CC BY
33
Науковий вкник Н. 1ТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.4
Ключевые слова: кризис предприятия, подходы к определению кризисных явлений, событие, состояние, процесс.
Grynchyshyn Ya.N. Basic Approaches to the Definition of Enterprise Crisis
The main approaches to the definition of such enterprise crisis as the crisis-event, crisis-state and crisis-process are ssummarized and analysed. The separate subgroups of crisis as a process such as an unplanned process, sharpening of contradictions, phase of the life cycle are identified. The greatest acceptability of the process approach from the point of view of effective crisis management is grounded. The necessity of a broader, multidisciplinary approach to the definition of the crisis is emphasized. The main attention in this case is paid to such conditions for the functioning of enterprises at the present stage, as the problem of communication in times of crisis, information management.
Key words: enterprise crisis, approaches to determination of the crisis phenomena, event, state, process.
УДК 338.24:621 Доц. 1.М. Дашко, канд. екон. наук;
ст. викл. О.Я. Колещук, канд. екон. наук; ст. викл. О.Л. Зарицька, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
УРАХУВАННЯ ЧИННИКА РИЗИКУ ПРИ ВИБОР1 КРИТЕР1Ю УХВАЛЕННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ Р1ШЕНЬ НА П1ДПРИ6МСТВ1
Встановлено методолопчш принципи урахування чинника ризику при обгрунту-ванш критерто прийняття на шдприемствi швестицшних ршень. Визначено взаемозв'язки мiж показниками, що характеризуюсь швестицшний проект. Обгрунтова-но показник мiри швестицшного ризику. Побудовано формалiзований вигляд критерто прийняття найкращого швестицшного ршення. Встановлено можливост використання цього критерто при виршент завдань щодо управлшня швестицшним ризиком тд-приемства. Наведено послщовшсть управлiння iнвестицiйним ризиком шдприемства в процесi формування його швестицшного портфеля та при виборi найкращого джерела фшансування iнвестицiйних проектiв.
Ключовг слова: шдприемство, iнвестицiйне рiшення, ризик, показник ризику, кри-терiй, проект, управлшня.
Постановка проблеми. У процеш господарсько! д1яльност1 менеджери шдприемства ухвалюють р1зномаштш управлшсью ршення, що мають на мет створення необхвдних умов для досягнення поставлених цшей функцюнування суб'екта господарювання. При цьому р1зш ршення можуть в1др1знятися за сту-пенем свое! значущосп, зокрема стосовно величини отриманих внаслщок !х прийняття результата та потр1бних витрат кошпв на !х реал1защю. З ще! пози-цп, одними з найбшьш значущих для шдприемства е швестицшш р1шення, як! у переважнш бшьшосп випадюв потребують вкладення значних обсяпв швестицшних ресуршв та передбачають ютотне зростання фшансових результапв дь яльност суб'екта господарювання.
У процеш прийняття швестицшних ршень потр1бно зважати на те, що фшансов1 результати швестицшно! д1яльносп будь-якого шдприемства перебу-вають тд постшним впливом значно! кшькосп взаемопов'язаних чинниюв, нас-лщки дп бшьшост яких не можна повшстю передбачати. Це обумовлюе певну невизначенють умов та результапв швестицшно! д1яльносп, яка е 1манентною бшьшосл швестицшних проекпв.
На сьогодш значна частина iнвестицiйним проекпв, що реалiзуються вiтчизняними шдприемствами, особливо проекпв нововведень, виявляються невдалими: розмiри фшансових результатiв за цими проектами виявляються значно меншими, нiж 1х заплановаш обсяги. Однieю з причин цього е те, що у процеш прийняття iнвестицiйних рiшень та тд час обгрунтування вибору найкращого швестицшного рiшення серед декiлькох альтернативних розробни-ки iнвестицiйних проектiв недостатньо враховують фактор ризику. Тому з метою шдвищення ступеня обгрунтованостi прийняття швестицшних рiшень не-обхiдним е вдосконалення критерпв 1х ухвалення шляхом бшьш повного ураху-вання можливих загроз неотримання або недоотримання запланованих резуль-татiв вщ здiйснення iнвестицiйних проектiв.
