Уровень тревожности и самооценки студентов под влиянием занятий по формированию валеологической культуры Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Рівень тривожності та самооцінки студентів під впливом з анять з формування валеологічної культури

Гончаренко М.С., Самойлова Н.В.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотації:

Розглянуто питання розвитку валеологічної культури студентів та її ролі у збереженні здоров'я молоді. В експерименті приймали участь 133 студенти віком 17 років. Зазначено основні навички, що сприяють формуванню валеологічної культури молоді. Наведено результати дослідження впливу занять з розвитку ва-леологічної культури у студентів перших курсів на показники самооцінки та тривожності. Здійснено порівняльний аналіз показників самооцінки та тривожності у студентів різної статі.

Ключові слова:

валеологічна культура, психологічне здоров’я, самооцінка, студенти, тривожність.

Гончаренко М.С., Самойлова Н. В. Уровень тревожности и самооценки студентов под влиянием занятий по формированию валеологической культуры. Рассмотрены вопросы развития валеологической культуры студентов и ее роли в сохранении здоровья молодежи. В эксперименте принимали участие 133 студента возрастом 17 лет. Указаны основные навыки основ валеологической культуры. Представлены результаты исследования влияния занятий по развитию валеологической культуры у студентов на показатели самооценки и тревожности. Проведен сравнительный анализ показателей самооценки и тревожности у студентов разного пола.

валеологическая культура, психологическое здоровье, самооценка, студенты, тревожность.

Gomcharenko M.S., Samoilova N.V. The level of anxiety and self-appraisal of students under the influence of lessons in development of valeological culture. The

questions of development of valeological culture of students and its role are considered in the maintenance of health of young people. In an experiment 133 students took part by age 17 years. Basic skills of bases of valeological culture are indicated. The results of research of influence of employments are presented on development of valeological culture for students on the indexes of self-appraisal and anxiety. The comparative analysis of indexes of self-appraisal and anxiety is conducted for the students of different floor.

anxiety, psychological health, self-appraisal, students, valeological culture.

вступ.

Сьогодні розвиток валеологічної культури або культури здоров’я є новим напрямом у системі освіти, що займає одне з провідних місць у рішенні проблеми збереження здоров’я молодого покоління [1, 2, 3], але є, на нашу думку, недостатньо розробленим, що підтверджує негативні тенденції щодо стану здоров’я студентської молоді [4]. Науковці зазначають, що від рівня сформованості валеологічної культури залежить збереження та відтворення здоров’я людини, яке включає не тільки певну систему знань про здоров’я, а й відповідну поведінку щодо його збереження і зміцнення, тому входить в систему важливих людських цінностей та є складним компонентом загальної культури особистості [1, 2, 3].

На нашу думку, валеологічна культура повинна містити у собі розвиток навичок, що допомагають адекватно долати різноманітні життєві труднощі, позитивно сприймати життя, позитивно мислити та моральних якостей, які сприятимуть збереженню психічного здоров’я, що в свою чергу має позначитись на фізичному та духовному здоров’ї. Враховуючи те, що студентський вік характеризується різноманіттям емоційних переживань, пов’язаних із стресогеністю навчального середовища, соціально-психологічною адаптацією, особистісним та професійним

самовизначенням, все більшої актуальності набуває розроблення нових спеціальних навчальних

курсів або тематичних блоків відповідних розділів освітніх програм, направлених на збереження та формування психічної складової здоров’я молоді. Для формування зазначених складових культури здоров’я нами було створено програму навчання студентів здоров’язберігаючим методам, апробація якої є складовою НДР Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна [6].

Мета, завдання роботи, матеріали і методи.

© Гончаренко М.С., Самойлова Н.В., 2010

Мета дослідження полягає у вивченні впливу занять з розвитку валеологічної культури на показники самооцінки та тривожності студентів І курсу.

Методи та організація дослідження. Дослідження проводилось у два етапи на початку та наприкінці семестру протягом 2006-07 н.р. Сформовані експериментальна (ЕГ) і контрольна (КГ) групи охоплювали студентів механіко-математичного, філософського та хімічного факультетів ХНУ імені В.Н. Каразіна. З них 73 студенти складали експериментальну групу, 60 студентів - контрольну групу. Середній вік студентів експериментальної групи складає 17,26±0,09952 років, контрольної 17,0±0 років.

