CC BY
66
то пропонуеться використовувати для розробки ана-лгтично-шформацшно1 системи концепцiю системи тдтримки прийняття рiшень (СППР) [5].
Запропоновано реалiзовувати цю систему у ште-гральному середовищi програмування Borland С++ Builder та використовувати СУБД MySQL Server 5.1.
Структуру аналиично-шформацшно! системи представлено на рисунку 1.
5. Висновки
Таким чином, розроблено алгоритмiчну та шфор-мацшну шдтримку процесу побудови схем фшан-сування. Запропонована аналиично-шформацшна система дозволить приймати рацюнальш рiшення щодо формування перелжу джерел фiнансування та вiдповiдно залучаемих сум iнвестування на пiдставi шформацп про ринок iнвестицiй та про стан фшансо-вих ринкiв.
Лиература
1. Годлевский, М. Д. Математическая модель расчета оптимальной схемы финансирования инвестиционного проекта с привлечением внешних инвестиций/ М. Д. Годлевский, В. В. Москаленко, В. В. Кондращенко // Вестник НТУ «ХПИ» «Системный анализ, управление и информационные технологии». - 2006. - №19.- С. 151-157.
2. Ендовицкий, Д. А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика/ Д. А. Ендовицкий; под ред. проф. Л.Т. Гиляровской. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 400 с.
3. Рабочая книга по прогнозированию/ Редкол.: И. В. Бестужев-Лада (отв. ред.)- М.:Мысль, 1982. - 430 с.
4. Штойер, Р. Многокритериальная оптимизация: теория, вычисления и приложения: пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1992. - 504 с.
5. Системный анализ и современные информационные технологии: сб. науч. тр./ Труды Крымской Академии наук. — Симферополь: СОНАТ, 2006. — 159 с.
-□ □-
Стаття присвячена огляду технологи хмаркових обчислень та видшенню у нш мжця для просторiв даних
Ключовi слова: Cloud Computing, простiр
даних, технологи хмаркового обчислення □-□
Статья посвящена обзору технологии облачных вычислений и выделению в ней места для пространств данных
Ключевые слова: Cloud Compu^ng, пространство данных, технологии облачного
вычисления
□-□
The article deals with the review of Cloud Computing technology and its data spaces selection
Key words: Cloud Computing, space of information, technology of khmarkovogo calculation
-□ □-
УДК 004.652.4+004.827
ТЕХНОЛОГ1Я CLOUD COMPUTING ЯК 1НТЕРНЕТ-СЕРВ1С ДЛЯ
ТУРИЗМУ
Д.I. У гри н
Астрант
Кафедра "Комп'ютерн системи i технологи" Буковинський уыверситет вул. Омовича, 21, м. Чершвщ, 2158000 E-mail: [email protected]
П.М. Брижак
Начальник управлшня культури i туризму ЧершвецькоТ
обласл
Чершвецька обласна державна адмшютращя вул. Котляревського, 3, м. Чершвщ, 2158000
Вступ
Перехщ вщ локального шформацшного вироб-ництва до галузевого сьогодш став актуальним як школи. Частка катталовкладень в шформацшш-шфраструктури туристичних оргашзацш зараз на-
стшьки велика, що знайшла вже власне найменування - "непроф^ьш катталовкладення в шформацшш технологи". Керiвники оргашзацш видшяють вели-чезш суми на створення примщень для розмщення серверiв, на забезпечення '¿хшм безперебшним елек-троживленням i вщводом тепла, а найм квалiфiко-
ваних фахiвцiв, вщ яких залежить працездатшсть Bciei цiei iнфраструктури, став проблемою будь-яко1 органiзацii. Для грамотного розподшу бюджету мiж профiльними й непроф^ьними капiталовкладеннями потрiбнi знання, яких у власниюв органiзацiй, як правило, просто немае.
Як наслiдок, безлiч дрiбних i середнiх фiрм, що спецiалiзуються на створеннi корпоративних шфор-мацiйних-iнфраструктур i системноi iнтеграцii, охоче поглинають частку цих капiтальних вкладень, ство-рюючи рiзнi рiшення по своему смаку. Вщсутшсть ясних критерпв кiлькiсноi оцiнки якостi проектних ршень, прийнятих при створеннi й модершзацп ш-формацiйних iнфраструктур пiдприемств i оргаш-зацiй, фактично привело до дискредитацп iнституту тендерiв i створенню сприятливих умов для коруп-цшних угод.
