CC BY
10
10. Windapo, A. Evaluation of the Satisfaction Metrics used by Stakeholders on Large Engineering Projects [Text] / A. Windapo, G. Camata // Journal of Engineering, Project and product Management. - 2015. - Vol. 5, Issue 2. - P. 82-90.
11. Осауленко, И. Система показателей деятельности регионального проектного сообщества [Текст] / И. Осауленко // Australian Journal of Education and Science. - 2015. - Vol. II, № 2(16). - P. 193-199.
12. План реашзацп Стратеги розвитку Черкасько! обласл на перюд 2015 - 2017 роки [Електронний ресурс]. - Черкаси, 2015. -Режим доступу: http://www.ck-oda.gov.ua/docs/2015/01072015_econom.pdf
13. Осауленко, И. Трансформация региональных проектно-ориентированных структур [Текст] / И. Осауленко // Cambridge Journal of Education and Science. - 2015. - Vol. V, № 2(14). - P. 302-308.
14. Alonso, A. M. Cluster Analysis in Epidemiological Data (Matlab) [Text] / A. M. Alonso // Journal of Modern Applied Statistical Methods. - 2006. - Vol. 5, Issue 1. - P. 273-280.
15. Sim, K. A Survey on enhanced subspace clastering [Text] / K. Sim, V. Gopalkrishnan, A. Zimek, G. Cong // Data Mining and Knowledge Discovery. - 2013. - Vol. 26, Issue 2. - P. 332-397. doi: 10.1007/s10618-012-0258-x
-□ □-
Показано, що супроводження зада-ного рiвня працездатностi систем аваршного захисту АЕС е ризиковою про-грамою, яка складаеться iз окремих проектiв вiдповiдно до плану супроводження. Побудована математич-на модель iмовiрностi катастрофiч-ного результату на АЕС. Розроблено план проектног дiяльностi вiдповiдно до циклу Шухарта-Демтга
Ключовi слова: управлтня програ-мами та проектами, безпека АЕС, системи аваршного захисту, управлтня ризиками
□-□
Показано, что сопровождение заданного уровня работоспособности систем аварийной защиты АЭС является рисковой программой, которая состоит из отдельных проектов в соответствии с планом сопровождения. Построена математическая модель вероятности катастрофического исхода на АЭС. Разработан план проектной деятельности в соответствии с циклом Шухарта-Деминга
Ключевые слова: управление программами и проектами, безопасность АЭС, системы аварийной защиты,
управление рисками -□ □-
УДК 004.942:691.342
|DOI: 10.15587/1729-4061.2016.65641]
УПРАВЛ1ННЯ ПРОГРАМОЮ СУПРОВОДЖЕННЯ СИСТЕМ АВАР1ЙНОГО ЗАХИСТУ АЕС
0. С. Савельева
Доктор техычних наук, доцент* E-mail: okssave@gmail.com
1. I. Становська
Кандидат техычних наук** E-mail: iraidasweet07@rambler.ru Т. В. Б i б i к
Кандидат техшчних наук Кафедра атомних електростанцт та шженерноТ теплофiзики Нацюнальний техшчний ушверситет УкраТни «КиТвський пол^ехшчний шститут» пр. Перемоги, 37, м. КиТв, УкраТна, 03056 E-mail: bibik@npp-osi.kiev.ua К. I. Березовська* E-mail: berezovska@gmail.com *Кафедра нафтогазового та хiмiчного машинобудування*** **Кафедра вищоТ математики та моделювання систем*** ***Одеський нацюнальний полЬехшчний уыверситет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, УкраТна, 65044
1. Вступ
Безпека проектноТ дiяльностi ткно пов'язана з по-няттям «ризик проекту». Коли мова йде про безпе-ку АЕС, кнуе двi групи ризиюв: ризики зовшшшх впливiв (наприклад, техногенних катастроф або ди-версшних дш) [1, 2] i ризики внутршшх процеив (наприклад, старшня обладнання та засобiв контролю, тестовi втручання в роботу систем, помилки персоналу, тощо) [3-5]. Тому й програма супроводження систем захисту АЕС повинна оперативно реагувати на ризики обох груп, вчасно та ефективно «перемикати-ся» мiж ними.
Актуальшсть роботи в даному напрямку визнача-еться також суттевими економ1чними втратами, як супроводжують нав1ть малозначш порушення в робот АЕС, до яких, безумовно, треба додати велик сустль-т, еколопчш, медичш та шш1 проблеми.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
Головна проблема першо! групи ризиюв - !х рап-тов1сть, а головна проблема друго! полягае в тому, що будь-яке планове вторгнення в роботу системи аваршного захисту атомно! електростанцп (САЗ АЕС)
©
гльп
пов'язане зi зниженням безпеки [5]. Тому при виконан-т програми - реалiзащi всiх 11 проектiв - необхщно на кiлькiсному рiвнi та у реальному чаи управляти ризиками зниження безпеки АЕС, надшшстю 11 систем, не дозволяючи 1м опускатися нижче допустимого рiвня [6, 7].
