CC BY
49
УДК 616.379-008.64-053:616-036.86
ВЕРНИГОРОДСЬКА М.В., ЗАБУР'ЯНОВА В.Ю., ВЕРНИГОРОДСЬКИЙ С.В.
Науково-дослдний нститутреаблтацИнвал^в Внницького нацюнального медичного унверситету iM. М.1. Пирогова
PÎBEHb ТА СТРУКТУРА ПЕРВИННОТ НВА^ДНОСЛ ВНАС^ДОК ЦУКРОВОГО ^АБЕТУ СЕРЕД ОСiБ МОЛОДОГО ВкУ
Резюме. Вивчено стан первинно¡' iнвалiдностi (рiвнi, структура, регiональнi особливост'1, причини) при цукровому ^абет серед населення молодого вку в Укра¡'нi. Проаналiзовано статистичнi дан центрiв та бюро медико-со^ально! експертизи АР Крим, 23 областей Укра!ни, м. Киева та Севастополя (усього 15 824 особи, у тому числ/ 4403 особи молодого в<ку) за 2007, 2009, 2011 рр. Установлено, що темп приросту р^вня первинно! iнвалiдностi осб у вiцi в'щ 18 до 39 роюв при цукровому д1абет 1-го типу за п'ятир'чний пер'юд становив 10,4 %, тодiякрiвень iнвалiдностiстаршихвковихгрупзменшився на 14,9 %; величина темпу приросту по областях коливалась у значних межах. Основна причина iнвалiдностi — це iнвалiднiсть внаслщок загального захворювання; при цукровому дабет 1-го типу велике значення мае iнвалiднiсть дитинства, тяжксть яко¡' бльша порiвняно з iнвалiднiстю внаслщок загального захворювання. Ключовi слова: цукровий д1абет, iнвалiднiсть.
-1 .— ® Оригинальные исследования
L
iL /Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
За даними Комитету експерпв Всесвггаьо! оргашза-Щ1 охорони здоров'я (ВООЗ), у всьому свт зареестро-вано понад 360 мтьйошв чоловш, яю страждають вщ цукрового дiабету (ЦД), i число хворих подвоюеться кожш десять роыв [1—5]. ЦД вщзначаеться не тльки значною поширешстю, а й тяжюстю переб^у та усклад-нень. Проблема ЦД у силу и масштабносп, необхщнос-п витрат значних коштав для и вирiшення переросла iз суто медично! в медико-соцiальну. Шзш ускладнення е основною причиною швалщносп та смертностi. В осiб похилого вiку ЦД посiдае трете мюце пiсля серцево-су-динних та онколопчних захворювань [6—9].
Вивчення iнвалiдностi внаслщок ЦД е важливим ме-дико-сощальним завданням, що пояснюеться його великою часткою в структурi причин швалщносп переважно осiб найбiльш працездатного вшу. Важливим критерiем в оцшщ ефективностi лiкувальних i профтактичних за-ходiв можна вважати показники первинно! швалщносп.
Разом iз тим проблема швалщносп внаслщок ЦД в оаб молодого вшу (18—44 роюв) вивчена недостатньо, а комплексне дослщження формування дано! групи хворих з урахуванням первинно! та повторно! iнвалiдностi за звер-неннями в бюро медико-сощальних експертиз Укра!ни, розробка заходов медико-сощально! реабiлiтацi! цього контингенту швалщв не проводилися повною мiрою [10—11].
Усе вищенаведене обумовило необхiднiсть прове-дення даного дослiдження та визначило його мету.
Мета досЛдження: вивчити стан первинно! швалщносп (piBHi, структура, регiональнi особливостi, причини) при цукровому дiабетi серед населення молодого вшу Укра!ни.
