CC BY
17
УДК 669.15:621.793 Проф. В.М. Голубець, д.т.п.; астр. О.В. Бшоус - УкрДЛТУ
ТРИБОТЕХН1ЧН1 ВЛАСТИ ВОСТ1 ЗМ1ЦНЕНИХ ЕЛЕКТР01СКР0В010 I ЛАЗЕРНОЮ ОБРОБКОЮ ШСТРУМЕНТАЛЬНИХ СТАЛЕЙ ПРИ ТОЧ1НН1 ДЕРЕВИННИХ МАТЕР1АЛ1ВВСТУП
Не зважаючи на створен! за останнш час нов1 конструкцшш матер1али для метало- 1 дереворвапьного ¡нструменту, розроблеш численш технолопчш засобн для його змщнення, 1 перш за все для нанесения р1зного роду зносостшких по-крить, проблема пщвищення спйкосп ¡нструментальних матер1агпв все ще зали-шаеться надзвичайно актуальною. Бшышсть дооиджень у цш галуз1 проведено стосовно метапор1зального ¡нструменту. Вщомо, наприклад, використання при цьо-му йонно-плазмовоУ, електронно-променевоУ, лазерноУ, електро1скровоТ та ¡нших ви-Д1в обробок 11 ]. Однак, отримаш позитивш результата по стшкосп металорвапьного ¡нструменту не можуть бути адекватно перенесен! : рекомендовав для процеав резания деревини, яка е складним композицшним матер1апом ¡з специф1чними механо-фпико-х1миними властивостями.
3 л1тературних джерел вщомими е результата ефективного використання деяких нових методт пщвищення стшкосп деревор1зального ¡нструменту, наприклад, обробки на "бший шар" |2|, лазерного |3| 1 електроюкрового [4| поверхнево-го змщнення, комплексного використання електроюкровоУта лазерноУ обробки [5| та ¡нших вндт.
Заслуговуе на особливу увагу метод електроюкрового легування (Е1Л) де-ревор!зального ¡нструменту. Позитивною особлнвютю цього методу е висока мщ-шсть зчеплення нанесеного легованого шару з матер1алом основи, можлив1сть легування любими струмопровщними матер1алами, низька енергоемшсть процесу, простота виконання технологи змщнення на недороговартюному обладнанш, ло-кальшсть нанесення покриття без помггноУ деформащУ металу, вщсутшсть названия всього об'ему ¡нструменту. Однак широке застосування Е1Л для змщнення дереворпапьного ¡нструменту стримуеться рядом фактор1в. Серед основних з них - використання в якосгп електродних матер!ал1в тугоплавких дефщитних сполук на основ! карбщу вольфраму 1 значна шорстюсть змщненоУ поверхш.
Розширенню сфери застосування Е1Л для змщнення металор¡зального ¡н-струменту значною м1рою сприяло створення безвольфрамових електродних ма-тер1ашв на основ1 зашза з евтектичною структурою |6]. У той же час, на сьогодш вщсутш дослщження по використанню таких електрод1в для нанесення електрою-крових покрить на деревор1зальний ¡нструмент \ Ух вплив на стшюсть ¡нструменту при р1занш деревини. Вщомим е також 1 той факт, що зменшення шорсткосп зм1-цненоУ поверхш теля Е1Л можна досягнути лазерною обробкою за допомогою оптичного квантового генератора (ОКГ).
Наведен! вище м1ркування дозволяють сформулювати основну мету даноУ роботи - дослщити вплив виду нанесеного покриття (Е1Л з використанням евтек-тичного електродного матер1алу, лазерна обробка, комплексне Е1Л + ОКГ) на триботехшчж характеристики ¡нструментальних сталей, встановити стшюсть де-ревор1зального ¡нструменту залежно вщ режим1в р1зання при точшш деревини.
