CC BY
20
УДК 630*238 Ст. наук. ствроб. М.В. Сбитна, канд. с.-г. наук -
ВПНУБШ Украти "Боярська ЛДС"
УКОР1НЕННЯ I Р1СТ ЖИВЦЕВИХ САДЖАНЦ1В ЧОРНИХ ТОПОЛЬ ЗАЛЕЖНО В1Д ТОВЩИНИ ЗИМОВИХ ЖИВЦ1В
Дослiджено вплив товщини однорiчних живцiв п'яти клонiв тополi евроамери-кансько'1 (Populus х euramericana (Dode) Guinier) на ïx укоршення i picT живцевих са-джанщв в умовах cвiжоï cудiбpови швденно'1 частини Кшвського Полiccя.
Використано здерев'янш живцi п'яти клонш тополi: '1-214', 'Blanc du Poitou', 'Robusta', 'Dorskamp' i тополi Торопогрицького. Для закладання доcлiду використано три групи живщв: тонкi (0,5-0,8 мм) середш (0,9-1,5 мм) та товcтi (1,6-2,2 мм).
Встановлено, що у дослщжуваних умовах найвищi показники укоpiнення живщв вcix cтупенiв товщини та висоти одноpiчниx живцевих саджанщв мають тополя Торопогрицького та клон 1-214.
Загально'1 для уих доcлiджуваниx клошв залежноcтi мiж товщиною живщв i висо-тою живцевих cаджанцiв, що з них виросли, не виявлено. У клону Dorskamp вона пряма, у 1-214 та Robusta - обернена, а у тополi Торопогрицького i Blanc du Poitou найбшь-ша висота виявилася у саджанщв i3 живцiв середньо'1 товщини.
Ключовi слова: тополя, пбридш форми, живцi, живцевi cаджанцi, cвiжа cудiбpо-ва, укоpiненicть, iнтенcивнicть росту.
Тополя (Populus L.) - найбшьш швидкоросла i высокопродуктивна дерев-на порода roMÍproro клiмату. PÍ3hí ïï види i форми, завдяки високiй женсив-ностi росту, широко використовують для шдвищення пpодуктивностi лiсових фiтоценозiв, створення постiйноï лiсосиpовинноï бази для целюлозно-паперово1 пpомисловостi, у полезахисному лiсоpозведеннi, озелененш тощо. Особливо перспективним е використання тополi для прискореного отримання деревно!' сировини.
Деревина тополi - м'яка, легка, придатна для piзних видiв оброблення. Ïï широко використовують у паперовому, арниковому, фанерному виробнищга, будiвництвi, енергетищ та iнших галузях економiки.
Pid тополя (Populus L.), без врахування видав секцiï туранга, яку деят автори видшяеться в окремий рвд родини вербових, мiстить близько 36 видш [4]. В основному, це дерева першо1 величини, що ввдзначаються дуже штенсив-ним ростом, особливо у молодому вшд. Ïхнi деревостани здатш вже у вiцi 1020 pокiв накопичувати велику кшьккть деревини. Пpодуктивнiсть тополевих деpевостанiв (середня змiна запасу) становить в !талп, Фpанцiï i США вiд 13,5 до 36,4 м3-га-1 на рш [4]. Подiбних показникiв продуктивной тополевих насаджень також можна досягти в умовах п1вдня Украши [5].
Серед тополь, що штучно вирощують з метою отримання деревно1 сиро-вини, а також для озеленения, з мелюративною метою тощо переважають види i форми секцп чорних тополь (Aigeiros Duby). За даними деяких дослiдникiв [11], понад 90 % тополь, що культивуються у всьому свiтi, представляють види i пб-риди саме ще1' секид. Це пов'язано з легкктю 1х гiбpидизацiï мiж собою, а також з представниками iнших секцш, високою адаптивною здатнiстю для росту в по-мipних i субтрошчних зонах, а також легкiстю вегетативного розмноження.
