CC BY
21
3. Лыпа А. Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине / А. Л. Лыпа. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1978. - 112 с.
4. Маринич 1.С. PicT i розвиток шпилькових Швтчно! Америки в умовах Лiсостепу Украши / 1.С. Маринич // Науковий вicник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 63-66.
5. Редько Г.И. Лесные культуры пород-интродуцентов северо-американского происхождения / Г.И. Редько, Е.А. Федоров. - Л. : Изд-во ЛТА, 1982. - 52 с.
6. Смаглюк К.К. 1нтродуковаш хвойш лicоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1976. - 96 с.
7. Minore D. Thuja folded Donn ex D. Don Western cedar. Silvics of North America. Volume 1. // Coniferous trees / D. Minore. - Washington : DC U.S. Department of Agriculture, Forest Service, 1990. - 654 р.
Иващенко И.Е. Оценка успешности интродукции Thujaplicata D.don. и ее декоративных форм в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Исследован вид Thuja plicata D. Don. и его декоративные формы в условиях интродукции в Правобережный Лесостепи Украины. Наблюдения проведены в ботанических садах и дендрологических парках региона исследования. Определена оценка жизнеспособности и группа перспективности интродукции вида и его декоративных форм, степень и скорость акклиматизации вида. Установлено, что все исследуемые объекты имеют высокие показатели жизнеспособности, хорошо акклиматизировались и являются вполне перспективными для культивирования в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Th. plicata приближена к своему экологическому оптимуму, но не может конкурировать с другими видами, поскольку грунтовые условия Правобережной Лесостепи Украины не благоприятные для прорастания ее семян.
Ключевые слова: Thuja plicata, интродукция, акклиматизация, адаптация.
Ivaschenko I.Ye. The Assessment of the Success of the Introduction of Thuja Plicata D.don. and its Decorative Forms in Terms of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
The species Thuja plicata D. Don. and its decorative forms in the conditions of introduction of the right-Bank forest-Steppe of Ukraine are investigated. The observations were carried out in the Botanical gardens and arboretums in the region. The viability and future prospects of the introduction of species and its decorative forms, the degree and rate of acclimatization of the species are determined. All samples are found to have high vitality, are well established and are quite promising for cultivation in the conditions of right-Bank forest-Steppe of Ukraine. Th. plicata close to its ecological optimum, but cannot compete with other species, because the ground conditions of the right-Bank forest-Steppe of Ukraine are not favourable for germination of its seeds.
Key words: Thuja plicata, introduction, acclimatization, adaptation, species.
УДК630*232.13:582.623.2:57.085.23 Вчений секретарН.Ю. Висоцька,
канд. с.-г наук - УкрНДШГА т. Г.М. Висоцького
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ Г1БРИДНИХ ТОПОЛЬ В УКРАШ1 НА ПРИКЛАД1 КЛОНУ "ДРУЖБА" (POPULUS TRICHOCARPA TORR. & GRAY х POPULUSLAURIFOLIA LDB.)
Висвгглено бюлопчш й лiсiвничi особливост та визначено перспективи викорис-тання пбридних тополь у люовому господарствi Украши на прикладi клону "Дружба" (Populus trichocarpa (Torr. & Gray)* Populus laurifolia (Ldb)). Дослщжено особливост росту i розвитку клону "Дружба" та узагальнено результати сортовипробування цього пбриду в умовах Левобережного Люостепу Украши. Висвгглено особливост клональ-ного мшророзмноження експлантш клону "Дружба" в умовах in vitro: динамши морфо-генезно! активности штенсивност пагоноутворення та визначено коефщент мультип-
лжацп. Вщзначено здатшсть клону утворювати значну юльюсть адвентивних бруньок i швидко вщновлювати рiст пагошв в умовах in vitro.
Ключовг слова: тополя, клон, сортовипробування, in vitro.
Властивкть представнитв роду Populus L. накопичувати значш запаси деревини за короткий промiжок часу, особливо в молодому вщ, визначае íхнiй великий потенцiал для забезпечення деревною сировиною потреб переробно1 промисловостi (целюлозо-паперове, фанерне, меблеве, лiсохiмiчне виробниц-тво, а також виготовлення паливно-енергетично1 продукцií).