На жаль, очевидшсть тако'1 концепцii не гарантуе виконання мши: згадаемо, що аварiя на ЧАЕС вщбула-ся саме в процеа «вторгнення» у 11 роботу виконавщв проекту, покликаного контролювати i тдтримувати систему 11 захисту! Кiлькiсне управлшня ризиками може бути здiйснене тшьки з використанням адекват-них математичних моделей врахування вах чинникiв, що впливають на надiйнiсть роботи АЕС, у тому числ^ зовнiшнiх [5-8].
АЕС, як i будь-який складний технiчний об'ект, постiйно перебувае в динамiчному оточеннi, тобто в процес експлуатаци пiддаеться впливу безлiчi сто-хастичних подiй, що приводять iнодi до виникнення рiзного роду наслвдюв, не завжди сприятливих з по-гляду безпеки системи в щлому. Невизначенi поди, якi у випадку виникнення мають негативний вплив, щонайменше, на одну iз цiлей проекту називаються ризиками проекту [9].
Якщо мова йде про проекти, пов'язаш з дiяльнiстю АЕС, то до ризиюв, у першу чергу, вщносяться зовшш-нi подii, що штенсивно протiкають (ЗП): змiни параме-трiв навколишнього середовища (температури, тиску, вологосп, радiацiйного опромiнення, складу хiмiчних розчишв) [5, 9] або сейсмiчнi впливи, що ввдповвдають максимальному розрахунковому землетрусу (МРЗ) або проектному землетрусу (ПЗ) [7, 10].
САЗ АЕС мае, як мжмум, три особливоси, що рiзко ускладнюють 11 обслуговування протягом жит-тевого циклу: по-перше, як i будь-яка технiчна система, вона старiе (втрачае працездатнiсть), по-друге, 11 неможливо зупинити навиь на короткий час для проведення проф^актики та ремонту, i по-трете, вщ-повiдальнiсть за недопущення катастрофи насильки велика, що 11 неможливо вимiряти в будь-яких еквь валентних одиницях, використовуваних у сустльст-вi [11, 12].
Сюди слiд додати динамiчне оточення програми: пiд час 11 здшснення постiйно змiнюеться зовнiшне i внутрiшне середовище, багато дiй доводиться здшс-нювати в умовах невизначеност та загрози надзвичай-них ситуацш, у цих умовах програма супроводу САЗ АЕС складаеться з послщовних проекпв монiторингу працездатностi та, при необхщносп, 11 вiдновлення, 1х доводиться робити в процеа функцiонування САЗ в динамiчному оточенi, при цьому, кожний цикл роботи, е самостшним проектом: вш мае явно виражеш унiкальнiсть, змiст i цШ, час початку та закiнчення i обмеженi ресурси [7].
Для досягнення ще'1 мети в роботi були розв'язаш такi задачi:
- обгрунтований план супроводження квалiфiкацii обладнання САЗ як програми, яка тддаеться ризикам;
- побудована математична модель iмовiрностi ката-строфiчного результату на АЕС;
-створеш головнi атрибути програми супроводження квалiфiкацii обладнання САЗ АЕС;
- розроблено план проектно'1 дiяльностi вiдповiдно до циклу Шухарта-Демшга.
4. Моделi i методи управлшня програмою супроводження систем аварiйного захисту АЕС
4. 1. Супроводження квалiфiкащ¡ обладнання САЗ як програма, що шддаеться ризикам
Якщо ЗП не проходять безслвдно для АЕС, то в останнш виникають так назван початковi подii авари (ППА), небезпечш не стiльки самi по соб^ скiльки сво-1ми можливо катастрофiчними наслiдками, оскiльки ППА породжують залежш небезпечнi поди (НП), якi е 1хшм наслiдком (рис. 1).
РИЗИКИ ПРОГРАМИ
Рис. 1. Ризики програми, пов'язаш з динамiчним оточенням АЕС, i 1х наслiдки — вихщш подil (ВП)
Наприклад, ЗП - землетрус, ППА - розрив трубопроводу, НП - рiзкий стрибок тиску. Ва роз-глянутi подП (ЗП, ППА, НП) бшарш (вiдбулося - не вщбулося), тому, з облiком стохастичносп, 1х можна оцiнити кiлькiсно у виглядi ймовiрностi настання (вiдповiдно, рЗП, рППА та рНП), що залежить вiд часу. Оскiльки мiж ЗП, ППА та НП шнуе причинно-наслвд-ковий зв'язок, можна записати:
РнпО;Н[РППАО; РЗП)]. (1)
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослiдження е тдтримка на припустимому рiвнi безпеки АЕС при реалiзацii планового та над-звичайного проектiв програми супроводу систем 1х захисту шляхом розробки i впровадження таких про-екпв, заснованих на нових методах та швидкоджчих моделях розвитку подiй в об'екп захисту.