Iнформацiйним тенденцiям i туристичному 6i3-несу в першу чергу стоггь розв'язати таку задачу - як знайти споиб ефективноi утилiзацii вже iснуючих цифрових активiв, причому без серйозних швестицш у персонал, устаткування i модифiкацiю програмного забезпечення, а також, щоб система, яка замшить старi засоби оброки шформацп, могла зробити це з плавним переходом роби, не завдавши розвитку в галузi серйозних проблем. Сьогодш активно розвиваеться техноло-пя пiд назвою Cloud Computing, що пропонуе оргашза-цiям мислити не в термшах конкретних комп'ютерних засобiв, установлених у центрах обробки даних i тих, що знаходяться на балана у туристичному бiзнесi, а оперувати поняттям послуга, за допомогою якоi мож-на платити тшьки в мiру необхiдностi i одержувати ii майже миттево.
Метою роботи е визначення основних технолопч-них ланок хмаркового обчислення та визначення його зв'язку з просторами даних.
1. Актуальнiсть роботи
В шформацшних технологiях зараз проводиться масштабне дослiдження Cloud Computing, що ощнюе позитивнi фактори i ризики новоi тенденцii.
На думку фахiвцiв, Cloud Computing - група техно-логiй, яка очолюе розвиток шформацшних технологш у цiлому, що мае навиь бiльший вплив, нiж у свш час електронний бiзнес [1,2].
Поняття, що використовуе Cloud Computing впер-ше були оприлюдненi у 1960 рощ, коли Джон Мак-Керп (John McCarthy) в свош доповiдi сказав, що "обчислення в майбутньому буде оргашзоване як су-спiльна утилиа", насправдi - це розширюе характеристики iз засобiв обслуговування,якi ставилися до 1960 року. Шсля цього Cloud Computing мало частко-вий початок використання з 1990 року, коли почали розвиватися з глобалiзацiею мереж програмш засоби обслуговування. 1деолопя Cloud Computing одержала популяршсть в 2007 рощ завдяки швидкому розвитку каналiв зв'язку i зростаючоi в геометричнш прогресii потреби як бiзнесу, так i комерцiйних ко-ристувачiв, у горизонтальному масштабуванш своiх iнформацiйних систем. Термш "Cloud Computing" де-яю переводять як "обчислення в хмарах", а iншi - як "(за)хмарш обчислення"[1].
Рис.1. Схема абстракци шфраструктури Cloud Computing.
"Хмари" - це тисячi глобально розподiлених комп'ютерiв, причому якщо, наприклад, традицiйнi фiзичнi центри обробки даних, установлен на тери-торп органiзацiй, управляються вручну, то "хмари" самостшш.
Використання Cloud-технологiй ктотно полегшуе клieнтам аналiтичних СУБД процес вибору i тесту-вання нових баз, що виключае необхiднiсть установки i настроювання засобiв. Бiльше того, необхщну потуж-нiсть можна нарощувати в перiоди активного розвитку корпоративноi аналiтичноi системи, створення нових вирин даних.
Але варто вiдзначити, що для устшного масштабу-вання на "хмарГ' СУБД повинна володiти декшькома обов'язковими характеристиками, а саме:
• працювати за принципом shared nothing - використання загальних ресурив обмежуе масштабування;
• ефективно працювати на commodity hardware - "хмарш" обчислювальш центри складаються зi зви-чайних по характеристиках (commodity) серверiв, що не мають надпродуктивних багатоядерних процесо-рiв, спецiальних дискових контролерiв i надшвидкоi пам'ятi;
• автоматично балансувати й тдтримувати кластер серверiв - чим бiльше серверiв, тим бiльше ймо-вiрнiсть збою в роботi кожного з них; так, по досвщу Google, з тисячi серверiв щохвилини один виходить iз ладу, i СУБД повинна ефективно справлятися з под-iбними ситуацiями;
• швидко обробляти запити - при робоп серверiв, що перебувають в "хмарГ', до часу обробки запиту до-даеться час передачi повiдомлень по 1нтернету, тому СУБД повинна працювати максимально швидко для досягнення прийнятного для користувача часу вщ-клику.
