CC BY
10
centa and changes its structure at 30.9±5,0%, in pregnant women with a mixed invasion marked thickening of the placenta at 32.4±5.6% of cases and changes its structure at 35.3±5.8% of cases.
Conclusion. The discrepancy between stage of maturation of the placenta gestational age is prevalent in pregnant women with mixed infection. In uncomplicated pregnancy the stage of maturation of the placenta corresponds to the period of gestation.
Keywords: helmintho-protozoal infestation, ultrasound, placental insufficiency, pregnancy.
Рецензент - проф. Громова А. М. Стаття надшшла 14.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-218-223 УДК: 616.441-008.64-085.326:546.15]-072.7-079 Рябуха О. I.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СИНТЕТИЧНО"!" Д1ЯЛЬНОСТ1 ФОЛ1КУЛЯРНИХ ТИРОЦИТ1В ПРИ ПРИЙМАНН1 НЕОРГАН1ЧНОГО ЙОДУ В УМОВАХ АЛ1МЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФ1ЦИТУ
Льв1вський медичний шститут (м. Льв1в)
oriabuha@ukr.net
Дана робота виконана в межах навчально-до-слiдницькоI теми «Патогенетичнi аспекти форму-вання алергiчних i запальних процеЫв, впливiв на реактивнiсть органiзму та фармакотератя», № державно! реестраци 0111и000126.
Вступ. Ендокринна система поряд iз нервовою та iмунною е системою керiвництва i контролю за забезпеченням нормального переб^ метаболiч-них процеЫв, а, отже, за пщтриманням гомеостазу [8,11]. 1нтерес до вивчення функци i структури залоз внутршньо! секрецiI зростае через постiйне розши-рення дiапазону дотичностi ендокринологiI до шших медико-бiологiчних наук. Разом з тим нин в Укра!-н спостерiгаеться зростання патологiI ендокринно! системи, яке значною мiрою стосуеться щитопо-дiбно! залози [9,10]. Висвiтлити тоню мехаызми д^ яльностi ендокринних залоз, зокрема перебудову внутршньоктмтинних ультраструктур у вщповщь на впливи рiзноманiтних чинниюв, дае змогу електро-нна мiкроскопiя. Як iнструменти дослiдження зазви-чай застосовують або яюсний (лiнгвiстичний) аналiз, або кiлькiсне (цифрове) визначення в кгмтиы вмiсту певних ультраструктурних компонен^в. Проте такi пiдходи не можуть об'ективiзувати ступiнь та напря-мок структурно-функцюнальних перетворень [5], що не дае змоги глибоко !х дослщити, проаналiзувати та узагальнити. Зазначене переводить пошук нових пiдходiв до вивчення особливостей дiяльностi щито-подiбно! залози в змшних умовах довкiлля з розряду медичних питань у розряд медико-сощальних проблем, що висувае особливi вимоги до розробки та апробування перспективних методiв !! дослщження.
Сучасний етап розвитку медично! науки вже не-можливий без використання рiзноманiтних мате-матичних технологiй. Установлення, доотдження та аналiз зв'язкiв, яю iснують мiж рiзними системами i органами органiзму, а також у самих органах мiж !х
рiзними структурами, дае змогу суттево поглибити знання про дослщжуваний бiологiчний об'ект та роз-ширити можливостi дослщника.
Мета дослiдження. В умовах алiментарного йо-додефiциту вивчити особливостi впливу неоргаыч-ного йоду на ультраструктури, якi реалiзують синте-тичну дiяльнiсть фолiкулярних тироцитiв. Завдання дослiдження -застосувавши кореляцiйний аналiз з'ясувати особливостi взаемозв'язюв гормонопро-дукувальних ультраструктур фолiкулярних тироци-тiв.
