CC BY
46
МУЗИЧНА ПЕДАГОГ1КА
Оксана ЛЕГКУН
ТЕАТРАЛЬНО-АМАТОРСЬКА ТА МУЗИЧНА Д1ЯЛЬН1СТЬ КРЕМЕНЕЦЬКО1
«ПРОСВ1ТИ» У 1920-1942 РОКАХ
У статтi розглядаеться маловiдома сторiнка театрально-аматорсько'1 та музично! дiяльностi Кременецько'1 «Просвiти» в 19204 - на початку 1940-х роюв. Показана робота театральних гуртюв, хорових та тструментальних колективiв, музично! школи товариства i !х вплив на розвиток музично! освiти у Пiвденно-Захiднiй Волит.
«Просвга» як одне з найбшьших громадських об'еднань на Кременеччиш вщграло велику роль в ютори краю в 19204 - на початку 1940-х роюв, зокрема в культурно-осв^ньому й музичному житп.
Наукова проблема, що розглядаеться, висв^люеться в лiтературi вперше. Маемо статтю про дiяльнiсть «Просвгги» в 1920-1930-i роки Г. Чернж!вського [23, 125-128]. Роль товариства у поширенш культури й освiти на Кременеччиш у 1919-1939 рр. дослщжувала I. Скакальська [16, 198-201]. У монографи Б. Савчука «Волинська «Просвга» автор наводить чимало фактiв дiяльностi товариства в Кременецькому повiтi [14]. Подаш нами матерiали матимуть практичне й теоретичне застосування у вивченш навчального предмета «Краезнавство» у загальноосв^шх школах, сприятимуть пiзнанню ютори розвитку музично! освгги краю.
Мета статт — деталiзувати вiдомi ранiше та недослщжеш факти, пов'язанi з дiяльнiстю театральних i музичних колективiв Кременецько! «Просвiти» i И музично! школи, висв^лити !х роль у культурно-мистецькому життi Волинського краю.
Завдання статп полягае у введеннi в науковий об^ нових iсторичних фактiв, яю дають змогу простежити становлення, репертуар i концертну дiяльнiсть колективiв «Просв^и», зокрема музичних.
Укра!нське громадсько-полiтичне та культурно-освiтне життя в Кременецькому кра! в 1920-19304 роки було дуже складним. Проводячи пол^ику полонiзацi!, чужинська влада всшяко утискала укра!нцiв, передусiм !х штел^енщю, забороняла все, «що свiдчило про !х нацiональну своерiднiсть та окремшшсть» [14, 25]. Але все-таки укра!нське населення за умов iноземного панування мало можливостi, хоч i обмежеш, для свого нацiонально-культурного розвитку. «Просвга» стае найголовнiшим фактором у розвитку укра!нсько! культури в кра!, «речником культурно-осв^шх змагань укра!нського народу» [5, арк. 3].
Статут Кременецького пов^ового товариства «Просвга», затверджений 7 травня 1920 р.. ставив за мету тднесення культури та добробуту укра!нщв краю в ушх напрямках життя. «Просвга» взяла на себе поширення освiти серед молодi i дорослих за допомогою органiзацi! читалень у селах, пропаганди й вивчення рщно! мови, видавництва книг, органiзацi! культурно-освiтнiх заходiв. Театрально-аматорська та музична дiяльнiсть стала найпоширенiшою, найбiльш доступною у справi нацiонального та морального виховання.
Велику популярнiсть серед жителiв Кременця i повiту мав театральний гурток «Просвiти» пiд керiвництвом колишнього артиста Ки!вського укра!нського театру М. Садовського Григорiя Березовського. Вiн набув чималий досвiд, беручи участь у постановках рiзноманiтних п'ес, опанував професда режисера. Г. Березовський з 20 листопада до 20 грудня 1927 р. провiв театральнi курси тдготовки режисерiв, на яких прочитав 30 лекцш з теорi! драматичного мистецтва [22, арк. 183], видав кшька збiрок популярних п'ес i книжок з теорi! драматичного мистецтва, як були розiсланi у фiлi! товариства.
Упродовж 1928-1937 рр. аматорський гурток поставив твори «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Люова пiсня» Лесi Укра!нки, «Ой не ходи, Грицю» М. Старицького [9, 112].
