CC BY
36
УДК 332.1:004.9 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-49-62
Н. Ю. Науменко,
кандидат техшчних наук, ORCID 0000-0002-0585-932X,
ДВНЗ « Украгнський державний х1мто-технолог1чний университет», м. Днтро
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ШФОРМАЦШНО-ПСИХОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В ПОСЛ1ДОВНОСТ1 ДЕРЖАВА - РЕГ1ОН - СУСП1ЛЬСТВО - ЛЮДИНА
Постановка проблеми. Прагнення знайти ефективн засоби управлiння реалiями сучасного св^ стимулюе в умовах глобально! економши по-яву нових моделей дшсност! та нових наукових понять. Одним з таких понять в сферi забезпечення економiчноl безпеки за компонентою шформацшно! безпеки регiону е шформацшно-психолопчна без-пека [1].
Ведомо, що фактором успiшного розв'язання практичних проблем та розвитку економiки дер-жави, регiону, господарюючих органiзацiй, а також громадянського суспiльства i в цшому науки е ефективна транслящя наукового знания, важливу роль в якш вiдiграють науковi поняття. Тому уточ-нення поняття iнформацiйно-психологiчна без-пека - актуальне наукове завдання, в тому числi в сферi забезпечення економiчноl безпеки регiоиiв.
Продуктивнють його розв'язання для макро-, мезо- та мiкроекономiчних рiвнiв та подальшого ви-вчення вiдповiдиих проблем багато в чому залежить вiд того, чи зможемо ми врахувати системнють та цшсшсть реальностi: взаемообумовлешсть складо-вих дослiджуваного явища чи процесу, множиншсть взаемозв'язшв з iишими процесами.
Дослiджеиня одиничного феномену в контекст! бшьш широких феномешв надае розумшня його значення та функцп, що, в свою чергу, дозволяе бшьш повно описати, iитегрувати рiзномаиiття до-слiджень, в тому числi, проведет в межах рiзних наук, визначити тенденцл та актуальну проблематику мiждисциплiнарних дослiджень.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Аналiз наукових публшацш показав, що шформа-цiйно-психологiчна безпека е предметом дослвд-ження в психолопчних (Г. В. Грачьов [2], Л. В. Астахова [3] та ш.), шформацшно-психолопчних (Ю. Д. Бабаева, А. С. Войскунський [4], А. С. Вой-скунський [5], Б. А. Кормич [6], О. М. Федорова [7], В. Я. Асанович, Г. Г. Маньшин [8], А. В. Манойло, А. I. Петренко, Д. Б. Фролов [9]) науках. О^м про-ведених дослщжень шформащйно-психолопчно! сфери забезпечення шформащйно! безпеки в посль довност!: держава - регюн - громадянин, iсиують мiждисциплiнарнi дослiджения, якi охоплюють рiз-н аспекти економiчноl та шформащйно! безпеки, наприклад, соцiально-економiчиi (В. А. Баришпо-
лець [10], С. В. 1ванов [11]). Однак множиннiсть до-^джуваних проблем та аспектов, якi стосуються eKOHOMi4HOi та iнфоpмащйно! безпеки на piBHi peri-онiв слабо im-егрована та не надае цiлiсного уяв-лення про вiдповiднi частини реальность
Мета статть Завдання даного до^дження -уточнити сутнiснi характеристики шформащйно-психолопчно! безпеки в сфepi eкономiчно! безпеки peгiону за допомогою аналiзу взаемозв'язшв з ш-шими складовими феномену безпеки через розгляд pолi та мiсця iнфоpмащйно-психолоriчно! безпеки в трьох системах бшьш високого iеpаpхiчного piвня: безпека людини, iнфоpмацiйна безпека регюну, ш-фоpмацiйна безпека держави. Вибip саме цих систем обумовлений двоютою природою шформащйно-психолопчно! безпеки, одночасною пpиналeжнiстю до двох сфер безпеки: шформащйно! та психолопч-но!.
Викладення основного мaтерiaлу. Безпека людини: парадигма розвитку. Прюритети в про-блeмi безпеки постшно розширюються. В теперш-нiй час вельми актуальними е гуманiтаpнi та еконо-мiчнi аспекти ^el проблеми. Як вiдмiчeно в pоботi Н. О. Лизь, Г. €. Веселова, О. €. Лизя, свiтовe су-спiльство приходить до того, що безпека людини в контекст! глобальности eкономiки, еколопчно! небе-зпеки, недостатност! природних ресурав, перенасе-лення планети, висуваеться як нова парадигма для pозумiння глобальних проблем [1, с. 59]. Автори докладу «Програма ООН по развитию» (1994 р.) прис-вятили його виключно бeзпeцi людини (Human Security). У даному докладi автори висунули кон-цeпцiю безпеки, яка заснована на двох факторах: «захист вiд нeочiкуваних та згубних порушень на-шого повсякденного способу життя» («свобода ввд страху») та «захист вiд постгйних загроз голоду, хвороб, злочинiв та придушення («свобода вiд потреби»). В докладi видiлeно сiм основних елеменпв Human Security (рис. 1) [12].
На основi аналiзу концепцл безпеки людини, Д. А. Борисов ввдзначае, що вона iнтeгpуе в себе сфери eкономiчного, духовного розвитку та безпеки, тим самим ввдбуваеться своервдне зрощування полiтики безпеки та розвитку (за базовими компонентами), що приводить до перерозпод^ фшансо-вих потоков з вшськово-полгтичних потреб на потреби розвитку [13].
Рис. 1. Концепщя безпеки ООН: основнi елементи
В тепершнш час безпека людини трактуеться бiльш широко та передбачае «захист найважливь шого ядра всiх людських житпв засобами, як полш-шують свободи людини та його самореатзащю» [14]. Безпека передбачае не тшьки захист людей вiд критичних ситуацш та розповсюджених загроз, але й забезпечення свобод, як е сутшстю життя, а також можливост! реатзацп сво!х переваг та прагнень. Це означае утворення полiтичних, економiчних, соща-льних, екологiчних, вiйськових та культурних систем, якi надають людям «будiвельнi» блоки до юну-вання та гiдного життя [14]. Така позищя потребуе розширення перелiку умов безпеки людини.
Наприклад, автори роботи, в чи^ 10 складо-вих вказують психологiчну безпеку, яка передбачае «поважш, люблячi та гуманнi мiжособистiснi ввдно-сини», та комунiкацiйну безпеку - «можливють свободи та балансу в шформащйних потоках» [15].
Таким чином, безпека людини пов'язуеться не тшьки зi збереженням життя, задоволенням бюло-гiчних потреб та реалiзащею прав i свобод, але й з якютю життя, почуттям захищеносп, можливос-тями розвитку та самореалiзащl.
Безпека людини: 1нформацшно-психолог1чн1 ас-пекти. В до^дженнях, якi присвячеш проблемам шформащйно-психолопчно! безпеки, як правило, розглядаеться в контекст! психолопчно! безпеки
[16-18], при цьому активно розвиваеться iдея представления людини не тшьки як об'екта, але й як суб'екта власно! безпеки [19- 22]. Так, I. А. Баева ви-дшяе психолопчну безпеку середовища (на рiвнi ре-гiону) та психолопчну безпеку особистосп, остання з яких «проявляеться в И здiбностi зберiгати стш-кiсть в регюнальному середовищi з певними параметрами, в тому числ^ з психотравмуючим впли-вом: в опiрностi деструктивним виутрiшнiм та зов-нiшнiм впливам та вiдображаеться в переживаннi свое! захищеносп / незахищеност! в конкретнш життевiй ситуаци» [16]. У робот! [22] Т. В. Екса-кусто та Н. О. Лизь визначають психолопчну безпеку як стан динамiчного балансу ввдношення суб'екта (до свгту, до економiчноl ситуаци, до сту-пеня задоволення потреб, до себе, до шших), його активности та задоволеносп, як вiдповiдають рiз-ним (в тому числi загрозливим) впливам зовшш-нього полiтико-економiчного простору та внугрш-нiх потреб в задоволенш економiчних iнтересiв в се-редовищi регiоиу, яке дозволяе суб'екту економiч-ного простору регiону / держави збер^ати цшс-нiсть, саморозвиватися, реалiзовувати власнi цiлi та щнност! в процесi життедiяльностi.