У роботі було використано теоретичні методи - аналіз, синтез та узагальнення даних наукової літератури; психодіагностичні - дослідження самооцінки за методикою Будассі, тривожності за Ч. Д. Спілбергером-Ю. Л. Ханіним; статистичні — статистична значимість змін розподілення (до та після тренінгу) за х2 - критерієм Пірсона (р(х2)), D - d Со-мера міра сили та напрямку зміни розподілу та р(Б) - значимість міри D.

Результати дослідження.

В результаті проведених нами досліджень було виявлено, що у більшості студентів перших курсів на початку семестру в ЕГ та КГ спостерігається середній рівень розвитку самооцінки, який складає відповідно 40,1% та 40% (рис. 1). Третина студентів КГ мають низький рівень самооцінки, коли в ЕГ цей показник складає 20,5%. На частку завищеної та високої самооцінки приходиться в ЕГ відповідно 16,1% та 23,3%, в КГ 10% та 16,7%, що свідчить про практично однаковий стан самооцінки в обох групах, тому що на частку неадекватної самооцінки (низької, високої та завищеної) у ЕГ приходиться 59,9% у КГ 60%. Після проведеного експерименту у ЕГ показники покращились (р(х2)=0,67, d(S)=0,03, рф)=0,67), так середній рівень самооцінки став складати 44,1%, тобто під-

вищився на 4,5%, зменшилась кількість студентів з низькою та високою самооцінкою та трохи збільшився відсоток студентів з завищеною самооцінкою (на

1,5%). У КГ також зменшилася кількість студентів з низькою самооцінкою на 6,6%, показник середнього рівню самооцінки залишився без змін та зросла кількість студентів із високою та завищеною самооцінкою (р(Х2)=1,00, d(S)=0,00, рф)=1,00).

Вивчення рівню самооцінки у студентів жіночої статі показало, що в ЕГ низький рівень мають 23,6% осіб, середній рівень 38,2%, завищений 12,7% та високий 25,5% (табл. 1). В КГ ми маємо іншу картину, так 41,7% студенток мають низький рівень, 41,7% -середній рівень та по 8,3% мають високий та завищений рівні, що свідчить про більш кращі показники самооцінки у ЕГ ніж у КГ.

Після експерименту в ЕГ збільшується відсоток студенток з середнім рівнем на 4,7% та з завищеним на 3,4%, зменшується відсоток студенток з низьким рівнем та з високим (р(х2)=0,62, d(S)=0,05, рф)=0,62). У студентів чоловічої статі ЕГ на початку семестру показники самооцінки виявилися кращими за показники студентів КГ. У ЕГ половина студентів мають середній рівень самооцінки, 11,1% низький рівень, 22,2% завищений та високий 16,7% (табл. 1). В КГ

38,9% студентів мають середній рівень самооцінки, 27,8% низький, 11,1% завищений та 22,2% високий. Наприкінці семестру показники самооцінки студентів ЕГ не змінилися.

В КГ було виявлено зменшення кількості студентів з середнім рівнем на 11,1% та збільшення кількості осіб з завищеним та високим рівнем (р(х2)=0,48, d(S)=-0,11, рф)=0,48).

Підсумовуючи можна зазначити, що показники самооцінки після експерименту змінилися на кращі у студенток, коли у студентів чоловічої статі змін не було виявлено.

Очікувана самооцінка будується на сприйнятті людиною думки про себе іншої, при чому особливість очікуваної самооцінки полягає у тому, що вона будується лише на уявленні самої людини, а не на тому, що саме в дійсності про неї думають інші. Людина з низькою очікуваною самооцінкою є вразливішою, підозріливою, недовірливою, занепокоєною, що сприяє значному погіршенню стану її здоров’я. Тому визначення очікуваної самооцінки є також важливим складником в оцінці загального стану психічного здоров’я.

Результати дослідження очікуваної самооцінки свідчать про більш середній рівень її розвитку у обох групах (рис. 2). Так, у ЕГ він складає 37% у КГ 50%.

