CC BY
17
СОЦ1ОЛОГ1Я
УДК 316.28:316.723 Б. В. Слющинський
ТИПОВ1 I СПЕЦИФ1ЧН1 ВИЯВИ МЕЖКУЛЬТУРНО! КОМУШКАЦП У БУТТеВ1СНШ КУЛЬТУР1 НАСЕЛЕННЯ УКРАШСЬКОГО ПРИАЗОВ'Я
Стаття присвячена досл1дженню проблем м1жкультурно'г комуткацИ в багатонацюнальному регют Украгни. Представники р1знобарвно'г стльноти завжди шукають у великому масивг людей «соб1 под1бних», а за умов соц1ально-пол1тичних напружень проблема знайти соб1 однодумщв значно загострюеться. Автор анал1зуе етнонацюнальт в1дносини на пгдставг власних дослгджень.
Клю^о^^ слова: м1жкультурна комуткащя, третя культура, буттевгсна культура, «свог», «чуж1», модель виживання.
Дослщження зазначено'1 проблеми потребуе передуам осмислення змюту мiжкультурноi комушкацп не в розумшш мiжнародних вщносин чи вщносин людей, яю спшкуються рiзними мовами тощо, а саме як багатовекторного впливового сощального дшства, завдяки якому наповнюеться вщповщним змiстом повсякденне iснування будь -якого соцгуму. Якщо соцгум - це стшка спiльнiсть людей, яка характеризуеться едшстю природних, суспiльно-виробничих, духовних та шших умов життедiяльностi, генетичним зв'язком поколшь, стабiльнiстю сощально'1 оргашзацп, певною культурою, то цiлком очевидно, що п об'еднуючим елементом е мгжкультурна комунгкацгя. Поки маемо ситуащю, коли мгжкультурну комунгкацгю розглядають в таких аспектах, як мовленнева комунгкацгя, м1жнародна комунгкацгя, як сума двох понять «комунгкацгя» i «культура» чи у класичному розумшш: комушканти (представники рiзних культур), яю дшть у вщповщносп до сво'1'х «культурних норм» (С. Верещагш, В. Костомаров) тощо. Але, як вщомо, культури не додаються, а створюеться нова - «третя культура». Очевидно, i у випадку мiжкультурноi комушкацп, кожного разу при намаганш порозум^ися i буде створюватися «третя культура». Отже, у складному суспшьста, а таким е кожне суспшьство, i особливо те, яке у своему складi мае представниюв дуже багатьох етносiв i нащональностей, котрi взаемодiють не короткочасно, а на тривалш основi, постiйно виникають «третг культури». Тривале спiлкування людей рiзних за нацiональними ознаками, соцiалiзацiею, успадкованою i набутою культурою тощо створюе свiй буттев1сний р1вень культури. Цей буттев1сний ргвень культури i стае впливовим чинником на повсякденнють сощуму регiону.
Отже, метою дано'1 статтi буде виявлення типових i специфiчних особливостей мiжкультурноi комушкацп у буттевюний культурi населения украшського Приазов'я. Для й досягнення необхiдно виршити наступнi завдання:
- виявити специфшу буттевюно'1 культури населення украшського Приазов'я;
- дослщити характер вiдносин представниюв рiзних етносiв та нацiональностей один до одного, починаючи iз вщносин у змшаних сiм'ях та одно нащональних;
- встановити особливосп i характер вiдносин «сво!х» та «чужих» у багатонащональнш спiльностi.
З огляду на це, напевне, було б помилкою не враховувати в сощолопчних дослщженнях сучасних надбань культурологи. Згщно з культурологiчними викладками, саме культура розглядаеться як головна детермшанта соцiального становлення, саме культура задае й певний модус цього становлення, а отже i формуе вщносини у суспiльствi i повсякденнiсть сощуму. Розумiння необхiдностi такого пiдходу все бшьше утверджуеться серед дослiдникiв. Сучасш соцiологи намагаються переосмислити методи сощально! науки, вихiдних положень про сустльство з позицiй осмислення базово! ролi культури в суспiльствi. «Культура надто складне утворення, тому що мае iмунiтет до прагнення трансплантувати в не! соцiальнi моделi, якi визрши й сформувались в iнших культурах» [1, с. 126]. З цих причин стикаемося з такими випадками, коли в теоретичних обгрунтуваннях щодо необхщносп модершзаци, у даному випадку укра!нського суспiльства, визнаеться сутнiсть культури як моделi виживання. «Життездатшсть сощально! системи визначаеться !! культурою - мистецтвом творити, трансформувати, вибирати й адаптувати моделi виживання» [2, с. 233]. Саме сощальним групам i доводиться постiйно адаптувати «свою культуру» до «культури ¡ншог», - це створюе м1жкультурну комуткацт i !! постiйний вплив на повсякденнiсть сощуму укра!нського Приазов'я.
