CC BY
9
УДК 94(477.83/86)"18"/ "19":371 UDC
DOI: 10.17223/18572685/68/6
Украшсьм професiйнi об'еднання педагогiв Галичини та Буковини (друга половина Х1Х -початок ХХ ст.): спроба порiвняльного аналiзу
О.В. Добржанський1, Л.1. Шологон2
1 Чернiвецький нацiональний унiверситет iM. Ю. Федьковича
Укра'на, 58012, м. Чернiвцi, вул. Коцюбинського, 2 E-mail: o.dobrzhanskiy@chnu.edu.ua
2 Прикарпатський нацюнальний ушверситет iM. В. Стефаника
Укра'ша, 76018, 1вано-Франювськ, вул. Шевченка, 57 E-mail: liliya.shologon@pnu.edu.ua
Авторське резюме
У статт комплексно розглядаеться дiяльнiсть професiйних вчительських това-риств Галичини та Буковини, робиться спроба Тхнього порiвняльного аналiзу, уводиться до наукового обiгу низка не актуал^зованих джерел. Встановлено, що впродовж 80 рр. Х1Х - на початку ХХ ст. було створено шiсть фахових педагопчних об'еднань. Проблеми народноТ школи та належний професшний ревень ТТ педагога потрапи-ли в поле зору «Руського товариства педагогичного» («УкраТнського педагогiчного товариства») в Галичин та «РуськоТ школи» («УкраТнськоТ школи») на Буковинi. На захист фахових iнтересiв шкiльного вчительства стали вщповщно - «Взаемна помiч украТнських вчител^в» та «Вiльна органiзацiя украТнського учительства на Буковиш». Пiдвищення професшного рiвня викладача украТнськоТ г1мназ|Т стало прюритет-ним у дiяльностi створеноТ у Львовi «УчительськоТ громади» й «Товариства учител^в вищих шкiл» ^мен^ Григория Сковороди у Чернiвцях. Констатуеться, що заснування учительських товариств ¡з однаковими завданнями зумовило те, що Галичина та Буковина були окремими автономними краями в складi Австро-Угорщини. Труднощi, як^ стояли перед шктьництвом цих двох регiонiв, були подiбними, але вирiшення Тх в силу специфики полiтичних обставин дещо вiдрiзнялися. У результатi найвагомiшi здобутки, що реалiзувалися у створеннi украТномовних початкових шкiл, гiмназiй, учительських семшарШ, курсiв для неписьменних та видавничш дiяльностi мало «УкраТнське педагогiчне товариство» в Галичинi. Натомiсть захистити фаховi права педагогiв та добитися суттевого пiдвищення вчительськоТ платнi завдяки акциям
политичного характеру разом з iншими громадськими обеднаннями та полiтичними партiями краю краще вдалося педагогiчним товариствам Буковини.
K^40Bi слова: товариство, профес^йн^ обеднання педагогiв, Галичина, Буковина, Австро-Угорська монархiя, народнi школи, пмнази, «Руське товариство педагопчне» («УкраТнське педагогiчне товариство», «Руська школа» («Украшська школа»).
Украинские профессиональные объединения педагогов Галиции и Буковины (вторая половина XIX - начало ХХ в.): попытка сравнительного анализа
О.В. Добржанский1, Л.И. Шологон2
1 Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича Украина, 58012, г. Черновцы, ул. Коцюбинского, 2 E-mail: o.dobrzhanskiy@chnu.edu.ua 2 Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника Украина, 76018, г. Ивано-Франковск, ул. Шевченка, 57 E-mail: liliya.shologon@pnu.edu.ua
Авторское резюме
Комплексно рассматривается деятельность профессиональных учительских обществ Галичины и Буковины, делается попытка их сравнительного анализа, вводится в научный оборот ряд неактуализированных источников. Установлено, что на протяжении 80-х гг. Х1Х - начала ХХ в. было создано шесть профессиональных педагогических объединений. Проблемы народной школы и надлежащий профессиональный уровень ее педагогов попали в поле зрения «Руського общества педагогического» («Украинского педагогического общества») в Галичине и «Руськой школы» («Украинской школы») на Буковине. В защиту профессиональных интересов школьного учительства встали соответственно «Взаимная помощь украинских учителей» и «Свободная организация украинского учительства на Буковине». Повышение профессионального уровня преподавателя украинской гимназии стало приоритетным в деятельности созданной во Львове «Учительской Громады» и «Общества учителей высших школ имени Григория Сковороды» в Черновцах. Утверждается, что учреждение учительских обществ с одинаковыми задачами обусловило то, что Галичина и
Буковина были отдельными автономными краями в составе Австро-Венгрии. Трудности, стоявшие перед школой этих двух регионов, были сходными, но решение их в силу политических обстоятельств несколько отличалось. В результате наиболее значимые достижения, которые реализовались в украиноязычных начальных школах, гимназиях, учительских семинариях, курсах для неграмотных и издательской деятельности, имело «Украинское педагогическое общество» в Галичине. Защитить профессиональные права педагогов и добиться существенного повышения учительской жалованья благодаря акциям политического характера вместе с другими общественными объединениями и политическими партиями края лучше удалось педагогическим обществам Буковины.
Ключевые слова: общество, профессиональные объединения педагогов, Галичина, Буковина, Австро-Венгерская монархия, народные школы, гимназии, «Руське общество педагогическое» («Украинское педагогическое общество»), «Руська школа» («Украинская школа»).
The Ukrainian professional associations of teachers of Galicia and Bukovyna (second half of the 19th - early 20th century): an attempt of comparative analysis
O.V. Dobrzhanskiy1, L.I. Sholohon2
1 Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University 2 Kotsyubynskiy Street, Chernivtsi, 58012, Ukraine
Email: o.dobrzhanskiy@chnu.edu.ua 2 Vasyl Stefanyk Precarpathian National University 57 Shevchenko Street, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine Email: liliya.shologon@pnu.edu.ua
Abstract
Focusing on the professional teachers' associations of Galicia and Bukovyna, the author makes an attempt of comparative analysis and introduces a number of previously unknown sources to discuss six professional pedagogical associations established during the 1880s - early 20th century. The problems of public schools and proper professional level of their teachers came in sight of "Rus Pedagogical Society" ("Ukrainian Pedagogical Society") in Galicia and the "Ruska Shkola" ("Ukrainian school")
in Bukovyna. "Mutual Aid of Ukrainian Teachers" and "Free Organization of Ukrainian Teachers in Bukovyna" defended the professional interests of school teachers respectively. Higher professional level of gymnasium teachers in Ukraine became a priority in the activities of the "Teachers' Community" and the Hryhoriy Skovoroda Society of Higher School Teachers established in Lviv and Chernivtsi. Since Galicia and Bukovyna were separate autonomous regions within Austria-Hungary, they had their own teachers' associations with the similar mission. The difficulties faced by the schools of these two regions were similar; however, they tackled them differently due to the specific political circumstances. As a result, the Ukrainian Pedagogical Society in Galicia had the most significant achievements in the creation of the Ukrainian-language primary schools, gymnasiums, teachers' seminaries, courses for the illiterate and publishing activity, while the pedagogical assiciations of Bukovyna managed to protect the professional rights of teachers and achieve a significant increase in teachers' salaries supported by other public associations and political parties of the region.
Keywords: society, professional associations of teachers, Galicia, Bukovyna, Austro-Hungarian monarchy, public schools, gymnasiums,"Rus Pedagogical Society" ("Ukrainian Pedagogical Society"), "Ruska Shkola" ("Ukrainian school").
Обрана тема не залишилася поза увагою дослщнимв. Pi3Hi аспек-ти дiяльностi украУнських педагопчних товариства Галичини другоУ половини Х1Х - початку ХХ ст. стали об'ектом дослщження Г.Бтавич
[I], Л. Вовк [3], Н. КошелевоУ [20], М. ЛисоУ [21], М. Московчук [22], Б. Савчука [27], Б. Ступарика [34] та шших. Професшш об'еднання пе-дагопв Буковини знайшли вщображення у працях О. Добржанського
[II], Л. КобилянськоУ [19], Д. Пешшкевич [27], Л. Шологон [38]. Однак грунтовного порiвняльного аналiзу результа^в УхньоУ дiяльностi до сьогодш не зроблено.
Законодавча база для втьного об'еднання громадян в рiзного роду товариства була створена 1867 р. Закон про об'еднання та збори вщ 15 листопада 1867 р. передбачив досить прозору та нескладну процедуру Ух вщкриття, а також ч^ко визначив причини, ям могли привести до лквщацп товариств [12: 304]. Незважаючи на контроль за дiяльнiстю громадських об'еднань з боку представнимв державноУ влади, товариства без стороннього втручання визначали основы засади своеУ дiяльностi. Закон не встановив жодних щеолопчних перешкод для УхньоУ роботи. Вш дав можливкть украУнцям згуртува-тися з метою виршення найважливших проблем, ям не знаходили розумшня з боку владних структур [39: 147].