Матерiали i методи
Вивчено сгатистичнi данi центрш та бюро медико-со-цiальноï експертизи АР Крим, 23 областей Украши, мют Киева та Севастополя за 2007, 2009, 2011 рр. Проаналiзо-вано медико-експертш данi 3168, 2970 i 2794 (усього 8932) ошб, уперше визнаних iнвалiдами внаслщок ЦД 1-го типу (у тому числ 1252, 1298 i 1356 ошб (усього 3906) молодого вшу) та 2494, 2206 i 2192 (всього 6892) ошб, уперше визнаних швалщами внаслщок ЦД 2-го типу (у тому числ 179, 184 i 134 (усього 497) ошб молодого вшу). Методи: сощаль-но-гтешчний, статистичний, метод експертних оцшок.
Результати дослiдження та ïx обговорення
У середньому по областях за роки спостережень рiвень первинно! iнвалiдностi внаслщок ЦД 1-го типу становив 1,17 на 10 000 населення (1,22; 1,19 i 1,09 вщ-повщно, тобто спостер^алось деяке його зниження). За останнш рш вiн був найвищим у Харкiвськiй, Ки!в-
© Вернигородська М.В., Забур'янова В.Ю.,
Вернигородський С.В., 2014 © «Мiжнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Оригинальные исследования /Original Researches/
ськш та Львiвськiй областях (1,76; 1,68 та 1,58 на 10 000 вщповщно), найнижчим — у Черкаськш, Чершвецькш областях та м. Киeвi (0,42; 0,63 та 0,60 на 10 000 вщпо-вщно). Найвищий рiвень — в iнвалiдiв молодого вшу.
Темп приросту рiвня первинно! швалщносп в осiб вiком вiд 18 до 39 роив за п'ятирiчний перюд стано-вив 10,4 %, тодi як рiвень швалщносп старших вшових груп зменшився (на 14,9 %). Зазначена тенденшя обу-мовлена збтьшенням абсолютно! кiлькостi iнвалiдiв молодого вшу в 1,1 раза.
Величина темпу приросту рiвня первинно! швалщ ностi внаслiдок ЦД 1-го типу серед населення молодого вшу по областях коливалась у значних межах: вщ 157,14; 106,9 80,0 % у Чершвецькш, Волинськш, Ми-кола!вськш областях до 1,39; 4,55 % у Львiвськiй i Тер-нопiльськiй областях; у 7 репонах спостерiгався спад — вiд 53,7; 25,0 % у Черкаськш i Хмельницькш областях до 1,69 % в АР Крим (табл. 1).
Вшова структура по роках при ЦД 1-го типу подана на рис. 1.
Зпдно з даними, поданими на рис. 1, спостертаеть-ся збтьшення частки швалщв молодого вшу та змен-шення частки старших вшових груп.
Аналiз структури первинно! iнвалiдностi внасль док ЦД 1-го типу за тяжистю швалщносп показуе, що найбiльшy частку становили швалщи III групи (54,2— 61,5 %), найменшу — I групи (8,1—10,1 %), хоча слщ вщзначити, що швалщом I групи визнавався майже кожний десятий швалщ
Розподл первинно! iнвалiдностi за групами в серед-ньому по областях показав деяке зростання частки швалщв III групи (з 54,2 до 58,1 % i до 61,5 %) та, вщповщно, зменшення частки швалщв I групи (з 10,1 до 8,9 % i до 8,1%) та швалщв II групи (з 35,7 до 32,9 % i до 30,3 %).
