CC BY
33ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОЗДОРОВЧОЇ СПРЯМОВАНІСТІ У СТУДЕНТІВ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕРЦЕВО - СУДИННОЇ СИСТЕМИ
Гацко О.В.
Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка
Анотація. В статті розглядаються питання структури відхилення в стані здоров’я та фізичної працездатності студентів, віднесених до спеціальної медичної групи з захворюваннями серцево-судинної системи та обґрунтування методичного підходу складання диференційної програми використання засобів фізичної культури з оздоровчою спрямованістю. Аналіз структури захворюваності студентів показав, що за останні роки тенденція до погіршення стану здоров’я учнів набула сталого характеру. Анкетування студентів І-У курсів Університету показало, що тільки 12% студентів ІУ та У курсів і 32,4% студентів І та ІІІ курсів займались фізичними вправами вдома. Як показали дослідження, лише 42% студентів дотримувались гігієнічного режиму праці й відпочинку Пропонується диференційне застосування засобів оздоровчої фізичної культури з урахуванням рівня здоров’я та фізичної працездатності.
© Гацко О.В., 2009
Ключові слова: стан здоров’я, фізична працездатність, оздоровча ходьба, оздоровчий біг, серцево - судинні захворювання. Аннотация. Гацко Е.В. Использование средств физической культуры оздоровительной направленности у студентов с заболеваниями сердечно - сосудистой системы. В статье рассматриваются вопросы структуры отклонения в состоянии здоровья и физической работоспособности студентов, которые относятся к специальной медицинской группе с заболеваниями сердечнососудистой системы и обоснование методического подхода составления дифференцированной программы использования средств физической культуры с оздоровительной направленностью. Анализ структуры заболеваемости студентов показал, что за последние годы тенденция к ухудшению состояния здоровья учеников приобрела постоянный характер. Анкетирование студентов І-V курсов Университета показало, что только 12% студентов W и V курсов и 32,4% студентов І и ІІІ курсов занимались физическими упражнениями дома. Как показали исследования, лишь 42% студентов придерживались гигиенического режима работы и отдыха. Предлагается дифференцированное применение средств оздоровительной физической культуры с учетом уровня здоровья и физической работоспособности.
Ключевые слова: состояние здоровья, физическая работоспособность, оздоровительная ходьба, оздоровительный бег, сердечно - сосудистые заболевания.
Annotation. Gatsko O.V. Use of physical training with a health -related orientation at students with cardio-vascular system’s diseases. In the article is considered the questions of structure of a rejection in a state of health and physical work capacity of students which concern to special medical group with diseases of cardiovascular system and a substantiation of the methodical approach of drawing up differentiated programs of use of means of physical training with an improving orientation. The analysis of diseases structures of students has shown that during last years the tendency of worsening students’ a state of health has become constant. As asking of students І-V years of University has shown only, 12 % of IV and V years students and 32,4 % of students І and ІІІ years of study did physical exercises at home. As researches have shown, only 42 % of students adhered to a hygienic operating mode and rest. Differential application of means of improving physical training in view of a level of health and physical work capacity is offered.
Keywords: state of health, physical work capacity, health - related walking, jogging, cardio - vascular diseases.
Вступ.
З кожним роком проблема зростання захворювань серцево - судинної системи стає все більш актуальною. У сучасних умовах розвиту нашого суспільства у зв’язку з різким зниженням рухової активності і омолодженням багатьох захворювань, які ще 25 - 30 років тому були характерні людям старшого віку, нині досить поширені серед молодого покоління. Кожен п’ятий житель України має підвищений артеріальний тиск [4]. Це захворювання є наслідком сучасної цивілізації.
Згідно із статистичними даними, в Україні ще у 1998 році зареєстровано понад 5 млн. осіб з артеріальною гіпертонією. У 2000 році вже було зареєстровано понад 7,5 млн. хворих на артеріальну гіпертензію [10].
Показники смертності від хвороб системи кровообігу в Україні найвищі серед європейських країн [4].
Хвороби системи кровообігу обумовили у 2006 році 62% усіх випадків смерті населення м. Києва. Темп приросту показника смертності від серцево-судинних захворювань по місту Києву за 1999-2003 роки становив - 10,7%, а по Україні -7,4% [5].
Коефіцієнт смертності населення від хвороб систем кровообігу по Україні в 2006 році становив
1027,6 [1], в 2007 році - 1130,4 (44769 осіб), в 2008 році - 1301,9 (51114 осіб) на 100 тис. жителів [2].
Однією із актуальних проблем є пошук дійових факторів оздоровчої спрямованості на зміцнення здоров’я студентської молоді, яка у зв’язку з перенесеними захворюваннями не спроможна у повній мірі використовувати засоби можливості загальноприйнятої системи фізичного виховання і за станом здоров’ я віднесена до спеціальних медичних груп.
