сечовипускання у 80 % випадюв призводять до ускладнень, таких як розвиток i тдтримка вторинних змiн iз боку сечовивщно! й статево! систем: реци-дивуючого хронiчного циститу, мiхурово-сечовiд-ного рефлюксу, уретрогiдронефрозу, телонефри-ту, у дiвчаток — вульвовагiнiту та ш. Формування
нефросклерозу, артерiальноI гшертензп, хрошч-но! нирково! недостатностi й ранньо! швалвдизацп може супроводжувати вторинш змiни з боку сечо-видшьно! системи на тлi нейрогенного сечового мiхура [1—4].
Крiм того, за останшми даними, у дiтей iз розладами сечовипускання паралельно ввдбуваеться формування дисфункци iнших вiсцеральних орга-нiв, центрально! нервово! системи, системи кро-вообiгу й обмiну речовин [5].
Прийняте визначення й причини формування розладу в д^ей
Нейрогенний сечовий мiхур у дiтей за визна-ченням е функцiональним розладом наповнення й спорожнення сечового мiхура, що пов'язаний iз порушенням механiзмiв нервово! регуляцп на рiз-них рiвнях — вiд кори головного мозку до штраму-рального апарату сечового мiхура.
Лiкарю треба чггко розумiти, що нейрогенний сечовий мiхур у дорослого (це, до реч^ також е по-ширеним станом у популяцп) i в дитини виникае з рiзних причин. Вщповщно i тактика спостере-ження за такими хворими буде рiзнитися. Нейрогенний сечовий мiхур у дггей може проявлятися
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (<idorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Будшк Т.В., Нацюнальна медична академ1я тслядипломноТ освгти ¡мен1 П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: [email protected] For correspondence: T. Budnik, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
неконтрольованими, прискореними або рвдюс-ними сечовипусканнями, ургентними позивами, нетриманням або затримкою сечi, енурезом, ш-фекцiями сечових шляхiв. Уродинамiчна пато-логiя проявляеться мимовiльним скороченням детрузора у фазу заповнення з ампл^удою понад 5 см вод.ст. [8].
Можливо, е деяк труднощi в термшологп й класифжацп, продиктован насамперед мiж-дисциплiнарним характером патологи. Але у 2006 р. Мiжнародне товариство з утримання сечi в дггей (ICCS), бвропейська асоцiацiя уролопв, Нiмецьке товариство дитячо! й тдлггково! пси-хiaтрri подали рекомендацп, у яких пропону-ються унiфiкованi принципи класифжацп й дia-гностичнi критерп для використання лiкарями в практищ (табл. 1) [9, 10].
На сьогодш з'ясовано ще не вс причини фор-мування нейрогенного сечового мiхура в дiтей. Дисфункцiю такого роду зазвичай розглядають як полiетiологiчну, при цьому насамперед зосереджу-ються на дисбалансi вегетативно! регуляцп [7].
Розлади регуляцп вегетативно! нервово! систе-ми на будь-якому з 11 рiвнiв е однiею з проввдних ланок патогенезу нейрогенно! дисфункцп сечового мiхура [3, 5, 7]. Зазначеш розлади призводять до змши функцiй симпатично! й парасимпатично! систем з порушенням видiлення медiаторiв (нора-дреналiну, ацетилхолiну), гормонiв кори наднир-кових залоз та iнших залоз внутршньо! секрецп, ряду бiологiчно активних речовин (полшептвддв, простагландинiв), а також до порушень чутливостi судинних а- i p-aдренорецепторiв [1, 2]. Отже, акт сечовипускання за регулящею е складним нейро-
ендокринно-гуморальним процесом, становлення мехашзму якого вiдбувaеться поетапно в рiзнi вь ковi перiоди зростання дитини.
Фiзюлопя акту сечовипускання в дитини й перюди його становлення
Анaтомiчно сечовий мiхур е вмютилищем для стоку сечi. Вiн мае певний розмiр залежно вiд в^ людини й, вiдповiдно, певний рiвень наповнення. Наповнення спричиняе рефлекторне подразнен-ня стiнок органа з передачею сигналу по нервовш систем^ що й викликае позив до спорожнення.