У 2011 р. найтяжчою була швалщшсть внаслщок ЦД 1-го типу в м. Киев^ Одеськш област та АР Крим,
Таблиця 1. Темп приросту/спаду р1вня первинноi iнвалiдностi внаслдок ЦД 1-го типу серед осб молодого BiKy у 2011 р. пор1вняно з 2007р. у розр1з1 областей Укра/'ни
№ Адмшютративш одиниц PiBeHb первинно!" швалщност внаслiдок ЦД 1-го типу
2007 р. 2011 р. Темп приросту/спаду (%)
1 АР Крим 0,59 0,58 -1,69
2 ВЫницька 0,35 0,46 31,43
3 Волинська 0,29 0,60 106,9
4 Днтропетровська 0,41 0,37 -9,76
5 Донецька 0,52 0,50 -3,85
6 Житомирська 0,62 0,62 -
7 Закарпатська 0,32 0,53 65,63
8 1вано-Франювська 0,44 0,49 11,36
9 Юровоградська 0,47 0,59 25,53
10 Кшвська 0,56 0,95 69,64
11 Луганська 0,67 0,69 2,99
12 Львiвська 0,72 0,73 1,39
13 Микола!вська 0,30 0,54 80,0
14 Одеська 0,52 0,56 7,69
15 Полтавська 0,41 0,55 34,15
16 PiBHeH^ra 0,46 0,40 -13,04
17 Сумська 0,42 0,44 4,76
18 Терноптьська 0,44 0,46 4,55
19 Харювська 0,58 0,63 8,62
20 Херсонська 0,31 0,46 48,39
21 Хмельницька 0,44 0,33 -25,0
22 Черкаська 0,54 0,25 -53,7
23 Черывецька 0,07 0,18 157,14
24 ЧернИвська 0,57 0,60 5,26
25 м. Кш'в 0,37 0,46 24,32
26 м. Севастополь 0,60 0,54 -10,0
Усього 0,48 0,53 10,42
iEJ
Оригинальные исследования /Original Researches/
Рисунок 1. Структура первинно/ ¡нвалщност1 внаслдок ЦД 1-го типу за 2007, 2009, 2011 рр. (%)
Рисунок 2. Структура первинно/ iнвалiдностi внаслдок ЦД 1-го типу за категор'ями нвалдност за 2007, 2009, 2011 рр. (%)
де частка швалщв 1—11 групи в структурi швалтносл становила 62,2; 60,9 та 53,4 % втповтно.
Ан^з показниюв первинно! швалтност внасль док ЦД 1-го типу за причинами свтчить, що найбть-шу частку становить швалтнють внаслiдок загального захворювання, значно меншу — iнвалiднiсть з дитин-ства; на iншi — швалтнють iз повоенних причин, вна-слток авари на ЧАЕС — припадае 1,2—4,1 % (рис. 2).
У динамщ за 5 роюв у структурi первинно! швалщ ностi внаслток ЦД 1-го типу спостерiгаеться поступо-ве зниження частки iнвалiдiв внаслток загального захворювання та збтьшення частки iнвалiдiв дитинства.
У структурi iнвалiдностi внаслiдок загального захворювання при ЦД 1-го типу за тяжюстю швалтносл вiдзначалось збiльшення частки швалщв III групи з 56,9 до 63,5 %, тобто тяжюсть швалтносп зменшува-лась.
Аналiзуючи структуру швалтност дитинства при ЦД 1-го типу, ми звернули увагу, що в цш категори тяжкiсть iнвалiдностi була бтьшою порiвняно з шва-
лтнютю внаслiдок загального захворювання, особливо в 2007 i 2009 рр., коли частка швалщв III групи становила лише 45,4 та 47,8 %.
Анал1з стану розробки шдивтуально'' програми ре-абiлiтацii (1ПР) за 5^чний перiод вказуе на покращен-ня цього виду дiяльностi МСЕК. Так, якщо в 2007 р. частка ошб iз розробленою 1ПР серед швалщв I, II i III груп становила вiдповiдно 46,88; 58,0 i 72,28 %, то у 2009 р. — 68,16; 72,29 i 80,87 % та у 2011 р. — 76,55; 83,63 i 84,93 % втповтно. Проте, як бачимо, ШР була запропонована не вшм швалтам, тому робота з розробки заходiв медико-соцiальноi реабiлiтацii потребуе вдосконалення.
За вш роки спостереження середнi по областях рiвнi первинноi' швалтносп внаслток ЦД 2-го типу вияви-лись нижчими порiвняно з ЦД 1-го типу й становили 0,96; 0,88 та 0,86 на 10 000 населення втповтно (у се-редньому 0,9). Темп спаду показника у 2011 р. порiв-няно з 2007 р. становив 10,42 %. Спостертались значш коливання рiвнiв первинно'1 швалтносп внаслiдок ЦД 2-го типу по областях: вт 0,31 на 10 000 населення в Дншропетровськш област до 2,25 на 10 000 в м. Киевi у 2007 р., вт 0,23 в йано-Франювськш областi до 2,09 у м. Киевi у 2009 р. i вiд 0,29 в Харювськш областi до 2,07 у Кровоградськш областi у 2011 р.
