CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 96-102.
ФИНАНСОВОЕ И НАЛОГОВОЕ ПРАВО. КОНСТИТУЦИОННОЕ ПРАВО. АДМИНИСТРАТИВНОЕ ПРАВО
УДК 342.4
УДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦ1 ЯК СПОС1Б ТРАНСФОРМАЦП КОНСТИТУЦ1ОНАЛ1ЗМУ
Белов Д. М.
Ужгородскьий нащональний утверситет, м. Ужгород, Украгна
Стаття присвячена висвпленню окремих особливостей одте1 з форм удосконалення конституци, як перетворення конституци. Автор зосереджуе свою увагу на аналiзi поняття та юридичному значеннi перетворення конституци.
Ключовi слова: реформування конституци, перетворення конституци, внесення змiн до конституци, юридичш властивосп перетворення конституци.
Коли конститущя вщр1зняеться справжньо1 стабшьшстю, 1мов1рним { оптимальным вар1антом 11 розвитку стае адекватна (тобто не породжуе порушень) реатза-щя конституцшних положень у поточному законодавсга та ршеннях правозастосо-вних оргашв. Якщо ж незмшшсть конституци штучно тдтримуеться верховною владою, то така стабшьшсть е тшьки зовшшньою. В умовах, коли стабшьшсть конституци починае заважати суспшьному розвитку, а 11 окрем1 норми виявляються нежиттездатними, рано чи шзно постане питання про внесення до конституци змш { навиъ 11 перегляд [1, с. 4].
Перехщним етапом м1ж адекватною реатзащею конституци та 11 текстуальни-ми змшами е «перетворення» Основного закону. Найчаспше «перетворення» е по-казником вщдаленост окремих норм конституци вщ реальносп й одночасно способом послаблення 1х фштивносп. Саме такий гнучкий, пром1жний шлях розвитку укра1нсько1 конституци, як «перетворення», спостер1гаеться в сучасний перюд. 1н-шими словами. Конститущя Укра1ни, збер1гаючи формальну стабшьшсть, фактично починае 11 втрачати. Отже, стабшьшсть Конституци Укра1ш набувае уявного, декоративного характеру.
Окрем1 аспекти дослщжуваного питання були предметом дослщжень ряду укра1нських та заруб1жних науковщв. Так, зокрема, власне поняття «конституцшно! пертворення» розглядалося в працях: Тертички В., Кучеренко О., Фрюа П., Арюто-во1 I. та ш. Питанням природи та змюту конститущйно-правових реформ в свш час займалися: Погоршко В., Федоренко В., Тодика Ю., Гладуняк I., Медушевсь-кий А. та ш. Автор ставить соб1 за мету розкрити сутшсть поняття та змют перетво-
96
рення конституци, використовуючи тдходи ряду укра!нських та зарубiжних кон-ституцiоналiстiв.
Спроби убезпечити конститущю вiд занадто частих змш в рядi випадкiв слу-жать причиною для вщмши конституци i прийняття нового основного закону, в зв'язку з тим, що в результат змiни сощально-пол^ично! дiйсностi в державi чин-нiсть юнуючо! конституци неможлива. У зв'язку з цим слушним видаеться вислiв вiдомого вченого-правника Коркунова М., який зазначав, що «всяка спроба, яка штучно встановлюються формами i термiнами затримати змiну державного ладу повинна бути визнана абсолютно неспроможною. Змiна державного ладу не е справа чийогось особистого свавшля, а виробляеться дiею мшливих обставин суспшьно-го життя. Новi, сильнi запити суспiльства, що розвиваеться завжди подолають супе-речну 1м букву закону, а складш, повiльнi форми змiни конституци в практичному результат тiльки примножать випадки насильницьких державних переворотв» [2, с. 22].