Cloud Computing поеднуе в сервкк концепщю на-дання програмного забезпечення як послуги (software-as-service, SAAS), вилучеш сховища даних та принципи надання програмного забезпечення в орен-ду (Application Service Providers, ASP). Безумовно, концепщя Cloud Computing дае користувачам небува-лi ранiше можливостi: обмеженi в ресурсах шформацшних технологш оргашзацп можуть дозволити собi власнi бiзнес-додатки i поштовi сервери, реально во-лодiючи при цьому тiльки доступом до 1нтернет. Cloud
computing дозволяе звести витрати на модершзащю i пiдтримку складно! iнформацiйноi-iнфраструктури до звичайно! абонентсько! оплати на послугу, будь це обслуговування CRM або корпоративний поштовий сервер.
2. Постановка задачi
Хмарна обробка даних (Cloud Computing) - техно-лопя обробки даних, у якш програмне забезпечення надаеться користувачевi як Iнтернет-сервiс. Користу-вач мае доступ до власних даних, але не може управ-ляти i не повинен тклуватися про iнфраструктуру, операцiйну систему та програмне забезпечення, з яким вш працюе. "Хмарою" метафорично називають 1нтер-нет, що приховуе всi техшчш деталi. Вiдповiдно до документа IEEE опублжованому в 2008 рощ "Хмарна обробка даних - це парадигма, у рамках яко! шформащя постшно зберiгаеться на серверах у мережi 1нтернет i тимчасово кешуеться на клiентськiй сторонi, напри-клад, на персональних комп'ютерах, крових приставках, ноутбуках, смартфонах i т.д. [4].
Хмарна обробка даних, як концепщя, мiстить у собi поняття - програмне забезпечення як послуга, Веб 2.0 i iншi технологiчнi тенденцii, завданням у яких е виконання задачi у мережi 1нтернет задовольнити потреби користувачiв в обробщ даних та наданнi не-обхiдного сервiсу. Наприклад, Google Apps забезпечуе додатки для бiзнесу в режимi онлайн, доступ до яких вщбуваеться за допомогою 1нтернет-браузера, в той час як програмне забезпечення i даш зберiгаються на серверах Google.
Cloud Computing включае в себе компоненти:
• додатки, яю Cloud Computing використовуе як шструменти в програмнш архiтектурi, що часто усувае необхщшсть iнсталювати та запускати додаток у влас-ний комп'ютер користувача, цим самим полегшуючи програмну експлуатащю, тестування на виконання, постшт операцп i тдтримку;
• клiент Cloud Computing - апаратш засоби або комп'ютерне програмне забезпечення, як довiряються в хмару для прикладно! поставки, або, яю спецiально розробленi для поставки послуг хмари i, яке в будь-якому разi не пригодне без цього;
• iнфраструктура Cloud Computing, наприклад, ш-фраструктура як послуга - це застосування комп'ю-терно! iнфраструктури, як середовища вiртуалiзацii платформи, як послуга.
3. Основний MaTepiai
Платформа Cloud Computing (наприклад як сервш, поставка обчислювально! платформи, або стек ршен-ня) полегшуе розгортання додатюв без вартостi та складноси покупки i керуе використовуваним облад-нанням i програмними засобами.
Платформу Cloud Computing формують складовi частини: вiртуалiзацiя, SAAS (Software as a service), SOA (Service-Oriented Architecture) i S+S (Software + Services) - ва, найчастше обговорюваш сьогодш тех-нологii, зiбранi разом i такi, що дозволяють по-iншому розглянути вже давно вiдомi моделi.
Рис. 2. Структура звернення та обслуговування платформи Cloud Computing.
Бiзнес-модель SAAS дозволяе зберегти швестицп - додатки живуть сво!м самостшним життям на хмарах, "спускаючись" до споживачiв у мiру необхiдностi. Кори-стувачi при цьому заощаджують на iнфраструктурi - не потрiбно пiклуватися про додатки, витрачати кошти на iнформацiйну безпеку i пiдтримку вимог рiзних регла-ментуючих нормативiв, потенцiйно при цьому одержу-ючи доступ до теоретично необмеженого по масштабах обчислювального ресурсу, що перевищуе найбiльшi мережнi корпоративнi iнформацiйнi конф^урацп.