%

45

40

35

30

25

20

15

10

5

0

до

після

Експериментальна група

до

після

Контрольна група

1—і Занижена 20,5 16,2 33,3 26,7

1—і Середня 40,1 44,6 40 40

1—і Завищена 16,1 17,6 10 13,3

1—і Висока 23,3 21,6 16,7 20

Рис. 1. Показники самооцінки студентів, %

Таблиця 1

Показники самооцінки студентів різної статі, %

Студенти жіночої статі Студенти чоловічої статі

ЕГ КГ ЕГ КГ

до після до після до після до після

Занижена 23,6 17,9 41,7 25 11,1 11,1 27,8 27,8

Середня 38,2 42,9 41,7 58,3 50 50 38,9 27,8

Завищена 12,7 16,1 8,3 8,3 22,2 22,2 11,1 16,7

Висока 25,5 23,2 8,3 8,3 16,7 16,7 22,2 27,8

%

60

50

40

30

20

10

до Експериментальн після група до Контрольна г після рупа

|—| Занижена 23,3 13,5 20 20

|—| Середня 37 48,6 50 53,3

|—| Завищена 21,3 12,2 16,7 10

|—| Висока 17,8 25,7 13,3 16,7

Рис. 2. Показники очікуваної самооцінки, %

На частку низької очікуваної самооцінки приходиться в ЕГ 23,3% у КГ 20%, завищений рівень мають 21,3% студентів ЕГ та 16,7% КГ та високий рівень 17,8% осіб ЕГ та 16,7% КГ. Зазначене свідчить, що в КГ показники адекватної самооцінки кращі ніж в ЕГ.

Після проведеного експерименту в ЕГ зріс відсоток студентів з середнім і високим рівнями та став складати, відповідно, 48,6% і 25,7%, зменшився відсоток студентів з заниженим (13,5%) та завищеним (12,2%) рівнями (р(х2)=0,15, d(S)=0,12, р(Б)=0,15). В КГ показники очікуваної самооцінки практично не змінилися, так, було виявлено на 3,3% збільшення показнику середнього і високого рівнів та зменшення на 6,7% завищеного рівню (р(х2)=0,80, d(S)=0,03, рф)=0,80).

Вивчення показників очікуваної самооцінки студентів жіночої статі показало, що в ЕГ занижений

рівень мають 25,5%, середній - 29,1%, завищений -27,3% та 18,2% - високий рівень (табл. 2).

В КГ показники очікуваної самооцінки більш адекватні, так середній рівень мають 66,7%, чверть студентів мають занижений показник самооцінки та високий 8,3%.

Наприкінці семестру в КГ студенток показники очікуваної самооцінки не змінилися. Отримані в ЕГ дані мають значущу тенденцію в бік покращення показників, де збільшилась кількість студентів з адекватним рівнем самооцінки на 20,9% (р(х2)=0,02, d(S)=0,21, р(Б)=0,02).

В ЕГ студентів чоловічої статі у 61,1% осіб виявлено середній рівень очікуваної самооцінки, 16,7% мають занижений рівень і така ж сама кількість осіб має високий рівень, 5,6% студентів мають завищену само-

оцінку (табл. 2). В КГ 38,9% студентів мають середній рівень самооцінки, 27,8% завищену очікувану самооцінку та по 16,7% занижену та високу. Після проведення експерименту в ЕГ кількість студентів з середнім рівнем зменшилась та збільшилась з високим рівнем на 16,7% (р(х2)=0,48, d(S)=-0,11, р(Б)=0,48). В КГ було виявлено збільшення відсотку студентів з середнім рівнем на 5,5%, з високим на 5,5% та зменшення з завищеним рівнем на 11,1% (р(х2)=0,74, d(S)=0,06, р(Б)=0,73).

Третій показник самооцінки свідчить про відношення людини до інших людей та якоюсь мірою характеризує її моральні якості. Чим вищій показник, тим кращої думки людина про інших. Отримані нами дані дають нам змогу оцінити особливості відношення студентів до оточуючих та чи змінилося воно під

впливом занять з формування культури здоров’я.