Відомо, що фізичне виховання студентів із порушеннями в стані соматичного здоров’ я - це педагогічна система, що передбачає виховання у студентів розуміння користі систематичної рухової активності протягом усього життя, а також узагальнює досвід покращання стану власного здоров’я засобами фізичної культури і спорту.
Тому актуальність досліджень у сфері наукового та організаційно-методичного забезпечення навчального процесу з фізичного виховання студентів ВНЗ України з вадами здоров’я обумовлена вимогами Державної навчальної програми, що передбачає диференційоване викладання практичного матеріалу в залежності від стану їхнього здоров’я.
Тема дисертаційної роботи відповідає Зведеному плану науково-дослідницьких робіт кафедри теорії та методики фізичного виховання Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка за темою «Методика диференціації фізичного виховання у спеціальних медичних групах» № державної адміністрації 0105У007441. Є одним з напрямків загально університетської наукової теми : «Теорія та практика професійної підготовки вчителів у системі неперервної педагогічної освіти»
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета досліджень - на основі вивчення структури відхилення в стані здоров’я та фізичної працездатності студентів, віднесених до спеціальної медичної групи з захворюваннями серцево-судинної системи обґрунтувати методичний підхід складання диференційної програми використання засобів фізичної культури з оздоровчою спрямованістю.
Завдання досліджень:
1. Проаналізувати стан здоров’я студентів Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка за результатами диспансерного обстеження.
2. Визначити фізичну працездатність та функціональний клас студентів для складання програми використання засобів фізичної культури з оздоровчою спрямованістю.
Поставлені завдання були вирішені наступними методами досліджень: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково - методичної літератури; вивчення карток диспансерного обстеження; анкетування.
Результати дослідження.
Згідно програмних вимог навчальної дисципліни «Фізичне виховання», розподіл студентів до
СНВ відбувається щорічно на підставі висновку лікарів за результатами щорічної диспансеризації.
Тривожні тенденції збільшення контингенту в спеціальних медичних групах свідчать не тільки на проблематичність їх подальшого всебічного розвитку, а й можливі перспективи зростання кількості молодих спеціалістів із зниженою працездатністю і ранньою інвалідністю [6].
Тенденція до погіршення здоров’я студентів має чітко виражений прогресуючий характер. Так, якщо у 1996 році загальна кількість студентів України віднесених до спеціальної медичної групи становила 84611 осіб, то у 2994 році вже 121353, тобто збільшилася на 143,4% [7].
Наші спостереження за студентами КМПУ ім. Б.Д. Грінченка відтворюють приблизно таку ж картину (табл.1).
Наші результати аналізу диспансерного обстеження студентів Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка свідчать, що
з певними захворюваннями у 2004 - 2005 навчальному році становили 18% від загальної кількості студентів, у 2005 - 2006 н.р. - 19%, у 2006 - 2007 н.р. - 20%, у 2007 - 2008 н.р. 21,2%, а у 2008 - 2009 н.р. їх кількість збільшилась до 23% від загальної кількості студентів.
Особливо прогресують такі захворювання: серцево - судинної системи на початку 2006/2007 навчального року - 7,1%, у 2008/2009 - 15,4%, з них діагноз ВСД - 7,5%, органів травлення у 2006/2007 - 5,7%, у 2008/2009 - 9,8%, опорно - рухового апарату у 2006/2007 - 3,9%, у 2008/2009 - 9,7%, органів зору відповідно 4,8% і 7,9%.
Ми вважаємо, що зростання кількості студентів СНВ обумовлене погіршенням стану здоров’ я учнів загальноосвітніх шкіл. Результати досліджень показують, що за останні роки тенденція до погіршення стану здоров’я учнів набула сталого характеру. За даними Академії педагогічних наук України, практично здоровими приходять до загальноосвітньої школи лише 15-20% дітей [11], а за період навчання у школі кількість хронічних захворювань у дітей збільшується в 1,5-2 рази [8].
На жаль, анкетування студентів І-У курсів показало, що тільки 12% студентів ІУ та У курсів і 32,4% студентів І та ІІІ курсів займались фізичними вправами вдома. Як показали дослідження, лише 42% студентів дотримувались гігієнічного режиму
праці й відпочинку. Ці показники свідчать про те, що більшість студентів не дотримуються здорового способу життя, відсутність у багатьох навику до систематичних та ціле направлених занять фізичними вправами, а це веде до низької рухової активності, психічним та розумовим перенавантаженням.
Наведені дані переконують про необхідність підвищення соціальної адаптації студентів, розширення їх стресостійкості, підвищення компенсаторних можливостей студентської молоді з наявними і прихованими відхиленнями у стані здоров’ я засобами фізичної культури і спорту.