Таким чином, можемо стверджувати, що конституцшна практика, яка стрiмко розвиваеться з часу прийняття в 1996 р. Конституци Укра!ни свщчить про те, що трансформацiя конституцшних норм може вiдбуватися i без формального вторгнен-ня в текст Основного закону. 1ншими словами, спостер^аеться своерiдне «перетворення» Конституци Украши - суттева змiна дiйсних конституцшних положень. При цьому «перетворення» являе собою реальну альтернативу текстуальним змшам чинно! Конституци (внесення змiн та доповнень, перегляд).
Отже, своерщною i майже не дослiдженою формою розвитку вггчизняного кон-ституцiйного законодавства е його «перетворення». Найбшьш виразно ця форма розвитку проглядаеться на прикладi Конституци. При цьому в якост одного iз спо-собiв «перетворення» Конституци виступае чинне поточне законодавче регулюван-ня. «Перетворення» е не тшьки шлях розвитку Основного закону, а й форма розвитку конституцшного законодавства в цшому. Тенденци «перетворення» Основного закону символiзують напрямки розвитку поточного конституцiйного законодавства Украши [3, с. 151]. При цьому, слщ зауважити, що питання «перетворення» Конституци бшьшою мiрою було дослщжено в працях ряду зарубiжних вчених-правникiв, в першу чергу конституцюналютв та теоретикiв у Росiйськiй Федераци. Що стосу-еться Укра!ни, то практика застосування «перетворення» в тому чи^ i щодо Конституци Укра!ни вкрай слабо використовуеться. У зв'язку з цим, далi шде мова про природу, фактори, види, межi, змiст i тенденци тако! форми розвитку Конституци як «перетворення».
Ашчкш С. визначае: «перетворення, як змша може бути текстуальною та нетекстуальною [3, с. 166]. Як вщомо, Конститущя Укра!ни передбачае один вид текстуально! модифшаци - внесення змш (Роздш 13 Конституци Украши [4]). Нетекстуальна змша Конституци Укра!ш здшснюеться у вигщщ «перетворення», тобто змiна змiсту окремих положень Конституцi! без формального вторгнення в конституцш-ний текст. «Перетворення» Конституци Украши здшснюеться, головним чином, через розвиваючi И приписи поточне законодавство та ршення Конституцшного Суду Украши.
Вважаемо, що за своею суттю «перетворення» Конституци Украши являе собою сукупшсть факпв, що символiзують процес И нетекстуально! модифiкацi!. Iнодi в науковiй лiтературi поняття «перетворення» Конституцп замiнюеться такими ана-
97
лопчними за змютом KaTeropiHM^ як «змютовний розвиток» [5, с. 91], «повзуче ре-формування» [6, с. 51], «еволюцшне читання» [7, с. 9], «мовчазне перетворення» [8, с. 30]. У деяких дослщженнях сукупнiсть текстуальних та нетекстуальних способiв модифiкацiï Конституци об'еднуетъся поняттями «удосконалення» [9, с. 59], «рефо-рмування» [10, с. 57], «трансформащя» [11, с. 31].
Отже, «перетворення» - це «велика змша» [12, с. 584]. У словнику Даля В. дieслово «перетворювати» означае «переробляти заново, влаштовувати знову, iнакше, в iншому порядку, утворювати на iнший лад» [13, с. 394]. Як видно, досл> джуване поняття за змiстом е ушверсальним i не мае початковоï юридичноï спрямо-ваностi. Але в будь-якому випадку «перетворення» означае ютотно змiнювати, ада-птувати, метаморфози в будь-якому об'екп або явищi [14, с. 203]. Сучасш вчеш-юристи пристосували дану категорiю для позначення нетекстуальних змш конституци взагалi [15, с. 8;16, с. 89; 17, с. 227].
