CC BY
21
Some seasonal changes in the process of forming the system of seasonal dynamics of concortive relationships of birds in the individual consortia with pine in birch and pine forests are reviewed. As a result of studies twenty-four species of birds were recorded in the functioning of pine consortia. The prevailing type of functional interaction with autotroph consists in topic relationships during all four seasons. The largest quantity of birds can be observed in spring, and the smallest - in winter. Phabric relationships are fixed only in autumn period, pho-ric relationships are not discovered. Among the topomorphs in the biomorphic composition of pine drimiofiles dominate. Climamorphic composition of consortive relationships of birds is characterized by the dominance of annual species. Trophomorphic composition of pine consortium includes three trophic groups, namely phitophages, zoophages and omnivorous.
Keywords: consortia, bird consortia, time budget, topical and trophic links, topomorphs, climamorphs, trophomorphs.
УДК 630*2:582.632.2 Астр. Я.1. Крилов1 - НУ бюресурав
i природокористування Украти, м. Ктв
ТЕХНОЛОГ1Я ЗАЛ1СНЕННЯ СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ КОНТЕЙНЕРНИМ ВИС1ВАННЯМ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО
Наведено результати створених дослщних культур дуба звичайного на еродова-них яружно-балкових землях за розробленою технолопею контейнерного висшу дуба. Встановлено, що рют сходiв дуба, висiяних у центрi площадок, на 37,3 % перевищував висоти перифершних сходiв, що пояснюеться явищем самошдгону. Обгрунтовано зас-тосування розроблено! технологи контейнерного висшу дуба звичайного для створення захисних люових насаджень на яружно-балкових схилах, встановлено добру збереже-шсть та штенсившсть росту сходiв дуба, поршняно iз звичайними технологiями створення лiсових культур.
Ключовi слова: люорозведення, протиерозiйнi насадження, дуб звичайний, вись вання, жолуд^ контейнер, рiст, яружно-балковi схили.
У комплекс заходiв, спрямованих на шдвищення ефективностi мелюра-тивних функцiй протиерозшних лiсових насаджень, важливим завданням е роз-роблення ефективних технологiй !х створення з подальшим формуванням висо-копродуктивних i бiологiчно стiйких деревостатв. Уже в першi роки потрiбно стимулювати рiст у висоту та розвиток кореневих систем протиерозiйних насаджень. Вщ початково! густоти культур залежать рiст та розвиток насаджень на рiзних етапах життя, можлиш строки змикання, необхвдне число та строки проведения доглядш, можлива продуктивнiсть насаджень, а також !х стiйкiсть до бiотичних та абютичних факторiв i в пiдсумку мелюративна та еколого-еконо-мiчна ефективнiсть.
На важливому значеннi якнайшвидшо! зiмкнутостi насаджень наголошу-вали основоположники лiсiвництва В. Д. Опевський, Г.Ф. Морозов, Н.С. Нестеров [12-14]. 1дея створення дуба бюгрупами мае давню iсторiю. Ще в 1901 р. Ю.А. Леман писав: "...по отношению к дубу вывожу заключение, что групповое растение, тяжеловесные его семена не могут разносится ветром и весьма малой степени птицами и животными, которым служат пищей" [10].
На початку ХХ ст. щею створення насаджень дуба бюгрупами вперше було втшено в практику лкорозведення. Так, В. Д. Опевський усшшно застосу-
1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
вав цей споаб пiд час залiснення лкоск у Тульських засiках [15]. Густий спо-сiб створення культур дуба звичайного В. Д. Огieвського полягав у тому, що на площадку 2x2 м рiвномiрно вискали 50-100 шт. жолудiв або висаджували 2550 скнцк. Передбачалося, що дубки при щшьному вирощуванш будуть вщзна-чатися шдвищеною конкурентоспроможнiстю в боротьбi з паростями iнших де-ревних порщ i бур'янк. Дубки в бюгрупах будуть краще рости внаслiдок само-пiдгону, а збереженiсть культур шд час природного вiдпаду буде висока [15].
