CC BY
15
С. 267-271.
3. Олексюк О. М. Музично-педагопчний процес у випцй шкот / О. М. Олексюк, М. М. Ткач. — К.: Знания Украши, 2009. — 123 с.
4. Падалка Г. М. Музична педагопка: Курс лекщй / Г. М. Падалка. — К.-Херсон, 1995. - 104 с.
5. Рудницька О. Педагопка: загальна та мистецька: навч. пос. / О. П. Рудницька. — Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2005. — 360 с.
6. Рейзенкшд Т. Категорп штеграцп у професшнш шдготовщ вчителя музики / Т. Рейзенкшд // Рвдна школа. — 2001,— №3,-С. 29-33.
7. Смирнова Т. Вигца диригентська хорова освпа в Укра1ш: минуле та сучасшсть / Т. Смирнова. — Харюв: Константа, 2002. - 256 с.
8. Стурзеску О. 1нтеракщя як самостшна структура музично-виконавсько! взаемодп ансамбл1спв / О. В. Стурзеску / Мистецька осв1та в контекст европейсько! ¿нтеграцп: Теоретичш та методичш засади розвитку: тези м1жнародно! науково! конференцп (30 червня — 2 липня). — К.-Суми: СумДПУ ш. А С. Макаренка, 2004. — С. 183-185.
УДК 378.014 1рина ГРИНЧУК, Олена ГОРБАЧ
П1ДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО 1НН0ВАЦ1ЙН01Д1ЯЛЫЮСТ1:
КУЛЬТУРОЛОПЧНИЙ АСПЕКТ
У cmammi euceimneno методичш аспекты формування культурологгчног компетентностг майбутнъого вчителя на приклаЫ розробленого авторсъкого курсу.
В статье рассмотрены методические аспекты формирования культурологической компетентности будущего учителя на примере разработанного авторского курса.
The article deals with methodical aspects offormation of cultural competence of the teacher to be on the basis of the course preparation by the authors.
Сучасна суспшьна та педагопчна реалыпсть вимагають якюних змш у npoueci шдготовки майбутнього вчителя. Вщповщаючи на запити практики, у педагопчних наукових дискурсах шдшмаються проблеми шновацшно! готовности майбутнього фах1вця, його загально! та фахово! компетентност1. Так, викристалповуеться категор1я «профес1йно-педагопчна компетентн1сть» (I. Зязюн), яка визначае сформовану в npoueci учшня й розвинену в ход1 професлйно! д1яльност1 ¡нтегративну яюсть педагога, утворену системою ключових, загальних i спец1альних компетенц1й, що е сукупшстю профес1йно значущих властивостей i забезпечують ycniniHy реал1зац1ю педагопчно! д1яльносп [6]. II структура охоплюе ряд компонекпв: акс1олопчний, культуротворчий, життетворчий, морально-естетичний, громадянський.
Зупинимося на acneicri культуролопчно! компетентност1 як чинника майбутньо! професлйно-педагопчно! д1яльност1.
Метою cmammi е висв1тлення методичних аспект! в формування культуролопчно! компетентносп майбутнього вчителя, зокрема на приклад! розробленого курсу «Мистецьке краезнавство», покликаного формувати iHTepec до явищ icTopii та культури, мистецьких традиц!й народу, досвщ !х осмислення у загальноевропейському цившзацшному контекст!.
Курс «Мистецьке краезнавство» спрямований на виршення завдань формування у студекпв фахово! компетентност!, зокрема и акс!олопчного, культуротворчого компоненив, яю забезпечують здатшсть майбутнього педагога критично оцшювати загальнолюдськ!, нац!онально-культурн! ц!нност!, привласнювати !х як складову власного духовного свггу i формувати на цш основ! духовний свгг майбутшх вихованщв [3]. Наведемо тематику курсу, яка охоплюе таю блоки:
- «Мистецьке краезнавство» в комплекс! краезнавчих дисциплш. Мистецтво Украши (вокально-хорова культура та шструментальне виконавство. Образотворче мистецтво та архггектура. Театральна культура та кшомистецтво);
- Мистецька Тернопшыцина (регюнальш вимшносп та взаемовпливи. Культурш пам'ятки 1 музе! обласп. В1до\п митщ, професшш та аматорсыа мистецью колективи Тернопшыцини);
- Мистецыа традицм Кременеччини (музично-театральне мистецтво у кра!: просвггницыа, освпта та мистецыа осередки. Архггектурш, сакралып пам'ятки краю. Музе! Кр еменеччини);
- Культурш пам'ятки та видатш митщ Кременеччини в д1алсш епох та культур (кобзарсько-л1рницыа традицм Кременеччини. Тарас Шевченко 1 Волинь. Край у вир1 нацюнально-визвольних змагань. Кременеччина 1 польська культура. Видатш митщ — уродженш краю).
