CC BY
14
УДК: 616.441-008.64-085.326:546.15]-076:31 Рябуха О. I.
УЛЬТРАСТРУКТУРН! ОСОБЛИВОСТ1 СИНТЕТИЧНО!"Д1ЯЛЬНОСТ1 ФОЛ1КУЛЯРНИХТИРОЦИТ1В ПРИ ПРИЙМАНН1 ОРГАН1ЧНОГО ЙОДУ В УМОВАХ АЛ1МЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФ1ЦИТУ
Львшський медичний ¡нститут (м. Львш)
oriabuha@ukr.net
Дана робота виконана в межах навчально-до-слщницько! теми «Патогенетичнп аспекти форму-вання алерпчних \ запальних процеЫв, вплив1в на реактивнють оргаызму та фармакотератя», № державно! реестраци 011111000126.
Вступ. 1нструментами дослщження ультраструк-турно! оргаызаци ктмтин зазвичай е !х яюсний (л¡нг-вютичний) опис [2] або юльюсне визначення вщ-соткового вмюту певних компонеттв (площ1 ядра, загально! площ1 мггохондрм чи гранулярного ци-топлазматичного ретикулуму тощо). Проте вони не дають змоги повною м1рою об'ектив1зувати ступЫь та напрямок структурно-функцюнальних перетво-рень [7], а отже \ глибоко !х дослщити, проанал1зу-вати та узагальнити. Застосування метод1в матема-тичного анал1зу у медицин! спрямоване переважно на прогнозування переб1гу захворювань, визначення ефективност1 лкування, моделювання д1яльност1 певних оргаыв \ не отримало значного поширення при вивчены бтьш тонких структурних елемент1в бюлопчно! системи, зокрема кл1тини або II органел. Водночас установления \ анал1з взаемозв'язюв, яю простежуються м1ж р1зними морфолопчними структурами, зокрема органелами, е довол1 перспектив-ним, осюльки сприяе розширенню та поглибленню знань про д1яльнють дослщжувано! бюлопчно! системи в норм1 \ патологи.
Важпива рольу пщтриманы гомеостазу, кер1вни-цтв1 \ контрол1 за забезпеченням нормально! житте-д1яльност1 належить ендокриннм систем! [11]. Водночас нны спостер!гаеться зростання захворювань щитопсщбноТ залози [1,12]. ВУкраТнм це пов'язують ¡з наслщками катастрофи на ЧАЕС [3], наявнютю моза!чно поширених бюгеох!м1чних ареал!в з енде-м!чним дефщитом йоду в фунт1, вод!, харчових продуктах та райоыв з! значним промисловим забруд-ненням довюлля [4,5,10]. Зазначене переводить проблему патологи щитопод!бно! залози в розряд важпивих медико-сощальних ! надае особливого значения сучасним методам II доогмдження, зокрема пошуку нових пщход1в до вивчення особливостей д1яльност1 органу.
Мета дослщження. З'ясувати та концептуально узагальнити морфолопчы характеристики впливу йоду оргаычно! х!м1чно1 природи на синтетичну дг яльнють фол1кулярних тироцит1в в умовах ал1мен-тарного дефщиту йоду.
Об'ект I методи дослщження. Дослщжен-ня проведене на щитопод1бних залозах нелшмних бтих щур1в-самц1вз початковою масою тта 140-160 г, яких в пщгострому експериметч утримували на
натвсинтетичному ¡зокалормному крохмально-ка-зешовому харчовому pauioHi, з якого було вилучено йодомютю сполуки. Фоновий BMicT йоду в таюй хар-човм cyMimi не перевищував 11-13 мкг/кг маси тта. Джерелом йоду в ш тварин був йодбтковий препарат ¡з чорноморсько! промислово! червоно! водо-pocTi фтофори ребристо! (Phyllophora nervosa) [6]. Беручи до уваги, що споживання йоду в доз1 50 мкг/ кг маси тта е оптимальним для нормально! д1яль-HOCTi щитопод1бно1 залози бтих щур1в, йодбтковий препарат вносили в юлькостях, яю забезпечували надходження пстолопчно пщтверджено! м^мально дючо! дози йоду 21 мкг/кг; noMipHo! дози 50 мкг/кг та значно! дози 100 мкг/кг.