У новонароджених i дггей перших мiсяцiв життя сечовипускання е мимовшьним актом, iз замикан-ням дуг рефлекив на рiвнi спинного й середньо-го мозку, а юрковий i пiдкiрковий контроль акту сечовипускання вщсутнш. Дитина росте, емшсть сечового мiхурa збiльшуеться, функцiонaльно до-зрiвaють нервово-м'язовi структури, поступово набуваеться контроль над сфшктером, рефлекс сечовипускання гальмуеться за участю кiркових i пiдкiркових центрiв, частота сечовипускань упо-вiльнюеться. Повного кiркового контролю над актом сечовипускання малюк набувае до 2,5—3 ро-кiв, але вже з твтора року вiн ввдчувае наповнення сечового мiхурa й починае проситися на горщик.
Отже, сечовипускання е складним актом, i зрь лий його режим включае координовану функщю ряду м'язових утворень, коли вольове скорочен-ня детрузора супроводжуеться розслабленням зо-внiшнього сфiнктерa з випорожненням сечового мiхурa пiд ввдносно низьким тиском [1]. Нормально функщонуючий детрузор здатен пiдтримувaти низький тиск у порожниш сечового мiхурa при
Таблиця 1. КритерИ оц1нки й класиф1кац1я дисфункцй нижн1х сечових шляхiв (рекомендован 1^егпа^опа1 Соп^шепсе Society)
Фаза наповнення Фаза видшення
Функ^я сечового м^'хура
Активнсть детрузора Нормальна
Нормальний Пперактивнють сечового мiхура
Пперактивний Аконтрактильний сечовий мiхур
Чутлив1сть сечового м1хура
Нормальна
Пщвищена
Знижена
Розтяжн'ють
Нормальна
Знижена
Уретральна функ^я
Нормальна Нормальна
Недостатнють сфшктера уретри Обструктивна: — гiперактивна (детрузорно-сфшктерна диссинергiя); — механiчна обструкцiя
Нестабiльнiсть сфшктера уретри
26
Zdorov'e rebenka, ISSN 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online) Уо!. 14, N0 1, 2019
накопиченнi ce4i. Така функцiя детрузора визна-чаеться як адаптацшна здатнiсть. Вона забезпе-чуеться функцiональним станом симпатично! й парасимпатично! нервово! систем i !х взаемодiею з центральною нервовою системою. Отже, сечовий мixур вважаеться норморефлекторним, якщо сечовипускання виникае при нормальному (ввдпо-вiдно до вiку) об'емi сечового мixура.
У разi, якщо мимовшьш м'язовi скорочення сечового мixура виникають при його об'емi мен-ше вiд норми i не тддаються вольовим зусиллям, говорять про гшеррефлекторний детрузор (або ri-перактивний сечовий мixур). Саме ця форма най-частiше зустрiчаеться в дГтей. Згiдно з рекоменда-цiями Мгжнародного товариства з утримання сечi, пперактивнють сечового мixура подiляють на ней-рогенну (коли в пацiента е невролопчна патоло-гiя) й щопатичну (коли причина не ясна) [9].
Ппоактившсть детрузора визначаеться як зни-ження або вiдсутнiсть його скорочувально! ак-тивностi в фазу видГлення, що призводить до по-рушення спорожнення сечового мixура у виглядi зменшення частоти сечовипускання великим об'емом порцГ! й залишково! сечi в мixурi.
Симптоми нейрогенного сечового мixура вияв-ляються тодi, коли контроль над сечовипусканням вже сформований, як правило, починаючи з трьох роив.
Aiarnoowa
Обстеження дiтей iз пiдозрою на нейрогенну дисфункщю сечового мixура складаеться з клшГч-ного й шструментального блокiв. Ретельно оцi-нюеться анамнез захворювання (перинатальний анамнез, наявшсть травми), скарги на порушення сечовипускання (дизурiя, денне й нiчне нетри-мання сечi, полакiурiя, iмперативнi позиви до сечовипускання), наявшсть рецидивуючих шфекцш сечово! системи, шктурГ!.
