CC BY
8/под ред. акад. РАН, проф. А.Г. Румянцева, проф. И.Н. Захаровой. - М., 2015. - 77 с.
3. Машковский, М.Д. Лекарственные средства. 16-е изд., перераб. испр. и доп./ М.Д. Машковский. - М.: Новая волна, 2012. - 1216 с.
4. Папаян, А. В. Анемии у детей: монография / А.В. Папаян, Л.Ю. Жукова. - М.Литер,2010.-384а
5. Справочник Видаль. - [Электронный ресурс] - режим доступа: http://www.webvidal.ru/
УДК: 615.322:[581.144.4:633.878.32]].074 THE STUDY OF COMPOUNDS DISTILLED WITH WATER VAPOR OF BLACK COTTONWOOD
LEAFS
Rudnik A.
Candidate of Pharmaceutical Sciences (Ph. D) associate professor of pharmacognosy, pharmacology and botany Department, Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СПОЛУК, ЩО ПЕРЕГОНЯЮТЬСЯ З ВОДЯНОЮ ПАРОЮ, ЛИСТЯ ТОПОЛ1
ВОЛОСИСТОПЛ1ДНО1
Рудник А.М.
Кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармакогнозИ, фармакологи i ботанiки, Запоргзький державний медичний ymiверситет, Запорiжжя, Украша
Abstract
By the method of gas chromatograpy-mass spectrometry qualitative and quantitative content of substances distilled whih water vapor of leafs of Populus trichocarpa Torr. et Gray., which grows on Ukraine, determined. 58 components are identified (total content 342,1 mg/kg). Major of them were: ß-evdesmol 68,8 mg/kg, salicylic aldehyde 52,8 mg/kg, y-evdesmol 22,0 mg/kg, bensylsalicylat 17,9 mg/kg, pentacosane 17,3 mg/kg, 1,2-ciclohexandion 14,9 mg/kg, a-bisabolol 13,6 mg/kg, ar-curcumene 12,5 mg/kg.
Анотащя
Методом хромато-мас-спектрометрп у лисп тополi волосистоплвдно! (Populus trichocarpa Torr. et Gray.), яку культивують в Украш, визначений склад та вмют сполук, що перегоняються з водяною парою. 1дентифжовано 58 сполук, загальним вмютом 342,1 мг/кг. Домшуючими е: ß-евдесмол 68,8 мг/кг, салщи-ловий альдепд 52,8 мг/кг, у-евдесмол 22,0 мг/кг, бензилсалщилат 17,9 мг/кг, пентакозан 17,3 мг/кг, 1,2-циклогексан-дюн 14,9 мг/кг, a-бюаболол 13,6 мг/кг, ar-куркумен 12,5 мг/кг.
Keywords: black cottonwood (Populus trichocarpa Torr. et Gray.), leafs, compounds distilled whis water vapor, gas chromatography-mass spectrometry
Ключовi слова: тополя волосистоплвдна (Populus trichocarpa Torr. et Gray.), листя, сполуки, що перегоняються з водяною парою, хромато-мас-спектрометрiя
Вступ. Представники родини вербовi (Salicaceae), зокрема види роду тополя (Populus L.), давно привертають увагу дослiдникiв, в першу чергу, як швидкорослi рослини - джерело дере-вини. Плантацшне вирощування тополь, для виро-бництва твердого бюпалива (пелети, брикети), у свт вже стало звичним явищем. За даними [3, 4] лвдерами в цiй галузi е Канада i Китай, в Gвропi -Iталiя i Нiмеччина. Укра!на мае великий потенщал у вирощуваннi економiчно рентабельних плантацiй енергетичних тополь [4]. За даними науковщв, уро-жайшсть кращих плантацiй тополь на укра!нських грунтах може сягати 20 т/га фггомаси (сухо! речо-вини) [8].
Як посадковий матерiал, використовують са-джанщ рiзноманiтних клонiв i гiбридiв тополь, в тому числi й мiжсекцiйних [1, 6, 12]. Збирають ене-ргетичну тополю переважно у зимовий перюд, що дае змогу заготовляти листя та бруньки, як лшар-ську рослинну сировину для виробництва лжарсь-ких засобiв.