Сьогоднi Укра!на перебувае у досить затяжному за часом сташ трансформацшних змiн. 1де боротьба мiж Сходом i Заходом («перетягування канату»). У всi часи Укра!на знаходилась на «роздорiжжi», була, так би мовити, буферною зоною. 1з-за ще! «^чно!» боротьби «великих» земель, завжди потерпала i потерпае саме Укра!на, !! населення, яке завжди пiд впливом таких подш дiлилися на «сво!х» та «чужих». Таю не сталi пiдходи у сощально-пол^ичному та соцiально-економiчному розвитку кра!ни дiлять членiв !! суспiльства навпш, що не призводить до сталост у формуваннi мгжкультурног комуткацИ та буттевгсного ргвня культури сощуму. Особливо ч^ко це проглядаеться сьогодш на теренах укра!нського Приазов'я. Намагаючись «пщтягнутися» до свiтових захiдних вимiрiв суспшьного життя, маемо ситуацiю, коли модель соцiально-економiчного розвитку, яка з устхом була реалiзована в практицi багатьох кра!н, раптом стикаеться з труднощами при !! запровадженнi в шшому регiонi свiту. Тут причину потрiбно шукати у вiдмiнностях, яю вiдрiзняють культурнi середовища кра!н, де вже дана модель запроваджена i в яких !! намагаються запровадити. Отже, увага, яку придшяемо друггй складовгй мгжкультурног комушкацИ - культур^ обумовлюеться тим, що без чiтких уявлень щодо буттевюних сторiн функцiонування культури, ми не зможемо зрозум^и сутшсть процесiв, якi вiдбуваються у сощальнш сферi будь-якого регiону. «Культура - це ушкальна генеративна мегасистема, яка само породжуеться, само вщтворюеться i самоорганiзуеться» [1, с. 245]. 1ншими словами, культура - це динам1чна безперервно ускладнювана модель виживання сустльства, що своими евристичними мехатзмами адаптаци пристосовуе сустльство до нових умов. Отже, ми у сво!х подальших дослщженнях i будемо спиратися на «модель виживання», створювану впливом мiжкультурноi комушкацп на повсякденнють соцiуму регюну.
Вплив мгжкультурног комуткацИ на повсякденнють сощуму регюну вщбуваеться на трьох рiвнях соцiального середовища: макро - система стосунюв у суспiльствi, яю визначаються певною суспiльно-полiтичною системою, ЗМК, системою культури, навчально-виховною системою; мезо - особливосп мiста i села, рiзних регiонiв, етнiчнi спiльноти та нащональш угруповання; мжро - ам'я, малi групи спiлкування. В данш роботi скористаемось всiма трьома.
Щоб вивчити вплив мiжкультурноi комунiкацii на повсякденнють сощуму укра!нського Приазов'я, на його територп у 2004-2006 рр. було проведене сощолопчне дослiдження. Для цього було опитано 1280 респондешив 5-ти нащональностей: украiнцi,
росiяни, греки, шмщ, евре''. Вибiркова сукупнiсть (п=1280) складае 0,25% вiд генерально'' сукупностi (N=510835). Оскшьки розбiжнiсть у кiлькостi представниюв рiзних нацiональностей велика: 248683 складають украшщ, 226848 - росiяни, 21923 - греки, 1176 -евре'1 i 466 - нiмцi, ми опитали по 256 респондентiв iз обраних етнонацiональних груп, кожну з яких подiлили на наступнi вiковi когорти: молодша (18-30 рр.), середня (31-50 рр.) i старша (вщ 51 року). Повторивши дослiдження з тих самих проблем у 2012-2014 рр., ми побачили, що картина дещо загострилась. Подш на «сво'х» та «чужих» торкнувся навiть амейного життя. Тобто, вiдносини, змiнюються тд впливом соцiально-полiтичних ситуацiй, економiчних чинниюв i втратi впевненостi у завтрашньому днi.