Густу культуру можна рекомендувати на таких лкосках, якi покрились поростю i догляд в першi роки за такими культурами простший, нiж за рядовою посадкою. Густа культура дуба мкцями найбшьш прийнятна на вiдкритих площах, але iз покращенням та спрощенням догляду ц можна рекомендувати i на лiсосiках, якi заросли паростю. Шд час створення густих культур дуба як по-сiвом, так i посадкою, сiнцями чи контейнерними рослинами, у вiцi 1 -4 роки можна отримати вiдмiннi результати [15]. Якщо в рiдинах лiсу не вистачае власного самоску, необхiдно здшснювати пiдсiв насiння. За дослiдженнями I. Д. Брауде, для цього потрiбно шдготувати грунт площадками розмiром 1x1 м i бшьше. На схилах 15-20° розмщують площадки 2-3x0,5 м iз загальною кшькк-тю до 400 шт- га-1 [4-7].
У першi роки спостерiгаеться велика диференцiацiя дубкк за висотою i дiаметром. Тривалий перiод процесу диференцiацií у чистих насадженнях ученi пояснювали з позицш внутрiшньоí боротьби. Процес самозрiджування наса-дження розглядали як зразок перенаселеносп, зайво!' густоти, як зразок внут-рiшньоí боротьби рослин одного виду за вологу, поживш речовини, свило тощо [17]. Дослвдження, якi здайснював СВ. Ярошенко в гнiздових лкових смугах, засвiдчили, що за умов проведения ручних доглядiв у гшздах спостерiгалося зiмкнення крон дубкк у гшздах вже на третш рш. Дослiдник зазначае, що факторами, яю забезпечують високу збереженiсть i добрий рiст дуба в гшздах е: груповий спосiб створення; висока агротехшка; своечасний догляд за грунтом; високояккний поскний матерiал мiсцевого походження; своечасне висiвания жолудiв [17].
Учеш-лководи Г.Р. Ейтинген, 1949; В О. Бодров, 1953; В.Г. Нестеров, 1954; М.В. Колисниченко, 1956 вважають що процес диференщацп дерев за висотою i дiаметром пояснюеться рiзними спадковими якостями насiния деревних порiд i рiзноманiттям лiсорослинних умов [1]. Процес диференцiацií залежить i вiд шших факторiв, зокрема - лiсорослинних умов, густоти деревостану, вку насадження тощо. Чим сприятливiшi лiсорослиннi умови росту, тим кращий рiст деревних порвд, тим iнтенсивнiше проходить диференцiацiя дерев за висотою та дааметром, тим женсившше зрiджуеться насадження [1-3].
Мета дослвдження - розробити технологда створення протиерозiйних насаджень дуба звичайного на яружно-балкових схилах для пришвидшення росту i розвитку рослин на початковому еташ.
Об'ект дослiдження - дослiднi культури дуба звичайного, створеш способом контейнерного виску жолудк на яружно-балкових схилах, у Жашкксь-кому лiсництвi ДП "Уманське лiсове господарство".
Матерiали i та методика дослiдження. Дослiджения проведено у люо-вих культурах, створених у 2013-14 рр. на люокультурних площах рiзних кате-горiй. Перша дтянка представлена зрубом, тобто характеризуе люовщновлюва-льний процес, тодi як друга дтянка характеризуе люорозведення на яружно-бал-кових системах. Пiдготовку грунту здшснено вручну, площадками 0,5x0,5 м2, розмiщеними у шаховому порядку. Вщстань мiж центрами площадок становила 1,5 м, а ширина мiжрядь - 6 м. Виавання жолудiв проводили за розробленою технолоиею, яка захищена патентом на корисну модель вщ 12.05.2015 р., № 88990. Новизною технологи е застосування пластикових контейнерiв багатора-зового використання з радiусом 5 см, висотою 10 см, об'емом 785,4 см3. У кон-тейнери засипали мкоризний грунт, взятий з-тд пологу лiсу, помiщали 3-5 шт. жолудiв дуба та ктька насiнин вiвса або ячменю та закопували у площадки [16]. Глибина лунок становила 10-15 см. Схему розмщення гшзд у площадках i 1х параметри зображено на рис. 1.