Досвщ народно! медицини, сучаснi фiтохiмiчнi i фармакологiчнi дослiдження показують що баль-замiчнi тополi е цiнним джерелом лiкарськоi рос-линно! сировини (бруньки, листя, кора, пагони) з рь зноспрямованою фармакологiчною дiею: антибак-терiальною, проти-запальною, аналгетичною, дiуретичною, репаративною [9].
Тополя волосистоплщна (Populus trichocarpa Torr. et Gray.), належить до секцп Бальзамiчнi то-полi (Tacamahaca). Найбшьше листяне дерево ти-хоокеанського швшчного-заходу США (до 68 м за-ввишки). В Укра!ш тополя волосистоплвдна i ii гiб-риди культивуються i можуть використовуватись для плантацшного вирощування [2, 5, 11, 13].
Метою роботи стало дослвдження складу та вмюту сполук, що перегоняються з водяною парою, листя тополi волосистоплщно!, яка культивуеться в УкраЫ.
Матерiали i методи. Сировину для досль джень заготовляли у червш 2016 року, з дерев, що ростуть у Державному дендролопчному парку «Тростянець» НАН Укра!ни (селище Тростянець,
1чнянськш район, Чершпвська область). Сушили повггряно-тшьовим способом.
Компонентний склад сполук, що перегоняются з водяною парою, дослщжували на хромато-граф1 Agilent Technologies 6890N з мас-спектромет-ричним детектором 5973N, за методикою наведе-ною у [7]. Сполуки 1дентиф1кували пор1внянням отриманих мас-спекщв з даними б1блютеки мас-спектр1в NIST05 i WILEY 2007 з використанням програм для щентифшацд AMDIS i NIST.
Результата. При хроматограф1чному анал1з1 у лисп топол1 волосистоплщно! було встановлено присутшсть 67 сполук, що перегоняються з водяною парою, загальним вмютом 360,7 мг/кг, 58 з них
Abundance
вдалось 1дентиф1кувати (342,1 мг/кг). Склад та вм1ст вдентифшэваних сполук наведений на рисунку 1 в таблищ.
Лети сполуки листя топол1 волосистоплщно! представлен терпеновдами (22 сполуки - 149,7 мг/кг), ароматичними сполуками (16 сполук - 118,1 мг/кг), вуглеводнями (20 сполук - 74,3 мг/кг). Серед вдентиф1кованих компонента - 40 кисневм1с-них (альдепди, кетони, спирти, естери) та 18 безки-сневих сполук (263,1 мг/кг 1 79,0 мг/кг вщповвдно). Серед терпенощв, за вм1стом, значно переважають бщиктчт сполуки: в-евдесмол, у-евдесмол, а-б1са-болол, куркумен, хшесол та калакорен.
T IC: 04-LT V.D 20.04
24.05 27 36
25.0 26.75
А
1 55 9 1 1 1 1 8 18.41
2 2 ,2 9 2 2 436 2 6. 2,7..6 8 2 з7 31^.35
3 34.1 1 3 3 3 2.8 1
iiji—ILL
35.95
LJU
5.00 1 0.00 1 5.00 20.00 25.00 30.00 35.00
Time -->
Рис. Хроматограма сполук, що перегоняються з водяною парою, листя тополг волосистопл1дно1
Таблиця
Сполуки, що перегоняються з водяною парою, листя тополi волосистоплвдноТ
№ з/п Час утримання, хв Назва сполуки Вм1ст, мг/кг
ТерпеноТди
1 12,35 транс-лшалоолоксид 1,1
2 12,91 цис-лшалоолоксид 0,6
3 13,34 лшалоол 1,9