SOA - модульний пiдхiд до розробки програмного забезпечення, заснований на використанш сервгав (служб) зi стандартизованими штерфейсами.
Software + Services - штегращя Web-сервiсiв iз про-грамним забезпеченням. Для Cloud Computing вона корисна в плаш штероперабельность
Вiртуалiзацiя - ключ до аналiзу стввщношення Grid i Cloud Computing. Якщо перше - це фiзичне сере-довище на фiзичних машинах, призначена для ршен-ня завдань конкретного класу, то друге - вiртуальне середовище, створене на вже згаданш платформi й неважливо як, ким i де фiзично керована.
З шшого боку, обидва поняття е природним роз-витком парадигми Utility Computing i ввдбивають цiлi, спрямоваш на наближення до моделi сервшних послуг стосовно комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення.
Послуги Cloud Computing - це програмш системи, розроблеш, щоб пiдтримувати взаемодiю машинних обробок в мереж^ що може бути доступним шшим хмарам, що обробляють компоненти та програмне забезпечення. Прикладом може бути програмне за-безпечення плюс послуги, або кiнцевi користувачi безпосередньо.
Cloud Computing е поставкою пам'ят даних як по-слуги, включаючи як зразок базу даних послуг, часто виставлену у виглядi рахунку в утилт, що обробляе основу, наприклад, за пгабайт щомiсячно.
Онлайновi поштовi послуги, пропонованi MSN Hotmail i Google Mail - одна з форм Cloud Computing, що, по суп, зводиться до оргашзацп збер^ання користуваль-ницьких даних теоретично необмеженого обсягу й на-дання доступу до них за допомогою браузера. Технолопя Cloud Computing дозволяе бiзнесу перемщати сво! данi i додатки в 1нтернет та використовувати у режимi аутсорсингу, що дозволяе ктотно заощадити на придбаннi техшки, лiцензiй на програмне забезпечення, а також на тдтримщ безперервно! доступносп додаткiв.
HP, Intel i Yahoo оголосили про створення охоплюючоi низки площадок "вiдкритоi обчислювальноi лабораторii" Cloud Computing Test Bed для дослвджень в обласп Cloud Computing. Лабораторiя надае глобально розподшене дослiдницьке середовище, що пiдтримуе дослiдження, спрямованi на розвиток програмного забезпечення i буде сприяти появi нових Web-додаткiв i послуг.
Компашя Amazon однiею з перших стала активно просувати ^i Cloud Computing. Ii пiдроздiл Amazon Web Services пропонуе всiм бажаючим двi рiзнi функщональ-нi можливостi використання практично безкоштовних ресурсiв. Перший сервк, Amazon Elastic Compute Cloud (EC2), дозволяе споживачам створювати вiртуальнi комп'ютери й запускати на них своi програми. Прива-бливо те, що споживачi даних послуг можуть створювати й запускати своi вiртуальнi машини буквально миттево i зупиняти '¿х, коли необхiднiсть у них зникае. Другий сервк, Amazon Simple Storage Service (S3), надае в режимi онлайн ресурси збертння для файлiв i даних. На ринку вже з'явився щлий ряд нових пропозицш по резервному копiюванню даних з використанням сервку S3 ввд Amazon. Ще один сервк вiд Amazon - SimpleDB, що може ви-користатися як разом iз двома першими, так i самостiйно. Основна iдея - це забезпечення через простий штерфейс доступу до масштабованоi бази даних з наступною оплатою тiльки фактичного часу використання цiеi бази.
З деякими застереженнями до реалiзацii ^i Cloud Computing можна вiднести сервши Google Apps, якi надаються безкоштовно, за умови права Google роз-мiщати свою рекламу. У перелж додаткiв Google Apps входять Gmail, Google Talk, Google Calendar, Google Docs i ряд шших.
Microsoft оголосила про створення продукту Live Mesh, що напевно займе гвдне мкце в секторi Cloud Computing, але поки на першому етат доступна пльки мала частина обiцяних сервiсiв.