Рис. 1. Схема площадок для крутих схилiв з 5 лунками (а) i для пологих схилiв
з 13 лунками (б)
Експериментальш культури на зрубi були створеш на площi 0,08 га, а на площi лiсорозведення - 0,03 га. Загальна площа дослщних дiлянок становила
0.11 га.
Результати дослщження. Апробацiю ново'1 технологи контейнерного виавання жолудiв дуба звичайного на яружно-балкових землях здшснено тд час експериментальних робiт у ДП "Уманське лiсове господарство" упродовж 2013-2014 рр. Люокультурна дiлянка, на якiй проводили люовщновлення, представлена свiжим зрубом з материнським насадженням граба звичайного (склад - 10 Гз) на схки с^мюстю 15-200. Д1лянка тд лiсорозведення - це па-совище iз злаковою рослиннiстю на схии стрiмкiстю 10-150. На лiсокультурнiй площ^ вiдведенiй пiд лiсорозведення, дослiднi культури створено у 2013 р. у третш декадi травня iз закладанням площадок у верхнiй, середнiй i нижнiй час-тинах схилу. На площi пiд лiсорозведення експериментальнi культури створеш у третш декадi квггня 2014 р. в аналогiчних мюцеположеннях схилу. Обидвi дослiднi д1лянки розмщеш на схилах пiвденноí експозиц11.
Перевагою розробленоí технолог11 е те, що в разi посiву насiння на люо-культурну площу зникае потреба у вирощуванш садивного матерiалу i переса-джуваннi його на постшне мiсце [11]. На рис. 2 зображено дослщш культури дуба звичайного на яружно-балкових схилах.
Частина жолудiв пошкодили гризуни i дикi кабани. Тому тд час використання цього способу необхщно використовувати родентициди для оброб-
лення жолудiв дуба звичайного. Результати збереженостi та росту експеримен-тальних культур дуба звичайного наведено в таблиш.
Рис. 2. Дослiднi культури на яружно-балкових схилах, створет контейнерным виавом: а) люорозведення б) лiсовiдновлення
Табл. Збережешсть I р'тп експериментальних культур дуба звичайного
Середня висота сходiв дубмв у площадцi, см Вщхи лення, % Збережешсть
№ ПП дубки, що розташоваш по периферil дубки, що розташоваш в центрi дубмв у гшздах, %
Урочище "Галандзовське". Люовщновлення 2014 р.
1 18,4 20,2 9,8 73
Урочище "Бузiвська дубина". Лiсорозведення 2013 р.
2 20,4 25,0 22,5 62
Урочище "Бузiвська дубина". Лiсорозведення 2014 р.
2 25,2 34,6 37,3 62
Низька збережешсть дубюв тд час люовдаовлення (73 %) i данi табл. свщчать, що середня висота дубюв у периферiйних лунках становила 18,4 см, а в центральних - 20,2 см. Незначне перевищення становить 9,8 % i зумовлене сформованим лiсовим середовищем та люорослинними умовами.
Пiд час люорозведення у перший рк пiсля ви^ву (2013) у периферiйних лунках дубки мали висоту 20,4 см, а в центральних - 25,0 см. Загалом, приско-рений рiст молодих дубкiв можна пояснити використанням мкоризного грунту iз-пiд пологу дубових насаджень. На другий рiк темпи росту дубюв сповшьни-лися, а середня висота дуба у крайшх i центральних лунках становила 25,2 i 34,6 см вiдповiдно. Перевищення у росл дубкiв, що розташованi в цен^ площадок, над перифершними становило 37,3 %, що можна пояснити шдгоном сходiв, розташованих у центрах площадок. Збережешсть дубюв тд час люовщ-новлення становить 73 %, а в разi люорозведення - 62 %. Така низька збережешсть спричинена великими втратами жолудiв шсля висшання внаслiдок потрав диким кабаном i гризунами.