Насамперед варто окреслити окремi передумови створення та оргашзацшы засади дiяльностi дослщжуваних нами професшних
товариств. Спочатку украшсью вчителi брали участь в полiетнiчних педагопчних об'еднаннях. У 1868 р. Крайова шктьна рада Галичини стала ^щатором заснування «Товариства педагопчного» у Львовк Згiдно статуту, основним його завданням була турбота про шкть-ництво i справи виховання в краУ. До товариства належали вчителЬ поляки й украшщ. Друкованим органом товариства був двотижневик «Szkola», що виходив польською мовою i одержував шдар дотацiï вiд Галицького сейму [43: 4]. Незважаючи на змiстовнiсть, часопис не придтяв проблемам украïнського шктьництва налeжноï уваги.
Поступово зростали рiвeнь освiти i громадська активнiсть вчитель-ства Буковини, що привело до заснування в 1872 р. першо!' багатона-цiональноï пeдагогiчноï органiзацiï в кра'|' пiд назвою «Буковинське вчительське товариство». У 1882 р. на його мкщ з'явилася нова ор-гаызащя - «Буковинське крайове вчительське товариство», яке теж об'еднувало педагопв рiзних нацiональностeй, в тому чи^ i украïнцiв. У газeтi «Bukowinaer Pedagogiche Blätter» («Буковинськi пeдагогiчнi листки»), що почала виходити в 1873 р. з'явилися окрeмi статп й укра'шською мовою [42]. Проте згадаш товариства, де переважну бiльшiсть складали ымщ та румуни, не ставили перед собою завдання розвивати на вщповщному рiвнi украïнську освiту. Найсвщомша i найактивнiша частина тодiшнього укра'шського громадянства, яка розумiла вагу i значення нацюнально!' школи та ïï вчителя як важли-вого чинника вщродження украïнського народу, усвiдомлювала, що багатонацюнальним пeдагогiчним об'еднанням треба протиставити впливи також вчительського товариства, яке буде дбати, перш за все, про нацюнальну школу i нацюнальне виховання.
Шктьна нарада у Львову що вщбулася у листопадi 1880 р. за Мща-тивою львiвських профeсорiв унiвeрситeту та викладачiв пмназш Омеляна Огоновського, Анатоля Вахнянина, Романа Заклинського, редактора газети «Дто» Володимира Барвшського та iнших покла-ла початок першому украïнському пeдагогiчному товариству, адже створений ними оргашзацшний тимчасовий ком^ет склав статут «Руського товариства педагопчного» (далi - РПТ), який 6 серпня 1881 р. затвердило Галицьке намкництво. Зпдно вдосконаленого статуту, затвердженого Мшктерством внутрiшнiх справ 15 червня 1912 р., дана учительська оргашзащя була перейменована в «Укра'шське педагопчне товариство» (далi - УПТ) [32].
На Буковиш пропозицiю про заснування окремого укра'шського вчительського товариства, яке б займалось буковинським шкть-ництвом i об'еднувало в першу чергу педагопв-украшщв, першим вшс на загальних зборах «РуськоУ бесщи» учитель народно( школи Омелян Попович в ачш 1887 р., зважаючи на те, що шктьний видiл
при даному товарис^ не мав можливосп вирiшувати справи шкть-ництва, як вони того вимагали. Спещальний комггет, яким керував професор Чернiвецького уыверситету С. Смаль-Стоцький (секретарем був О.Попович), провiв ряд пiдготовчих заходiв в справi заснування товариства та пщготував статут товариства «Руська школа» в Черыв-цях, який 25 червня 1887 р. затвердила Крайова управа Буковини. 15 лютого 1908 р. загальне зiбрання товариства «Руська школа» прийняло ршення змшити iснуючу назву оргашзацп та iменувати ii «УкраУнською школою» [4].
Обидвi органiзацii: «Руське Товариство Педагопчне» та «Руська школа» мали однакову мету, записану в статуту де зазначалося: «Товариство ставить ra6i задачу: а) промишляти над потребами руського народу на полi шкт народних, середнiх i вищих, займатися основу-ванем i розвоем руських шкiл i пщдержувати всякi справи вихован-ня публiчного i домашнього на основi язика руського; б) подавати членам помiч так моральну, як матерiальну» [31; 7]. Створення двох учительських товариств iз однаковими завданнями було зумовлено тим, що Галичина та Буковина були окремими автономними краями в складi Австро-Угорщини. Труднощ^ якi стояли перед шктьництвом цих двох репоыв, були подiбними, але вирiшення Ух в силу специфки полiтичних обставин, як згодом показала практика, дещо вiдрiзнялися.
ОсобливоУ уваги вимагали i фаховi проблеми учителiв початкових шкт. Тому в 1896 р. виникла незалежна вщ владних структур оргаш-защя «Товариство народних вчителiв у Галичиы» (далi - ТНВГ). 5 бе-резня 1897 р. вщбувся перший з'Узд товариства, в якому брали участь i представники украТнського народного вчительства. На з'iздi було ухвалено резолющю, в якiй зокрема, була вимога зрiвняти заробiтну плату вчителя iз заробiтною платою державних урядовщв нижчого рангу, зменшити термш обов'язковоУ працi вiд 40 до 35 ромв. Брали участь укра'Унсьм педагоги i в iнших заходах разом з народними вчителями Австри [36: 37].
Не меншу актившсть проявила «Крайова екзекутива буковинських вчителiв» (далi - КЕБВ), створена в 1901 р. i керована румунським учителем М.Юсановичем i нiмецьким педагогом Г.Ктпером. Реда-гована ними «Нова учительська газета» (Bukowinaer Freie LehrerZeitung) справедливо i досить гостро критикувала тодшш шктьш та громадськ порядки. Украiнськi педагоги брали активну участь у робот «Крайовоi екзекутиви».
З великим ентузiазмом «Крайова екзекутивна» долучилася до передвиборчоi агiтацii, розумтчи, що без участi у поличному життi народне вчительство не зможе змшити кардинально свое становище на краще. Проте саме суперечки полггичного характеру привели
до виходу переважно( бшьшосп украшських учитeлiв iз «Крайовоï екзекутиви» [17]. Ствпраця украïнських освiтян iз педагогами ш-ших нацiональностeй приносила сво( рeальнi результати (особливо це стосувалося буковинських вчитeлiв), але одночасно привела до думки про потребу заснування окремо( вчительсько( органiзацiï. Адже конкретш умови працi украïнського народного вчительства та вщношення влади i громадськосп до нього переконували в кторичнш нeобхiдностi нацiонально-профeсiйного руху украïнських педагопв.
РТП втратило надт на допомогу вчителям з боку урядових структур, тому порушило на загальних зборах 1897 р. питання заснування так званого «допомогового фонду» для члешв товариства та (х родин. На цю цть поступово почали надходити пожертви. I саме за допомогою заходiв, що сприяли виршенню найболючших проблем пeдагогiв, змiцнювалися стосунки товариства i вчитeлiв. Проте видт РТП розумiв, що фаховi питання педагопв вимагають посршноС ува-ги. Для цього, на думку проводу товариства, потрiбно було створити окрему оргашзащю [41: 30].
Важливим етапом до здшснення цього замислу стало перше Край-ове вiчe украшського вчительства 18 липня 1904 р. Воно вщбулося у Львовi, в примщенш Народного Дому. Участь у вiчi взяло 1392 вчитeлiв з Галичини та Буковини, ям прийняли резолющю, де серед вeликоï кшькосп iнших вимог найбiльш гостро стали: покращення матeрiального становища вчительства, змша дисциплiнарного зако-нодавства та деяких статей закону про освггу, що обмежували права педагопв. На зборах був обговорений реферат Андрiя Алиськевича про оргашзацт украшського вчительства i прийнято ршення про заснування товариства «Самопомiч вчительська», яке ставило собi за мету давати грошовi допомоги, позики, стипендп i займатися захистом фахових проблем пeдагогiв. Для його створення та укладення статуту обрали спещальний ком^ет та комiсiю, що складалася iз 20 чоловiк. Перюдичним виданням новоствореного товариства стала газета «Промшь». До рeдакцiйного комiтeту часопису входити представники Галичини та Буковини [40: 97].
