CC BY
61СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МЕНТАЛІТЕТУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
Стрига Е.В.
Південноукраїнській державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського (м.Одеса)
Анотація. В даній статі розглядається соціокультурний підхід як одна з умов формування професійного менталітету майбутніх учителів. Автором розкрита думка про те, що педагогічні умови
- це такі обставини, через які залежить цілісний педагогічний процес формування даної якості. Використання соціокультурно-го підходу ґрунтується на соціальній природі феномена менталітету вчителя, а добір засобів реалізації його був здійснений на основі сучасних методів підготовки вчителів.
Ключові слова: менталітет, професійний, соціокультурний, підхід.
Аннотация. Стрига Э.В. Социокультурный подход как условие формирования профессионального менталитета будущих учителей. В данной статье рассматривается социокультурный подход как одно из условий формирования профессионального менталитета будущих учителей. Автором раскрыта идея о том, что педагогические условия - это такие обстоятельства, благодаря которым педагогический процесс формирования данного качества происходит целостно. Использование социокультурного подхода основано на социальной природе феномена менталитета, а выбор средств его реализации происходил на основе современных методов подготовки учителей.
© Стрига Е.В., 2009
Ключевые слова: менталитет, профессиональный, социокультурный, подход.
Annotation. Stryga E.V. The socio-cultural approach as the condition of professional formation of prospective teachers’ mentality. The socio-cultural approach as one of conditions of professional formation of prospective teachers’ mentality is considered. The author described the idea that the pedagogical conditions are such the circumstances on which the quality’s formation is depend on. The usage of the socio-cultural approach is based on the mentality’s phenomenon social nature, and the choice of its realization’s means is based on the contemporary methods of teachers’ training.
Keywords: mentality, professional, socio-cultural, approach.
Вступ.
Вища освіта сьогодення має актуальне завдання щодо підвищення рівня професійної підготовки учителів взагалі та формування їхнього професійного менталітету зокрема і створення таких педагогічних умов формування цієї якості у майбутніх фахівців на основі врахування соціальних, професійних та індивідуальних вимог.
Аналіз сучасних наукових досліджень показав, що професійний менталітет вчителя формується протягом всієї педагогічної діяльності. Він утворює ту духовно - поведінкову специфічність, яка робить представників педагогічної професії несхожими на представників інших, в силу чого стає важливим фактором самоідентифікації даної професійної спільноти (Д.П.Богиня, Б.С.Гершунський,
О.С.Зайцев, Є. А.Клімов, А.К.Маркова, С.О.Панічев, Є.С.Рапацевич, О.Є.Реброва, З.С.Руженська, М.В.Семикіна, В.А.Сонін, Н.В.Толстошеїна, Т.В.Філіпова, А.В.Фурман та ін.).
Ми дотримуємось думки, що професійний менталітет учителя - це інтегративна якість особистості, яка визначається сукупністю прийнятих професійно - педагогічною спільнотою поглядів, думок, стереотипів, форм і засобів професійної діяльності та поведінки. Однак, не дивлячись на актуальність, дане явище має недостатню наукову розробку.
Робота виконана за планом НДР Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Обґрунтувати доцільність використання умови соціокультурного підходу при формуванні професійного менталітету майбутніх учителів та засобів реалізації даного підходу.
Результати дослідження.
В тлумачному словнику української мови умова визначається як необхідна обставина, передумова або сукупність даних чи положень, які роблять можливим здійснення чого - небудь [4,493; 5].
Під педагогічними умовами С.УГончаренко вбачає демонстрацію сукупності процесів відношень, що необхідні для виникнення та існування даного об’єкта або обставин процесу навчання, які є результатом відбору, конструювання і пристосування елементів, змісту, методів, засобів навчання для досягнення поставлених завдань [1,255]. Науковець З. Н. Курлянд зазначає, що коли явище викликає інше явище, воно є причиною; коли явище
взаємодіє з іншим чи іншими у процесі розвитку цілого, до якого воно належить; воно є чинником, коли явище обумовлює існування іншого, то воно є умовою [3,31].
