CC BY
42
УДК:327(477):061.21 С. Ю. Зор1нець
УКРА1НА В ЮНЕСКО: ПЕРСПЕКТИВИ СШВРОБГГНИЦТВА ТА Д1ЯЛЬН1СТЬ ЩОДО ВНЕСЕННЯ ОБ'СКТ1В ДО СПИСКУ ВСЕСВГГНЬО1
СПАДЩИНИ
У статт1 досл1джено д1яльн1сть Украгни в ЮНЕСКО та гг зусилля щодо внесення об 'ект1в культури до Списку всесвтньог спадщини ЮНЕСКО. Анал1зуеться список об'ект1в, що претендують на включення до Списку всесвтньог спадщини ЮНЕСКО, так званий Попереднт список.
Клю^о^^ слова: ЮНЕСКО, всесвтня культурна спадщина, Конвенщя про охорону всесвтньог культурног та природног спадщини, Комтет всесвтньог спадщини, Список всесвтньог спадщини, Попереднт список.
Сучасш процеси трансформацп економiчних, пол^ичних та сощальних прюршепв в Укршш супроводжуються пробудженням нащонально'1 самосвщомосп та духовного вщродження. В цих умовах особливо! актуальносп набувае вивчення та осмислення наявного юторичного досвщу. Сповна це стосуеться дослщження проблем охорони, збереження i використання юторико-культурно! спадщини - важливого чинника розвитку нащонально! культури, що визначае духовний потенцiал украшського суспiльства та його державницьку щеолопю.
Зважаючи, що охорона на нащональному рiвнi бувае недостатньо ефективною у зв'язку з браком фшансових, наукових i техшчних ресурсiв краши, на територп яко! знаходиться об'екти та спадщина, Конвенщею про охорону всесв^ньо! культурно! та природно! спадщини (1972 р.) передбачено використання мiжнародноi допомоги i ствпращ. З цiею метою при ЮНЕСКО був створений Мiжнародний комiтет з охорони всесв^ньо! культурно! та природно! спадщини (Комiтет всесв^ньо! спадщини). До його обов'язюв входить складання Списку найвизначтших пам'яток св^ово! культури, а також Списку всесв^ньо! спадщини, що перебувають пiд загрозою.
Пропозицп щодо включення об'екпв до Списку Всесвгтньо! Спадщини подаються державами-сторонами Конвенцп. Комитетом всесв^ньо! спадщини визначенi критерп та мехашзм вiдбору пам'яток.
Актуальнiсть теми знаходить свое вираження також у тому, що в контекст сучасних мiжнародних вщносин спiвпраця Украши з ЮНЕСКО становить значний штерес, в п основi закладено величезний потенцiал. В зв'язку з цим виключно актуальним вважаеться використовувати отриманi в ходi дослiдження данi для пщвищення можливостей реалiзацii украшських iнтересiв в ЮНЕСКО, а також для вироблення перспективних моделей ствпращ з Оргатзащею.
Проблема дiяльностi ЮНЕСКО знаходиться в колi iнтересiв таких вiтчизняних дослщниюв, як О. Костенко [7], [8] О. Дем'янюк [2], [3]. О. Костенко достатньо обгрунтовано дослiдила взаемовщносини Украши з ЮНЕСКО в 80 - початок 90-х роюв XX ст. Також вщносинам саме Украши з ЮНЕСКО присвяченi статтi виконуючого обов'язки Постiйного представника Украши при ЮНЕСКО О. Дем'янюка.
Мета дослщження полягае в розглядi можливих шляхiв оптимiзацii участi Украши в ЮНЕСКО в щлях реалiзацii нацiональних штереав краши, а також в аналiзi списку об'ектiв, що претендують на включення до Списку всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО, так званий Попереднт список, на предмет перспективи 1'х включення до Списку всесв^ньо! спадщини.
ЮНЕСКО е ушкальною мiжнародною органiзацieю, яка визначае стратепю спiвробiтництва держав у галузi осв^и, науки, культури та комушкацп. Завдяки власному мiжнародному авторитету органiзацiя впливае на формування державно! полiтики краХн-учасниць у вiдповiдних галузях та здшснюе масштабнi культурнi, освiтянськi, iнформацiйнi та науковi програми.
З огляду на те, що одним з головних завдань ЮНЕСКО е iдентифiкацiя, захист, збереження та передача майбутнiм поколшням культурно! та природно! спадщини усього св^у, активна дiяльнiсть в рамках членства в Оргашзаци сприяе довготривалому збшьшенню мiжнародного авторитету краши-учаснищ, посиленню 1! впливу у таких важливих царинах суспшьно! дiяльностi людства, якими е гумаштарш аспекти його функщонування. Тематика повноважень Оргашзацп робить також можливою активну присутнiсть кра!ни-члена у тих регюнах свiту, з представниками яких рiвень розбудови двостороннiх взаемин е низьким або недостатшм.
Як мiжнародна органiзацiя системи ООН ЮНЕСКО ставить перед собою завдання «сприяти змiцненню миру й безпеки шляхом розширення спiвробiтництва народiв у галузi освiти, науки й культури в штересах забезпечення загально! поваги до справедливости законностi i прав людини» [12].
Статут Оргашзацп Об'еднаних Нацш з питань освiти, науки i культури було ухвалено на Лондонськш конференцп в листопадi 1945 р. Документ набув чинносп за рш, коли його ратифiкували двадцять кра!н, серед яких були найвпливовiшi держави св^у, що вийшли переможцями з Друго! св^ово! вiйни: Сполученi Штати i Велика Британiя, !'хш союзники - Франщя, Чехословаччина, Грецiя. Имеччина i Японiя вступили до ЮНЕСКО 1951 року.
УРСР, яка перебувала у складi Радянського Союзу, набула членства в ЮНЕСКО 12 травня 1954 року. Ця непересiчна подiя вплинула на !! новiтню ютор^. Отже, станом на сьогоднi й членський «стаж» в Оргашзацп е досить вагомим - вш складае вже понад 60 роюв. Як зазначае юторик О. Костенко, Укра!на увiйшовши в свiтове спiвтовариство не бачить себе поза межами дiяльностi ЮНЕСКО [7].