1 листопада 1904 р. виконавчий комггет першого вчительського вiча, найдiяльнiшими учасниками якого були пмназшний професор А.Алиськевич та директори шкт 1ван Сторонський та Микола Мороз зiбрався на засiдання. Виконавчий комггет прийшов до висновку, що професшна оргашзафя украïнського народного вчительства носитиме назву «Взаемна помiч галицьких i буковинських учитeлiв i учительок». Щоб активiзувати дiяльнiсть буковинських педагопв 23 грудня 1906 р у Чершвцях провели загальне зiбрання товариства. Дирек^я Львiвськоï Цeнтралi погодилась на заснування автономное
Експозитури (Секцп) для Буковини з центром у Черывцях [21]. Було розроблено положення про ïï дiяльнiсть. Незважаючи на широку автономт буковинськоï Експозитури, цю оргаызацт зробити популярною серед населення не вдалося. Переважна бтьшкть педагопв Буковини тримались осторонь нег На територп Буковини вдалося оргашзувати лише 4 окружнi вщдши (фiлiï товариства), якi ефектив-но[ дiяльностi не проводили, тодi як в Галичин - 65 фшш. Дiяльнiсть цього товариства була бтьш близькою саме для галицьких педагопв через ïхне вкрай погане матeрiальнe становище.
Статут товариства затвердило Мшктерство внутрiшнiх справ у Вiднi 13 липня 1905 р. Метою товариства було згуртувати учительство Галичини i Буковини для забезпечення морально[ та матeрiальноï допомоги [33]. Переважно дане товариство називали «Взаемна по-мiч украïнських вчитeлiв» (далi - ВПУВ). Така назва офщшно була затверджена у 1922 р.
Пeршi загальнi збори «Взаемноï помочi» вщбулися 28 серпня 1905 р., коли на Буковиш украïнськi вчитeлi вийшли iз «Крайовоï екзекутиви», але пщфунтя для тiсноï спiвпрацi буковинцiв iз галичанами не було, осктьки вони працювали в рiзних сусптьно-полгтичних умовах. Проте стан нeорганiзованостi в професшному русi буковинських педагопв постшно тривати не мiг.
Для того, щоб згуртувати украшських педагопв Буковини в боротьбi за сво[ фаховi iнтeрeси, 6 серпня 1905 р. було створено «Екзекутивний комггет руських вчитeлiв» (далi - ЕКРВ). Його головою обрали К. Да-ниляка. У перший рк свого кнування комiтeт був майже бeздiяльний. Проте поступово вiн набрав бiльшоï активностi, i на масових заходах, що оргашзовував ЕКРВ, вчитeлi висловили бажання об'еднатися в окремому товарист^ [29]. Саме тому у 1908 р. було засновано «Втьну оргашзащю украшського учительства на Буковиш» (a^i - ВОУУБ), в статуи яко[ основне завдання було сформульоване так: «Злучити цiлe украïнськe учительство, щоби воно в контакт з цтим учительством на Буковинi добилося до такого способу життя, який вщповщае в моральшм i матeрiальнiм зглядi iнтeлiгeнтним людям i вихователям молодiжи вiльних горожан» [30: 1].
Таким чином, були створеш фаховi оргашзацп пeдагогiв Галичини та Буковини - товариства «Взаемна помiч галицьких i буковинських учитeлiв i учительок» та «Втьна органiзацiя украïнського учительства на Буковиы». Якщо галицькi педагоги, втративши надт на швидке вирiшeння своïх проблем через прeдставницькi органи влади, намага-лися, перш за все, власними силами покращити свое матeрiальнe становище (надавати позики на птьгових умовах, страхувати нерухоме майно, тклуватися про допомогу молодим вчителям), то буковинсьм,
маючи досвщ полiтичноí боротьби, застосовували саме и, щоб мати добрi умови працi i громадянськ права.
На початку ХХ ст. процес творення нацюнально-культурних това-риств був майже завершеним. В бтьшосп дiлянок життя суспiльства вже кнували окремi органiзацií. Справами середнього шктьництва займалися РТП та «Руська школа», де гуртувалися переважно вчителi народних шкт. Згадан товариства причетнi до вщкриття украíнських гiмназiй та вчительських семшарш як державних, так i приватних, але на належному рiвнi займатися справами середнього шкiльництва не вистачало часу.
На загальних зборах РТП в 1902 р. була висловлена думка про необхщшсть створення товариства вчителiв середшх шкт. В ршучш формi повторила це домагання, скликана видтом РТП, шкiльна нара-да 8 березня 1908 р. Одним iз найактивнiших прибiчникiв створення нового товариства пщ назвою «Учительська громада» був гiмназiйний викладач Ю^ан Стефанович, що органiзував комiтет, до якого увмшли професор унiверситету Кирило Студинський, пмназшш викладачi Степан Томашiвський, Василь Щурат та iншi. Комггет уклав статут товариства «Учительська громада», що був затверджений Мшктерством внутршшх справ 13 червня 1908 р. Товариство ставило собi за мету: «а) пщтримати всi справи, що мають на метi розвш i добро вищих шкiл, виховання i добро шкiльноí молодiжi, добро учителiв i |'х родин;
б) взаемне ознайомлювання з новiтнiми здобутками науки, взаемне подаване собi помiчень i досвiдiв з обсягу учительсько)' дiяльностi;
в) познайомлюване загалу сусптьносп зi справою вищих шкiл i з добутками науки» [37: 5]. «Згуртувати i органiзувати укра'нських професорiв вищих навчальних закладiв i вах зaцiкaвлених справами нашо' освiти, щоб вивчити реальне становище даних навчальних за-клaдiв на територií Галичини та працювати для 'х нaцiонaлiзaцií», - так на першому загальному зiбрaннi окреслив нaйвaжливiше завдання «Учительсько[ громади» голова товариства М. Грушевський [6: 2].
Буковинськi педагоги середшх шкiл пiшли також шляхом створення окремого товариства, хоча спочатку передбачалося, що вони будуть працювати в рамках «Русь^ школи» як окрема секщя. Але зважаючи на те, що товариство «Руська школа» мало безлiч шших справ, педагоги середшх навчальних зaклaдiв почали схилятися до думки про необхщшсть створення власно( оргашзацп. Тому наприкшщ 1907 р. було вибрано комггет, що зайнявся створенням «Товариства учителiв вищих шкт» (о^ - ТУВШ) iменi Григорiя Сковороди в Чернiвцях (назву запропонував вчений-мовознавець Василь Омович). Серед засновниюв товариства вiдомий письменник, журнал^, викладач учи-тельськоí семiнaрií та ушверситету - Осип Маковей. Мета дiяльностi
ТУВШ iменi Григорiя Сковороди i «УчительськоТ громади» повнiстю спiвпадали. Проте в статуи ТУВШ iменi Григорiя Сковороди було записано ще й таке: «г) скртляти товариського духа мiж членами частими сходинами та вимшою думок; д) основувати вищi украТнськ школи» [8: 4].
Отже, було створено шкть фахових педагогiчних об'еднань. Про-блеми народноТ школи та належний професшний рiвень ТТ педагога потрапили в поле зору «Руського товариства педагопчного» («УкраТн-ського педагопчного товариства») в Галичиш та «РуськоТ школи» («УкраТнськоТ школи») на Буковинг На захист фахових iнтересiв шктьного вчительства стали вiдповiдно - «Взаемна помiч украТн-ських вчителiв» та «Втьна органiзацiя украТнського учительства на Буковиы». Пiдвищення професiйного рiвня викладача украТнськоТ гiмназiТ стало прiоритетним у дiяльностi «УчительськоТ громади» й «Товариства учителiв вищих шкiл» iменi Григорiя Сковороди. Спро-буемо проаналiзувати результати ТхньоТ дiяльностi за допомогою цифрових даних.
Т а б л и ц я 1
Оргашзацшш результати дiяльностi укра'нських педагогiчних товариств Галичини та Буковини
УкраТнсью Ктьюс Ктьюсть
№ п/п педагопчш М1сце ть ф1л1й члешв то-
товариства та час Голови товариств станом вариства
Галичини та Буковини створення на 1914 р. станом на 1914 р.