Дослiдження почали з амей, де, на наш погляд, закладаються основи мiжкультурноi комушкацп. Оскiльки ам'1 в дослiджуваному регiонi здебiльшого змшаш (багатонацiональнi), то спочатку визначили ставлення до нащональносп чоловiка (дружини).
Результати дослщження у 2004-2006 рр. показали, що бшьшють респондентiв всiх нащональностей вважають, що для сiмейного життя нащональшсть не мае жодного значення (48,2%), а саме: греки - 66,3%, роаяни - 60,4%, евре'1' - 57,6%, украшщ - 46,6% i нiмцi -10,4%. Думку про те, що вс нащональносп хорошi пiдтримали 33,3% респондентiв: шмщ (47,5%), украшщ (35,4%), роаяни (29,8%), греки (28,1%) i евре'' (25,8%). Думку про те, що 1'м однаково, бо чоловш (дружина) адаптувались до мюцевих умов (культури) шдтримали 13,6% респондентiв: нiмцi (38,8%), евре'' та украшщ (по 10,4%) i росiяни та греки (по 4,1%). 1ншу думку, висловили 4,6% респондент (неодруженi, одше'' нацiональностi i таю, для яких головне, щоб поважали 'хню нацiональнiсть).
Якi ж взаемозв'язки мiж нацiональностями чоловiка та дружини? Проаналiзувавши взаемозв'язки мiж атрибутивними ознаками на пiдставi таблиць взаемно'' спряженосп (спiвзалежностi), якi описують комбiнацiйнi розподши сукупностей за двома ознаками, за допомогою вiдповiдних коефiцiентiв спряженостi, ми встановили ступшь залежностi мiж ознаками, що дослщжуються.
За наявностi стохастичного зв'язку умовш розподiли змiнюються вщ групи до групи. Оцiнка щшьносп стохастичного зв'язку грунтуеться на вщхиленш частот (часток) умовних розподiлiв вщ безумовного, тобто на вiдхиленнi фактичних частот / вiд теоретичних К, пропорцiйних пiдсумковим частотам безумовного розподшу:
К =
/ /
^ юЛ о]
1 п
де /а - пiдсумковi частоти за ознакою х; / . - пiдсумковi частоти за ознакою у; п - обсяг сукупносп.
т ту
При цьому п = £ /1о = Е /о]
Абсолютну величину вщхилень (/ - К) характеризуе квадратична спряженiсть Пiрсона х1:
X/, - К)2
х2 =ЕЕ
, К
= п
/2
уу^/>--1
1 1 У ю^ о,
За вщсутносп стохастичного зв'язку %2 = 0. Для висновку про ютотшсть зв'язку фактичне значення %2 порiвнюеться з критичним для задано'' iмовiрностi 1 — а та числа ступешв свободи к = (тх — 1)(т — 1), де тх та т - вщповщно кiлькiсть груп за ознаками х
та у.
Вщносною мiрою щiльностi стохастичного зв'язку слугують коефiцieнти взаемно'' спряженостi С, яю за змiстом iдентичнi коефщентам кореляцп.
Якщо m = m, використовують коефiцiент спряженостi Чупрова:
С=
z
n4(m - 1)(my -1)
Якщо m ^ m, перевагу вщдають коефщенту спряженостi Крамера:
С=
i
z
m (mmn - 1)
ттп - мiнiмальна кiлькiсть груп за ознакою х чи у.
Отже, за даними досшдження встановимо зв'язок мiж такими ознаками:
- ставлення до нащональносп дружини (чоловiка) - вш;
- ставлення до нацiональностi дружини (чоловша) - стать;
- ставлення до нащональносп дружини (чоловiка) - нащональшсть.
Помiж цих ознак ставлення до нащональносп дружини (чоловiка), стать, нащональшсть - атрибутивш ознаки, вш - кiлькiсна ознака.