Слiд ввдмггити, що iнформацiйно-психологiчна безпека людини займае особливе мiсце. На думку автора, це пов'язано з наступними обставинами. По-
перше, з розвитком цившзаци, з одного боку, в на-прямку шформащйному, де iнформацiя е головним ресурсом виробництва та умовою життедiяльностi людини, а тому переважаючим потоком в суспшь-ствi; з iншого - до цившзаци споживания, що при iнтенсивному розвитку iнформацiйних та психотех-нологiй може призвести до непередбачувано сумних наслiдкiв. По-друге, iснуе достатньо обгрунтована думка, що вiд вшн традищйних, коли безпека лю-дини визначалась, в основному, збереженням його тша та бiологiчних функцш, людство переходить до вшн шформащйних (психосферним, концептуаль-ним, суттевим, ресурсним, сощальним та економшо-екологiчним та iн.).
Хоча в сучасному свiтi природа впливiв, як по-рушують безпеку особистосп, може бути рiзною, але «особливють iнформацiйних впливiв» на свщо-мють людини полягае в тому, що вони в силу свое! ушверсальносп можуть являти загрози для будь-якого виду безпеки людини. По-трете, впливи ш-формацiйнi найбiльш ефективш в напрямку впливу на людину, оскшьки напрямленi безпосередньо на його «управляючий центр - свiдомiсть».
Таким чином, шформащйно-психолопчну безпеку в системi безпеки людини необхiдно розгля-дати як наскрiзну область, функщонально вiдносити з правами та свободами, яшстю життя, почуттям за-хищеносп, потребами (економiчними, духовними), економiчними та культурними iитересами, прагнен-иями та мотиващями особистосп, 11 розвитком та са-мореалiзацiею. Також слiд врахувати те, що необ-хiдною умовою психолопчно! безпеки людини, а отже, й шформацшно-психолопчно1 безпеки, е стш-шсть само1 особистосп перед негативними впли-вами, И здатнiсть до самозабезпечення безпеки на макро-, мезо- та мiкрорiвнях. Однак, на думку автора, шформащйно-психолопчна безпека не вичер-пуе всю проблематику безпеки людини (наприклад, в умовах сфери забезпечення економiчноl безпеки на рiвнi регюну). Специфiкою шформацшно-психо-лопчно1 безпеки в данш системi е И взаемозв'язок з шформацшними процесами, iнформацiйними потребами та загрозами, в той же час як безпека людини охоплюе в сукупносп економiчнi, соцiальнi, екологiчнi, техиологiчнi та iншi аспекти проблеми безпеки.
СкладовI тформацтног безпеки держави. Як ввдзначено в робот Н. О. Лизь, Г. С. Веселова та О. С. Лизя, до^дження проблем забезпечення ш-формацшно-психолопчно1 безпеки особистосп, за-хисту iндивiдуальноl свiдомостi вiд деструктивного впливу засобiв масово1 шформацп, 1нтернету та ш-ших iнформацiйних джерел включен до перелiку прiоритетних проблем наукових дослiджень у сферi забезпечення шформащйно1 безпеки Укра1ни та И регюшв. Пiд iнформацiйною безпекою Укра1ни ро-зумiеться стан захищеносп И нащональних штере-сiв в iнформацiйному та економiчному середовищi, який визначаеться сукупнютю збалансованих iите-
ресiв особистост^, суспшьства, регiонiв та держави [1].
Можна видшити чотири складовi нацiональних iнтересiв Украши та И регiонiв в шформащйному се-редовищi:
- дотримання конститущйних прав та свобод людини та громадянина у сферi отримания шформа-цЦ та користувания нею, забезпечення духовного оновлення Укра1ни, збережения та укрiплення мора-льних ц1нностей украшського суспiльства, традиц1й патрiотизму та гумашзму, культурного та наукового потенц1алу краши;
- iнформацiйне забезпечення державно1 поль тики, в тому числi державное' економiчноl полiтики та iитеграцil в Свропейський Союз;
- розвиток сучасних iнформацiйних техноло-гiй, вiтчизияноl iндустрil iнформацil (як у сферi ш-телектуально1 iнформацiйноl безпеки, так i в сферi iнформацiйно-психологiчноl безпеки, а також ш-дустрil засобiв шформатизацп, телекомунiкацil та зв'язку; забезпечення потреб виутршньох продукцil, а також забезпечення накопичення; збережения та ефективне використання вiтчизняних iнформацiй-них ресурсiв;
- захист шформащйних ресурав Укра1ни та и регiонiв вiд несанкц1йованого доступу, забезпечення безпеки iнформацiйних та телекомушкацш-них систем.
До загроз iнформацiйноl безпеки, в тому чи^ в сферi економiчноl безпеки Украши та и регiонiв, слiд вiднести протиправне застосувания спец1аль-них засобiв впливу на iндивiдуальну, групову та су-спiльну свiдомiсть; манiпулювания суспшьною свi-домiстю; девальвац1я духовних щнностей, у тому числi укра1нськох нащонально1 свiдомостi; пропаганда зразк1в масово1 культури, як1 заснованi на культурi насилля; моральнi цiнностi, як1 протидтоть ц1нностям, що прийнят^ в украшському суспiльствi та соцiально-економiчному просторi.
В наукових роботах закордонних та вгтчизня-них вчених намагаються визначити компоненти ш-формац1йно1 безпеки на макро-, мезо- та мшроеко-номiчних рiвнях. Так, наприклад, iнформацiйна безпека особистосп представляеться як система, еле-ментами яко! е iнформацiйно-правова та шформа-цiйно-психологiчна безпека, а також штелектуальна безпека та iнформацiйно-технiчна безпека. На рис. 2 представлено концепт схему видiв шформацшно1 безпеки держави та и регiонiв.
У своему дослiджения Л. В. Астахова визначае шформащйну безпеку як стан захищеносп суб'ект^в iнформацiйних вiдносин в економiчнiй, правовiй, психологiчнiй сферах, як1 мютять якiсне iнформа-ц1йне середовище (оперативнють, повнота, достовi-рнiсть споживано1 шформаци), захищенiсть суб'ек-т^в вiд негативних iнформацiйних впливiв (iнформа-цiйно-психологiчна безпека) та захищенють 1'х по ш-формацil (безпека iнформацil), в тому чи^ в сферi економiчних штереав держави-регiону-господарю-
Рис. 2. Kонцeпт-cхeмa видiв iнформaцiйноï бeзпeки дeржaви Ta ïï рeгiонiв
ючик сyб'eктiв та особистосп, якi зaбезпечyють повне задоволення iнфоpмaцiйииx потpеб сyб'eктiв на ма^о-, мезо- та мiкpоpiвияx [3].
В забезпеченш iнфоpмaцiйноï безпеки можна видшити тpи основниx аспекти: iнфоpмaцiйно-теx-шчний (pозвиток iнфоpмaцiйноï iнфpaстpyктypи, за-собiв пеpедaчi, обpобки, збеpiгaния iнфоpмaцiï, ме-тодiв зaxистy iнфоpмaцiï); iнфоpмaцiйно-пpaвовий (у^авлЫм iнфоpмaцiйиими pесypсaми, тдви-щення ефективносп ïx викоpистaиня, pозвиток ш-фоpмaцiйниx послуг, pегyляцiя пpоцесiв в iнфоpмa-цiйнiй сфеpi та iн.); псиxолого-педaгогiчний (фоp-мування дyxовно-моpaльииx цiнностей, pозвиток особистиx фyикцiй сaмоpегyляцiï та ш.).
Анaлiз нayковиx pобiт показав, що ключовими об'eктaми iнфоpмaцiйноï безпеки можуть бути:
— по-пеpше, деpжaвa та ïï нацюнальш iнтеpеси в економiчнiй, полiтичиiй та iнфоpмaцiйниx сфеpax;
— потуге, pегiон та господapюючi суб^кти pе-гiонaльного господapсько-iнфpaстpyктypного комплексу;
— по-тpетe, пiдпpиeмство (оpгaнiзaцiя);
— вчетвеpте, особистiсть (сyб'eкт, псиxiки, свь домiсть);
— вп'яте, iнфоpмaцiя.
