CC BY
21
© Боднар В.А.
УДК 616.98-036.12-071
УДОСКОНАЛЕННЯ Д1АГНОСТИКИ ХРОН1ЧНИХ ФОРМ 1НФЕКЦП, ■ ■ *
ЗУМОВЛЕНО1 В1РУСОМ ЕПШТЕИНА-БАРР
Боднар В.А.
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
В статье проанализированы отдаленные последствия инфекционного мононуклеоза (ИМ) у взрослых и усовершенствована диагностика хронических форм Эпштейна-Барр вирусной (ЭБВ) инфекции. С этой целью обследовано 111 человек с различными формами эБв-инфекции и 20 здоровых. Последствия Им оценивали по результатам динамического наблюдения за 48 реконвалесцентами. Показано, что ИМ у взрослых иммунокомпетентных пациентов, как правило, заканчивался выздоровлением - 83,3%, у 16,7% формировались хронические формы ЭБВ-инфекции. Хроническая ЭБВ-инфекция у взрослых характеризовалась при стертой форме типичными признаками ИМ без признаков генерализации процесса, напряженностью иммунных реакций (повышение содержания CD8+, ЦИК, IgM, ЛКБ и НСТ-теста на фоне снижения CD3+, CD16+ ,CD20+, ИРИ, IgA и IgG), при активной - манифестным течением, полиморфизмом проявлений с признаками генерализации процесса: субфебриллитет (94,3%%), то-нзиллофарингит (74,3%%), генерализованная лимфаденопатия (88,6%), гепато- (88,6%) и спленомегалия (45,7%), выраженные астеновегетативный (100,0%%), абдоминально-болевой, диспептический (57,1%) и артралгический (28,6%) синдромы, изменением лабораторных показателей (анемия - 25,7%%, лейкопения - 48,5%%, тромбоцито-пения - 37,1%%, лимфоцитоз - 68,5%%, гипергаммаглобулинемия - 68,5%%), органными поражениями (арахноэнце-фалит - 42,8%%, гепатит - 28,6%%), выраженным иммунным дисбалансом с признаками угнетения клеточного и гуморального иммунитета (снижением субпопуляций лимфоцитов CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, IgG и IgA, угнетением функциональной активности фагоцитоза, повышением содержания ЦИК). По результатам проведенного исследования с помощью дискриминантного анализа разработан двухэтапный скрининг для усовершенствования дифференциальной диагностики хронических форм ЭБВ-инфекции на догоспитальном и госпитальном этапах.
Ключевые слова: Эпштейна-Барр вирусная инфекция, инфекционный мононуклеоз, диагностические подходы.
Одыею з найпоширенших Ыфекцм у свт е шфек-^я, спричинена вiрусом Епштейна-Барр (ЕБВ) [1, 5, 8, 10]. Вщомо, що наслщки Ыфекцшного мононуклеозу (1М), як найбтьш вивченого варiанта переб^у гостроТ ЕБВчнфекцп, залежать вщ наявност i ступеня вира-женост iмунноТ дисфункцп, генетичноТ схильност до тих чи Ыших ЕБВ-асоцмованих захворювань, а також вщ впливу зовншшх факторiв, яга негативно вплива-ють на iмунну систему [2, 10, 11]. Показано, що через 3-5 рогав пюля перенесеного 1М можливi гематолопчы та iншi шшчш порушення рiзного ступеня вираженос-т [3, 7, 12].
В останн роки вщзначаеться зростання захворю-ваносп 1М серед дорослих, що пояснюеться попр-шенням стану здоров'я населення в цтому [1, 2, 9]. Враховуючи полiморфiзм клiнiчноТ картини як гострих, так i хрошчних форм ЕБВ-iнфекцiТ, складнiсть штер-претаци специфiчних лабораторних тестiв, насьогоднi юнують деякi розбiжностi в поглядах на прюритетнють рiзних методiв дiагностики для визначення стади н фекцiйного процесу [1, 3, 4, 5, 7]. Таким чином, у зв'я-зку зi значним збтьшенням кiлькостi випадгав 1М серед дорослого населення i доведеним внеском хронь чних форм у розвиток патологи iмунноТ системи, а, отже, i хроычних соматичних захворювань, удоскона-лення дiагностики хронiчних форм ЕБВ-iнфекцiТ е ак-туальним i необхiдним, що й зумовило напрямок на-шого дослщження.