В нашому дослідженні ми розглядаємо педагогічні умови як сукупність обставин, яка має вплив на розвиток професійних та особистісних якостей студентів і є необхідною для цілеспрямованого формування професійного менталітету майбутніх учителів.
Однією з умов формування професійного менталітету майбутніх учителів нами було виділено соціокультурний підхід. Виокремлення проводилось згідно з аналізом досліджень по соціокуль-турному підходу, які визначають менталітет його центральним утворенням (О.С.Ахієзер, Н.І.Лапін, І.В.Мостова, О.П.Скорік та ін.).
Згідно з попередніх параграфів найбільших успіхів в дослідженні менталітету досягла французька історична школа „Анналів”. На теперішній час вона представляє собою найбільш впливовий напрям у світової історіографії, а одним з головним аспектів її вчення є історія менталітетів. На думку прихильників даного направлення, у людської свідомості в тієї чи іншої формі знаходять заломлення різні прояви буття, закріплюючись у системі образів, уявлень і символів. Саме тому вивчення образу думок людей, засобів і форм організації мислення, конкретних і образних картин світу розглядається як можливість зрозуміти логіку історичного процесу в цілому, а також окремих історичних феноменів.
Прибічники цієї точки зору представники культурологічної школи О.Я.Гуревича наполягають на тому, що менталітет представляє собою той рівень суспільної свідомості, на якому думка не відділена від емоції, від ментальних звичок і засобів свідомості [2,454-456]. Це говорить про те, що люди ними користуються, але зазвичай самі того не помічають, тобто несвідомо.
З позицій соціокультурного підходу менталітет - це сукупність уявлень, переконань, почуттів спільноти людей певної епохи, географічної області і соціального середовища, які впливають на історичні і соціокультурні процеси. Тобто, тут цей феномен розглядається як інтегральна характеристика людей, що живуть в окремій культурі. Це дозволяє описувати своєрідність бачення цими людьми навколишнього світу і пояснювати специфіку реагування на нього. Так, даний підхід поєднує історико
- психологічне і соціокультурне тлумачення досліджуваного феномену. Ця точка зору виходить з положення про людину як частину культури. Тут має місце сукупність використань певним суспільством основних засобів виробництва і взаємодії з природою, діяльністю соціальних інститутів та інших регуляторів сучасного життя, а також включає в себе вірування, ієрархію цінностей, мораль, особливості між особистої поведінки і самовиразу, ту чи іншу мову, засоби трансляції досвіду через покоління.
Даний підхід підкреслює інтерес до про-
блеми соціалізації в історії, політики, економіки, культурі, мистецтві, педагогіці і т.д. У зв’язку з цим суттєво підвищився рівень звернень про ментальні уявлення, цінності, звичаї, моделі поведінки, де чітко представлено антропологічний та соціокультур-ний зміст менталітету.
Так, використання соціокультурного підходу в контексті професійного менталітету вчителів передбачає необхідність формування ціннісно -смислового та відповідального відношення до своєї праці. Спираючись на вчення про цінності він обумовлює об’єктивний зв’язок людини з культурою через систему цінностей. Це бере свій початок від розуміння природи і людини як найвеличніших цінностей та бажання жити в гармонії з навколишнім середовищем, слідуючи його законам і представляє собою охоплення проявів професійної діяльності особистості педагогів, педагогічних процесів та явищ.
На нашу думку, соціокультурний підхід передбачає цілісний комплекс можливостей та засобів професійного середовища, де відбувається педаго-гічновідповідна організація професійної освіти. Даний комплекс забезпечує вибір цінностей, життєвих смислів та форм і засобів самореалізації. Саме використання соціокультурного підходу спрямовує професійно - педагогічний процес на шанування загальнолюдських, національних та професійних цінностей. В процесі навчання у вузі засвоюються норми і правила поведінки педагога, національної та професійної культури як систем цінностей. Тут має місце ідентифікації особистості вчителя з ідеальним професійним образом, а власно педагогічна діяльність набуває ціннісного смислу.
Слід зазначити, що реалізація умови використання соціокультурного підходу відбувалась під час впровадження спецкурсу «Професійний менталітет та його роль у становленні майбутнього вчителя» та за участю студентів в університетських, громадських та муніціпалітетних заходах, оскільки все це допомагало майбутнім учителям в подальшому регулювати соціальні зв’язки, відносини і певні форми поведінки, які є необхідними для нормального життя й діяльності в суспільстві.