Об'ект i методи дослщження. Потреба в осно-вних нутрiентах, характер харчування, особливостi перебiгу метаболiчних процесiв у бiлих щурiв най-бiльш наближенi до таких у людини [1,2]. З метою виключення впливу гормональних циклив доотджен-ня проведене на нелшмних бiлих щурах-самцях з початковою масою тта 140-160 г, яких упродовж 30 дыв утримували на напiвсинтетичному iзокалорiй-ному крохмально-казе!новому харчовому рацюы, дефiцитному за вмютом йоду. Споживання такого корму забезпечувало надходження фонових 1,6-1,8 мкг йоду/щура/добу. Джерелом йоду в ш тварин була його неорганiчна сполука - калю йодид, який широко застосовують у медициы. Виходячи iз того, що добова ктьюсть йоду в 50 мкг/кг маси тта забез-печуе потребу бтих щурiв у цьому мiкроелементi, дослiджуваними дозами йоду було обрано: пстоло-пчно пiдтверджену мiнiмально дiючу (21 мкг/кг маси тта), помiрну (50 мкг/кг маси тта) та значну (100 мкг/кг маси тта) [6].
Пюля заюнчення експерименту тварини були де-капiтованi пiд ефiрним наркозом, !хы щитоподiбнi залози вилученi та оброблеы за загальноприйняти-ми методиками, яю застосовують при електронно-мiкроскопiчних до^дженнях. З епоксидних блокiв щитоподiбних залоз на ультрамiкротомi УМТП-3
виготовляли ультратоню зрiзи товщиною 40-60 нм, як додатково контрастували солями уранiлацетата та цитрата свинцю. Отриманi зрiзи вивчали пщ елек-тронним мiкроскопом ТЕСЛА БС-500 та фотографу-вали.
До^дження проведене на 30 тваринах, з яких було сформовано 3 експериментальн групи (по 10 щурiв у кожнм). На усiх етапах дослщження було до-тримано мiжнароднi вимоги щодо гуманного став-лення до тварин (Страсбург, 1986; Ки1в, 2009).
Методами дослщження були напiвкiлькiсний ана-лiз електронограм [3], метод визначення проф!тв спецiальних можливостей гормонопоетичних клггин [4], статистичний та кореляцiйний аналiзи [7].
Клiтини фолiкулярного епiтелiю щитоподiбних залоз розглядали як складнi негентропмы системи, пiдсистемою яких був профть синтетичних можливостей фолiкулярних тироци^в - сукупнiсть органел, якi реалiзують один напрямок дiяльностi. Ультра-структурними складовими профiлю були електро-нна щтьнють цитоплазми тироцитiв (В1, В2, В3), бу-дова субструктур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму и2, из) та комплексу Гольджi (Ц, 1_2, _3), кiлькiсть вiльних (К1, К2, К3) та зв'язаних (^14, и5, иб) рибосом i полюом, стан i кiлькiсть яких було ранжовано у дiапазонi: незначно - помiрно (нормально) - зна-чно (надмiрно) [6,12].
Дослiдження починали з вiзуальноI характеристики складових елемен^в профiлю, яку здмснюва-ли використовуючи засади напiвкiлькiсного аналiзу електронограм: стан та юлькють дослiджуваних органел порiвнювали з двома еталонами, якими були !х стан та ктьюсть в умовах норми та алiментарного йододефiциту, визначаючи наближенють/вщдале-нiсть до них. Кожний ультраструктурний елемент профтю було вiдповiдно оцiнено у цифровому екв^ валентi у межах вщ 0 до 4 балiв; при цьому вщсут-нiсть ознаки оцшювали в 0 балiв, незначну вираже-нiсть у 1-2 бали, помiрну - у 3-4 бали. Нормальному значенню вiдповiдала оцiнка у 4 бали. Збтышення кiлькостi рибосом оцшювали пропорцмно щодо його вираженостi у межах вщ 4 до 8 балiв [5,6]. Усе-редненi цифровi значення оцiнювання стану та юль-костi ультраструктур використовували для прове-дення кореляцiйного аналiзу.
lнтерпретацiю кореляцмних зв'язкiв проводили з урахуванням 1хньо1 сили, кiлькостi та знаку зв'язку. Коефiцieнти парно! кореляцiI розраховували за за-гальноприйнятою формулою Пiрсона [7]. Позитивне значення коефщента парно! кореляци свiдчило про однаковий напрямок змш дослiджуваних показни-кiв, негативне - про те, що зi збтышенням одного iз показникiв пов'язаний з ним шший показник змен-шуеться; значення гху= 1,0 вказувало на юнування прямо пропорцмного зв'язку мiж показниками х та у, гху= -1,0 - обернено пропорцмного. У структур-нiй оргаызаци взаемовiдношень мiж показниками як найбтьш значимi вважалися дуже мiцнi i мiцнi зв'язки, якi за шкалою кореляци Чеддока перебува-ли вщповщно у межах 1,0> |г| >0,9 та 0,9> |г| >0,7;
у разi вiдсутностi таких зв'язкiв враховували пом^ы зв'язки (0,7> |г| >0,5).