4 16,83 а-тершнеол 0,8
5 22,83 Р-карюфшен 0,4
6 23,02 а-бергамотен 1,4
7 23,26 гераншацетон 1,7
8 23,54 гумулен 0,7
9 23,95 ar-куркумен 12,5
10 24,30 а-фарнезен 1,8
11 24,64 5-кадшен 1,6
12 24,71 каламенен 2,3
13 25,08 калакорен 4,1
14 25,30 неролщол 1,8
15 26,29 каларен 3,3
16 26,62 у-евдесмол 22,0
17 26,74 хшесол 4,4
18 27,08 в-евдесмол 68,8
19 27,36 а-бюаболол 13,6
20 21,91 в-дамаскенон 1,2
27.08
3500000
3000000
11.56
36.99
2500000
26.63
30.03
2000000
38.90
34.91
1500000
26.67
28.59
9.86
1000000
2 1.31
30.94
39.95
500000
№ з/п Час утримання, хв Назва сполуки Вмют, мг/кг
21 29,42 гексапдрофарнезилацетон 1,4
22 39,94 сквален 2,3
Ароматичш сполуки
23 8,60 бензальдепд 1,0
24 9,12 фенол 3,8
25 11,17 бензиловий спирт 6,8
26 11,55 салщиловий альдепд 52,8
27 12,17 ацетофенон 1,1
28 12,82 2-метоксифенол 0,5
29 13,88 ß-феншетиловий спирт 2,0
30 15,90 етилбензоат 0,9
31 17,27 етоксибензиловий спирт 1,0
32 18,40 бензилацетон 4,3
33 21,30 евгенол 4,4
34 24,04 3-феншетил-2-метилбутират 12,2
35 24,12 ß-фенiлетилiзовалеpат 0,7
36 28,59 бензилбензоат 7,4
37 30,02 бензилсалщилат 17,9
38 31,43 бензил 2-метоксибензоат 1,3
Iншi сполуки
39 4,55 2 -метилтридин 2,0
40 4,85 2-гептеналь 0,4
41 5,44 цис-3 -гексен-1 -ол 1,2
42 5,68 транс-2-гексен-1 -ол 0,6
43 5,79 гексанол 0,6
44 6,40 циклогептен 0,4
45 6,55 циклогексанон 0,6
46 7,62 2-циклогексен-1 -он 0,4
47 9,85 1,2-циклогександюн 14,9
48 18,97 2-деценаль 1,3
49 22,29 тетрадекан 1,8
50 22,50 додеканаль 0,7
51 24,20 пентадекан 2,4
52 27,68 тетрадеканаль 2,3
53 31,35 етилпальмггат 2,0
54 32,8 фггол 0,7
55 34,91 трикозан 11,2
56 35,95 тетракозан 1,9
57 36,99 пентакозан 17,3
58 38,90 гептакозан 11,6
БруНЬКИ TOПOлi В0Л0СИСТОПЛЩН01 B^pÎ3HH-ються вщ бруньок шших видiв тополь досить висо-ким вмiстом у ефipнiй олiï ароматичних сполук [8], також це е характерним i для ефipноï олiï листя цього виду. Значно домшуючим за вмютом у листi виявились: салiциловий альдепд, бензилсалщилат, бензилбензоат, ß-фенiлетил-2-метилбутиpат.
Решта щентифжованих сполук мiститься у мь норних кшькостях, за виключенням специфiчноï для листя i кори тополь piзних видiв сполуки 1,2-циклогександiону (14,9 мг/кг) та насичених вугле-водшв: трикозана, пентакозана i гептакозана (40,1 мг/кг разом).
Висновки.
1. Хромато-мас-спектрометричним методом у листi тополi волосистоплвдно].', яку культивують в Укpаïнi, вдентифшовано 58 сполук, що перегоняються з водяною парою, загальним вмютом 342,1 мг/кг.
2. Домiнуючими за вмютом е: ß-евдесмол 68,8 мг/кг, салщиловий альдегiд 52,8 мг/кг, у-евдесмол 22,0 мг/кг, бензилсалщилат 17,9 мг/кг, пентакозан 17,3 мг/кг, 1,2-циклогександюн 14,9 мг/кг, а-бюаболол 13,6 мг/кг, ar-куркумен 12,5 мг/кг.