^и цьому в останньому випадку цей об^кт па-сивний, який потpебye не тальки збеpежеиия (за-x^iy), а в чотиpьоx попеpедиix об^кт може pозгля-датись як з позицп зaxистy вiд зовнiшиix негaтивниx iнфоpмaцiйниx впливiв, так i з позицп накопичення виyтpiшиix pесypсiв спйкосп пеpед такими впли-вами.
Для деpжaви pесypси стiйкостi пов'язaиi з тд-вищенням якостi iнфоpмaцiйного сеpедовищa (пов-ноти iнфоpмaцiï, xapaктеp та масштаб тpaнсфоpмо-вaииx цiнностей та ш.), а для особистостi - з pозши-pеиням сфеpи усввдомлюваного фyикцiоиyвaиня свiдомостi. Для iнфоpмaцiйного поля pегiоиy — тд-вищення ефективносп pегiонaльного yпpaвлiиня пiдвищеиням життeдiяльностi та доxодy населення, pеaлiзaцieю pегiонaльииx економiчниx iитеpесiв, фоpмyвaниям pегyлятоpiв взaeмодiï та безпечноï активности - системи щнностей.
Слiд зауважити, що об^кт «особистють» e цен-тpaльиим в забезпеченш iнфоpмaцiйноï безпеки в послвдовносп: деpжaвa - pегiон - пш^тем^^о -сyспiльство - особиспсть, оскшьки особистють як основна одиниця суспшьства на мaкpо-, мезо- та мiкpоpiвняx — безпосеpедиiй носiй iндивiдyaльноï сввдомосп, впливаючи на яке можливо впливати на ментaлiтет соцiyмy, а тому питания iнфоpмaцiйноï безпеки деpжaви та ïï pегiонiв значною мipою (в за-лежност вiд аспекту ïï pозглядy) поxiднi вiд ^о-блеми безпеки особистосп.
У сyчaсниx yмовax становлення глобального iнфоpмaцiйного сyспiльствa i посилення геополь тичного та геоекономiчного пpотибоpствa в iнфоp-мaцiйномy пpостоpi iнфоpмaцiйноï безпеки деp-жави, людини та сyспiльствa dae глобальною ^о-блемою подальшого pозвиткy цивiлiзaцiï, ^и цьому економiчнa та гyмaиiтapнa компонент ^eï ^о-блеми висуваються на пеpший план.
Зpостaния pолi економiчниx, соцiaльииx та гу-мaнiтapниx аспектов дaноï пpоблеми обумовлено на-ступними теиденцiями pозвиткy сучасного суспшь-ства:
1. ^оцес iнфоpмaтизaцiï сyспiльствa ^ийняв глобальний xapaктеp та сьогодиi оxоплюe ^ак-тично всi кpaïии та pегiони свiтy, пpи цьому новi за-соби та теxнологiï для pоботи з iнфоpмaцieю мають масове pозповсюдження та стають aтpибyтaми ^о-фесiйноï та побyтовоï кyльтypи для все бiльшоï час-тини населення [23]. Ix викоpистaиия пiдвищye як-iсть життя, нaдae сyттeвy економто соцiaльного часу, yтвоpюe новi стеpеотипи поведiики та спш-кування мшьйошв людей, змiиюe ïx тpaдидiйне уявлення пpо особисте та сyспiльне багатство, i на-вiть пpо ^ос^ та час.
2. За ощнками деякиx спецiaлiстiв, людство вступило в iнфоpмaцiйнy епоxy свого pозвиткy [24, 25], воно активно фоpмye нове сеpедовище ^ожи-вання та в pезyльтaтi цього само змiиюeться paзом з цим сеpедовищем, яке впливae на людину сyттeво бiльше, шж очiкyвaлось paнiше [24].
3. Глобальна iнфоpмaтизaцiя yтвоpюe для деp-жави та ïï pегiонiв, людини та суспшьства не тшьки
новi можливосп, але також i новi проблеми, однiею з яких е проблема шформацшно! безпеки. Дослщ-ження [26-28] показують, що ця проблема е багато-аспектною та комплексною, а и економiчнi, соща-льнi та гуманiтарнi аспекти недостатньо дослщжеш, не враховуються в прийнятш ООН стратеги стойкого розвитку [29], а в системi освiти на необхвд-ному рiвнi не вивчеш.
Гуманiтарний аспект проблеми шформацшно! безпеки на макро-, мезо- та мiкрорiвиях полягае в тому, що саме людина е творцем всiх шформащйних ресурсiв, систем та технологiй шформацшного су-спiльства. Тому !х якють та безпека використання багато в чому визначаються якостями само1 люди-ни. При цьому мова йде не тшьки про надiйнiсть та ефективнють роботи цих засобiв та систем, але й про 1'х вплив на людину, суспiльство та навколишне се-редовище.
Онтологгчна двогстгстъ гумантарних проблем тформацтног безпеки та гх антропологгчнг аспекти.
До^джения закордонних та вггчизияних вче-них [30-32] показали, що вiдмiнною рисою гумаш-тарних проблем шформацшно! безпеки на макро-, мезо- та мiкрорiвиях е 1'х оитологiчна дво!стють. Вона полягае в тому, що людина в цш проблемi ви-ступае не тшьки як об'ект захисту ввд зовнiшнiх ш-формацiйних загроз, але й як основне джерело цих загроз для свого зовнiшнього оточения.
Крiм того, в сучасних шформащйних системах рiзного значения, складнiсть яких неухильно зрос-
тае, саме людина стае основним фактором ризику для 1'х безпечного функцiювання. Ця особливють да-но1' проблеми також е принципово важливою для 11 розушния та дослiджения.
Необхiдно вiдмiтити, що в останш роки гума-нгтарш аспекти проблеми шформацшно! безпеки стали все бшьш помiтно проявляти себе не тшьки на сощальному, економiчного та психологiчному, алей також i на бiологiчному рiвнi природи людини.
Так, наприклад, дослiдження американських, шмецьких, швейцарських, укра!нських та росш-ських вчених показали, що вплив на людину штен-сивних потошв шформащ!, якi е характерними для iнформацiйного суспiльства, приводить до змiн ней-ронно! структури головного мозку людини, ям сут-тевим чином змiнюють його iителектуальнi та пси-хiчнi здiбностi, соцiально-економiчиу поведiнку, ко-мушкабельнють та самооцiнку сво!х вчинив [24]. Це означае, що проблеми шформащйно! безпеки не-обхiдно вивчати комплексно, як на рiвнi гуманiтар-них, так i соцiально-економiчних аспектов.
Автору представляеться, що цьому повинно сприяти формування iнформацiйноl аитропологil — ново! науково1 дисциплiни, яка почала вивчатися в США та Великобританil, Швейцарп на початку XXI ст. Наприклад, структура предметно! обласп цiеl дисциплши розглянута в роботах [33, 34]. В таб-лицi представлена структура гумаштарних проблем iнформацiйноl безпеки в стислому виглядi.
Структура гуманiтарних проблем шформащйно'1 безпеки
Таблиця
Група проблем Короткий змiст проблеми
1. Геополгтичш проблеми - технолопя "м'яко!" сили в геополгтищ - електроиие стежеиня за полгтичними лiдерами - "глобальие спостереження" за населениям - iиформацiйиi та "пбридш" вiйии
2. Сощальш проблеми - iиформацiйиа злочиншсть - iиформацiйиа иерiвиiсть (iиформацiйиа асиметрiя) - маиiпулюваиня суспiльиою свiдомiстю - вiртуалiзацiя суспiльства
3. Культурологiчиi проблеми - глобалiзацiя та культура - иова шформацшна культура суспшьства - електроииа культура - багатомовшсть в кiберпросторi
4. Антрополопчш проблеми - енерго-економжо iиформацiйиа безпека - iителектуальиа безпека - шформацшно-психолопчна безпека - шформацшш фактори деструктивно! поведiики - шформацшш хвороби - шформацшна ввдеоеколопя
Соцгалъно-економгчт проблеми тформацтног безпеки
I. 1нформащйна злочиннiсть. В чи^ соцiально-економiчних проблем iнфор-мацшно! безпеки на макро-, мезо-, мiкроекономiч-
- 53
Економiчний вiсник Донбасу № 3(57), 2019
них рiвиях проблема шформацшно! злочинност^ почала вивчатися одшею з перших, починаючи з 80-х рок1в минулого столгття. При цьому вона пов'язува-лась, головним чином, з проблемою несанкцшова-ного доступу до iнформацil, яка збер^аеться та цир-
кулюеться в комп'ютерних iнформацiйиих системах. Ця проблема стала гостро себе проявляти вже на початку 1990-х рошв у зв'язку з розвитком про-цесу шформатизацп суспiльства та його розпов-сюдженням на фiнансово-економiчиу сферу.
