Научная статья на тему 'Особливості укорінення живців і росту живцевих саджанців деяких культиварів тополі у Південній частині Київського Полісся'

Особливості укорінення живців і росту живцевих саджанців деяких культиварів тополі у Південній частині Київського Полісся Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
186
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
тополя / культивари / здерев'янілі та напівздерев'янілі живці / живцеві саджанці укоріненість / збереженість / діаметр / висота / poplar / cultivars / sclerotic annual cuttings / half sclerotic annual cuttings / cutting transplants / taking root / stored / diameter / height

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна, Д. Я. Фучило, Л. М. Філіпова

Досліджено особливості використання у лісокультурному виробництві однорічних здерев'янілих живців культиварів тополі: Верила, Келебердинська, Лада, Роганська, Новоберлінська 3, Новоберлінська 7, Сакрау 79, Стрілоподібна та напівздеревянілих живців клонів Дружба, Канадська х бальзамічна, Новоберлінська 3, Стрілоподібна та Тронко. Оцінено перспективи використання досліджуваних клонів для лісовідновлення та лісорозведення у південній частині Київського Полісся. Встановлено, що в регіоні досліджень перспективними для створення лісових культур в умовах свіжої судіброви є культивари: Роганська, Сакрау 79, Новоберлінська 7 і Лада. За потреби, для вирощування садивного матеріалу можна застосовувати напівздерев'янілі живці клонів Дружба, Стрілоподібна та Тронко.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна, Д. Я. Фучило, Л. М. Філіпова

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Some Features of Rooting of Cuttings and Growth of Cutting Transplants of Some Poplar Cultivars in Southern Part of Kyiv Polissya

The features of the use of annual sclerotic cuttings of cultivars of poplar in the forest crops production are investigated. They are the following: Verila, Keleberdinska, Lada, Roganska, Novoberlinska-3, Novoberlinska-7, Sakrau-79, Strilopodibna and half sclerotic cuttings of clones Druzhba, Canadian х balsam, Novoberlinska-3, Strilopodibna and Tronko. The prospects of the use of the probed clones are appraised for reforestation and afforestation in South part of Kyiv Polissya. It is set that in the region of researches perspective for creation of forest cultures in the fresh sudubrava conditions there are the folowing cultivars: Rohanska, Sakrau-79, Novoberlinska-7 and Lada. It is possible to apply half sclerotic cuttings of clones such as Druzhba, Strilopodibna and Tronko, if necessary for forest crops works .

Текст научной работы на тему «Особливості укорінення живців і росту живцевих саджанців деяких культиварів тополі у Південній частині Київського Полісся»

the weather conditions, especially temperature. This trend was found in trees in all categories of resin productivity. However, high wood resin productivity is more responsive to variations in temperature and other factors of micro climate. Knowledge of the seasonal cycle of resin allocation has practical importance for the planning and optimization of production of resin tapping technological modes.

Keywords: seasonal dynamics, resins productivity, Scots pine, effluence.

УДК630*238 Проф. ЯД. Фучило1, д-р с.-г. наук; ст. наук. ствроб.

М.В. Сбитна1, канд. с.-г. наук; астр. Д.Я. Фучило1;

доц. Л.М. ФШпова2, канд. с.-г. наук

ОСОБЛИВОСТ1 УКОР1НЕННЯ ЖИВЦ1В I РОСТУ ЖИВЦЕВИХ САДЖАНЦ1В ДЕЯКИХ КУЛЬТИВАРШ ТОПОЛ1 У ШВДЕНН1Й ЧАСТИН1 КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Дослщжено особливост використання у люокультурному виробнинтв одж^ч-них здерев'янших живндв культиварш тополе Верила, Келебердинська, Лада, Роганська, Новоберлiнська 3, Новоберлшська 7, Сакрау 79, Стршошдабна та напiвздеревянiлих живщш клонiв Дружба, Канадська х бальзамiчна, Новоберлiнська 3, Стршошдабна та Тронко. Ощiнено перспективи використання дослiджуваних клошв для люовщновлення та лiсорозведення у пiвденнiй частиш Ктвського Полiсся. Встановлено, що в регюш дослiджень перспективними для створення лiсових культур в умовах свiжоl судiброви е культивари: Роганська, Сакрау 79, Новоберлшська 7 i Лада.

За потреби, для вирощування садивного матерiалу можна застосовувати нашвздерев'янш живщi клонiв Дружба, Стрiлоподiбна та Тронко.