В. 1льницький (1884-1887)
О. Борковський (1887-1891)
«Руське О. Барвшський (1891-1896)
товариство Льв1в, Е. Харкевич (1896-1902)
1 педагопчне» («УкраТнське педагопчне Товариство») 6 серпня 1881 р. (РТП) 1. Чапельський (1902-1910) О. Макарушка (1910) Т. Войнаровський (1911-1913) Т. Лежогубський (1913) К. Малицька (1913-1914) А. Гладишовський (1914) 80 4 814
2 «Взаемна по-м1ч украТнсь-ких вчител1в» Льв1в, 13 липня 1905 р. А. Алиськевич (1905-1909) 65 908
М. Якимовський (1901 -1914)
3 «Учительська громада» Льв1в, 13 черня 1908 р. М. Грушевський (1908-1912) Ю. Романчук (1912-1914) 11 398
4 «Руська школа» («УкраТнська школа») Черн1вц1, 25 червня 1887 р. (Руська школа) С. Смаль-Стоцький (1887-1895) С. Шпойнаровський (1895 -1899) О. Попович (1899-1901) (1909-1912) 10 350
О к о н ч а н и е т а б л. 1
№ п/п УкраУнсью педагопчш товариства Галичини та Буковини Мкце та час створення Голови товариств Ктьюс ть фтш станом на 1914 р. Ктьюсть члешв товариства станом на 1914 р.
4 «Руська школа» («УкраУнська школа») Черн1вц1, 25 червня 1887 р. (Руська школа) А. Клим (1901 -1908) (1912-1914) О. Руснак (1908-1909) 12 150
5 «Втьна орган1зац1я украУнського учительства на Буковиш» Черн1вц1, 22 листопада 1908 р. О. 1ваницький (1908-1914) 10 350
6 «Товариства учител1в вищих шкш 1мен1 Григор1я Сковороди» Черн1вц1, 12 лютого 1908 р. А. Клим (1908) I. Прийма (1909) A. Артимович (1910) B. Кмицикевич (1911) М. Кордуба (1912-1914) 3 90
Оргашзацшна дiяльнiсть вчительських об'еднань була спрямована на створення передумов для ефективноУ роботи члеыв педагопчних товариств. З фею метою було напрацьовано вщповщну юридичну базу (статути товариств та Ухшх фiлiалiв на мкцях, розрядження про рiзнi секцiУ, гуртки, комiсiУ ) створено осередки на мкцях, зроблено особливий наголос на просвггньо-виховних, фiнансово-економiчних та фахових питаннях, залучено до пращ в педагопчних оргашзащях непересiчних особистостей. Серед очтьнимв педагогiчних товариств були люди рiзного соцiального статусу: вiдомi в державi полiтики, де-путати вiденського парламенту та галицького сейму О. Барвшський та Ю. Романчук, видатнi вчеы, унiверситетськi професори М. Грушевський та С. Смаль-Стоцький (останнш також депутат буковинського сейму та вщенського парламенту), директор украУнськоУ АкадемiчноУ гiмназiй у Львовi Е.Харкевич, iнспектор народних шкт та учительських семЬ нарiй КрайовоУ шкiльноУ ради Буковини, депутат буковинського сейму О.Попович, директор низки народних шкт О.1ваницький, народна вчителька, дитяча письменниця та громадська дiячка К.Малицька (див. табл. 1) тощо.
Для виршення поставлених завдань керiвнi структури професшних вчительських органiзацiй об'еднували зусилля як впливових пол^и-кiв, вчених, так i пересiчних педагогiв. Таке поеднання було вдалим, адже не заявивши голосно про своУ вимоги, добитись чогось було нереально. Буковинський педагог I. Карбулицький писав: «Не можу пригадати, щоб уряд був дав нам колись чогось безцеремонно» [18].
Т а б л и ц я 2
Ктьккш результати просвггньо-виховно! дiяльностi укра'нських педагогiчних товариств
Галичини та Буковини
№ п/п УкраУнськ педагопчш товариства Галичини та Буковини Створен1 завдяки зусиллям товариств украУномовн1
при-ватн1 г1м-назИ' приватш вчи-тельськ1 сем1нар1У народ-н школи курси для не-письменних, для шдготовки до навчальних заклад1в вищо-го р1вня та 1нш1 б1бл1о-теки Видан книги
1 «Руське товари-ство педагопчне» («УкраУнське педагопчне Товариство») 10 3 19 91 12 190
2 «Взаемна пом1ч украУнських вчи-тел1в» 0 0 0 0 18 5
3 «Учительська громада» 0 0 0 4 0 5
4 («Руська школа» («УкраУнська школа») 0 1 2 8 1 82
5 «Втьна орган1за-ц1я украУнського учительства на Буковиш» 0 0 0 0 0 2
6 «Товариство учител1в вищих шк1л 1мен1 Григор1я Сковороди» 0 0 0 1 0 0
На основi цифрових даних двох таблиць можна стверджувати, що «УкраУнське педагопчне товариство» було не лише лщером за кшьюстю педагогiв та iнших небайдужих людей, що об'едналися в рамках феУ громадськоУ органiзацiУ (за цими параметрами серед украУнських товариств Галичини вона поступалася лише «Просвiтi»), створило найбтьшу кiлькiсть осередкiв на мiсцях порiвняно з iншими подiбними товариствами Галичини та Буковини, але мало найваго-м^ здобутки у просвiтньо-виховнiй дiяльностi. Серед них створен-ня приватних учительських семшарш (двох у Львовi - чоловiчоУ i жiночоУ та одшеУ в КоломиУ), 10 приватних пмназш, якi починаючи з 1908 р. вщкриваються в Копичинцях, Яворов^ через рiк - у Рогатин, ПеремишлЬ Городенцi, Буську, Збаражi, а згодом Долин, Чортковi та Городку [14: 114]. Пмназп були органзован зусиллями так званих «гiмназiйних компепв» (складалися iз жителiв вищезгаданих мкт) та мiсцевих осередкiв УПТ. Центральний провщ УПТ надавав допомогу в органзацп навчального процесу в цих освггнх закладах, а «пм-назшн комггети» займалися Ух фiнансуванням. Натомкть товариство
«УкраТнська школа», що найбтьш плiдно на Буковинi працювало у просвггньо-виховнш сферi зумiло органiзувати лише одну приватну жшочу учительську семшарш у Чернiвцях [9].
Т а б л и ц я 3
Перюдичш видання укра'нських педагопчних товариств Галичини та Буковини
«Руське товариство педагопч-не» («УкраТнське педагопчне товариство») «Взаемна пом1ч украТнських вчител1в» «Учительська громада» «Руська школа» («УкраТнська школа») «Втьна орган1зац1я украТнського учительства на Буковиш» «Товариство учи-тел1в вищих шк1л 1мен1 Григор1я Сковороди»
«Шк1льний часопис» (1880-1889) «Учитель» (1889-1914 рр.) «Дзвшок» (1890-1914) «Пром1нь» (1904-1907) «Прапор» (1907-1912) «УкраТнський учитель» (1911 р.) «Учительське слово» (1912-1914) «Наша школа» (19101914) «Руска школа», 1888, 1891 рр. «Каменяр1» (1909 -1914) «Наша школа» (1912-1914)
Щодо перiодичних видань педагогiчних об'еднань, то галицьким товариствам дещо краще вдавалося шформувати громадськiсть про Тхню дiяльнiсть, знайомити з найновiшими досягненнями педагопчно'Т думки, акцентувати увагу на невиршених проблемах. Порiвнюючи данi 1 i 3 таблиць, можемо констатувати, що безперервно, починаючи з часу створення i до ПершоТ свiтовоТ вшни видавали фаховi часописи УПТ (РТП), ВПУВ, ВОУВБ. Непересiчним явищем у тодшнш журналЬ стицi став дитячий журнал УПТ (РТП) «Дзвшок» завдяки патрютич-ному змiсту, якiсному редагуванню та художньому оформленню [10]. Значно слабшi позицiТ в цьому плат мало буковинське товариство «УкраТнська школа» («Руська школа»), однак тут варто зазначити, що про його створення, дiяльнiсть та основы щейш засади постшно ш-формував провiдний полггичний часопис краю - газета «Буковина».
«Учительська громада» та «Товариство учителiв вищих шкiл iменi Григорiя Сковороди» публкували спiльними зусиллями у Львовi часопис «Наша школа». У 1910 р. видання було започатковане «Учительською громадою», а в 1912 р. у пщзаголовку до нього вже зазначалося часопис е органом двох педагопчних оргаызацш ТУВШ iменi Григорiя Сковороди в Чернiвцях та «УчительськоТ громади». Цi товариства не займалися створенням власних навчальних закладiв, проте придтяли значну увагу, щоб навчання та виховання украТнських дiтей в середшх навчальних закладах вiдповiдало нацюнальним потребам. Оскiльки найбiльшоТ допомоги в оргашзацп навчання та
зaлyчeннi квaлiфiкoвaниx пeдaгoгiв пoтpeбyвaли пpивaтнi нaвчaльнi зaклaди зoкpeмa, й тi, rn,o 6ули cтвopeнi yкpaïнcькими yчитeльcькими тoвapиcтвaми, тo вoни poбили вce мoжливe, aби нaдaти "im мeтoдичнy дoпoмoгy. З пepшoгo poкy видaння «Hamoï штли» вaгoмe мicцe нa cop^ax жypнaлy зaйняли нayкoвo-пeдaгoгiчнi cтaттi тa дocлiджeн-ня з icтopiï, poзвиткy тa peopгaнiзaцiï yкpaïнcькoï шкoли, мeтoдики i дидaктики [10].
