CC BY
17
3. Железнодорожные станции и узлы. (Задачи, примеры, расчеты) / Под ред. Н. В. Правдина. - М.: Транспорт, 1976. - 325с.
4. Котенко А. М. Управдшня вантажною i комерцшною роботою на залiзничному транспортi. Частина 1/Пiдручник. - Харюв: ПП видавництво «Нове слово», 2003. - 388с.
5. www.tashiit.uz
6. www.belinka.ur.ru
УДК 656.22:681.5.015
ДолгополоеП.В., к.т.н., доцент (УкрДАЗТ) Скоробогатов О.А., проеiдний тженер-програмкт
(НДП1АСУтрансгаз)
УДОСКОНАЛЕННЯ АРМ ОПЕРАТИВНОГО ПЕРСОНАЛУ НА ОСНОВ1 1НТЕРАКТИВНО1 СИСТЕМИ В1ДОБРАЖЕННЯ ШФОРМАЦП ПРО СТАН СТАНЦ1ЙНИХ ОБ СКТШ
Постановка задачи Одним з головних вимог функцюнування зашзничного транспорту е безпека руху по!'зд1в 1 маневрово! роботи. Системи автоматизаци пращ дозволяють шдвищити яюсть виконання посадових обов'язюв пращвниюв, що пов'язано з рухом по!'зд1в, надаючи !м шформащю для прийняття ршень у бшьш зручнш формь Однак системи автоматизаци, що розробляються, ш в якш мер1 не повинш вплинути на зниження швидкост прийняття ршень, р1вня безпеки руху по!'зд1в 1 маневрово! роботи [1,2,3].
В даний час на процес прийняття ршень на зашзничному транспорт значний вплив робить людський фактор. Це приводить до того, що в перюди шдвищено! штенсивност перев1зного процесу можуть з'явитися небажаш затримки в прийнятт вщповщальних ршень унаслщок несвоечасного одержання оперативно! шформаци.
Основный матерiал до^дження. З метою зменшення впливу виникаючого людського фактора авторами статт розробляеться штерактивна система одержання даних про положення станцшних об'ект1в { вщображення !х на екраш в зручному для роботи, анашзу { прийняття необхщного р1шення виглядь Функцюнування дано! системи дозволить
надати пращвникам на станци iнформацiю про поточне положення Bcix колiй, стршок, сигналiв, ваг та iнших техшчних засобiв.
Для досягнення дано! мети у ^CTeMi перiодично ведеться опитування положення станцшних об'екпв, передача дано! шформаци працiвникам, що мають вщповщний рiвень доступу (начальнику станци, черговому по станци, черговим постiв центрашзацп, електромеханiкам та iн.) i збереження отриманих даних в архiвi.
Система реаизуе технологiю одержання даних у режимi реального часу по запиту i3 сервера, маючи вiдповiднi права доступу, на екран ПК, комушкатор, мобшьний телефон або iнший портативний пристрш виведення шформаци для оперативного прийняття управлшського рiшення. Пiдключення до сервера може здшснюватися як безпосередньо по фiзичних лiнiях зв'язку, так i вiддалено, використовуючи безпровiднi способи шдключення (радiолканал, wi-fi, gsm, та ш.).
З метою забезпечення вимог безпеки руху поlздiв i маневрово! роботи на станци зовнiшнiй вигляд штерфейсу користувача в розробленiй системi максимально наближено до iнтерфейсу юнуючих систем вiдображення шформаци.
Доцiльно видшити два можливих шляхи оргашзаци роботи системи:
- використовуючи технологда "товстого кшента", перевагами яко! е наявшсть мiнiмального трафiка в мережi. Однак наявшсть кшента для кожного пристрою в цш технологи викликае додатковi складностi при вiдновленнi, обслуговуваннi i супроводi програмного забезпечення системи;
- використовуючи web-технолопю, перевагами яко! е ушверсальшсть клiентського програмного забезпечення i незалежшсть вiд апаратно! частини пристро!в вщображення, а недолiком - наявнiсть збшьшеного трафiка.
Переваги роботи системи по web-технологи перед технологiею "товстого кшента" дуже iстотнi. На пiдставi аналiзу сучасних технологiй передачi даних розробники прийшли до висновку, що задачу ре^заци яюсно! роботи системи по web-технологи доцшьно вирiшити шляхом значного зменшення трафжа в данiй системi за рахунок застосування принципiв передачi даних Ajax.
У рамках Ajax зiбранi вiдомi web-технологи, i !хне спiльне використання дозволило одержати необхщт переваги.
Технологи Ajax мають на увазi наявнiсть таких компонентiв, як кшент-додаток (написане мовою JavaScript) i сервер-додаток (написане на
будь-якш сервернiй мов^, а також вщмшностей у логiцi спiлкування кшента-додатка i3 сервером [4].