Оскiльки створення лкових плантаций тополь з короткоротащйним режимом вирощування широко впроваджено в практику лкового господарства краш з високими показниками лiсистостi, беззаперечним фактом е необхвднкть створення подiбних плантащй в Украíнi, де лiсистiсть сягае тальки 15,9 %. До 50 % лкш Украши мае переважно еколопчне значення з режимом обмеженого лкокористування, до заповiдних лiсiв належить 15,8 %. Отже, важливого значення набувае виршення проблеми норм^зацл балансу мiж споживанням де-ревних ресурс1в i вiдновленням лiсiв, одним зi шлянв подолання яко1 е створення плантащй зi швидкорослих деревних вид1в, що допоможе значно збшьшити обсяги виробництва дрiбнотоварноí продукцп.
Окрiм необхiдностi отримання масово!' кшькоста деревини, що значною мiрою досягаеться внаслщок експлуатацií промислових плантацiй з коротким ротацшним перiодом, iстотне значення мае проблема швидкого залiснення дшя-нок, якi за екологiчним значениям мають виконувати функцiю захисту навко-лишнього природного середовища та iнженерних об'ектав вiд негативного впли-ву природних та антропогенних чинниюв. Використання в насадженнях швидкорослих сорив i гiбридiв тополь дае змогу шдвищити економiчну ефектив-нiсть полезахисних насаджень в 1,3 раза [18].
Часткове виртення цих проблем вбачаеться у вирошуванш високопро-дуктивних пбрид1в тополь, якi вирiзняються високими темпами росту та якктю деревини, шдвищеною стiйкiстю до впливу бiотичних та абютичних стрес1в, гербiцидiв тощо. Добiр гiбридiв тополь для створення лкосировинних плантацiй мае вiдповiдати конкретним лкорослинним умовам. Крш цього, розроблення прийом1в розмноження найбiльш щнних генотишв е актуальним завданням для вирiшення питань успiшного íх впровадження у лкове господарство Украши.
Мета роботи - визначити перспективи використання гiбридних тополь для створення насаджень рiзного щльового призначення в умовах Лiвобережно-го Лкостепу Украши на приклад клону "Дружба" (P. trichocarpa х P. laurifolia).
Першi результати гiбридизацií тополь отримано ще на початку ХХ ст. проф. ^^i в Англи [15]. Потам, майже одночасно, продовжили отримувати результати дослiдники шших краш бвропи, Америки, Азií. В УкраМ першi роботи з пбридизацп тополь розпочав Ф.Л. Щепотьевим у довоеннi роки в УкрНД1ЛГА 1м. Г.М. Висоцького. Наприкiнцi 50-х ротв розпочався "тополевий бум", коли масштаб роби iз гiбридизацií тополь шд керiвництвом Н.В. Старово1 охопив всю крашу. Було органiзовано 12 селекцшних пункт1в, 17 сортовипро-бувальних дшьниць, вiдiбрано близько 600 перспективних клонiв. Багато з них
висаджено в полезахисш насадження i лiсовi культури. У подабних дослщжен-нях у pi3m роки активно брали участь науковщ УкрНД1ЛГА: 1.М. Патлай [12], З.П. Коц [5], Д.П. Торопогрицький, Н.Н. Барна [2], Ю.Ф. Руденко, В.М. Руден-ко, та iнших органiзацiй: Н.С. Крупей [6], 1.К. Ссипов.
Цiльове призначення тополево! плантацп залежить вiд лiсiвничо-бiоло-гiчних характеристик, якими мае володiти певний клон. Правильний вибiр клону за лкшничими характеристиками й вiдповiдних йому умов росту, висока яккть садивного матерiалу, сучаснi технологй' та режими доглядш, ефективнi засоби захисту та оптимальний перiод ротацп е запорукою отримання значного екологiчного, економiчного та сощального ефекту.
Колосальнi багаторiчнi напрацювання науковцiв Украши в галузi селек-цй' тополi забезпечили значну експериментальну платформу для узагальнення об'ективно! шформацп щодо перспектив використання певного клону для ство-рення насаджень рiзного цiльового призначення у вiдповiдних умовах росту, що потребуе комплексного науково обгрунтованого пiдходу - вiд вивчення еко-лого-бiологiчних особливостей до визначення оптимальних методш розмно-ження та режишв вирощування.