Доиiльнiсть використання piзних видш i форм тополь у тому чи шшому pегiонi встановлюеться ïх вирощуванням у випробних культурах. Таю роботи
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
проводять у низщ европейських краш [9-12], Америщ [8], Pociï [6, 7] та iнших крашах, зокрема - в УкраЫ [1-5].
Мета дослщження - встановлення особливостей росту п'яти клошв то-полi в умовах Кшвського Полiсся та оптимально'' товщини живщв для викорис-тання ïx шд час створення лiсових культур в умовах свiжоï судаброви.
Матер1али та методика дослщження. Дослiдний об'ект створено на навчально-дослщному розсаднику кафедри лковдаовлення та лiсорозведення НУБiП Украши навесш 2013 р. Використано здерев'янiлi живщ п'яти евроаме-риканських клонiв: '1-214' (P. х euramericana (Dode) Guinier cv. '1-214'), 'Blanc du Poitou' (P. х euramericana (Dode) Guinier cv. 'blanc du Poitou'), 'Robusta' (P. х euramericana (Dode) Guinier cv. 'robusta'), 'Dorskamp' (P. х euramericana (Dode) Guinier cv. 'dorskamp') i тополi Торопогрицького, яку ввдбрав Д.П. Торопог-рицький у Степовому фiлiалi УкрНД1ЛГА (м. Цюрупiнськ Херсонсько' обл.) з насiнного потомства клону '1-214', запиленого тополею шрамщальною (та-лiйською) (P. italica (du Roi) Moench = P. Pyramidalis Rozier) [1, 2].
Однорiчнi 25-сантиметровi живщ названих клонiв, якi за дiаметром у верхньому зрiзi подiлено на три групи: тонкi (0,5-0,8 мм) середш (0,9-1,5 мм) та товсп (1,6-2,2 мм), висаджено у свiжий легкосуглинковий грунт вертикально зi залишенням над поверхнею грунту однiеï бруньки. Протягом вегетащйного пе-рiоду у насадженш проведено 6 ручних доглядгв за грунтом з видаленням бур'яшв i розпушуванням грунту. Восени, шсля припинення росту живцевих саджанщв, за традицiйними методиками визначено частку укоршеносп та висоти надземно1 частини.
Результати досл1дження. Через аномально спеку i суху погоду укорше-шсть живщв виявилася невисокою (табл. 1), що свiдчить про доцiльнiсть у спе-котнi посушливi перiоди у таких лкорослинних умовах застосовувати полив.
Табл. 1. Укортешсть здерев'янтих .живщв mononi залежно eid ïx товщини
Клон тополi Укоршетсть живщв, %
загальна зокрема
тонких середнiх товстих
Торопогрицького 39,2±3,56 27,6±8,45 37,5±5,45 45,0±5,°°
1-214 34,0±3,41 29 4±7,93 38,8±5,48 31,3±5,21
Blanc du Poitou 32,0±3,36 23,5±',38 28,4±5,04 38,6±5,48
Robusta 23,6±3,02 10,0±4,80 25,0±4,8' 29,1±5,14
Dorskamp 31,7±3,42 38,5±9,'3 27,5±5,и/ 33,8±5,32
Як видно з наведених даних, найвища укорiненiсть - у тополi Торопогрицького (39,2 %) та 1-214 (34,0 %), а найнижча - у Robusta (23,6 %). За винят-ком клону Dorskamp i, частково, I- 214, простежено тенденщю до зростання по-казникгв укорiненостi живцiв iз збiльшенням 1х дiаметра.