2. Технолопя та устаткування дереноииробннх пширмсмств Юу
Постановка експернменту
Триботехтчш дослщження проводили за схемою "стапьний ¡ндентор" (стал! У8 i Р6М5) - зразок з деревини (дуб, бук, соска) на трибометр! ТМ-90 на 6a3i трибометрично'1 приставки ПМТ-75 конструкцп 1ПМ НАН Украши |7|. Ста-льний ¡ндентор мав форму цилшдра д1аметром d= 3 мм, який переходить у конус з радиусом R=0,5 мм у робочш частит. Зразки з деревини - мокроТ (bmíct вологи 38 %) i cyxo'í (14 %) являли собою плоек! пластини розм1ром 32x16x5 мм, ям ви-готовлеш для тертя по них ¡ндентора як вздовж, так i поперек волокон.
Конструкщя трибометра дозволяла ф1ксувати силу тертя FTp м¡ж ¡нденто-ром ¡ зразком при зворотньо-поступовому pyci ¡ндентора з середньою швидмстю 0,002 м/с i навантаженш 0,03 кг. Силу тертя визначали при одноразовому npoxofli ¡ндентора (FTpi) i шеля шести проход! в (FTp6) з точшетю ±3,0 %. ГПсля проведения досшджень на профшограф! - проф!лометр1 визначали величину лшшного зно-су зразка з деревини (глибину лунки).
Процес р1зання зразюв ¡з дуба у сухому сташ д!аметром 100 мм шириною 25 мм моделювапи р1зцями що мали форму 4-х гранноУ шрамщи з кутом при вершин! 45° (cTani У8 i Р6М5) на машин! тертя МТ-68 [7| конструкцп 1ПМ НАН Укра'ши, яка ¡м!тувала процес точ!ння. Випробування проводили при Р=10, 20, 30 Н i V=3, 6, 9 м/с (вщповщно шлях р!зання складав 0.9, 1.8, 2.7 км). TpiiBanicTb процесу становила 300 с. Р!зц! зважували до i шеля випробувань i визначали ¡нте-нсивн!сть зношування 1з, мг/км.
Змщнення робочоТ частини стального ¡ндентора i р1зц!в зд!йснювали на-ступними методами:
• електро1скровим легуванням на установи! типу "Елпрон-20" виробництва Доел i д-ного заводу 1ПФ АН Молдови спешапыю розробленим легуючим електродом з евтектичного сплаву системи "Fe - Мп - С - В - Si - Сг". Енерпя одиничного роз-ряду становила 0,37 Дж, товщина покритгя 60-70 мкм;
• лазерною обробкою за допомогою оптичного квантового генератора "Квант-15" виробництва Ульяшвського електролампового заводу. Д!аметр плями складав 5п=1,284 мм, площа Sn=l мм2, густи на енерпТ Ер=1,5 Дж/мм2. Глибина змщнення складала 60-90 мкм;
• комплексним електроюкровим легуванням з наступною лазерною обробкою (EIJI + ОКГ) по наведених вище режимах. При цьому отримували 6inapHe покриття то-вщиною 50-60 мкм;
• в окремих випадках, для пор!вняння, змщнення виконували йонно-плазмовим на-пиленням |8] на установи! "Булат" (метод KiВ). Попередньо проводили гарпування стапьних (cnwi У8 i Р6М5) зразюв у середовиин ВаС12(85 %) + MgF2(15 %) з набиваниям до Т=1200 °С i витримкою 30 с при uifl температур! з подальшим вщпу-ском у середовиин KNa03 (85 %) + NaOH(15 %) при Т=560°С i витримкою 2 год. Твердеть гпеля терм!чно1 обробки HRC=60^62. Товщина йонно-плазмового покриття ¡3 н приду титану TiN складала 3-5 мкм.
Обговорення результате дослщження
1. Пор!внялы1а ощнка трибопоказнимв пари тертя "сталь - суха деревина"
Результата досл!джень впливу виду покриття натриботехшчш характеристики пари "сталь - суха деревина" зведен! у табл. 1, а граф1чна ¡нтерпретащя отриманих даних представлена на рис. 1.