Ряд авторiв рекомендують як скринiнг для оптимально! ощнки сечовипускання ведення що-денника сечовипускання, а також дослщження ритму сечовипускання за 72 год [1, 2]. У щоденни-ку сечовипускання вказують частоту й об'ем сечовипускання, шчний об'ем сечГ, кiлькiсть рiдини, спожито! за добу, наявшсть дизуричних явищ, порушення дефекацГ!.
1нструментальне дослiдження включае уроди-намiчнi, рентгенологiчнi й ультразвуковi методи. За останш десятилiття сформувалося стшке став-лення до уродинамiчного методу як до базового й найбГльш шформативного у визначеннi функщо-нального стану сечового мixура. Так, вщомо, що при норморефлекторному сечовому мixурi рГзни-ця внутрiшньомixурового тиску наповнення м1ж порожнiм i повним сечовим мixуром, як правило, становить менше вiд 10—15 см вод.ст. [2].
Останшми роками ряд дослiдникiв [3] на осно-вi рiвня внутрiшньомixурового тиску видiляють групи низького й високого ризику виникнення
вторинних ускладнень. У тому випадку, коли вну-трiшньомixуровий тиск перевищуе 40 см вод.ст., вiдбуваеться зниження клубочково! фшьтрацп, по-гiршуеться дренаж сечi по сечоводу, чашково-мис-ковш системi, що призводить до обструктивного пдронефрозу або мixурово-сечовiдного рефлюксу. Навгть за вiдсутностi рефлюксу або розширення верxнix сечових шляxiв високий внутршньомГху-ровий тиск порушуе дренаж сечi в сечовий мixур. Отже, будь-яю патофiзiологiчнi процеси, що ви-кликають постiйне або iнтермiтуюче пiдвищення тиску в сечовому мixурi бiльше вгд 40 см вод.ст., обумовлюють високий ризик розвитку вторинних ускладнень, таких як рецидивш шфекцп сечово! системи, рефлюкс-нефропатя, формування хро-нiчного захворювання нирок.
Однак у дiтей iз гiперактивним сечовим мГху-ром, у яких е пряма залежшсть м1ж результатами уродинамiки й клiнiчною картиною, проведення повного уродинамiчного обстеження на початко-вому етапi бiльшiсть авторiв не рекомендують [3].
Для первинного обстеження на практищ ви-користовуються неiнвазивнi методи: оцiнка ритму спонтанних сечовипускань, аналiз щоденника роз-ладiв сечовипускання, ультразвукове дослщження нирок i сечового мгхура з визначенням залишково! сечi, урофлоуметр1я. Проведення уродинамiчного дослщження рекомендуеться в разi неефективностi традицшно! емтрично! терат! протягом 3—6 мгс. [2].
Досить важливою й перспективною виявилася якiсна оцiнка вегетативного тонусу дитини за по-казниками варiабельностi серцевого ритму, а саме варГацшно! пульсоксиметрп. Дослiдження в цьому напрямку [3] показали, що в 57 % випадюв у дiтей iз гiперактивним сечовим мixуром мае мюце ваго-тонiя зi зменшенням впливу симпатичного вщдь лу вегетативно! нервово! системи й пiдвищенням тонусу вагуса, у 37 % — ваготонiя зi зменшенням впливу симпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи при нормальнш активностi вагуса, у 6 % — вегетативна рiвновага з незначним знижен-ням тонусу симпатичного ввддшу при нормальному тонус блукаючого нерва [3, 5].
Отже, для дггей iз гiперактивним сечовим мь хуром характерне переважання ваготонГ! зГ зменшенням впливу симпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи i тдвищеним або нормальним тонусом вагуса в 94 % випадюв. Отриман дан вказують на значущу участь вегетативно! нервово! системи в патогенезГ даного захворювання в дггей i обГрунтовують включення в комплексну тератю гшерактивного сечового мГхура вегетотропних препаратГв, що нормалГзують стан вегетативно! нервово! системи [3, 5].
Лкувальш заходи
Лжування нейрогенних дисфункцш сечового мГхура нерщко е складним завданням, вимагае комплексно! терапп й передбачае застосування диференцшовано! тактики [2, 8].