Пeдaгoгiчнi тoвapиcтвa як Гaличини, тaк i Бу^вини нa пoчaткy ХХ cт. aктивнo включилиcя в aкцiï пoлiтичнoгo xapa^epy, ocнoвнa мeтa якиx пoлягaлa в пiдвищeннi yчитeльcькoï плaтнi дo piвня плaтнi дepжaвниx чинoвникiв нaйнижчиx paнгiв. B o6ox кopoнниx кpaяx дepжaви вoни cпiвпpaцювaли з пeдaгoгaми iншиx нaцioнaльнocтeй тa зaгaльнo aвcтpiйcькими вчитeльcькими oб'eднaннями. Taкa cпiвпpaця виявилacя peзyльтaтивнoю, ocкiльки вдaвaлocя зapyчитиcя пiдтpим-гаю гpoмaдcькocтi тa пoлiтичниx пapтiй. 15 вepecня 1904 p. гaзeтa «Пpoмiнь» з цьoгo пpивoдy пиcaлa: «Biчe бyкoвинcькoгo yчитeльcтвa в Чepнiвцяx викaзaлo вeликий пocтyп в poзвиткy ц^го cтaнy. Cпpaвy peгyляцiï плaтнi, яо oбгoвopювaлacя нa вiчi, пoвитaлa cycn^^c™, як щocь зoвciм пpиpoднe» [2].
Cпoчaткy бyкoвинcькi пeдaгoги poзпoчaли aктивнy poбoтy в paмкax opгaнiзaцiï «Cnin^ нapoдниx вчитeлiв Бyкoвини», якa бyлa cтвopeнa в 1897 p. Caмe в paмкax цьoгo тoвapиcтвa y^arn^M ocвiтяни здoбyли пepший дocвiд бopoтьби зa cвoï eкoнoмiчнi пpaвa. ОЫльки «Cпiлкa нapoдниx вчитeлiв» y 1899 p. пpипинилa дiяльнicть, тo y^arn^M пeдaгoги пoчaли плiднo пpaцювaти в KЕБB, cтвopeнiй y 1901 p. б cepпня 1905 p. y^am^ri вчитeлi вcтyпили дo Екзeкyтивнoгo гамету pycькиx вчитeлiв. 1908 p. бyлo cтвopeнo BOУУБ. Цi тoвapиcтвa пoвeли зa coбoю yкpaïнcькиx пeдaгoгiв i дoпoмaгaли ïм нaлeжним чинoм вiдcтoювaти cвoï eкoнoмiчнi пpaвa [5: 10].
Heпpocтим був i пpoцec пpийняття зaкoнy npo вpeгyлювaння вчитeльcькoï плaтнi нa Бyкoвинi. Iнiцiaтopoм пpийняття зaкoнy, щo ypiвнювaв вчитeльcькy плaтню iз зapплaтoю дepжaвниx cлyжбoвцiв чoтиpьox нaйнижчиx paнгiв, бyлo дeмoкpaтичнe мiжнaцioнaльнe дeпyтaтcькe oб'eднaння «Biльнoдyмний coюз». Пeдaгoгiчнa гaзeтa «Пpoмiнь» з цьoгo пpивoдy пиcaлa: «Cпpaвa peгyляцiï yчитeльcькoï плaтнi e пpoбним кaмeнeм вiльнoдyмнocтi «Biльнoдyмнoгo Coюзa». Tyï пoкaжecя нaгляднo, чи i o^^M «Biльнoдyмний Coюз» e пpaвдивo пocтyпoвим i щиpим. Oднaк ми глибoкo пepeкoнaнi, щo в нaйближчiй ceймoвiй ceciï вiн пepeвeдe peгyляцiю yчитeльcькoï плaтнi, a тим ^мим пocyнe шкiльництвo нa кpoк впepeд, щo вийдe лиш нa xoceн (блaгo) бyкoвинcькoгo yчитeльcтвa [2б]. Пpoтe як пoкaзaв пoдaльший poзвитoк пoдiй, цi cпoдiвaння випpaвдaлиcя нe вiдpaзy. Чepeз дeфi-
цит крайового бюджету центральна влада у Вщы вщкладала процес реального запровадження закону. В жовты 1908 р. Буковинський сейм ще раз прийняв попереднш закон про пщвищення вчительськоТ платы, хоча й джерела його фшансування не були визначеы до кшця. 20 сiчня 1909 р. закон про врегулювання платы вчителiв у державних школах був пщписаний iмператором [11: 338]. Згщно нього оплата працi вчителiв залежала вщ того, до якоТ категорп вони належали i становила вщ 1200 до 2800 крон ш^чно. Збiльшувалися також роз-мiр дотацш на житло, проТзд, доплата за керiвництво школою тощо [13: 10]. В результат цього закону заробггна плата вчителiв Буковина стала одыею з найвищих в iмперiТ.
Серед украТнських педагогiчних об'еднань Галичини найактивышу боротьбу за покращення матерiального становища вчителiв вело то-вариство ВПУВ. Воно ствпрацювало в цьому напрямку з польськими, ымецькими та шшими вчителями. Оскiльки державна влада не могла погодитися на суттеве пщвищення зароб^но'Т платы, то педагопч-ним оргаызащям потрiбно було привернути увагу громадськосп та полiтикiв до шеТ проблеми. Це вдалося зробити завдяки оргаызацп мiтингiв, зустрiчей провiдних дiячiв вчительського руху iз представ-никами державноТ влади, депутатами сейму та парламенту. Порiвняно iз буковинським вчительством, яке вже з 1909 р. отримувало пщви-щеы виплати, матерiальне становище галицького педагога виглядало плачевно. Найяскравшою iлюстрацiею, що свiдчила про рiвень життя вчительства та захист його економiчних прав, була зачитана на пе-дагогiчному зiбраннi 14 ачня 1912 р. телеграма одые'Т вчительки: «Не можу прибути на вiче, бо призначена в серпы, зайняла посаду у вересы, i до сьогоднiшнього дня не одержала платнi» [36: 75]. Тiльки в 1914 р. Галицький сейм дослухався до вимог галицьких педагопв та прийняв закон про пщвищення вчительськоТ платы, що вступив в дт 1 липня 1914 р. [25]
Обидва закони були прогресивними, бо зарплата педагопв залежала вщ стажу та квалiфiкацiТ вчителя, було пщвищено ТТ розмiр, покращено пенсшне забезпечення освггян, витрачалося бтьше, ыж ранiше, на iншi соцiальнi виплати. Проте галицьм педагоги не могли в повнш мiрi скористатися таким важливим для них документом, адже вш набрав чинносп напередоднi ПершоТ свiтовоТ вiйни.
Слiд зазначити, що педагоги Галичини та Буковини однаково активно захищали своТ економiчнi штереси, використовуючи для цього законы засоби. Якщо вчителi початкових шкт Галичини до 1914 р. не знаходили розумшня своТх проблем з боку крайового сейму, то буковинсьм освггяни зумiли досить швидко заручитися пщтримкою народних обранцiв i тривалий час домагалися, щоб закон про пщви-
щeння ana^i вчитeлям був пщпи^ний iмпepaтopoм. Хoчa «Biльнa opгaнiзaцiя y^'m^^x yчитeлiв Бyкoвини» пoчaлa aктивнo пpaцювa-ти тiльки в 1909 p., тли вcтyпив y дiю зaкoн, щo cyттeвo пoкpaщyвaв фiнaнcoвий гган пeдaгoгiв, вoнa й нaдaлi пpидiлялa знaчнy yвaгy мaтepiaльнoмy зaбeзпeчeнню вчитeлiв.