3. Отpиманi даш свщчать про актуальнiсть по-дальших фiтохiмiчних дослвджень листя тополi во-лосистоплiдноï, як перспективного виду лшарсько1' рослинно!' сировини.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Булат А. Г. Особливосл росту та розвитку видiв, форм i сорлв верби та тополi на колекцшно-маточнш дiлянцi в навчальнодослвдному розсаднику ХНАУ iM. В. В. Докучаева /А Г. Булат, М. М. Дденко, Л. В. Дядечко // Науковий вюник НЛТУ Украши. -2016. - Вип. 26.8. - С. 34 - 39.
2. Висоцька Ю. В. Перспективи викорис-тання пбридних тополь в Укршт на прикладi клону "Дружба" (Populus trichocarpa Torr. & Gray x Populus laurifolia Ldb.) / Ю. В. Висоцька // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни. - 2014. - Вип. 24.9. - С. 54 - 60.
3. Гелетуха Г. Г. Перспективы выращивания и использования энергетических культур в Украине. Часть 1 / Г. Г. Гелетуха, Т. А. Железная, А. В. Трибой // Промышленная теплотехника. - 2015. - Т. 37, №4. - С. 53 - 60.
4. Железная Т. А. Энергетические культуры как эффективный источник возобновляемой энергии / Т. А. Железная, А. В. Морозова // Промышленная теплотехника. - 2008. - Т. 30, № 3. - С. 60 -67.
5. Консенсусный документ по биологии тополя Populus L. № 16. Публикации ОЭСР по охране окружающей среды, здравоохранению и безопасности. Серия «Гармонизация регуляторного надзора в области биотехнологии» / Директорат по охране окружающей среды, Организация Экономического Сотрудничества и Развития. - Париж, - 2000. - 25 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/science/ biotrack/43479909.pdf.
6. Особливосл вирощування деревно! маси i садивного матерiалу тополi у безверхiвковому ре-жимi / Я. Д. Фучило, В. М. Маурер, М. В. Сбитна [та ш] // Науковi пращ ЛЫвничо! академп наук Украши: збiрник наукових праць Львiв: РВВ НЛТУ Украши. - 2016. - Вип. 14. - С. 134-140.
7. Процька В. В. Дослвдження летких компонента кореневищ з коренями, листя та квггок хости подорожниково! / В. В. Процька, I. О. Журавель // Фiтотерапiя. Часопис. - 2016. - № 2. - С. 57-61.
8. Рют i продуктившсть енергетичних планта-цш тополi в умовах Захвдного Люостепу / Я. Д. Фучило, Ю. I. Гайда, М. В. Сбитна [та ш] // Науковi пращ шституту бюенергетичних культур i цукро-вих бурякiв. - 2017. - Вип. 25. - С. 86 - 93.
9. Рудник А. М. Бальзамiчнi тополi - перспе-ктивш лiкарськi рослини (огляд лггератури) // А. М. Рудник, В. М. Ковальов, Н. В. Бородша // Фгготера-пiя. Часопис. - 2008. - № 3. - С.58 - 61.
10. Рудник А. М. Дослщження летючих компонента бруньок Populus trichocarpa Torr. et Gray. / А. М. Рудник, В. М. Ковальов, Н. В. Бородша // Збiр-ник наукових праць сшвробггаишв НМАПО iм. П.Л. Шупика. - К., 2010. - Вип. 19, К. 3. - С. 667 -671.
11. Худолеева Л. В. Бютехнолопчш аспекти вирощування короткоротацшних плантацш Populus та Salix в Укрш'ш : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня. канд. бюл. наук : спец. 03.00.20 "Бютехнолопя" / Л. В. Худолеева. - К., 2019. - 22 с.
12. Шилш I. С. Особливосл стану та росту ку-льтиварiв тополi у фазi приживления на плантащях волинського полiсся та опiлля / I. С. Шилш // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2016. - Вип. 26.1. -С. 122 - 128.
13. Шилш I. С. Представники роду Тополя (Populus genus) як головш культивари для планта-цшного люовирощування [Електронний ресурс] / I. С. Шилш // Люове i садово-паркове господарство. - 2015. - № 7.режим доступу http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2015_7_12.