Для протидп цiй загрозi достатньо швидко стали утворюватись рiзиi системи шформацшного захисту комп'ютерних систем та мереж, яы широко використовуються в тепершнш час. Тим не менше шформащйна злочиииiсть залишаеться актуальною проблемою i зараз, причому найбiльшу небезпеку представляють вже не стiльки атаки хакерiв з метою розкрадання фiнансових коштгв з баикiв, скiльки не-санкцшований доступ до конфвденцшно! шформацп та персональних даних окремих категорiй громадян в комп'ютерних системах, !х котювання та подальше розповсюдження.
II. Проблема шформащйно! нерiвностi (шфор-мацiйна асиметрiя).
Аналiз основних теидеидiй розвитку глобального процесу шформатизацп суспiльства показав, що цей процес утворюе для розвитку цившзацп не тальки новi можливосп, але також i новi проблеми. Одшею з них е проблема шформащйно! нерiвностi [32]. Сутшсть ще! проблеми полягае в тому, що в процес становлення iнформацiйного суспшьства електроииi iнформацiйиi ресурси, а також новi за-соби, мережi та шформащйш технологi! опиняються в рiзному ступенi доступними для окремих людей, оргашзацш, кра!н та !х регюшв, i регiонiв свiтового суспiльства. При цьому т люди, органiзацi!, кра!ни та регiоии, як виявляються здатними ефективно ви-користовувати можливостi нового шформащйного суспiльства для свого iителектуального розвитку та розв'язання iнших (економiчних, соцiальних, тех-нiчиих, екологiчиих тощо) проблем, отримують сут-тевi переваги перед iншими суб'ектами свiтового, державного та регюнального суспiльства, якi при цьому випсняють на окрашу процесу розвитку цившзацп.
Щодо сучасних засобiв iнформатики та нових шформащйних технологiй, то !х масове викорис-тання утворюе безпрецедентнi можливостi не тшьки для науково-техшчного, але й для сощально-еконо-мiчного розвитку суспшьства. При цьому форму-еться абсолютно новий, шформацшний уклад життя та виробничо! дiяльностi багатьох мiльйоновi людей.
В концепцп трактування змiсту проблеми ш-формацiйно! нерiвностi, в тому чи^ i для рiвия ре-гiоиу, показано, що прийнятий шструментально-техиологiчиий пiдхiд до цiе! проблеми е недостат-шм, оскшьки вш не враховуе цiлого ряду важливих чиннишв економiчного, соцiального та гумаштар-ного характеру.
В економiчиiй сферi нарощування мiжрегiона-льних контрастов та коицепцiя соцiально-економiч-них проблем в окремих регюнах Укра!ни можуть призвести до загострення соцiально! напруженост^
та посиленню мiжрегiональних конфлiктiв та, в концевому рахунку - до уповшьнення темтв еконо-мiчиих реформ в кра!ш в цiлому. Для протидi! цим теидеицiям необхiдно: активна регiональна соща-льно-економiчна полiтика, яка нацiлена на змен-шення диспропорцiй в соцiально-економiчному розвитку регiонiв; згладжування регiонально! еко-номiчно!, соцiально! та iнформацiйно! асиметрп. При цьому полiтика вирiвиюваиня - це складний, тонкий та диференцшований механiзм, в основi якого лежить розподiл фiнансових потокiв мiж рiв-нями державно! влади, тобто в межах процеав де-централiзацi!.
Основними факторами регiонально! та мiжре-гюнально! диференцiацi! можна вважати: грунтово-ктматичш умови; економiко-географiчне розташу-вання регюшв; юторичний фактор; демографiчиу ситуацiю; структуру та спецiалiзацiю галузей госпо-дарства; фшансову та iнвестицiйиу забезпеченiсть. Зростання значущостi регiональних аспектов в сощ-ально-економiчному та iнформацiйному розвитку Укра!ни привело до помiтиого розширення науко-вих дослiджеиь у сферi функщонування регiональ-них соцiально-економiчиих та шформащйних тд-систем. У центрi уваги сучасних дослвднишв все част^ше опиняеться проблема мезоекономiчно! аси-метрi! та шформащйно! асиметрп (шформащйно! нерiвностi), а також формування iнструмеитiв !! ви-рiвиюваиня з метою створення стшких конкуренто-спроможних умов господарювання регюну та його територiй.
Проведене автором дослщження коицепцiй си-метричного та асиметричного розвитку регiонiв, до-зволяе визначити соцiально-економiчну асиметрiю регiоиу, як стшке в часi та в економiчному й iнфор-мацiйному просторi вiдхилеиня в умовах та результатах дiяльностi його соцiально! та шфраструктур-но! сфер i темпах зростання економши, скорочення яких забезпечуе вирiвиюваиня умов для стойкого розвитку та бшьш повно! реалiзацi! прав громадян в рiвнi та якосп життя. На рис. 3 представлено види асиметрi! соцiально-економiчного розвитку регюну в умовах шформащйно! асиметрп (шформащйно! нерiвностi).
1нформацшна асиметрiя - це ситуащя, при якiй одна з груп учасникiв ринку володiе, необхвдною для ведення сво!х справ шформащею, а iнша група не володiе. Асиметричн1сть iнформацi! в мезо-, мш-роекономiцi - неповна або недосконала iнформацiя; нерiвномiрний розподiл iнформацi! про товар, рин-кова кон'юнктура мiж учасниками угоди. Асимет-рична шформащя найчаст1ше е причиною державного, мезо- та мiкроекономiчного регулювання.
Слад ввдмггити, що iсиують дек1лька основних проблем, якi виникають на економiчних та фiнансо-вих ринках як на нацюнальному, так i на регюналь-ному рiвиi через асиметрто iнформацi! (iнформацiй-но! нерiвностi):
Рис. 3. Концептуальш види асиметрп соцiально-економiчного розвитку регшну
— проблема несприятливого вiдбору (adverse selection);
— проблема ризику не сумлiнностi (moral hazard);
— проблема дорого! верифшаци стану (costly state verification).
При наявносп даних проблем, вщ'емний вiдбiр на ринку з шформащйною асимет^ею призводить до витюнення яшсних товарiв товарами низько! яко-
CTi.
Тим самим ринки яшсних товарiв знаходяться тд загрозою та можуть зникнути. Звiдси випливае неодмшна необхiднiсть боротьби з сощально-еконо-мiчною асиметрiею як регiонального так i нащона-льного ринкiв. Слiд вщмгтити, що для зниження
ефекту ввд'емного вiдбору, на практицi, використо-вують рiзного роду ринково-iнформацiйнi сигнали, ям в межах iнформацiйно! нерiвностi прагиуть до забезпечення реалiзацi! двох принцитв:
1. Принцип важкодоступност^ пiдробки, тобто сигналу учасника будуть довiряти iншi учасники, якщо його дуже складно (або недоцшьно) пiдро-бити.
2. Принцип повного розкриття: якщо одш особи використовують сигнали, якi ввдповвдають сприятливiй iнформацi! про них, то !х суперники будуть змушеш розкрити свою iнформацiю, навiть якщо вона не настшьки сприятлива.
Вплив шформащйно! нерiвностi (iнформацiй-но! асиметри) позначаеться при неефективному ви-
конанн функцш, а саме: комунiкацiйно!; самопре-зеитацi!; згуртування та утримання сощальних зв'язшв; саморозвиток або рефлексiя; психотерапев-тично!; просування товарiв та послуг.