Мета роботи - проанал1зувати вщдалеш насл1дки 1М та вдосконалити д1агностику хрон1чних форм ЕБВ-1нфекцИ у дорослих.
Матерiал i методи дослщження
Всього обстежено 111 ос1б з р1зними формами ЕБВ-шфекцп та 20 здорових. Результати 1М оцЫюва-ли за результатами динам1чного спостереження за 48 реконвалесцентами у вЩ1 вщ 15 до 39 рок1в (чолов1к1в - 26, ж1нок - 22). Вс1х спостер1гали протягом гострого перюду i обстежили через 3-5 рогав пюля виписки. 1М д1агностували згщно МКХ-10 (ВООЗ, 1998р.), в основу якоТ покладено етiологiчний принцип, i пщтверджува-ли виявленням у сироватц кровi антитiл класу IgM до VCA, IgM до ЕА при вщсутност антитт класу IgG EBNA ЕБВ методом iмуноферментного аналiзу (1ФА) i визначенням ДНК ЕБВ в кровi в полiмеразноТ ланцю-говоТ реакцiТ (ПЛР).
Хронiчну ЕБВ-iнфекцiю дiагностували згiдно з кла-сифiкацieю С.А.Крамарева i спiвавт. (2007), за якою видiляють латентну, субклiнiчноТ реактивацiТ, хроычну стерту i хронiчну активну форми [3]. Дiагноз верифку-вали визначенням у сироватц кровi серологiчних профов 1дМ VCA/IgG EA/IgG EBNA та виявленням ДНК ЕБВ в кровi методом ПЛР. Латентну форму ви-значали за вщсутност клiнiко-лабораторних ознак хроызацп iнфекцiТ, ДНК ЕБВ у кровi та наявностi се-ролопчного профiлю (- / - / +); серологiчну реактива-цiю - при вщсутност клiнiко-лабораторних ознак хро-нiзацiТ процесу, ДНК ЕБВ у кровi та наявностi сероло-
* Цитування при атестаци кадрiв: Боднар В.А.. Удосконалення diaaHocmuKU хрошчних форм iнфекцii', зумовленоТ eipycoM Епштейна-Барр // Проблеми екологп i медицини. - 2013. - Т. 17, № 5-6. - С. 9 -5.
пчних профов реактиваци ( + / + / +; + / - / + ; - / + / +); хрошчну стерту - за наявност перюдичного субфеб-рилп"ету, астеновегетативного, лiмфопролiфератив-ного синдромiв, мiалгií, артралгií, кшшчних ознак вто-ринного iмунодефiциту з нашаруванням вторинних iнфекцiй, хронiчну активну - при комбiнацií вищеза-значених синдромiв з ознаками органних уражень не-рвово!' системи та внутршшх органiв тривалiстю бь льше 6 мюя^в з серологiчними профiлями ( + / + / + ; + / - / + ; - / + / + ) i ДНК ЕБВ в кровк З хрошчними формами ЕБВчнфекци обстежено 63 патента, з них 16 -зi стертою хрошчною (чолов^в - 10, жЫок - 6, у вiцi вiд 19 до 44 рогав), 27 - активною хрошчною (чолов^в - 14, жiнок - 13, у вiцi вiд 20 до 47 рогав), 20 - латент-ною (чоловiкiв - 9, жЫок - 11, вiд 18 до 34 рогав). Обов'язковою умовою було виключення вiрусних ге-пати^в, ВIЛ-iнфекцií та реплiкативних форм шших ге-рпесвiрусних iнфекцiй: ВПГ 1/2, ВВЗ, ЦМВ, ВПГ 6 в динамщк
Вам проведене комплексне загальношшчне та лабораторне (в тому чи^ iмунологiчне) обстеження пiсля отримання Сформовано! письмово! згоди.
Статистична обробка отриманих результат про-водилася за стандартними методиками варiацiйноí статистики з урахуванням вщмЫностей за t-критерiем Стьюдента, непараметричних методiв: критерiю Ман-на-Уíтнi, Утксона i дискримiнантного аналiзу. Вщмш-ност вважали достовiрними при р < 0,05.