Значною популярнiстю користувалися його постановки «Запорожця за Дунаем» С. Гулака-Артемовського, «Наталки Полтавки» I. Котляревського, в яких головнi ролi виконували Ганна Оборевич й Олександр Пацюркевич [23, 128]. Активними учасниками театрального гуртка були Г. Панкевич, У. Злочевська. К. Венедиктова, О. Ковалевська, Н. Сагайдачний, А. Животко й ш. [12, арк. 26]. За допомогою Г. Березовського учш украшсько! пмнази мiста поставили п'еси: «Суета», «Житейське море» I. Тобшевича, «Лiсова шсня» Лесi Украшки, «Огш 1ваново! ночЬ> Г. Зудермана [1, 5].
Давш театральнi традици мало мюто Поча1в, де тривалий час працював колишнiй артист Кшвського украшського театру М. Садовського Лопух. Театральний гурток мюцево! фши «Просвiти» (керiвник О. Волошин) нараховував понад 50 ошб. Загалом за роки юнування колективу (1922-1939) було поставлено понад 40 п'ес. Найбшьшою популярнiстю користувалися «За двома зайцями» М. Старицького, «Шельменко-денщик» Г. Кв^ки-Основ'яненка, «Суета» I. Карпенка-Карого, «Мотря» Б. Лепкого [2, 24-25]. Просв^янсью хористи виступали разом з театральними гуртками або брали участь у виставах як музичний супровiд, що мало неабиякий успiх у глядачiв.
В автобiографiчних творах У. Самчука «На бшому конi», «На кош вороному», «Волинь», «Юнiсть Василя Шеремети» знаходимо пiдтвердження того, що завдяки розвою театрального та хорового мистецтва поширювалася культура у волинських селах. Автор у 1920-19304 роки сам брав найактившшу участь у створенш театрального аматорського гуртка у с. Тилявка [15; 45 - 48] та куршв танщв у с. Дермань тодшнього Кременецького повiту.
Театральна дiяльнiсть була головною у робой сшьських фiлiй «Просвiти». Плiдно працювали театральнi гуртки в селах Якимiвцi [6, 19], Бережцi [12, 178], Шпиколоси i багатьох iнших
З 1922 по 1924 роки у Кременщ дiяла школа украшських нащональних танцiв балетмейстера В. Авраменка, яка зробила значний внесок у розвиток украшського театрального мистецтва. З метою популяризаци власно! школи вiн давав сольш концерти, на яких виконував танцi «Гопак», «Чумак», «Гонта» й ш.
Свiдоцтво про закiнчення школи В. Курасово! вiд 1923 р. дае змогу проаналiзувати навчальну програму школи нащональних танщв В. Авраменка. Вона включала ознайомлення з теорiею танкового мистецтва, танковi рухи, постави, пластику й пмнастику, практичне виконання танщв «Катерина», «Козачок», «Веснянки», «Коломийки», «Журавель», «Аркан» i сольнi номери «Гопак», «Чумак», «Гонта». Сшгур i Гусак (iмена, на жаль, не вщом^ досягли найкращих результатiв у виконанш сольних номерiв [1; 2].
Неодноразово танцюристи виступали з концертами перед жителями Кременця, Почаева i сусiднiх сiл. У 1923 р., зокрема, учш школи нащональних танщв виступали у с. Бережщ (10 листопада) та Почаевi (11 листопада). Глядачi з захопленням сприйняли виконання танщв «Козачок», «Катерина», «Коломийки», «Журавель», «Гонта», «Чумак», «Великоднш хоровод», «Гречаники» та уривку з балету «За Украшу» [10, арк. 92].
Музичний супровщ танщв забезпечував баянют, який був одночасно адмшютратором школи (джерело прiзвища не називае — О. Л.) [1, 3]. За перюд юнування школи украшських нацiональних танщв В. Авраменка 31 И учасник отримав свщоцтво про И закшчення. В роботу «Просвiти» на мюцях влилися чимало хореографiв, зокрема В. Савчук, О. Волошин, У. Самчук.