LUypiB кожно! групи утримували в окремих кл¡т-ках, яю чистили щодня. Корм у год1вниц1 кожно! ктмт-ки закладали пюля прибирания. Для пиття викорис-товували дистильовану воду, вживания яко! було ad libidum. Пюлязаюнчення експериментутварини були декапггован1 пщеф1рним наркозом, !хнi щитопод1бн1 залози вилучеы та оброблеы за загальноприйняти-ми методиками, яю застосовують при електронно-MiKpocKoni4HHX доогмдженнях. 3 епоксидних блоюв щитопод1бних залоз на ультрам1кротом1 УМТП-3 виготовляли ультратоню зр1зи товщиною 40-60 нм, яю додатково контрастували солями урантацетата та цитрата свинцю. Отримаы зр1зи вивчали пщелек-тронним м!кроскопом ТЕСЛА БС-500. Усього в робот! використано 30 тварин, з яких було сформовано 3 експериментальы групи (по 10 LuypiB у кожнм). На ycix етапах доогмдження було дотримано м1жна-родних вимог щодо гуманного ставлення до тварин (Страсбург, 1986; Ки!в, 2009).
Методами дослщження були натвюльюсний ана-л1з електронограм [7], метод визначення проф!гмв спец1альних можпивостей гормонопоетичних ктмтин [8], статистичний анал1з, кореляцмний анал1з [9].
Клггини фол1кулярного еттелю щитопод1бних залоз розглядалися як склады негентропмн! системи, яю перебувають в умовах дефщиту йоду в рацюнг ix структурною пщсистемою був профть синтетичних можпивостей фолкулярнихтироци^в -сукупн1сть органел, об'еднаних сптьною д1яльнютю по синтезуванню тиреощних гормоыв [13]. Складо-вими елементами профтю були таю ультраструкту-ри тироцита як цитоплазма, гранулярний цитоплаз-матичний ретикулум, комплекс Гольдж1, зв'язаы та в1льн1 рибосоми i полюоми (табл.).
П1сля в1зуального встановлення стану, в якому перебували досл1джуван! ультраструктуры елемен-ти проф1лю (як1сть ознаки ультраструктурного еле-
менту) кожний з елемент1в профшю було оцшено у цифровому екв1вален"п сту-пеню вираженост1 ознаки у межах вщ 0 до 4 бал1в.
Таблиця.
Профшь синтетичних можпивостей фол1кулярних тироцитш
Отримаш результати пор1внювали з двома ета-лонами, якими були щи-топод!бш залози щур1в в умовах оптимального за-безпечення йодом та йодного голодування. Вщсут-нють ознаки оцЫювали в О бал1в, незначну вираженють - у 1 -2 бали, пом1рну - у 3-4 бали (нормальному значению вщповщала ощнка у 4 бали). Збшыиення кшькослч рибосом оцшювали пропо-рцшно щодо Ухньо! вираже-ност1 вщ 4 до 8 бал1в. Мате-матичну обробку одержаних
цифрових результат^ проводили методом статис-тичного анал1зу за загальноприйнятою методикою.
Усереднеш значения результата використовува-ли для встановлення наявност зв'язюв м1ж складо-вими елементами профшю, визначення Тхньсн сили та напрямку, для чого слугували коефщенти парно! кореляци, яю розраховували за загальноприйнятою формулою ГНрсона. Анал1з кореляцшних зв'язюв проводили з урахуванням Тхньсн сили, кшькост! та знаку зв'язку. Позитивне значения коефщента парно'! кореляци свщчило про однаковий напрямок змт дослщжуваних показниюв, негативне - про те, що з1 збшыиенням одного ¡з показниюв пов'язаний з ним ¡нший показник зменшуеться; значения г = 1,0 вка-зувало на ¡снування прямо пропорцмного зв'язку мЬк показниками х та у, г = -1,0 - обернено пропо-рцшного. У структурой оргашзацп взаемовщношень мЬк показниками як найбшыи значим! вважалися дуже мщж \ мщж зв'язки, як1 за шкалою кореляци Чеддока перебували вщповщно у межах 1,0> |г| >0,9 та 0,9> |г| >0,7.