Разом з тим, ще на рубеж XIX-XX вв. поняття «перетворення» було введено в науковий об^ i дослщжувалось шмецьким вченим-правознавцем Еллiнеком Г., який шд «перетворенням» конституцiï розумiв «т змiни, якi залишають ïï текст в колиш-ньому виглядi та викликаються фактами, не пов'язаними неодмшно з намiром провести таку змiну, або з усвiдомленням, що останне обов'язково вщбудеться » [18, с. 5]. З посиланням на Еллшека Г. про перетворення конституци говорить Белкш А. [19, с. 42], про «перетворення конституцшних норм» говорить також Бондар Н. [20, с. 64]. Дослщженню цього термшу присвячена дисертацшна робота Ашчкша С. [3]. 1снування вказаного термiну шдтверджуе й Авак'ян С., який, незважаючи на нега-тивне ставлення до подiбного способу змiни конституцiйних норм, шдтверджуе, що поняття «перетворення конституцш» е одним з часто використовуваних понять в сучаснш науцi конституцшного права [21, с. 52]. Можливють нетекстуальних змш конституци визнавалася також i в юридичнш наущ дореволюцшного [22, с. 156157] та радянського [23, с. 4, 8, 12-14] перiодiв.
«Перетворення» конституцiï шляхом судового тлумачення визнавав i францу-зький вчений Есмен А. Дослщжуючи «жорсткiсть» американсько1' та французько1' конституцш, вш писав: «В силу речей вони розвиваються також ... за допомогою юридичного тлумачення, що знаходить свое авторитетне вираження в прецедентах» [24, с. 430]. Аналопчно1' думки дотримувався його англшський сучасник Брайс Д. [25, с. 262].
1дея «перетворення» конституци була вщома деяким втизняним ученим доре-волюцiйного перюду. Незважаючи на те, що спещальш дослiдження даного явища вiдсутнi, авторами на прикладi зарубiжного досвiду демонструвалися можливi спо-соби та перспективи нетекстуально1' модифiкацiï конституцiй. Так, характеризуючи конституцiю у формальному сенсi слова, Тарановский О. писав, що вона «всюди наповнюеться деякими звичайними законами, що мають по сутi конституцшне зна-чення, i, що найголовшше, доповнюеться суспiльною звичкою [26, с. 502].
З часу прийняття в 1918 рощ першо1' Конституци РРФСР конституцшний розвиток краши також зазнав певного перетворення основних закошв. Це було помiче-но рядом дослщниюв, якi видiлили в якосп керiвного способу саме «перетворення» радянських конституцiй [3, с. 166]. Зокрема, Дябло В. видiлив i прошюстрував прикладами три групи перетворень Конституци СРСР 1924 року: по-перше, змши, що складаються в перерозподш компетенцiï Союзу РСР мiж рiзними союзними орга-
98
нами, по-друге, змши, що встановлюють hobî державнi органи, не передбачеш кон-ституцieю або надшяють конституцiйнi установи новими функщями, по-трете, змь ни в розмежуванш компетенцiï мiж Союзом РСР i союзними республiками [27, с. 35]. Проте, змша змiсту окремих конституцшних норм за допомогою судового тлу-мачення заперечувалося як буржуазний пережиток, невластивий радянському строю [28, с. 22].
«Перетворення» основних закошв вщомо й зарубiжним краïнам, що визнаеться дослщниками конституцiйного права. Так, Алебастрова I. висувае та обгрунтовуе тезу про те, що в США «поширилося вшьне (конструктивне) тлумачення Конституци Верховним Судом краши, що нерщко базуеться ... на спробах виявлення прин-ципiв, з яких виходили батьки-засновники при розробцi тих чи шших норм Конституци, та встановлення напрямкiв трансформацiï ix змiсту в сучасних умовах» [29, с. 7]. Практика «широкого тлумачення» Верховним Судом США нацiональноï Конституци була розглянута також в роботах Юдша Ю., Шульженко Ю. [30, с. 36-87], Жидкова О. [31, 104-105], Фрщмена Л. [32, с. 152, 155-163], Бернама У. [33, с. 534538]. Про формування «живоï конституци» в Шмеччиш пишуть, зокрема, Бланксна-гель А. [34, с. 13-15] и Бернхардт Р. [35, с. 50-51]. У зв'язку з цим напрошуеться висновок про те, що «перетворення» конституци е стшке i поширене явище сучасноï правовоï життя [3, с. 171].