1. Визначимо чи e взаемозв'язок мiж ставленням до нацiональностi дружини (чоловта) та втом. (Див. табл. 1).
Таблиця 1
Критичне Висновок
значення щодо Коеф^ент Висновок
Hацiональнiст Розрахунков z2 гётотносл взаемноУ щодо
ь е значення а = 0,05 зв'язку з спряжeностi щшьнос™
z2 k = 21 1мов1рн1стю (Крамера) зв'язку
0,95
Украшщ 76,08 Наявний 0,31 Зв'язок
Pосiяни 89,84 ютотний 0,34 помiрний
Греки 93,20 32,7 стохастичний 0,35
Кмщ 116,08 зв'язок 0,39
Gвреï 137,28 0,42
Отже, y вах нащональностях мiж вшом i ïx ставленням до нащональносп чоловiка (дружини) наявний iстотний стохастичний зв'язок, щшьшсть якого помiрна. Найбшьша щiльнiсть зв'язку мiж названими ознаками спостер^аеться y евре1в, найменша - в украшщв. Це свiдчить про те, що тут iснyе деяка обмеженють культурного обмiнy, iдентифiкацiя набувае ситуативних рис, але етноси все-таки збер^ають свою вiдмiннiсть i намагаються не втратити iдентичнiсть.
2. Встановимо стутнь зв'язку мiж ставленням до нацiональностi та статтю. (Див. табл. 2).
Отже, можна стверджувати, що y самосвщомосп роаян бшьш помiтна сила прояву етнiчноï складово!, викликано!, на мою думку, тривалютю визнання свое! «вагомосп» y забезпеченнi iснyвання iншиx етноав.
Таблиця 2
Взаемозв'язок лиж статтю та ставленням чоловжа (дружини) до нащональносп
Нацiональнiсть Розрахунков е значення х2 Критичне значення х2 а = 0,05 k = 3 Висновок щодо ктотнос™ зв'язку з 1мов1рн1стю 0,95 Коефiцiент взаемноУ спряженостi (Крамера) Висновок щодо щшьносп зв'язку
Украшщ 9,38 7, 8 Наявний стохастичний зв'язок, неютотний 0,19 Зв'язок практично вщсутнш
Роаяни 33,28 Наявний стохастичний зв'язок, ютотний 0,36 Зв'язок помiрний
Греки 7,21 Зв'язок неiстотний 0,17 Зв'язок практично вщсутнш
Кмщ 14,92 Наявний стохастичний зв'язок, ютотний 0,24 Зв'язок слабкий
€вре'1 7,24 Зв'язок неiстотний 0,17 Зв'язок практично вщсутнш
3. Встановимо стутнь зв'язку мгж ставленням до нацюнальност1 чоловгка (дружини) та нащональтстю. (Див. табл. 3).
Проведемо розрахунки [3]. Розрахункове значення критер^ дорiвнюe 273,23. За таблицею критичних значень х2 критер^ визначимо для iмовiрностi 0,95 та числа ступешв свободи k = (mx - 1)(my -1) = 4*3 = 12 : ^0295(12) = 21.
Фактичне значення значно перевищуе критичне, отже з iмовiрнiстю 0,95 ютотшсть зв'язку мiж нацiональнiстю та ставленням до нащональносп чоловiка (дружини) доведена.
Таблиця 3
Розподш респонден^в за нацiональнiстю та ставленням _до нащональносп чоловiка (дружини) _
Вщношення до нaцiонaльностi чоловжа (дружини)
Нацiональнiст Байдуже, чоловш Bd
Нащональшст ь не мае (дружина) нащональносп 1нше Разом
ь жодного адаптувалися до хорошi f. J г о
значення мюцевих умов
Украшщ 120 28 88 20 256
Роаяни 148 12 80 16 256
Греки 173 12 67 4 256
Кмщ 28 92 128 8 256
* Данi наведенi в абсолютних числах
€вре'1 146 29 66 15 256
Разом { О] 615 173 429 63 1280
Коефiцieнт взаемно! спряженост Крамера дорiвнюe С =
273,23
0,27
^1280^(4 -1)
Оскiльки значення розрахованого коефiцieнту не перевищуе 0,3, але близьке до нього, можна стверджувати про наявнiсть слабкого зв'язку мiж нацiональнiстю та ставленням до нацiональностi.