У Ajax-додатках шформащя, що пересилаеться сервером браузеру, мютить не тiльки видимий контент сторшки, але й активний клiентський програмний модуль. Даний модуль працюе у фоновому режим^ коли сторiнка виводиться у вшш браузера i взаемодiе i3 сервером в асинхронному режимь При активаци якого-небудь елемента керування штерфейсу браузер не робить запит ново! сторшки i3 сервера, а запускае активний кшентський програмний модуль. Шсля цього клiент-додаток звертаеться до сервера i запитуе данi. Шсля одержання даних вщ сервера-додатка кшент-додаток робить вiдновлення частини сторшки через DOM методи без перезавантаження вЫе! сторшки в цшому.
За допомогою такого способу можна оргашзувати передачу по каналах зв'язку тшьки тих даних про об'екти, стан яких було змшено. Аналiз технологи роботи станцш показав, що на бшьшосп станцiй позакласних i 1-го класу протягом одте! хвилини свое положення змшюють не бiльш 8-9% об'ек^в, а на iнших станщях - не бiльш 6-7%. Це дозволяе зробити висновок, що застосування методiв Ajax дозволить значно зменшити трафж у системi, що ютотно скоротить час на завантаження i передачу даних, а отже, i час реакци додаткiв на ди користувача. При цьому з'являеться можливють розширення можливостей системи, зокрема, включення керуючих модулiв та пiдвищення шформативносл iнтерфейсiв [1,2].
Схему функцiонування системи представлено на рисунку 1.
Розглянемо принцип роботи системи. Кожен контролер iз заданою перюдичшстю опитуе положення вЫх пiдключених до нього станцшних об,ектiв. Паралельно сервер опитування опитуе стан вЫх регiстрiв контролерiв, шсля чого отримаш данi обробляе, упаковуе i записуе в базу даних (БД). Сервер додатюв по запиту кшентського додатку робить вибiрку необхщних даних iз БД, !хню обробку, формуе вщповщь i передае шформацш про змiнений об'ект клiентському додатку.
Таким чином, час реакци системи (без врахування пропускно! спроможностi каналiв передачi даних) можна описати наступним виразом
tp = А1 + ö1 + А2 + ö2 + А3 + ö3 ,
де А1 - штервал мiж опитуваннями об'екта контролером, сек; ö i - час обробки контролером вхiдного сигналу, сек;
Л2 - штервал мiж опитуваннями контролера сервером опитування,
сек;
$ 2 - час обробки сервером опитування вхщного сигналу, сек;
Лз - штервал мiж опитуваннями сервера додатюв користувачем, сек;
$з - час реакци сервера додаткiв на запит користувача, сек.
Рисунок 1 - Схема функщонування системи вщображення оперативно! шформаци про стан станцшних об'ек^в
Перевагами запропоновано! системи е наявнiсть одного web-сервера, до якого в будь-який час може бути шдключена необхiдна кiлькiсть користувачiв, що знаходяться як на стащонарних робочих мiсцях, так i в будь-якш точцi на територи станци. А це значить, що будь-який пращвник залiзницi, маючи право доступу до даного сервера, може вивести необхщну шформацш на екран ПК, комушкатор, мобiльний телефон або шший пристрiй i оперативно прийняти управлшське рiшення.
Висновки. Таким чином, впровадження розроблено! системи дозволить пiдвищити яюсть прийнятих рiшень працiвниками станцiй на основi мобiльностi технiчних засобiв виведення оперативно! шформаци та шдвищення шформативност iнтерфейсiв користувачiв. А це в свою чергу створить сприятливi умови для шдвищення безпеки руху та ефективност експлуатацшно! роботи залiзничних шдроздшв.
Список лтератури
1. Долгополов П.В., Скоробогатов О. А., Корольов Д.В. Удосконалення експлуатацшно'1 роботи станцш шляхом побудови штерактивного АРМ чергового по станци // Зб. наук. праць. - Донецьк: Дон1ЗТ, 2006. - Вип. 8. - С. 36-44.
2. Долгополов П.В., Скоробогатов О. А. Удосконалення експлуата-цшно'1 роботи залiзничноi дшьнищ шляхом побудови комплексу штерактивних АРМ по'1'зного диспетчера та чергових по станцiях // Зб. наук. праць. - Харюв: УкрДАЗТ, 2007. - Вип. 85. - 133-140.
3. Логинов М.В. "Автопилот" поездного диспетчера. Интеллектуаль-ный программно-технический комплекс автоматизированного управления движением поездов // Железнодорожный транспорт, 2007. - Вып. 7. - С. 26-32.
4. Закас Н., Мак-Пик Д., Фосетт Д. Ajax для профессионалов. - Пер. с англ. -СПб: Символ-Плюс, 2006. - 488с.