Аналiз теоретико-методологiчиих пiдходiв до розв'язання проблеми iнформацiйно! асиметрi! (ш-формацшно! нерiвностi) дозволив автору сформу-лювати перелш положень, на основi яких базуеться ряд теоретичних побудов:
— оскшьки невизначенiсть зовшшнього середо-вища (економiчного, соцiального, техшчного, еко-лопчного та iнформацiйного) неможливо в межах ринкових вiдносин подолати, то нерiвна надiленiсть iнформацiею учасиикiв господарських ввдносин iсиуе постiйно (пiдтверджеиням чому слугують кла-сифiкованi види невизначеностей), а отже, ця ситуа-цiя характеризую нормальне середовище господар-сько! дiяльностi економiчного суб'екта на макро-, мезо- та мiкроекономiчному рiвиi;
— засобом зниження рiвия невизначеносп у ввдносинах господарських та владно-ад!мютратив-них суб'екпв виступае встановлення мiж ними до-вiрчих вiдносин, як характеризуються взаемними поступками один одному, що можна розглядати як форму страхування з приводу економiчних, сощаль-них та шформащйних послуг, що не продаються;
— публiчно-iнформацiйне висвiтления напрям-шв та способiв використання ресурсiв (як економ!ч-них, так й шформащйних) та поточно! дiяльностi господарюючих суб'екпв та оргашзацш, поста-чання суб'екпв iнформацiею щодо дiлово! кон'юнк-тури сприяе зниженню ризикiв iнформацiйно! аси-метрi! та пiдвищуе ступiиь достовiрностi прогнозiв ринкових змiн;
- рiзноманiтиiсть видiв iнформацiйно! асимет-рi! обумовлюе необхвдшсть проведення !х класифь кащ! за критерiями: «причина», «iстотиi характеристики», «рiвень», «характер реалiзацi!», «форми отримання вигоди» для виявлення ступеня адекват-носп заходiв, що проводяться господарюючими суб'ектами на макро-, мезо- та мiкроекономiчиiй дь яльносп для !! вирiвиювания (згладжування) з метою досягнення високого рiвия симетричносп роз-витку;
- визначення бюрократизацi! економiки як про-цесу проникиеиня у ввдносини господарюючих суб'екпв на макро-, мезо- та мiкроекономiчному рiвнi, регламеитацi!, нормотворчосп, формалiзацi! !х дiяльностi через чгтке визначення умов контракцi! та специфшацп прав власностi дозволяе розглядати бюрократизм як полiтико-економiчний та шформа-щйний iнститут, який мае специфiчнi суб'ектно-об'ектш характеристики;
- iнформацiйна асиметрiя (iнформацiйна нер!в-шсть) виступае як умова бюрократизацл вiдносин мiж суб'ектами влади та бiзнесу внаслiдок того, що шформащя, як обмежений ресурс, у результат !! не-рiвномiрного розподiлу дозволяе суб'ектам влади
встановлювати в односторонньому порядку специ-фiчиi норми та правила, як регулюють дiяльнiсть господарюючих суб'екпв на макро-, мезо- та мшро-економiчному рiвнях, i тим самим сприяе вилу-ченню доходу в формi бюрократично! ренти.
У результат асиметричного розпод!лу шфор-мацi!, доступу до шформащйних ресурив склада-ються спотвореш вщносини мiж суб'ектами влади та б!знесу, м!ж органами влади та особистостями су-спiльства, м!ж бiзнесом та громадянами, як призво-дять до виникнення м!ж ними протир!ч, невико-нання контрактних вщносин та проявлення опорту-шзму (вимагання та вщмивання).
На рис. 4 представлено основн напрямки вдос-коналення теоретико-методичних положень вир!в-нювання асиметрi! соцiально-економiчного роз-витку регiонiв [35, с. 11].
До факторiв гуманiтарного характеру в межах розгляду проблеми iнформацiйно! нерiвностi слщ вiднести рiвень iнформацiйно!, в тому числ! лшгвю-тично!, культури людини та суспiльства; рiвень !х загально! освiченостi та iителектуального потенщ-алу, як значною м!рою визначають мотивацiю активно! д!яльносп людей у новому шформащйному простор! [23].
У структур! глобально! проблеми шформащй-но! нерiвностi доцшьно розр!зняти наступн три ос-новш аспекти (рис. 5). При вивченш проблеми ш-формацiйно! нерiвностi в якосп причини виникнення шформащйно! асиметрi! та в контекст задач забезпечення шформащйно! безпеки необхiдно вра-ховувати, що процес iнформатизацi! суспiльства чине вплив на нього як позитивний, так i негатив-ний. З одного боку, вш пiдвищуе ефектившсть су-спшьного виробництва та сприяе утворенню нових робочих мюць, пiдвищуе яшсть життя населення, але, з ¡ншого боку, поява все бшьш складно! шформащйно! техшки та технологш, електронних офгав та роботизованих виробництв потребуе вщ людей бшьш високого р!вня квалiфiкацi!, компетенцi! та ш-телекту. А оскшьки система освгти в багатьох кра!-нах, в тому числ! в Укра!нi, не забезпечуе цих вимог, вiдбуваеться подальше сощальне розшарування су-спшьства, яке посилюе в ньому сощальну напруже-шсть.
Саме тому проблема шформащйно! нер!вносп ! повинна сьогодн класиф!куватися як одна з актуа-льних глобальних проблем, тюно пов'язаних з забез-печенням регюнально!, нащонально! та глобально! безпеки (за базовими компонентами - економ!чно!, сощально!, техшчно!, демограф!чно!, еколопчно!, шформащйно! та ш).
Висновки. Таким чином, розгляд шформа-цшно-психолопчно! безпеки в системах бшьш високого !ерарх!чного р!вня безпеки в послщовносп держава - регюн - суспшьство - людина дозволяе оха-рактеризувати шформащйно-психолопчну безпеку регюну наступним чином.
и «
о К о
£
К
о» е
п
0 "
в ■в
I'®
1 §
с:) ю
£> 9 Я
Я я
а I 8 -О
я ®
11 н я
В: й
3 I
£ в
п *
X м
В л
о о
■ ср
Л В о -1
о
■в о
ы В
в н к
V!
■В
Л
о" В
ю £
п В
Вт"
(Я
ё-ё
М й'
и Э е- 8
го Ж
и 2
» я
»
я о
Я я
Я о
§1
и та 5 3 Ч 2
ъ £ё
О я ^ §»*
г 5 Я
Цб
я а
И И
я а
о со
о Я
а. в
го
Я Я
о я
н Й
"3 п
8 ^ «•
С р (о
та
го рэ
в.
ы Р5 С
о О
с
№ я
о ■
го §
Я О
л я о ч о
та о
(Я
3
Щщтримка реа-шзащ! швес-тицшних та шновацшних проект ¡в
Надання проблемным (де-пресивним)
репонам р1зних шльг
Щщтримка в реал1зацп комплексных програм розвитку регюшв
Горизонтальне вщлвнювання
Вертикальне вщлвнювання
В.Й
н ^ ё о: та И Я 8
2 ! 3 ЕЭ
о а тЗ. >я С' «с я Р я
3 о та й » Я^ о
Я
го
►ё «
2 о
N
о ^
я I р. (о
3 *
я 12.
8 Я;
О
н
(Я
о
та
го
Я
§
о го
о н
р о
Й
ё
№ я о я о >-1
А о
я
о я
я о
о ё
2
я го
о Я
ч н
о 02
та о та
(Я
я
(Я
я
та
и'
(Я
я
§
Структурнi аспекти глобально! проблеми iнформацiйно! нерiвностi
Особистюно-сощ-альнш
Сощально-еконо-мiчний
Геополiтичний
пов'язаний з проблемою соць ально! адаптацi! людини до нового, швидко змiнюваного шформацшного середовища; саме тут виникае нова форма сощально! нерiвностi людей - шформацшна нерiв-нiсть; знизити гостроту ще! проблеми повинна перспективна система освети, яка мае надати можливiсть вам членам сустльства отримати не-обхiднi знания, вмiння на компетентносп для того, щоб правильно орiентуватися в новому iнформацiйному про-сторi
пов'язаний з нацiональною полiтикою ете! чи шшо! дер-жави та !! регiонiв в сферi розвитку шформацшного середовища окремих регюшв та держав в цшому, !х шформа-цiйно! iнфраструктури, засо-бiв та методiв доступу до ш-формацiйних ресурсiв та ш-формацшним комунiкацiям, а також у сферi розвитку та практичного використання iнформацiйних технологiй та шформацшного законодав-ства; розв'язання цих проблем мае бути одним з важли-вих напрямкiв державно! та регюнально! полiтики в на-уково-техшчнш, економiчнiй та соцiальнiй сферах
пов'язаний з нерiвномiрнiстю розвитку процесу шформати-зацi! в рiзних кра!нах та !х ре-гiонах, та регюнах свiту, що пояснюеться не етльки вш-мiнностями в науково-техшч-ному та економiчному, а також штелектуальному та ш-формацiйному потеищалах цих регiонiв та держав, але також ступенем розумшня !х полетичними лидерами, еко-номiчною елiтою бiзнесу ос-новних тенденцiй та законо-мiрностей сучасного етапу розвитку цившзаци
Рис. 5. Структурнi аспекти глобально'! проблеми шформацшно!' нерiвностi
1. Функцюнально iнформацiйно-психологiчна безпека (в тому чи^ на рiвнi регiону), як i iншi аспекти безпеки людини, направлена на реалiзацiю прав та свобод, потреб, економшо-сощальних та культурних iнтересiв та прагнень особистосп, забез-печення можливостей, життевого рiвня, особистого розвитку та самореалiзацi!. Саме з цих позицш ви-значаються критерп шформащйно-психолопчно! безпеки.