Одним iз головних напрямкiв просвганських осередкiв стае хорове мистецтво. Колективи, що працювали майже у вшх фшях, створювалися на базi мюцевих церковних хорiв або виступали спшьно з драматичними гуртками при постановщ вистав. Поповнивши свiй репертуар украшськими народними пiснями, творами М. Леонтовича, К. Стеценка, М. Лисенка й шших композиторiв, вони стають активними учасниками лтературно-музичних вечорiв i концер^в, присвячених рiзним пам'ятним датам та ювшеям.
Щороку «Просвiта» широко вщзначала днi народження та смертi Т. Шевченка, Лесi Укра!нки, I. Франка й шших видатних укра!нських дiячiв. Незмiнними учасниками заходiв були драматичш та хоровi колективи. Взаемопроникнення музичного й драматичного мистецтва, мистецтва художнього слова проявлялося у вщзначенш цих дат. Величаво проходили на початку березня Шевченювсью свята, яю ставали яскравим свщченням велико! любовi до Кобзаря, вщданосп нацiональнiй iдеl.
Завдяки збереженим архiвним документам маемо змогу ознайомитися, зокрема, з програмою Шевченювського вечора у Почаев^ що вщбувся в 1932 р. Урочистосп проходили в примiщеннi «Червоного готелю» (тепер духовна семiнарiя). Реферат про Кобзаря, його життя i творчють виголосив активний член мюцево! «Просвiти» О. Волошин. У виконанш хорового колективу пiд керiвництвом С. Жука прозвучали «Учтеся, брати мо!», «Ой дiброво, темний гаю», «Свiте тихий», «Сонце заходить», «Заквiтчали дiвчатонька», «Заповiт». Театральний колектив поставив п'есу «Батраки» [3, арк. 31].
Рада Кременецько! «Просвга» рекомендувала врочисто вшанувати 10^ччя смертi I. Франка, включивши у виступи хорових колективiв твори на його слова <Жчний революцюнер», «Пiсне моя, ти пiдстрелена пташко», «Як почуеш вночi» [20, арк. 94], а в програму «Свята «Просв^и» - «Учгтеся, брати мо!», «Ой горе тш чайцi», «ЖуравлЬ», «Зеленая та лiщинонька»«, «Заповiт», «Ще не вмерла Укра!на» [20, арк. 167].
Нацюнальш свята й iншi культурно-масовi заходи, якi вiдзначалися на всш територi! Кременеччини, сприяли розвитку свщомосп укра!нцiв, формували почуття нацюнально! гiдностi.
Повiтова «Просвiта» плiдно сшвпрацювала з навчальними закладами Кременця. 14 травня 1922 р. Рада товариства звернулася до директора Кременецько! укра!нсько! пмнази С. Мшяшкевича iз «запрошенням педагогiчного персоналу та учнiв вшанувати пам'ять небiжчика К. Стеценка присутшстю на заупокiйнiй лiтургi! i панахидЬ» [8, 22]. У 1924 р. Комтет по влаштуванню Шевченкiвського свята звернувся до педагопчно! ради Кременецько! духовно! семшари з проханням дозволити учням вiдвiдувати спiванки для тдготовки концерту пам'ятi Т. Шевченка [13, 211]. Учш укра!нсько! гiмназi! брали участь у проведенш академi! на честь Кобзаря, що вщбулася в березш 1932 р. [21, арк.12]. Наступного року на Шевченкiвському вечор^ пiдготовленому учнями укра!нсько! гiмназi!, в програмi прозвучала кантата «Умер поет» М. Вериювського, яку виконав хор пмназис^в [21, арк. 13], та iншi твори.
Отож, проведенi заходи, в яких активними учасниками були учш, свщчать про те, що молодь краю тдтримувала й виявляла пошану до визначних письменниюв, пое^в i композиторiв, пропагувала укра!нську музичну культуру серед населення. Такi концерти сприяли всебiчному розвитку, формували св^огляд дiтей, виховували справжнiх громадян свого народу.