Зобразимо отримаш результати за допомогою дiаграми (див. рис. 1).
□ %
□ Укра'''нц
□ Росiяни
□ Греки
□ бвреТ
□ Нiмцi
Рис. 1. Ставлення етнонацюнальних груп украгнського Приазов'я до нацiональностi чоловЫа (дружини)
Як бачимо, мiжкультурна комушкащя, п результатившсть, залежать не тiльки вiд фактично'1 шформацп, отримано'1 спiвбесiдником, але й вщ установок, почуттiв, емоцiйних проявiв. Це все сприяе виробленню «розумтчог комуткацИ», створенню «третьог культури», яка стае платформою об'еднання двох шдиввдв. Саме тому нацiональнiсть тут ввдграе мiнiмальну роль.
Для сiмейних стосунюв велике значення мають 1х особистюш характеристики, але не можна вщкидати iсторичнi, полiтичнi, економiчнi та iншi чинники, адже завдяки 1м населення адаптувалося до «запропонованих» умов. Укладення шлюбiв за радянських часiв досить часто було викликане бажанням створити безпечне життя сво'1'м майбутнiм д^ям. Саме тому багато жшок в украшському Приазов'1 (напр., 34,7% гречанок) пов'язували свое амейне життя iз представниками таких нацiональностей, як роаяни чи украшщ. Про це свщчить i той факт, що тсля отримання Украшою незалежностi, багато з них повернули собi знову свою нащональшсть. Те саме можна сказати i про евре'1'в. Маючи обмежений доступ до навчання, працевлаштування, особливо на керiвних посадах, евре'1' змшювали свою нацiональнiсть, здебiльшого вони ставали роаянами. Це говорить про те, що i останнiй перепис населення е не зовам точним. Звичайно, така ситуащя i створювала вщповщну мiжкультурну комунiкацiю i впливала на повсякденшсть соцiуму. Тобто тут пом^ш прояви «реальног адаптованостг» населення до умов свого юнування.
Для того, щоб отримати бiльш реальну картину впливу мiжкультурноi комушкацп на буттевюну культуру регiону на мiкро-рiвнi, спробуемо проаналiзувати чия мова
(нацiональна), чоловiка чи дружини, мае визначальне значення для спшкування у ам''.
Як показуе дослщження, для бiльшостi населення Приазовського регюну мовою спiлкування у ам'ях стала мова, прийнята у регюш (росiйська), не дивлячись на етнонащональний склад ам''. Це ще раз пщтверджуе той факт, що у багатонащональному регiонi вiдбуваються процеси акультурацп i декультурацп. Звiсно, людина адаптуеться до тих умов, у яких 1й доводиться юнувати. Хоча е деяю приклади, якi доводять думку, що «тяга» до свого нащонального вiчна. Розглянемо це на прикладах рiзних нацiональностей.
Серед украшщв регюну найбшьше респондентiв стверджують, що реальною мовою спшкування в ам'ях для них е «мова регюну». Тако' думки дотримуеться абсолютна бшьшють (68,1%): жшок - 79,16%, чоловiкiв - майже 57%, тодi як укра'нською всього 15,9%.. Крiм цього ще росшською мовою (чоловiка, дружини) розмовляе 7,63%, росшською i грецькою - 4,16%, а укра'нською i грецькою - 4,15% вiд всiх опитаних.
Отже, кшьюсть украшщв, якi спшкуються у сiм'ях «мовою регiону», переважае. Це говорить про те, що сьогодш у суспiльствi з багатонащональною структурою вiдбуваеться поширення процесу декомпозицп рiзних його структур. Крiм цього, людям взагалi властивий потяг до групово' солщаризацп як атрибуту щентифшацшно' характеристики. Також слiд вiдзначити, що тд час тривалого часового впливу рiзних культур, особливо «основно'», якою стала росшська, вiдбуваеться процес формування нових щентичностей, оскiльки людина за таких обставин рщко замислюеться над власною щентифшащею, а прагне «злитися» з основною масою для свого блага i блага сво'х д^ей.