Анал1зу пщлягали особливост1 взаемозв'язюв мЬк гормоносинтезувальними ультраструктурами тироцитв. Поняттям «кореляцмний портрет» позна-чали вщображення структурно'! оргажзацм взаемо-вщношень м1ж ус1ма елементами дослщжуваного профшю на основ! розрахованого масиву значень коефМентш парно!' кореляци. Основою для побу-дови кореляцтного портрету профшю синтетично!' можливост1 слугували його опорж елементи - т1 уль-траструктури, яю за умов функцюнування тироцита в норм! мають найбшьше значения для здмснення синтезу горможв: помфна електронна щшьнють цитоплазми (В2), пом1рна вираженють субструктур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму \ комплексу Гольдж! (вщповщно 1_2), пом1рна кшь-кють вшьних та зв'язаних рибосом \ полюом (вщповщно К2, ,_15). В уЫх трупах побудова кореляцмних портрете вщбувалася на основ! Ух фактичних еле-мент1в - тихультраструктур профшю, м ¡ж якими було
Ультраструктурний елемент Дослщжувана ознака ультраструктурного елементу Яккть ознаки дослщжуваного ультраструктурного елементу Умовна нозначка ознаки досл1джуваиого ультраструктурного елементу
Цитоплазма електронна щшьн1сть незначна Bi
пом!рна в2
значна В3
Гранулярний цитоплазматичний ретикулум будова складових cicvieiiTiB тужена Ji
нормальна J2
розширена J3
Ki.ibKiiTh рибосом на мембранах незначна J4
noMipHa Js
збшьшена Je
RijibHi рибосоми i полкоми Ki.lbK'icTb незначна Kl
noMipHa K2
значна Кз
Комплекс Гольдж! будова складових елемент1в звужена L,
нормальна и
розширена и
встановлено значим! для анал!зу зв'язки. При анал!з! кореляцмних портрет1в враховували номенклатуру i зв'язкове наповнення !'х вузлових точок, якими е су-KynHicTb кореляц!йних зв'язк!в. Узагальнену apxiTeK-тон!ку кожного портрету характеризували виходячи ¡з положень i понять загально!' теорм систем.
Результати дослщження та Тх обговорення. Дослщження кореляц!йного портрету профшю синтетичних можливостей фолкулярнихтироци^в при прийманж 21 мкгоргажчного йоду вумовахал!мен-тарного йодного деф!циту показало, що його фак-тичними ознаками були В1: В2, J2, J3, J4, J5, K2, L2, L3, м!ж якими встановлено таю кореляцшж зв'язки: дуже MiuHi (1,0> |г| >0,9) - 2 (непрям!); мщж (0,9> |г| >0,7) - 10 (з них 4 непрям!). Основними вузло-вими точками були незначна й пом!рна електронна щшьнють цитоплазми тироцит!в (B1 i В2) та пом!рно виражен! i збшыиеж розм!ри елемент!в комплексу Гольдж! (l_2 i L3); кожна ¡з вказаних ознакутворювала по 3 значущ1 зв'язки. Установлен! особливост! портрета можуть бути аргументом на користь визначення ступеня електронно! щшьност! цитоплазми тироцита як важливого показника його синтетично! д!яльност1. Загалом, арх!тектожка портрета свщ-чила як про достатню стмкють системи, так i про '!!' здатн!сть до зм!н (рис. 1).
Простежеж дуже мщж непрям! зв'язки розши-рено! будови ультраструктур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (J3) з незначною кшь-кютю рибосом на його мембранах (J4) i noMipHo! кшькост! вшьних рибосом i полюом (К2) з розши-реними елементами комплексу Гольдж! (L3) вказу-ють на те, що в тироцит! довол! ¡нтенсивно вщбу-ваються процеси б!лкового синтезу. Водночас дуже мщний непрямий зв'язок м!ж К2 та L3 (достатньою кшькютю в!льних рибосом i пол!сом та розширеною будовою ультраструктур комплексу Гольдж!) свщ-чить про певну роз'еднанють процеав синтезу мо-лекули тиреоглобулшу та i"i дозр1вання.