Поняттям «кореляцiйний портрет» позначали вщображення структурно! органiзацi! взаемовщно-шень мiж усiма елементами дослiджуваного профтю на основi розрахованого масиву значень ко-ефiцiентiв парно! кореляцi!. Основою для побудови кореляцмного портрету профтю синтетично! мож-ливостi були його опоры елементи - т ультраструк-тури фолiкулярного тироцита, якi мають найбiльше значення для синтезу тирео!дних гормонiв: помiрна електронна щiльнiсть цитоплазми (В2), помiрна ви-раженiсть субструктур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму та комплексу Гольдж (вщповщно и2 та _2), помiрна кiлькiсть втьних та зв'язаних рибосом i полюом (вщповщно К2 та ^15). Побудова кореляцмних портретiв профiлiв синтетичних можливостей фолкулярних тироцитiв у кожнм групi вiдбувалася на основi встановлених кореляцмних зв'язкiв мiж !хнiми фактичними елементами - тими ультраструктурами профтю, мiж якими було про-стежено значимi зв'язки. При дослiдженнi коре-ляцiйних портретiв також враховували !х «вузловi точки», якими вважали т ультраструктурнi елементи профiлю, в яких вiдмiчено скупчення внутршньо-профiльних кореляцмних зв'язкiв; аналiзу пщлягали кiлькiсть вузлових точок та !х зв'язкове наповнення. Архтектонку портретiв характеризували виходячи iз загально! теорi! систем.
Результати дослщження та Ух обговорення. Аналiз кореляцмного портрету профiлю синтетично! можливостi фол^лярних тироцитiв при прийманнi 21 мкг неоргаычного йоду в умовах алiментарно-го йодного дефiциту показав, що його фактичними ознаками були В2, и2, и3, и4, и5, К,, К2, _2, _3, мiж якими встановлено таю зв'язки: дуже мщы (1,0> |г| >0,9) - 2; мщы (0,9> |г| >0,7) - 7 (з них 3 непрям^. Вуз-ловими точками портрету були помiрна електронна щiльнiсть цитоплазми (В2) та розширенi елементи комплексу Гольдж (_3), кожна з яких мала по 3 мщы зв'язки. Структурi портрету була притаманна значна стмюсть при незначнiй схильностi до змш (рис. 1).
Дуже мiцний прямий зв'язок, простежений мiж помiрною вираженютю елементiв комплексу Гольджi (_2) та помiрною кiлькiстю рибосом на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (^15) вказуе на !х залучення до процеЫв синтезу гормонального продукту. Обговорюваний зв'язок пщтвер-джуе значення рибосом для реалiзацi! синтетично! дiяльностi фол^лярних тироцитiв, а також функщ-ональну взаемозумовленють мiж комплексом Голь-дж i гранулярним цитоплазматичним ретикулумом. Опосередковано це засвщчуе мiцний непрямий зв'язок мiж помiрною кiлькiстю рибосом на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (^15) та розширеною структурою елемен^в комплексу Гольджi (_3). Водночас дисоща^я мiж станами субструктур комплексу Гольдж та гранулярного цитоплазматичного ретикулуму, ознакою чого е мщ-ний зв'язок мiж помiрними розмiрами елементiв гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (и2)
Рис. 1. Графiчне зображення структури кореляцiйного портрету профiлю синтетичних можливостей фолiкулярних тироци^в щитоподiбних залоз щурiв, якi отримували 21 мкг йоду неоргашчноУ хiмiчноY природи в модельних умовах алiментарного дефiциту йоду.
Рис. 2. Графiчне зображення структури кореляцiйного портрету профшю синтетичних можливостей фолiкулярних тироцитiв щитоподiбних залоз щурiв, якi отримували 50 мкг йоду неоргашчноУ хiмiчноY природи в модельних умовах алiментарного дефщиту йоду.