Як зазначалося вище, безумовним прюритетом функцiонування АЕС е 11 безпека. З урахуванням (1) юльюсно цю безпеку можна ощнити так:
ШР^)=1-%ППА (t, РЗП)]. (2)
На жаль, ситуащя, коли 1БР=1, недосяжна (хоча б через землетруси, яким не можна запобити), адже пов-
шстю запобити ЗП не можна, а ППА - украй складно. Тому, для того, щоб не допустити розвиток ППА в НП, у складi АЕС завжди шнуе САЗ, що вщслщковуе ППА та нейтралiзуе ïx.
Таким чином, САЗ у складi АЕС вдаграе роль свое-рiдного iмунного центру, готового в будь-який момент виявити, локалiзувати та лшвщувати, не допустити розвитку основних ППА, що загрожують безпецi сис-теми в цiлому (рис. 1).
Справедливой заради слiд зазначити, що окре-мi НП також навряд чи можуть привести до ката-строфiчниx наслiдкiв, - для цього повинне вщбу-тися сполучення декшькох НП, про що мова йтиме нижче.
Очевидно, що зниження працездатност встатку-вання САЗ АЕС приводить до зб^ьшення ймовiрностi виникнення аварiйноï ситуацп.
Оцiнка працездатностi встаткування - це тдтвер-дження того, що конструкщя, система або елемент у межах усього термшу служби будуть виконувати покладеш на них функцп як при нормальнш експлуа-тацiï, так i при ризиках з урахуванням характеристик середовища, у якiй вони функцюнують.
Квалiфiкацiйнi вимоги до встаткування - це сукупшсть максимальних значень «твердих» пара-метрiв ЗП, при яких повинна бути забезпечена пра-цездатшсть обладнання протягом необxiдного часу.
Досить специфiчним зовнiшнiм впливом (ризи-ком) на АЕС i САЗ е також комплекс заxодiв щодо супроводу обладнання цих систем. Щ впливи, з одного боку, необхщш для пiдтримки працездатностi обладнання а, отже, i заданого рiвня безпеки, а з шшо-го, - самi представляють ризик, - небезпеку, - осюль-ки не можуть не впливати на природний плин проце-сiв на АЕС.
Супровщ САЗ АЕС, являючи собою постiйний i неперервний процес, фактично розпадаеться на окремi цикли, кожний з яких вщбуваеться в рiзниx умовах, мае, завдяки цьому, ушкальшсть, кiнцевi строки i яскраво виражену мету, що робить кожен цикл супро-воду окремим проектом.
Вид^имо три можливостi спiльного в час вико-нання програми супроводу деякоï ЗП, наприклад, землетрусу:
- протягом виконання програми супроводу земле-трус не вщбуваеться (найбiльш часта можливiсть);
- тривалшть землетрусу повнiстю входить у трива-лiсть одного проекту;
- тривалшть землетрусу починаеться при виконан-нi одного проекту та закшчуеться при iншому.
Оскiльки тривалiсть окремих проекив нараховуе тижнi, а землетрусу - хвилини, а границ мiж проектами нечiткi, третьою можливштю можна зневажити.
Розглянемо циклограму розвитку небезпечноï си-туацiï, аж до настання НП (рис. 2).
Основний проект супроводу квалiфiкацiï обладнання САЗ АЕС (плановий Проект 1 на циклограм^ виконуеться неперервно, незалежно вщ настання ЗП. При настанш ЗП (його тривалшть на циклограмi для наочноси перебiльшена) починаеться «нове життя» Проекту 1. На циклограмi це позначено появою над-звичайного Проекту 2. Останнш дiе пльки вiд моменту початку ЗП i до компенсацп виникаючих при цьому НП.
На циклограмi позначено також затзнюванням мiж початком ППА та початком НП. Ця важлива для розвитку подш обставина буде розглянута нижче.
te h t
Рис. 2. Циклограма розвитку небезпечно1 ситуацп шд час реалiзацi1 програми супроводу САЗ АЕС: ^ — час початку Проекту 1 по вщновленню працездатносп обладнання
САЗ АЕС; ^ — час початку ЗП (землетрус), початок Проекту 2 по лквщаци насждмв ЗП; t2 — час настання ППА, tз — час закшчення ЗП (землетрус); t4 — час настання НП; ^ — час лквщацп ППА; t6 — час лквщацп НП,
закiнчення Проекту 2; t7 — час закiнчення Проекту 1
4. 2. Математична модель iмовiрностi катастрофiч-ного результату на АЕС
Модель розвитку небезпеки. Якщо ощнювати без-пеку АЕС за значенням 1БР, а також виходячи зi спiввiдношень (1) i (2), можна прийти до висновку, що головним показником безпеки е величина ймовiрностi настання небезпечно1 поди рНП.