Найвищi показники середньо1 висоти саджанщв (табл. 2) виявилися у клону I-214 (64,5 см), а також у тополi Торопогрицького та Dorskamp ^дповщ-но 58,3 i 57,6 см). Найменшу середню висоту мають рослини клону Blanc du Poitou - 44,0 см. Загально1 для усх дослiджуваниx клошв залежносп мiж товщи-ною живщв i висотою живцевих саджанщв, що з них виросли, не виявлено. У клону Dorskamp вона пряма, у I-214 та Robusta - обернена, а у тополi Торопог-
рицького i Blanc du Poitou найбшьша висота виявилася у саджанцiв i3 живщв середньо1 товщини.
Табл. 2. Середня висота odHopi4Hux живцевих саджанщв mononi залежно ait) товщини живщв, з яких вони виросли
Середня висота однор1чних живцевих саджанщв, см
Назва клону
TW
з тонких живщв
■±7,46-
зокрема
з середшх живщв
60,3±6'00
з товстих жив_ц1в
13,57-
Горопогрицького
57,6:
52,5:
56,4:
[-214
64,5±
78,7±
64,0±
59,3±
Blanc du Poitou
44,0±
41,9±
48,6±
42,0±
Robusta
48,4±
65,0±
45,8±
47,7±
Dorskamp
58,3±
34,5±
54,4±
70,2±
Невисока точшсть отриманих результапв, зумовлена значним вщпадом живщв, не дае змоги зробити остаточш висновки стосовно оптимально!' !'х товщини, хоча певнi тенденцií простежуються. З урахуванням показникiв укорь нення живцiв i висоти живцевих саджанщв, що з них виросли, а також особли-востей заготiвлi живцiв, насадження бiльшостi представлених клошв дощльно створювати середшми за товщиною живцями, з дiаметром у верхньому зрiзi вiд 0,8 до 1,5 см.
Отже, у дослiджуваних умовах найвишд показники укорiнення живцiв i висоти однорiчних живцевих саджанцiв мають тополя Торопогрицького i клон 1-214. У цьому сенсi важливо зазначити, що насадження останнього клону характеризуются найвищими серед iнших тополь показниками продуктивное пiд час вирощування у багатьох кра'нах бвропи [5, 8, 9], а тополя Торопогрицького виведена на його основi [1]. Висновки:
1. 1з п'яти дослiджуваних форм чорних тополь для вирощування в умовах свь жо1 судiброви найб1льш придатнi: тополя Торопогрицького та '1-214'.
2. З урахуванням показниыв укоршення живцiв i висоти живцевих саджанщв, що з них виросли, насадження бшьшосл представлених клошв дощльно створювати середнiми за товщиною живцями - ввд 0,8 до 1,5 см.
3. У дослвджуваних умовах, для шдвищення укоршеносл живцiв у спекотнi i посушливi перiоди, доцiльно застосовувати полив. Це дасть змогу успшно вирощувати тут й iншi перспективнi клони.
Лггература
1. Головчанский И.Н. Тополь Торопогрицкого - быстрорастущий гибрид / И.Н. Голов-чанский, А.И. Коваленко // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. -К. : Изд-во "Урожай". - 1974. - Вып. 38. - С. 40-47.
2. Губа И.Т. Предварительные итоги сортоиспытания тополей в пойме НижнегоДнепра / И.Т. Губа // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1975. - Вып. 42. - С. 61-63.
3. Патлай И.Н. Сортоведение быстрорастущих древесных пород на Украине / И.Н. Патлай, В.Н. Руденко // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1990. - Вып. 81. - С. 3-7.
4. Редько Г.И. Биология и культура тополей / Г.И. Редько. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. - 175 с.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
5. Фучило Я. Д. Бiологiчнi та технолопчш основи плантацшного лiсовирощування / Я. Д. Фучило, М.1. Онисьюв, М.В. Сбитна. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2006. - 394 с.
6. Царев А.П. Миниротационные плантации как средство рационального природопользования / А.П. Царев, С.С. Мироненко // Лесохозяйственная информация : сб. науч.-техн. информ. по лесн. хоз-ву. - 1995. - № 5. - С. 35-36.
7. Царев А.П. Сортоведение тополя / А.П. Царев. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. - 152 с.