108 36ipniiK науково-техшчних праиь
Табл. I. Результата трибометричних доайджень пари тертя "сталь — суха деревина" (У=0,002м/с; Р=0,03 кг)
Матер ¡ал деревини i напрямок дослшжень
Матер|али Вздовж волокон Поперек волокон
шдентора i тип покриття Сила тертя Ftp, г
Ftp, Ftp6 Ftp, FtP„
Дуб
Сталь Р6М5 8,0 9,0 5,5 12,0
P6M5+KiB 4,5 5,5 4,0 5,5
Р6М5+Е1Л 10,0 9,5 12,0 11,5
Р6М5+ОКГ 10,0 9,0 12,0 10,0
1'6М5+(Е1Л+ОКГ) 3,5 3,5 4,5 4,5
Сталь У8 9,0 14,0 8,5 16,0
Бук
Сталь Р6М5 8,5 9,0 9,0 10,5
P6M5+KiB 4,0 4,5 4,5 5,0
P6M5+EUI 9,0 8,5 9,5 10,0
Р6М5+ОКГ 8,5 7,5 10,0 9,5
Р6М5+(Е1Л+ОКГ) 3,5 2,5 4,0 3,5
Сталь У8 8,0 10,0 9,5 11,0
Сосна
Сталь Р6М5 7,0 7,5 8,0 8,5
P6M5+KiB 3,5 4,0 4,0 4,5
P6M5+E1JI 7,5 7,0 8,5 8,0
Р6М5+ОКГ 5,5 6,0 5,0 6,5
Р6М5+(Е1Л+ОКГ) 2,5 2,0 3,0 2,5
Сталь У8 8,0 8,5 8,5 9,0
Анал1з отриманих даних дозволяе вщзначити, що canoei втрати не змщнено1 crrani Р6М5 на Bcix режимах контактування ¡ндентора по деревиш нижч1, шж при проходженш ¡ндентора i3 crani У8. Це пояснюеться бшьш високою мжротвердютю стал! Р6М5 (2200...2250 Мпа) пор1вняно ¡з мжротверд!стю стал1 У8 (2000...2100 МПа) i пщтверджуеться меншою глибиною лунки на деревиш шсля проход1в ¡ндентора ¡з стал1 Р6М5. Глибина лунки на сосш шсля ¡ндентора ¡з cmii Р6М5 станови-ла 0,014...0,016 мм проти 0,018...0,021 мм у випадку ¡ндентора ¡з crani У8. Лунка шсля дп ¡ндентора ¡з crani Р6М5 мае гладю поверхн1, и адлопод!бна форма не сприяе проникненню на велику глибину, тому и формування протае без ¡стотних силових втрат. Лунка шсля проходу ¡ндентора ¡з crani У8 мае бшьш HepiBHy форму, що викликае пщвищення сили тертя i сприяе проникненню ¡ндентора на ¿¡льшу глибину (глибину лунок визначали шсля наробки ¡ндентора по деревин! протягом 1 хв вздовж волокон). Варто вщзначити, що при збшьшенш твердосп деревини, pi3-ниця у силових втратах м!ж сталями У8 i Р6М5 значно зростае. Так, якщо у випадку тертя ¡ндентора по cocHi максимальна р1зниця м1ж Ftp становила до 0,001 кг, то при робот! у napi з дубом ця величина зросла до 0,004.. .0,005 кг. Враховуючи вище вщзначене, подалыш дослщження впливу нанесених покритпв на триботехшчш характеристики пари "сталь -деревина" проводили в основному ¡з застосуванням crani Р6М5, пор1внюючи Ух в окремих випадках 3i сталпю У8.
Анал1зуючи процеси контактно'Г взаемодн crani Р6М5 з дослщжуваними покриттями у napi з рпними видами деревини, можна вщзначити наступне. Для crani Р6М5 з йонно-плазмовим покриттям ¡з штриду титану, отриманим методом
2. Технология та устаткування деревообробннх пшпрнемств ¡09
К1Б, характерним е той факт, що ¡з зб1льшенням часу випробувань сила тертя зро-стае, тобто Ртр|< Ртр6. Це спостер1гаеться як при тсрт1 вздовж волокон, так 1 поперек них (табл. 1). Очевидно ¡з зб1льшенням часу випробувань спостер1гаеться неодноразова деформашя зруйнованих волокон, яка приводить до того, що необ-хщно вщ ¡ндентора (лунка) набувае адлопод!бноТ форми, краТ лунки гладкк Твердеть покриття ¡з штриду титану р1зко зростае пор1вняно з незмщненою сталлю Р6М5 (4600...4800 МПа), що зменшуе значения сили тертя (рис. 1), хоча глибина лунки неютотно збшьшуеться (0,023...0,025 мм).