2. Необхiдними умовами шформащйно-психо-лопчно! безпеки на рiвнi держава - регюн - суспiль-ство е:
- захищенють особистост^ (суб'екта, психiки, свщомосп) вiд негативних наслiдкiв iнформацiйно-психолопчних впливiв, у тому числi в межах забез-печения економiчно! безпеки;
- розвиток внутршшх ресурсiв спйкосп (еко-номiчне зростания та соцiально-економiчний розвиток держави на його регюшв) перед негативними впливами та ресурсами ^ителектуальна безпека) са-морозвитку само! особистостц
- як1сне шформацшне середовище для задово-лення потреб та формування духовно-моральних ц1нностей.
Забезпечення цих умов потребуе iнформа-цiйно-економiчних, iнформацiйно-соцiальних, iн-формацiйно-технiчних, органiзацiйно-правових та психолого-педагопчних заходiв.
3. У зв'язку з тим, що iнформацiйнi процеси та iнформацiйнi загрози (ризики) в межах сощально-економiчних систем держави та !! регiонiв властивi в«м сферам життедiяльностi людини, а особистють е «одиницею» будь-яких соцiальних систем, шформацшна безпека в сферi забезпечения економiчно! безпеки, в тому чи^ iнформацiйно-психологiчна безпека може розглядатися в якосп «наскрiзно!» складово! безпеки людини в системi iнформацiйно! безпеки держава - регюн - суспшьство.
4. Специфiчною характеристикою iнформацiй-но-психолопчно! безпеки, яка дозволяе вiдрiзняти !! вiд iнших видiв безпеки, е одночасна стввщнесе-нiсть, по-перше, з таким об'ектом як особистють (!! психiка, свiдомiсть), по-друге, з процесами генеру-вання, передачi, розповсюджения, переробки, засво-ения iнформацi! в сощальних системах по пiдне-сению !х iерархi! до локального суспiльства (макро-рiвень), територiального та регiонального суспшьс-тва (мезорiвень) та нац1онально-державного (макро-рiвень).
5. У процесi розповсюджения шформащйно-комунiкацiйних засобiв, як каналу передачi iнфор-мацi! соцiально-економiчного, правового, ресурсо-екологiчного характеру тощо, мiж людьми в межах локальних територш регiонiв та держав вiдбува-еться становления самостийно функц1онуючих систем сощально! комушкаци та характерних для них
58-
Економiчний вюник Донбасу № 3(57), 2019
автономних комунiкативних eKOHOMi4rax та шфор-мацiйних npocTopiB. Даш системи формують HOBi форми та рiзновиди соцiальних, економiчних, поль тичних та духовних вiдносин, i поступово оформлю-ються в цiле «нове суспшьство», яке можна визна-чити, як iнформацiйне в сферi забезпечення безпеки як на макрорiвнi, так i на мезо- та макрорiвнях.
6. Слiд враховувати ту обставину, що сформо-ванi ранiше сусmльно-економiчнi структури, якi ха-рактернi для традицшного та iндустрiального суст-льства, не можуть безпосередньо переноситись на «базис» шформащйного сустльства на мшро- та ме-зорiвнях, та вимушен або перебудовуватися в ньому, або перебудовувати його структуру тд себе. Таким чином виникають передумови зггкнення структур старого та нового сустльства на конкрет-нiй територп шформащйного простору.
Проблема шформацшно! асиметрп на рiвнi ре-гiонiв Укра1ни на даний момент залишаеться над-звичайно широкою та складною в сощально-еконо-мiчному дослiдженнi.
Лiтература
1. Лызь Н. А., Веселов Г. Е., Лызь А. Е. Информационно-психологическая безопасность в системах безопасности человека и информационной безопасности государства. Известия ЮФУ. Технические науки, 2014. № 8. С. 58-66. 2. Грачев Г. В. Личность и общество: информационно-психологическая безопасность и пси-хологическая защита. Москва : ПЕР СЭ, 2003. 301 с. 3. Астахова Л. В. Информационно-психологическая безопасность в регионе: культурологический аспект. Вестник УрФО. Безопасность в информационной сфере. 2011. № 2. С. 40-47. 4. Бабаева Ю. Д., Вой-скунский А. Е. Психологические последствия информатизации. Психологический журнал. 1998. № 1. С. 89100. 5. Войскунский А. Е. Информатика и развитие человеческого общения. Социальные проблемы информатизации общества. 1988. №2. С. 29-38. 6. Кор-мич Б. А. 1нформацшна безпека: оргашзацшно-пра-вовi основи : навч. поабн. Кшв : Кондор, 2008. 382 с. 7. Федорова О. Н. Информационно-психологическая безопасность личности в информационном обществе. Вестник Дальневосточного государственного технического университета. 2011. № 2 (7). С. 24-34. 8. Аса-нович В. Я., Маньшин Г. Г. Информационная безопасность: анализ и прогноз информационного воздействия. Минск : Амалфея, 2006. 320 с. 9. Манойло А. В., Петренко А. И., Фролов Д. Б. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны. Москва : Горячая линия-Телеком, 2009. 320 с. 10. Баришполец В. А. Информационно-психологическая безопасность: основные положения. Радиоэлектроника. Наносистемы. Информационные технологии. 2013. № 2. С. 62-104. 11. Иванов С. В. Теоретико-правовой анализ понятия «информационно-психологическая безопасность личности». Вестник Академии права и управления. 2012. № 26. С. 130-135. 12. United Nations Development Programme. Human Development Report. New York : Oxford University Press, 1994. 13. Борисов Д. А. Безопасность
человека в современной теории и практике международных отношений. Вестник Томского Государственного Университета. 2011. № 343. С. 79-82. 14. Human security. Report of the Secretary-General. General Assembly. Sixty-fourth session. Agenda items 48 and 114. 8 March 2010. 64 p. 15. Paris R. Human Security -Paradigm Shift or Hot Air? International Security. 2001. Vol. 26, No. 2. P. 87-102. 16. Баева И. А. Психология безопасности как основа анализа экстремальной ситуации. Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. 2012. № 145. С. 6-18. 17. Ryerson C., Amitav A. Human Security Research: Progress, Limitations and New Directions. Report of a Conference Organised by the Centre for Governance and International Affairs. Department of Politics, University of Bristol, 8-11 February 2008. Working Paper No. 11-08. 18. Лызь А. Е., Лызь Н. А. К вопросу о составляющих информационной безопасности личности. Информационное противодействие угрозам терроризма. 2008. № 12. С. 58. 19. Ежевская Т. И. Системно-ценностный подход к информационно-психологической безопасности личности. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2009. № 1. С. 8-11. 20. Лызь Н. А. Модельные представления о безопасной личности. Известия ЮФУ. Технические науки. 2005. № 7 (51). С. 21-25. 21. Непомнящий А. В., Поз-нина Н. А. Перспективы повышения информационной безопасности личности путем развития сознания. Известия ЮФУ. Технические науки. 2010. № 11 (112). С. 232-238. 22. Эксакусто Т. В., Лызь Н. А. Психологическая безопасность в проблемном поле психологии. Сибирский психологический журнал. 2010. № 37. С. 86-91. 23. Колин К. К. Информация и её применение. Гуманитарные аспекты проблемы информационной безопасности. 2016. Т. 10. Вып. 3. С. 111-121. 24. Смолл Г., Врган Г. Мозг онлайн. Человек в эпоху Интернета. Москва : Колибри, 2011. 352 с. 25. Ка-стельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Москва : ГУ ВШЭ, 2000. 458 с. 26. Ко-лин К. К. Гуманитарные проблемы формирования информационного общества [Электронный ресурс]. URL: http://metodist.lbz.ru/lections/10/files/7.doc (дата обращения: 03.10.2019). 27. Смирнов А. И., Кохтюлина И. Н. Глобальная безопасность и "мягкая сила 2.0": вызовы и возможности для России Москва : ВНИИГео-систем, 2012. 276 с. URL:https://mgimo.ru/library /publications/1007680/ (дата обращения: 03.10.2019). 28. Шабалов М. П. «Мягкая сила» в современной геополитике. Стратегические приоритеты. 2015. № 1 (5). С. 48-59. 29. Колин К. К. Половинчатая стратегия: критический анализ глобальных целей ООН в области устойчивого развития. Партнерство цивилизаций. 2016. № 1-2. С. 33-41. 30. Тоффлер Э., Тоф-флер Х. Революционное багатство. Москва : ACT, 2008. 569 с. 31. Дашкевич В. С. Великое культурное одичание: арт-анализ. Москва : Русский шахматный дом, 2013. 720 с. 32. Колин К.К. Информационное неравенство - новая проблема XXI века. Социология, социальность, современность. 1998. Вып. 5. С. 99-101. 33. Колин К. К. Информационная антропология: поколение Next и угроза психологического расслоения человечества в информационном обществе. Вестник
Челябинской государственной академии культуры и искусств. 2011. Т. 28. № 4. С. 32-36. 34. Колин К. К. Информационная антропология: предмет и задачи нового направления в науке и образовании. Вестник Кемеровского государственного университета культуры и искусств. 2011. № 17. С. 17-32. 35. Чура-кова М. М. Оценка социально-экономической асимметрии в развитии регионов : автореф. дис ... канд. экон. наук 08.00.05. Ставрополь: Северо-Кавказский гос. техн. ун-т, 2011. 23 с.