Однак стосовно щодо чинно1' Конституцiï Украïнi дослiджуваний феномен сприймаеться в науковому середовищi неоднозначно. Прихильники текстуально!' модифшаци Конституцiï оцiнюють думки про те, що вщбуваеться «перетворення» конституци як сшрш або невiрнi в принципi. Другi ставляться до такого шляху розвитку Основного закону стримано. Треп навпаки, вважають, що оптимальним варь антом розвитку Конституци в сучасних умовах виступае саме «перетворення». В деякш мiрi ця установка обумовлена позицiею окремих пол^ичних сил - прихиль-ниюв недоторканностi дiючоï Конституцiï: «... у нас добра Конститущя» i «... змша Конституци не представляеться невщкладним i першочерговим завданням», «ресур-си Конституци далеко не вичерпаш. I про це повинш пам'ятати ri, хто намагаеться спекулювати на темi можливих змiн до Основного закону» [36].
Вченими справедливо обгрунтовуеться необхщшсть максимального викорис-тання закладеного в чиннш Конституцiï потенцiалу i, як наслщок цього, забезпечен-ня стабшьносп всiеï правовоï системи Украши [37, с. 129.]. Враховуючи формаль-но-юридичш недолiки Конституцiï Украïнi i змши суспiльно-полiтичноï ситуацiï в краïнi з часу ïï прийняття, видаеться, що найбшьш правильним i спокiйним варiан-том е не радикальне або часткове реформування нашоï Конституцiï, а ïï поступова i обережна адаптащя до суспшьних змiн. Використання цього варiанту дозволить по-слабити фштившсть формальноï Конституцiï Украïнi i в той же час посилить ïï аде-кватшсть фактичноï конституцiï. У зв'язку з цим слщ погодитися з думкою Зорью-на В., зпдно якою Конституцiю як джерело неявних знань «слщ не правити, а штер-претувати» [38, с. 5].
Усе вищесказане мае безпосередню причетшсть до посилення стабiльностi Конституци. З моменту прийняття Конституци Украши 1996 року i до сьогодш чути заклики про змши повноважень Президента Украши, перегляд положень Конституци щодо власносп, компетенци Верxовноï Ради Украïни, а то i взагат прийняття новоï Конституцiï. Це не що шше, як черговий прояв намагання певних полiтичниx
99
сил, яю прагнуть влади, перекро!ти Основний Закон «шд себе». Подiбне спостер^а-лося i ранiше, коли на початку 90-х роюв у Конститущю УРСР були внесенi змiни. Ц змiни, тим не менше, не змщнили основи конституцiйного ладу i не тiльки не стали на перешкодi конституцiйнiй кризi, але в чомусь, можливо, навiть сприяли !й [39, с. 23].
Можна додати, що можна не тiльки штерпретувати, а й «добудовувати» кон-ституцшну будiвлю за допомогою прийняття необхвдних законiв. До того ж «перетворення» у порiвняннi з текстуальною модифшащею Конституци мае певнi переваги, до числа яких, на нашу думку, вщносяться гнучкiсть (пристосовшсть до постш-но змiнюваних обставин); оператившсть; порiвняно висока ймовiрнiсть уникнення сощально-пол^ичних катаклiзмiв, що часто супроводжують реформування конституци [14, с. 203].
Список лггератури
1. Савчин М. М. Конституцшна Асамблея. Проблема демократично! лептимносп / М. М. Савчин // Юридичний вюник Украши. - №11. - 17-23 березня 2012. - С. 4-6.
2. Коркунов Н. М. Сравнительный очерк государственного права иностранных держав. Часть первая, Государство и его элементы / Н. М. Коркунов. - СПб. : Типография М. М. Стасюлевича, 1890. - 163 с.