На початок експерименту у ЕГ 37% студентів мають середній рівень оцінки інших людей, тобто сприймають їх такими які вони є, 26% студентів мають негативну думку про інших та 23,3% достатньо високої думки про інших, завищену оцінку дають 13,7% студентів (рис. 3). В КГ показники середнього рівня мають 50% студентів, 23,3% мають занижений показник та по 13,3% студентів мають завищений та високий показники.

Наприкінці семестру в ЕГ показники оцінки інших людей мають тенденцію до покращення, так адекватній рівень самооцінки стала мати половина студентів, також виявлено зменшення відсотку студентів з низькою оцінкою та збільшення з завищеною та високою оцінкою (р(х2)=0,11, d(S)=0,13, рф)=0,11). В КГ так

Студенти жіночої статі Студенти чоловічої статі

ЕГ Кг ЕГ КГ

до після до після до після до після

Занижена 25,5 12,5 25 25 16,7 16,7 16,7 16,7

Середня 29,1 50 66,7 66,7 61,1 44,4 38,9 44,4

Завищена 27,3 14,3 0 0 5,6 5,6 27,8 16,7

Висока 18,2 23,2 8,3 8,3 16,7 33,3 16,7 22,2

Таблиця 2

Показники очікуваної самооцінки студентів різної статі, %

%

60

50

40

30

20

10

до Експериментальн після а група до Контрольна після група

!_і Занижена 26 13,5 23,3 20

!_і Середня 37 50 50 53,3

!_і Завищена 13,7 16,2 13,3 13,3

!_і Висока 23,3 20,3 13,3 13,3

Рис. 3. Показники оцінки інших людей в ЕГ та КГ, %

0

же виявлено незначну позитивну динаміку (р(х2)=0,80, d(S)=0,03, р(Б)=0,80).

Вивчення показників оцінки інших людей серед студентів жіночої статі, що більшість студентів, які мають адекватний (середній) рівень оцінки припадає на КГ та становить 58,3%, коли в ЕГ цей показник складає 36,4% (табл. 3). Неадекватний занижений рівень самооцінки мають 27,3% осіб ЕГ та 16,7% КГ, неадекватний завищений 10,9% ЕГ та 8,3% КГ, неадекватний високий 25,5% ЕГ та 16,7% КГ.

Наприкінці семестру показники оцінки інших людей в ЕГ дівчат змінилися на кращі, адекватній середній рівень оцінки став складати 48,2%, тобто підвищився на 11,8% та відповідно зменшився відсоток студенток з низькою оцінкою інших людей (Р(х2)=0,21, d(S)=0,12, р(Б)=0,20). В КГ показники оцінки інших людей змінилися лише за завищеним та високим рівнями з тенденцією до зниження та стали складати відповідно 16,7% та 8,3% (р(х2)=1,00, d(S)=0,00, р(Б)=1,00).

Вивчення показників оцінки інших людей серед

студентів чоловічої статі показало, що в ЕГ адекватний середній рівень мають 38,9%, в КГ 44,4% (табл. 3). Також в ЕГ близько чверті студентів мають неадекватну занижену та завищену оцінку, 16,7% - неадекватну високу. В КГ 27,8% мають неадекватну занижену оцінку, 16,7% - неадекватну завищену та 11,1% - неадекватну високу. Наприкінці семестру в обох групах було виявлено позитивну динаміку щодо показників оцінки інших людей.

В ЕГ адекватний показник середнього рівня стали мати 55,6% студентів, в КГ 50%, відповідно до груп сталося покращення показників на 16,7% та 5,6%. За іншими рівнями у ЕГ виявлено зменшення відсотку студентів з низьким рівнем на 16,6% і високим на 11,1% та збільшення з завищеним на 11,1% (Р(х2)=0,29, d(S)=0,06, рф)=0,75). В КГ незначне зменшення кількості студентів з низьким і завищеним рівнями на 5,6% та збільшення з високим рівнем на 5,6% (р(х2)=0,74, d(S)=0,06, рф)=0,74).