Висновки. Застосування технологи контейнерного висiву дуба звичайного для створення захисних люових насаджень на яружно-балкових схилах довело добру збережешсть та штенсивнють росту сходiв дуба, порiвняно iз зви-чайними технолог1ями створення люових культур.
Середня висота дубкш у центральних лунках площадок перевищувала аналогiчний показник периферiйних лунок на 37,3 %, що можна пояснити шд-гоном сходiв, розташованих у центрах площадок.
Низька збережешсть дубкiв пiд час лiсорозведения (62 %) спричинена великими втратами жолудiв пiсля висiвания внаслiдок потрав диким кабаном i гризунами. Тому шд час використання цiеí технологи потрiбно використовува-ти протруювачi жолудiв.
Лггература
1. Бодров В. А. О значении биогеоценологии для степного лесоразведения / В. А. Бодров // Лес и степь : сб. науч. тр. - 1953. - № 1. - 30-35 с.
2. Бодров В.А. Полезащитное лесоразведение / В.А. Бодров. - К. : Изд-во "Урожай", 1974.
- 193 с.
3. Бодров В.А. Лесная мелиорация : учебник / В.А. Бодров. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1961. - 512 с.
4. Брауде И.Д. Агролесомелиоративные мероприятия по борьбе с эрозией почв / И.Д. Брауде // Эрозия почв и борьба с нею : сб. науч. тр. - 1957. - С. 319-323.
5. Брауде И.Д. Выращивание противоэрозионных насаждений / И.Д. Брауде. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1954. - 168 с.
6. Брауде И.Д. Эрозия почв, засуха и борьба с ними в ЦЧО / И.Д. Брауде. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1965. - 140 с.
7. Брауде И.Д. Закрепление и освоение оврагов, балок и крутых склонов / И.Д. Брауде. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1959. - 284 с.
8. Сйтинген Г.Р. Лесоводство / Г.Р. Сйтинген. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1949. - 325 с.
9. Колисниченко М.В. О причинах самоизрежевания леса. / М.В. Колисниченко // Записки Воронежского сельхоз. ин-та : сб. науч. тр. - В 26 т. - 1956. - Вип. 2. - 345 с.
10. Леман Ю.А. Различные типы смешивания древесных и кустарниковых пород при степных культурах леса / Ю.А. Леман // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - М. : [б. и.]. -1961. - № 4. - С. 123-129.
11. Гордieнко М.1. Лiсовi культури / М.1. Гордieнко, Г.С. Корецький, В.М. Маурер. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвгга", 1995. - 328 с.
12. Морозов Г.Ф. Очерки по лесокультурному делу / Г.Ф. Морозов. - М.-Л. : Изд-во "Гос-лесбумиздат", 1950. - 234 с.
13. Морозов Г.Ф. Учение о лесе / Г.Ф. Морозов. - Л. : Гос. изд-во "Москва", 1928. - 364 с.
14. Нестеров Н.С. Общее лесоводство / Н.С. Нестеров. - М. : [б. и.], 1933. - 237 с.
15. Огиевский В.Д. Избранье труды / В.Д. Огиевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966.
- 356 с.
16. Пат 88990 Украша, МПК А01023/04. Споаб контейнерного вииву дуба звичайного на яружно-балкових схилах / В.М. Малюга, В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.В. Мщдер, Я.1. Крилов; заявник патентовласник НУБ1П Украши № 2014 11083; заявка 10.10.2014; опубл 12.05.2015, Бюл. № 9.
17. Ярошенко С.В. Рост лесных полос при разной густоте дубков в гнездах : дисс. канд. с.-г. наук: спец. 01.03.02 / С.В. Ярошенко. - К., 1965. - 233 с.