References
1. Lyz' N. A., Veselov G. E., Lyz' A. E. (2014). Informatsionno-psikhologicheskaya bezopasnost' v sistemakh bezopasnosti cheloveka i informatsionnoy bezopasnosti gosudarstva [Information and psychological security in human security systems and state information security]. News SFU. Technical science, no. 8, pp. 58-66 [in Russian].
2. Grachev G. V. (2003). Lichnost' i obshchestvo: informatsionno-psikhologicheskaya bezopasnost' i psi-khologicheskaya zashchita [Personality and society: information and psychological safety and psychological security]. Moscow, PER SE [in Russian].
3. Astakhova L. V. (2011). Informatsionno-psikholo-gicheskaya bezopasnost' v regione: kul'turologicheskiy aspekt [Information-psychological security in the region: cultural aspects]. Vestnik of the UrFD. Security in the Information Sphere, no. 2, pp. 40-47 [in Russian].
4. Babaeva Yu. D., Voyskunskiy A. E. (1998). Psikhologicheskie posledstviya informatizatsii. [The psychological consequences of informatization]. Psychological Journal, no 1, pp. 89-100 [in Russian].
5. Voyskunskiy A. E. (1988) Informatika i razvitie chelovecheskogo obshcheniya [Computer science and the development of human communication]. Social problems of informatization of society, no. 2, pp. 29-38 [in Russian].
6. Kormych B. A. (2008) Informacijna bezpeka: or-ghanizacijno-pravovi osnovy : navch. posibn [Information Security: Organizational and Legal Basics: Educ. manual]. Kiev, Condor [in Ukrainian].
7. Fedorova O. N. (2011) Informatsionno-psikho-logicheskaya bezopasnost' lichnosti v informatsionnom obshchestve [Information and psychological security of the individual in the information society]. Bulletin of the Far Eastern State Technical University, no. 2 (7), pp. 24-34 [in Russian].
8. Asanovich V. Ya., Man'shin G. G. (2006). Infor-matsionnaya bezopasnost': analiz i prognoz informatsion-nogo vozdeystviya [Information security: analysis and forecast of information impact]. Minsk, Amalfey [in Russian].
9. Manoylo A. V., Petrenko A. I., Frolov D. B. (2009). Gosudarstvennaya informatsionnaya politika v usloviyakh informatsionno-psikhologicheskoy voyny [State information policy in the conditions of information-psychological warfare]. Moscow, Hotline - Telecom [in Russian].
10. Barishpolets V. A. (2013). Informatsionno-psi-khologicheskaya bezopasnost': osnovnye polozhennya [Information and psychological security: basic provisions].
Radio Electronics Nanosystems. Information Technology, no. 2, pp. 62-104 [in Russian].
ll.Ivanov S. V. (2012). Teoretiko-pravovoy analiz ponyatiya «informatsionno-psikhologicheskaya bezopasnost' lichnosti» [Theoretical and legal analysis of the concept of "information-psychological security of the person"]. Bulletin of the Academy of Law and Management, no. 26, pp. 130-135 [in Russian].
12. United Nations Development Programme. (1994). Human Development Report. New York, Oxford University Press.
13. Borisov D. A. (2011). Bezopasnost' cheloveka v sovremennoy teorii i praktike mezhdunarodnykh otnosheniy [Human security in modern theory and practice of international relations]. Bulletin of Tomsk State University, no. 3436 pp. 79-82 [in Russian].
14. Human security. (2010). Report of the Secretary-General. General Assembly. Sixty-fourth session. Agenda items 48 and 114. 8 March 2010. 64 p.
15. Paris R. (2001). Human Security - Paradigm Shift or Hot Air? International Security, vol. 26, no. 2, pp. 87102.
16. Baeva I. A. (2012). Psikhologiya bezopasnosti kak osnova analiza ekstremal'noy situatsii [The psychology of security as the basis of the analysis of extreme situations]. Izvestia: Herzen Univer-sity Journal of Humanities and Sciences, no. 145, pp. 6-18 [in Russian].
17. Ryerson C., Amitav A. (2008). Human Security Research: Progress, Limitations and New Directions. Report of a Conference Organised by the Centre for Governance and International Affairs. Department of Politics, University of Bristol, 8-11 February 2008. Working Paper, no. 11-08.
18. Lyz' A. E., Lyz' N. A. (2008). K voprosu o sostavlyayushchikh informatsionnoy bezopasnosti lichnosti [To the question of the components of information security of an individual]. Information counteraction to threats of terrorism, no. 12,pp. 58 [in Russian].
19. Ezhevskaya T. I. (2009). Sistemno-tsennostnyy podkhod k informatsionno-psikhologicheskoy bezopasnosti lichnosti [System-value approach to information-psychological security of the per-son]. Psychopedagogy in Law Enforce-ment, no. 1, pp. 8-11 [in Russian].
20. Lyz' N. A. (2005). Model'nye predstavleniya o bezopasnoy lichnosti [Model ideas about a safe person]. News SFU. Technical science, no. 7 (51), pp. 21-25 [in Russian].
21. Nepomnyashchiy A. V., Poznina N. A. (2010). Perspektivy povysheniya informatsionnoy bezopasnosti lichnosti putem razvitiya soznaniya [Prospects for increasing information security identity through the development of consciousness]. Izvestiya SFedU. Engineering Sciences, no. 11 (112), pp. 232-238 [in Russian].
22. Eksakusto T. V., Lyz' N. A. (2010). Psikholo-gicheskaya bezopasnost' v problemnom pole psikhologii [Psychological safety in the problem field of psychology]. Siberian psychological journal, no. 37, pp. 86-91 [in Russian].
23. Kolin K. K. (2016). Informatsiya i ee primenenie [Information and its application]. Humanitarian aspects of the problem of information security, vol. 10, no. 3, pp. 111-121 [in Russian].
24. Smoll G., Vrgan G. (2011). Mozg onlayn. Che-lovek v epokhu Interneta [The brain is online. Man in the era of the Internet]. Moscow, Hummingbird [in Russian].