Отже, робота зі студентами в студентських групах та клубах по набуттю ними навичок соціальної активності проводилась за планом, затвердженим адміністрацією ПУДПУ ім. К.Д.Ушинського. Такий план був складений на основі Конституції, Законів України, Національної та регіональної програм патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, постанов Міністерства освіти і науки України, основних напрямків розвитку соціальної та виховної системи і роботи кураторів академічних груп університету.
За своєю структурою план складався з трьох рівнів: загально університетського, факультетського та рівня академічної групи. Він містив в собі основні заходи організаційного й змістового характеру і мав за метою координацію та інформування
всіх суб’єктів процесу соціалізації та виховання. На основі цього плану складались плани роботи на факультетах і в академічних групах.
Майбутні вчителі активно приймали участь у встановлених заходах, зустрічалися з відомими поетами, письменниками, журналістами, організовували порядки проходження державних та народних свят, підтримували різноманітні державні соціальні акції, задавали динаміку місцевих волонтерських рухів.
Як зазначалось вище, одним із засобів реалізації соціокультурного підходу став спецкурс «Професійний менталітет та його роль у становленні майбутнього вчителя». Дана дисципліна складалася з лекційних (10 годин), практичних (6 годин), семінарських (6 годин), самостійних (12 годин) занять, що в цілому нараховувало 36 годин учбового навантаження студенів, що відповідало кредитно - модульній системі БСТ8.
Спецкурс складали чотири об’ ємні модулі як от: «Феномен професійного менталітету вчителя ХХІ століття», «Професійний менталітет як основа процесу становлення майбутніх учителів», «Умови формування професійного менталітету майбутніх учителів» та «Професійний менталітет в системі проектування поведінки особистості вчителя».
Модуль «Феномен професійного менталітету вчителя ХХІ століття» був вступним для студентів, оскільки формування первинного уявлення про предмет вивчення потребувало філософського, соціально - культурного, психологічного та педагогічного обґрунтування. Він складався з лекційних занять (3 години), практичних (1 година), семінарських (1 година) та самостійної роботи (3 години). В межах даного модуля ми намагались розкрити сутність поняття менталітету, торкнутися багатогранності та багатозначності даного феномену. Були досліджені теоретичні питання менталітету в системі освіти, розглядалось підґрунтя відродження розвитку сильних боків національного менталітету та його впливу на пріоритетність розвитку ментально зорієнтованої освіти. Було проведено аналіз життєтворчого збагачення українського духовного розвитку та етносоціуму в сучасних тенденціях у виховному та навчальному процесах.
Майбутні вчителі стали учасниками паритетної навчально - виховної співпраці та зауважили у власних коментарях, що спроможні конструктивно поповнити власний досвід ментально прийнятими знаннями, вміннями, нормами і цінностями для утвердження громадянськості і національної самосвідомості. Ними було підтверджено думку, що менталітет - це самоорганізуючий етнонаціо-нальний чинник соціально - культурного простору суспільства, він є духовною засадою життя, тому перехід на ментальні координати в навчанні та вихованні має довготривалу перспективу.
Наступний модуль «Професійний менталітет як основа процесу становлення майбутніх учителів» складався з лекційних занять (3 години),
практичних (2 години), семінарських (2 години) та самостійної роботи (3 години).
Під час даного модуля діяльність педагога було розглянуто в рамках соціономічного типу професії тобто професії типу «людина - людина». Викладання матеріалу передбачало те, що наприкінці лекції студенти повинні були виявити взаємодію та специфічне пов’язання специфічних позитивних та негативних якостей педагога. До позитивних відносили: емпатію, толерантність, орієнтацію на гуманістичні цінності, професійну рефлексію, критичне та спектральне бачення педагогічних задач, професійне передбачення або антиципація, інтелектуальний та емоційний потенціал; до негативних
- підвищена самооцінка, самовпевненість, низька критичність мислення, догматизм у поглядах, відсутність гнучкості у комунікативності, мисленні та поведінці, прямолінійність, впертість, орієнтування на соціальне схвалення, низька професійна мотивація, що приводять до емоційного вигорання
і професійної стагнації. Обумовленість існування позитивних та негативних якостей пояснюється механізмом взаємного витіснення: чим більше особистість вчителя намагається позбутися негативних якостей, тим більше набувають зросту позитивні та навпаки.