Контингент студентів СНВ потребує особливої організації навчального процесу, що полягає у першорядному використанні фізичних вправ з метою покращання стану здоров’ я студентів, підвищення їхньої фізичної та розумової працездатності. Саме оздоровча функція практичних занять є визначальною в оцінюванні ефективності фізичного виховання у СНВ.
За змістом методики занять оздоровчою фізичною культурою в системі фізичного виховання студентів КМПУ ім. Б. Д.Грінченка є три етапи: 1-й (І семестр з вересня по грудень) - осінній (ввідний, відновлювальний); 2-й (ІІ семестр з січня по червень) - весняний (загально - підготовчий); 3-й (липень, серпень) - літній (перехідний).
Програма оздоровлення студентів СМГ на першому етапі вбирає дві частини:
• ввідну (триває 3-4 тижні і припадає на початок навчального року, характеризується певним психологічним навантаженням вуз замість школи, початком навчання після літніх канікул, поступовим зростанням обсягу навчальної діяльності;
• відновлювальна (триває практично весь осінній семестр протягом якого здійснюються запровадження засобів відновлення функцій організму.
На даному етапі основними засобами є загально-розвиваючі вправи, тоді як спеціальні впроваджуються поступово.
Другий етап навчальних оздоровчих занять вирішує завдання розвитку або підвищення рівня загальної фізичної підготовки. Його тривалість 18 тижнів ІІ семестру (зима-весна). Він характеризується поступовим і цілеспрямованим запровадженням нових умов і змісту тренувань, корекцією оздоровчого режиму. Активізуються тренування певних
Таблиця 1.
Динаміка рівня захворюваності студентів КМПУ ім. Б.Д.Грінченка в 2006-2009 роках.
№ п/п Види захворювань Навчальні роки Дослідження, %
2006/2007 2007/2008 2008/2009
1 Серцево - судинної системи 7,1% 7,9% 15,4%
2 Дихальної системи 2% 2,1% 2,1%
3 Опорно - рухового апарату 3,9% 4,1% 9,7%
4 Захворювання органів зору 4,8% 5,2% 7,9%
5 Печінки, шлунка та кишкового тракту 5,7% 6,4% 9,8%
функцій організму, використовується більший арсенал фізичних вправ.
Третій період - перехідний, передбачає продовження процесу оздоровлення в більшій мірі за рахунок самостійних занять, які відбуваються на фоні активного відпочинку.
Робота проводилася на базі кафедри фізичного виховання Київського міського педагогічного університету імені Б. Д.Грінченка в період 2008 року. В дослідженнях прийняло участь 70 студенток, які займаються в спеціальних навчальних відділеннях на заняттях фізичного виховання. На першому етапі на основі проведеного дослідження, за даними антропометричних даних та дослідження показників артеріального тиску, ми визначили фізичну працездатність студенток та їх функціональний клас, для визначення видів та інтенсивності фізичних навантажень. В основі визначення фізичної працездатності лежить емпірична формула В.С.Волкова та А.Е.Цикуліна [9], ФГО=1550-8,2хвік+5,23хріст-7,36хАТд-5,44хАТс, де
ФПЗ - фізична працездатність в кгм/хв;
АТд - діастолічний артеріальний тиск;
АТс - систолічний артеріальний тиск;
Вік у роках; ріст в см.
На основі ФПЗ автори [В.С.Волков та А.Е.Цикулін, 1989р.], виходячи з практичних цілей, виділяють чотири функціональні класи хворих гіпертонічною хворобою:
1 - висока ФПЗ: для чоловіків - більше або рівна 1350 кгм/хв; для жінок - більше або рівна 1200 кгм/хв;
2 - задовільна ФПЗ: для чоловіків - в діапазоні від 750 кгм/хв до 1200 кгм/хв; для жінок - від 600 до 1050 кгм/хв;
3 - низька ФПЗ: для чоловіків та жінок - в діапазоні від 450 кгм/хв до 600 кгм/хв;
4 - дуже низька ФПЗ: для чоловіків та жінок рівна або менша 300 кгм/хв;
Таким чином, студентки були розподілені на три групи:
І група експериментальна (20 студентів з діагнозом ВСД по гіпертонічному типу, з них 75% мають задовільний рівень ФПЗ, 25% - низький рівень ФПЗ); ІІ група експериментальна (30 студентів з діагнозом ВСД та різні захворювання опорно - рухового апарату, з них 70% - задовільний рівень ФПЗ, 30% - низький рівень ФПЗ; ІІІ група - 20 студентів практично здорових, з них 30% - високий рівень ФПЗ, 70% - задовільний рівень ФПЗ.