Нехай вiдомий розподiл ймовiрностей ризику в часi PЗП(t), а також iмовiрностi того, що ППА наступить ^ппа-Ъзп) пiсля того, як вщбулася ЗП: PппА(tппА-tзп), i того, що НП наступить через (;НП-^ПА) тсля того, як вiдбулися ППА (iмовiрнiсть запiзнювання): рНП^НП-
-tППА).
Тад можна записати:
рНП (^НП^РЗПООРППА^ППА^ЗПУРНП^НП^ППАХ (3)
або
IБР(tнп)=1-рзп(t)•рппА(tппА-tзп)•рнп(tнп-tппА). (4)
Таким чином, знаючи закони розподiлу ствмнож-никiв правоï частини (3), можна розрахувати 1БР сис-теми для будь-якого моменту часу, як це ^юструють графжи прикладу на рис. 3.
Як видно з рис. 3, небезпека, наприклад, землетрусу, хоч i мала, але не дорiвнюе нулю, i закон ïï розпод^у можна вважати рiвномiрним через практичну неперед-бачувашсть такого ВР.
Якщо землетрус вщбувся пiд час t1, то починае ро-сти ймовiрнiсть ППА, а поим, через деяке затзнюван-ня i НП. У тдсумку, падае 1БР станцiï, досягаючи мь нiмуму разом з максимумом iмовiрностi НП. Надiйно працююча САЗ АЕС повертае значення ймовiрностей до вихвдного припустимого стану.
Рзп(0
рппа('
Рнп(')
1БР
'1 '4 'макс небезпеки '
Рис. 3. Значення 1БР, отриманi розрахунком по (4) при вщомих розподiлах рве, Рппа та thn
4. 3. Атрибути програми супроводу квалiфiкацiï обладнання САЗ АЕС
Основними атрибутами програми супроводу кваль фжацп обладнання САЗ АЕС е ïï мiсiя i цШ, час i ре-сурси проекпв, що становлять програму, а також чут-ливiсть цiлей до невизначеностей (ризиюв) програми.
Для формулювання мiсiï та основних цiлей програми розглянемо схему, наведену на рис. 4.
1БР,
Plan, Do, Check
Action
Один проект програми супроводу САЗ АЕС
Рис. 4. Змша ймовiрностi безвщмовно'| роботи АЕС у мiру зниження i вщновлення працездатносп САЗ протягом проекту: 1, 2 — плановий сценарш; 2' — катастрофiчний сценарiй
Таким чином, фактично, тд час експлуатацп АЕС реалiзуються два: проекти загальноТ програми, яю до-повнюють та взаемодтть один з одним:
- проект тдтримки заданого рiвня працездатностi обладнання САЗ АЕС;
- проект лжввдацп наслщюв ризикiв, викликаних зовнiшнiми непереборними силами.
Глибина взаемодп проектiв визначаеться, у першу чергу, Тхньою загальною мiсiею: захист персоналу, населення та навколишнього середовища вiд непри-пустимого (перевищуючого дiючi норми) радiацiйного впливу. Проекти поеднуе також загальна головна мета: вщновлення втраченого в результат поступових або раптових ввдмов обладнання штатного значення ймо-вiрностi безвщмовно'Т роботи АЕС при одночасному недопущенш навiть короткочасного зниження 1БР нижче заданого рiвня, пов'язаного з реалiзацiею програми та з ризиками, а також багато загальних щлей бшьше низьких рiвнiв (рис. 5).
Рис. 5. МПая i дерево цтей програми супроводу САЗ АЕС
На першому етапi вiдбуваеться «планове» зниження 1БР АЕС до рiвня IБРmin план, при якому подальша експлуатацiя АЕС стае небезпечною (лiнiя 1, етапи Plan, Do, Check).
Далi вiдповiдно до планового сценарж вщнов-лення рiвня 1БР (етап Action) повинне вiдбуватися по лши 2 (рис. 4) заметь лiнiï 1', рух уздовж якоТ вщбу-вався б, якби не реалiзовувалася програма супроводу САЗ АЕС.
Однак непередбачеш обставини, ризики, напри-клад землетрус, можуть привести до небажаного сце-нарiю 2' с катастрофiчними наслiдками. Тому в про-грамi супроводу передбачений другий - надзвичайний рiвень iмовiрностi безпечноТ роботи АЕС - IБРmin надзв. Коли 1БР опускаеться до цього рiвня, автоматично запускаеться додатковий, надзвичайний проект су-проводу.
Час проектiв - найважливша характеристика, об-межена зверху сумою часу на виконання операцш проекту. Чим менше час, затрачуваний на проект, тим менше «провалiв» у працездатностi встаткування i тим менше максимальна ймовiрнiсть аварiйноi ситуацп протягом життевого циклу САЗ АЕС.