Ступ1нь розроблення проблеми. Питання вироблення критерпв прийняття швестицшних ршень дослiджено у багатьох наукових працях. Цi критерп можна подшити на частковi, якi призначеш для прийняття лише окре-мих швестицшних ршень i мають, як правило, наближений характер, та загаль-ш. Прикладом часткових критерпв е показник питомих приведених витрат, який школи використовуеться при виборi найкращого варiанта технологи виго-товлення продукцп [1, с. 20-21]. Також до часткових критерпв прийняття швестицшного ршення потрiбно вiднести тi, що базуються на використанш шстру-ментарто теорп стратегiчних iгор, зокрема критерш вибору рацюнально! аль-тернативи, який запропоновано у робот [2, с. 7-8], що передбачае знаходження такого варiанта, який би за будь-яких умов передбачав отримання фшансових результапв не нижчих за середню 1х величину за ушею сукупнютю альтернативних варiантiв рiшень. Стосовно загального критерiю ухвалення швести-цiйних ршень, то бiльшiсть дослiдникiв, зокрема автори робгг [3, с. 132-137; 4, с. 91-107; 5, с. 27-28 та ш], розглядае в якосп нього максимум чисто1 тепе-ршньо! вартостi доходiв за проектами. Проте, незважаючи на низку позитив-них властивостей, цей критерш не повною мiрою враховуе чинник швестицшного ризику: таке врахування здшснюеться, як правило, шляхом збшьшення ставки дисконту за проектом на премж> за ризик у вщносному виразi. Проте процедура вибору певного числового значення ставки дисконту за проектами при використанш методу чисто1 тепершньо! вартостi не е достатньою мiрою обгрунтованою [6, с. 289-290].
Процеси розроблення та ухвалення швестицшних ршень на тд-приемствi потрiбно розглядати з точки зору того економiчного зиску, який от-римують вщ цього його власники. Своею чергою, цей зиск в остаточному тд-сумку повинен вiдобразитися у зростанш ринково1 вартостi суб'екта господарю-вання [7, с. 20-25; 8, с. 626; 9, с. 19-20]. З огляду на це, критерш максимуму ринково! вартосп доцшьно поширити i на випадок прийняття рiшень про вибiр найкращих варiантiв iнвестицiйних проекпв. Проте, таке поширення не зшмае проблему урахування чинником ризику у процес каmталiзацп сподiваних дохо-дiв за проектами, оскiльки сучаснi методи оцшювання ринково! вартостi як ок-ремих видiв майна, так i цiлiсних майнових комплексiв базуються на тих самих засадах, що i метод чисто! тепершньо! вартостi, i отже, не достатньо враховують чинник швестицшного ризику.
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2014. - Вип. 24.4
Мета дослщження полягае у розробленш методологiчних положень що-до обгрунтування критерiю прийняття на пiдприемствi iнвестицiйних рiшень з урахуванням чинника ризику шляхом: встановлення методолопчних принципiв такого врахування; визначення взаемозв'язюв мiж показниками, що характеризуюсь iнвестицiйний проект; обгрунтування показника мiри iнвестицiйного ризику; побудови форматзованого вигляду критерiю прийняття найкращого швес-тицiйного рiшення; встановлення можливостей використання цього критерто у виршенш завдань щодо управлiння iнвестицiйним ризиком тдприемства.