вз
дуже М1ЦШ непрям! зв язки мщш прямi зв'язки мщш непрям! зв'язки
J1
J2
J3
J5
hocti гормоноутворення в тироцитах.
Кореляцмний портрет профшю обговорювано! можпивост! при прийман-Hi 50 мкг органичного йоду характеризувався тим, що його фактичними ознаками були В„ в2, J2, J5, j6, к2, кз, L2, Mix якими встановле-но так1 кореляцмш зв язки: дуже MiuHi (1,0> | г >0,9) -2 (з них 1 непрямий); мщы (0,9> | г| >0,7) - 5 (з них 3 непрям!). Вузловими точками були В та J , яю мали по
Рис. 1. Графпне зображення структури кореляцшного портрету профшю синтетичних можливостей фолкулярних тироцит1в щитопод1бних залоз щур1в, яю отримували 21 мкг йоду оргашчноТх1м1чноТприроди в модельних умовах ал1ментарного дефщиту йоду.
Пщтвердженням цього можуть бути мщы прям1 зв'язки, установлен! м1ж пом1рним розвитком уль-траструктурних компоненте комплексу Гольдж1 (1_2) та пом1рною ктьюстю рибосом, зв'язаних на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму, I втьних рибосом у цитоплазм! (вщповщно и та К ).
дуже мщш прям1 зв язки дуже мщш непрям! зв'язки Miuni прям! зв'язки Mii(iii iienpiiMi зв'язки
Рис. 2. Графтне зображення структури кореляцшного портрету профшю синтетичних можливостей фол1кулярних тироцитш щитоподЮних залоз щур1в, ям отримували 50 мкг йоду оргашчноТх1м1чноТприроди в модельних умовах ал1ментарного дефщиту йоду.
Вказан! зв'язки пщкреслюють ту важпиву роль яку рибосоми вщ1грають у процесах продукування специфнного гормонального продукту. Про важливе значения рибосом для д1яльност! тироцита свщчать також м1цн1 прям! зв'язки, простежек м1ж пом1р-ною ктьюстю зв'язаних рибосом (и5) та незначним ступенем електронно! идтьност! цитоплазми (В,), а також зв'язки зменшено!! пом1рно|' ктькост! в!льних рибосом ! полюом (К1 ! К2 вщповщно) з пом!рною електронною щтьнютю цитоплазми (В2). Комплекси мщних зв'язюв, яю незначна й пом1рна электронна щтьнють цитоплазми (В, ! В2) утворювала з ¡нши-ми ознаками ультраструктурних елемент!в обгово-рюваного профшю, вказують на не! як на важпивий показник синтетично! д1яльност! тироцита, який до-цтьно визнати д!агностичним критер!ем ¡нтенсив-
3 значущ! зв'язки, та В, ! К3, як! утворювали по 2 значущ! зв'язки. Архп"ектонка сис-теми в!дзначалася вр!внова жен!стю за кшькютю ! якютю зв'язк!в, що забезпечуе !й стмкють та дае змогу збер!гати здатнють до змш (рис. 2).
Дуже мщний прямий зв'язок. простежений м1ж нормальним станом основних протешсинтезуваль-них органел (пом!рними за розм!рами субструктур-ними елементами гранулярного цитоплазматичного ретикулуму та комплексу Гольдж!, вщповщно и2, !_,), свщчить про наявнють опти-мальних умов для синтезу молекули тиреоглобулша. Водночас непрямий зв'язок тако! ж сили, простежений м!ж достатньою ктьюстю вшьних рибосом ! полюом у цитоплазм! (К2) та збтыие-ною юльюстю рибосом на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (36), може вказувати на певне напруження при ре-алюаци синтетичних проце-с1в. Певним п!дтвердженням цього можна вважати мщний зв'язок м1ж незначною електронною щтьнютю цитоплазми (В2) ! достатньою юльюстю рибосом на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (), який лопчно роз-глядати як ознаку недостатнього р1вня функцюналь-но!активное^ тироцита. Опосередковано на певне зниження синтетично!' д!яльносл тироцита може вказувати ! мщний непрямий зв'язок, установлений м1ж помфною юльюстю рибосом на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму ^ ) та пом!рною електронною щтьнютю цитоплазми (В2). Зв'язок тако! ж сили ! напрямку, простежений м!ж збтьшеною юльюстю вшьних рибосом I полюом у цитоплазм! (К3) та пом1рним р1внем II електронно! идтьност!, св!дчить про те, що в умовах дефщиту йоду в рацюы пщтримання достатньо! функцюналь-
hoi активност! тироцита до-сягаеться збтьшенням кть-KOCTi втьних рибосом.