Загальш заходи передбачають охоронний режим з усуненням психотравмуючих ситуацш, до-датковим сном (1—2 год), вщмовою вiд активних irap перед сном, прогулянками на свiжому по-вiтpi. За наявност резидуального фону клiнiчне спостереження проводиться спгльно з невропатологом.
Уростаз у сечовому мiхуpi вимагае проведення перюдичних катетеpизацiй, а також сечовипускання за розписаним графжом (у pазi гшорефлектор-ного сечового мiхуpа — з подвшним або потpiйним його випорожненням).
Взагалi вибip тактики лжування хворого зале-жить вiд типу й вираженост дисфункцИ сечового мiхуpа, ефективностi використаних pанiше ви-дiв лiкування й наявностi поеднано! патологи або ускладнень з боку шших оpганiв i систем.
Основною метою корекцп нейрогенно! дисфункци сечового мiхуpа е зниження високого внутpiшньомiхуpового тиску, що запобiгае над-мipному розтягненню сечового мiхуpа й розвитку вторинних ускладнень [2]. Лжування гшерактив-ного сечового мiхуpа в дггей включае медикамен-тозне й немедикаментозне лжування (поведiнкова теpапiя, бюлопчний зворотний зв'язок (БЗЗ-теpапiя), фiзiотеpапiя) [4, 7].
Перевагою немедикаментозно! терапп е практично повна вщсутшсть побГчних ефекпв i об-межень щодо застосування, а також мождивють комбшування з фаpмакотеpапiею й хГрурпчними методами (денеpвацiя сечового мiхуpа, мiектомiя детрузора тощо).
Фаpмакотеpапiя в даний час е одним ¡з най-бГльш поширених i ефективних методiв корекцп нейрогенно! дисфункщ! сечового мiхуpа в дiтей. Вщповщно до висновку М1жнародно! консульта-цшно! ради з питань утримання сечГ, поряд ¡з не-медикаментозними методами лГкування антимус-каpиновi лiкаpськi засоби е препаратами вибору в лГкуванш симптомГв гiпеpактивного сечового мь хура. Цей клас препаратГв зменшуе актившсть де-трузора, блокуючи холшерпчний тип передачГ на мускариновГ рецептори сечового мГхура. Ус пре-парати з великого спектра антихолшерпчних за-собГв мають подГбну ефектившсть, розрГзняються лише за частотою й виражешстю побГчних ефек-пв, !х переносимютю й не завжди вщповщають ба-жанш ефективност [6].
Серед побГчних ефекпв антимускаринових пре-паратГв зазвичай е сухють у рои, запори, труднощГ акомодацИ, сонливють. Препарати не можна при-значати пащентам ¡з порушеним вщтоком сечГ ¡з сечового мГхура, обструкщею кишечника, вираз-ковим колгшм, глаукомою або мГастешею. Отже, пошук оптимального терапевтичного комплексу для пащенлв ¡з нейрогенними розладами сечового мГхура тривае.
Сучасш пiдходи до оптишзацп л1кування. Пер-спективним вважаеться напрямок одночасного впливу на вегетативну регулящю сечового мГхура
й енерготропш структури клггани [4, 6, 8]. Препарати тако! дГ1 буквально необхщш в разГ комплексного тдходу до ведення дитини з нейрогенними дисфункцГями в сучасних умовах сощального й еколопчного навантаження. Зростаючий оргашзм дитини для становлення нормально! функщ! сечовипускання та ïï регуляцИ потребуе високих енер-гетичних витрат на клгшнному рГвш, координо-ваноï дп вах вщдЫв пеpифеpичноï й центpальноï неpвовоï системи.
Нашу увагу привернули препарати нейро-адаптогенно! дп, розроблеш гталшським дослвд-ним центром Perrery Farmaceutici, — Копвю i Сглента. Щ медикаментозш засоби у виглядГ сиропу для перорального вживання мютять необ-хвдш амшокислоти й коферменти, призначеш для швидко", якГсно! й безпечно! дотацп галь-мГвних i збуджуючих нейромедГаторГв ¡з метою вегетативного балансу й адаптацп оргашзму до надмГрних умов.