Неодноразово виступали перед жителями Кременця хор пов^ового Союзу кооперативiв (керiвник А. Герасименко) та хор Союзу кооперативiв (керiвник I. Капiтонець). 1х репертуар складався iз укра!нських народних тсень, творiв М. Лисенка, К. Стеценка, О. Кошиця, М. Леонтовича. Нерщко щ колективи давали благодiйнi концерти. Так, 25 червня 1922 р. вщбувся концерт-вистава, кошти вiд якого були передаш у фонд охорони укра!нсько! дитини [12, арк. 23]. У 1926 р. «Просвгта» оргашзовуе конкурс просвiтянських хорiв, на якому перемогу отримав Кременецький хор шд керiвництвом I. Капiтонця.
Просвiтяни прищляли увагу розвитку iнструментально! музики. Виникають струннi оркестри, iнструментальний склад яких включав переважно скрипки та народш iнструменти (мандолiни, балалайки, домри). Тага оркестри працювали в с. Мiзюринцi та м. Радивилiв. Мiзюринський колектив (керiвник Д. Лавренюк) мав у своему репертуарi попурi з укра!нських народних пiсень [7; арк. 16]. Другий колектив, судячи з програми вистушв, був бiльш професiйним. Популярнютю користувалися «Весiльнi звуки» Й. Штрауса, «Шампансью хвилi» Ботарi, «Вiденський вальс» Григор'ева, уривки з оперети Фельдмана «Цариця квiтiв» [7, арк. 18].
Пюля заборони радянською владою восени 1939 р. «Просвгти» на Кременеччиш, як i в усьому Захщноукра!нському регiонi, товариство вiдновило свою дiяльнiсть майже через два роки, за умов шмецько-фашистсько! окупацi!. Як зазначае Б. Савчук, «нова шмецька влада фактично не перешкоджае цьому розвою, але тримае його пiд суворим контролем i чiтко регламентуе» [14, 110]. В грудш 1942 р. в Кременецькому повт були зареестроваш i дiяли 134 просвiтянськi фши, якi «провели 32 вистави, 5 академш, 2 вiдчити i 1 концерт» [4]. Рада пов^ово! «Просв^и» закликала найкращi хори та оркестри взяти участь у святкуванш Укра!нсько! Державностi. Хор повинен був шдготувати 3-4 пiснi патрiотичного, iсторичного або вшськового змiсту, а оркестр — марш^ «Боже, великий единий, нам Укра!ну храни», нацiональний укра!нський та шмецький державний гiмни.
У жовтнi 1941 р. при «Просвт» в Кременцi розпочала роботу музична школа пiд керiвництвом I. rincbKoro. Викладачами по класу фортетано, вiолончелi, скрипки, бандури працювали педагоги лщею та музично! школи, що дiяли в 1920-1930-i роки: Ю. Гахе, О. Григоровичова, Е. Крха, Е. Крхова, К. Кузнецова, С. Неборч, К. Мюевич [17, арк.1]. 9 грудня 1941 р. при цш школi вiдкрилися курси диригенпв i режисерiв, якi сво1м завданням ставили пiдвищення квалiфiкацiï керiвникiв сiльських хорiв i театральних гуртюв.
З 1 вересня 1942 р. 102 учш мали змогу навчатись у музичнш школi по класу фортетано, скрипки, вюлончел^ бандури, духових i народних iнструментiв, солоспiву. В школi працювали дитячi симфонiчний i струнний оркестри [18, 4]. ïï учш систематично виступали зi зв^ними концертами перед жителями мiста, а в липш 1942 р. — перед артистами Кшвсь^' опери та професорами Киïвськоï консерваторiï, котрi прибули в Кременець на гастроль У концерт брали участь Т. Скибшецька, яка виконала твiр С. Гулака-Артемовсього «Мiсяцю ясний» i П. Чайковського «Колискову», Е. Корчевська — Р. Шумана «Романс», М. Ковалевська — С. Гулака-Артемовського «Ангел ночi», I. Буглаевський — Зейца «Концерт G-dur» [11, 3].