Ключовi слова: тополя, культивари, здерев'янш та нашвздерев'янш живщi, жив-щевi саджанщi укорiненiсть, збереженiсть, дiаметр, висота.

Iнтенсифiкацiя лiсогосподарського виробництва, необхiднiсть забезпе-чення потреб суспшьства у лкосировинних ресурсах спонукае науковц1в i прак-тикiв лiсiвництва до ширшого використання пiд час лiсовирощування швидко-рослих деревних видiв. Серед останшх найбшьш перспективними е види, пбри-ди i форми тополi (Роры1ш Ь.). Вирощуванню тополi уже тривалий час надають значно! уваги як на регюнальному, так i на глобальному рiвнях [ 1-9].

Для забезпечення надежно! продуктивностi насаджень тополi i реалiзацií 1'х величезного потенщалу, потрiбно дослiджувати рiст, розвиток та стшккть рь зних видав i форм у тих чи iнших грунтово-клшатичних умовах [1, 2, 4, 5] та вдосконалювати технологiчнi схеми створення та вирощування 1'х насаджень [1, 3]. Основним видом садивного матерiалу для безпосереднього створення насаджень тополi або вихiдним матерiалом для вирощування 11 живцевих саджанщв е однорiчнi здерев'янiлi живцi [2, 3]. За необхвдносп створення насаджень топо-лi живцями у другш половинi вегетацiйного перiоду важливо з'ясувати, чи можна для цього використовувати нашвздерев'янш живщ.

Мета дослвджень - вивчення доцiльностi використання для створення насаджень тополi напiвздерев'янiлих живщв та оцiнювання перспективи використання деяких культиварiв тополi для лковщновлення та лiсорозведення у пiвденнiй частиш Кшвського Полiсся.

1 Нацiональний унгверситет бюресурс1в i природокористування Украши, м. Кшв;

2 Бiлoдеpкiвський надioнальний аграрний унгверситет, м. Бiла Церква

Матерiали та методика дослщжень. Дослiдження особливостей укорь нення i росту однорiчних здерев'янших живцiв культивар1в тополi Верила, Ке-лебердинська, Лада, Роганська, Новоберлiнська 3, Новоберлшська 7, Сакрау 79, Стрiлоподiбна проводили на створених навеснi 2014 р. двох об'ектах: на дослвд-ному розсаднику науково! частини ВП НУБШ Украши "Боярська ЛДС" (грунт сушщаний свiжий, ТЛУ - В2) та на дослiдному розсаднику кафедри лковвднов-лення та лiсорозведення (грунт легкосуглинковий свiжий, ТЛУ - С2).

Особливостi росту дерев тополi, що виросли з напiвздерев'янiлих живщв (клони Дружба, Канадська х бальзамiчна, Новоберлшська 3, Стршоподабна та Тронко), вивчали на дослiдному розсаднику науково! частини ВП НУБШ Украши "Боярська ЛДС" (грунт легкосуглинковий свiжий, ТЛУ - С2) на дослiдному об'екп, створеному 22 серпня 2011 р. В усх випадках використовували схему розмщення садивних мiсць 0,40x0,25 м i живцi довжиною 22 см. Укоршешсть живцiв i 1'х лМйш розмiри визначали навеснi 2015 р.

Щд час виконання польових i камеральних робiт використовували тра-дицшш лiсiвничi, лiсотаксацiйнi та статистичнi методики дослщжень.

Результати дослщжень. Результати проведених дослщжень на перших двох об'ектах наведено в табл. 1. Як видно з наведених даних, найвищу укоршешсть живщв та найбшьш iнтенсивний рiст в умовах В2 серед клонв тополi мали

саджанцi тополi Рогансько! - 75,0±13,06 % та 51,9±5,75 см i тополi Новоберлiнськоí

±12 5 | 8 11

7-87,5 % i 47,9 ' см вiдповiдно. Найменшими цi показники виявилися у са-джанцiв клону Новоберлiнська 3-20,0 % i 18,5±7,50 см вiдповiдно.