Не менш важливим складовою та критерієм психічного здоров’я є рівень тривожності [5]. Виявлені

Таблиця 3

Показники оцінки інших людей студентів різної статі ЕГ та КГ, %

Студенти жіночої статі Студенти чоловічої статі

ЕГ КГ ЕГ КГ

до після до після до після до після

Занижена 27,3 16,1 16,7 16,7 22,2 5,6 27,8 22,2

Середня 36,4 48,2 58,3 58,3 38,9 55,6 44,4 50

Завищена 10,8 10,8 8,3 16,7 22,2 33,3 16,7 11,1

Висока 25,5 25 16,7 8,3 16,7 5,6 11,1 16,7

60 %

50

40

30

20

10

до Експериментальн після а група до Контрольна після група

|—| Низька 13,3 16,7 23,3 12,2

|—| Помірна 56,7 60 50,7 44,6

|—| Висока 30 23,3 26 43,2

Рис. 4. Показники ситуативної тривожності в ЕГ та КГ, %о

0

нами дані щодо стану ситуативної тривожності (СТ) студентів показали, що на початку семестру високий її рівень мають 30% студентів ЕГ та 26% студентів КГ (рис. 4). Більша частина студентів мають задовільний рівень СТ, яку складають показники низького та помірного рівню, відповідно до рівнів, в ЕГ вони складають 13,3 і 56,7% та в КГ 23,3 і 50,7%.

Наприкінці семестру було виявлено позитивну динаміку, щодо показників СТ в ЕГ, де на 6,7% зменшилась кількість студентів з високим рівнем та збільшилась частка студентів з помірною та низькою тривожністю на 3,3% (р(х2)=0,82, d(S)=-0,08, р(Б)=0,54).

В КГ була виявлена статистично вірогідна негативна тенденція (р(х2)=0,05, d(S)=0,21, рф)=0,01), де показники помірної та низької тривожності зменшилися, а показники високої тривожності збільшилися на 17,2%.

Порівнюючи показники СТ студентів різної статі було виявлено, що у студенток ЕГ (58,3% яких мають помірну тривожність та 41,7% високу) після прове-

дення експерименту показники не змінилися (рис. 4), коли в КГ було виявлено негативну тенденцію до збільшення відсотку студенток з високим рівнем СТ на 19,1% (р(х2)=0,07, d(S)=0,23, р(Б)=0,02). В ЕГ та КГ студентів чоловічої статі також більшість, що складає близько половини респондентів, мають помірний рівень тривожності (табл. 4). Наприкінці семестру, в ЕГ зменшився відсоток студентів з високим рівнем на

11,1% та відповідно збільшився в помірною та низькою тривожністю (р(х2)=0,66, d(S)=-0,13, рф)=0,44).

Особистісна тривожність (ОТ) характеризується як стійка схильність сприймати велику кількість ситуацій як загрозливі та реагувати на такі ситуації станом тривоги. Дослідження рівня ОТ студентів показало, що високий рівень мають 38,4% студентів ЕГ та 33,3% осіб КГ (рис. 5).

В КГ навпаки показники мали тенденцію до їх підвищення, що свідчить про їх погіршення (р(х2)=0,69, d(S)=0,14, рф)=0,39). Таким чином, можна зазначити, що в ЕГ студентів чоловічої статі показники СТ

Таблиця 4

Показники ситуативної тривожності, %

Студенти жіночої статі Студенти чоловічої статі

ЕГ КГ ЕГ КГ

до після до після до після до після

Низька 0 0 25,5 12,5 22,2 27,8 16,7 11,1

Помірна 58,3 58,3 45,5 39,3 55,6 61,1 66,7 61,1

Висока 41,7 41,7 29,1 48,2 22,2 11,1 16,7 27,8

%

70

60

50

40

30

20

10

до Експериментальн після а група до Контрольна після рупа

1—1 Низька 9,5 9,5 6,7 6,7

1—1 Помірна 52,1 54,1 60 63,3

1—1 Висока 38,4 36,4 33,3 30

Рис. 5. Показники Особистісної тривожності, %

0

Таблиця 5

Показники особистісної тривожності, %

Студенти жіночої статі Студенти чоловічої статі

ЕГ КГ ЕГ КГ

до після до після до після до після

Низька 9,1 8,9 8,3 8,3 11,1 11,1 5,6 5,6

Помірна 49,1 51,8 41,7 50 61,1 61,1 72,2 72,2

Висока 41,8 39,3 50 41,7 27,8 27,8 22,2 22,2

покращилися, коли у студенток вони залишилися без змін та в КГ в обох групах виявлено негативну динаміку показників СТ, причому у жінок сила та напрямок змін більший, у ніж у чоловіків.