Членство Укра!ни в ЮНЕСКО стратепчно орiентоване на сприяння розширенню мiжнародного спiвробiтництва втизняних наукових, освiтнiх i культурних шституцш шляхом забезпечення !х участi у програмнш дiяльностi Оргашзацп.
Рiзнобiчна взаемодiя з ЮНЕСКО може слугувати прикладом устшно! участi Укра!ни в дiяльностi мiжнародних органiзацiй.
Активна дiяльнiсть УкраХни в ЮНЕСКО розгорнулася не вщразу. Бо спочатку на державному рiвнi не було ще розумiння важливосп тако! спiвпрацi, !й не надавали належного значення, та й тон мiжнародному ствроб^ництву задавала Москва. За радянських чаав, особливо у так званий перюд «застою» (60 - 80^ роки) в iдеологiчному контекст «единого й могутнього Радянського Союзу» Украшу було позбавлено власно! нащонально! iдентичностi. За кордоном 11 сприймали як частину СРСР. Канали ЮНЕСКО давали можливють нашим дипломатам знайомити св^ iз духовним надбанням украХнського народу, поширювати iнформацiю про Украшу, !! культурну та iсторичну спадщину, отже, - заявляти про украшщв як самостiйну нацiю. У цьому допомагали публшацп в перiодичних виданнях мiжнародноi оргашзацп, таких як «Кур'ер ЮНЕСКО», що поширювався у свт офiцiйно визнаними робочими мовами. У ньому друкувалися статп про Тараса Шевченка, Леся Курбаса, Богдана Хмельницького. Спещальний випуск присвятили 1500-рiччю Киева. Рiзнi за жанром i тематикою матерiали про УкраХну знаходили мюце на сторiнках бюлетенiв «Хронiка» i «Новини» та в спецiалiзованих виданнях, таких як «Журнал сощальних студш», «Музеум», що виходили пiд епдою Оргашзацп Об'еднаних Нацiй з питань осв^и,
науки i культури. Так, спецвипуск журналу «Музеум» розповщав про украшсью пам'ятки та музе!. А за фшансово! пiдтримки Оргашзацп свiт побачив прозу i поез^ Т. Г. Шевченка французькою мовою, антолопю украшсько! поезп англiйською та юпанською мовами.
Починаючи з 1962 року, вщколи запрацювало Постiйне представництво УРСР при Штаб-квартирi ЮНЕСКО в Париж^ участь Укра'ни в цш мiжнароднiй оргашзацп характеризуеться певною актившстю та самостiйнiстю у висуваннi практичних пропозицiй, конкретних проектiв, хоча i за повно'1 пiдтримки позицп СРСР. Тодi миротворча полiтика нашо'1 краХни, яку вона демонструвала на сеаях та нарадах мiжнародноi оргашзацп, пщнесла авторитет УРСР серед 11 члешв. У 70-i роки цей процес тривае: Укра'на почуваеться впевненiшою. Про це свщчать '11 пропозицп. Так, на XII сеси Генерально! конференцп ЮНЕСКО УРСР виступила з шщативою розгорнути всесвiтню кампанiю, спрямовану на лшвщащю неписьменностi. До речi, це стало одним iз прiоритетних напрямiв у програмнiй дiяльностi Укра'ни в ЮНЕСКО. У той перюд шщативи Украшсько! РСР та п участь у конкретних програмах, що належать сферi вiдповiдальностi ЮНЕСКО, стосуються, насамперед, проблем шформацп, вивчення слов'янських культур, енергетики, охорони бюсфери.
У 80-х роках актившсть Укра'ни в Оргашзацп Об'еднаних Нацш з питань осв^и, науки i культури набирае обертв. Якщо на XXI Генконферецп оргашзацп (1980 рш) наша кра'1'на подала один проект резолюцп, то 1989 року на 25-й сесп ЮНЕСКО вщ Укра'ни надiйшло 13 проекпв резолюцiй, десять з яких було схвалено. Очевидно, що внутрiшнi процеси перебудови в СРСР i необхщнють кардинальних змiн у самiй ЮНЕСКО, яка у той час перебувала в складнш пол^ичнш та фшансовш ситуацii (пiсля виходу США та Велико!' Британп з органiзацii), вимагали вщ украХнсько! дипломатii нових пiдходiв, спрямованих на визначення прiоритетних штереав нашо'1 держави та презентацii !х на свiтовому рiвнi. До того ж слщ зазначити, що дiяльнiсть УРСР у ЮНЕСКО з середини 80-х роюв минулого столiття почала потроху позбуватися щеолопзованосп, яку нав'язував Радянський Союз. У той перюд запропоновано й ухвалено бшьше ршень практичного характеру, яю мали конкретш результати для укра'1'нського соцiуму щодо використання свого штелектуального та наукового потенщалу [1].
Членство у керiвних органах ЮНЕСКО - Виконавчiй Радi та Генеральнiй конференцii, надае можливють продемонструвати всебiчну пiдтримку нашою кра'ною iдеалiв та гуманiтарних цiлей Оргашзацп, взяти безпосередню участь у процеа утвердження ролi ЮНЕСКО як ключового гравця у змiцненнi миру та безпеки шляхом розширення спiвробiтництва народiв у галузi освiти, науки i культури, забезпечення статусу Органiзацii як своерщного iнтелектуального форуму, спецiальний мандат якого базуеться на постулат^ що мир i стабiльнiсть суспiльства повинш грунтуватися на моральнiй та штелектуальнш солiдарностi людства.
Виконавча Рада ЮНЕСКО (далi - ВР ЮНЕСКО) е ушкальним об'еднанням представникiв 58 держав-члешв Органiзацii, склад яко'! вiддзеркалюе рiзнорiднiсть культур усiх регiонiв свiту. Членство у Виконрадi створюе додатковi можливосп для покращення мiжнародного iмiджу держави, дозволяе реалiзовувати зовнiшньополiтичнi iнiцiативи, оперативно та ефективно реагувати на вщповщш виклики часу, брати участь у формуванш й прийнятп стратегiчних ршень та документiв Органiзацii.