У росiян картина використання мов у ам'ях стабiльна (96,5%) i досить маленький вiдсоток тих людей, яю розмовляють iншою мовою. Напр., у змшаних сiм'ях грецькою мовою (дружини) розмовляе всього 2,1% чоловшв, а укра'нською, на думку жшок, - 18,7%. Вс iншi стверджують, що у 'хшх сiм'ях розмовляють росшською мовою. Це й не дивно, адже упродовж багатьох роюв в регюш нав'язувалася росшська мова, закривались украшсью та iншi нащональш школи, не друкувалися газети. Укра'нська газета тут не друкуеться i сьогоднi.
Серед грецького населення теж спостер^аеться картина переважного використання росшсько' мови (58,35%), чоловiки - 50,03%, жшки - 66,6%, тодi як грецькою мовою користуеться всього 30,2% опитаних. Ще 4,16% опитаних спшкуються росшською мовою (чоловша, дружини). Двома мовами (грецькою, укра'нською) спшкуеться 2,7% i трьома (укра'нською, росiйською, грецькою) - 4,16% вщ всiх опитаних.
Представники шмецько' нацiональностi в ам'ях в основному спiлкуються росiйською мовою (94,45%), шмецькою - лише 5,5% вщ всiх опитаних, включаючи мову чоловша (дружини). Звичайно, !'м зберегти мову важче через некомпактне проживання, нечисленнiсть, неможливiсть себе iдентифiкувати.
Щодо евре'в, то тут теж бшьшють розмовляе в сiм'ях росiйською мовою (78,1%), своею рщною - лише 17%. Всього 2,08% спшкуються в ам'ях мовою чоловша (укра'нською), а ще 2.78% опитаних - двома мовами (росшською, еврейською).
Отже, можна зробити загальний висновок, що найбшьш повно зберегли свою нацюнальну мову представники росшсько' нащональносп (96,5%). Найбшьше втратили рщну мову шмщ (розмовляють у ам'ях лише 5,5%). За шмцями по втрат! рiдноi мови щуть украiнцi (спiлкуються у ам'ях 15,9%). Трохи краще зберегли рщну мову евре' (17,0% сiмей), а ще краще - греки (30,2%). Це ще раз доводить думку про те, що за компактного проживання краще збер^аеться нащональна культура.
Дослщження взаемозв'язку мiж вшом та переважанням нащональних мов у амейних стосунках показали, що тут стохастичний зв'язок неютотний лише в украшщв, в шших етнонацiональних групах - ютотний, а щiльнiсть його досить слабка у греюв та шмщв, помiрна - у росiян. У евре'в та украiнцiв вона практично вщсутня. Це свiдчить про те, що у
росiян самоiдентифiкацiя значно вища, нiж в iнших етноав, але в цiлому амЧ живуть одшею культурою, тiею, яка об'еднала 'х в одне «ми».
Стосовно взаемозв'язку мiж статтю та переважанням нацiональних мов у сiмейних стосунках, то вш iстотний у вах етнонацiональних групах, а його щшьшсть в основному помiрна. Виняток складають нiмцi та евре', де щшьшсть зв'язку слабка. Таю результати дослщження можна пояснити тим, що в культурi укра'нщв, росiян та греюв багато спiльного, що складалося стол^ями. Це спiльне створило i вщповщну сiмейну культуру чи культуру амейних стосункiв, мiжкультурну комунiкацiю, що стало об'еднуючою платформою 'х спiльного життя.
Щодо взаемозв'язку мiж нацiональнiстю та переважанням нащональних мов у амейних стосунках, то вiн неiстотний, а щшьшсть його практично вщсутня.
Таким чином, можна в загальному сказати про те, що в етнонащональних групах укра'нського Приазов'я iснуе вщмшшсть. На це вплинула обмеженiсть культурного обмшу, вiдсутнiсть загальних iнституцiй, що полегшують взаемообмiн i взаемопроникнення культур. Слщ зазначити i те, що у регюш вiдсутня пiдвищена штенсивнють, що не створюе етнiчного протиставлення в амейних стосунках, а забезпечуе певний стутнь соцiально-психолопчно' комфортность
Зобразимо результати цього дослщження на рисунку 2.