Maли пpeтeнзiï дo cвoгo мaтepiaльнoгo cтaнoвищa i виклaдaчi ce-peднix нaвчaльниx зaклaдiв (peaльниx тa клacичниx гiмнaзiй). Caмe тoмy, пoчинaючи з 1910 p., члeни тaкиx пeдaгoгiчниx opгaнiзaцiй, як «Учитeльcькa гpoмaдa» i TУBШ iмeнi Гpигopiя Cкoвopoди, aктивнo ви-cлoвлювaли cвoï думки з пpивoдy змiн дo cлyжбoвoгo зaкoнoдaвcтвa нa cтopiнкax cпiльнoгo для o6ox тoвapиcтв чacoпиcy «Haшa шкoлa». «Учитeльcькa гpoмaдa» poзpoбилa влacний пpoeкт нoвoï «cлyжбoвoï пpaгмaтики» [35: 17]. Отльки цeй зaкoн був единим для вcix виклa-дaчiв cepeднix шкт дepжaви, тo цiлкoм дopeчним oбгoвopити йoгo нa cпiльнoмy зaciдaннi «Coюзy aвcтpiйcькиx тoвapиcтв cepeднix шкт y B^i», дo якoгo, звичaйнo, вxoдили i yкpaïнcькi тoвapиcтвa. Ta^ oбгoвopeння пpoxoдилo 1 тa 2 квгтня 1912 p. y B^i. Toвapиcтвo «Учи-тeльcькa гpoмaдa» пpeдcтaвляли I.Бoбepcький тa B.Бiлeцький, a TУBШ iмeнi Гpигopiя Cкoвopoди П.Kлим. Hoвe cлyжбoвe зaкoнoдaвcтвo для пeдaгoгiв cepeднix шкiл бyлo пpийнятe в ачш 1914 p. i дeщo no^a-щилo coцiaльний зaxиcт i зapoбiтнy плaтню oкpeмиx виклaдaчiв [23].
Oтжe, yкpaïнcькi пpoфeciйнi пeдaгoгiчнi oб'eднaння ^личини тa Бу-кoвини були вaгoмим фaктopoм кyльтypнo-ocвiтньoгo тa cycпiльнoгo життя в o6ox кopoнниx кpaяx дpyгoï пoлoвини XIX - пoчaткy ХХ ст. Boни cтaли нa зaxиcт як нaцioнaльнoï ocвiти, тaк i пpoфeciйниx пpaв. У вeликiй мipi ycпiшнicть ïxньoï дiяльнocтi зaлeжaлa вщ cycпiльнo-пoлiтичниx peaлiй y ^личиы тa Бyкoвинi, щo дeщo вiдpiзнялиcя. Caмe зaвдяки нaявнocтi мiжнaцioнaльнoгo кoнceнcycy тa дeмoкpaтизaцiï вибopчoгo зaкoнoдaвcтвa пeдaгoгiчним тoвapиcтвaм Бyкoвини вдa-лocя бтьш ycпiшнo, нiж в Гaличинi зaпpoвaдити в життя пiдвищeння зapoбiтнoï плaти вчитeлям нapoдниx (пoчaткoвиx) шкiл. Якшр буга-винcькi пeдaгoги oтpимaли пiдвищeнy плaтню y 1909 p., то гaлицькi -лишe нaпepeдoднi Пepшoï cвiтoвoï вiйни.
Haтoмicть гaлицькi пeдaгoгiчнi opгaнiзaцiï, пpaцюючи в yмoвax жopcткoгo пoльcькo-yкpaïнcькoгo пpoтиcтoяння, зocepeдили дiяль-шсть нa cтвopeннi тa фiнaнcyвaннi пpивaтниx нaвчaльниx зaклaдiв, aктивнiй видaвничiй дiяльнocтi i дocягли y cфepi вaгoмиx ycпixiв. Qa-нoм нa 1914 p. УПT в Гaличинi мaлo y cвoeмy aктивi чимaлий пepeлiк opгaнiзoвaниx нaвчaльниx зaклaдiв, пpoвeдeниx зaxoдiв нaцioнaльнo-кyльтypнoгo xapaктepy. Бeзпepeчнo, peзyльтaти йoгo дiяльнocтi були бiльш плщними, нiж aнaлoгiчнoгo тoвapиcтвa «Укpaïнcькa шкoлa» y Чepнiвцяx.
У галузi пмназшноТ освiти, заснована у Львовi «Учительська громада» та ТУВШ у Чершвцях проводили чимало сптьних заходiв рiзного характеру. Однак, очолювана впливовими громадсько-полiтичними дiячами М. Грушевським та Ю. Романчуком «Учительська громада» працювала значно актившше у своТй сферi, нiж аналопчне буковин-ське товариство.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiлавич Г., Савчук Б. Товариство «Рщна школа» (1881-1939 рр.). 1вано-Франк1вськ, 1999. 208 с.
2. В1че буковинського учительства // Промшь. 1904. 1 жовтня.
3. ВовкЛ.Г. Товариства «Учительська громада»: особливосп створення та напрями д1яльносп (1908-1909 рр.) // Плея. 2017. №. 9. С. 28-32.
4. Гарас М. 1люстрована 1стор1я товариства «УкраТнська школа» в Черн1вцях (1887-1937). Черн1вц1, 1937. 147 с.
5. Герасимович I. Борон1м народну школу! Заставна, 1913. 19 с.
6. Грушевський М. Наша школа // Наша школа. 1909. Кн. 1-2. С. 1-3.
7. Державний арх1в ЧершвецькоТ обласп (ДАЧО). Ф. 3. Оп. 2. Спр. 16450. Справа про спостереження за д1яльн1стю украТнського просв1тнього товариства «УкраТнська школа» (Статут товариства, протоколи, листування). 1895-1909 рр.
8. ДАЧО. Ф. 3. Оп. 2. Спр. 24013. Листування з дирекц1ею полщп м. Черн1вц1 про створення в м. Черн!вц1 Товариства вчител1в 1мен1. Г Сковороди I про затвердження статуту. 14 листопада 1907 р. - 20 травня 1909 р.
9. ДАЧО. Ф. 1006. Приватна жшоча учительська сем1нар1я «УкраТнсь-коТ школи». Оп. 1. Спр. 1. Журнал обл1ку вщвщування учениць сем1нар!Т. 1909-1921 рр.
10. Дзвонокь. Письмо тюстроване для д1тей и молодежи. Львов, 18901914.
11. Добржанський О. Нацюнальний рух украТнц1в Буковини другоТ поло-вини Х1Х - початку ХХ ст. ЧернТвц!, 1996. 574 с.
12. Законь зь дня 15 листопада 1867 о правь сьдинешя // Переводи зь вестника законовь державнихь для герцогства Буковини. Рочникь 1867. Черн1вц1, 1868. С. 297-304.
13. Закон 1з дня 20 с1чня 1909 р., про управильнене службових доход1в учител1в та учительок при публ1чних школах народних // В1сник закошв I розпоряджень для Воеводства Буковини. Черн1вц1, 1909. Випуск IV. С. 10.
14. Звп" з д1яльносп УкраТнського Педагопчного Товариства за рТк ад-мЫстративний 1910/11, 1911/12, 1912/13 (в1д 1 вересня 1910 до 31 вересня 1913). Льв1в, 1913. 160 с.
15. Звп" з дiяльностi товариства «Укра'нська школа» за piK 1910/11. Чер-нiвцi, 1911. 59 с.
16. З icropii державно! середньо'' школи в Галичинi // Наша школа. 1910. Кн. 1-2. С. 7-10.
17. Карбулицький I. Заява супроти «Neue Fr. Lehrer-Zeitung» // Буковина. 1905. 12 липня.
18. Карбулицький I. Оправдан й неопрадаш наркання // Час. 1931. 1 грудня.
19. Кобилянська Л. Концеп^я та оргашзацшш засади народного шкть-ництва на Буковиш в св^ загальноавстршського та крайового зако-нодавства (кiнець XVIII - початок ХХ ст.) // Питання in^ii, icтоpiогpафií, джерелознавства та аpхiвознавcтва Центрально! та Схщно! Европи. 1997. №. 1. С. 16-22.
20. КошелеваН. Оргашзацп укра'нського вчительсьтва у Схщнш Галичинi в 1881-1914 роках // Вкник Львiвcького унiвеpcитету. Сеpiя icтоpична. 1998. № 33. С. 108-113.
21. Лиса М. Дiяльнicть товариства «Взаемна помiч галицьких i буковинсь-ких вчителiв» в контексп культуpно-оcвiтнього життя Галичини // Укра'на: культурна спадщина, нацiональна cвiдомicть, державшсть. 2013. № 23. С. 134-140.
22. Московчук М. Товариство «Взаемна помiч укра'шського вчительства» у сусшльно-культурному життi Галичини у пеpшiй третиш ХХ ст. Львiв, 2014. 156 с.
23. Нова службова прагматика для учителiв середшх шкiл // Наша школа. 1914. Кн. 1. С. 1-5.
24. Пенiшкевич Д. Товариство «Укра'нська школа» i розвиток народно! освЬи на Буковиш (друга половина Х1Х - початок ХХ ст.) // Рщна школа. 1996. № 9. С. 9-10.