Помяну роль у музичному житп Пiвденно-Захiдноï Волинi в цей час вщшрали виступи Кшвсько1' капели бандуристiв (художнiй керiвник Назаренко), що гастролювала у червнi 1942 р. в Рiвному, Дубно, Кременщ. У Колонному залi примiщення колишнього Кременецького лiцею виступала внучка М. Лисенка Рада Вишневська. Невiдомий автор допису в часопис «Хронiка» вщзначив, що «пiанiстка володiе доброю техшкою, особливо великий успiх здобула вона майстерним виконанням II украшсько1' рапсоди М. Лисенка» [19, 3]. У концерт брали участь солiсти Кшвсько1' опери Шереметинська та Пономарьов, як виконали арiï з опер, романси та украшсью народнi пiснi [24, 3].
Незважаючи на значнi пол^ичш i соцiально-економiчнi труднощi, зумовленi шоземним пануванням (польським у 1920-1930-i та шмецьким у 1941-1944 роки), украшське громадсько-культурне i мистецьке життя краю, зокрема театральне i музично-хорове, розвивалося. «Просвiта» була головним чинником популяризаци театрально!' i музично1' культури. Виросла плеяда активю^в просвiтницькоï роботи, самодiяльних спiвакiв, акторiв i режисерiв. керiвникiв театральних гурткiв, танцювальних колективiв, хорiв, iнструментальних ансамблiв. Театральнi i музичш колективи, музична школа Кременецькоï «Просвiти», пропагуючи твори украшських письменниюв, драматургiв i композиторiв, сприяли збереженню та розвитку вiтчизняноï культури в крш, пiдносили на вищий рiвень нацiональну свiдомiсть украïнцiв, формували естетичш цiнностi серед населення, що загалом сприяло розвою освiти i культури в Ивденно-Захiднiй Волинi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ытенко О. Спогади // Особистий арх1в Г. Черних1вського. — Папка «Виенко О. Л.». — 42 с.
2. Волошин О. Спогади. // Особистий арх1в Г. Черних1вського. — Папка «Волошин О. В. «. — Зошит III. — 36 с.
3. Витяг з протоколу заадання, листування з Кременецьким повгговим староством, заяви члешв читальш «Просвгга» про надання дозволу на проведения вечор1в самод1яльносл та звгт про роботу читальш в с. Почав // Державний арх1в Тернопшьсько1 обласп (дал1 — ДАТО). — Ф. 348 (Кременецьке повггове товариство «Просвгга» 1919-1936 рр.). — Оп. 1. — Спр. 101. — 31 арк.
4. З життя Крем'янецько1 «Просвгга» // Крем'янецький в1сник. — 1941. — Ч. 31. — 11 грудня.
5. Зв1т про роботу культурно-освиньо1 секци товариства «Просв1та» за 1925 р. // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 83. — 7 арк.
6. Листуваиия з Кременецьким повгговим староством, заяви члешв правл1ння читальш «Просвгга» про надання дозволу на проведення вечор1в самод1яльност1 та звгга про ïx проведення в с. Яким1вц1 // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 68. — 34 арк.
7. Листування з Кременецьким повгговим староством про оргашзацш концертв, вистав i заяви члешв гуртшв товариства «Просвиа» з цього питання // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 460. — 48 арк.
8. Листування з куратор1умом Волинського шильного округу, мюьким мапстратом, товариством «Просв1та^> та 1ншими з питання асигнування кошт1в, затвердження бюджету, оргаиiзацiя проведення святкування пошани пам'ят1 Т. Шевченка // ДАТО. — Ф. 351. — Оп.1. — Спр. 43. — Арк. 22.
9. Медведик П. Березовський Григорш Андршович // Терношльський енциклопедичний словник. — Терноп1ль: Збруч, 2004. — Т. 1. — С. 112.
10. Оголошення, програми, заяви i листування з повiтовим староством про надання дозволу на проведения концерпв та вистав у селах Кременецького повпу // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 457. — 119 арк.
11. О. Ю. Г. Концерт музично! школи в Кременщ // Волинь. — 1942. — Ч. 54. — 16 липня.
12. Протоколи заадань, звгга та iншi документи про роботу театрально-музично! секцп товариства «Просвгга» // ДАТО. — Ф. 348.— Оп. 1. — Спр. 458. — 194 арк.
13. Протоколи засвдань члешв громадсько! комюп з органiзацiï святкувань роковин Т. Шевченка, програми, оголошення та iншi документи товариства «Просвгга» // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 16. — 226 арк.
