CC BY
50
Метою статтi е виз-начення межi резерву потужностi техтчних засобiв сортувальних станцш у залежностi ви) обсягiв погздопото^в для обгрунтування вимог до типового технологiчного процесувузла.
УДК 656.212.5.073
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХН1ЧНИХ ЗАСОБ1В СОРТУВАЛЬНИХ СТАНЦ1Й
М. П. Носенко
Мапстр, здобувач кафедри "Управлшня експлуатацтною роботою" УкраТнськоТ державно!' академи залiзничного транспорту пл. Фейербаха, 7, м. Хармв, 61050 Контактнi телефони: роб. 730-10-88, моб. 8-067-252-36-42
Постановка проблеми у загальному вигляд^ и зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями
На початок незалежносп Украши на мережi залiз-ниць перероблялося i вiдправлялося понад 850 млн. т вантажiв на рiк. Через 8 роюв цей обсяг зменшився на двi третини iз темпами 12,5% на рж, потiм посту-пово ще через 8 роюв, але вже з темпами 5,6 % на рж вiн почав збшьшуватися. Щоб досягти початкового рiвня потрiбно було б понад 20 роюв, але Концепцieю та програмою реструктуризацii [1] до 2010 року були заплановаш значно меншi обсяги - 510 млн. т, проте з такими темпами зростання цього можна досягти ильки до 2015 року. Якщо враховувати, що за останш 16 роюв число сортувальних станцш зменшилося май-же на третину, то виникае проблема удосконалення технологи використання техшчних засобiв i в першу чергу колшного розвитку, сортувальних пристроiв та маневрових локомотивiв.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй
Дослiдженням цiеi проблеми займались як вггчиз-нянi [2], так i зарубiжнi вченi [3, 4], але на той час, при обсягах переробки в однш сортувальнш системi понад 4300 вагонiв на добу, вели пошук рiзних методiв збшь-шення резервiв пропускноi спроможност основних магiстральних напрямкiв та переробноi спроможностi технiчних станцiй, розташованих на них.
Щль статтi - визначити межу резерву потужносп технiчних засобiв сортувальних станцiй у залежностi вщ обсягiв поiздопотокiв з метою обгрунтування вимог до типового технолопчного процесу вузла.
Основний матерiал
На сьогодш серед 36 сортувальних станцш 70% мають одностороннiй тип; за взаемним розмщенням основних паркiв 65% з них мають схеми з комбшова-ним розташуванням паркiв прийманням i сортуваль-ного та вщправного; 20% - з послiдовним, решта - з
паралельним. Двостороннi сортувальш станцii вщпо-вiдно мають 30%, 50% i 20% аналогiчних схем. Це вка-зуе на те, що основна сортувальна робота виконуеться на станщях одностороннього типу з комбшованим розмiщенням основних парюв. Зазвичай такi станцii мають сортувальш пристроi середньоi потужностi з переробкою вщ 1500 до 3500 вагошв на добу та з числом колш у сортувальному парку вщ 17 до 29, що вщповвдае обсягам переробки на перспективу, бо за останш роки вагонопотж з переробкою збшьшувався в середньому на 3,5%. Якщо у 2005 рощ в однш сортувальнш системi перероблялося 1600 вагошв на добу, то 3500 буде перероблятися приблизно у 2040 рощ. Отже резерву переробноi спроможноси достатньо на бшьш вщдалену перспективу i питання докорiнноi пере-будови або спорудження нових сортувальних станцш не е на чаи актуальними, '¿х потрiбно тшьки переосна-щати новою технжою та впроваджувати прогресивну технологiю. Для станцш двостороннього типу повин-ш пророблятися варiанти реконструкцii в односто-роннiй тип чи консервацii окремих парюв, груп колiй, пристро'в або в щлому сортувальних систем; але для передпортових або станцш, що обслуговують декшька вантажних станцш у крупному залiзничному вузлi двостороннiй тип тип слщ зберiгати. Взагалi питання перебудови сортувальних станцш повинне розгляда-тися комплексно для щлого напрямку з урахуванням обходiв залiзничних вузлiв i паралельних ходiв, а також, з урахуванням наявносп технiчних станцш, як на дшьницях, що примикають, так i в самому вузль
В цiлому для скорочення переробки вагошв на шляху прямування вщ вантажовщправника до ванта-жоодержувача на мережi залiзниць повинно залиши-тися 25 крупних сортувальних станцш iз загальним числом колш у сортувальних парках не бшьше 800. У« гiрковi горловини на опорних станщях повинш бути приведенi до типових на 24 коли, техшчне об-ладнання гiрок слiд унiфiкувати з монтажем нових вагонних уповiльнювачiв Ново-Краматорського заводу типу ВНУ-2 та ВЗУ на спускнш частинi та легких важшьно-натискних уповiльнювачiв типу ВНУ-2 на паркових гальмових позищях. Решта сортувальних станцш залишаються або районними на лжях, або допомiжними у залiзничних вузлах.