Прошюструемо наведене вище матер1алами для оргашзацн пошуково! д1яльносп студекпв з метою формування в них культуролопчно! компетентности Так, ефективним ¡сторичним матер1алом е вивчення д1яльносп товариства «Просвта», яке мае тривалу ¡стор1ю свого функцюнування на Тернопшыциш, ¡сторто просв1тянських родин та династий { водночас вщроджене для розбудови сучасно! Украши [1, с. 5].
Першою серед читалень Тернопшыцини була читальня в с. Денисов! (24. 01. 1874 р.), заснована о. Иосипом Виошинським (1838-1901), вщомим диригентом, засновником селянських \opiB. оркестр1в, орган ¡затором кура в диригекпв. 1з майбутшх кер1вниюв хорового сшву И. Впюшинсышй оргашзував хор, з яким виступав на запрошення «Русько! бесщи», для прикладу, в концерт! у Тернополг де разом з £. Барвшською, Беле1вною, сестрами Крушельницькими виконав «Заповт> (Т. Шевченка — С. Воробкевича) [2]. Ще одна школа сшву була заснована у с. Бша на Тернопшыциш у 1885 рощ о. А. Крушельницьким, батьком славетно! Соломи Крушельницько!. Курс навчання нотного сшву в цш школ1 поеднувався з навчанням гри на скрипщ 1 тривав п'ять \псяшв. забезпечуючи достатнш р1вень практично! музично! освпп.
Згодом ця традищя вишколу музикант1в-аматор1в була продовжена «Просвпюю» разом п фи ¡я ми Вищого музичного шституту ¡меш М. Лисенка [10]. Такий курс у 1933 рощ закшчив уродженець с. Остр1в бия Тернополя Богдан Антюв, згодом заслужений артист Украши, а керований ним хор «Просв1ти» (який свого часу заснував батько Михайло Антюв) на огляд1 сшьських \opiB на честь 100-р1ччя М. Лисенка у 1942 рощ у Львов1 був вщзначений першою нагородою та пре\пею.
У контексп висвшгення культурно-просв1тницького життя краю варто згадати ¡м'я о. Остапа Нижанювського, вщомого громадсько-пол1тичного д1яча. композитора, диригента, оргашзатора фшй «Просв1ти» в ряд1 \iicT та си нашого краю, зокрема у Качашвщ на Щдволочшциш. Великою е його заслуга в оргашзацн «Бояна» у Бережанах, перший концерт якого на честь М. Шашкевича ввдбувся 5 грудня 1893 року 1 завершився «Слов'янськими гимнами» композитора [10]. Саме у такому середовшщ виховувалися майбутш вояки анового стршецтва, яю залишили в ¡сторп нашо! культури феномен «стршецько! музи», члени ОУН, воши УПА.
Значно терниспшим, пор1вняно з д1яльшстю «Просв1ти» на Галичиш, був шлях «Просв1ти» Кременеччини, яка ввдчула на со61 гшт росшського та польського «орл1в». У силу суспшьно-пол1тичних обставин, розгортання д1яльносп Товариства на цих теренах розпочалось значно шзшше. За час свого функцюнування (1920-1936), продовжуючи просвтшцью традицп. Кременецьке Товариство зоргашзувало 90 читалень у селах повпу [9], розгорнуло роботу за кшькома секщями: дошкшьна, шкиьна. ошки (милосердя), б1блютечна. видавнича, театрально-музична, у справах церкви.
Традицшним напрямком роботи були щор1чш Шевченювсью дш. до яких готували реферати, концертш виступи. Саме на такому вечор1 у 1920 рощ вперше прозвучала кантата М. Вершавського «Умер поет» на слова В. Самшленка. 31браш на таких заходах кошти передавалися для розвитку украшського шкшьництва в повт. У цьому ж рощ просвтши \пста вщзначили 25-р1ччя смерт1 М. Драгоманова, який у 1875 рощ ввдввдав Крем'янець (згодом — Кременець) та Поча1в.