Основний матер1ал досл1дження. Обгрунтування критерто прийняття найкращого iнвестицiйного ршення мае передбачати попередне встановлення тих методолопчних засад, на яких повинен базуватися процес такого обгрунтування. Проведене дослщження показало, що до таких засад потрiбно вщнести таю принципи:
• необх1дтсть враховувати попереднш досвщ як даного тдприемства, так [ ш-ших тдприемств стосовно реал1заци швестицшних проекта стосовно чинни-юв, яю визначають р1вень ризику !х здшснення. 1накше кажучи, для обгрунто-ваного оцшювання ступеня ризику реал1заци швестицшного проекту необхщ-ною е наявтсть широкого масиву ретроспективно! шформаци про фшансов1 ре-зультати реал1заци шших швестицшних проекта з аналопчними до даного проекту характеристиками параметр1в, що впливають на ризиковашсть швесту-вання;
• оцшювання ризику реал1заци тдприемством швестицшного проекту ввдокрем-лено ввд оцшювання ризику кутвл1 даного тдприемства як цшсного майново-го комплексу або його частки. У випадку реал1зацп тдприемством швестицшного проекту, який ще тшьки плануеться здшснювати, ризик проекту потр1б-но оцшювати, передусш, з позицш самого тдприемства-швестора (враховуючи при цьому структуру можливих джерел фшансування проекту) 1, отже, немае потреби, принаймш на попередтх етапах оцшювання ризику, враховувати рь вень швестицшного ризику даного тдприемства з точки зору зовтштх по вщ-ношенню до нього суб'екта;
• урахування фактору ризику реал1зацп швестицшного проекту шляхом знижен-ня спод1ваних фшансових результата його здшснення на величину премп за ризик. Урахування цього фактору потр1бно здшснювати не шляхом включення преми за ризик у ставку дисконту за проектом (що характеризуется високим ступенем суб'ективносп), а за допомогою в1дтмання абсолютно!, тобто вира-жено! у грошових одиницях, величини ще! премп ввд розм1ру сподшаного доходу (математичного спод1вання доходу) за уама перюдами (роками) реал1заци даного швестицшного проекту. При цьому в якост доходу ввд реал1зацп проекту у загальному випадку повинна розглядатися сума прибутку та амортиза-цшних ввдрахувань за цим проектом.
Варто зазначити, що управлшня iнвестицiйним ризиком повинно зводи-тися в остаточному тдсумку до визначення найкращого з точки зору iнвесторiв стввщношення мiж рiвнем прибутковостi швестування та ступенем ризику такого швестування. При цьому iнвестори, розглядаючи iнвестицiйнi проекти, приймають рiшення про доцшьшсть реалiзацп цих проектiв на пiдставi трьох основних показникiв, а саме:
• спод1ваного прибутку (або чистого грошового потоку) вщ реал1заци проекту (в якоста цього показника, зокрема, може прийматися його середньор1чне прогноз-не значення протягом перюду реал1заци швестицшного проекту);
• вартост реалiзацп проекту, тобто суми потрiбних iнвестицiй у його здшснення;
• ршня ризику реалiзаци проекту (в якост цього показника може бути використа-но, зокрема, коефщент варiацп за середньоквадратичним або середньол1н1йним вщхиленням).
М1ж трьома вище перел1ченими показниками в умовах р1вноваги на ш-вестицшному ринку повинен юнувати певний взаемозв'язок, який задовольняе таю основш вимоги:
1. У випадку, якщо iснуе декiлька прийнятних швестицшних проектiв, що ха-рактеризуються однаковою вартiстю та тривалiстю експлуатацй, то iз збiльшенням ризику реалiзацп проекту математичне сподiвання прибутку (чистого грошового потоку) за ними повинно збшьшуватися.
2. У випадку, якщо гснуе декшька прийнятних iнвестицiйних проектiв, за яки-ми математичне сподiвання прибутку (чистого грошового потоку) та трива-лють 1х реалiзацil е однаковими, то iз збiльшенням ризику реалiзацil проекту його вартiсть повинна зменшуватися.
3. У випадку наближення рiвня ризику реалiзацil проекту до максимально можливого його значення вартасть проекту за фiксованого сподiваного прибутку (чистого грошового потоку) та тривалост його здшснення набли-жаеться до нуля.
4. Вартасть iнвестицiйного проекту за фжсованого сподiваного прибутку (чистого грошового потоку) та тривалост його здшснення зменшуеться про-порцiйно до зростання ризику реалiзацil проекту.