Дослщження кореля-цйного портрету профтю синтетичних можливостей фол1кулярних тироцит1в при приймаш-ii 100 мкг opraHin-ного йоду показало, що його фактичними ознаками були в,, j2, j5, j6, к2, кз, L2, L3, м!ж якими встановлено таю ко-реляцмн! зв'язки: дуже Miu,Hi (1,0> | г | >0,9) -7 (з них 3 непрям!); Miu,Hi (0,8> |г| >0,7) - 6 (з них 3 непрям!). Apxi-тектонка портрету характе-ризувалася наявнютю п'яти вузлових точок (В,, J5, К2, К3, Ц), кожна з яких мала по 4 значуии зв'язки. Загалом
структура портрету вщзначалася р1вновагою i була достатньо стмкою (рис. 3).
М1цний прямий зв'язок, установлений м1ж по-м1рно вираженими субструктурами гранулярного цитоплазматичного ретикулуму i комплексу Гольдж! (в1дпов1дно J2 i L2), евщчить про забезпечення на-лежно! синтетично)' д1яльност1 фол1кулярних тиро-цит!в. Водночас мщний зв'язок нормально!' будови субструктур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (J2) 3i збтьшеною ктькютю рибосом на ixHix мембранах (J6) може вказувати на посилення проце-ciB бткового синтезу.
Простежений зв'язок тако! ж сили i напрямку м1ж пом1рною ктькютю втьних рибосом i полюом у цитоплазм! тироцит1в (К2) i розширеною будовою елемент1в комплексу Гольдж! (L ) може евщчити про наявнють певного функцюнального напруження, ¡мов!рно зумовленого прийманням значноТ ктькос-Ti йоду. Дуже мщний зв'язок, установлений мЬк по-м1рною ктькютю втьних рибосом у цитоплазм! (К^ та м незначною електронною идльнютю (В^, на нашу думку пщтверджуе це припущення. Водночас та об-ставина, що збтыиена ктьюсть в!льних рибосом i полюом у цитоплазм! (К3) мала мщний зв'язок ¡з по-MipHoio ктьюстю рибосом, зв'язаних на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (Jb), вказуе на те, що юльюсть рибосом на мембранах ретикулуму е сайкою складовою частиною профтю i може бути морфолопчним маркером стаб!льност! дослцщуваноУ системи «профть синтетично! мож-ливост! фол!кулярного тироциту».
Висновки. Таким чином, досл!дженнями осо-бливостей синтетично!' д!яльност! фолкулярних тироцит1в в умовах ал!ментарного дефщиту йоду встановлено и залежн!сть Bifl факту споживання ор-ган!чного йоду та його дози.
1. Додавання оргаычного йоду до харчового ра-цюну сприяе актив!зуванню синтетичного напрямку дтльност! фол!кулярних тироцит1в, ознаками чого е гармоызащя зв'язюв м!ж однаковими ознаками стан1в субструктур гранулярного цитоплазматично-
дуже М1ЦН1 npflMI зв'язки дуже мщт непрям! зв'язки МЩН1 прям1 зв'язки мщт непрям! зв'язки
Рис. 3. Граф!чне зображення структури кореляц!йного портрету профшю синтетичних можливостей фол1кулярних тироцилв щитопод|бнихзалоз щур!в, як! отримували 100 мкг йоду оргашчноТх!м!чноТприроди в модельних умовах ал1ментарного дсф!циту йоду.
го ретикулуму ! комплексу Гольдж!, м1ж ктькостями втьних ! зв'язаних рибосом, м!жступенем електро-нно! щльност! цитоплазми \ вщповщним станом субструктур протеТнсинтезувальних органел.