та розширеними субструктурними компонентами комплексу Пэльджi (Ц), свiдчить, що в обговорюва-них умовах гормональна дiяльнiсть супроводжуеть-ся певним функцюнальним напруженням.
Розмiри субструктур гранулярного цитоплазма-тичного ретикулуму були пов'язанi з кшьюстю рибосом на Тхшх мембранах: при зменшеннi кiлькостi рибосом (и4) розмiри порожнин ретикулуму збшь-шувалися (из), що також може бути ознакою наявно-го функцюнального напруження. Водночас помiрна електронна щшьнють цитоплазми фолiкулярних ти-роцитiв (В2) мала мiцнi зв'язки як з достатньою (К2), так i зi зменшеною кiлькiстю вiльних рибосом i полi-сом у цитоплазмi (К1), що логiчно вважати ознакою наявност у клiтини певних резервних можливостей.
Вивчення кореляцмного портрету профiлю син-тетичноТ можливостi фолiкулярних тироцитiв при прийманш 50 мкг неорганiчного йоду показало, що його фактичними ознаками були В2, и2, из, и4, и5, К1, К2, Ц, 1_3, мiж якими встановлено такi кореляцiйнi зв'язки: дуже мiцнi (1,0> |г| >0,9) - 5; мiцнi (0,9> |г| >0,7) - 3 (з них 2 непрям^. Основною вузловою точкою портрету була Ц (помiрнi розмiри елементiв комплек-
су Гольдж^, яка мала 3 значимi зв'язки; зв'язкове наповнення iнших вузлових точок (В2, и2, и4, К2, Ц, Ц) було мiнiмальним - по 2 зна-чимi зв'язки. Арх^ектонщ портрету були притаманш достатня стй кiсть та незначна здатнють до змiн (рис. 2).
Поглиблене дослщження ко-реляцiйного портрету дало змогу встановити наявнiсть певноТ дис-оцiацiТ мiж станами основних про-теТносинтезувальних органел: розширенi субструктурш компо-ненти гранулярного цитоплаз-матичного ретикулуму (и3) були пов'язаш з помiрно розвинутими елементами комплексу Гольдж (Ц). Такi особливост внутршньо-системних кореляцiйних зв'язкiв можуть бути як ознакою мехашз-мiв пристосування до дiяльностi в несприятливих умовах, так i вка-зувати на певну неузгодженють в Тх функцiонуваннi. Схожу дис-оцiацiю виявлено i мiж кiлькiстю вiльних та зв'язаних рибосом, коли при помiрнiй кшькост рибосом, розташованих на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (и5), спостер^алася зменшена кiлькiсть вiльних рибосом i полiсом у цитоплазмi (К1) i навпаки - зменшена кшьюсть зв'язаних рибосом (и4) утворю-вала дуже мiцний зв'язок з по-мiрною кiлькiстю вiльних рибосом i полiсом (К2). Ми схиляемося до думки, що встановленi особли-востi зв'язкiв мiж компонентами портрету вказують на певне напруження синтетично!' дiяльностi i можуть бути використаш як цитоф^ зiологiчнi бюмаркери при дослiдженнi функцюналь-ного стану фол^лярного тироцита. Мiцнi непрямi зв'язки, простежеш мiж помiрно розвинутими елементами комплексу Гольджi (Ц) та помiрними кшь-костями вiльних i зв'язаних рибосом (вiдповiдно и4 та К2) також вказують на збереження явищ функщ-онального напруження i певноТ неузгодженостi при гормонопоезi.
Помiрна електронна щiльнiсть цитоплазми фо-лкулярних тироцитiв (В2) утворювала дуже мщш зв'язки як з помiрними розмiрами компонентiв гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (и2), так i з розширеними елементами комплексу Гольдж (Ц). Установлен зв'язки потребують ретельнiшого дослщження, оскiльки можуть не тiльки пщтверджува-ти висловлене припущення щодо того, що в обгово-рюваних умовах юнуе неузгодженiсть у синтетичнiй дiяльностi гормонопродукувальних структур, але й вказувати на те, що при незначному/помiрному функцюнальному напруженнi приймання обговорю-
вано! кшькосп неорган1чного иоду (50 мкг/кг маси тша) позитивно впливае на синтетичний напрямок д1яльност1 фол1кулярного тироци-та.