Враховуючи перел1чеш залежност м1ж показниками швестицшного проекту, пропонуемо формал1зувати взаемозв'язок м1ж ними у вигляд1 таких формул:
• у випадку, якщо термш експлуатацй проекту е необмеженим (наприклад, швес-тицшний проект передбачае куп1влю акцш пiдприемства):
де: В, Вр - вартють швестицшного проекту вщповщно у випадку, коли трива-лють його експлуатацй е необмеженою та коли ця тривалють е обмеженою; М - математичне спод1вання р1чного доходу за проектом (у випадку, коли трива-лють експлуатацй проекту е обмеженою, дохщ за ним, окр1м прибутку, повинен включати також 1 амортизацшш вщрахування); Eg - р1чна безризикова ставка дисконту у частках одинищ; Яф - фактичне значення показника ризику реал1за-цп проекту; Ятах - максимально можливе значення показника ризику реал1зацп проекту; Ек - ставка каштал1зацп доход1в за проектом, що являе собою суму норми вщшкодування кашталу та безризиково! ставки дисконту.
Якщо у формул! (1) подшити математичне спод1вання р1чного доходу за проектом М на вартють проекту В, то отримаемо залежшсть м1ж ризиком ш-вестування та середньою дохщшстю проекту:
(1)
• у випадку, якщо термш експлуатацй проекту е обмеженим:
(2)
Науковий вкник Н. 1ТУ УкраУни. - 2014. - Вип. 24.4
— M F ■ R
Д = M = Fg max (3)
Д„Р В п п ' ^ '
В Rmax - R4,
Дe Д„р - cepeдньopiчнa дoxiднicть пpoeкту у чacткax oдиницi.
Пpoвeдeнe дocлiджeння пoкaзaлo, щo oдним з нaйбiльш пpийнятниx го-газниюв oцiнювaння piвня iнвecтицiйнoгo pизику e кoeфiцieнт вapiaцiï зa ce-peдньoлiнiйним вiдxилeнням cпoдiвaниx peзультaтiв зa iнвecтицiйним ^oe^ том, який мoжe бути oбчиcлeнo зa фopмулoю
l = V¿|n,-M|xp,j : M, (4)
дe: l - кoeфiцieнт вapiaцiï зa cepeдньoлiнiйним вiдxилeнням cпoдiвaниx peзуль-тaтiв зa iнвecтицiйним пpoeктoм; „ - кiлькicть мoжливиx cитуaцiй (cтaнiв ^и-poди) зa дaним пpoeктoм; ni - вeличинa дoxoду зa пpoeктoм в i-тiй cmya^ï;
pi - iмoвipнicть нacтaння i-TOï cитуaцiï ^ pi = 1
Дo пoзитивниx влacтивocтeй пoкaзникa (4) як iндикaтopa piвня irnecra-щй^ш pизику вapтo вiднecти: пpocтoту poзpaxунку; пpoзopий eкoнoмiчний змicт; нaявнicть мaкcимaльнo мoжливoгo знaчeння (у випaдку нeвiд'eмниx ni знaчeння l нe мoжe пepeвищувaти 2). 3a тaкиx умoв пpи викopиcтaннi ^газни-кa pизику, щo визнaчaтьcя зa фopмулoю (4), виpaз (2) нaбувae тaкoгo вигляду:
M L Г
BP(M,l) = Ek V1 - 2 J. (5)
3 вищс виклaдeнoгo випивae, щo peaлiзaцiя пeвнoгo iнвecтицiйнoгo ^o-eкту e дoцiльнoю, якщo викoнуeтьcя тaкa нepiвнicть:
B^M^-RH (6)
Fk V -"max J
дe Bрф - фaктичнa вapтicть peaлiзaцiï iнвecтицiйнoгo пpoeкту.
Biдпoвiднo у випэдку, якщo icнуe дeкiлькa aльтepнaтивниx irnecra-цiйниx пpoeктiв, нaйкpaщий пpoeкт пoтpiбнo oбиpaти зa тaким кpитepieм:
Zi = Bpi - Bфi ® max, (7)
дe: Zi - фopмaлiзoвaний виpaз кpитepiю вибopу нaйкpaщoгo iнвecтицiйнoгo пpoeкту з уpaxувaнням pизику йoгo peaлiзaцiï; Bpi - poзpaxункoвa вapтicть i-то-гo пpoeкту, oтpимaнa зa фopмулoю (2), (i = 1, n); Bфi - фaктичнa вapтicть i-тoгo пpoeкту.