25. Kastel's M. (2000). Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul'tura [Information era: economy, society and culture]. Moscow, GU VShE [in Russian].
26. Kolin K. K. Gumanitarnye problemy formiro-vaniya informatsionnogo obshchestva [Humanitarian problems of the formation of the information society]. Retrieved from https://metodist.lbz.ru/lections/10/files/ 7.doc [in Russian].
27. Smirnov A. I., Kokhtyulina I. N. (2012). Glo-bal'naya bezopasnost' i "myagkaya sila 2.0": vyzovy i vozmozhnosti dlya Rossii [Global Security and Soft Power 2.0: Challenges and Opportunities for Russia]. Moscow, VNIIGeosystem. Retrieved from https://mgimo.ru/library/ publications/1007680/ [in Russian].
28. Shabalov M. P. (2015). «Myagkaya sila» v sovremennoy geopolitike. ["Soft power" in modern geopolitics]. Strategic priorities, no. 1 (5), p. 48-59 [in Russian].
29. Kolin K. K. (2016). Polovinchataya strategiya: kriticheskiy analiz global'nykh tseley OON v oblasti ustoychivogo razvitiya [Half-hearted strategy: a critical analysis of the UN global sustainable development goals].
Partnership of civilizations, no. 1-2, pp. 33-41 [in Russian].
30. Toffler E., Toffler Kh. (2008). Revolyutsionnoe bagatstvo [Revolutionary bugginess]. Moscow, ACT [in Russian].
31. Dashkevich V. S. (2013). Velikoe kul'turnoe odichanie: art-analiz [The Great Cultural Wildness: An Art Analysis]. Moscow, Russian Chess House [in Russian].
32. Kolin K .K. (1998). Informatsionnoe neravenstvo - novaya problema XXI veka [Information inequality is a new problem of the 21st century]. Sociology, sociality, modernity, no. 5, pp. 99-101 [in Russian].
33. Kolin K. K. (2011). Informatsionnaya antropo-logiya: pokolenie Next i ugroza psikhologicheskogo ras-sloeniya chelovechestva v informatsionnom obshchestve [Information anthropology: Next generation and the threat of the psychological stratification of mankind in the information society]. Bulletin of the Chelyabinsk State Academy of Culture and Arts, vol. 28, no. 4, pp. 32-36 [in Russian].
34. Kolin K. K. (2011). Informatsionnaya antropo-logiya: predmet i zadachi novogo napravleniya v nauke i obrazovanii [Information anthropology: subject and tasks of a new direction in science and education]. Bulletin of the Kemerovo State University of Culture and Arts, no. 17, pp. 17-32 [in Russian].
35. Churakova M. M. (2011). Otsenka sotsial'no-ekonomicheskoy asimmetrii v razvitii regionov [Assessment of socio-economic asymmetry in the development of regions]. (Doctor's Thesis). Stavropol: North Caucasian state. tech. un. [in Russian].
HayMeHKO H. TO. TeopeTHKo-MeTogo.omm ac-neKTH iH$opMa^HHO-ncHxo.oriHHoT 6e3neKH b noc.i-goBHOcri . K'|»Kai(a - perioH - cycni.tcrBO - .ro.HHa
Уточнення поняття iиформацiйио-психологiчиа безпека - актуальне наукове завдання, в тому числ! в сфер! забезпечення економ!чно! безпеки репошв. Роз-глянуто iиформацiйио-психологiчиу безпеку в трьох системах: безпека людини, iиформацiйиа безпека реп-ону, шформацшна безпека держави. Специфшою ш-формацшно-психолопчно! безпеки е !! взаемозв'язок з iиформацiйиими процесами, шформацшними потребами та загрозами, в той же час як безпека людини охо-плюе в сукупност економ!чш, сощальш, еколопчш, технолопчш та шш аспекти проблеми безпеки. Представлено концепт схему вид!в шформацшно! безпеки держави та Г! репошв. В забезпеченш шформацшно! безпеки видшено три основних аспекти: шформа-цiйио-техиiчиий; шформацшно-правовий; психолого-педагопчний. Наведено структуру гумангтарних проблем iиформацiйиоi безпеки в стислому вигляд! Роз-глянуто сощально-економ!чш проблеми шформацш-иоi безпеки: шформацшна злочиншсть, проблема ш-формацiйиоi нер!вносп (шформацшна асиметр!я). Представлено основш напрямки вдосконалення теоре-тико-методичних положень вир!внювання асиметри сощально-економ!чного розвитку репошв. Проблема шформацшно! асиметри на р!вш репошв УкраТни на даний момент залишаеться надзвичайно широкою та складною в сощально-економ!чному дослщженш
Ключовi слова: шформацшно-психолопчна безпека, безпека людини, шформацшна безпека регюну, шформацшна безпека держави, шформацшна асимет-р!я.
Науменко Н. Ю. Теоретико-методологические аспекты информационно-психологической безопасности в последовательности государство - регион - общество - человек
Уточнение понятия информационно-психологическая безопасность - актуальная научная задача, в том числе в сфере обеспечения экономической безопасности регионов. Рассмотрена информационно-психологическая безопасность в трех системах: безопасность человека, информационная безопасность региона, информационная безопасность государства. Спецификой информационно-психологической безопасности является его взаимосвязь с информационными процессами, информационными потребностями и угрозами, в то время как безопасность человека охватывает в совокупности экономические, социальные, экологические, технологические и другие аспекты проблемы безопасности. Представлена концепт схема видов информационной безопасности государства и его регионов. В обеспечении информационной безопасности выделено три основных аспекта: информационно-технический; информационно-правовой; психолого-педагогический. Приведена структура гуманитарных проблем информационной безопасности в сжатом виде. Рассмотрены социально-экономические проблемы информационной безопасности: информационная преступность, проблема информационного неравенства (информационная асимметрия). Представлены основные направления совершенствования теоретико-методических положений выравнивания асимметрии
социально-экономического развития регионов. Проблема информационной асимметрии на уровне регионов Украины на данный момент остается чрезвычайно широкой и сложной в социально-экономическом исследовании.
Ключевые слова: информационно-психологическая безопасность, безопасность человека, информационная безопасность региона, информационная безопасность государства, информационная асимметрия.
Naumenko N. Theoretical and methodological aspects of information and psychological security in the state - region - society - human sequence
Effective translation of scientific knowledge, an important role in which is played by scientific concepts, is a factor of the successful development of the economy of the state, the region, business organizations as well as civil society and of science as a whole. Therefore, more precise definition of the concept of information and psychological security is an urgent scientific task, including the sphere of ensuring economic security of the regions. The information-psychological security in three systems is considered: human security, information security of the region, information security of the state.
Human security is associated not only with the preservation of life, satisfaction of biological needs and realization of rights and freedoms but also with the quality of life, a sense of security, opportunities for development and self-realization. The specificity of information and psychological security is its interrelation with information processes, information needs and threats, while human security covers in aggregate economic, social, environmental, technological and other aspects of the security problem.
The concept scheme for the types of information security of the state and its regions is presented. Three main aspects of information security - information technology; information and legal; psychological and pedagogical ones - have been distinguished. The structure of humanitarian problems of information security in brief is presented.
Socio-economic problems of information security are considered: information crime, problem of information inequality (information asymmetry). The author's study of the concepts of symmetric and asymmetric development of the regions allows to define socio-economic asymmetry of a region as a stable in time and in economic and informational space deviation in the conditions and results of its social and infrastructural spheres activity and economic growth rate, the reduction of which ensures equalization of conditions for sustainable development and fuller realization of citizens' rights in the standard and quality of life.
The paper presents the types of asymmetry of regional socio-economic development in terms of information asymmetry. The basic directions for improving theoretical and methodological provisions for equalizing asymmetry of socio-economic development of regions are presented. In the structure of the global problem of information inequality, it is advisable to distinguish between three main aspects: personality and social, socio-economic, geopolitical ones.
At present, the problem of information asymmetry at the level of the regions in Ukraine remains extremely broad and complex in socio-economic research.
Keywords: information and psychological security, human security, information security of the region, information security of the state, information asymmetry.
Orarra Hagmmna go pegaK^ï 04.09.2019
npHHHHTO go gpyKy 10.09.2019