Так, препарат Копвгс, у складГ якого е комбь нацГя аспарагшу, DL-фосфосерину, L-глутамшу й вггамшу В6, оптимально тдходить пащенту з пара-симпатикотошею, а таких серед хворих на гшерак-тивний сечовий мГхур переважна бшьшють — 90 % i бГльше.
Препарат рекомендовано приймати тсля вди, можливе застосування дгтям вщ 3 роив у дозах вщ-повщно до шструкцИ (дГти вжом вГд 3 до 6 роюв: по 2,5 мл 2 рази на добу; дгти вжом вГд 6 до 12 ро-юв: по 5 мл 2 рази на добу; дгти вжом вщ 12 роюв: по 5 мл 2—3 рази на добу). Рекомендований термш застосування — 10 дшв. Курс прийому можна по-вторити за необхвдносп через 20 дшв.
Зазначений комплекс чинить м'яку стимулю-ючу й тошзуючу дш на центральну нервову систему, тдвищуе розумову й фГзичну працездатшсть. АспарагГн пГдтримуе баланс у процесах, що вщ-буваються в центральнш нервовГй системГ, пере-шкоджае як надмГрному збудженню, так i зай-вому гальмуванню. DL-фосфосерин бере участь в активацп, регенерацГ! й диференщюванш ней-ронГв, синтезГ й вивгльненш нейромедГаторГв, рухах ¡онГв i проведенш бГоелектричного струму, а також знижуе вироблення кортизолу. ГлутамГн е попередником мозкових нейротрансмгтерГв, таких як збуджуючий нейротрансмГтер глутамат i пригнГчувальний нейротрансмгтер гамма-амГ-нобутирова кислота. ВГтамГн В6 е коферментом велико! кГлькостГ ферменлв, вГн катаболГзуе нейром'язовГ процеси, що особливо важливо в дитячому вщь
Однак у рядГ випадкГв, i особливо це стосуеться дГтей препубертатного й пубертатного вГку, нейро-генна дисфункцГя сечового мГхура може перебГгати на тлГ вегетативного тонусу змшаного характеру. При цьому клГнГчно будуть присутш скарги на го-ловний бГль, емоцГйнГ перепади, лабГльнГсть пульсу й артерГального тиску — вщ гiпотонiï до артерГ-альноï гiпеpтензiï, порушення сну.
28 Zdorov'e rebenka, ISSN 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online) Vol. 14, No 1, 2019
Такш дитиш до комплексу терат! краще додати комбшаторну схему Копвю вранщ + Сглента вве-черГ курсом на 2 тижш. До складу сиропу Сшента входять L-триптофан, цитрат магшю й екстракти лжарських рослин (ромашка, мелГса, липа), що чинять м'яку заспокшливу й седативну дш, зни-жують нервово-м'язову збудливють, сприяють нормальному сну. Разова доза сиропу Сшента для дитини 3—6 роюв — 5 мл; 6—12 роив — 10 мл; вщ 12 роив — 15 мл.
Для визначення ефективност лжування ней-рогенно! дисфункцГ! сечового мГхура викорис-товуеться ощнка динамжи клшГчних симптомГв: кгльюсть етзодГв ¡мперативного нетримання, кгльюсть сечовипускань протягом доби, кшьюсть етзодГв енурезу, змша середнього об'ему сечови-пускання тощо.
Висновки
1. Нейрогенш розлади сечовипускання, а особливо пперактивний сечовий мГхур — поширений стан у дитячш популяцГ!, що може призводити до серйозних ускладнень.
2. Для дггей ¡з гшерактивним сечовим мГхуром характерне переважання ваготонГ! зГ зменшенням впливу симпатичного ввддшу вегетативно! нервово! системи й шдвищеним або нормальним тонусом вагуса в 94 % випадюв.
3. Актуальним е включення до комплексу тера-mï препаратГв нейроадаптогенного ряду, що нор-малГзують стан роботи вегетативно! нервово! сис-теми.