2. ЗмЫа ктькост! рибосом у фол!кулярних тиро-цитах е морфолопчною ознакою змни ¡нтенсивност! синтетичного процесу. Збтыиення ктькост! в!льних рибосом у цитоплазм! пропонуеться вважати пер-шою ознакою (маркером) зростання ¡нтенсивност! гормонопоезу, а збтыиення ктькост1 зв'язаних рибосом, розташованих на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму, вказуе на досяг-нення певного ртня його ¡нтенсивност! \ може роз-глядатися як маркер стабтьност! процесу синтетично! д1яльност1 фол1кулярних тироцитт.
3. Приймання мЫмально дючо)' ктькост! орга-н1чного йоду (21 мкг/кг маси тта) не сприяе нор мал!зуванню синтетично!" дтльност! фолкулярних тироцилв, осктьки супроводжуеться дисощащею м!ж ктькютю рибосом, розташованих на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму, незначною ктькютю втьних рибосом у цитоплазм! тироцита, звуженням ! пом!рним розширенням будови субструктур комплексу Гольдж! на тт роз'еднання процеав синтезу ! дозр!вання молекули тиреогло-булЫу, на що вказують зв'язки м!ж достатньою ктькютю втьних рибосом ! розширеною будовою субструктур комплексу Гольдж!.
4. Споживання пом1рноТ ктькост! оргаычного йоду (50 мкг/кг маси тта) сприяе оптимЬуванню процес!в бткового синтезу, про що евщчать зв'язки м!ж субструктурами гранулярного цитоплазматичного ретикулуму ! комплексу Гольдж!, яю мають од наковий пом!рний розм!р. У пщтриманн! достатньо!' функцюнальноТ активност! фол!кулярних тироцит!в в обговорюваних умовах велику роль в^грають втьн! рибосоми, розташован! у цитоплазм!.
5. Приймання значно!' ктькост! орган!чного йоду (100 мкг/кг маси тта) призводить до певного функцюнального напруження фол!кулярних тироцит!в, на що вказують зв'язки м!ж пом!рною ктькютю втьних рибосом у цитоплазм!, !"! незначною електронною
щшьнютю та розширеною будовою елеметтв комплексу Гольдж1. В обговорюванихекспериментальних умовах провщне значения у забезпечены синтетично! д1яльност1 фол!кулярнихтироцит!в маютьзв'язан! рибосоми, розташован! на мембранах субструктур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму.
Перспективи подальших дослщжень. У по-
дальшому плануеться вивчення особливостей про-ф!гмв синтетичних можливостей фол1кулярних ти-роцит!в в умовах споживання йоду неоргаычно! xiMi4Ho! природи.
Лп-ература
1. Balabolkin M.I. Sostoyaniye i perspektivy izucheniya problemy fiziologii i patologii shchitovidnoy zhelezy / M.I. Balabolkin // Terapevticheskiy arkhiv. - 1997. - № 10. - S. 5-11.
2. Gordiyenko V.M. Ultrastruktura zhelez endokrinnoy sistemy / V.M. Gordiyenko, V.G. Kozyritskiy. - K.: Zdorov'ia, 1978. - 286 s.
3. Dmytrenko O.O. Imunohenetychna kharakterystyka ditei z netoksychnym dyfuznym zobom IA-IB stupeniu zbilshennia shchytopodibnoi zalozy, yaki poterpily v naslidok avarii na ChAES: avtoref. dys. na zdobuttia vchenoho stupenia kand. biol. nauk: spets. 14.03.08 «Imunolohiia ta alerholohiia» /0.0. Dmytrenko. - K., 2002. - 20 s.
4. Nikitina O.V. Patomorfolohichni aspekty zakhvoriuvan shchytovydnoi zalozy liudyny u Prydniprovskomu promyslovomu rehioni: avtoref. dys. na zdobuttia vchenoho stupenia kand. med. nauk: spets. 14.03.02 «Patolohichna anatomiia» / O.V. Nikitina. -Simferopol, 2001. - 16 s.