Важливiсть учасп Укра'1'ни у ВР ЮНЕСКО е також безумовною з огляду на п повноваження: вона здiйснюе мошторинг за втiленням у життя ршень Генерально'! конференцii - головного органу ЮНЕСКО, що ухвалюе рiшення щодо стратеги та
головних напрямiв дiяльностi, визначае завдання, реалiзацiею яких ВР ЮНЕСКО откуеться у подальшому протягом наступних двох рокiв.
За перюд свого членства в ЮНЕСКО з 1954 р. Укра!на чотири рази обиралася до 11 Виконавчо! Ради: на перiод 1981-1985 рр., 1995-1999 рр., 2001-2005 рр. та 2013-2017 рр., а також до МГжнародно! координащйно! ради програми «Людина 1 бiосфера», МГжурядово! ради Загально! програми з шформацп, Мiжурядового комГтету Всесвiтнього десятирiччя розвитку культури, Мiжурядового комiтету зi сприяння поверненню культурних щнностей кра!нам !хнього походження, КомГтету по штаб-квартирi.
У вузах Укра!ни сьогоднi функцiонують 10 кафедр ЮНЕСКО в галузях лшгвютики, фшософп людського спiлкування, застосування iнформацiйних та комушкащйних технологiй в освiтi, екологГ! техногенних регiонiв, крюбюлогл, клГтинно! i молекулярно! нейробюлогп, прав людини i демократа, екологiчно чистих технологiй.
Слщ також зазначити, що Укра!на е членом 11-ти мiжнародних конвенцiй ЮНЕСКО. Дiяльнiсть ЮНЕСКО у сферi культури базуеться на наступних документах: Конвенщя 1954 р. про захист культурних щнностей у випадку збройного конфлшту [5], Конвенщя 1972 р. про охорону всесвГтньо! культурно! i природно! спадщини [6]; Конвенцiю 2001 р. про охорону тдводно! культурно! спадщини [16], Конвенщя про збереження нематерГально! культурно! спадщини 2003 р. [15] тощо.
Участь нашо! кра!ни у програмнш дiяльностi ЮНЕСКО, дае змогу вГтчизняним фахiвцям виконувати рiзного роду проекти у сферi нашо! компетенцГ!, отримувати стипендГ!, гранти, обладнання, науково-техшчну iнформацiю, консультативну допомогу та забезпечення за рахунок Оргашзацп, брати участь у мГжнародних заходах. За останш 5 рокГв вГд ЮНЕСКО та шших мГжнародних фшансових джерел, якГ були залученi нею до реалГзацГ! програм, Укра!ною було отримано прямих субсидш загальною сумою близько 4 мшьйошв долярГв США.
З огляду на юторичний характер 30-! сесп Генерально! конференцй (останньо! у другому тисячолГтп), Укра!на визначила тякГ найважлив1ш1 завдання ЮНЕСКО на нинГшньому етат входження людства у XXI столГття: пошук формули гармонiзацii глобальних, регюнальних 1 няцГоняльних iнтересiв, нових форм ствробггництва, змiцнення мандатно! функцй ЮНЕСКО та !! ролГ iнтелектуального та морально-етичного центру як у системГ ООН, так 1 на мГждержавному рГвнГ.
Для реалГзацП' деяких з довгострокових програм ЮНЕСКО в Укршш створено 1 дГють нащональш комГтети, комГсй та мГжнароднГ центри.
Координащю дГяльностГ нацГональних ГнституцГй, яка пов'язана з участю Укра!ни в ЮНЕСКО, здшснюе мГжвГдомча КомГсГя у справах ЮНЕСКО, яку було створено у 1956 рощ, а у листопадГ 1995 року Указом Президента Укра!ни реоргашзовано в Нащональну. Постшне представництво Укра!ни при ЮНЕСКО функщонуе в ПарижГ з грудня 1962 року. Головним його завданням е представлення та просування штереав нашо! держави у щй авторитетнш мГжнароднш ОрганГзацй [13].
Укра!на активно виступае шГщатором багатьох мГжнародних програм та проектГв, зокрема, в рамках одного Гз ключових напрямГв дГяльностГ ЮНЕСКО - збереження всесвГтньо! культурно! та природно! спадщини.
Ид час 29-! сесГ1 ГенконференцП' ЮНЕСКО (1997 рГк) Укра!на ГнГцГювала звернення до Оргашзацп Об'еднаних НацГй з метою проголошення МГжнародного року захисту, збереження та вщродження культурно! спадщини. I, як наслщок, на 56-! сесй Генерально! асамбле! ООН ця рк. акт к знайшла свое вГдображення - 2002 рГк проголошено ООН мГжнародним роком Гз захисту свГтово! культурно! спадщини.
Однiею iз важливих укра!'нських iнiцiатив у цьому контекст стало проведення 2-5 листопада 2010 року у м. Ки!в Мiжнародного семiнару «Роль релiгiйних громад в управлшш об'ектами всесв^ньо! спадщини», який проходив пiд патронатом Президента Укра!'ни та Генерального директора ЮНЕСКО. Цей захщ став одним iз пiлотних проектiв та ключовим елементом, реалiзованих спiльно Укра!'ною та Центром всесв^ньо! спадщини (ЦВС) ЮНЕСКО у рамках Мiжнародного року зближення культур - 2010. У семiнарi взяли участь представники рiзних регiонiв св^у (Азп, Африки, Близького Сходу, Свропи) та основних свiтових релiгiй, експерти 1ККРОМ, 1КОМОС та Мiжнародного союзу охорони природи (ШС^, а також нацюнальш експерти у сферi збереження культурно!' спадщини.
За результатами семшару, Ком^ет всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО на сво!'х 35-й (м. Париж, 19-29 червня 2011р.) та 36-й (м. Санкт-Петербург, 24 червня - 6 липня 2012 р.) сеаях прийняв резолюцп у розвиток шщативи, яю передбачають подальше здшснення тематичного дослщження стосовно збереження спадщини з релшйною та сакральною компонентою, а також розробку загальних директив стосовно управлшня та збереження такого виду спадщини з урахуванням нацюнально! специфши держав-членiв.