Третій модуль нашого спецкурсу «Умови формування професійного менталітету майбутніх учителів» складався з лекційних занять (3 години), практичних (2 години), семінарських (2 години) та самостійної роботи (3 години) і передбачав розгляд теоретично обґрунтованих нами педагогічних умов формування досліджуваної якості як от:
- використання соціокультурного підходу;
- наявність рефлексивної позиції для постійного аналізу своїх професійних дій та якостей;
- створення навчальних ситуацій у педагогічному процесі ВНЗ.
Як зрозуміло, власне запропонований спецкурс щодо ролі професійного менталітету в становленні майбутнього вчителя є одним із засобів реалізації умови використання соціокультурного підходу. Також дуже важливими виявилось визначення рефлексивної позиції педагога і успішності праці у разі набуття її постійного характеру та дидактичних засад навчальних ситуацій або кейс - методів.
Останній четвертий модуль «Професійний менталітет в системі проектування поведінки особистості вчителя» також складався з лекційних занять (3 години), практичних (2 години), семінарських (2 години) та самостійної роботи (3 години).
Так, за цим модулем відбулось дослідження професійного світобачення особистості вчителя в контексті менталітету і шляхи та засоби моделювання професійної поведінки, тому що саме менталітет передбачає зразки, шаблони, моделі професійної діяльності.
По закінченню занять по спецкурсу «Професійний менталітет та його роль у становленні майбутнього вчителя» студентам ми запропонували
обґрунтувати їхню думку щодо прочитаного матеріалу і оцінити лекційний, практичний, семінарський та самостійний види занять за 5-ти бальною шкалою та пояснити свій вибір оцінки.
Результати оцінки викладання даного спецкурсу мали наступний вигляд: 54% студентів поставили 5 балів, 23% - 4 бали, 16% - Збали, 5% - 2 бали та 2% оцінили його в 1 бал.
Такий розподіл відсотків свідчив про певну зацікавленість майбутніх учителів проблемою формування їхнього професійного менталітету. Також, форми та прийоми організації лекційних, практичних, семінарських та самостійних занять сприяли позитивному ставленню до цієї навчальної дисципліни.
Висновки.
В цілому, можна зазначити про доцільність впровадження визначених нами засобів реалізації соціокультурного підходу при формуванні професійного менталітету майбутніх учителів. Дані засоби (участь студентів в університетських, громадських та муніціпалітетних заходах та спецкурс «Професійний менталітет та його роль у становленні майбутнього вчителя») сприяли оволодінню студентами соціальним досвідом шляхом засвоєння певної системи соціальних норм, ролей і культу -рою перетворення власної особистості на активних учасників суспільного та культурного життя. Все це дозволило майбутнім педагогам набути знань, цінностей, різних соціальних навичок та соціальної чуттєвості, а також інтегруватися в суспільство і поводитись там адаптивно.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Проблема професійного менталітету в педагогіці не є повністю довершеною і має кон -кретизацію в структурно - компонентному аналізі, уточнення методологічного інструментарію та умов його формування.
Література:
1. Гончаренко С. У Український педагогічний словник / С. У Гончаренко. - К., 1997. - 376с.
2. Гуревич А. Я. Ментальность. 50/50: Опыт словаря нового мышления; под общ ред. М. Ферро и Ю. А. Афанасьєва. - М.
: Прогресс, 1989. - 560с.
3. Курлянд З. Н. Професійна усталеність вчителя - основа його педагогічної майстерності / З. Н. Курлянд. - Одеса, 1995. -160с.
4. Тлумачний словник української мови [уклад. А. О. Івченко].
- Харків : Фоліо, 2001. - 540с.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн [електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. slovnyk.net/
Надійшла до редакції 09.04.2009р.
elya_striga@rambler.ru