5. Orishko Ya.A. Kliniko-eksperymentalne doslidzhennia vplyvu malykh doz radiatsii na shchytovydnu zalozu v endemichnii zoni Prykarpattia: avtoref. dys. na zdobuttia vchenoho stupenia kand. med. nauk: spets. 14.01.14 «Endokrynolohiia» / Ya.A. Orishko. - K., 2002. - 19 s.
6. Riabukha O.I. Gistomorfologiya shchitovidnoy zhelezy i nekotoryye pokazateli obmena yoda v organizme pod vliyaniyem yodbelkovogo preparata iz vodorosli fillofory rebristoy: avtoref. dis. na soiskaniye uch. stepeni kand. med. nauk: spets. 14.00.17 «Normalnaya fiziologiya» /O.I. Riabukha. - Lvov, 1990. - 19 s.
7. Riabukha O.I. Metod napivkilkisnoho analizu elektronohram za Riabukhoiu O.I.: svidotstvo DAASP Ukrainy PA № 2769 / O.I. Riabukha // Kataloh derzhavnoi reiestratsii. - 2000. - Vyp. 4. - S. 11.
8. Riabukha O.I. Metod Riabukhy O.I. vyznachennia profiliv spetsialnykh mozhlyvostei hormonopoetychnykh klityn: svidotstvo DDIV Ukrainy № 7966 /O.I. Riabukha //Avtorske pravo i sumizhni prava (ofitsiinyi biuleten). - 2003. - № 4. - S. 72.
9. Slavin M.B. Metody sistemnogo analiza v meditsinskikh issledovaniyakh / M.B. Slavin. - M.: Meditsina. 1989. - 302 s.
10. Shchytovydna zaloza i navkolyshnie seredovyshche / L.V. Herbilskyi, Ye.A. Musiienko, V.M. Pinska, S.I. Pushkar// Endokrynolohiia: zb. nauk. pr. - K., 1994. -Vyp. 23. -S. 46-48.
11. Shchitovidnaya zheleza. Fundamentalnyye aspekty / pod red. A.I. Kubarko, S. Yamashita. - Minsk; Nagasaki: Omura-Print. 1998. -356 s.
12. Dunn J. Iodine deficiency and thyroid function / J. Dunn // The thyroid and iodine / Eds. J. Nauman, D. Glinoer, L.E. Braverman, U. Hostalek. - Stuttgart; N.Y: Shattauer, 1996. - P. 3-6.
13. Riabukha Olha. Application of new information technologies for the study of cell activity / Olha Riabukha // Proceeding of the XIth International Conference on Perspective Technologies and Methods in MEMS Design (MEMSTECH'2015), [IEEE Cat. No. CFP1564A-PRT], - Lviv; Polyana (Ukraine), 2015. - P. 69-71.
УДК 616.441-008.64-085.326:546.15]-076:31
УЛЬТРАСТРУКТУРН! ОСОБЛИВОСТ1 СИНТЕТИЧНО!'Д1ЯЛБНОСТ1 ФОЛ1КУЛЯРНИХТИРОЦИТ1В ПРИ ПРИЙМАНН1 ОРГАН1ЧНОГО ЙОДУ В УМОВАХ АЛ1МЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФ1ЦИТУ
Рябуха О. I.
Резюме. Доогмджувалися кореляцмы зв'язки м!ж гормонопродукувальними органелами тироцтчв щи-топод!бних залоз бшихщур!в, яю в умовах дефщиту йоду отримували pi3Hi кшькост! оргаычного йоду. Озна-ками пщвищення синтетично! активное^ були кореляцмна узгодженють в будовах субструктур основних гормоносинтезувальних органел, а також i'x po3MipiB i ступеня електронно! щшьност! цитоплазми. Морфо-лопчним екв1валентом було збшьшення кшькост! рибосом: на початкових етапах - у цитоплазм!, а при до-сягненн! достатнього р1вня активное^ - на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму.
Ключов1 слова: щитопод!бна залоза, гормональна активнють, оргаычний йод, внутршньосистемний кореляцмний анал!з.
УДК 616.441-008.64-085.326:546.15]-076:31
УЛЬТРАСТРУКТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СИНТЕТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ФОЛЛИКУЛЯРНЫХ ТИРОЦИТОВ ПРИ ПРИЁМЕ ОРГАНИЧЕСКОГО ЙОДА В УСЛОВИЯХ АЛИМЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФИЦИ-ТА
Рябуха О. И.
