Научная статья на тему 'The tendencies lending business of green tourism'

The tendencies lending business of green tourism Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
58
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СіЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ / АГРОТУРПРОДУКТ / КРЕДИТУВАННЯ / ФіНАНСОВИЙ ЦИКЛ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Yatsuljak M.S.

Article is devoted to research features of financing rural tourism in the Carpathian region. The tendencies lending business of green tourism. The priority of improving the competitiveness of the agricultural eco-tourism is to improve financial and economic conditions of management, innovation, technology, formation of access to financial resources of government support and improve fiscal conditions.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «The tendencies lending business of green tourism»

УДК 138.46

Яцуляк М.С., викладач® Екологгчнии коледж Лъвгвсъкого нацюналъного аграрногоутверситету

КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШДПРИСМСТВ С1ЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ

Стаття присвячена дослгдженню особливостей фтансування стъсъкого зеленого туризму в Карпатсъкому регют. Проанал1зовано тенденцИ кредитування тдприемницъког Ыялъностг стъсъкого зеленого туризму.

Ключое1 слова: стъсъкии зелении туризм, агротурпродукт, кредитування, фтансовий цикл.

Постановка проблеми. Змши, що вщбуваються у функцюнуванш економ1чно! системи Украши, впливають на ефектившсть пщприемницько! д1яльносп ус1х галузей народного господарства, зокрема, пщприемництва сшьського зеленого туризму.

Виробництво агротурпродукту належить до стратепчних галузей, оскшьки ввдграе важливу сощально-економ1чну роль, що набувае все бшьшо! актуальност1 з урахуванням проблем забезпечення рекреащею населения.

Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. При дослщженш дано! проблеми опрацьоваш науков1 розробки теоретичних \ практичних питань фшансування пщприемницько! д1яльност1 сшьського зеленого туризму украшських вчених (Русинський М.Й., Зшько Ю.В., 1гнатенко М.М.) вчених, статистичш матер1али, публжацп в перюдичних та наукових виданнях.

Мета дослвдження полягае в анал1з1 фшансового становища пщприемств сшьського зеленого туризму, зокрема, кредитування пщприемницько! д1яльност1 сшьського зеленого туризму.

Виклад основного матер1алу. Як вщомо високих результат пщприемства сшьського зеленого туризму можуть досягти лише за систематичного \ цшеспрямованого новаторства, нацшеного на пошук можливостей, як1 б вщкривали середовище господарювання щодо виготовлення { впровадження нових вид1в агротурпродукту. Тут слщ зазначити, що започаткувати власну справу не так просто, як здаеться на перший погляд. Окр1м пошуюв потенцшних кл1ент1в, господарям "зелених" садиб треба виршити проблеми з ремонтом будинку, облаштувати дв1р, проводити постшш закупки продукт1в харчування - усе це вимагае значних витрат.

Найгостршою проблемою тих, хто займаеться зеленим туризмом, -вщсутшсть спещальних кредит1в. Нараз1 жодна фшансова установа Украши не мае системи кредитування, що була б спрямована на сшьський туризм. Тому багато господар1в "зелених" садиб намагаються скористатися шшими спещал1зованими програмами, одна з яких - "Сшьський д1м" (фшансуеться з

® Яцуляк М.С., 2012

421

державного бюджету), що ор1ентована здебшьшого на буд1вництво житла. Програма "Сшьський д1м" д1е практично в кожнш област1 Украши \ керуеться облдержадмшктращями. Та отримати кредит дуже складно, бо, прим1ром, на одну область може бути видшено всього 10 кредитш, а охочих його отримати значно больше. Значними зрушеннями у розвитку пщприемств сшьського зеленого туризму стали гранди р1зних фонд1в.

У той же час, безпосередш учасники ринку сшьського вщпочинку переконаш: без допомоги держави справа з мертво! точки не зрушить. Хоча б тому, що окр1м закошв потр1бш кашталовкладення.

Дослщження функцюнування р1веня якост1 обслуговування приватних садиб у Карпатському регюш, зокрема, у Скол1вському райош Льв1всько! област1 застарш, вибагливий турист, поряд ¿з невимушеною обстановкою повинен мати можливкть скористатися нов1тшми технолопями. 3 метою виршення цих проблем, необхщно придшити належну увагу формуванню фшансових можливостей пщприемств сшьського зеленого туризму. Фшансов1 можливост1 пщприемщв знаходяться на низькому р1вш, оскшьки цши не дають можливост1 покривати витрати на !х виробництво \ здшснювати навпъ просте вщтворення. Проте, розвиток пщприемств не можливий без фшансування.