Час першого проекту зб^аеться з початком i закш-ченням вiдповiдного циклу супроводу САЗ АЕС, час другого - визначаеться конкретним видом ЗП i його наслщками.
Ресурси проекпв. Головне обмеження, що супрово-джуе вiдомi проекти, - економiчне, але у випадку АЕС цей ресурс можна вважати практично невичерпним, тому що витрати на лжвщащю наслщюв аварп на АЕС iз урахуванням людського фактора та екологп в порiв-няннi з витратами на створення та супровщ САЗ АЕС нескшченно великi.
Анал1з чутливость У процес аналГзу встановлю-еться, у якому ступеш невизначешсть кожного проекту вщбиваеться на дослщжуванш мет1 програми, якщо шш1 невизначеш елементи приймають базовГ значення [13, 14].
Виб1р ризиюв проекту заснований на «Остаточному перелжу вихщних подш, у результат! яких виника-ють «твердЬ» умови оточення».
Для аналГзу використали практичний досввд екс-плуатацп дГючих в Укра!ш АЕС i моделГ розвитку подш на АЕС [14-16]. Середнi значення зовтштх впливiв: землетрус - 4 бали, помилковi дп персоналу - 6 балiв (по 10-бальнiй шкалГ), тиск - 760 мм рт. ст., температура - 20 С, волопсть - 70 %, домГшки у водГ - 2 %. Розраxунковi змши цих параметрiв: ±10 %.
4. 4. Проектна дiяльнiсть вiдповiдно до циклу Шу-харта-Демiнга
Представимо поточний плановий проект супроводу квалiфiкацii обладнання САЗ АЕС, про яке йшла мова вище, у виглядГ циклу Шуxарта-Демiнга (PDCA [17]) (юльце на рис. 6), доповненого можливГстю переходу в будь-який момент до надзвичайного проекту.
Цикл PDCA починаеться Гз планування (Plan) про-ектно! дГяльностГ, що полягае в обробщ вихщних -рГзних для кожного окремого циклу - даних проекту: перелжу тестованого обладнання та базовий рГвень працездатност кожно! його одиницГ
ДалГ виконуеться оптимГзащя перелжу обладнання з метою зменшення обсягу «баластових» роби та, в остаточному тдсумку, зниження тривалост операцш-но! частини проекту.
Рис. 6. Проектна дiяльнiсть по шдтвердженню працездатностi САЗ АЕС: «традицшний» цикл Шухарта — Демiнга поточного планового проекту плюс надзвичайний проект
Наступний етап (Do) полягае в практичнш оцшщ поточного стану обладнання. Для цього використа-ються практичш методи вГзуального огляду, рГзного виду випробування, а у випадку розвиненого матема-тичного забезпечення - моделювання «поводження» обладнання в рГзних умовах.
На етат Check на тдставГ результатГв оцшки виконуеться тестування працездатност обладнання з повним або частковим тдтвердженням тако!.
Результати цього етапу використаються далГ на плановому етат «А^гопплан», де виконуеться активне втручання в дГяльшсть обладнання з метою його ввд-новлення. Тут же виконуеться передексплуатацшна тдготовка доставлених та розроблювальних на мшщ елементГв обладнання.
ДалГ цикл знову повертаеться на етап «Plan», де на тдставГ нових вихщних даних знову розробляються заходи, спрямоваш на збереження заданого рГвня пра-цездатностГ для наступного циклу.
Традицшний цикл Шухарта - Демшга доповнений надзвичайним етапом «А^гопнадзв», перехвд до якого може вщбутися вщ кожного Гз чотирьох «звичайних» етатв, а саме вщ того, на якому перебував цикл тд час початку негативно! ЗП. Загальна схема проекту супроводу квалГфжацп обладнання САЗ АЕС без нега-тивних ЗП у свГтлГ циклу Шухарта - Демшга наведена на рис. 7.
Як вказувалося вище, якщо 1БР САЗ АЕС у результат будь-яких обставин (ЗП, «внутрГшш» аварп, дГя персоналу, i т. п.) падае нижче встановле-ного порога IБРmin надзв, вщбуваеться автоматичний перехщ системи (на якому б етат загального циклу вона не перебувала) на додатковий надзвичайний етап.
Для рГшення завдання десинхро-шзацп використали математичш мо-делГ елементГв як динамГчних систем, що рухаються в час в просторГ сво!х сташв. Застосовуючи до моделей пе-ретворення [18], одержували фазовГ дГаграми, як дозволяли контролюва-ти ефектившсть десинхрошзацп на етапах проектно-операцшно! дГяль-ность
Як указувалося вище, якщо 1БР САЗ АЕС у результат будь-яких обставин (ЗП, «внутрГшш» аварп, дГя персоналу, i т. п.) падае нижче встанов-леного порога IБРmin надзв, вщбуваеть-ся автоматичний перехщ системи (на якому б етат загального циклу вона не перебувала) на додатковий надзви-чайний етап.