За майже 40 роюв iснування Конвенцп про охорону всесв^ньо! культурно'! та природно! спадщини питання збереження релшйно! спадщини було вперше винесено на обговорення Комiтету всесв^ньо! спадщини. Iнiцiйована Укра'ною проблематика, яка е актуальною для уах регюшв свiту, фактично поставила перед ЮНЕСКО питання про необхщшсть змiни пiдходiв до механiзмiв збереження всесв^ньо! спадщини релЫйного значення. У перспективi ця проблематика може бути видшена в окремий тематичний напрям дiяльностi у рамках Конвенцп.
6 - 9 вересня 2011 р. у штаб-квартирi ЮНЕСКО було оргашзовано виставку, присвячену 1000^ччю заснування собору Софiя Ки'вська. Захщ проводився згщно з вiдповiдним Указом Президента Укра'ни В.Януковича (вiд 11 червня 2010р.) та у рамках ршення 35-! сеси Генерально! конференцп ЮНЕСКО (2009р.) про внесення 1000^ччя заснування Софiйського собору до списку пам'ятних дат, до вiдзначення яких приеднуеться ЮНЕСКО у 2010-2011рр. Оргашзатори заходу - Мiнiстерство культури Укра'ни, Нацiональний заповiдник «Софiя Ки'вська», Постшне представництво Укра'ни при ЮНЕСКО та Секретарiат ЮНЕСКО.
Укра'на i ЮНЕСКО пщтримують регулярний полiтичний дiалог на найвищому рiвнi. За роки членства кра!ни в ЮНЕСКО вiдбулося ам робочих та офiцiйних вiзитiв генеральних директорiв Органiзацii в Укра'ну: Амаду Махтар М'Боу (Сенегал) вiдвiдав нашу кра!ну у травнi 1982 року; два вiзити Федерiко Майора (1спашя) вiдбулися у квiтнi 1991 року та у листопадi 1997 року; два вiзити Коiчiро Мацуури (Япошя) -вересень 2000 року та кв^ень 2006 року. Нинiшнiй Генеральний директор ЮНЕСКО 1рина Бокова (Болгарiя) вiдвiдала Укра'ну двiчi - 20-21 кв^ня 2011 р. та 22 кв^ня 2014 р.
Так, 20-21 квгтня 2011 року 1.Бокова взяла участь у Мiжнароднiй конференцп «25 роюв Чорнобильсько! катастрофи. Безпека майбутнього»; пщ час свого виступу на конференцп нею було вщзначено значний вклад ЮНЕСКО у рамках заходiв, що здшснювалися пiсля аварй' на ЧАЕС, i були спрямованi на мiнiмiзацiю впливу радiоактивного випромiнювання на населення, що проживае на забруднених територiях. Генеральний директор ЮНЕСКО виклала також бачення ролi ЮНЕСКО у сприянш науковому ствроб^ництву задля збереження екосистеми Чорнобильського регюну, у вiдстоюваннi права на належне шформування, а також наголосила на важливому значенш осв^и як одного iз головних факторiв у зменшеннi ризикiв та
мшмГзацп наслГдкГв катастроф. Вона висловила намГр залучити ЮНЕСКО до реалГзацГ! Програми ООН щодо Чорнобиля до 2016 року.
22 квГтня 2014 р. тд час робочого вГзиту до м. Ки!в вГдбулися робочГ зустрГчГ Генерального директора ЮНЕСКО I. Боково! з Прем'ер-мшютром Укра!ни А. П. Яценюком, в. о. Мшютра закордонних справ Укра!ни А. Б. Дещицею та Головою Нацюнально! комюп Укра!ни у справах ЮНЕСКО, заступником Мшютра закордонних справ Укра!ни Д. Р. ЛубкГвським, пГд час яких було обговорено стан та перспективи ствпращ Укра!ни та ЮНЕСКО на прГоритетних напрямах програмно! дГяльностГ ОргашзацГ!, зокрема у свГтлГ нових викликГв та загроз, у т. ч. в умовах анексГ! РосГйською ФедерацГею Автономно! РеспублГки Крим.
Особливу увагу було придшено питанням ствробГтництва Укра!ни та ЮНЕСКО щодо вироблення спшьного алгоритму дГй з метою збереження та захисту укра!нсько! культурно!, природно! та науково! спадщини на окупованш РосГею територГ! Кримського твострова, забезпечення стало! роботи освГтшх та наукових установ в АРК, а також реалГзацГ! головних положень ухвалено! на 194-й сесГ! Виконавчо! Ради ЮНЕСКО 15 квГтня 2014 резолюцГ! щодо ситуацГ! в АР Крим «Мошторинг з боку ЮНЕСКО ситуацГ! в АвтономнГй РеспублГцГ Крим (Укра!на)».
Генеральний директор провела також зустрГчГ з Президентом Нацюнально! академГ! наук Укра!ни, академГком НАН Укра!ни Б.С.Патоном, МГнГстром освГти Г науки Укра!ни С. М. КвГтом, МГнГстром культури Укра!ни С. М. Нищуком та Президентом НОК Укра!ни С. Н. Бубкою, а також взяла участь у церемонГ!
рк. акт ких х ювшейно! марки з нагоди вщзначення 12 травня ц.р. 60-рГччя членства Укра!ни в ЮНЕСКО, а також в урочистих зборах ПрезидГ! НАН Укра!ни. ПГд час урочистих зборГв ПрезидГ! НАНУ Гендиректора ЮНЕСКО 1.Бокову було нагороджено срГбною медаллю НАН Укра!ни «За сприяння розвитку науки» [13].