Результати та IX обговорення
Комплексне обстеження реконвалесцентiв 1М з урахуванням серолопчних профiлiв i визначення ДНК ЕБВ в кровi в динамiцi показало, що переважна бть-шiсть обстежених (п=40; 83,3%) видужала, а у 8 (16,7%) за сукупнютю клУко-лабораторних ознак i специфiчних маркерiв неможливо було виключити хронiчну форму ЕБВчнфекци: у 5 (10,41%) - стерту, у 3 (6,25%) - активну.
З метою пошуку дiагностично значущих ознак хро-шчно1 ЕБВ-iнфекцií, враховуючи имуносупресивну д^ вiрусу, представилося доцтьним комплексно охарак-теризувати клiнiко-лабораторнi показники хворих з рiзними формами ЕБВчнфекци.
Проведен дослiдження показали, що при латент-нiй формi ЕБВ-iнфекцií, мали мюце змiни соматичного статусу, що вимагають обстеження для виключення можливо1 хрошчно1 форми ЕБВ-iнфекцií: у 18,2% -синдром вегетативно1 дисфункци, у 27,6% - лiмфаде-нопатiя за рахунок збтьшення пiдщелепних лiмфову-злiв, яка поеднувалася з ознаками тонзил^у, з них у 13,6% - фаринпту. При аналiзi показникiв кров^ як за-гальноклiнiчних так i бiохiмiчних, iстотних змiн не ви-являлося. За показниками iмунного статусу у бтьшо-стi обстежених з латентною формою ЕБВчнфекци iмуннi параметри також рееструвалися на рiвнi показ-никiв здорових, однак при Ыдивщуальному аналiзi у частини з них виявлялися змЫи, що свiдчили про на-пругу в системi противiрусного захисту. Так, рiзносп-рямованi змЫи показникiв С04+ i 008+ лiмфоцитiв зумовили пiдвищення iмунорегуляторного iндексу (1Р1) С04/008 у 60,0%, у 40,0% - його зниження в порiв-нянш з показниками контрольноí групи, коефiцiент спiввiдношення 003/0020 знаходився в межах величин контрольно1 групи здорових ттьки у 20,0% обстежених, у решти - визначався вище (40,0%) або нижче (40,0%). Достг^рних вщмшностей за середнiми показниками фагоцитарно1 активностi нейтрофiлiв не ви-
являлося, однак при зютавленш iндивiдуальних пока-зникiв активнiсть НсТ-тесту рееструвалася зниженою у 70% обстежених, пщвищеною - у 20%. Показники гуморального iмунiтету, як правило, визначалися на рiвнi контрольно1 групи, i лише в поодиноких випадках змшювалися рiзноспрямовано: вмiст 1дА, !дО i 1дМ в сироватцi кровi визначалися вище - у 30,0%, 20,0% i 20,0%, нижче - у 10,0%, 20,0% i 40,0% вщповщно. Таким чином, дослщження iмунного статусу осiб з латентною формою ЕБВчнфекци продемонстрували змЫи, яга могли бути обумовлен наявнiстю супутньо1 пато-логií. Можна також припустити, що при посиленш iму-нно1 супреси у цих пацiентiв е ризик реактиваци ЕБВ.
Хрошчна ЕБВчнфек^я в обстежених хворих перебрала у виглядi стертоí або активно1 форми.
Хронiчна стерта форма характеризувалася типо-вими синдромами 1М без ознак генералiзацií процесу: субфебрилiтет (25,9%), тонзилофаринпт (92,9%), ль мфаденопатiя (92,6%), гепато- та спленомегалiя (37,0%), помiрно виражений астеновегетативний синдром (40,7%); змЫою лабораторних показникiв ^м-фоцитоз - 51,8%, гiпергамаглобулiнемiя - 77,8%). За показниками iмунного статусу хворi з хронiчною стертою формою ЕБВчнфекци в^знялися вiд здорових i обстежених з латентною. Змiни iмунологiчних показ-никiв характеризувалися зниженням загально1 галько-стi лейкоцитiв, абсолютного числа лiмфоцитiв, С03+, С04+, С016+, 1Р1, 1дА i !дО, пiдвищенням - абсолют-ноí та вiдносноí галькост С08+, !дМ, Ц1К, показникiв НСТ-тесту i ЛКБ. Загалом змiни iмунологiчного статусу при стертiй формi хронiчноí ЕБВ-iнфекцií свiдчили про послаблення кл^инно1 ланки iмунiтету i напругу в системi противiрусного захисту.