4. Препарати Копвгс i Сшента сприяють вщнов-ленню дефщиту гальмуючих i збуджуючих нейроме-дГаторГв, допомагають адаптувати нервову систему дитини й вщповщають сучасному запиту вегето-
тропно! й енерготропно! складово! терапИ пацieнтiв i3 нейрогенними розладами сечового Mixypa.
5. Пpофiль безпеки зазначених препара^в до-зволяе використовувати ïx як в aмбyлaтоpнiй практищ лiкapя-педiaтpa, так i за призначенням вузь-кого спецiaлiстa (нефролога, невролога, псиxiaтpa тощо) у дггей вщ 3 pокiв.
Конфлiкт штересш. Не заявлений.
References
1. Vishnevsky EL. Overactive bladder syndrome in children. Voprosy sovremennoj pediatrii. 2007;6(2):63-70. (inRussian).
2. Vishnevsky EL. Diagnosis and treatment of pediatric neurogenic bladder.Pediatria 1997;76(3):13-16. (inRussian).
3. Morozov SL. Current concepts of neurogenic bladder dysfunction. Rossiyskiy Vestnik Perinatologii iPediatrii. 2013;58(4):24-29. (inRussian).
4. Morozov SL, Guseva NB, Dlin VV Prospects for energy-rich therapy for neurogenic bladder dysfunction. Rossiyskiy Vestnik Perinatologii i Pediatrii. 2013;58(5):35-38. (inRussian).
5. Morozov VI, Korepanov DA, MorozovaEA, Panteleeva NN. Combined dysfunctions of visceral organs in children with neurogenic bladder dysfunction. Pediatria 2007;86(6):35-40. (inRussian).
6. Sukhorukov VS. Violation of cellular energy exchange in children. Rossiyskiy Vestnik Perinatologii iPediatrii. 2002;47(5):44-50. (inRussian).
7. Axelrod FB, Chelimsky GG, Weese-Mayer DE. Pediatric autonomic disorders. Pediatrics. 2006Jul;118(1):309-21. doi: 10.1542/peds.2005-3032.
8. Verpoorten C, Buyse GM. The neurogenic bladder: medical treatment. Pediatr Nephrol. 2008May;23(5):717-25. doi: 10M07/s00467-007-0691-z.
9. Chase J, Austin P, Hoebeke P, McKenna P; International Children's Continence Society. TheManagement ofDysfunctional Voiding in Children: A Report From the Standardisation Committee of the International Children's Continence Society. J Urol. 2010 Apr;183(4):1296-302. doi: 10.1016j.juro.2009.12.059.
10. Schultz-Lampel D, Steuber C, Hoyer PF, Bachmann CJ, Marschall-Kehrel D, Bachmann H. Urinary Incontinence in Children. Dtsch Arztebl Int. 2011 Sep;108(37):613-20. doi: 10.3238/arztebl.2011.0613.
Отримано 12.12.2018 ■
Будник Т.В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Важность коррекции вегетативной дисфункции у детей с расстройствами мочеиспускания, или как повысить эффективность терапии гиперактивного мочевого пузыря
Резюме. В статье представлен современный взгляд на проблему нейрогенного мочевого пузыря у детей с позиции осознания роли вегетативного гомеостаза. Рассмотрена важность дифференцированного подхода к коррекции указанного расстройства с учетом характера нарушения вегетативного тонуса. Обосновано добавление к
комплексу терапии препаратов нейроадаптогенного ряда с признанным симпатикотоническим или парасимпати-котоническим действием.
Ключевые слова: нейрогенный мочевой пузырь; дети; коррекция вегетативной дисфункции; Когивис; Си-лента
T.V. Budnik
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
The importance of correction of autonomic dysfunction in children with urinary disorders or How to improve the efficacy of neurogenic bladder therapy
Abstract. The article presents a modem view on the problem of neurogenic bladder in children from the standpoint of awareness of the role of vegetative homeostasis. The importance of a differentiated approach to the correction of this disorder is considered, given the nature of the violation of vegetative tone. The
inclusion of the neuroadaptogenic drugs with proven sympathicotonic or parasympathicotonic action into the comprehensive therapy was substantiated.
Keywords: neurogenic bladder; children; correction of autonomic dysfunction; Cogivis; Silenta