Останшми важливими подГями по лГнй спГвробГтництва Укра!ни з ЮНЕСКО стали:
1) Головування Укра!ни у П-й СхГдноевропейськГй виборчГй груш
У грудш 2012 р. Укра!ну було обрано вГце-головою (на I тврГччя 2013 р.) та головою (II тврГччя 2013 р.) Друго! СхГдноевропейсько! регГонально! виборчо! групи, яка представляе Гнтереси 24 кра!н Центрально! та Схщно! Свропи. У перюд головування нашо! держави, який припав на складний Г вщповщальний перюд реформування ЮНЕСКО, вщбулись такГ важливГ подГ! в життГ ОрганГзацй як 192-а (вересень 2013р.) та 193-я (22 листопада 2013 р.) сесГ! Виконавчо! ради ЮНЕСКО, а також 37-а сесГя Генерально! конференцГ! ЮНЕСКО (4-19 листопада 2013 р.), яка проходить у штаб-квартирГ ЮНЕСКО що два роки. Держави-члени Групи високо ощнили дГяльшсть укра!нського головування у якосп координатора Групи, зокрема, у перюд виборГв до керГвних та мГжурядових органГв ЮНЕСКО, а також тд час виборГв Генерального директора ЮНЕСКО, за результатами яких !рина Бокова була переобрана на новий чотирирГчний термш.
2) Участь Укра!ни у 37-й сесй Генерально! конференцГ! ЮНЕСКО
Ключовою подГею пГд час 37-! сесй Генерально! конференцГ! ОргашзацГ! стали
вибори до Виконавчо! ради ЮНЕСКО, за результатами яких Укра!на виборола право на членство у цьому керГвному оргаш на перюд 2013-2017 рр.
Члени укра!нсько! делегацГ! також взяли участь у пленарних засщаннях Генконференцй ЮНЕСКО, а також у засщаннях галузевих комГсш: з фшансово-адмГнГстративних питань; загальних питань, тдтримки програм та зовнГшнГх зв'язюв, з питань освГти; з питань комушкацГ! та Гнформацй; з питань культури; з питань точних та природничих наук; з питань сощальних та гумаштарних наук тощо.
3) Прийняття 194-ю сесiею Виконавчо! ради ЮНЕСКО резолюци стосовно ситуацп в АРК
15 кв^ня 2014 року переважною бшьшютю голосiв Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила внесену Укра'ною резолюцiю «Мошторинг ЮНЕСКО ситуацГ! в Криму (Укра!'на)», у якiй висловила занепокоення зростаючою мштаризащею пiвострову з боку Росп, що становить загрозу безперервностi осв^нього процесу, захисту свободи слова та збереження культурно! спадщини. Кра!ни-члени Виконавчо! ради ЮНЕСКО закликали Генерального директора Оргашзацп здшснювати на монiторинг ситуацп в Криму в сферах компетенцп ЮНЕСКО та представити доповiдь за його результатами пщ час наступно! 195-! сесп Виконавчо! ради ЮНЕСКО (жовтень 2014 р.).
З того часу, як бшьше 40 роюв назад вступила в силу Конвенщя про охорону всесв^ньо! спадщини, 191 кра!на погодилася визнати видатнi культурш та природнi об'екти на сво!й територп як загальнолюдську спадщину. Сьогодш Список всесв^ньо! спадщини налiчуе 1007 об'екпв. З включенням сво!х об'екпв до Списку всесв^ньо! спадщини держави-учаснищ помiщають свою культурну та природну спадщину в ушверсальний контекст юторп людства.
Саме пiд час перебудови, коли з'явилися першi паростки демократа на теренах Радянського Союзу, в Укрш'ш заговорили про необхщнють внесення втизняних пам'яток до Списку всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО.
Складання Списку Всесв^ньо! Спадщини ЮНЕСКО мае на мет захист культурних та природних надбань, що мають виняткову загальнолюдську щншсть. До Списку Всесв^ньо! Спадщини можуть бути включеш як природш об'екти, так i об'екти культурно! спадщини, головна вимога до яких: цшсшсть та автентичнiсть.
Внесення культурних та природних об'екпв Укра'ни до Списку всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО мае неабияке значення як в планi поширення iнформацii про Укра'ну, так i поглиблення мiжнародного спiвробiтництва та штеграцп.
Нагадаемо, що 1990 року першими статус об'екта Всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО отримали Софiя Ки'вська та Киево-Печерська лавра. 12 грудня 1990 року об'ект «Ки!в: Собор Свято! Софп i прилеглi монастирськi споруди, Киево-Печерська Лавра» було включено до Списку всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО тд номером 527.
Враховуючи багатограншсть культурного та природного багатства Укра'ни, здiйснюеться активна робота щодо збшьшення представленостi визначних укра'нських пам'яток у Списку всесв^ньо! спадщини. Станом на сьогоднi вщ Укра'ни до Списку всесв1тньо1 спадщини ЮНЕСКО включено 7 об'екпв:
- культурна спадщина: Ки!в: Собор Свято! Софп, Киево-Печерська лавра з прилеглими монастирськими спорудами (1990);
- Ансамбль юторичного центру Львова (1998);
- Геодезична дуга Струве (2005);
- Резиденщя митрополитв Буковини i Далмацп (2011);
- Стародавне мюто Херсонес Тавршський та його хора (2013);
- Дерев'яш церкви Карпатського регюну в Польщi та Украiнi (2013);
- природна спадщина: Буковi пралюи Карпат та давнi буковi люи Нiмеччини(2007).
Безумовно, таке скромне представництво нацюнального iсторико-культурного надбання Укра'ни у Списку всесв^ньо! спадщини аж шяк не вiдображае внесок укра'нського народу в св^ову культуру. Тож маемо актившше i наполегливiше працювати над розширенням цього списку.
Мiсiя ЮНЕСКО щодо св^ово! спадщини: заохочувати кра!ни до пiдписання Конвенцй' 1972 року i сприяти охоронi !хньо! культурно! та природно! спадщини;
спонукати кра!ни-члени Конвенцп подавати пропозицГ! про включення !хшх пам'яток до Списку всесвГтньо! спадщини; заохочувати кра!ни-члени регулярно подавати доповвд про стан збереження пам'яток свГтово! спадщини; подавати кра!нам-членам регулярно подавати доповвд про стан збереження пам'яток в разГ виникнення очевидно! загрози знищення пам'яток свГтово! спадщини; сприяти популяризацГ! культурно! та природно! спадщини; заохочувати мГжнародну спГвпрацю в галузГ збереження культурно! та природно! спадщини [14].
