CC BY
119
УДК 616.314.5/.6-74%615.463
УТВОРЕННЯ КОНТАКТНОГО ПУНКТУ В ПОРОЖНИНАХ 2 КЛАСУ ЗА БЛЕКОМ ЗА ВИКОРИСТАННЯ СКЛОІОНОМЕРНИХ ЦЕМЕНТІВ ТА КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ
В.М. Петрушанко, О.В. Павленкова
Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
Резюме
Приведены результаты исследования контактных пунктов в полостях 2 класса, созданных из стеклоиономерных цементов и композиционных материалов. Даны рекомендации по улучшению качества контактного пункта.
Ключевые слова: контактный пункт, склоиономерные цементы, композиционные материалы, кариозные полости.
Summary
The results of proximal contact points of glass-ionomer cements and composites at class II carious cavities are presented in the article. The guidelines in order to improve proximal contact quality are given.
Key words: proximal contact, carious cavity, glass-ionomer cements, composite materials.
Література
1. Донский Г.И. Клиническая оценка гибридных стеклоиономерных цементов / Донский Г.И., Паламарчук Ю.Н., Макарова Н.Я., Павлюченко О.Н. //Вісник стоматології. - 1999. - №3. - С. 17-19.
2. Елистратова М. Краевая проницаемость пломб из различных пломбировочных материалов в ранние сроки лечения / Елистратова М., Тармаева С. //Стоматология. - 1998. - № 1. -С. 16-18.
3. Макеева И. Современные композиционные материалы / И. Макеева. -М., 1997.- С.69.
4. Николаев А. И. Как повысить эффективность лечения кариеса зубов / Николаев А. И., Цепов Л. М. // Клиническая стоматология. - 1998. - .№2. - С.32.
5. Биденко Н.В. Стеклоиономерные цементы в стоматологии / Н.В. Биденко.- К.: Книга плюс, 1999.- С. 120.
6. Уголева С. Отдаленные результаты реставрации зубов композиционными материалами / Уголева С., Шевченко А. М., Сидоров А.
В., Виноградова Т. Ф. // Новое в стоматологии. -1995. - №5. - С. 3-5.
7. Smith D.C. Стоматологические цементы / D.C. Smith // Квинтэссенция.-
1996.- № 5/6.- С.25.
Склоіономерні цементи (СІЦ) - нові для наших клінік та
перспективні пломбувальні матеріали. Вони знижують ризик виникнення вторинного карієсу навіть у хворих із низьким рівнем гігієни порожнини рота. Використана в склоіономерних цементах технологія подвійного твердіння дозволяє полімерузувати матеріал за командою лікаря. Це дозволяє зменшити недоліки склоіономерних цементів, пов’язані з водопоглинанням та твердінням, і створювати на апроксимальних поверхнях контактний пункт.
Успіх пломбування апроксимальних порожнин багато в чому залежить від різних технічних пристроїв для відновлення контактного пункту. Використання лише гладилок не дозволяє утворити якісний контактний пункт, і натепер їх використовують тільки тоді, коли відновлення контактного пункту між зубами не викликає труднощів: коли зуби розділені діастемою або тремою, в разі порушення оклюзії при пародонтозі, відсутності сусіднього зуба.
Для утворення контактного пункту нині широко застосовуються методи пломбування з використанням різноманітних аксесуарів: матрицетримачів, матриць різних конструкцій та клинів. Стоматологи найчастіше
використовують металеві чи целулоїдні матриці. Але такі матриці не завжди забезпечують повноцінне відновлення зуба. У більшості випадків контактні пункти не відповідають вимогам. Це пояснюється поганим приляганням матриць у приясенній ділянці, відсутністю на матриці заглиблення, що відповідає екватору зуба. Моделювання контактного пункту на рівні крайових гребенів призводить до затримки їжі в міжзубному проміжку та відколу матеріалу. Враховуючи індивідуальність зубів кожного пацієнта, використовувати стандартні матриці із заглибленням під контактний пункт не завжди можливо. Тому ми розробили пристрій для виготовлення індивідуальних металевих та целулоїдних матриць. Основою виступають стандартні целулоїдні та металеві матриці. Перед використанням матрицю вкладають у прилад, представлений двома металевими пластинами на шарнірі. На одній пластині є виступи, що відтворюють контактні поверхні фронтальних і бокових зубів, а на іншій - заглиблення. При затисканні та протягуванні матриці між виступом і заглибленням у ній утворюється необхідне нам за розміром заглиблення, яке відповідає формі контактної поверхні, а при пломбуванні утворює контактний пункт.