/
/ с.
/
/
ь 3
а п- а
□ Мова чоловка
□ Мова дружини
□ Прийнята у даному репош
□ 1нше
%
УкраТнц Рос1яни Греки Н1мц1 ВвреТ
0
Рис. 2. Переважання нащональних мов у Ымейних стосунках
Отже, на основi проведених сощолопчних дослщжень можна зробити наступний висновок: у с1м 'ях населення Приазовського регюну переважае мова, прийнята у регюш (росгйська). Це пщтверджуе i те, що щшьшсть зв'язку мiж нащональшстю та переважанням нащональних мов у амейних стосунках практично вщсутня.
Безумовно, мова, яюй вщдаеться перевага, е суттевою ознакою орiентацii людини, п включеностi у певне соцiокультурне середовище. Тому не випадково в умовах етнокультурного полiформiзму мовна компетентшсть набувае особливо' значущостi, загострюючи водночас проблему задоволення етнокультурних запитiв спшьнот. Необхiднiсть приведення вищезазначених запитiв у вщповщшсть до закономiрностей мовних процеав у полiткультурному суспiльствi, яким е Укра'на в цiлому, i укра'нське Приазов'я у тому числi, потребуе докладного розгляду стану мови як важливого чинника процесу етшчно'1 щентифшацп спiльнот. До цього можна додати й те, що досить суттевою е мова спшкування в амЧ. Саме тут людина почувае себе бшьш вшьно i якщо вона у звичних
для не'1 умовах не спшкуеться своею нацiональною мовою, то це говорить про певш проблеми, яю iснують в соцiокультурному просторi щодо рiвноправ'я мов чи, скаж1мо, нацюнальних культур. Адже 1и важко себе щентифшувати i вона адаптуеться до вщносин «свш» - «чужий». У Приазов'1, як показали чиннi соцюлопчш дослiдження, росiйською мовою в ам'ях спiлкуеться 81,4% населення, включаючи самих роаян. Тобто росiйська мова переважае. Це е яскравим пщтвердженням юторичних факторiв та полiтики держави щодо розвитку украшсько'1 та iнших мов населення Приазов'я, яке говорить про те, що на територп даного регюну досить ч^ко проглядаються процеси акультурацИ' та декультурацп, причому, в акультурацп переважае асимгляцгйний варгант, за якого людина повшстю приймае щнносп та норми шшо'1 культури, поступово вщмовляючись чи втрачаючи сво'1 норми та цiнностi. Значно менше проявляеться варiант марггналгзацй, коли людина втрачае щентичшсть iз власною культурою, а з другого боку - не може щентифшувати себе з культурою бшьшосп i тршки бшьше проявляеться варiант гнтеграцгйний, за якого вщбуваеться iдентифiкацiя як зi старою, так i з новою культурою. Звичайно, на мовленневу культуру, на збереження i розвиток свое'1 нацюнально'1 культури впливае соцюкультурне середовище.
Таким чином, можна стверджувати, що буттевюна культура населення украшського Приазов'я мае сво'1 особливостi. На не'1 вплинули юторичш,сощально-пол^ичш умови, а також етнонацюнальне розмшття та постiйне прагнення нав'язування росшсько'1 мови та культури. У результат цього в регiонi появилася не тшьки специфiчна мова «суржик», але навт «суржиковий» рiвень культури, що вплинуло на характер вщносин мiж мешканцями регiону, на формування мiжкультурноï комушкацп, а сучаснi поди загострили проблему подiлу людей на «сво1х» та «чужих», що не сприяе зближенню.
Список використано'1 лггератури
1. Шульга Р. Соцiокультурне середовище як прос^р iдентичностей та щентифшацш / Р. Шульга // Соцюкультурш iдентичностi та практики. - К. : 1н-т соцiологiï НАН Укра'ни, 2002. - С. 124-141.
2. Саенко Ю. I. Стан суспшьства та динамiка його змiн / Ю. I. Саенко // Укра'нське суспiльство на порозi третього тисячол^я : кол. монографiя / [за ред. М. О. Шульги]. - К. : 1н-т соцiологiï НАН Укра'ни, 1999. - С. 232-256.