У структурi первинно'1' швалтносл внаслiдок ЦД 2-го типу за вшом частка швалщв у вщ вiд 18 до 39 роыв виявилась невеликою i коливалась за роки спостереження вт 7,18 до 6,11 %. У 2011 р. порiвняно з 2007 р. вона дещо зменшилась.
У 2011 р. частка швалщв молодого вшу з ЦД 2-го типу була найбтьшою в Микола'вськш, Житомирськш областях та м. Киевi (30,3; 22,58 та 11,57 % втповтно).
Частка ошб працездатного вiку в контингентi ш-валiдiв внаслiдок ЦД 2-го типу за роки спостереження коливалась вт 58,62 до 64,05 %. У 2011 р. вона була найбтьшою у Волинськш, Житомирськш та Микола-1'вськш областях; найменшою — у м. Севастополе Лу-ганськш та Чернiгiвськiй областях.
Тяжкiсть первинно'' швалтносп при ЦД 2-го типу значно бтьша за тяжкiсть швалтност при ЦД 1-го типу. Так, частка швалщв I групи в середньому за роки спостереження становила 17,52 % (проти 9,07 % при ЦД 1-го типу), II групи — 35,0 % (проти 33,0 % при ЦД 1-го типу). На бтьшу тяжюсть швалтносп внаслток ЦД 2-го типу вказуе порiвняно менша частка швалщв III групи (47,4 проти 57,93 %).
Якщо ж проанал1зувати змши тяжкост швалтносп при ЦД 2-го типу за роки спостереження, можна вщ значити позитивну динамшу: поступове збтьшення частки швалщв III групи з 43,43 % у 2007 р. до 47,46 % у 2009 р. i до 51,51 % у 2011 р. При цьому частка швалщв
I групи у 2007 р. становила 18,16 %, у 2009 р. — 18,77 % i у 2011 р. — 15,64 %. Зменшилась i частка швалщв
II групи: з 38,41 % у 2007 р. до 32,85 % у 2011 р.
У 2011 р. тяжюсть швалтносл внаслток ЦД 2-го типу була найбтьшою в Полтавськш, Черншвськш областях та в м. Севастополе де частка швалщв III групи становила лише 22,22; 32,91 та 30,43 % втповтно,
Оригинальные исследования /Original Researches/
iE!
95,03_95,01_95,35
100 Tie шж шш
SO-' I
60--'
40-'И Ш Я
2007 2009 2011
□ неэлщи внаслщок катального эзхвйрювання
■ 1нвалщи дитинства
□ 1нвалщи з числа в1йськовослужбовц1в cniBpoöiTHUKie МВС
■ 1нвалщи внаслщок аварн на ЧАЕС
Рисунок 3. Структура первинно/ нвалДност внаслдок ЦД 2-го типу за категор'ями ¡нвалщност! за 2007, 2009, 2011 рр. (%)
i найменшою — у Терноптьськш, Волинськш та 1вано-Франывськш областях (79,03; 69,23 i 68,0 % вщповщ-но). Частка iнвалiдiв III групи перевищувала 50 % у 14 регюнах Укра!ни.
Проаналiзовано структуру первинно! швалщнос-Ti внаслiдок ЦД 2-го типу за причинами швалщносп (рис. 3).
Як i при ЦД 1-го типу, найбтьшу частку в структурi займае швалщшсть внаслiдок загального захворюван-ня, проте частка швалщв i3 цiею категорiею значно переважае, становлячи в середньому 95,13 %. Водночас на вщмшу вщ ЦД 1-го типу швалщшсть дитинства ста-новить лише вщ 2,78 до 3,41 %. У ще меншiй юлькоста випадтв визначалась iнвалiднiсть з повоенних причин, внаслщок аварй' на ЧАЕС (вщ 0,41 до 3,49 %).
Також на вiдмiну вщ ЦД 1-го типу при ЦД 2-го типу за вш роки спостереження структура за причинами ш-валщносп практично не змiнювалась.