25. Реальш добутки послщного управильнення вчительських платень // Учительське слово. 1914. Март - цвЬень. С. 228-230.
26. Регуляшя учительсько! платнi // Пpомiнь. 1904. 15 вересня.
27. Савчук Б. Просвтицька та cоцiально-економiчна дiяльнicть укра'нсь-ких громадських товариств у Галичиш (остання третина Х1Х ст. - юнець 30-х pокiв ХХ ст.). 1вано-Франювськ, 1999. 138 с.
28. Секшя чи Експозитура «Вза'мно! помочЬ» для Буковини з оciдком у Чершвцях // Пpомiнь. 1907. 15 лютого.
29. Смаль-Стоцький С. Де правда? // Буковина. 1908. 15 ачня.
30. Статут «В^ьно! оргашзацп укра'нського учительства на Буковиш». Чершвш, 1909. 10 с.
31. Статут Руського Товариства Педагопчного. Затверджений ц.к. Намк-ництвом дня 6 серпня 1881. Львiв, 1881. Ч. 37. 847. 15 с.
32. Статут Укра'нського Товариства Педагопчного. Прийнятий до вщома
Bисоким ц. к. Пpавитeльством peскpиптом ц. к. Miнiстepства внyтpiшнix справ з дня 15 чepвня 1912 р. Львiв, 1912. Ч. 1б. б2б. 12 с.
33. Статут товариства «Bзаïмна помiч галицькиx i бyковинськиx yчитeлiв i yчитeльок». Львiв, 190б. 43 с.
34. Ступарик Б. Шктьництво Галичини (1772-1939). !вано-Франювськ, 1994. 144 с.
35. Терлецький О. Iстоpiя «Учитeльськоï Громади» (190В-1933) // Двад-цятьпятьлЬтя товариства «Учитeльска громада». Львiв, 1935. С. 5-4В.
36. Tоваpиство Bзаïмна помiч yкpаïнського вчитeльства 1905-1930. Львiв, 1932. 339 c.
37. ^нтральний дepжавний iстоpичний аpxiв Укpаïни м. Львiв (ЦДIA Укpаïни м. Львiв). Ф. 14б. Оп. В. Спр. В75. Статут yкpаïнського товариства «Учитeльська громада» y Львовi. 190В р.
3В. ШологонЛ. Громадсько-полЬична дiяльнiсть yкpаïнськиx пeдагогiчниx оpганiзацiй Галичини i Буковини кiнця XIX - початку XX ст. // Biсник При-карпатського yнiвepситeтy. Iстоpiя. 2002. Bип. VI. С. 50-б0.
39. Шологон Л.1. Джepeла з iстоpiï нацюнально-культурного pyxy yкpаïнцiв Галичини (1В4В-1914 pp.). !вано-Франювськ, 2015. 4б0 с.
40. Шологон Л. Заxист фаxовиx iнтepeсiв пeдагогiв товариством «Bзаeмна помiч укра'шського вчитeльства» (1905-1914 pp.) // Питання in^pn Укpаïни. 2000. T. 4. С. 9б-104.
41. Я^нчукЛ. 50 лiт «Piдноï школи» 1ВВ1-1939. Львiв, 1931. 2б7 с.
42. Bukowinaer Pedagogiche Blätter. Organ des Bukowinaer LandesLehrervereines. Czernowitz, 1ВВ9. 2. Mai.
43. Historya Lwowskiego oddziatu towarzystwa pedagogicznego. Lwow, 1В94. 2б s.
REFERENCES
1. BiLavych, H. & Savchuk, B. (1999) Tovaristvo "Ridna shkola"(1881-1939 rr.) [Native School Society (1881-1939)]. Ivano-Frankivsk: LiLeia-NV.
2. Promin. (1904) Viche bukovins'kogo uchiteL'stva [Meeting of Bukovynian teachers]. 1st October.
3. Vovk, L.H. (2017) Tovaristva "UchiteL's'ka gromada": osobLivosti stvorennya ta napryami diyaL'nosti (1908-1909 rr.) [Teachers' Community Society: PecuLiarities of Creation and Activity Directions (1908-1909)]. Hileia. 9. pp. 28-32.
4. Haras, M. (1937) llyustrovana istoriya tovaristva "Ukrains'ka shkola" v Chernivtsyakh (1887-1937) [ILLustrated history of the Ukrainian SchooL Society in Chernivtsi (1887-1937)]. Chernivtsi: [s.n.].
5. Herasymovych, I. (1913) Boronim narodnu shkolu! [Defend the pubLic schooL!]. Zastavna: [s.n.].
6. Hrushevsky, M. (1909) Nasha shkoLa [Our school]. Nasha shkola. 1-2. PP. 1-3.
7. Ukraine. (1895-1909) Sprava pro sposterezhennya za diyal'nistyu ukraïns'kogo prosvitn'ogo tovaristva «Ukraïns'ka shkola» (Statut tovaristva, protokoli, listuvannya). 1895-1909 rr. [Case on the observation of the activity of the Ukrainian educational society "Ukrainian school" (Regulations of the society, protocols, correspondence). 1895-1909]. The State Archives of Chernivtsi Region (DACHO). Fund 3. List 2. File 16450.
8. Ukraine. (1907-1909) Listuvannya z direktsieyu politsiï m. Chernivtsi pro stvorennya v m. Chernivtsi Tovaristva vchiteliv imeni. G.Skovorodi i pro zatverdzhennya statutu. 14 listopada 1907r. - 20 travnya 1909 r. [Correspondence with the Chernivtsi Police Directorate on the establishment of the G. Skovoroda Chernivtsi Teachers' Association in Chernivtsi and the approval of the statute. November 14, 1907 - May 20, 1909]. The State Archives of Chernivtsi Region (DACHO). Fund 3. List 2. File 24013.
9. Ukraine. (1909-1921) Privatnazhinocha uchitel's'ka seminariya "Ukraîns'koî shkoli" [Private female teacher's seminary "Ukrainian School"]. The State Archives of Chernivtsi Region (DACHO). Fund 1006. List 1. File 1.
10. Dzvonok'. Pis'mo ilyustrovane dlya ditey i molodezhi. (1890-1914). Lviv.
11. Dobrzhansky, O. (1996) Natsional'niy rukh ukraïntsivBukovini drugoïpolo-vini XIX - pochatku XXst. [The national movement of Ukrainians in Bukovyna in the second half of the 19th - early 20th century]. Chernivtsi: Zoloti lytavry.
12. Bukovyna. (1868) Zakon' z' dnya 15 listopada 1867 o prav' s"dineniya [Law of November 15, 1867, on the right of union]. In: Perevodi z' vestnika zakonov' derzhavnikh' dlya gertsogstva Bukovini. Rochnik' 1867 [Translations from the Bulletin of State Laws for the Duchy of Bukovyna.1867]. [s.l.: s.n.]. pp. 297-304.
13. Bukovyna. (1909) Zakon iz dnya 20 sichnya 1909 r., pro upravil'nene slu-zhbovikh dokhodiv uchiteliv ta uchitel'ok pri publichnikh shkolakh narodnikh [Law of January 20, 1909, on the management of salaries of teachers in public schools]. Visnikzakoniv i rozporyadzhen' dlya Voevodstva Bukovini. IV. p. 10.
14. Ukraine. (1913) Zvitzdiyal'nosti Ukraïns'kogo Pedagogichnogo Tovaristva za rik administrativniy 1910/11, 1911/12, 1912/13 (vid 1 veresnya 1910 do 31 veresnya 1913) [Report on the activities of the Ukrainian Pedagogical Society for the administrative year 1910/11, 1911/12, 1912/13 (from September 1, 1910 to September 31, 1913)]. Lviv: [s.n.].
15. Ukraine. (1911) Zvitz diyal'nosti tovaristva "Ukraïns'ka shkola"za rik 1910/11 [Report on the activities of the Ukrainian School Society for the year 1910/11]. Chernivtsi: [s.n.].
16. Anon. (1910) Z istoriï derzhavnoï seredn'oï shkoli v Galichini [From the history of the state secondary school in Galicia]. Nasha shkola. 1-2. pp. 7-10.
17. Karbulytskyi, I. (1905) Zayava suproti "Neue Fr. Lehrer-Zeitung" [Statement against "Neue Fr. Teaching Newspaper"]. Bukovyna. 12th July.
18. KarbuLytskyi, I. (1931) Opravdani y neopradani narikannya [Justified and unjustified complaints]. Chas. 1st December.