Хрошчна активна форма характеризувалася маш-фестним переб^ом, полiморфiзмом проявiв з ознаками генералiзацií процесу: субфебрилiтет (94,3%), тонзилофаринпт (74,3%), генералiзована лiмфаденопатiя (51,6%), гепато- (88,6%) та спленоме^я (45,7%), вираженi астеновегетативний (100,0%), абдомЫаль-но-больовий, диспептичний (57,1%) i артралпчний (28,6%) синдроми, змiною лабораторних показнигав (анемiя - 25,7%, лейкопенiя - 48,5%, тромбоцитопешя - 37,1%, лiмфоцитоз - 68,5%, гiпергамаглобулiнемiя -68,5%), органними ураженнями (арахноенцефал^ -42,8%, гепатит - 28,6%). При аналiзi iмунних показни-кiв при актившй формi хронiчноí ЕБВ-iнфекцií виявле-н найбiльш iстотнi змiни в порiвняннi з групою контролю та патентами з латентною i стертою формами: зниження абсолютного i вщносного вмiсту всiх субпо-пуляцiй лiмфоцитiв, 1Р1, !дА, !дО, пригнiчення фагоци-тарноí активностi за показниками ЛКБ- i НСТ-тестiв, зниження вмiсту Ц1К в порiвняннi зi стертою i пщви-щення - в порiвняннi з латентною формою i контрольною групою, що свщчило про iмуносупресiю як кль тинного так i гуморального ланок iмунiтету. В цтому проведенi дослiдження показали, що вивчення iмун-ного статусу може використовуватися як додатковий диференцмно^агностичний критерм у дiагностицi рiзних форм ЕБВчнфекци.
Враховуючи неспецифичность i полiморфiзм клшь чних проявiв, значну вартiсть специфiчних серолопч-них, молекулярно-бiологiчних маркерiв та iмунологiч-них тестiв, дiагностика хрошчних форм ЕБВ-iнфекцií представляе велику складнють для лiкаря практичноí охорони здоров'я. Тому, важливим i економiчно об-грунтованим е пошук сукупностi клшко-лабораторних ознак, за якими можна дiагностувати хронiчнi форми
ЕБВ-шфекцп на догосттальному та госттальному етапах. З метою пошуку найбтьш значущих дiагнос-тичних критерпв нами був застосований дискримшан-тний аналiз, за даними якого розроблений двоетапний скришнг для удосконалення диференцшно''' дiагности-ки хрошчних форм ЕБВ-iнфекцiï. На догоспiтальному етат були зiставленi частоти загальноклiнiчних i бю-хiмiчних ознак, на госттальному - враховували також специфiчнi маркери та iмуннi показники.
При зютавленш показникiв, що визначаються на догосттальному етапi в групах хворих з активною формою в порiвняннi зi стертою, найвищi дискримша-нтнi вщмшност мали: лихоманка (F=52,37; р<0,000002), астешчний синдром (f=43,53; р<0,000001), арахноенцефалiт (F=18,82; р<0,000004), гепатит (F=10,66; р<0,000032), моноцитоз (F=9,05; р<0,000056), синдром вегетативноï дисфункцп (F=5,72; р<0,000056), тромбоцитопенiя (F=4,28; р<0,001389), генералiзована лiмфаденопатiя (F=4,1; р<0,000322), мюкардит (F=4,12; р<0,008791), тонзи-лофарингит (F=4,12; р<0,005511), лiмфоцитоз (F=4,12; р<0,008791), лейкопешя (F=4,11; р <0,000142).
Тобто, за даними дискримшантного аналiзу цi показники можуть бути критерiями диферен^ально''' дiа-гностики мiж активною та стертою формами хрошчно''' ЕБВ-iнфекцiï на догосттальному етат.