Тополю "Дружба" - отримано в Украшському науково-до^дному ш-ститутi лiсового господарства та агролкомелюрацп iм. Г.М. Висоцького ввд штучного схрещування тополi волосистоплодо! $ з тополею лавролистою S (P. trichocarpa х P. laurifolia) з подальшим вiдбором елiтного с1янця в пбридному потомствi [13] на Лубенському селекцшному пунктi (оригiнатори - Н.В. Старо-ва, 1.К. Gсiпов, М.1. Пiддубний). У роботi використано матерiали архнвних дже-рел, польових матерiалiв та звiтiв УкрНД1ЛГА 1м. Г.М. Висоцького з 1960 по 2013 рр., а також результати власних дослщжень, проведених протягом 20092014 рр. Особливосп росту i розвитку клону "Дружба" вивчено з використан-ням апробованих лiсiвничо-таксацiйних i селекцшних методiв, викладених у роботах Н.Т. Анучша [1], П.1. Молоткова [11] на сортовипробнш дiльницi, яку було закладено пiд керiвництвом Н.В. Старово! у 1986 р. у Берестянському л-вi (1 кв. 39-42 в.) ДП "Балаклшське ЛГ" в умовах D2. На площi 0,13 га представлено 27 клошв тополь.
Показники росту i стану клону "Дружба" на сортовипробнш дальнищ по-ршняно з вiдповiдними розрахунковими середшми показниками всього насадження, оскшьки у цьому випадку вiдсутнi деревостани тополь, ят вiдповiдали б вимогам до контрольних варiантiв за вжом та типом лiсорослинних умов. Перспективи використання клону "Дружба" для створення бiоенергетичних плантацiй було вiдзначено шд час роботи з матерiалом в умовах in vitro. Результати щодо особливостей росту клону в розсаднику, сортовипробних та лкових культурах, а також у захисних насадженнях, отримаш рiзними авторами (Ста-рова, 1970, 1980; Гаврилова, 1971; Золотих, 2010; Лось, 2014).
Для введення в культуру in vitro використано зелеш незадерев'янiлi па-гони. Стерилiзацiю матерiалу проведено згiдно з методикою, розробле-ною 1.В. Золотих в УкрНД1ЛГА [9]. Було випробувано поживш середовища MS (Murasyge & Skoog medium), WPM (Woody Plant Medium) та GD (DBM2 -Gresshoff & Doy), що готувалися зi сольових концентратiв голландсько! фiрми
Dushefa Chemicals з додаванням агару Tiei ж фiрми за прописами з комерцшно-го каталогу фiрми Dushefa Chemicals [19]. До базового середовища додавали БАП (бензиламшопурин), у концентрацiях 0,1-0,3 мг/л riei ж фiрми.
Шсля досягнення пагонiв довжини 1,5-3 см та утворення численних ад-вентивних бруньок було проведено мультиплiкацiю матерiалу. Для визначення коефiцieнта мультиплiкацií визначено середне значения цього показника для декшькох послвдовних пасажiв (мiнiмум трьох). Обробку даних здiйснювали стандартними методами варiацiйноí статистики [7, 8].
P. trichocarpa i P. laurifolia за класифжащею, запропонованою Eckenwal-der (1996) та доповненою новими даними з полiморфiзму ДНК Cervera та ш. (1997) [4], належать до секцп Tacamahaca Spach — тополi бальзамiчнi. Швшчно-американським представником цiеí секцп е P. trichocarpa, P. laurifolia належить до представниюв азiйськоí флори. Як вщомо, внутрiшньосекцiйнi гiбриди тополь е перспективними з погляду отримання адаптивного гетерозису, а внасль док схрешування географiчно ввдалених видав iз рiзними екологiчними особ-ливостями можна отримати потомство, яке, кр1м високо!' продуктивностi, вирiз-нятиметься високою зимоспйкктю [15].
Тополя "Дружба" - чоловiчiй клон, характеризуеться гетерозисом типу "пишшсть" (мае "пишний" розвиток, при якому спостерiгаеться пiдвищена швидкiсть росту, особини характеризуются великою масою) за Т. Добжансь-ким (1950), за штенсивнктю росту, масою та об'емом деревини пбрид достовiр-но перевершуе батькiвськi форми, вирiзияеться високою зимостшкктю, не пошкоджуеться збудниками хвороб, mi виникають внаслщок впливу грибiв роду Phragmidium.