8. Bratovich R. Relación juvenil-adulto de crecimientes en alturass, diámetros y volúmenes de clones provenientes de cruzamientos contrdados intr e interaspecificos de Populus sp. / R. Bratovich, R. Marlats, H. Mikelaites // Rev. Fac. agron. Univ. nac. La Plata. - 1996. - Vol. 101, № 1. - Pp. 7-13.
9. CfZek V. Vysledky oveíovani sortimentu topolu ve Slezske n ini / V. CfZek, I. Marak, J. Mottl // Zpr. Les. Vyzk. - 1993. - Vol. 38, № 4. - S. 6-9.
10. Kohán S. Hodnotenie rozlicnych klonov topolov v oblasti Latorice na Vychodo-sloveskej ni-sine / S. Kohán // Zpr. Les. vyzk. - 1993. - Vol. 38, № 4. - S. 9-12.
11. Mátyas C. Effect of age on selected wood quality traits of poplar clones / C. Mátyas, I. Peszlen // Silvae genet. - 1997. - Vol. 46, № 2-3. - Pp. 64-72.
12. Ilsted B. Breeding strategy for poplar in Sweden / B. Ilsted // Norw. J. Agr. Sci. - 1994. -Suppl. - № 18. - Pp. 39-45.
Сбитная М.В. Укоренение и рост черенковых саженцев черных тополей в зависимости от толщины зимних черенков
Исследовано влияние толщины однолетних черенков пяти клонов тополя евро-американского (Populus х euramericana (Dode) Guinier) на их укоренение и рост черенковых саженцев в условиях свежей судубравы южной части Киевского Полесья.
Использованы одревесневшие черенки пяти клонов тополя: '1-214', 'Blanc du Poitou', 'Robusta', 'Dorskamp' и тополя Торопогрицкого. Для закладки опыта использовались три группы черенков: тонкие (0,5-0,8 мм) средние (0,9-1,5 мм) и толстые (1,62,2 мм). Установлено, что в исследуемых условиях наивысшими показателями укоренения черенков и высоты однолетних черенковых саженцев отличаются тополь Торопог-рицкого и клон 1-214.
Общей для всех исследуемых клонов зависимости между толщиной черенков и высотой черенковых саженцев, которые из них выросли, не наблюдается. У клона Dorskamp она прямая, у 1-214 и Robusta - обратная, а у тополя Торопогрицкого и Blanc du Poitou наибольшая высота оказалась у саженцев из черенков средней толщины.
Ключевые слова: тополь, гибридные формы, черенки, черенковые саженцы, свежая судубрава, укоренение, интенсивность роста.
Sbytna M. V. Root Formation and Growth of Cutting Seedlings of Black Poplar Depending on the Winter Cuttings Diameter
The data of influence of winter annual cuttings diameter of 5 hybrids of black poplars section on their root formation and growth of cutting plantlets in fresh fairly infertile site type conditions in southern part of Kyiv Polissya are presented. We used winter cuttings of five poplar clonals: '1-214', 'Blanc du Poitou', 'Robusta', 'Dorskamp' and poplars of Toropogricko-go. For the experience three groups of handles were utillized: thin (0.5-0.8 мм), middle (0.91.5 мм), and thick (1.6-2.2 мм). We found that in the studied conditions, the highest rate of rooting of cuttings and height of one-year cutting plant lets are marked poplar of Toropog-ritskii and clon I-214. General dependence for all of the probed clonals between the thickness of winter cuttings and height of cutting plantlets which grew from them, is not observed. For Dorskamp clon it is a line, at I-214 and Robusta - reverse, and for Toropogrickogo and Blanc du Poitou poplar the biggest height appeared at cutting plantlets from the cuttings of middle thickness.
Keywords: poplar, hybrid forms, winter cuttings, cutting plantlets, fresh fairly infertile site type, root formation, growth intensity.