Резюме. Исследовались корреляционные связи гормонсинтезирующих органелл тироцитов щитовидных желез белых крыс, которые в условиях дефицита йода получали разные количества органического йода. Признаками повышения синтетической активности были корреляционная согласованность в строении субструктур основных гормонсинтезирующих органелл, а также их размеров и степени электронной плотности цитоплазмы. Морфологическим эквивалентом было увеличение количества рибосом: на начальных этапах - в цитоплазме, а при достижении достаточного уровня активности - на мембранах гранулярного цитоплазматического ретикулума.
Ключевые слова: щитовидная железа, гормональная активность, органический йод, внутрисистемный корреляционный анализ.
UDC 616.441-008.64-085.326:546.15]-076:31
ULTRASTRUCTURAL FEATURES OF THE FOLICULAR THYROCYTES' SYNTHETIC ACTIVITY WHILE TAKING ORGANIC IODINE UNDER CONDITIONS OF ALIMENTARY IODINE DEFICIENCY
Ryabukha О. I.
Abstract. This study was aimed at determining and conceptualizing the morphological characteristics of the organic chemical iodine influence on synthetic activity of the follicular thyrocytes under conditions of alimentary iodine deficiency. The object of the study is presented by the peculiarities of interconnections between the hormone-stimulating ultrastructure of follicular thyrocytes of the experimental animals' thyroid glands. The animals were consuming different amounts of organic iodine under the model conditions of iodine deficiency in the ration. In order to study features of ultrathin cell organization, the combination of semi-quantitative assessment of the state and the number of their organelles with a correlation analysis of the received digital data was suggested. The study was conducted on thyroid glands of white nonlinear male rats, kept on the iodine deficiency isocaloric starch-casein ration for 30 days. Iodine protein preparation made of the Black Sea industrial red algae (Phyllophora nervosa) was used as the source of organic iodine. The animals were taking it in small (21 mcg/kg), moderate (50 mcg/kg) and significant (100 mcg/kg) doses.
It was discovered that consumption of organic iodine under conditions of alimentary iodine deficiency triggers synthetic activity of follicularthyrocytes, which can be traced in correlational coherence of the granular cytoplasmic reticulum structures and the Golgi complex, as well as in their sizes and the degree of electronic density of the cytoplasm. Growing number of ribosomes serves as a morphological sign of thyrocytes' increased synthetic activity; at initial stages, amount of ribosomes in the cytoplasm grows, and when a sufficient level of hormonal activity is reached, the number of ribosomes on membranes of the granular cytoplasmic reticula increases as well.
While receiving 21 mcg/kg of organic iodine, inconsistencies in the amount of ribosomes in cytoplasm and on membranes of the granular cytoplasmic reticulum are observed. There is also a correlational connection between the sufficient amount of ribosomes in the cytoplasm and the extended substructures of the Golgi complex. Such peculiarities of the connections between the components of the thyrocyte synthetic capacity profile are conditioned upon taking organic iodine. The aforementioned indicates the existing functional tension, which in its turn is linked to a certain dissociation of synthesis and maturation of the thyroglobulin molecule.
The optimal stimulation of protein synthesis with the consumption of 50 mcg/kg of organic iodine is indicated by the correlation between moderately expressed substructures of the granular cytoplasmic reticulum and the Golgi complex. Under these conditions, ribosomes of the cytoplasm are crucial for reaching a sufficient level of the thyrocyte functional activity.
With an increase in the dose of the consumed organic iodine up to 100 mcg/kg, a certain functional tension arises in the thyrocyte, presumably due to the increased protein synthesis. It is indicated by the correlations between moderate electron density of the cytoplasm, moderate amount of its ribosomes and extended elements of the Golgi complex. Under these conditions, ribosomes on granular cytoplasmic membranes of the reticulum are of great importance to the synthetic activity of the thyrocyte.
Keywords: thyroid gland, hormonal activity, organic iodine, intrasystem correlation analysis.
Рецензент - проф. Регеда M. С.
Стаття надшш ла 19.08.2017 року