У структурi швалщносп дитинства при ЦД 2-го типу вщзначаеться негативна тенденщя: частка шва-лiдiв III групи дещо зменшилась — з 48,24 % у 2007 р. до 45,9 % у 2011 р., i, вщповщно, збтьшилась частка швалщв I—II груп.
Висновки
1. Рiвень первинно! швалщносп внаслщок ЦД 1-го типу в середньому по областях Укра!ни за роки спостереження становив 1,17 на 10 000 населення, зни-зившись iз 1,22 до 1,09; найвищим вiн був серед осiб молодого вшу. Рiвень первинно! iнвалiдностi внаслщок ЦД 2-го типу був нижчим порiвняно з ЦД 1-го типу, значно коливався по областях i теж знизився — з 0,96 до 0,85 %.
2. Темп приросту рiвня первинно! швалщносп ошб вiком вiд 18 до 39 рошв при ЦД 1-го типу в Укра-!'ш за п'ятирiчний перiод становив 10,4 %, тодi як рiвень швалщносп старших вiкових груп зменшився на 14,9 %.
3. Величина темпу приросту рiвня первинно! швалщносп внаслiдок ЦД 1-го типу серед населення моло-
дого вшу по областях коливалась в значних межах: вщ + 157,14 до —53,70 %, що може свщчити про недолши медико-сощально'1' експертизи.
4. У CTpyKTypi первинноi швалщносп внаслiдок ЦД
1-го типу спостер^алось збiльшення частки швалщв молодого вiку та зменшення представниыв старших вiкових груп.
5. У динамщ за 5 рок1в вщзначалось зменшення тяжкостi iнвалiдностi внаслiдок ЦД 1-го типу, що тд-тверджувалось збiльшенням частки швалщв III групи (з 54,2 до 61,5 %) та зменшенням частки швалщв I—II групи. Тяжюсть швалщносп при ЦД 2-го типу бтьша порiвняно з ЦД 1-го типу.
6. У структурi первинноi швалщносп внаслiдок ЦД
2-го типу за вшом частка iнвалiдiв вiком 18—39 роив невелика — 6,11—7,18 %.
7. Основна причина швалщносп i при ЦД 1-го типу, i при ЦД 2-го типу — швалщшсть внаслщок загального захворювання, проте про ЦД 1-го типу велике значен-ня мае також швалщшсть дитинства.
8. Хоча за роки спостереження й вщбулось збть-шення частки осiб, яким була запропонована ШР, ця робота потребуе подальшого вдосконалення.
Список лператури
1. Danaei G, Finucane M.M., Lu Y, Singh G.M. et al. National, regional, and global trends in fasting plasma glucose and diabetes prevalence since 1980: systematic analysis of health examination surveys and epidemiological studies with 370 country-years and 2.7 million participants // Lancet. — 2011. — Vol. 378(9785). — P. 31-40.
2. Панков В.Е. Инвалидность вследствие сахарного диабета у лиц молодого возраста и медико-социальная реабилитация: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.00.52/Панков В.Е. — М, 2008. — 36 с.
3. Будрейко О.А. Ускладнення цукрового дiабету I типу в дтей та тдлтшв (огляд лтератури та власт дат) / О.А. Будрейко // Украгнський журнал дитячог ендокриноло-гп. — 2012. — № 1. — С. 27-35.
4. Еniдемiологiя цукрового дiабету / Тронько М.Д., Gфi-мов А.С., Кравченко B.I., Паньшв В.1. — К.: 1нститут ен-докринологп та обмшу речовин т. В.П. Комкаренка АМН Украти, 1996. — 152 с.
5.1патовА.В. Iнвалiднiсть внаЫдокхворобендокринног сис-теми: стан, тенденцн та медико-сощальт проблеми/А.В. 1па-тов//Ендокринологiя. — 2003. — Т. 8, № 2. — С. 150-157.
6. Василенко О.Ю. Основные принципы оценки ограничений жизнедеятельности при эндокринных заболеваниях / О.Ю Василенко, Ю.А. Смирнова // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. — 2009. — № 2. — С. 6-9.