Фактичними ознаками кореля-ц1йний портрету профшю обгово-рювано! можливост1 фол1кулярних тироцит1в при прийманн1 100 мкг неоргашчного йоду в умовах пе-ребування на Иоцоцефiцитному харчовому рацюш були В2, и2, и3, и5, К2, _2, _3, мiж якими встановле-но такi кореляцiИнi зв'язки: дуже мщш (1,0> |г| >0,9) - 1. Оскiльки в дослщжуваному кореляцiИному портретi не простежено мщних (1,0> |г| >0,9) зв'язкiв, його ана-лiз проводився з урахуванням по-мiтних зв'язкiв (0,7> |г| >0,5), яких було 8 (з них 5 непрям^. Вузловими точками портрету були и2, и3, и5, К2, _2 (якi мали по 3 зв'язки) i _3 (2 зв'язки). Структура портрету вщзначалася нестй кiстю: унаслiцок переважання непрямих зв'язюв (5 iз загально! кшькосп 9 значимих) вона мала велику схильшсть до змiн (рис. 3).
Дуже мщний прямий зв'язок, простежений мiж помiрною кiлькiстю рибосом на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (и5) i в ци-топлазмi фолiкулярних тироцитiв (К2), вказуе на вза-емозалежнiсть мiж рибосомами рiзно! локалiзацií. Ми вважаемо, що встановлене може свщчити про наявнiсть сприятливих передумов для здмснення тироцитами !х гормонопоетично! цiяльностi.
Синтетична цiяльнiсть тироцита зумовлювалася зв'язками пом^но! сили, яю простежувалися мiж субструктурами гранулярного цитоплазматичного ретикулуму i комплексу Гольцжi. Так, при наявностi розширених елементiв гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (и3) спостер^алося i розширення субструктур комплексу Гольджi (_3), що пщтверджу-еться непрямими зв'язками тако! ж сили (г = -0,61) мiж нормальною будовою структур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (и2) i розширеними елементами комплексу Гольдж (_3) та мiж розширеними елементами ретикулуму (и3) i нормальними за розмiрами структурами комплексу Гольдж (_2). При помiрних розмiрах субструктур гранулярного цитоплазматичного ретикулуму (и2) юльюсть рибосом на !х мембранах та кшьюсть вшьних рибосом i полiсом у цитоплазмi була теж помiрною (вiцповiцно и5 та К2). Водночас непрямi зв'язки, простеженi мiж помiрни-ми розмiрами елементiв комплексу Гольдж (_2) та и5 i К2, вказують як на певне напруження у синтетичнiИ цiяльностi тироцита, так i на те, що в обговорюваних умовах переважне значення для гормонопоезу мае комплекс Гольджк
Висновки
1. В умовах алiментарного Иододефщиту спо-живання неорганiчного Иоду помiрно активiзуе синтетичну спроможнiсть фолкулярних тироцитiв i не супроводжуеться !! нормалiзацiею. Особливос-
Рис. 3. Графiчне зображення структури кореляцiйного портрету профiлю синтетичних можливостей фолiкулярних тироцитiв щитоподiбних залоз щурiв, якi отримували 100 мкг йоду неоргашчноУ хiмiчноY природи в модельних умовах алiментарного дефщиту йоду.
Ti синтезу гормонального продукту зумовлюються дозою спожитого йоду.
2. Синтетична дiяльнiсть фолiкулярних тироци-m в умовах споживання неорганiчного йоду на тл алiментарного йододефiциту значною мiрою зумов-люеться рибосомами - вшьними, що розташова-нi у цитоплазму та зв'язаними, що локалiзованi на мембранах гранулярного цитоплазматичного ретикулуму. Сила та напрямок кореляцмних зв'язюв мiж ними можуть використовуватися в якост гютопато-логiчного маркера штенсивност гормонопоезу.