Для рГшення завдання десинхрошзацп використали математичш мо-делГ елементв як динамГчних систем, що рухаються в час в просторГ сво!х сташв. Застосовуючи до моделей пе-ретворення [21], одержували фазовГ дГаграми, як дозволяли контролюва-ти ефектившсть десинхрошзацп на етапах проектно-операцшно! дГяль-ность
о О
.S
и
=
о
•■в
УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТОМ СУПРОВОДЖЕННЯ КВАЛIФIКАЦIÏ ОБЛАДНАННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ АЕС
1. Обробка проектних вихiдних даних для мвдтвердження працездатностi обладнання
JT
Оптимiзацiя перелiку обладнання, що мвдлягае ква. ii<|)ik'<ii|M
Критерiï оптимiзацiï
Склад pa6iT
H. I
Групування
3. Ощнка моточного стану мрацездатност обладнання
Вiзуальний огляд
Вимробування:
- функщональнц
- TepMÏ4m;
- pадiацiйнi;
- експлуатацiйнi:
- вiбpацiйнi.
П
Аналiз: - сейсм1чна категоpизацiя систем i елемент1в, важливих для безпеки.
Моделювання:
- «поведшка» систем i елемент1в в аваpiйних i поставаршних умовах.
4. П1дтвердження мрацездатност
Пpацездатнiсть обладнання пiдтвеpджена
Пpацездатнiсть обладнання не пiдтвеpджена
Пpацездатнiсть обладнання частково пiдтвеpджена
5. Пщвищення мрацездатностî обладнання до заданого ршня
1снуючого
I
Що поставляеться
Що pозpоблюеться та виготовляеться
3. Ощнка моточмого стану
Встановлення квалiфiкацiйних
Вiдновлення
Встановлення та
забезпечення квалiфiкацiйних
Ж.
6. Розробка i здiйснення коригувальних заходiв, смрямованих на збереження заданого рiвня мрацездатностi обладнання
Рис. 7. Загальна схема проекту супроводу квалiфiкацiï обладнання САЗ АЕС у cbî™î циклу Шухарта-Демшга
5. Обговорення результатiв дослщжень програми супроводження систем аварiйного захисту АЕС
Як вщомо, атомнi електростанцп достатньо довго працюють в штатному режим^ пiд час якого iснуючi системи захисту пiдтримують на прийнятному рiвнi лише свою працездатнiсть, що обумовлено як техно-логiею отримання електроенергп на станцiяx такого типу, так i великою вщповщальшстю за будь-яю по-рушення в дiяльностi АЕС. Пiд час управлiння пла-новими проектами, що входять до програми супрово-дження такого режиму, система постшно вщслвдковуе значення iмовiрностi безвiдмовноï роботи станцп та органiзовуе, якщо виникае потреба, заходи з повернен-ня цих значень до припустимих меж.
Науковою новизною роботи е те, що техшчш мож-ливосп та оргашзацшш заходи (iнструкцiï), передба-
ченi запропонованою загальною системою тдтримки управлiння проектами безпеки АЕС, демонструють дуалiзм: з одного боку, система, як i рашше, тдтримуе планову програму штатного режиму, а з шшого, - де-монструе постiйну готовнiсть швидко, з будь-якого етапу плановоï програми, перейти до надзвичайного проекту, тд час виконання якого вона забезпечуе включення додаткових техшчних можливостей та ор-ганiзацiйниx iнструкцiй для персоналу, необхщних для надтермiновиx дiй при виникненш серйозних тех-ногенних або природних небезпек.
Нова схема, яка мштить надзвичайнi проекти, що заздалепдь теxнiчно та органiзацiйно передбачеш та спланованi, забезпечуе головну свою перевагу: митте-ву реалiзацiю необхщних заxодiв втручання в штатну роботу АЕС, яю попереджують переxiд раптових ви-xiдниx подiй в стан серйозних техногенних катастроф.
6. Висновки
В результат проведених дослщжень розроблена система тдтримки прийняття ршень при супрово-дженнi засобiв безпеки АЕС та створеш нормативнi акти, яю регламентують послiдовнiсть дiй персоналу при виникненш надзвичайних ситуацiй.
1. На пiдставi результатiв вивчення досввду екс-плуатацп АЕС проаналiзованi проектш ризики систем супроводження безпеки АЕС: несподiване виникнення зовнiшньоi (наприклад, землетрус) або внутршньо'1 (наприклад помилковi ди персоналу) небезпек. Обгрун-тований план пiдтримання задано'1 квалiфiкацii об-ладнання систем аваршного захисту як програми, яка постшно пiддаеться зовнiшнiм та внутршшм ризикам.