3. Аничкин Е. С. «Преобразование» Конституции Российской Федерации и развитие конституционного законодательства в конце 20 - начале 21 в.в. / Е. С. Аничкин - Дисс. докт. юрид. наук. - Спець альшсть: 12.00.02 - конституцшне право; мунщипальне право. - 480 с.
4. Конститущя Украши вщ 28 червня 1996 року // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - № 30. - Стаття 141.
5. Белкин Л. А. Пересмотр конституции (теоретические аспекты) / Л. А. Белкин // Правоведение. - 1995. - № 12 - С. 91-93.
6. Липкьян С. Л. Политические соотношения и конституционное регулирование в современной России проблемы и перспективы / С. Л. Липкьян // Журнал российского права. - 2003. - №11. - С. 5053.
7. Эбзеев Б. С Толкование Конституции Конституционным Судом Российской Федерации: теоретические и практике кие проблемы / Б. С. Эбзеев // Государство и право/ - 1998. - № 5. - С. 9-11.
8. Голубев В. Т. Перспективы развития Конституции // Конституция Российской Федерации в аспекте законодательства в современный период / В. Т. Голубев // Материалы Всероссийской научной конференции / [под общ. ред. И. Л. Конюховой]. -М. - 2003. - С. 28-31.
9. Белов Д.М. Прийняття та перегляд основного закону: окрем1 аспекти / Д.М.Белов // Науковий вюник Ужгородського нацюнального утверситету. Серш ,Драво". - Випуск 16. - Ужгород. - 2011. -с.59-61.
10. Белов Д. М. Проблеми реформування укра!нсько! модел1 державно! влади / Д. М. Белов // Вгсник Запор1зького нацюнального ушверситету. Сер1я «Юридичш науки». - № 2 (частина I). - 2012. -С. 57-62.
11. Шабинскний Н. Г. Пределы власти. Борьба за российскую конституционную реформу (19891995) / Н. Г. Шабинский. - М., 1997. - 237 с.
12. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Шведова Н. Ю. - М., 2003. - 988 с.
13. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. В 4-х т. - М. - . -
Т. 3 -1995. - 1021 с.
14. Аничкин Е. С. Преобразование Конституции Российской Федерации / Е. С. Аничкин // Вестник Томского государственного университета. - 2009. - № 323. - С. 202-206.
15. Повинский В. В. «Преобразование» Конституции Российской Федерации: понятие, способы, пределы / В. В. Повинский // Конституционно-правовые основы реформирования и развития органов государственной власти и местного самоуправления и Российской Федерации: Сб. статей / [отв. ред. И. Л. Кралей, В. С. Куров]. - Новосибирск, 2005. - С. 8-16.
100
16. Васильев В. И. О динамике и стабильности конституции / В. И. Васильев // Конституция и законодательство. По материалам межд, науч.-практ. конф. - Москва, 29 октября 2003 г. /[отв. ред. Ю. Тихомиров]. - М., 2003. - С. 89-93.
17. Бондарь Н. С. Местное самоуправление и конституционное правосудие: конституционные основы муниципальной демократии в России / Н. С. Бондарь. - М., 2008. - С. 227-244.
18. Еллинек Г. Конституции, их изменения и преобразования / Г. Еллинек / [Пер. с нем. Б. А. Кистяковского]. - СПб., 1907. - 341 с.
19. Белкин А. А. Конституционная охрана: три направления российской идеологии и практики / А. А. Белкин. - СПб. : Петрополис,1995. - 122 с.
20. Бондарь Н. С. Конституционный Суд России - гарант конституционной безопасности личности, общества, государства / Н. С. Бондарь // Конституционное правосудие. - 2003. - № 4. - С. 61-66.
21. Авакьян С. А. Политические отношения и конституционное регулирование в современной России: проблемы и перспективы / С. А. Авакьян // Журнал российского права. - 2003. - № 11. - С. 5054.
22. Ивановский В. В. Учебник государственного права / В. В. Ивановский. - Казань, 1909. - 188
с.