IBM ще в 2007 рощ оголосила про надання корпо-ращям доступу до сво'х глобально розподiлених обчис-лювальних ресурсiв (Blue Cloud). Напрацьоваш технологи, як думають в IBM, можна буде тзшше переносити у власне "хмару пiдприемства" (Enterprise Cloud).
Модель розпод^еного ("хмарного") компьютингу вщ Google, Amazon i Yahoo уже довела свою ефектив-шсть, що, у свою чергу, здшснило створення альянсiв, що мають мету "тдкорити" собi хмари: EMC - створення спещального пiдроздiлу Cloud Division; IBM i Google - програма Cluster Exploratory. Частково в цей список можна включити Microsoft Windows Live i, безумовно, портал Salesforce.com, що вщкрив, завдяки Cloud, компашям малого й середнього бiзнесу доступ до CRM-додаткiв, що рашше були прерогативою лише великих корпорацш.
За принципом побудови архитектура Cloud Computing е сукуптстю програмних систем, включених у поставку Web-обробки, наприклад, апаратш засоби, програмне забезпечення, яке розроблено архитекторами хмари, що дiе для iнтегратора хмари. Це звичайно включае численш компоненти хмари, що передаються одне вщ одного над додатком, що програмуе послуги штерфейсу. За структурою цей принцип дуже под-iбний до принципу Unix мати численш програми, що обробляють стльну задачу i разом досягають ушвер-сального штерфейсу. Архиектура Cloud Computing по-ширюеться на клiента, де вiкна перегляду в !нтернеп
програмних додаткiв використаш так, щоб мати доступ до додатюв Cloud Computing. Архiтектура пам'яп Cloud Computing вiльно використовуеться, тому операцп ме-таданих централiзують пристосовуючи вузли даних, щоб масштабуватися в сотш, як потiм будуть незалеж-но доставлятися даними в додатки або користувачам.
Проаналiзувавши можливостi надання послуг ви-щезгаданих засобiв можна сформувати формальну структуру Cloud Computing, яка складаеться з наступ-них рiвнiв:
• апаратний рiвень - кластер iз серверiв тд керу-ванням Linux (або шших ОС, що тдтримують '¿х стек). Якщо використовуються сервери, а не вiртуалiзацiя, тодi немае необхiдностi у спецiалiзованих рiшеннях мережних сховищ даних;
• спецiальна об'ектно-орiентована база даних (схо-вище структурованих даних);
• файлова система представлена декшькома системами, головною з яких е масштабована ушверсальна система GridFS, що i е сховищем даних для бази даних. Для збертння файлiв проекту (вихщний код скриптiв, CSS, HTML i iншi файли) застосовуються надбудови SCF (Source Code Filesystem), що працюють i управляються поверх системи контролю версш Git.
• сервер-додатки - це основний рiвень, що надае Web-сервер i середовище виконання для користуваль-ницьких додатюв. Ця частина працюе поверх JVM i автоматично масштабуеться для надання необхщних ресурав. У цей час тдтримуються додатки на JavaScript (server-side - ршення для Cloud). Сама система повшстю незалежна ввд мови i використовуе промiжне перетворення в Java-код, що поим комтлюеться. Це дозволяе поим використати весь спектр Java-техноло-гш для розпод^еного виконання i масштабування (а також одержувати доступ до в«х компоненпв плат-форми Java). Тому варто очжувати в майбутньому появу i iншоi мови, наприклад, самоi Java, але б^ьш пристосованоi до ситуацп, а також бiльш звичних для Web-розробниюв PHP i Python.
• над вам цим перебувае система керування системою, що дозволяе автоматично розпод^яти наван-таження та масштабувати систему при необхщность Для розгортання проекту застосовуеться, як ми вже говорили, розпод^ена система Git.
Аналiзуючи хмаркове обчислення у розрiзi про-грамного забезпечення, можна зробити висновок, що простори даних е частиною хмаркового обчислення.
Рис. 3. Схема побудови структури Cloud Computing.
Отже npocTip даних - це множина даних, поданих у рiзних моделях (баз даних, сховищ даних, статичних веб-сторшок, неструктурованих даних, графiчних та мультимедшних даних), локальних сховищ та шдек-сiв, а також засобiв iнтеграцiï, пошуку та опрацюван-ня шформацп, об'еднаних середовищем управлiння моделями.