Стовбур - прямий мало збiжистий, крона - густа, обернено-яйцеподiбноí форми. Розташування плок - мутовчасте. Кора в нижнiй частиш стовбура даб-нотрiщинувата, мае аро-зелене забарвлення, у верхиiй частинi - гладка, зелена. Пагони гол^ мають виступи, вiдзначено невелику кiлькiсть великих сочевичок. Листки великi, повздовжньо-яйцеподiбноí форми, поверхня листково1 пластинки - темно-зелена, матова, знизу - свило-зелена, гладка, опушенкть вщсутня; край листка дабнозубчастий, черешок короткий, товстий, сплющений. Бруньки великi конусоподiбнi, брунатного кольору. Смолисткть сильна. Вирiзияеться високою декоратившстю та доброю якiстю деревини.
У жорстких кл1матичних i грунтових умовах сухого степу (ДНУ Нижньоволзька станщя селекцп деревних порiд) клон "Дружба" у вшд 19 рокiв характеризувався такими таксащйними показниками: Нсер = 8,0 м Dcep = 9,3 м [3]. За дослщженнями в умовах D2 середня висота клону "Дружба" у вшд 22 роки становила 18,4 м, середшй дiаметр стовбура - 17,5 см. Таксацшш показники клону перевищували середш щодо насадження на 2,5 % за висотою i 2,9 % за дiаметром стовбура. В умовах D3 за результатами дослiджень Н.В. Старово1 [15] клон перевершував стандарт на 48,3 %. Отже, найкрашд показники вiдзначено в дерев, дiапазон умов росту яких знаходиться вiд вологих сугрудк1в С3-4 до найволопших грудових гiгротопiв D3-4.
Оскiльки BiK кiлькiсноï стиглостi тополь бальзамiчноï морфолого-систе-матично1 групи, до яко1 належить клон "Дружба", настае в середньому в 26 роив [17], нижня межа вжу рубки насаджень за участю клону "Дружба" для отри-мання великих сортиментiв становить вiдповiдно 26 роюв. У 7^чному вiцi ви-хвд деревини з довжиною волокна бiльше 0,8 мм сягае 62,5-72,6 % [15], що над-звичайно важливо для виробництва целюлози.
Для клотв, що використовуються для створення плантацiй з коротким ротацшним перiодом, найбiльш важливою характеристикою е показник швид-костi накопичення бiомаси. За результатами роботи лабораторп селекцiï УкрНД1ЛГА [10], проведених в умовах вдаритого грунту в розсаднику Швден-ного лiсництва Данил1вського ДДЛГ, встановлено, що середня довжина одно-рiчного приросту пагона клону "Дружба" сягала 116,7±6 см, середнiй дiаметр -6,9±°32 мм. Отже, один пагш за умов оптимального зволоження в середньому за рiк може продукувати 0,008 м3 дрiбнотоварноï деревини. Застосовуючи схеми садання 2,5x2,5 м i 3x3 м, якi рекомендован [14] для вирощування плантацiй з метою заготам балансiв для целюлозно-паперово!' промисловостi, а також тон-комiрних сортиментiв з оборотом рубки 8-12 ротв, кiлькiсть рослин сягатиме тшьки 1600 i 1100 шт. га-1 вiдповiдно. Отже, можна отримати до 150 м3 дереви-ни на 1 га.
Для потреб бюенергетично1 промисловостi таку кiлькiсть деревини можна отримати на плантащях iз перiодом ротацл 5 ротв зi щшьшстю висаджуван-ня рослин 4 тис. шт. га-1 (2,5x1,0 м). За рiзними даними [16], кшьккть рослин на 1 га плантацп, яка використовуеться для заготiвлi деревини на бiомасy, може сягати ввд 3 до 40 тис. залежно вiд родючостi та ршня зволоження грунту, тер-мiнy ротацп культур, особливостей догляд1в за ними та способу рубки, що впливае на фшальш обсяги отримано1 продукцп.
Для збiльшення обсяг1в робiт зi створення тополевих плантапiй потрiбно женсифжувати масове виробництво садивного матерiалy. Бшьшкть видiв i гiбридiв тополь можуть бути розмноженi живцями, але бшьш ефективним щодо швидкостi та ефективносп е метод мiкроклонyвання in vitro [20]. В умовах in vitro клон "Дружба" характеризувався високими регенерацшними властивостя-ми (iнтенсивнiсть пагоноутворення, формування адвентивних бруньок, коефi-пiент мультиплшацп).