Табл. 1. Укортення живщв i р^т однорiчних живцевих саджанщв тополь в умовах свiжого субору та свiжо'i судiброви

Назва клону

Св1жий суб1р, В2

середня висота, см

,±5,75

Св1жа суд1брова, С2

укоршешсть живщв, %

.±13,06

середня висота, см

,±5,18

укор1нен1сть

живц1в, %

->±14,21-

Роганська

51,9

75,0:

91,0

33,3±

Новоберл1нська 7

47,9±

87,5±

64,8±

75,0±

Сакрау 79

47,2±

83,3±

85,9±

61,5±

Лада

46,8±

45,5±

59,3±

81,8±

Стршопод1бна

43,0±

50,0±

Верила

25,6±

45,5±

55,0±

40,0±

Келебердинська

40,1±

70,0±

69,7±

66,7±

Новоберл1нська 3

18,5±

20,0±

58,6±

55,6±

Пор1вняно з бвдшшими умовами дослiдного розсадника ВП НУБШ Украши "Боярська ЛДС", на дослдаому розсаднику кафедри лiсовiдновлення та лкорозведення всi дослiджуванi культивари тополь мали значно виш показники росту (див. табл. 1). При цьому, як i в бщшших, так i в багатших умовах вищи-ми показниками росту за висотою вiдзначалася тополя Роганська (91,0±5,18 см), але збереженiсть цього клону в судiбровних умовах становила лише 33,3±14,21 %. Високою iнтенсивнiстю росту ввдзначався також культивар Сакрау 79 (85,9±9,90 см), живцi якого мали досить високу укоршешсть (61,5±14,04 %). Най-нижчi показники росту спостережено у клошв Константа i Брабантика -49,3±6,59 см i 54,7±8,60 см вiдповiдно, хоча укорiненiсть 1'х живщв була достатньо високою - 58,3±14,86 % i 54,7±8,60 % вiдповiдно.

1. Лiсове та садово-паркове господарство

13

Отже, отримаш данi дають змогу зробити припущення, що у дослвджу-ваних умовах перспективними до використання у лкокультурнш практицi е культивари тополi Роганська, Сакрау 79, Новоберлшська 7 i Лада. Дослiдження чотирирiчних рослин третього дослiдного об'екта засвiдчили можливiсть використання для розмноження тополь нашвздерев'янших живцш (табл. 2).

Табл. 2. Морфометричш показники чотирирiчних живцевих саджанщв топол^ що виросли з натвздерев 'ятлих живщв в умовах свiжоi судiброви

_(дата садтня - 22.08.2011 р.)_

№ з/п Назва культивару Укоршетсть, збережешсть станом на: Середш Прирiст за висотою у 2014 р.

Н, м Б, см

20.09.2011 р. весна 2015 р.

1 Новоберлшська 3 45,5 36,4 3,0±°,41 1 1±0,2ь 1,4±0,28

2 Стрiлоподiбна 71,4 57,1 3 2±0,28 1,3±и,16 1,4±0,20

3 Дружба 61,1 44,4 3 2±0,38 1,6±°,24 1 5±0,2О

4 Тронко 82,3 64,7 2 9±0,34 1 7±0,22 1,4±0,19

5 Канадська х бальзамiчна 28,6 14,3 3,1±и,1ь 1 1±0,06 1 8±0,06

Як уже згадувалося, на цьому дослщному об'екп 22 серпня 2011 р. було висаджено напшздерев'янш живщ п'яти клошв. Через мкяць (20.09.2011 р.) з'я-сувалось, що значна частина висадженого садивного матерiалу не укоренилася. Укорiненiсть живщв становила вiд 82,3 % у клону Тронко до 28,6 % у пбриду Канадська х бальзамiчна. За наступш три роки вiдпад рослин виявився у цiлому меншим, шж за перший мiсяць: навеснi 2011 р. збережешсть змiнювалася вiд 64,7 % у клону Тронко до 14,3 % у пбриду Канадська х бальзамiчна. За показ-никами середньо! висоти дерев дослщжуваш культивари вiдрiзняються незнач-но: цей показник змшюеться вiд 2,9 м до 3,2 м. Приблизно однаковим у досль джуваних клонiв виявився також приркт за висотою за останшй рiк - вiд 1,4 до 1,8 м. Найвишд показники середнього дiаметра на висотi 1,3 м мали культивари Тронко (1,7 см) i Дружба (1,6 см), а найменшi - клони Новоберлшська 3 i Канадська х бальзамiчна (по 1,1 см).

Отже, за потреби, для лкокультурних роби у регiонi дослiджень можна застосовувати нашвздерев'янш живщ клошв Дружба, Стрiлоподiбна та Тронко. Шдвищити укорiненiсть останнього виду садивного матерiалу можна застосу-ванням заходш !х захисту вщ хвороб, систематичного проведення поливу та ре-тельного догляду за Грунтом. Висновки:

1. Дослвдження укорiнення i росту однорiчних здерев'ян1лих живцiв тополь дають змогу зробити припущення, що у швденнш частиш Кшвського По-лiсся перспективними для використання у лкокультурнш практищ е культивари: Роганська, Сакрау 79, Новоберлшська 7 i Лада.