3. Приймання дослщжуваних кiлькостей неор-ганiчного йоду на тл алiментарного йододефiциту супроводжуеться явищами функцiонального напруження фолiкулярних тироци^в, на що вказують кореляцiйнi зв'язки мiж протеТносинтезувальними органелами, субструктури яких перебувають у про-тилежних функцюнальних станах. Комбiнацiя уль-траструктурних ознак функцюнального напруження не е сталою i залежить вiд дози спожитого йоду.
4. При прийманш незначноТ (21 мкг/кг маси тiла) юлькост неорганiчного йоду про функцiональне напруження свщчать зменшена кiлькiсть рибосом на мембранах елемен^в гранулярного цитоплазматичного ретикулуму та Тх кореляцмш зв'язки з розширеними субструктурами гранулярного цитоплазматичного ретикулуму та комплексу Гольджг
5. Перехресш кореляцмш зв'язки, простеженi при прийманнi незначноТ (21 мкг/кг маси тша) кшькосп неоргашчного йоду мiж розширеними i нормальними за будовою субструктурами гранулярного цитоплазматичного ретикулуму та комплексу Голь-джу логiчно вважати пристосувальним мехашзмом, спрямованим на пщтримання синтетичноТ дiяльнос-тi фолiкулярних тироци^в у несприятливих умовах.
6. При споживанш помiрноТ (50 мкг/кг маси тша) кшькосп неорганiчного йоду простежуеться взаемо-залежнiсть i взаемозумовленiсть стану субструктур i кiлькостi основних протеТносинтезувальних орга-нел, що е передумовою достатньо iнтенсивного пе-ребiгу штратироцитарного синтезу.
7. В умовах споживання 50 мкг/кг маси тша неоргашчного йоду кореляцмш зв'язки, яю встанов-
ленi мнж розширеними елементами гранулярного цитоплазматичного ретикулуму i комплексу Гольдж та помiрною кiлькiстю зв'язаних та вiльних рибосом вказують на наявне функцюнальне напруження.
8. При споживанн значно'| (100 мкг/кг маси тша) кiлькостi неоргаычного йоду попри iснування пере-думов для реалiзацiï тироцитом належно'| гормо-нально'| дiяльностi, кореляцiйнi зв'язки гранулярного цитоплазматичного ретикулуму з рибосомами на його мембранах та вшьними рибосомами i полюо-мами у цитоплазмi при одночаснм вiдсутностi таких
зв'язюв iз субструктурами комплексу Гольдж^ свщ-чать про порушення синтетичного процесу i функцюнальне напруження. Пщтверджують це непрямi кореляцiйнi зв'язки мiж помiрно вираженими елементами комплексу Гольдж та достатньою кшьюстю зв'язаних i вшьних рибосом.
Перспективи подальших дослiджень. Подал ьшу перспективу вбачаемо у вивченнi особли-востей ультратонких механiзмiв синтетично'1 дiяль-ност тироцита пiд впливом приймання йоду рiзноï хiмiчноï природи в умовах ппертиреозу.
Лiтература
1. Esipenko B.F Obmen yoda v organakh i tkanyakh belykh krys v period rosta / B.F. Esipenko, N.V. Marsakova // Fiziologicheskiy zhurnal. - 1986. - T. 32, № 3. - S. 332-340.
2. Laboratornyye zhivotnyye. Razvedeniye, soderzhaniye, ispolzovaniye v eksperimente / I.P. Zapadnyuk, V.I. Zapadnyuk, E.A. Zakhariya, B.V. Zapadnyuk. - Izd. 3-e, pererab. i dop. - K.: Vishcha shkola, 1983. - 383 s.
3. Riabukha O.I. Metod napivkilkisnoho analizu elektronohram za Riabukhoiu O.I.: svidotstvo DAASP Ukrainy PA № 2769 / O.I. Riabukha // Kataloh derzhavnoi reiestratsii. - 2000. - Vyp. 4. - S. 11.
4. Riabukha O.I. Metod Riabukhy O.I. vyznachennia profiliv spetsialnykh mozhlyvostei hormonopoetychnykh klityn: svidotstvo DDIV Ukrainy № 7966 / O.I. Riabukha // Avtorske pravo i sumizhni prava (ofitsiinyi biuleten). - 2003. - № 4. - S. 72.