23. Понтович Э. Э. О правах органов Союза и союзных республик в области законодательства / Э. Э. Понтович // Право и жизнь. - 1927. - № 5. - С. 3-21.
24. Эсмен А., Общие основания конституционного права / А. Эсмен. - СПб., 1909 г. - 811 с.
25. Брайс Д. Американская республика. Общественное мнение. Объяснительные параметры и замечания. Общественный строй жизни / Д. Брайс - М., 1809. - 414 с.
26. Тарановский О. В. Учебник энциклопедии права / О. В. Тарановский. - Юрьев. типография К. Маттисена. - 1917. - 534 с.
27. Дябло В. К. Развитие Конституции Союза ССР в процессе конституционной практики (соотношение елементов статики и динамики в советской союзной конституции) / В. К. Дябло // Советское право. - 1926. - № 3 (21). - С. 34-42.
28. Гурвич Г. С. Об одном свойстве советской конституции / Г. С. Гурвич // Власть Советов. -1923. - № 4. - С. 20-24.
29. Алебастрова И. А. Конституционные принципы: проблемы юридической природы и эффективности реализации / И. А. Алебастрова // Конституционное и муниципальное право. - 2007. - №7. -С. 5-12.
30. Юдин Ю. А., Шульженко Ю. Л. Конституционное правосудие в федеративном государстве (сравнительно-правовое исследование) / Ю. А. Юдин, Ю. Л. Шульженко. - М., 2000. - 511 с.
31. Жидков О. А. Верховный Суд США: право и политика / О. А. Жидков. - М., 1985. - 218 с.
32. Фридмэн Л. Введение в американское право / Л. Фридмэн - М., 1993. - 287 с.
33. Бернам У. Правовая система США / У. Бернам. - М, 2006. - 811 с.
34. Бланкснагель А. Пробелы и Конституции РФ И возможности ее совершенствования / А. Бланкснагель // Пробелы в российской Конституции и возможности ее совершенствования. - М., 1998. - С. 13-15.
35. Бернхардт Р. Конституционное правосудие и принципы федеративного государственного устройства в ФРГ / Р. Бернхард // Немецкий конституционализм. - М., 1994. - С. 50-51.
36. Заець I. Перезасновуй i володарюй / I. Заець// Украша молода. - 2008. - № 78. - 12 травня.
37. Ошщенко О. В. Конститущя Украши як основне джерело конституцшного права Укра1ни : Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спещальшстю 12.00.02 - кон-ституцшне право / О. В. Ошщенко. -К/, 2005. - 216 с.
38. Зорькин В. Д. Россия и ее Конституция / В. Д. Зорькин // Журнал российского права. - 2003. -№ 11. - С. 5-6.
39. Бориславський Л. Деяш теоретичш i практичш питання реалiзацil Конституци Украши / Л. Бориславський // Матерiали науково-практично! конференцй «Конституц1я Украши в сучаснш пра-вовш доктрин та национальному державотворчому процеи». - Л., 2011 р. - С. 23-27.
Белов Д. Н. Совершенствование Конституции как способ трансформации конституционализму / Д. Н. Белов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 1. 2012. - С. 96-102.
Статья посвящена освещению отдельных особенностей одной из форм совершенствования конституции, как преобразование конституции. Автор сосредотачивает свое внимание на анализе понятия
101
и юридическом смысле преобразования конституции.
Ключевые слова: реформирование конституции, преобразования конституции, внесения изменений в конституцию, юридические свойства преобразования конституции.
Belov D. Improvement of the Constitution as a way of transforming constitutionalism / D. Belov //
Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 1. 2012. - Р. 96-102.
Article is devoted to specific features of a form of improving the constitution, as the transformation of the constitution. The author focuses on the analysis of legal concepts and the meaning of transformation of the constitution.
Keywords: constitutional reform, the transformation of the constitution, amendments to the constitution, legal transformation properties of the constitution.
Статья поступила в редакцию 24.03.2012.
102