19. KobyLianska, L. (1997) Kontseptsiya ta organizatsiyni zasadi narodnogo shkiL'nitstva na Bukovini v svitLi zagaL'noavstriys'kogo ta krayovogo zako-nodavstva (kinets' XVIII - pochatok XX st.) [The concept and organizationaL principLes of pubLic schooLing in Bukovyna in the Light of aLL-Austrian and regionaL LegisLation (Late 18th - earLy 20th century)]. Pitannya istoriï, istoriograjil, dzhereloznavstva ta arkhivoznavstva Tsentral'noï ta Skhidnoï€vropi. 1. pp. 16-22.
20. KosheLieva, N. (1998) Organizatsiï ukraïns'kogo vchiteL's'tva u Skhidniy GaLichini v 1881-1914 rokakh [Organizations of Ukrainian teachers in Eastern GaLicia in 1881-1914]. Visnik Lvivs'kogo universitetu. Seriya istorichna. 33. pp. 108-113.
21. Lysa, M. (2013) DiyaL'nist' tovaristva "Vzaemna pomich gaLits'kikh i bukovins'kikh vchiteLiv" v konteksti kuL'turno-osvitn'ogo zhittya GaLichini [Activities of the society "MutuaL Aid of GaLician and Bukovynian Teachers" in the context of cuLturaL and educationaL Life of GaLicia]. Ukraïna: kul'turna spadshchina, natsional'na svidomist, derzhavnist. 23. pp. 134-140.
22. Moskovchuk, M. (2014) Tovaristvo "Vzaemna pomich ukraïns'kogo vchitel'stva"u suspil'no-kul'turnomuzhitti Galichini u pershiy tretiniXXst. [Society "MutuaL Aid of Ukrainian Teachers" in the socio-cuLturaL Life of GaLicia in the first third of the 20th century]. Lviv: Institute of Ukrainian Studies, NAS of Ukraine.
23. Anon. (1914) Nova sLuzhbova pragmatika dLya uchiteLiv serednikh shkiL [New service pragmatics for high schooL teachers]. Nasha shkola. 1, pp. 1-5.
24. Penishkevych, D. (1996) Tovaristvo "Ukraïns'ka shkoLa" i rozvitok narodnoï osviti na Bukovini (druga poLovina XIX - pochatok XX st.) [Ukrainian SchooL Society and the deveLopment of pubLic education in Bukovyna (second haLf of the 19th - earLy 20th century)]. Ridna shkola. 9. pp. 9-10.
25. Anon. (1914) ReaL'ni dobutki posLidnogo upraviL'nennya vchiteL's'kikh pLaten' [ReaL products of the Last management of teachers' payments]. Uchitel's'ke slovo. March - ApriL. pp. 228-230.
26. Anon. (1904) ReguLyatsiya uchiteL's'koï pLatni [ReguLation of teachers' saLaries]. Promin. 15th September.
27. Savchuk, B. (1999) Prosvitnits'ka ta sotsial'no-ekonomichna diyal'nist' ukraïns'kikh gromads'kikh tovaristv u Galichini (ostannya tretina XIX st. - kinets' 30-kh rokiv XX st.) [EducationaL and socio-economic activities of Ukrainian pubLic associations in GaLicia (Last third of the 19th century - 1930s)]. Ivano-Frankivsk: LiLeia-NV.
28. Anon. (1907) Sektsiya chi Ekspozitura "Vzaïmnoï pomochi" dlya Bukovini z osidkom u Chernivtsyakh [Section or Branch Office for Bukovyna based in Chernivtsi]. 15th February.
29. SmaL-Stotskyi, S. (1908) De pravda? [Where is the truth?]. Bukovyna. 15th January.
30. Ukraine. (1909) Statut "Vil'noï organizatsiï ukraïns'kogo uchitel'stva na Bukovini" [Regulations of the "Free Organization of Ukrainian Teachers in Bukovyna"]. Chernivtsi: [s.n.].
31. Ukraine. (1881) Statut Rus'kogo Tovaristva Pedagogichnogo.Zatverdzheniy ts.k. Namisnitstvom dnya 6 serpnya 1881 [Statute of the Russian Pedagogical Society. Approved August 6, 1881]. Part. 37. 847. Lviv: [s.n.].
32. Ukraine. (1912) Statut Ukraïns'kogo Tovaristva Pedagogichnogo. Priynyatiy do vidoma Visokim ts. k. Pravitel'stvom reskriptom ts. k. Ministerstva vnutrishnikh spravz dnya 15 chervnya 1912 r. [Statute of the Ukrainian Pedagogical Society. Acknowledged as of June 15, 1912]. Part 16. 626. Lviv: [s.n.].
33. Ukraine. (1906) Statut tovaristva "Vzaïmna pomich galits'kikh i bukovins'kikh uchiteliv i uchitel'ok" [Regulations of the Society "Mutual Aid of Galician and Bukovynian Teachers"]. Lviv: [s.n.].
34. Stuparyk, B. (1994) Shkil'nitstvo Galichini(1772-1939) [Schooling in Galicia (1772-1939)]. Ivano-Frankivsk: [s.n.].
35. Terletskyi, O. (1935) Istoriya "Uchitel's'koï Gromadi" (1908-1933) [History of the "Teachers'Community" (1908-1933)]. In: Dvadtsyat'pyat'littya tovaristva "Uchitel'ska gromada" [Twenty-Five Years of the "Teachers' Community"]. Lviv: [s.n.]. рр. 5-48.
36. Ukraine. (1932) Tovaristvo Vzaïmna pomich ukraïns'kogo vchitel'stva 1905-1930 [Mutual Aid Society of Ukrainian Teachers 1905-1930]. Lviv: [s.n.].
37. Ukraine. (1908) Statut ukraïns'kogo tovaristva "Uchitel's'ka gromada" u L'vovi [Regulations of the Ukrainian Society "Teachers' Community" in Lviv]. The Central State Historical Archive of Ukraine, Lviv (CDIA of Ukraine, Lviv). Fund 146. List 8. File 875.
38. Sholohon, L. (2002) Gromads'ko-politichna diyal'nist' ukraïns'kikh pedagogichnikh organizatsiy Galichini i Bukovini kintsya XIX - pochatku XX st. [Socio-political activity of Ukrainian pedagogical organizations of Galicia and Bukovyna in the late 19th - early 20th centuries]. Visnik Prikarpats'kogo universitetu. Istoriya. VI. pp. 50-60.
39. Sholohon, L.I. (2015) Dzherela z istoriï natsional'no-kul'turnogo rukhu ukraïntsiv Galichini (1848-1914 rr.) [Sources on the history of the national-cultural movement of Ukrainians in Galicia (1848-1914)]. Ivano-Frankivsk: Symfoniia-forte.
40. Sholohon, L. (2000) Zakhist fakhovikh interesiv pedagogiv tovaristvom «Vzaemna pomich ukraïns'kogo vchitel'stva» (1905-1914 rr.) [Protection of professional interests of teachers by the society "Mutual Aid of Ukrainian Teachers" (1905-1914)]. Pitannya istoriï Ukraïni. 4. pp. 96-104.
41. Yasinchuk, L. (1931) 50 lit "Ridnoï shkoli" 1881-1939 [50 years of the "Native School" 1881-1939]. Lviv: [s.n.].
42. Bukowinaer Pedagogiche Blätter. (1889). 2nd May.
43. Brzezinski, W. (1894) Historya Lwowskiego oddziatu towarzystwa pedagogicznego [History of the Lviv branch of the Pedagogical Society]. Lwow: naktadem Towarzystwa Pedagogicznego.
Добржанський Олександр Володимирович - професор, доктор iсторичних наук, декан факультету iсторii, политологи та мiжнародних вiдносин Чернiвецького нацю-нального унiверситету iM.i Ю. Федьковича (Укра'на).
Добржанский Александр Владимирович - профессор, доктор исторических наук, декан факультета истории, политологии и международных отношений Черновицкого национального университета им. Ю. Федьковича (Украина).
Oleksandr V. Dobrzhanskyi - Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University (Ukraine).
E-mail: o.dobrzhanskiy@chnu.edu.ua
Шологон ЛЫя 1вашвна - доктор iсторичних наук, професор кафедри iсторii Центрально'!' та Схщно' бвропи i спецiальних галузей iсторичноi науки, Прикарпатського нацiонального унiверситету iM. В. Стефаника (Укра'на).
Шологон Лилия Ивановна - доктор исторических наук, профессор кафедры истории Центральной и Восточной Европы и специальных отраслей исторической науки Прикарпатского национального университета им. В. Стефаника (Украина).
Liliia I. Sholohon - Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ukraine).
E-mail: liliya.shologon@pnu.edu.ua