3. Наследов А. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках / А. Наследов. - СПб. : Питер, 2005. - 416 с.
Стаття надшшла до редакцп 6.10.2014
B. V.Slyuschynskyy
TEPICAL AND SPECIFIC MANIFESTATION OF INTERCULTURAL COMMUNICATION IN THE CULTURE OF THE POPULATION BUTTYEVISNIY
UKRAINIAN AZOV
The article is devoted to the study of intercultural communication in a multinational region of Ukraine. Representatives of diverse community are always looking for among a large number of people "like themselves", and provided socio-political tension problem is to find like-minded people much worse. The author analyzes ethnic relations on the basis of their own research.
Today Ukraine is in a very difficult period of transformational change. There is a struggle between East and West ("tug of war"). At all times, Ukraine was at the crossroads, was a buffer zone. Because of this eternal struggle "great land", has always suffered its population, which is not according to his will were divided into "us" and "them". Thus, in the region created a different culture or different cultures have had to adapt to a joint activity. This situation in the socio-
economic development of the region divides its members in half, that does not lead to stability the formation of intercultural communication and everyday cultural level of society.
This is clearly seen today in the Ukrainian Azov. Creates modern "survival model" of
society.
In the eternal mixing ethnonationalistic created a hybrid culture, or in other words -"surgicaly" level of culture, which does not give full satisfaction to the representatives of different ethnonationalistic, and this leads to the eternal problem of the relationship between "us" and "them", and it does not bring people together.
Key words: intercultural communication, the third culture, consumer culture, "their", "alien", the model of survival.
УДК 364 О.А. Ташкчнова
ЕФЕКТИВШСТЬ НАДАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ПОСЛУГ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ : СОЦЮЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛ1ЗУ
Стаття присвячена розгляду проблеми ефективност1 надання сощальних послуг сощально уразливим групам населення в сучаснт Украш1. Розглянут1 основт теоретико-методолог1чн1 тдходи до визначення сутностг сощальног ефективност1 надання послуг у сфер1 працевлаштування.
Ключовi слова: сощальш послуги, сощально уразлив1 групи, працевлаштування, социальна ефективнгсть.
У науковш лiтературi довгий час не зверталося уваги на ефектившсть сфери послуг. Це пов'язано з пашвними в радянський перюд уявленнями, що праця у сферi послуг не е продуктивною i не створюе вартють (на вщмшу вщ матерiального виробництва). У 20-Ti рр. ХХ ст. у науковш лiтературi були зроблеш першi спроби ощнки ефективносп сфери послуг (ощнка ефективносп витрат на народну осв^у). Починаючи з 70-80-х роюв ХХ ст. поступово почало змшюватися ставлення до сфери послуг, але ршучих кроюв у цьому напрямку не було зроблено, як i рашше робився акцент на сферi матерiального виробництва. У даний час усе бшьшо! актуальност набувае вивчення проблем пiдвищення ефективносп та якост соцiальних послуг з працевлаштування, пов'язаних з покращенням сощального становища людей, а особливо сощально вразливих груп населення на ринку пращ.
У сучаснш науковiй лiтературi представленi окремi аспекти аналiзу ефективносп надання сощальних послуг з працевлаштування. Дослщженням питань ефективносп сощально! пол^ики, сощальноi роботи та надання сощальних послуг в умовах ринкових перетворень займаються А. Андрющенко, О. Безпалько, Б. Боденко, С. Вешкурцева, Л. Гончарук, I. Зверева, I. 1ванова, Н.Кабаченко, Г. Коваль, В. Колков, К. Мщенко,
B. Полуйко, О. Романюк та ш. Розгляду проблем пщвищення ефективностi та якостi надання сощальних послуг окремим сощально вразливим групам населення прид^еться увага в роботах таких украшських та росшських сощолопв та економiстiв, як Л. Биковська, М. Галкш, I. Давидова, В. Дмитрiев-Заруденко, В. Жураковська, С. 1нюжинова, Л. Кухтiнова,
C. Максимова, О. Плахова, В. Потапенко, П. Романов, С. Усманова, Н. Цибульовська, К. Шишка, О. Щедрина та ш.
Мета щет статт - сощолопчний аналiз ефективностi надання сощальних послуг з