Утворення пагон1в експлантами клону "Дружба" в кyльтyрi in vitro зага-лом вiдбyвалось iнтенсивно (83,3 %), вiдзначено високу здатнiсть до формування адвентивних бруньок, з яких згодом вщбувалося утворення одного або де-кiлькох пагон1в одночасно. Встановлено, що формування адвентивних бруньок зумовлено концентращею гормошв, оск1льки пiд час додавання БАП у концен-трацц 0,1 мг/л адвентивнi бруньки не формувалися. Найб1льшу частку адвентивних бруньок ввдзначено на середовищi MS - 85,3 %. За рахунок велико1 час-тки адвентивних бруньок на середовищд MS з додаванням БАП 0,3 мг/л вiдзна-чено високий коефiпiент мyльтиплiкапiï - 9,25. Протягом наступних пасаж1в цей показник значно шдвищувався, оскiльки рослини поступово адаптувалися до культуральних умов.
Висновки:
1. Ростов! показники гiбриду тополi "Дружба" достовiрно перевищують се-реднi показники насадження на coртoвипрoбнiй дiлянцi.
2. Найкращi pocTOBi показники вiдзначенo в дерев, дiапазoн умов росту яких знаходився в1д вологих сугрудк1в (С3-4) до найвoлoгiших грудових пгрото-
Шв (D3-4).
3. Для розмноження клону "Дружба" в умовах in vitro найкращими серед вип-робуваних виявилося середовище MS 1з додаванням БАП (0,3 мг/л).
4. Пбрид топол1 "Дружба" завдяки високим показникам штенсивност росту у висоту та швидкост накопичення бioмаcи доц1льно рекомендувати для створення культур плантацшного типу з коротким оборотом рубки, зокре-ма бюенергетичних плантацiй.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. -
522 с.
2. Барна М.М. Репродуктивна бюлогш вид1в i гiбридiв родини вербових (Salicaceae Mirb.) : дис. ... д-ра бюл. наук: спец. 03.00.05 - Ботанжа / ТДПУ iM. В. Гнатюка. - Тернопшь, 2001. -368 с.
3. Иозус А.П. Географические аспекты селекции и гибридизации тополей для защитного лесоразведения / А.П. Иозус // Инновационные технологии в обучении и производстве : матер. III Всеросс. конф., г. Камышин, 20-22 апреля 2005 г. - В 3-ох т. - Волгоград, 2005. - Т. 2. - С. 195-196.
4. Консенсусный документ по биологии тополя Populus L. - Париж. 2000. - 25 с.
5. Коц З.П. Розвиток жшочо! квитки тошш сизо! (Populus pruinosa Schrenk.) / З.П. Коц // Украшський боташчний журнал : наук. журнал. - 1972. - Т. ХХ1Х, № 2. - С. 202-206.
6. Крупей Н.С. Наследование пирамидальности крон у гибридов пирамидальнго тополя / Н.С. Крупей // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1970. - Вып. 23. - С. 71-79.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия : учебн. пособ. [для биол. спец. ВУЗов] / Г.Ф. Лакин. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 352 с.
8. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - К. : Изд-во "Морион", 2000. -320 с.
9. Матерiали промiжного зв^ лаборатори селекцл УкрНДШГА iм. Г.М. Висоцького по темi № 5 за 2004 рж "Вдосконалити систему збереження i невиснажливого використання генетичного рiзноманiття люових порщ": Харюв, 2004. - 240 с.
10. Матерiали промiжного звпу лаборатори селекци УкрНД1ЛГА 1м. Г.М. Висоцького по темi № 7 за 2013 рж "Збереження генетичних ресурсiв лiсових порiд i отримання генетично полшшеного репродуктивного матерiалу для люових насаджень та бiоенергетичних плантаций":.
11. Молотков П.1. Методика сортовипробування лiсових деревних порiд Украши / П.1. Молотков, 1.М. Патлай. - К. : Вид-во "Лбра", 1997. - 32 с.
12. Патлай И.Н. Сортоведение быстрорастущих древесных пород на Украине / И.Н. Патлай, В.Н. Руденко // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". - 1990. - Вып. 81. - С. 3-7.
13. Мелихов И.С. Пути генетического улучшения лесных древесных растений / И.С. Мелихов; Академия наук СССР. Башкирский филиал. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - 240 с.
14. Рекомендации по выращиванию быстрорастущих видов и форм (клонов) тополя и осины для промышленного использования / сост. Н.Н. Зенина. - Воронеж, 2010. - 40 с.
15. Старова Н.В. Селекция ивовых / Н.В. Старова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. -
208 с.