2. Запропоновано мехашзм та побудовано матема-тичну модель ймовiрностi головних аспектiв виникнення катастрофiчного результату в дiяльностi АЕС, пов'я-заного iз зовнiшнiми та внутршшми втручаннями в 11 дiяльнiсть. Механiзм мiстить етапи, за якими розвива-
еться небезпека: вихiдна подiя (землетрус) - внутрiшня реакцiя на вихщну подiю (розрив трубопроводу) -аварiя - катастрофа. Математична модель ймовiрностi виникнення катастрофiчного результату передбачае зв'язок мiж законами розподiлу ймовiрностей настання окремих етапiв цього мехашзму та можливiсть розраху-вати загальну ймовiрнiсть безвiдмовноi роботи системи для будь-якого моменту часу.
3. Створеш головш атрибути програми супроводження квалiфiкацii обладнання САЗ АЕС, до яких, в першу чергу, ввднесли мгсш i цiлi управлшня програмою, а також час i ресурси проектiв, що становлять програму. Шдтверджена чутливiсть цiлей до невизначеностей (ри-зикiв), що супроводжують життевий цикл програми.
4. Розроблено план проектно'1 дiяльностi ввдповвд-но до циклу Шухарта - Демiнга, доповнений надзви-чайним етапом «Асйопнадзв», перехщ до якого може вiдбутися ввд кожного iз чотирьох «звичайних» етатв, а саме вiд того, на якому перебував цикл тд час початку негативно'1 зовнiшньоi поди.
Лиература
1. Smith, P. G. Proactive Risk Management : Controlling Uncertainty in Product Development [Text] / P. G. Smith, G. M. Merritt. -New York: Productivity Press, 2002. - 248 p.
2. Становский, А. Л. Прогнозирование и предупреждение техногенных катастроф при автоматизированном проектировании сложных технических систем [Текст] / А. Л. Становский, О. С. Савельева, Т. В. Бибик // Труды Одесского национального политехнического университета. - 2010. - № 1 (33)-2 (34). - С. 136-139.
3. Bosilj-Vukchik, V. Business Process Modelling: A Foundation For Knowledge Management [Text] / V. Bosilj-Vukchik // Journal or Information and Organizational Sciences. - 2006. - Vol. 30, Issue 2. - Р. 251-262.
4. Aubert, B. A. A framework for information technology outsourcing risk management [Text] / B. A. Aubert, M. Party, S. Rivard // The Data Base for Advances in Information Systems. - 2006. - Vol. 13, Issue 2. - Р. 122-127.
5. Домшков, В. М. 1нтегральний анашз тдвищення безпеки об'екта «Укриття» Чорнобильсько!' АЕС: зменшення потенцшних рад1ацшних вплив1в на персонал [Текст] / В. М. Домшков, 6. П. Кадюн, О. О. Кшна, Т. П. Кшочицька, С. М. Кондратьев, В. Д. Скляренко, Т. В. Сушко // Ядерна та рад1ацшна безпека. - 2013. - № 1 (57). - С. 31-36.
6. Barty, K. Sensitivity analisis for the outages of nuclear power plants [Text] / K. Barty, J. F. Bonnans, L. Pfeiffer // Energy Systems. - 2014. - Vol. 5, Issue 2. - P. 371-406. doi: 10.1007/s12667-013-0096-y
7. Ikeda, H. Procedural knowledge management system emergency management for nuclear power plants [Text] / H. Ikeda, N. Serrano-Cedillo, M. Ridwan // 7th International Conference on Natural Languade Processing and Knowledge Engineering, 2011. doi: 10.1109/nlpke.2011.6138249
8. Stare, A. Reducing negative impact of project changes with risk and change management [Text] / A. Stare // Mibes transactions. - 2011. - Vol. 5, Issue 1. - P. 151-165.
9. Kusar, J. Project management of product development [Text] / J. Kusar, L. Bradesko, J. Duchovnik, M. Starbek // Strojniski vestnik, Letn. - 2008. - Vol. 54, Issue 9. - P. 588-606.
10. Buvik, M. P. Prior ties and trust development in project teams - A case study from the construction industry [Text] / M. P. Buvik, M. Rolfsen // International Journal of Project Management. - 2015. - Vol. 33, Issue 7. - P. 1484-1494. doi: 10.1016/ j.ijproman.2015.06.002
11. Maurin, F. D. Fukushima: Consequences of Systemic Problems in Nuclear Plant Design [Text] / F. D. Maurin // Economic & Political Weekly. - 2011. - Vol. 46, Issue 13. - Р. 10-12.
12. Евланов, В. М. Влияние электрических и электромагнитных внешних воздействующих факторов на безопасность информационных и управляющих систем, важных для безопасности АЭС [Текст] / В. М. Евланов, К. М. Ефимова // Ядерна та рад1ацшна безпека. - 2012. - № 2 (54). - С. 30-35.