и< Л т
а)
т^ гену
б)
Рис. I. Пстограми величины сили тертя
теля шести проход/в стального Iндентора залежно ей) виду напесеного на нього покриття: а)пара тертя "сталь - дуб", б) "сталь - бук", в) "сталь - сосна";
□
поперек волокон;
□
вздовж волокон
в)
При проходженш ¡ндентора з покритгями шеля обробки ОКГ \ Е1Л на де-яких деревинних матерках спостер1гаеться зворотня залежшеть - Ртр1>Ртр6 (табл. 1). Анагпз профшограм показуе, що у випадку тертя ¡ндентора теля обробки ОКГ з мшротверд!стю 6200...6250 МПа лунка набувае клинопод!бноТ форми з р1вними краями, тобто при терт! переважае процес р1зання, який ¡з збшьшенням часу випробувань не викликае зростання сили тертя. Поверхня залишаеться до-статньо гладкою, глибина лунки становить 0,044...0,046 мм.
110
Зб1рник науково-техтчних праць
При робсгп ¡ндентора з покриттям отриманим Е1Л м1кротвердютю 5100...6500 МПа сила тертя росте, що пояснюеться пщвищеною шорстюстю по-верхш ¡ндентора ! це наглядно простежуеться на про<{нлограм1 лунки (глибина лунки 0,028...0,032 мм).
У випадку випробувань комплексного покриття (Е1Л + ОКГ) м1кротвердю-тю 9100...9300 МПа спостер1гаеться наступна залежшсть сил тертя - Итр]> Ртр6, тобто проел щковуеться практично и зменшення, що характеризуе процес як ргжу-чий. Форма 1 поверхня лунки клино-под!бна, гладка, глибиною 0,060...0,064 мм, а це сприяе зменшенню зусиль р1зання 1 зменшенню силових внтрату зош контакту.
Запежно вщ виду дослщжуваноУ деревини (дуб, бук, сосна) глибина лунки також змшюеться. Найбшьше значения спостер1гаеться при терт1 ¡ндентора по со-сш (0,060...0,064 мм), найменше - для дуба (0,030...0,032 мм). Причому така залежшсть характерна не тшьки для комплексного покриття, апе I для вах ¡нших, включаючи сталь Р6М5 без покриття, що пов'язано з величиною твердости доош-джуваних деревинних матер1ал1в.
Таким чином, на тдстав1 проведених дослщжень можна зробити однозна-чний висновок про те, що нанесення комплексного (бтарного) покриття електро-¡скровим легуванням з використанням електродного матер1апу з наступною лазе-рною обробкою ¡стотно пщвищуе р1жуч! властивосп ¡нструментапьноУ стал1, що приводить до зменшення силових втрат шд час проходу ¡ндентора, а також збкль-шуе глибину проникнення ¡ндентора у деревину.
2. Вплив вологи деревини на трибопоказники пари тертя "сталь —
деревина"
У реальних умовах часто обробщ тддаеться деревина, що не пройшла вщ-повщного суцпння. У зв'язку з цим, певний ¡нтерес представляли досл1дження впливу вологи у деревиш на процеси контактноУ взаемодп пар "стальний ¡ндентор - волога деревина". У цьому випадку застосовували плосю зразки з деревини з вмютом вологи 38 %.