2. За потреби, для лкокультурних робгг у регюш дослвджень можна застосовувати нашвздерев'янш живщ клошв Дружба, Стрiлоподiбна та Тронко.

3. Щцвищити укорiненiсть нашвздерев'янших живщв можна застосуванням заходiв проти 1х загнивання, проведенням поливу та ретельного догляду за Грунтом.

Лггература

1. Редько Г.И. Биология и культура тополей / Г.И. Редько. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. - 175 с.

2. Старова Н.В. Селекция ивовых / Н.В. Старова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. -

206 с.

3. Фучило Я.Д. Плантацшне вирощування тошш в умовах Кшвського Полюся / Я.Д. Фучило, В.М. Лггвш, М.В. Сбитна. - К. : Вид-во "Логос", 2012. - 214 с.

4. Царев А.П. Сортоведение тополя / А.П. Царев. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1985.

- 152 с.

5. Koh6n Д. Hodnotenie rozlrnnych klonov topolov v oblasti Latoricena УэсИосЬ-зЬуезке) nisine / Д. Kohan // Zpr. Les. vyzk. - 1993. - Vol. 38, № 4. - S. 9-12.

6. First International Conferenceon the future of poplar culture. Rome, 13-15 November, 2003: FAO headquarters - Report and Round Table, 2003. - 114 p.

7. Poplars in forestry and land use. - Forestry and forest products studies. - Rome : FAO - 1958.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- 511 p.

8. Poplars, Willows and People's Wellbeing. 23-rd Session of International Poplar Commission Beijing, China, 27-30 October, 2008. - Abstract and Submitted Papers. - Rome : FAO, Working Paper IPC/5. - 2008. - 259 p..

9. The contribution of poplars and willows to sustainable forestry and rural development. 22nd Session of International Poplar Commission, Santiago, Chile, 29 November - 2 December 2004. Abstract and Submitted Papers. Rome : FAO, Working Paper IPC/2, 2004. - 194 p.

Фучило Я.Д., Сбитна М.В, Фучило Д.Я., Филипова Л.М. Особенности укоренения черенков и роста черенковых саженцев некоторых культива-ров тополя в южной части Киевского Полесья

Исследованы особенности использования в лесокультурном производстве однолетних одревесневших черенков культиваров тополя: Верила, Келебердинская, Лада, Роганская, Новоберлинская 3, Новоберлинская 7, Сакрау 79, Стреловидная и полуодревесневших черенков клонов Дружба, Канадская и бальзамическая, Новоберлинская 3, Стреловидная и Тронко. Оценены перспективы использования исследуемых клонов для лесовосстановления и лесоразведения в южной части Киевского Полесья. Установлено, что в регионе исследований перспективными для создания лесных культур в условиях свежей судубравы являются культивары: Роганская, Сакрау 79, Новоберлинская 7 и Лада. При необходимости, для лесокультурных работ можно применять полуодревесневшие черенки клонов Дружба, Стреловидная и Тронко.

Ключевые слова: тополь, культивары, одревесневшие и полуодревесневшие черенки, черенковые саженцы, укоренение, сохранность, диаметр, высота.

Fuchilo Ya.D., Sbitna M. V., Fuchilo D. Ya., Filipova L.M. Some Features of Rooting of Cuttings and Growth of Cutting Transplants of Some Poplar Cul-tivars in Southern Part of Kyiv Polissya

The features of the use of annual sclerotic cuttings of cultivars of poplar in the forest crops production are investigated. They are the following: Verila, Keleberdinska, Lada, Ro-ganska, Novoberlinska-3, Novoberlinska-7, Sakrau-79, Strilopodibna and half sclerotic cuttings of clones Druzhba, Canadian х balsam, Novoberlinska-3, Strilopodibna and Tronko. The prospects of the use of the probed clones are appraised for reforestation and afforestation in South part of Kyiv Polissya. It is set that in the region of researches perspective for creation of forest cultures in the fresh sudubrava conditions there are the folowing cultivars: Rohanska, Sakrau-79, Novoberlinska-7 and Lada. It is possible to apply half sclerotic cuttings of clones such as Druzhba, Strilopodibna and Tronko, if necessary for forest crops works .

Keywords: poplar, cultivars, sclerotic annual cuttings, half sclerotic annual cuttings, cutting transplants, taking root, stored, diameter, height.

1. Лкове та садово-паркове господарство

15

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.