13. Становский, А. Л. Квалификация оборудования АЭС на работоспособность [Текст]: мат. XV семинара/ А. Л. Становский, О. С. Савельева, Т. В. Бибик // Моделирование в прикладных научных исследованиях, 2008. - С. 54.
14. Диаграмма торнадо [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.pmblog.com.ua/2011/04/687
15. Бибик, Т. В. Оценка сетевой надежности при структурном проектировании сложных технических систем [Текст] / Т. В. Бибик, Л. В. Бовнегра, Д. А. Пурич, О. С. Савельева // Висога технологи в машинобудуванш: зб. наук. праць НТУ «ХП1». - 2010. - Вип. 1 (20). - С. 18-21.
16. Котенко, Н. А. Морфологические модели надежности энергетического оборудования [Текст]: зб. наук. пр. / Н. А. Котенко, Г. А. Оборський, О. С. Савельева // Моделювання та шформацшш технологи. - 2010. - Вип. 58. - С. 70-75.
17. Адлер, Ю. П. Методы постоянного совершенствования сквозь призму цикла Шухарта-Деминга [Текст] / Ю. П. Адлер, Е. И. Хунузиди, В. Л. Шпер // Методы менеджмента качества. - 2005. - № 3.
18. Лисенко, Т. В. Синхрошзащя подш при робот систем автоматизованого проектування [Текст] / Т. В. Лисенко, Т. I. Носенко, О. Л. Становський // Процеси мехашчноТ обробки в машинобудуванш. - 2007. - Вип. 5, Ч. 1. - С. 188-196.
Визначено основт показники социального ефек-ту для кшьтсного визначення сощальних змт, отриманих eid реалiзацiï сощотехтчного проекту. Визначено фактори, що впливають на керова-тсть сощотехтчного проекту. Розроблено меха-тзм формування сощального ефекту. Розроблено модель, що дозволяв моделювати величину сощ-ального ефекту в залежностi вгд потреби сощаль-ноï групи i цiнностi продукту проекту. Розроблено математичну модель для кшьтсного визначення социального ефекту
Ключовi слова: сощотехтчний проект, сощ-отехтчт системи, сощальний ефект, цттсть, ефективтсть проектного управлтня
Определены основные показатели социального эффекта для количественного определения социальных изменений, полученных от реализации социотехнического проекта. Определены факторы, влияющие на управляемость социотехниче-ского проекта. Разработан механизм формирования социального эффекта. Разработана модель, позволяющая моделировать величину социального эффекта в зависимости от потребности социальной группы и ценности продукта проекта. Разработана математическая модель для количественного определения социального эффекта
Ключевые слова: социотехнические проекты, социотехнические системы, социальный эффект,
ценность, эффективность проектного управления -□ □-
УДК 005.8
|DOI: 10.15587/1729-4061.2016.64292|
РАЗРАБОТКА МЕТОДА КОЛИЧЕСТВЕННОЙ ОЦЕНКИ СОЦИАЛЬНОГО ЭФФЕКТА ПРИ РЕАЛИЗАЦИИ СОЦИОТЕХНИЧЕСКИХ
ПРОЕКТОВ
В. И. Чимшир
Кандидат технических наук, доцент, заведующий кафедрой Кафедра судовождения и энергетики судов Национальный университет «Одесская морская академия» ул. Фанагорийская, 9, г. Измаил, Украина, 68600
E-mail: chimshir@mail.ru
1. Введение
За последнее двадцать лет в управлении проектами, как в науке, прошли большие изменения. Они касаются практически всех направлений, изучаемых и применяемых на практике, а именно, управление качеством, рисками, временем, ценностью и т. д. Одним из важнейших изменений, заслуживающего отдельного внимания, является осмысление важности влияния результатов проектной деятельности на социум.
Социальная и экономическая составляющие со-циотехнического проекта имеют глубокие связи. Как показывает практика [1-3], расчет каждого из этих показателей осуществляется в отдельности. Для расчета экономической составляющей проектной деятельности существует множество методик [4], а для расчета количественного показателя социальной составляющей таких методик практически в мире нет. Под данным отрицанием понимается отсутствие
единого подхода в определении социальном значимости реализации того или иного инвестиционного проекта. По мнению автора, разделение этих двух составляющих является ошибкой. Многие компании и проектные организации [5] стремятся показать значительно больший вклад в развитие социального благополучия, чем они вкладывают в действительности. Из-за глобальной тенденции инвестиционной открытости, компании не могут себе позволить работать исключительно на получение прибыли. Поэтому они расширяют свои проекты планированием социальных результатов.
Вопрос о том, как подойти к оценке социальных результатов проектной деятельности упорно изучается учеными всего мира последние тридцать лет, что подтверждает высокую актуальность данной темы. У истоков этих исследований стояла консалтинговая компания Walker Information [6]. На основе ее анализа было представлено тридцать четыре статьи, раскрыва-
g