Згщно ¿з законодавством Украши, шновацшний розвиток забезпечуеться за рахунок фшансування р1зних джерел, а саме:

- кошти державного бюджету Украши;

- власш кошти спещал1зованих державних \ комунальних шновацшних фшансово-кредитних установ;

- власш чи запозичеш кошти суб'ект1в пщприемницько! д1яльност1;

- кошти швестици ф1зичних чи юридичних ос1б;

- шш1 джерела не заборонен! законом.

Як ми вже наголосили пщприемщ-господар1 мають об'ективну потребу в кредитних ресурсах, сезоншсть реал1заци агротурпродукту е одшею з головних причин. Це можна показати на приклад! формули визначення фшансового циклу пщприемства.

Вщомо, що р1чний фшансовий цикл будь-якого пщприемства розраховують за формулою:

ФЦп=ВЦп+Цоб.д.з. - Цоб.к.з.

ФЦп - р1чний фшансовий цикл пщприемства,дн.;

ВЦп - виробничий цикл пщприемства;

Цоб.д.з. - цикл обертання деб1торсько! заборгованост1,дн.;

Цоб.к.з. - цикл обертання кредиторсько! заборгованосп,дн..

Вщповщно, з ще! формули випливае, що фшансовий цикл пщприемства сшьського зеленого туризму не е великим з об'ективних причин, що зумовлеш не тривалим перюдом реал1зацп агротурпродукту, який складае 4-6 мкящв. Тому для прискорення кругооб1гу кашталу в пщприемствах потр1бно збшьшувати фшансовий цикл за рахунок зменшення циклу обертання кредиторсько! заборгованост1 \ удосконалення плапжно! дисциплши при розрахунках з деб1торами. Як свщчить статистика, пщприемства сшьського

422

зеленого туризму не мають великих po3MÍpÍB деб1торсько1 заборгованост1, оскшьки гостра нестача об1гових кошт1в не дозволяе ïm при розрахунках застосовувати кредит.

Перюд обороту власних оборотних кошт1в при збереженш певного балансу м1ж рахунками деб1тор1в i кредитор1в може слугувати одним з критерив ефективност1 управлшня фшансами пщприемства.

За оцшками спещалют1в Í3 фшансового менеджменту, Í3 загально! економи, яку пщприемство може отримати при ефективному управлшш фшансами, а саме: 50% може дати ефективне управлшня товарно-матер1альними запасами, 40% управлшня запасами готово! продукци i деб1торською заборговашстю i 10% управлшня технолопчним циклом.

Значними зрушеннями у розвитку пщприемств с.з.т. стали гранди р1зних

фонд1в.

Висновок. Прюритетним напрямом пщвищення

конкурентоспроможност1 пщприемств сшьського зеленого туризму е вдосконалення фшансово-економ1чних умов господарювання, впровадження шновацшних технологш, формування доступу до фшансових pecypciB, системи державно! пщтримки та удосконалення умов оподаткування.

Л1тература

1.Закон Украши «Про пщприемництво» 4679 вщ 19.06.2009 р.

2. Про затвердження цшьово! програми розвитку украшського села на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету Míhíctpíb Украши вщ 19 вересня 2007 р. №1158// Офщшний bíchhk Украши. - 2007. - №73. - с.7.

3. Кифяк В.Ф. Оргашзащя туристично! д1яльност1 в Укрш'ш: Навч. пос!бник / - Чершвщ, 2003. - 310с.

4. Рутинський М.Й., 31нько Ю.В. Сшьський туризм: навч.поЫбник / К.: Знания, 2006. -271с.

Summary Yatsuljak M.S.

Ecological college of Lviv National Agrarian Universitety

THE TENDENCIES LENDING BUSINESS OF GREEN TOURISM

Article is devoted to research features of financing rural tourism in the Carpathian region. The tendencies lending business of green tourism.

The priority of improving the competitiveness of the agricultural eco-tourism is to improve financial and economic conditions of management, innovation, technology, formation of access to financial resources of government support and improve fiscal conditions.

Рецензент - к.е.н., доцент Батюк Б.Б.

423

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.