На основi отриманих даних за допомогою множин-ного дискримшантного аналiзу отримано систему рiв-нянь, яка за сукупнiстю ознак дозволяе дiагностувати стерту та активну форму хрошчно''' ЕБВ-iнфекцiï:
С1 = 3,393 * A - 0, 387 * B + 1,417 * С +1,024 * D + 1,861 * E - 2,726 * G - 1,254 * I + 3,285 * K + 1,232 * L + 1,417 * M - 1,255 * N - 1,313 * O - 3,148;
С2 = 7,201 * A - 0,673 * B + 6,215 * С + 5,137 * D + 3,719 * E - 3,396 * G - 0,919 * I + 6,779 * K + 4,005 * L - 0,464 * M - 1,611 * N + 3,193 * O - 11,492;
де: A - астешчний синдром, B - синдром вегетативно' дисфункцп, C - арахноенцефал^, D - лихоманка, E - генералiзована лiмфаденопатiя, G - мюкардит, I - гепатит, K - фаринпт, L - лейкопешя, M - ль мфоцитоз, N - моноцитоз, O - тромбоцитопешя.
У випадку наявност ознаки, до рiвняння вноситься коефiцiент 1, при вщсутност - 0. При перевищенш С2 над С1 пщтверджують наявнють у патента активно' форми хрошчно' ЕБВ-шфекцп, С1 над С2 - стерто'.
На госттальному етат скришнг виконувався з урахуванням спе^альних методiв обстеження: 1ФА, ПЛР та iмунологiчного статусу. Проведен дослщження показали, що активна форма достовiрно вiдрiзня-лася вщ стертою за такими специфiчними показника-ми: ПЛР (F=6,02; р<0,0001), CD8,% (F=10,45; р<0,003), НСТ, СЦК (F=6,77; р<0,016), CD3,% (F=5,66; р<0,025), титру EBNA бiльше 100 у.о. (f=5,43; р <0,029).
За цими ознаками методом множинного дискримь нантного аналiзу отримано систему рiвнянь, яка дозволяе вщдиференцювати стерту та активну форму хрошчно' ЕБВ-шфекци:
К1 = -9,632 * A - 14,261 * B + 0,593 * С +1,504 * D + 23,683 * E - 66,796;
К2 = -6,578 * A + 17,578 * B + 0,429 * С + 0,962 * D + 20,313 * E - 41,898;
де: A - пщвищення титру EBNA бтьше 100 ум.од., B - наявнють ДНК ЕБВ у кровi методом ПЛР, C - CD3, %, D - CD8, %, E - НСТ, СЦК.
При перевищенш К2 над К1 констатують наявнють у патента активноТ форми хрошчноТ ЕБВ-шфекцп, К1 над К2 - стертоТ.
Використання системи двохетапного скришнгу, за-снованого на комплексна оцшц клУчних, лаборатор-них та спе^альних методiв, дозволяе полiпшити дiаг-ностику хронiчних форм ЕБВ-iнфекцiТ диференцмо-вано на догоспiтальному та госттальному етапах.
Висновки
1. За даними ПолтавськоТ обласноТ клiнiчноТ шфе-кцшноТ лiкарнi наслiдком 1М у дорослих iмунокомпе-тентних пацiентiв, як правило, було одужання -83,3%, а у 16,7% формувалися хрошчш форми ЕБВ-шфекцп.
2. Хрошчна ЕБВ-шфек^я у дорослих характеризу-валася при стертм формi типовими ознаками |М без ознак генералiзацiТ процесу: субфебрилтет (25,9%), тонзилофарингiт (92,6%), лiмфаденопатiя (92,6%), ге-пато- i спленомегалiя (37,0%), помiрно виражений ас-теновегетативний синдром (40,7%) i змiною лабора-торних показнишв (лiмфоцитоз - 51,8% , ппергамаг-лобулiнемiя - 77,8%), при актившй - манiфестним пе-реб^ом, полiморфiзмом проявiв з ознаками генераль зацiТ процесу: субфебрилiтет (94,3%), тонзилофарин-гiт (74,3%), генералiзована лiмфаденопатiя (88,6%), гепато- (88,6%) i спленомегалiя (45,7%), виражеш ас-теновегетативний (100,0%), абдомшально-больовий, диспептичний (57,1%) i артралгiчний (28,6%) синдро-ми, змiною лабораторних показнигав (анемiя - 25,7%, лейкопенiя - 48,5%, тромбоцитопешя - 37,1%, лiмфо-цитоз - 68,5%, гiпергамаглобулiнемiя - 68,5%) i ор-ганними ураженнями (арахноенцефал^ - 42,8%, гепатит - 28,6%).