Крылов Я.И. Технология облесения склоновых земель контейнерным посевом дуба обыкновенного
Приведены результаты созданных опытных культур дуба обыкновенного на эродированных овражно-балочных землях по разработанной технологии контейнерного посева дуба. Установлено, что рост всходов дуба, высеянных в центре площадок, на 37,3 % превышал высоты периферийных всходов, что объясняется явлением самоподгона. Обосновано применение разработанной технологии контейнерного высева дуба обыкновенного для создания защитных лесных насаждений на овражно-балочных склонах, установлены хорошая сохранность и интенсивность роста всходов дуба по сравнению с обычными технологиями создания лесных культур.
Ключевые слова: лесоразведение, противоэрозионные насаждения, дуб обыкновенный, посев, желуди, контейнер, рост, овражно-балочные склоны.
Krilov Ya.I. The Technology of Afforestation on Slop Lands by Container Sowing of Common Oak
The results of technology for developing experimental plantations with common oak on eroded ravine-beam land with sowing oak containers are observed. Growth of oak seedlings, sown in central plots, was estimated to be 37.3 % higher than at the height of the peripheral seedlings, due to the phenomenon of self-goad. The application of the developed technology of sowing oak container to create protective forest plantations in the ravine slopes and ravines showed good survival rate of growth and oak stairs compared with conventional technologies creating forest cultures.
Keywords: afforestation, erosion plantations, oak, sowing, acorns, container, growth, gully-ravine slopes.
УДК 630 *232.22 Астр. Ю.М. Муыенко1 - Житомирський
наЦональний агроекологiчний ушверситет
ПОШИРЕННЯ ТА ПРОДУКТИВШСТЬ СОСНИ ВЕЙМУТОВО1 (РМШ STROBUS В УКРАШ1
Опрацьовано та проан^зовано повидшьну таксацшну базу даних Украшського державного проектного люовпорядного виробничого об'еднання ВО "Укрдержлюпро-ект". Дослщжено загальний стан поширення та продуктивнiсть сосни веймутово! (Ртия яЬгоЪия Ь.) в Укрщш. Встановлено, що в Укра'лш насадження, де сосна веймутова е па-нiвною породою, займають площу 165,6 га, а деревостани, де вона е другорядною породою, поширеш на площi 2542,0 га. Наведено розподш насаджень сосни веймутово! за походженням, повнотою, бонiтетом, вжовими групами та типами лiсорослинних умов. Встановлено, що сосна веймутова е перспективным видом для штродукцп в бшьшост регюшв Украши.
Ключовi слова: сосна веймутова, боштет, повнота, клас вiку, тип лiсорослинних умов, походження, бiологiчна продуктивнiсть.
Вступ. На сьогодш нагально постало питання пiдвищения продуктив-ностi лiсових ресурсiв Украши. Одним iз способiв пiдвищения продуктивност! деревосташв е використання iитродуцента у лкових культурах. Штучш насадження за учасп таких порвд почали створювати сотш рокк тому. Ц деревостани мають р!зну бюлопчну стшккть, продуктивнкть ! вихщ щнних сортиментов. Актуальнкть нашого дослщження полягае у визначенш шляхк рацюнального використання штродуцентк у лкових культурах Украши з метою шдвищення загальноí бiологiчноí продуктивной та стшкосп лкових ценозк.
Одшею з перспективних швидкорослих хвойних порвд, усшшно штроду-кованих в УкраЫ, е сосна веймутова (Ртт МгоЪт Ь.) [2, 3]. На цей час насадження сосни веймутовоí е ефективним об'ектом для дослщження, оскшьки к-нують дшянки штучних насаджень вком понад 100 рокк [4] (в 1вано-Фран-ккськш обл. - понад 200 рокк). Багато дослвдникк зазначали доцшьнкть та перспективнкть впровадження сосни веймутовоí у лков! насадження Украши [2-5]. Для подальшого усшшного впровадження сосни веймутовоí у лки Украши важливими е досл!дження поширення породи у лкових насадженнях держа-ви, анал!з п лккничо-таксацшних характеристик.
1 Наук. кергвник: доц. 1.Д. 1ванюк, канд. с.-г. наук