Табл. 2. Результаты трибометричних доаиджень пари тертя "сталь-волога
деревина "
Матер1ал 1ндентора1 метод нанесения покриття Матер1ал деревини \ напрям волокон
Дуб Бук Сосна
вздовж поперек вздовж поперек вздовж поперек
Сила тертя - Ртр, г
Сталь Р6М5 (без покриття) Ртр, ртР| ртр<, Рф| Ртрв ртР| Ртр6 Ртр, Ртр6 Ртр, Ртр6
5,0 4,5 6,0 5,5 3,75 3,5 4,5 4,25 3,25 3,0 3,5 3,25
Р6М5 + Е1Л 3,75 3,50 4,5 4,25 3,0 2,75 3,5 3,25 2,75 2,25 3,0 2,25
Р6М5 + ОКГ 4,25 4,0 4,50 4,25 3,5 3,0 3,75 3,50 2,0 1,75 2,25 2,0
Р6М5 + (Е1Л + ОКГ) 2,0 1,75 2,5 2,0 1,5 1,0 1,75 1,5 0,75 0,5 1,0 0,75
У вЫх випадках, як при терт1 по р!зних породах деревини, так I по напрям-ку проходження стального ¡ндентора (вздовж ! поперек волокон), сила тертя ¡з збшьшенням числа проход!в ¡ндентора до шести по вологш деревин! зменшуеться (табл. 2, рис. 2). Очевидно волога деревина сприяе вигладжуванню робочоУ повер-хт, спостер1гаеться розшарування волокон, стшки лунок стають гладкими. Як 1 у
2. Тсхнолопя та устагкуванни леревообробннх шдпрмгметв | ] ]
Табл. 3. Результата трибометричних доайджень матер'юл'ш I покритппв
Матер^али ищентора 1 метод нанесения покриття Коефниснт тертя, ( Ьпенсившсть зношування I, мг/км
Сталь Р6М5 0,40 250
Р6М5+ОКГ 0,36 42
Р6М5+(Е1Л+ОКГ) 0,33 3,3
Сталь У8 0,49 280
У8+ОКГ 0.43 20
У8+(Е1Л+ОКГ) 0,33 5,0
При цьому пщвищеним комплексом триботехшчних властивостей волод1-ють комплексш бшарн! покриття. Нанесения цих покрить на сташ У8 \ Р6М5 не змшюе р1вень силових втрат. Коефщ1ент тертя в обох випадках р1вний 0,33. 1нте-нсившсть зношування сталей теж знаходиться на р1вш одного порядку. Деяка р1з-ниця у значениях коефщ1ент1в тертя для сталей У8 1 Р6М5 спостер1гаеться шсля Е1Л. Пояснюеться це тим, що шсля Е1Л не вся поверхня металу покрита легуючи-ми елементами евтектичного електроду, а тшьки и 70...80 %. У випадку комплексного (Е1Л + ОКГ) змщнення лазерна обробка сприяе р1вном1рному розподту ле-гуючих елементт по всш контактнш поверхш зразка, про що свщчить вужчий дь апазон розходження показниюв мшротвердосп (в межах 200...300 МПа), тод1 як для покриття теля Е1Л цей дтпазон зростае (400...500 МПа). Найвища зносо-стшюсть комплексного покриття досягаеться завдяки його структур! 1 комплексу ф1хико-мехашчних властивостей зформованого змщненого шару металу, у т.ч. 1 його високш твердость
У випадку обробки лазером спостер1гаеться перебудова структури верх-нього шару металу. Мжроструктура зони лазерного нагртання з оплавлениям поверхш на стати У8 являе собою два вщмшних один вщ другого шари. Перший з них нагр1ваеться до розплавлення \ мае дендритно-стовпчикову первинну структуру |9|. У процеЫ подальшого охолодження формуеться вторинна структура, яка складаеться з мартенситу 1 залишкового аустешту |10|. Фазов1 перетворення при нагр1ванш сташ У8 ¡мпульсним методом лазерного впливу вщр1зняються простотою, завдяки тому, що структура даноУ сташ складаеться з перл1ту \ не мютить у склад1 вторинного мартенситу [11|. Утворення у процеа лазерноУ обробки мартенситу веде до шдвищення твердое^ змщненого шару металу ¡, як наслщок, шд-вищення зносостшкостк
Аналопчна картина шдвищення поверхневоУ твердосп спостер1гаеться 1 при обробщ лазером швидкорпальноУ стаи Р6М5. Температура нагр1вання лежить у межах АсгАст. Структура складаеться з др1бноголкопод1бного мартенситу, не-великоУ кшькосгп залишкового аустеттту I багаточисельних карбщ1в.
Пщсумовуючи обговорення результата дослщжень у роздтах 1,213 мо-жна констатувати, що найвищою зносостпшстю 1 найнижчими втратами на тертя володтть шетрументальш стал1 У8 \ Р6М5, на робочу поверхню яких нанесено комплексне бшарне покриття теля Е1Л \ обробки ОКГ. При цьому в якосп електроду для Е1Л використовуеться матер1ал з евтектичною структурою системи Ее -Мп - С - В - - Сг. Тому перспектившсть застосування такого покриття для обробки рпання деревинних матер1ашв не викликае шяких сумшв1в.