3. У хворих з хрошчною ЕБВ-шфега^ею мали мюце змiни iмунних показникiв, якi характеризувалися: при стертш формi - напруженютю iмунних реакцiй (пщви-щення вмюту CD8+, Ц1К, IgM, лКб i НСТ-тесту на тлi зниження CD3+, CD16+, CD20+, 1Р1, IgA i IgG), при ак-тивнiй - вираженим iмунним дисбалансом з ознаками пригшчення клiтинного та гуморального iмунiтету (зниженням субпопуляцiй лiмфоцитiв CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, IgG i IgA, пригшченням функцi-ональноТ активности фагоцитозу, пiдвищенням вмiсту Ц1К).
4. Клшко-анамнестичш данi (наявнiсть рецидиву-ючих запальних захворювань дихальних шляхiв, ас-теновегетативний синдром, лихоманка, лiмфаденопа-™, гепато- i спленомегалiя, органнi ураження (насам-перед арахноенцефалiт i гепатит неуточненоТ етiоло-i^iY), лабораторнi ознаки (лейкопешя, тромбоцитопешя, атиповi мононуклеари, лiмфоцитоз, моноцитоз, гiпер-гамаглобулiнемiя) у сукупност1 або окремо е пiдста-вою для виключення хронiчноТ форми ЕБВ-шфекцп з застосуванням алгоритму верифкацп дiагнозу за системою дискримiнантних рiвнянь.
Лiтература
1. Волоха А.П. Епштейна-Барр^русна iнфекцiя у дiтей /А.П.Волоха, Л.1.Чернишова // Сучаснi iнфекцiТ. - 2003. - № 4. - С. 79-93.
2. КлУчний переб^ Ыфекцмного мононуклеозу у дiтей в су-часних умовах / А.М.Михайлова, Ю.П.Харченко, 1.В.Юрченко [та i4.] // Тези XIV з'Тзду мiкробiологiв, епiде-мюлопв та паразитологiв. - Полтава, 2005. - С. 14-15.
3. Крамарев С.О. КлУчнл варiанти iнфекцiТ, спричиненоТ вiрусом Епштейна-Барр, у дiтей / C.О.Крамарев, О.В.Виговська // Медична газета «Здоров'я УкраТни» -2007. - № 2. - С. 44-46.
4. Крамарев С.О. Эпштейна-Барр вирусная инфекция у детей / 0.О.Крамарев, Н.Г.Литвиненко, Л.О.Палатная // Современная педиатрия. - 2004. - Т. 5, № 4. - С. 105-109.
5. Марков И.С. Диагностика и лечение герпетических инфекций и токсоплазмоза: сборник статей/ И.С.Марков. - К.: Издательство «АртЭк», 2002. - 192 с.
6. Пролонгированная иммуносупрессия и возможная хронизация инфекции у детей с инфекционным моно-нуклеозом / В.И.Иванова, О.В.Родионова, Г.Ф.Железникова [и др.] // Российский вестник перина-тологии и педиатрии. - 2003. - № 4. - С. 50-54.
7. Хроническая активная инфекция, вызванная вирусом Эпштейна-Барр (обзор литературы и описание собственного наблюдения) / А.Е.Руднева, Е.В.Самочатова, Д.В.Литвинов [и др.] // Вопросы гематологии, онкологии и иммунологии в педиатрии. - 2007. - Т. 6, № 4. - С. 39-46.
8. Cohen J.I. Epstein-Barr virus infection/ J.I.Cohen //N. Engl. J. Med. - 2000; 343. - P. 481-492.
9. Godstall S.E. Infectious mononucleosis. Complexities of a common syndrome / S.E.Godstall, J.T.Kirchner // Postgrad. Med. - 2000. - Vol. 107, № 7. - P. 175-186.
10. Kawa K. Epstein-Barr virus-associated diseases in humans/ K.Kawa // Inf. J. Hematol. - 2000. - № 71. - P. 108-117.
11. Maia D.M. Chronic, active Epstein-Barr virus infection / D.M.Maia, A.L.Peace-Brewer // Current opinion in hema-tology. - 2000. - № 7. - C. 59-63.