На нашу думку, варто також зупинитися на процедурГ включення об'ектГв в Список всесвГтньо! спадщини ЮНЕСКО, яка мае певш етапи. Одразу вщзначимо важливу роль КомГтету свГтово! спадщини, який вщповщае за виконання Конвенцп 1972 року, ухвалюе постанови про включення пам'яток до Списку всесвГтньо! спадщини, вивчае доповвд про стан вже включених до списку пам'яток Г, виявивши недолГки, вимагае вщ кра!н вГдповГдних заходГв щодо !х усунення, ухвалюе постанови про видшення коштГв Гз фонду на проведення нагальних реставрацшних робГт. Заявку на включення номГнанта до Списку всесвГтньо! спадщини повинна подавати сама кра!на, на територГ! яко! вГн мГститься. Вона готуе попереднш список об'ектГв культурно! Г природно! спадщини, що розташоваш на !! територГ! Г мають видатну ушверсальну цГннГсть, подае заявку для внесення в Список всесвГтньо! спадщини. КомГтет розглядае заявку, на основГ експертно! оцГнки консультативних органГв: МГжнародно! ради з питань охорони культурних пам'яток Г об'ектГв (ICOMOS) та МГжнародного союзу охорони природи (ШС^. Третш консультативний орган -мГжнародний центр вивчення стану збереження та вщновлення культурних пам'яток (ICCROM) подае експертну допомогу в реставрацГ! пам'яток та оргашзовуе пГдготовчГ курси [9].
В Попереднш список об'екпв-кандидатГв на включення вщ Укра!ни зараз входять кторичний центр м. ЧернГгГв (1989), Культурний ландшафт каньйону м. Кам'янець-Подшьський (1989), «Могила Тараса Шевченка» та Кашвський Гсторико-природничий музей-заповГдник (1989), Нащональний степовий бГосферний заповГдник «Аскашя-нова» (1989), ДендрологГчний парк «СофГ!вка» (2000), Бахчисарайський палац Кримських ханГв (2003), Археолопчний комплекс «Кам'яна могила» (2006), Микола!вська астрономГчна обсерваторГя (2007), Комплекс пам'яток Судацько! фортецГ VI-XVI ст. (2007), АстрономГчш обсерваторГ! Укра!ни (2008), кторичний центр портового мГста Одеса (2009), КирилГвська та Андрйвська церкви (2009), ТорговГ пости та укршлення на Генуезьких торгових шляхах. Вщ Середземного до Чорного моря (2010), Культурний ландшафт «печерних мГст» Кримсько! ГотГ! (2012) та Iсторичне середовище столищ Кримських хашв в Бахчисара! (2012) [10].
На наш погляд, список не може обмежуватися лише цими пам'ятками, бо на територГ! нашо! кра!ни е багато Гнших цГнних об'ектГв, яю мають унГкальне значення та потребують охорони. Як зазначае дослщниця Т. Г. Каткова, в тексп Конвенцй не вказано на кшькГсш обмеження [4].
Якщо говорити про вимоги ЮНЕСКО для включення об'ектГв до Списку всесвГтньо! спадщини, чи не на перше мюце виходить наявшсть необхщно! документацГ!. З укра!нських об'ектГв, занесених до Попереднього списку необхщна документацГя е, на жаль, далеко не у всГх.
ПроаналГзувавши перелГк об'ектГв, що номГнуеться на включення до Списку всесвГтньо! спадщини ЮНЕСКО, так званий Попереднш список, з метою уникнення дублювання номшацш ми пропонуемо розглянути питання про виключення з Попереднього списку наступних об'ектГв: Бахчисарайський палац Кримських хашв (2003); Микола!вська астрономГчна обсерваторГя (2007); Комплекс пам'яток Судацько!
фортецi 6-16 ст. (2007).
Пропозищя обгрунтована тим, що зазначеш об'екти присутнi вщповщно в номiнацiях: 1сторичне середовище столищ Кримських ханiв в Бахчисара! (2012); Астрономiчнi обсерваторп Укра'ни (2008); Торговi пости та укрiплення на Генуезьких торгових шляхах. Вiд Середземного до Чорного моря (2010).
Результатившсть заходiв щодо збереження всесв^ньо! спадщини в першу чергу залежить вщ досконалосп iснуючого механiзму нащонально! iмплементацii та визначення внутршньо-правового статусу таких об'екпв. Укра'на як учасниця Конвенцп ЮНЕСКО 1972 р. з 1988 р. зобов'язалася забезпечити охорону об'екпв всесв^ньо! спадщини, розташованих на !'! територп. Охороннi заходи базуються на нормах внутршнього права, яке з загальних позицiй регулюе такi вiдносини, тобто спещальш норми, що стосуються збереження визначених у Списку всесв^ньо! спадщини об'екпв, вiдсутнi [11].
Завдяки цим пам'яткам Укра'на е учасником престижного клубу 145 кра!н свiту, чи! культурнi або природнi пам'ятки внесет до перелшу всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО. В той же час вщсуттсть чгтко! державно! полiтики вiдносно охорони культурних i iсторичних цiнностей приводить до занепаду i знищення безщнно! спадщини.
Вже давно назрiла необхiднiсть врегулювати щ питання на державному рiвнi, адже крiм усього iншого охорона культурно-юторично! спадщини е не тшьки внутрiшньою справою кра!ни, але i частиною мiжнародних зобов'язань Укра'ни, невиконання яких може закiнчитися виключенням укра'нських пам'яток з престижного перелiку ЮНЕСКО.
30 ачня 2008 р. у Верховнш Радi був зареестрований законопроект «Про збереження об'екпв культурно! та природно! спадщини, включених i запропонованих для включення до Списку всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО».