Bикopиcтoвуючи зaпpoпoнoвaнi вищe кpитepiaльнi пoкaзники, мoжнa виpiшити низку зaвдaнь щoдo упpaвлiння iнвecтицiйним pизикoм нa piвнi тд-пpиeмcтвa, зoкpeмa cфopмувaти paцioнaльну iнвecтицiйну пpoгpaму cуб'eктa гocпoдapювaння, якa пepeдбaчaлa б вcтaнoвлeння oбrpунтoвaнoгo cпiввiднo-шeння мiж piвнeм iнвecтицiйнoгo pизику тa cпoдiвaнoю дoxiднicтю ïï peaлiзaцiï ^eï пpoгpaми. Bpaxoвуючи виклaдeнe, упpaвлiння iнвecтицiйним pизикoм тд-пpиeмcтвa в npo^ci фopмувaння йoгo iнвecтицiйнoгo пopтфeля пoвиннo вклю-
„
чати таю основш етапи: збiр та оброблення шформацп про можливi швести-цшш проекти; оцiнювання ризику реалiзацп цих проекпв; подiл проектiв на групи взаемонепов'язаних мiж собою проектiв; попередне оцшювання доцшь-ностi реалiзацi! проекпв за кожною !х групою з використанням виразу (6), внас-лщок чого проекти у кожнiй груш будуть подiленi на тi, яю реалiзувати доцшь-но, та п, якi реалiзувати недоцiльно; оцiнювання рiвня недиверсифiкованого та диверсифiкованого iнвестицiйного ризику за кожним проектом у кожнш грут; оцшювання доцшьносп реалiзацп проекпв за кожною з груп з використанням виразу (6) без урахування рiвня диверсифжованого ризику у величин коефь цiента варiацп; визначення груп проекпв та окремих проектiв у кожнш з груп, яю доцшьно реалiзувати, включивши !х у загальний швестицшний портфель пiдприемства.
Важливим напрямом управлшня iнвестицiйним ризиком, який також мо-же бути реалiзованим за допомогою запропонованих критерiальних показникiв, е вибiр найкращих джерел фiнансування швестицшно! дiяльностi. Зокрема, як альтернативнi джерела фшансування можуть бути банкiвський кредит та внес-ки у статутний каттал пiдприемства. Проведене дослiдження показало, що у бшьшосп випадюв за першим видом джерел фшансування коефщент варiацп сподiваних доходiв iнвесторiв е вищим, але й бiльшою е величина математич-ного сподiвання цих доходiв. Маючи данi про показники математичного сподь вання доходiв та коефщента варiацп за обома джерелами фшансування, !х зна-чення потрiбно пiдставити у формулу (7) та обрати найкраще з цих двох джерел. При цьому значення Бф1 у даному випадку буде дорiвнювати нулю, оскшь-ки фшансування здшснюеться виключно за рахунок зовшшшх джерел коштiв. Застосування запропонованого тдходу до вибору джерела фiнансування швес-тицiйних проектiв у практицi швестицшно! дiяльностi пiдприемства дасть змо-гу оптимiзувати спiввiдношення мiж рiвнем швестицшного ризику та сподiва-ною прибутковютю вкладених iнвестицiй.
Висновки та перспективи подальших досл1джень:
1. Урахування фактору ризику реал1зацп 1нвестиц1йного проекту доцшьно здшснювати не шляхом включення премп за ризик у ставку дисконту за проектом (що характеризуеться високим ступенем суб'ективностГ), а за допомогою вщшмання абсолютно!, тобто виражено! у грошових одиницях, величини ще! премИ в1д розм1ру спод1ваного доходу (математичного сподь вання доходу) за ушма пер1одами (роками) реал1зацИ даного швестицшного проекту.
2. Проведене дослщження показало, що одним з найбшьш прийнятних показ-ник1в оц1нювання р1вня 1нвестиц1йного ризику е коеф1ц1ент вар1ацп за се-редньол1н1йним в1дхиленням спод1ваних результат1в за 1нвестиц1йним проектом.