5. Riabukha O.I. Ob'iektyvizatsiia morfofunktsionalnoho stanu tyrotsyta shliakhom vyznachennia profiliv yoho spetsialnykh mozhlyvostei / O.I. Riabukha // Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk. - 2006. - T. 9, № 3, Ch. III. - S. 156-158.
6. Riabukha O.I. Ultrastrukturni osoblyvosti syntetychnoi diialnosti folikuliarnykh tyrotsytiv pry pryimanni orhanichnoho yodu v umovakh alimentarnoho yododefitsytu / O.I. Riabukha // Visnyk problem biolohii i medytsyny. - 2017. - Vyp. 4, T. 2 (140). -S. 134-139.
7. Slavin M.B. Metody sistemnogo analiza v meditsinskikh issledovaniyakh / M.B. Slavin. - M.: Meditsina, 1989. - 302 s.
8. Teppermen Dzh. Fiziologiya obmena veshchestv i endokrinnoy sistemy: per. s angl. / Dzh. Teppermen, Kh. Teppermen. - M.: Mir, 1989. - 653 s.
9. Tymchenko A.M. Dynamika rozpovsiudzhennia tyreoidnoi patolohii sered naselennia v rehionakh z riznym stupenem yodnoho defitsytu ta napriamky profilaktyky / A.M. Tymchenko, K.V. Misiura // Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. - 2007. - № 3. - S. 32-35.
10. Shchytovydna zaloza i navkolyshnie seredovyshche / L.V. Herbilskyi, Ye.A. Musiienko, V.M. Pinska, S.I. Pushkar // Endokrynolohiia: respublik. mizhvidomch. zbirnyk. - К.: Zdorov'ia, 1994. - Vyp. 23. - S. 46-48.
11. Dunn J. Iodine deficiency and thyroid function / J. Dunn // The thyroid and iodine / Eds. J. Nauman, D. Glinoer, L.E. Braverman, U. Hostalek. - Stuttgart; N.Y: Shattauer, 1996. - P. 3-6.
12. Riabukha Olha. Application of new information technologies for the study of cell activity / Olha Riabukha // Proceeding of the XIth International Conference on Perspective Technologies and Methods in MEMS Design (MEMSTECH'2015), [IEEE Cat. No. CFP1564A-PRT]. - Lviv; Polyana (Ukraine), 2015. - P. 69-71.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СИНТЕТИЧНО'1' Д1ЯЛЬНОСТ1 ФОЛ1КУЛЯРНИХ ТИРОЦИТ1В ПРИ ПРИЙМАНН1 НЕОРГАН1ЧНОГО ЙОДУ В УМОВАХ АЛ1МЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФ1ЦИТУ Рябуха О. I.
Резюме. Доотджувалися особливост взаемозв'язюв Mix гормонопродукувальними ультраструктурами фол^лярних тироци^в щитоподiбних залоз бших щурiв-самцiв, яю в умовах алiментарного йододефщиту приймали рiзнi юлькост неоргаычного йоду. Установлено особливост гормонально! дiяльностi вщ факту приймання та дози спожитого йоду. Приймання неоргаычного йоду у незначнм, помiрнiй та значнм дозах cупроводжуeться функцюнальним напруженням протешосинтезувальних ультраструктур i не викликае нормалiзацiI синтетично! дiяльностi фолкулярних тироци^в. Особливос^ кореляцмних зв'язюв рибосом з Ышими протешосинтезувальними ультраструктурами тироцита запропоновано вважати цитофiзiологiчними бюмаркерами впливу йодомютких речовин.
K^40Bi слова: щитоподiбна залоза, тироцит, неоргаычний йод, внутршньосистемний кореляцмний аналiз, цитофiзiологiчнi бюмаркери.
ИССЛЕДОВАНИЕ СИНТЕТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ФОЛЛИКУЛЯРНЫХ ТИРОЦИТОВ ПРИ ПРИЁМЕ НЕОРГАНИЧЕСКОГО ЙОДА В УСЛОВИЯХ АЛИМЕНТАРНОГО ЙОДОДЕФИЦИТА Рябуха О. И.