16. Тимчасовi методичш вказ1вки: Основш принципи оргашзаци та ведення господарства з плантацшного люовирощування / укл.: М.М. Ведмщь, Г.Б. Гладун, С.А. Лось, Ю.М. Дебринюк, М.М. Гузь, Я.Д. Фучило. - Харюв : Вид-во УкрНДщГА, 2012. - 28 с.
17. Царев А.П. Динамика сохранности и продуктивности настоящих тополей при испытании в условиях умеренного климата / А.П. Царев, Р.П. Царева, В.А. Царев // Информационный вестник ВОГиС. - 2010. - Т. 14, № 2. - С. 255- 264.
18. Царев В.А. Экономическая эффективность полезащитных полос из обычных и сортовых тополей / В.А. Царев, А.П. Царев // Труды лесоинженерного факультета ПетрГУ. -Петрозаводск : Изд-во ПетрГУ. - 2008. - 128-134.
19. Duchefa biochemicals / Catalogue 2000-2001. - 164 pp.
20. Coleman G.D. In vitro shoot regeneration of Populus deltoides: effect of cytokinin and genotype / G.D. Coleman, S.G. Ernst // Plant Cell Reports, 1989. - № 8. - Pp. 459-462.
Высоцкая Н.Ю. Перспективы использования гибридных тополей в Украине на примере клона "Дружба" (Populus trichocarpa Torr. & Gray x Populus laurifolia Ldb.)
Освещены биологические и лесоводственные особенности и определены перспективы использования гибридных тополей в лесном хозяйстве Украины на примере клона "Дружба" (Populus trichocarpa (Torr. & Gray)* Populus laurifolia (Ldb)). Исследованы особенности роста и развития клона "Дружба" и обобщены результаты сортоиспытания данного гибрида в условиях Левобережной Лесостепи Украины. По результатам исследований динамики морфогенезной активности, интенсивности побегообразования и определения коэффициента мультипликации эксплантов клона "Дружба" освещены особенности клонального микроразмножения в условиях in vitro. Отмечена способность клона образовывать значительное количество адвентивных почек и быстро возобновлять рост побегов в условиях in vitro.
Ключевые слова: тополь, клон, сортоиспытание, in vitro.
Vysotska N. Yu. Some Prospects of Using Hybrid Poplars in Ukraine on the Example of a Clone "Druzhba" (Populus Trichocarpa Torr. & Gray x Populus Laurifolia Ldb.)
Some biological and forestry characteristics of hybrid poplar are identified. The prospects of using Ukraine's forestry on the example of a clone "Druzhba" (Populus trichocarpa (Torr. & Gray) * Populus laurifolia (Ldb)) are analysed. The features of the growth and development of the clone "Druzhba" are clarified and the results of the hybrid variety trials under the Left Bank Forest Steppe of Ukraine have been summarized. The results in vitro of regeneration clone "Druzhba" and the optimal conditions for shoots multiplication stage are defined. The ability to form the clone "Druzhba" a significant amount of adventitious buds and quickly resume growth of shoots in vitro is stated.
Key words: poplar, clone, grade test, in vitro, hybrid.
УДК 630 *[232.315.9+174.754] Доц. Р.М. Гречаник1, канд. с.-г. наук;
Л.О. Гула2; магктр В.Ю. Гбур1
ВПЛИВ РЕГУЛЯТОР1В РОСТУ НА СХОЖ1СТЬ НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SYLVESTRIS L.)
Проведено комплексне дослщження впливу найиоширешших комерцшних регуляторов росту ("Емютиму С", "Гетероауксину супер", "Циркону", "Гумiфiлду" (гумату ка-лгю), "Янтарно! кислоти", "Вимпелу", "Гумату плюс зав'язь", "Превжуру", "Ешну-екстра"), а також промислових речовин ^-(3-шдолш)-масляно1 кислоти, гетероауксину, пберелшу А3) на схожiсть насшня сосни звичайно!. Проаналiзовано двд регулятс^в росту та визначено оптимальш концентраци, за яких спостертаеться максимальний стиму-лювальний ефект на схожють та енергш проростання насшня. Надано рекомендацн що-до ефективного використання регулятс^в росту для иередиоивного оброб^ку насшня.
Ключовi слова: регулятори росту, насшня, схожють, сосна звичайна.
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 нач. вщ. аналггики i мониторингу люового насшня ДО "Украшський ЛСЦ"