12. Prognostic Factors for Chronic Active Epstein-Barr Virus Infection / Hiroshi Kimura, Tsuneo Morishima, Hirokazu Kanegane [et al.] // The Journal of Infectious Diseases. -2003. - Vol. 187. - P. 527-533.
English version: THE IMPROVEMENT OF DIAGNOSIS OF CHRONIC EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTION
Bodnar V.A.
HSEE "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
The long-term outcomes of infectious mononucleosis (IM) in adults is analyzed and diagnostic approaches to chronic Ep-stein-Barr virus (EBV) infection is improved in the article. For this purpose, 111 persons were examined with various forms of EBV-infection and 20 healthy for control. Outcomes of IM were assessed by dynamic observation of 48 convalescents. 83.3% adult immunocompetent patients of IM had recovery, and chronic forms of EBV-infection was formed in 16,7% patients. Chronic subclinical EBV-infection in adults are characterized by subciinical forms with typical signs of IM without signs of generalization process, the intenstty of immune responses (increased content of CD8+, CIC, IgM, LKB and NBT test against decrease in CD3+, CD16+, CD20+, IRI, IgA and IgG), in active EBV-infection - manifest course, polymorphism wtth evidence of generatization of process: subfebritity (94,3%%), tonsillopharyngttis (74,3%%), generatized iymphadenopathy (88,6%), hepato- (88,6%) and splenomegaly (45,7%) expressed asthenovegetative (100,0%), dyspeptic (57,1%) and arthropathic (28,6%) syndromes, changes in laboratory parameters (anemia - 25,7%, leukopenia - 48.5%, thrombocytopenia - 37,1%, lymphocytosis - 68,5%, hypergammaglobulinemia - 68.5%) and organ damage (encephaittis - 42,8%, hepatttis - 28,6%), pronounced imbalance of immune suppression characteristics of cellular and humoral immunity (lymphocyte subpopulations decrease in CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, IgG and IgA, inhibttion of the functional activity of phagocytosis, increased CIC). According to the resutts of the study and discriminant analysis, a two-stage screening to improve the differential diagnosis of chronic forms of EBV-infection in the prehospttal and hospttal stages is developed.
Keywords: Epstein-Barr virus infection, infectious mononucleosis, diagnostic approaches.
Introduction
One of the most common infections in the world is an infection caused by the Epstein-Barr virus (EBV) [1, 5, 8, 10]. It is known that the outcomes of infectious mononucleosis (IM) (the most studied variants of acute EBV infection) depend on the presence and severity of immune dysfunction, genetic predisposition to certain EBV-associated diseases, as well as external factors that affect the immune system [2, 10, 11]. It is shown that in 3-5 years after IM hematological and other clinical dysfunction of varying degrees of severity can occure [3, 7, 12].
In recent years, the increase in the incidence of IM among adults, because of the deteriorating health of the general population [1, 2, 9]. Due to polymorphism of the clinical signs both acute and chronic forms of EBV-infection, difficulty interpreting specific laboratory tests, at present there are some differences of opinion on the priority of different diagnostic methods to determine the stage of infection [1, 3, 4, 5, 7]. Thus, due to the significant increase in the incidence of IM among adults
and proven contribution to the development of chronic pathology of the immune system, and, consequently, chronic somatic diseases, improving diagnosis of chronic EBV-infection is relevant and necessary as determined the direction of our research .
The research purpose is to analyze of long-term outcomes of IM and improve the diagnosis of chronic EBV-infection in adults.
Material and methods
Total 111 patients with various forms of EBV-infection and 20 healthy were examined. Outcomes of IM were assessed by dynamic observation of 48 convalescents, aged 15 to 39 years (men - 26, women - 22). All patients were observed during the acute period and examined 3-5 years after discharge. IM was diagnosed according to ICD-10 (WHO, 1998) and confirmed the detection of serum IgM to VCA, IgM to EA in the absence of IgG antibodies EBNA EBV by enzyme immunoassay (EIA) and the definition EBV DNA levels in the polymerase chain reaction (PCR).
To cite this English version: Bodnar V.A. The improvement of diagnosis of chronic epstein-barr virus infection // Problemy ekologii ta medytsyny. - 2013. - Vol 17, № 5-6. - P. 12-15.