Численними дослідженнями установлено, що оздоровчий ефект (так само як і профілактичний стосовно атеросклерозу, серцево-судинних захворювань) мають переважно вправи, спрямовані на розвиток аеробних можливостей організму, тобто фізичної (рухової) якості людини, визначеної як загальна витривалість [11]. З огляду на те, що стан здоров’я та рівень фізичної підготовленості значної частини українських дітей і молоді далекий від оптимальних показників, зокрема це стосується показників артеріального тиску, надмірної ваги, та-
хікардії, що є факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця, то вправи аеробної спрямованості для розвитку загальної витривалості можуть бути одним з основних засобів посилення фізичної активності цієї категорії населення. Адже саме регулярне виконання фізичних вправ призводить до нормалізації показників холестеринового обміну, артеріального тиску і маси тіла [13].
Тому, з міркувань профілактики одним з основних типів навантаження в основі програми оздоровчо - тренувального процесу (занять) експериментальних груп з низьким рівнем фізичної працездатності будуть застосовуватися аеробні циклічні вправи [13], а саме, оздоровча ходьба, з задовільним рівнем фізичної працездатності - чергування ходьби та бігу .
Науковими дослідженнями і практичним досвідом доведена ефективність оздоровчої ходьби як засобу зміцнення здоров’ я, відновлення втрачених функцій, нормалізація загального тонусу організму [3]. Ходьба як самостійна фізична вправа є ефективним лікувально - профілактичним і відновлю-вальним засобом, використовується для активізації органів кровообігу, дихання та обміну речовин [7]. Оздоровча ходьба після перенесеного захворювання стає одним із дуже потрібних рухів, оскільки не тільки запобігає повторному виникненню захворювання, але й має тренувальний ефект, сприяє загартуванню організму [3].
Серед основних видів фізичних вправ, які мають найкращий оздоровчий потенціал є біг, який виявляє вплив практично на всі органи та системи нашого організму, особливо - на серцево-судинну, яка при бігу інтенсивно постачає киснем тканини організму [12].
Висновки.
Особливості сучасних умов життя, стрімкий розвиток технічного прогресу, модернізація навчальних і трудових процесів, різке зростання обсягів інформації, проблеми з екологією навколишнього середовища, перевага шкідливим звичкам на противагу здоровому способу життя - все це негативно впливає на організм студентської молоді. Недостатня рухова активність зумовлює функціональні розлади, які у подальшому переходять у хронічні захворювання. Проблема фізичного розвитку студентів з відхиленням у стані здоров’я має велике державне, наукове і практичне значення. Студентська молодь складає репродуктивний потенціал нашої країни. Саме ці юнаки і дівчата в найближчий час будуть визначати приріст населення. Тому велике значення тут має для студента регулярні заняття фізичною культурою, для зміцнення і укріплення власного здоров’я. Фізичні вправи були і залишилися основним засобом у зміцненні здоров’я людини, а також посідають провідне місце у боротьбі з багатьма хворобами. Тільки комплексне поєднання навчальних та самостійних занять фізичними вправами може успішно формувати і вдосконалювати у студентів спеціального навчального відділення фізичні якості та навички, необхідні їм у майбутній професійній діяльності.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем використання засобів фізичної культури оздоровчої спрямованості у студентів із захворюваннями серцево - судинної системи.
Література
1. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України. -К., 2006. - 552 с.
2. Державний комітет статистики України. Про соціально -економічне становище України за січень - лютий 2008 рік.
- К., 2008.- 90 с.
3. Ломанов В.В. Бег, прыжки, метания. - М., 1985. - 120 с.
4. Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002
- 2011 роки, 2002. - 40 с.
5. Неділько В.П. Демографічна та медична статистика України у ХХІ ст. Медичні інформаційні системи у статистиці.-Київ, 2004. - 207 с.
6. Мурза В.П. Психолого - фізична реабілітація. Підруч. - К.: Олан, 2005. - 608 с.
7. Присяжнюк С.І. Фізичне виховання. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 504 с.
8. Страшко С.В., Животовська Л.А., Гречишкіна О. Д., Міненок А.О., Савонова О.В., Гаврилюк В.О. Соціально -просвітницькі тренінги з формування мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ/ СНІДу// Нач.-метод. посіб. - Київ: Освіта України, 2006. - 260 с.
9. Федоров Н.С., Федоров Ф.С. Оздоровительный и лечебный бег трусцой. - Симферополь: Сонат, 1997. - 208 с.
10. Филатова М.В. Оздоровительные упражнения при заболевании ног. - М.: АСТ; СПб.: Сова, 2007. - 124 с.
11. Формування здорового способу життя молоді: стан, проблеми та перспективи: Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2002 р.). -К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. - 250 с.
12. Шенкман С. Формула бега // Физкультура и спорт. - 1983.-№10.- С. 2-15.
13. Яременко О.О., Дубогай О.Д. Фізична культура як неодмінна складова формування здорового способу життя молоді. - К.: Уір . ін-т соціальних досліджень, 2005. - 124 с.
Поступила в редакцию 08.04.2009г.