7. Василенко О.Ю. Методологические основы экспертной оценки инвалидизирующих осложнений сахарного диабета / Василенко О.Ю., Смирнова Ю.А. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. — М., 2009. — № 2. — С. 9-13.
8. Вернигородська М.В. Медико-со^альна характеристика первинног iнвалiдностi внаслiдок цукрового дiабету в о^б молодого вку / Вернигородська М.В., Вернигородський В.С., Забур'янова В.Ю. // Клшчна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя. — 2013. — № 243. — С. 34-37.
iE!
Оригинальные исследования /Original Researches/
9. Вернигородська М.В. Стан moMepanmnocmi до фiзичного навантаження у хворих на цукровий dia6em i його значення в медико-сощальнш eKcnepmrni та медичнш реабытаци / Вернигородська М.В., Забур'янова В.Ю., Вернигородський В.С. // Клiнiчна ендокринологiя та ендокринна хiрургiя. — 2012. — № 1. — С. 22-24.
10. Панков В.Е. Инвалидность вследствие сахарного диабета у лиц молодого возраста / В.Е. Панков // Медико-
социальная экспертиза и реабилитация. — 2007. — № 3. — С. 49-51.
11. Панков В.Е. Особенности формирования инвалидности вследствие сахарного диабета в бюро медико-социальной экспертизы Российской Федерации в 2001—2005 гг. / В.Е. Панков // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. — 2007. — № 4. — С. 44-45.
Отримано 10.01.14 П
Вернигородская М.В., Забурьянова В.Ю., Вернигородский С.В.
Научно-исследовательский институт реабилитации инвалидов Винницкого национального медицинского университета им. Н.И. Пирогова
УРОВЕНЬ И СТРУКТУРА ПЕРВИЧНОЙ ИНВАЛИДНОСТИ
ВСЛЕДСТВИЕ САХАРНОГО ДИАБЕТА СРЕДИ ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА
Резюме. Изучено состояние первичной инвалидности (уровни, структура, региональные особенности, причины) при сахарном диабете среди населения молодого возраста в Украине. Проанализированы статистические данные центров и бюро медико-социальной экспертизы АР Крым, 23 областей Украины, г. Киева и Севастополя (всего 15 824 человека, в том числе 4403 лица молодого возраста) за 2007, 2009, 2011 гг. Установлено, что темп прироста уровня первичной инвалидности лиц в возрасте от 18 до 39 лет при сахарном диабете 1-го типа за пятилетний период составил 10,4 %, тогда как уровень инвалидности старших возрастных групп уменьшился на 14,9 %; величина темпа прироста по областям колебалась в значительных пределах. Основная причина инвалидности — это инвалидность вследствие общего заболевания, при сахарном диабете 1-го типа большое значение имеет инвалидность детства, тяжесть которой больше по сравнению с инвалидностью вследствие общего заболевания.
Ключевые слова: сахарный диабет, инвалидность.
Vernygorodska M.V., Zaburyanova V.Yu., Vernygorodsky S.V.
Research Institute for Rehabilitation of Disabled Persons of Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Vinnytsya, Ukraine
THE LEVEL AND STRUCTURE OF PRIMARY DISABILITY DUE TO DIABETES MELLITUS AMONG YOUNG PEOPLE
Summary. The state of the primary disability (levels, structure, regional characteristics, causes) in diabetes mellitus among young people in Ukraine was studied. Statistical data from centers and medical and social assessment institutions of Autonomous Republic ofCrimea, 23 regions ofUkraine, Kyiv and Sevastopol (total of15 824 people, including 4403 young people) have been analyzed for 2007, 2009, 2011. It was found that the rate of growth of primary disability level in persons aged from 18 to 39 years with type 1 diabetes mellitus per five years was 10.4 %, whereas the level of disability in older age groups decreased by 14.9 %; value of the rate of growth by regions vary considerably. The main cause of disability — disability due to a general disease, in diabetes mellitus type 1 childhood disability is of great importance, its severity is higher compared to disability due to general disease.
Key words: diabetes mellitus, disability.