14. Савчук Б. Волинська «Просвгга». — Рiвне: Люта, 1995. — 149 с.
15. Самчук Улас. Волинь: Батько i син. Ч. III. — Торонто, 1969. — 396 с.
16. Скакальська I. Роль «Просвгга» у поширенш культури та освгга на Кременеччиш у мгжвоеннпй перюд (1919-1939) // Мюто Кременець в кторп освгга, науки i культури. — Кременець, 2002. — 268 с.
17. Список вчителТв музичноï школи м. Кременця Кременецького округу // Ф. р-204 (Кременецький окружний шк1льний iнспекторат м. Кременця). — Оп. 1. — Спр. 46. — Арк. 1.
18. Хронжа // Волинь. — 1942. — Ч. 18. — 5 березня.
19. Хрошка // Волинь. — 1942. — Ч. 47. — 21 червня.
20. Циркуляри, шструкцп, витяг з статуту, протоколи заадань члешв читальш, рГчш звгга та шш! матерiали про роботу читальш товариства «Просвгга» в с. Шпиколоси // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 94. — 217 арк.
21. Циркуляри повггового товариства «Просвгга» та листування з Кременецьким повгтовим староством про надання дозволу на проведення вечорiв, присвячених пам'ятi Т. Шевченка, про лТкввдацш товариства «Просвгга» в м. Кременцi // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 324 -23 арк.
22. Циркуляри, протокол конференцл, листування з Ргвненським i Волинським кураторгумом шкiльноï округи, Кременецьким повгтовим староством про оргашзацш альськогосподарських курив, про вщзначення дня пам'яп Т. Шевченка та тш1 питання // ДАТО. — Ф. 348. — Оп. 1. — Спр. 134. — 183 арк.
23. Чернихгвський Г. Кременеччина вгд давнини до сучасносп. — Кременець, 1999. — 320 с.
24. Ще про кшвських гостей на Волиш // Волинь. — 1942. — Ч. 48. — 25 червня.
Олена ПРЯДКО
РОБОТА НАД РОЗВИТКОМ СП1ВАЦЬКОГО ГОЛОСУ ВОКАЛ1СТ1В-ПОЧАТК1ВЦ1В (ЗА МАТЕР1АЛАМИ МЕТОДИКИ С. КРУШЕЛЬНИЦЬКОÏ)
У cmammi розкриваються основт методи вoкальнo-пeдагoгiчнoï роботи видатно'1' cnieaurn та педагога С. Крушельницько'1'. Подана характеристика окремих Memodie роботи педагога з вокалютами-початювцями.
Вокальна педагопка Украши пройшла складний та багатогранний шлях становлення та розвитку. Видатними представниками ujeï галуз1 музично1' освгти були знаш у свт стваки та педагоги О. Мишуга, Л. Лшковська, М. Менцинський, О. Муравйова та ш. У суз1р'1' визначних особистостей вокального мистецтва нашо1' краши яскраво сяе талант велико!' Соломи Крушельницько!'.
Творчють украïнськоï ствачки справила величезний вплив на розвиток вокального мистецтва у всьому свт. Неперес1чний талант нашоï землячки, велике працелюбство та самовщдане служшня вокальному мистецтву зробили ïï 1м'я легендою свггового оперного мистецтва. Прославлен! стваки, композитори, диригенти були шанувальниками таланту С. Крушельницькоï. ïï генш шдкорив найкращ1 оперш сцени свгту. Останш роки свого життя, шсля завершення блискучоï оперноï кар'ери, ствачка присвятила педагопчнш д1яльност1 в Укршш. I хоча С. Крушельницька займалась вихованням молодих сшваюв не надто довго, доказом результативност ïï метод1в виховання сшвацьких голос1в молодих виконавщв стали ix усшхи в подальшш професшнш виконавськш та педагопчнш д1яльност1.
Методика викладання вокалу С. Крушельницько" становить великий штерес для дослщниюв iсторiï украïнського вокального мистецтва та вокальноï педагопки. Так, вивчали творчу д1яльшсть уславленоï ствачки В. Врублевська, С. Павлишин, О. Зелшський. Методи роботи С. Крушельницькоï з вокалютами у науковш вокально-педагопчнш л1тератур1