На кожному мапстральному напрямку повинно за-лишитися по 3 або 4 опорних сортувальних станцш, з урахуванням яких буде розроблятися ращональна схема напрямку по'мдопотоюв, але i при цьому мiсцевий повдопоток буде складати понад 70%. Це накладае новi вимоги до розробки та використання сумщеного плану формування та твердого графжу руху поiздiв при впро-вадженнi единоi технологii обслуговування составiв у залiзничному вузлi. Зпдно з [1], передбачалось „... опорним техшчним станцiям перебрати частину обсягу робгг сумiжних станцiй, особливо внутршньовузло-вих...", а тому при формуванш передаточних поiздiв наявний резерв сортувальних пристроiв та локомоти-вiв слщ використовувати для пiдбирання груп вагошв по основних вантажних районах вузла, що дозволить скоротити загальнi експлуатацiйнi витрати на окремих вантажних станщях та утримання техшчних засобiв.
Варiант детального тдбирання груп вагонiв на сортувальнiй станцп можливий при обслуговуваннi вантажних фронив локомотивом вiд передаточного поiзда. Тривалшть розформування состава на сортувальнш гiрцi у 5-6 разiв менше, нiж на витяжних коль ях вантажноi станцii i хоча тривалшть збирання груп у 3-4 рази б^ьше за рахунок бiльшоi довжини гiрковоi горловини, проте при вщсутносп окремого сортуваль-ного парку на вантажнш станцii на вантажнiй станцп цей варiант мае бути основним.
При наявносп маневрового локомотива на вантажнш станцп даний варiант слщ застосовувати за умови
365п„
trt+S^+t-)
(mce,r+e,„)>
рф
-Z(t3i+tBi)
К
(i)
де пгр - число груп вагошв у передаточному по1здг,
тсв, тсс - число колiй сортувального парку ван-тажно! та сортувальноi станцiй, на як пiдбираються вiдчепи для подач на вантажш фронти;
^рф, Цф - тривалшть розформування составiв з ви-користанням маневровоi витяжки та прки, хв.;
^ - тривалшть заiзду локомотива на i-ту колт сортувального парку вантажноi та сортувально! стан-цii при збираннi вщчетв, хв.;
^ ^ - тривалкть вшзду локомотива з i-i колп сортувального парку вантажноi та сортувальноi станцii при збираннi вщчетв, хв.
Слiд зазначити, що при збиранш вiдчепiв трива-лiсть заiзду (вшзду) на i-ту колiю змшюеться з посль довним збiльшенням величини состава.
За другим варiантом, коли на сортувальнш станцii здiйснюеться тдбирання груп вагошв по окремих маневрових районах вантажноi станцп, а поим на нш виконуеться детальне сортувальня по кожному вантажному фронту. При наявносп резерву колш сортувального парку накопичення слщ виконувати на окремих колiях, тодi для закiнчення формування передаточного поiзда необхiдно буде пльки з'еднати вагони з цих колш, але в протилежному випадку необ-хщно ураховувати повторне сортування
>mg(K-EH+AE) + nlp£(t3i+tBi)
де К - варпсть укладки додатковоi колп у сортуваль-ному парку, грн.;
Ен - нормативний коефiцiент ефективност капi-таловкладень;
евг - приведена варткть однiеi вагоно-години простою, грн.;
елг - приведена вартшть однiеi локомотиво-години маневровоi роботи, грн.
При визначеннi переробноi переробноi спромож-ностi гiрки сортувальноi станцп сумарнi витрати часу на тдбирання груп вагошв для обслуговування вантажних фронпв, тсля докладних розрахунюв, можна включити в загальну тривалкть виконання постiйних операцiй i якщо рiвень навантаження гiрки на деся-тий рiк експлуатацii буде понад 0,95, то необхвдно або збшьшувати потужнiсть гiрки, або використовувати допомiжнi сортувальнi пристрой Крiм цього слiд ураховувати збiльшення рiвня навантаження гiркових локомотивiв i при р^ > 0,8 необхiдно здшснювати пере-розподiл додаткових операцiй мiж гiркою та витяжками формування або зб^ьшувати число гiркових локомо-тивiв. Тобто усi варiанти единоi технологи обслуговування составiв у залiзничному вузлi повиннi обгрунто-вуватися технiко-економiчними розрахунками.
Висновки з дослiдження i перспективи, подальший розвиток у даному напрямку
Незважаючи на певний резерв потужност1 техшч-них засоб1в сортувальних станцш тдбирання груп вагошв на сортувальнш прщ зустрiчаe трудношд. Тому потрiбно обгрунтувати едину технолопю роботи сортувально! станцп вузла у взаемодп з вантажними станщями вузла та прилеглих дiльниць.
Лггература
1. Концепцiя та програма реструктуризацп на залiзнич-ному транспортi Украши. - К.: НАБЛА, 1998. - 145 с.
2. Муха Ю.А. и др. Автоматизация и механизация переработки вагонов на станциях. - Москва.: Транспорт, 1985. - 248 с.
3. Шабалин Н.Н. Оптимизация процесса переработки вагонов на станциях. - М.: Транспорт, 1973. - 184 с.
4. Сотников Е.А. Интенсификация работы сортировочных станций. - М.: Транспорт, 1979. - 239 с.
5. Кулешов В.М., Носенко М.П. Рябушка Ю.А. Системний аналiз використання техшчних засобiв залiзничних станцш / Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 2/6 (26), 2007. - С. 14-16.