2. Техноло! 1и та устаисуванни деревообробних пЬприсмств ] | 3
Висновки
• Проведена оцшка nponecie контактно!' взасмодп ¡нструментальних сталей У8 i Р6М5 з нанесеними покриттями (йонно-плазмовим на ocnoei штриду титану, еле-ктроюкровим з евтектичного електроду на ocuoei системи Fe - Мп - С - В - Si -Сг, сформованим на 6a3i лазерного опромшення) при Vx тестувашн у лабораторних умовах у napi з деревинними матср1алами (дуб, бук, сосна) вздовж i поперек волокон. Встановлеш 0CH0BHi триботехшчж характеристики контактуючих пар "стапь-деревина" - силу (коефниент) тертя, зносоешдасть (пленсившсть зноигування), р1жучу здатшсть, у т.ч. при po6oTi у napi з сухими i вологими деревинними мате-pianaMH, а також закономipnocri Vx змши залежно вщ виду нанесених покрить i режим!в ргзанпя (параметрш тертя).
• Показано, що найбьчьш ефекгивним з точки зору пщвищення стшкосп деревор1-залыюго ¡нструменту i продуктивности пронесу р1зання деревини при точшш с комплексне 6inapne покриття, отримане на ¡нструментальних сталях електрокк-ровим легуванням з подальшою лазерною обробкою. Найбшьшу стшюсть дерево-обробного ¡нструменту з комплексним покриттям отримано для crarii Р6М5. Вто-ринна лазериа обробка сприяе перебудов1 мжроструктури поверхневого шару ме-тапу шел я елект-poicKpoBoro легування i покращенню комплексу його фвико-мехажчних властивостей - piBiiOMipHOMy розподшу легуючих елеменпв по веш поверхж, шдвищенню м1кротвердосп, зниженню шорсткосп змщненоУ noeepxni i т.д. Перспектившсгь застосування комплексного 6inapHoro покриття шдтвердже-но у бшын жорстких умовах йою роботи - при фрикцшному контакт! у napi тертя "¡нструментальна сталь Р6М5 - сталь 65Г".
Вперше для змщнення дереворпального ¡нструменту електроюкровим ле-гуванням опробовано i пщтверджено ефектившеть використання безвольфрамового електродного матер1алу на основ! зашза з евтектичною структурою системи Fe -Мп - С - В - Si - Сг для нанесення електроюкрового покриття. Використання такого недефщитного i низьковартюного електродного MaTepiany пор1вняно з еле-ктродами ¡з твердих сплав1в типу ВК, ТК i ТТК, його подальше вдосконапення з метою розширення у склад1 легуючих елемент!в, зменшення uiopcTKOCTi нанесе-ного електроюкрового покриття вторинною лазерною обробкою - це Ti 0CH0BHi фактори, що можуть ¡стотно розширити сферу застосування електроюкрового легування у деревообробшй промисловосп для змщнення р1жучого ¡нструменту.
Л1тература
1. Джеломанова JI.M. Прогрессивные методы нанесения износостойких покрытии на режущий инструмент. Обзор:- М., 11ИИмаш, 1979. - 48 с.
2. KipiiK М.Д. Технолопчш основи шдншцення стшкосп проти спраиювання дереворгза-лыюго шарументу з високовуглецевих та низьколегованих шетрумапалышх сталей: Автор, дис. д. т. н. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 37 с.
3. Коваленко B.C., Головко Л.Ф., Меркулов Г.В. и др. Упрочнение деталей лучом лазера. - К.: Техшка, 1981,- 132с.
4. Иванов В.И., Коваль II.Г1. Опыт применения электроискрового легирования „тля упрочнения инструментов и восстановления деталей машин. - "Электронная обработка металлов", №4, 1977.-С. 47-52.
5. Богвинко B.I1. Пщвищення працездатносп ¡нструменту з швидкор1жучих сталей шляхом комбшованого вшшву електроюкрового легування та лазерно1 обробки: Автор, дис. канд. техн. наук. - Кшв: II1М ПАНУ, 1998. - 19 с.