3. Використовуючи запропонований шдхщ до урахування фактору ризику при оцшщ ефективноста та доц1льност1 реал1зацИ 1нвестиц1йних проекпв, 1нвестор може зд1йснити обгрунтований виб1р найкращого з цих проект1в. Це дасть змогу п1двищити ступ1нь обгрунтованосп прийняття 1нвести-ц1йних р1шень на тдприемств1, зменшити 1мов1рн1сть пог1ршення його фь нансового стану та покращити сшввщношення м1ж р1внем ризику та сподь
Науковий вкник Н. 1ТУ Укра'1'ни. - 2014. - Вип. 24.4
ваною дохщшстю реатзацп iнвестицiйних проекпв, яю плануе здiйснити тдприемство.
4. Подальшi дослiдження проблеми побудови критерпв прийняття швести-цiйних рiшень з урахуванням чинника ризику потребують розгляду ситу-ацп, коли рiвень ризику проекпв змiнюеться у часi.
Л1тература
1. Гришко В.А. Показники та методи оцшювання шновацшного потенщалу машинобуд1в-них тдприемств / В.А. Гришко // Схщ. Аналггично-шформацшний журнал. - Донецьк : Вид-во Укра'нський культуролопчний центр. - 2010. - N° 7(107). - С. 18-21.
2. Гончар М.Ф. Вдосконалення мехашзму прийняття управлшських ршень щодо рацюна-л1зац11 структури джерел фшансування швестицшних проек™ розвитку шдприемства / М.Ф. Гончар, О.Ю. Смельянов // 1нвестици: практика та досвщ : наук.-практ. журнал. - 2009. -№ 3. - С. 6-9.
3. Яковлев Ю.П. Контролшг на баз1 шформацшних технологш / Ю.П. Яковлев. - К. : Центр навч. л^-ри, 2006. - 318 с.
4. Лудченко Я.О. Оцшка економ1чно1 ефективносп швестицшних проектов / Я.О. Лудчен-ко. - К. : Вид-во "Ельга", "Нжа-Центр", 2004. - 208 с.
5. Стадницький Ю. Економ1чний виб1р оптимальних технологш: мжро- та макроеконом1ч-m аспекти : монограф1я / Ю. Стадницький, А. Загороднш, О. Каштанець, О. Товкан. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2006. - 320 с.
6. Скворцов 1.Б. Ефектившсть швестицшного процесу: методолопя, методи i практика : монограф1я / 1.Б. Скворцов. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2003. - 312 с.
7. Мендрул О.Г. Управлшня варпстю пiдприемств : монографiя / О.Г. Мендрул. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 272 с.
8. Ван Хорн Д. Основы финансового менеджмента / Д. Ван Хорн, Д. Вахович. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 992 с.
9. Круш П.В. Оцшка бiзнесу / П.В. Круш, С.В. Полщук. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 264 с.
Дашко И.М., Колещук О.Я., Зарыцька О.Л. Учет фактора риска при выборе критерия принятия инвестиционных решений на предприятии
Установлены методологические принципы учета фактора риска при обосновании критерия принятия на предприятии инвестиционных решений. Определены взаимосвязи между показателями, которые характеризируют инвестиционный проект. Обоснован показатель меры инвестиционного риска. Предложен формализованный вид критерия принятия наилучшего инвестиционного решения. Определены возможности использования этого критерия при решении задач управления инвестиционным риском предприятия. Приведена последовательность управления инвестиционным риском предприятия в процессе формирования его инвестиционного портфеля и при выборе лучшего источника финансирования инвестиционных проектов.
Ключевые слова: предприятие, инвестиционное решение, риск, показатель риска, критерий, проект, управление.
Dashko I.M., Koleshyk O. Ya. Zarushka O.L. Concerning Risk Factor when Choosing Criterion of Investment Decisions at an Enterprise
Methodological principles of concerning risk factor when choosing criterion of investment decisions at the enterprise are formulated. Interdependence between indicators characterizing an investment project is stated. The investment measure index is justified. The format type of criterion of the best investment decision is offered. The possibilities for the use of this criterion are identified at the managerial decision concerning the investment risk of the enterprise. The sequence of investment risk management of the enterprise in the process of creating its investment portfolio and in selecting the best source of financing for investment projects is completed.
Key words: enterprise, investment decision, risk, index, criterion, project, management.