Вiн передбачав: 1. Основн визначення термiнiв об'ектiв культурно! i природно! спадщини, внесених i запропонованих до внесення до списку всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО; 2. Розробку ч^ких механiзмiв взаемодп спецiально уповноваженого центрального органу з питань охорони культурно! спадщини з шшими державними i суспшьними органiзацiями щодо узгодження з Центром усесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО будь-яких будiвельно-ремонтних робiт на територп об'екпв культурно! i природно! спадщини.
Власне, другий аспект е одним з головних вимог ЮНЕСКО. Те, що до цих тр Укра'на не завжди виконуе цю вимогу, свщчить про безвiдповiдальне вiдношення до свое! юторично! спадщини. До цих проблем потрiбно привертати увагу.
Отже, ствпраця Укра'ни з ЮНЕСКО сприяе розвитку мiжнародного гуманiтарного спiвробiтництва укра'нських iнституцiй, а вiдтак, змiцненню нащонального iнтелектуального потенцiалу та його штеграцп в регiональнi та свiтовi науково-техтчт i культурно-освiтнi процеси.
Загалом вщносини спiвробiтництва мiж Укра'ною та ЮНЕСКО розвиваються у конструктивному руст, спрямованому, зокрема, на розширення учасп укра'нських iнституцiй у мiжнародному спiвробiтництвi в гуматтарнш сферi, а також на пщвищення економiзацii участi Укра'ни в програмнш дiяльностi Органiзацii.
Участь Укра'ни в програмнiй дiяльностi ЮНЕСКО, ^м доступу до iнтелектуального потенцiалу оргатзацп, запозичення корисного досвiду, дозволяе використовувати певний матерiальний ресурс для проведення в нашш державi мiжнародних заходiв по лiнii ЮНЕСКО. А також дае змогу втизняним фахiвцям в галузi освiти, науки, культури та шформаци брати участь у мiжнародних заходах,
отримувати стипенди, гранти, устаткування, науково-техшчну iнформацiю, консультативну допомогу. Ця спiвпраця важлива не лише для розвитку мiжнародного спiвробiтництва, а й для пщтримки професiйного рiвня в^чизняно'' ^ман^рно'' сфери. Зусилля вах кра'н, якi об'eднанi в ЮНЕСКО одшею iдеeю миру та гумашзму, безперечно, працюють на благо i процвiтання всього людства. I усвщомлення, що Укра'на е невiд'eмною частиною цього планетарного процесу, сповнюе гордютю.
Для забезпечення необхщно'' охорони об'екпв всесв^ньо'' культурно'' та природно'' спадщини в укра'нському законодавствi слiд розробити та прийняти спещальний Закон "Про об'екти культурно'' та природно'' спадщини Украши, включенi до Списку всесв^ньо'' спадщини ЮНЕСКО".
Необхiдно також активiзувати роботу щодо включення пам'яток до Списку всесв^ньо'' спадщини ЮНЕСКО та здшснити перегляд так званого Попереднього списку на предмет наявносп необхщно'' документаци. Крiм того, з метою уникнення дублювання пропонуеться виключити певш об'екти з Попереднього списку.
Належне забезпечення мiжнародноi та нащонально'' правово'' охорони всесв^ньо'' культурно'1' i природно'1 спадщини та нематерiальноi культурно'1 спадщини мае створити необхщш умови збереження тих щнностей, якими людство пишаеться сьогоднi, i якi е могутшм засобом зближення рiзних народiв та культур, що е духовною основою для розвитку людсько'' цившзацп.
На сьогодш, Укра'на мае необхiднi досвщ та вiдповiдний потенцiал, для того, щоб, разом з iншими державами-членами ЮНЕСКО, здшснювати пошук шляхiв для змщнення штелектуально'' та морально! солщарносп людства, а вiдтак - створення гумаштарних пiдвалин всеохоплюючо'' системи мiжнародноi безпеки та стабiльностi.
Список використанно1 л1тератури:
1. Прокаева В. Взаемовiдносини Укра'на - ЮНЕСКО. Нацiональна щентичнють / В. Прокаева // День. - 2011. - 14 квггня. - С. 14.
2. Дем'янюк О. Збереження пам'яток Украши - турбота мiжнародноi спшьноти / О. Дем'янюк // Кур'ер ЮНЕСКО. - 1997. - № 11. - С. 34.
3. Дем'янюк О. П. Гумаштарними засобами. ЮНЕСКО - магютраль з двостороншм рухом / О. П. Дем'янюк // Полггика i час. - 2001. - № 11.
4. Каткова Т. Г. Дiяльнiсть ЮНЕСКО у сферi збереження культурно!' спадщини: правовi аспекти / Т. Г. Каткова. - Харюв, 2007. - С. 101.
5. Конвенщя про захист культурних щнностей у випадку збройного конфлшту // Культурна спадщина Украши. Правовi засади збереження, вщтворення та охорони культурно-юторичного середовища : зб. офщ. док. - К., 2002. - С. 269-285.
6. Конвенщя про охорону всесв^ньо! культурно'! i природно!' спадщини // Культурна спадщина Украши. Правовi засади збереження, вщтворення та охорони культурно-юторичного середовища : зб. о фщ. док. - К.,2002.
7. Костенко О. Ю. Дiяльнiсть Украши в ЮНЕСКО (80-т - поч. 90-х рр.) : автореф. дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.03 / Ольга Юрпвна Костенко; Ки'вський ушверситет iм. Шевченка, 1н-т мiжнарод. вiднос.. - К., 1994.- С. 21.
8. Костенко О. ЮНЕСКО: захист культури - захист гумашзму / О. Костенко // Дншро - 1994. - № 1.
9. Пшькевич В. О. Культурш та природш пам'ятки Украши в Списку всесв^ньо'' спадщини ЮНЕСКО / В. О. Пшькевич // Науковi пращ [Чорноморського державного ушверситету iменi Петра Могили]. Сер. : Iсторiя. - 2012. - Т. 171, Вип. 159. - С.120-123.
10. Попереднш список укра'нських об'екпв-кандидатв (Tentative List) на
включення до Списку Всесв^ньо'' спадщини ЮНЕСКО [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Нащонально'' комюп Укра'ни в справах ЮНЕСКО. - Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/unesco/22382.htm.