Концепщя ПД припускав, що учасники цього простору - зовтшт по ввдношенню до системи обробки даних, адмшштративно-розподшеш i семантично гете-рогенш джерела даних можуть ствшнувати з деякою необхiдною мiрою зв'язностк вiд простого перелiку цих джерел до серйозноï БД, об'вднуючоï '¿х вiдповiдно до деякоï схеми. При цьому концепщя ПД передбачав можлившть моделювати будь-який вид зв'язку мiж учасниками.
Таке широке трактування поняття простору даних включав в область ПД також i контент сучасноï WWW-павутини. Проте слщ сказати, що в цш сферi вже створеш сильнi iнструменти - перш за все пошуковi машини, що опрацьовують мiльйони Web-документiв i при цьому здiйснюючi мiльярди переходiв по поси-ланням. На даний момент пошуковi сервiси (сервiси iндексування) в основними сервисами, що одержали практичне застосування над середовищем слабозв'яза-них Web-докуменпв.
Першою по пiдходу використання об'вктно-орь внтованих баз даних стала Google з ïï BigTable, а тз-нiше з'явився й вiдкритий проект Apache Hadoop, що застосовувться в деяких дуже серйозних проектах, наприклад, як система збертння даних у пошуковш системi Nutch. Тому, виходячи з об'вктноï природи бiльшостi даних, якими оперув додаток, а також мож-ливосп практично необмежено масштабувати i вiрту-алiзувати таку файлову систему, ми можемо щлком повнiстю вщмовитися вiд традицiйних реляцiйних баз даних. Звичайно, такий тдхщ вимагав практично по-вноï переробки iснуючого додатку або ж проектування з урахуванням новоï платформи.
За прогнозами аналггиюв програмш рiшення по забезпеченню безпеки з наспльних комп'ютерiв по-ступово будуть перемщатися до Cloud Computing. У засоби виявлення спама i шкщливих кодiв в елек-троннш поштi вже сьогоднi зробленi катталовкла-дення, що дозволяють, наприклад, вшьно працювати абонентам Gmail. Настроювання та ведення тдпри-вмствами засобiв фшьтрацп поштових вiдправлень - досить трудомштка справа, що вимагав вщволжан-
ня фахiвцiв i приводить до ризику втрати важливих докуменпв. Розмiщенi в "хмарГ' проксi-комп'ютери будуть забезпечувати перевiрку дiйсностi вхiдних даних i докуменпв, запобiгати втратi даних, захищати вщ стороннього проникнення i здiйснювати пошук вразливих мшць системи. В Cloud Computing можуть розмщатися засоби безпеки, яю не може собi дозво-лити органiзацiя. Разом з тим, якщо в постачальника сервгав Cloud Computing з'являються проблеми, то виникав ризик втратити доступ до даних i додатюв у повному обсязь
Привабливi пропозицiï по використанню надлиш-кових ресурсiв великих органiзацiй у рамках проекпв Cloud Computing можуть переслщувати зовсiм iншу мету: використовувати конфщенцшну iнформацiю, яка втратить секретшсть.
Висновки
Стаття присвячена оглядовi технологш хмаркового обчислення. Науковою новизною стати в доведення, що проспр даних в частиною хмаркового обчислення i описувться його термiнами. Практичне значення стат-тi полягав у тому, що елементи простору даних можуть постачатись, як сервки хмари.
Лиература
1. Липинсон С. Cloud Computing: информация и процессы.
- Открытые системы. - 2008. - № 11, http://www.osp. ru/os/2008/08/1858076073/_p2.html.
2. Хэкни Д. Успешное Хранилище данных: архитектурные
решения, -2001, http://www.iso.ru/journal/articles/184. html.
3. Основые концепции и подходы при создании контекстно-
поисковых систем на основе реляционных баз данных, http://www.citforum.ru/database/articles/search_sys.sht-ml.
4. Cloud Computing - "заоблачные" вычисления от HP, Intel и
Yahoo, www.3dnews.ru/news/cloud_computing_novii_ur-oven_vichislenii_ot_hp_intel_i_yahoo.
5. Баранова Е. Концепция Cloud Computing. -ИТ-Контент.
-2008, http://www.itcontent.ru/archives/blog/cloud_co-mputing.