Більшість студентів обох груп мають помірний рівень тривожності, який в ЕГ складає 52,1% в КГ 60%. Після проведеного експерименту в обох групах було виявлено незначне зменшення відсотку студентів з високою тривожністю та збільшення з помірною. Вірогідність змін в ЕГ групі складає (р(%2)=0,97, d(S)=-0,02, р(Б)=0,85), в КГ (р(х2)=0,96, d(S)=-0,03, р(Р)=0,81).

Дані отримані окремо для студентів різної статі показали, що у студенток ЕГ на початку семестру високий рівень тривожності мають 41,8% студенток ЕГ та 50% КГ (табл. 5), коли у студентів чоловічої статі ці показники практично в двоє менші та складають в ЕГ 27,8% та в КГ 22,2%. Помірний рівень тривожності мають більшість студентів обох груп різної статі, окрім студенток КГ, де більшість мають високий рівень.

Наприкінці семестру в обох групах студентів жіночої статі було виявлено позитивну динаміку у бік зниження показників ОТ, вірогідність отриманих даних в ЕГ складає (р(%2)=0,96, d(S)=-0,02, рф)=0,82), в КГ (р(х2)=0,91, d(S)=-0,08, р(Р)=0,72). У студентів чоловічої статі показники не змінилися.

висновки.

Результати проведеної роботи показали:

1. після проведення занять з розвитку валеологіч-ної культури серед студентів першого курсу в ЕГ було виявлено тенденцію до покращення показників самооцінки, очікуваної самооцінки, оцінки інших людей, ситуативної та особистісної тривожності, коли в КГ зазначені показники практично не змінилися;

2. при порівнянні даних, отриманих окремо для студентів різної статі після проведення занять були

отримані більш кращі показники самооцінки і осо-бистісної тривожності у студенток та очікуваної самооцінки, оцінки інших людей, ситуативної тривожності серед студентів чоловічої статі;

3. за усіма показниками значущі зміни були отримані за показниками очікуваної самооцінки серед жінок ЕГ у бік покращення та зниження показників СТ серед студентів КГ.

В подальшому планується визначити вплив занять з розвитку валеологічної культури здоров’я студентів на показники стану фізичного здоров’я.

Література:

1. Климова В.П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика) / В. П. Климова. - Луганск: Альма-матер, 2003. - 376 с.

2. Горащук В.П. Культура здоров’я - новий педагогічний напрямок з формування здорового покоління у сучасній системі освіти в Україні / В. П. Горащук //Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, (5-7 квітня 2006 р., Харків). - Харків, 2006. - Т.2, частина 2. - С.54-62.

3. Оржеховська В.М. Теоретико-методологічні засада формування здорового способу життя дітей і молоді / В.М. Оржеховська // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, (2-4 квітня 2004 р.). - Харків, 2004. - Т III. - С. 138-143.

4. Гончаренко М. С. Валеологічні аспекти формування здоров’я у сучасному освітянському процесі / М. С. Гончаренко, В. Є. Новикова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2006. - №12. - С. 39-43.

5. Психология здоровья: учебник для вузов /ГС. Никифоров, Л.И. Августова, Р.А. Березовская и др. - СПб.; М.; Х.; Минск: Питер, 2003 . - 606 с.

6. Самойлова Н.В. Тренінгові програми формування культури здоров’я молодого покоління / Н.В. Самойлова //Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції, (3-5 квітня 2008 р., Харків). - Харків, 2008. - Т IV. - С. 111-114.

Надійшла до редакції 07.06.2010р. Гончаренко Марія Степанівна Самойлова Наталья Василівна [email protected]