Метою нашого дослідження стало порівняння стану контактних пунктів, утворених композиційним матеріалом та склоіономерним цементом.
Матеріали та методи. Нами було проведено лікування 52 пацієнтів, у яких карієсом були уражені апроксимальні поверхні першого і другого молярів верхньої та нижньої щелеп. Перед пломбуванням визначали стан гігієни порожнини рота за Федоровим-Володкіною. Усі пацієнти були розділені на 2 групи. У першій групі, яка склала 25 пацієнтів (26 молярів), пломбування каріозних порожнин 2 класу проводили композиційним матеріалом “Лателюкс“ світлового твердіння, а в другій, яка склала 27 осіб (28 молярів), -склоіономерним цементом “Цемілайт”. Формуючи каріозні порожнини, додаткової площадки не утворювали. У всіх випадках для утворення
контактного пункту використовували матриці. Для визначення стану пломб використовували стандартні методики. Якість пломбування визначали за критеріями USPHS з урахуванням стану пародонта і контактного пункту. Якість контактного пункту перевіряли флосами. Уведення флоса в міжзубний проміжок має бути утруднене, а рух його по поверхні пломби - вільний. Якщо флос втрачає свою структуру і розділяється на волокна,- це вказує на неякісно відновлений контактний пункт. За наявності запалення міжзубного сосочка проводили рентгенографію пломбованого зуба для визначення прилягання пломбувального матеріалу та стану тканин пародонта.
Результати дослідження
Аналіз найближчих результатів дослідження показав, що гіперемія та набряк міжзубного сосочка при пломбуванні зубів склоіономерними цементами визначалися в 10 випадках. Причиною змін у сосочку, на наш погляд, була шорстка поверхня склоіономерних пломб, яка може утворюватися за рахунок великого водопоглинання матеріалу в першу добу після пломбування.
У групі, де пломбування зубів проводили композиційними матеріалами, таких ускладнень не було. Але в 6 випадках у приясенній ділянці зуба було виявлено вторинний карієс, якого не було за використання СІЦ “Цемілайт” Це можна пояснити дією фторидів, що входять до складу склоіономерних цементів.
За косметичними якостями пломби з композиційного матеріалу “Лателюкс” значно відрізнялися від пломб із СІЦ “Цемілайт”. Останні мали матову і шорстку поверхню, а колір відрізнявся від кольору зуба. Через 6 місяців у групі, де пломбування проводили склоіономерними цементами, контактний пункт у 7 зубів був порушений. Зубний флос вільно входив у міжзубний простір, а міжзубний сосочок був із проявами запалення. Причиною цього, на наш погляд, є неоднорідна структура СІЦ “Цемілайт”, що при мікрорухах зуба призводить до стирання матеріалу і порушення
контактного пункту. В зубах, запломбованих композиційним матеріалом “Лателюкс”, таких випадків було 2 за рахунок переміщення 37 і 17 зубів за відсутності 38 і 18 зуба. Також необхідно підкреслити в цій групі виникнення вторинного карієсу в 3 зубах. За використання склоіономерного цементу таких ускладнень не виникало. Відновлення контактного пункту в зубах, які пломбували СІЦ “Цемілайт”, проводили після часткового видалення склоіономерного цементу та пломбування порожнини і відновлення контактного пункту композитом “Лателюкс”.
Отже, при пломбуванні каріозних порожнин 2 класу для відновлення контактного пункту краще застосовувати композиційні матеріали, які мають гладшу поверхню, ніж склоіономерні цементи. Можливе поєднання склоіономерного цементу та композиційних матеріалів (закритий чи відкритий сандвіч), особливо в пацієнтів із низьким рівнем гігієни порожнини рота. Також необхідно використовувати стандартні контурні матриці чи виготовлені індивідуально. Тільки використання матриць дозволяє уникнути нависання пломб і створити контактний пункт, що відповідає всім вимогам.