11. Прибега Л. В. Нацiональна нормативно-правова та мiжнародна охорона культурно'' спадщини / Л. В. Прибега // Пам'яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. докум. - Ки'в, 2009. - С. 7-26 .
12. Ствроб^ництво Укра'ни з ЮНЕСКО [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Мшютерства закордонних справ Укра'ни. - Режим доступу : http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/unesco.
13. Ствроб^ництво Укра'ни з ЮНЕСКО [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Постшного представництва Укра'ни при ЮНЕСКО. - Режим доступу : http://unesco.mfa.gov.ua/ua/ukraine-unesco/cooperation
14. Що таке свггова спадщина // Кур'ер ЮНЕСКО. - К., 1997. - № 11. - С. 31.
15. ЮНЕСКО. Генеральная конференция. Сессия (32; 2003; Париж). Акты Генеральной конференции: 32-я сессия: 29 сентября - 17 октября 2003 г., Париж. Т. 1: Резолюции. - VIII. - Париж : ЮНЕСКО, 2004. - 214 с.
16. Convention on the Protection of the Underwater Cultural Heritage [Electronic resource] // Офщшний сайт ЮНЕСКО. - Mode of access : http://http://www.unesco.org/new/en/culture/themes/underwater-cultural-heritage/2001-convention/official-text/.
Стаття надшшла до редакцп 2.04.2015
S. J. Zorinets'
UKRAINE IN THE UNESCO: PERSPECTIVES OF COOPERATION AND THE ACTIVITY CONSERINING THE ENLISTMENT OF OBJECTS OF WORLD
HERITAGE
This article analyzes the activities of Ukraine as a member of UNESCO and its efforts in inscribing cultural sites to the World Heritage List. The list of sites that are suggested should to be inscribed to World Heritage List the so-called Tentative List is analyzed.
It is defined that in the context of modern international relationship cooperation of Ukraine with UNESCO is of great interest and its basis has a great potential. USSR which was a part of the Soviet Union became the member of UNESCO on the 12th of May 1954. This even had a great influence on its modern history; today's membership of Ukraine in this Organization is more than 60 years.
During the period of its membership in UNESCO Ukraine was elected for four times to its Executive Committee: for the periods 1981-1985, 1995-1999, 2001-2005 and 20132017, and also to International Coordination committee of the programme "Man and biosphere", of Intergovernmental committee of World Decade of culture development, of Intergovernmental committee for assistance of refunding cultural values to the countries of their origin of the Committee of headquarters.
There are 10 chairs of UNESO in the High Schools of Ukraine that function in the spheres of linguistics, philosophy of personal communication, applying of informational and communication technologies in education, ecology of anthropogenic regions, cryobiology, cell and molecular neurobiology, man's rights and democracy, ecologically safe technologies.
The participation of our country in the programme activity of UNESCO gives the opportunity to scientists of our country to fulfill different kinds ofprojects, to get scholarships and grants, equipment, scientific and technical information, consultative assistance and ensuring for the part of the Organization, to take part in international activities. For the last 5
years from UNESCO and other international financial sources which were involved in the realization of programmes, Ukraine got direct subsidy sum nearly 4 million US dollars.
Considering multifaceted cultural and natural resources of Ukraine, there had been provided an active job as for increasing of presented of outstanding works in the List of World Heritage. There had been put onto the List of World Heritage from Ukraine 7 objects for today. Certainly, such modest representation of national historical and cultural acquisition of Ukraine in the List of World Heritage doesn't reflect the contribution of Ukrainian people in the world culture. It is stressed that Ukraine has to work more active and persistently onto the expansion of this list.
Key words: UNESCO, world cultural heritage, Convention concerning the Protection of the World Cultural and Natural Heritage, World Heritage Committee, World Heritage List, Tentative List.
УДК 784(477) Ю. В. Маслова
ЕВОЛЮЦ1Я ВОКАЛЬНИХ ШК1Л УКРА1НИ
В статт1 просл1дковуються взаемозв'язки Тенези та еволюци вокальних шкш Украгни. Надаються дефШцп понять «вокальна культура», «вокальна школа», «вокальн1 школи». Характеристика культурно-генетичних ознак 1нституал1зацгг украгнськог вокальног школи як тсенно-фольклорног спадщини, сакрально спрямованого вокального простору музикування, контексту оперних, салонних, ансамблевих форм вокалу.
Визначаеться, принципи формування вокальних шк1л Украгни на тдставах культурно-генетичного та дидактичних принцитв насл1дування вокальног традицгг. Сднання множинност1 та мотзму модальностей вокальног культури Украгни створюе той образ вокальног культури, який можна позначити як пол1фон1чний.
Клю^о^^ слова: Тенеза, еволюц1я, вокальна школа, вокальна культура, вокальна модальтсть.
Укра!нська вокальна школа - це культурна реальшсть, яка юнуе з тих часГв, як юнуе Укра!на. Проте принципи шституалГзацГ! Г здшснення можливостей успадкування навчання, дидактики, всього того, що зветься «школа», змшювалося на протязГ еволюци вокально! школи. Адже культурно-юторична цшсшсть вокально! школи не юнуе як самодостатнш комплекс культури. Так, можна констатувати певне розма!ття шкш, як за своею формою та жанровими Г стильовими ознаками розподшяються на школи академГчного ству, школи, пов'язаш з народним, фольклорним виконавством, школи салонного, «домашнього» ству, школи камерних гурткГв, що тяжГють до то! чи шшо! персонала, хоровГ школи, хоровГ самодГяльш, аматорсью школи.
Мета статп - визначити принципи формування вокальних шкш Укра!ни на тдставах культурно-генетичного та дидактичних принцитв наслщування вокально! традицГ!.
Завдання статп: реконструювати принципи генези та еволюцГ! вокальних шкш в музичнш культурГ Укра!ни; надати характеристику культурно-генетичних ознак шституал1зацГ! укра!нсько! вокально! школи як тсенно-фольклорно! спадщини, сакрально спрямованого вокального простору музикування, контексту оперних, салонних, ансамблевих форм вокалу; охарактеризувати культурно-регюнальт