Резюме. Исследовались особенности взаимосвязей между гормонпродуцирующими ультраструктурами фолликулярных тироцитов щитовидных желез белых крыс-самцов, которые в условиях алиментарного йододефицита принимали разные количества неорганического йода. Установлено особенности гормо-
нальной деятельности от факта приёма и дозы потребляемого йода. Приём неорганического йода в незначительной, умеренной и значительной дозах сопровождается функциональным напряжением протеин-синтезирующих ультраструктур и не вызывает нормализации синтетической деятельности фолликулярных тироцитов. Особенности корреляционных связей рибосом с другими протеинсинтезирующими ультраструктурами тироцита предложено считать цитофизиологическими биомаркерами воздействия йодсодер-жащих веществ.
Ключевые слова: щитовидная железа, тироцит, неорганический йод, внутрисистемный корреляционный анализ, цитофизиологические биомаркеры.
STUDY OF THE FOLLICULAR THYROCYTES' SYNTHETIC ACTIVITY WHILE TAKING INORGANIC IODINE UNDER CONDITIONS OF ALIMENTARY IODINE DEFICIENCY
Ryabukha O. I.
Abstract. The researchis dedicated to studying the impact of inorganic iodine on specific features of the thyroid follicular thyrocytes' synthetic activity of male albino rats' thyroid glands (the animals were placed under conditions of nutritional iodine deficiency). Semi-quantitative analysis of thyroid gland electronograms, method of determining the profiles of the hormonopoietic cells' special capabilities, statistical and correlational analysis were used for data objectification. Potassium iodide, which is widely applied in medicine, served as the source of inorganic iodine. The animals consumed iodide in small (21 mcg/kg), moderate (50 mcg/kg) and significant (100 mcg/kg) doses.
It was discovered that under conditions of nutrient deficiency the consumption of inorganic iodine moderately activates synthetic capacity of the follicular thyrocytes and does not cause its normalization. Taking of the studied quantities of inorganic iodine is accompanied by phenomena of the follicular thyrocytes' functional stress, which is indicated by correlational bonds between protein-synthetic organelles with their substructures being in opposite functional states. Ultrastructural signs of functional stress are not constant; their combination depends on the dosage of consumed iodine. Specific features of the hormonal product synthesis also depend on the dosage of consumed iodine and are largely determined by the ribosomes - loose (located in the cytoplasm) and bound (localized on membranes of the granular cytoplasmic reticulum). Strength and direction of correlational bonds between them may serve as a cytophysiological biomarker of intensity of the hormonopoiesis.
When receiving a small amount of inorganic iodine (21 mcg/kg), decreased number of the ribosomes on membranes of the granular cytoplasmic reticulum and their correlational bonds with extended substructures of the granular cytoplasmic reticulum and the Golgi complex testify to functional tension. Cross-correlation bonds (traced when taking a small dose of inorganic iodine, between extended and normal structures of the granular cytoplasmic reticulum and the Golgi complex) is logically considered as an adaptive mechanism aimed at maintaining synthetic activity of the follicular thyrocytes under adverse conditions.
When receiving a moderate dose of inorganic iodine (50 mcg/kg), interdependence and interconditionality of the state of substructures and the number of basic protein-synthesizing organelles can be traced, which is a prerequisite for a sufficiently intense course of the intrathyrocytic synthesis. However, correlational bonds established between extended elements of the granular cytoplasmic reticulum and the Golgi complex and moderate amount of bound and loose ribosomes indicate functional stress under discussed conditions.
When receiving a significant amount of inorganic iodine (100 mcg/kg) despite the prerequisites for implementation of proper thyroid hormonal activity, correlational bonds of the granular cytoplasmic reticulum with such components of the synthetic process as ribosomes on its membranes and loose ribosomes and polysomes in the cytoplasm (whilst the simultaneous absence of such connections with substructures of the Golgi complex) indicate violation of synthetic process and functional stress. This is confirmed by indirect correlations of moderately expressed elements of the Golgi complex with a sufficient number of bound and loose ribosomes.
Keywords: thyroid gland, thyrocyte, inorganic iodine, intrasystemic correlational analysis, cytophysiological biomarkers.
Рецензент - проф. Регеда М. С.
Стаття надшшла 08.10.2017 року