6. Нашечко M.1I., Голубец В.М., Чернец М.В. Формирование и фрикционная стойкость эвтектических покрытий. - К.: Наук. Думка, 1993. - 344 с.
7. Мамыкин З.Т., Ковпак М.К., Юга A.I1. и др. Комплекс машин и методика определения антифрикционных свойств материалов при трении и скольжении// Порошковая металлургия. -1973, №1,- с. 67-72.
2. Технологии та устаткунанмн деревообробних шдмрнгметн 1 [ 5
8. Установка серии "Булат" для нанесения защитных покрытии на металлы и диэлектрики у вакууме. Информ.листок ВИМИ № 78-0429, 1978. Серия 10-12.
9. Коваленко B.C. Технология и оборудование электрофизических и электрохимических методов обработки металлов. - К.: Вита школа, 1983. - 176 с.
Ю.Коваленко B.C., Головко Л.Ф., Черненко B.C. Упрочнение и легирование деталей машин лучом лазера. - К.: "Техшка", 1990. -192 с.
11. Бураков В.Л., Бровер Г.П., Буракова U.M. К вопросу о теплостойкости стали Р6М5 после лазерной обработки. - Металловедение и термическая обработка металлов. 1982, № 9. - С. 33 -36.
УДК658.562 Проф. 1.В. Кузьо, д.т.н.; доц. В.М. Палаш, к.т.н. -
НУ "Льв1вська полтехшка "; проф. М.П. Мартинщ«, д.nut. - УкрДЛТУ
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИК1В ЯКОСТ1 ВИРОБ1В МАШИНОБУДУВАННЯ
На основ1 класифжаш! та обгрунтування номенклатурн показнимв якосп внроб1в машинобудування розглянуто приншши формування ix структури, що визначае ефектив-Hicrb машин.
Prof. I. V. Kuzio, doc. KM. Palash - NU "Lvivska Politechmka";
prof. M.P. Martynciv - USUFWT
Quality indexes forming principles of machine-building wares
On classification base and basing of machine-building wares quality indexes nomenclature considered forming principles of their structure, that determines engines effectiveness.
Системний аналп номенклатурн показниюв якост1 BHpo6ie базуеться на врахувант багатьох чинниюв, основними з яких е:
• взаемодш стандартов ргзних вид ¡в i категорш з ¡ншими видами техшчних документе, яю використовуються при реашзацп спешальних функщй керування яюстю продукцп, зокрема плануваиня, орган ¡защю, стимулювання тощо;
• взаемозв'язок стадш житгевого циклу продукцп машинобудування i приладобуду-вання - доел¡джения, розробка, виготовлення, експлуатащя, ремонт та утшпзащя;
• особливкпъ задач керування ямстю продукцн машинобудування i приладобуду-вання, що розв'язуються на pisnux р|внях формування показникш якосп - державному, гапузевому, виробничого об'еднання або шдприемства.
Анал1з чинноУ нормативно-техшчноУ i методичноУ документацп показуе, що традицшний пщхщдо класифшацп i обгрунтування показниюв якосп продук-uii, розробки метод!в Ух визначення й ощнки не передбачае комплексного враху-вання вказаних вище чинниюв i тому не забезпечуе можливосп Ухнього ефективно-го використання для керування яюспо вироб1в. Не враховуються при цьому специ-ф!чш особливосп вироб1в машинобудування i приладобудування (pieeHb новизни i складност1 конструкцш, багатоплановють властивостей, що утворюють яюсть, своерщшсть представления щльовоУ функцп керування техшчним piBHeM продук-uit, специфжа умов використання та вщновлення я Kocri у npoqeci експлуаташУ).
Все це евщчить про необхщшеть розробки i застосування принципово но-вих шдход1в до систематизащУ номенклатурн показнимв якосп продукцп машинобудування, розвитку методичних основ визначення й оцшки показниюв, вста-новленню граничних значень цих показниюв i обмежень з врахуванням умов Ух використання, зумовлених наведеними вище чинниками.
1 1 6 36ipHHK няуково-техшчннх праць