Не дивлячись на спротив польсько! влади, у Почаев1 були оргашзоваш та усшшно д1яли хор шд кер1вництвом Семена Жука та драматичний гурток шд керуванням Олекси Волошина, який об'еднував 50 аматор1в та ставив щор1чно 3-4 нов1 вистави. За радянсько! влади О. Волошина з родиною було вивезено до Казахстану. Таку ж долю роздшив 1 ряд родин почаян, учасниюв «Просв1ти», зокрема родини Свщерських, у родинному арх1в1 яких збер1гаеться спшьне фото, зроблене на виселенш. Пюля закриття «Просв1ти» польською владою у 1936 рощ просв1тяни Почаева створили Украшське культурно-осв1тне товариство (УКОТ), яке перейняло на себе функци «Просвп-и» 1 д1яло до 1939 року.
ГПдсумовуючи короткий ¡сторичний екскурс, бачимо ряд спшьних ознак у д1яльносп «Просв1ти» на рпних теренах нашого краю, зокрема спрямовашсть на виконання установчо! мети Товариства: оргашзащя украшського народу на шляху вол1 й самостшностг Ця мета здшснювалася всупереч тиску метрополш, за обставин власно! бездержавносп, вщсутносп офщшно! шститушонально! шдтримки, матер1альних кошт ¡в. лише завдяки жертовнш пращ нацюнально свщомих украшщв р1зних сощальних становищ та статюв.
Для шдтвердження 1 пор1вняння приведемо коротю арх1вш даш [7], зокрема щодо д1яльносп тернопшьсько! фи п. до кер1вництва яко! входила в ¡дома громадська д1ячка, поетеса 1ванна Блажкевич. У звт за ювшейний для просв1тян 1936 р1к зазначаеться: було оргашзовано 288 театральних вистав, 80 концерт!в силами \opiB. 40 читалень, у яких об'еднувалося 1142 члени, 15 оркестр1в. 1з метою шдвищення виконавського р1вня колектив1в трич1 впродовж року проводились таю заходи: курс для проввдниюв аматорських гуртюв, тримюячний курс для диригекпв на баз1 финалу Музичного шституту ¡меш М. Лисенка в Тернополг Однак, як вказуеться дал1, урочисту ¡мпрезу просв1тян не вдалося реал1зувати повшстю через заборону польсько! влади.
На противагу украшським, влада охоплювала терени краю «пропольськими» акщями. Так шип арх1вш даш [8] свщчать про усшшну оргашзацш та проведения акцп «Дш Шопешвсью в Полыщ». У цьому фощц \пстяться Статут кохптету «Дш Шопешвсью в Полыщ», листи ко\птету до староств, звернення тернопшьського воеводи до староств про необхщшсть оргашзаци локальних ко\птет1в. обов'язковють проведения Шопешвських дшв у перюд з 09. 09 по 18. 10. 1932 року. Лист комп-ету вщ 05. 09. 1932 року свщчить, що кохптети «Дш Шопешвсью в Полыщ» утворено у 150-ти поветах, у 100 велася робота з 1х органпацп 1 лише в юлькох поветах Пол1сся ком ¡тети не зоргашзувалися з огляду на брак шташгенцп.
3 аф1пи, яка мютиться у справ1, д1знаемося про усшшне проведения у Теребовл1 урочисто! акцп в пмназм та урочистого вечора силами «пмназшного панства». У концерт! взяли участь пмназшш мшаний та жшочий хори, мшаний { духовий оркестри, жшоче трю, солюти. До учасп в концерт! був запрошений оркестр 9-го полку улан ¡в.
Ще бшып урочисто та орган по вано пройшли Шопешвсыа дш у Кременщ. Так, мат ер ¡ал и перюдики («Життя Кременецьке») дають ¡нформашю проф. Сжи Гаше про творчий портрет Ф. Шопена та його музику, про оргашзацш вщзначення Шопешвських дшв у м1сп, програма якого включала таю заходи: службу Божу в лщейному ко стел к «вуличш зб1рки» з продажей значюв п зображенням Ф. Шопена; аудищю для молодо концерт шашста лауреата Шопешвського конкурсу у Варшав1 Болеслава Кона.
У наступному номер1 «Життя Кременецького» подано вщгук проф. Сжи Гаше про веч1р Шопена, який ввдбувся 16 жовтня у зал1 лщею. Так, перед присутшми виступив проф. К. Грошинський ¡з промовою про роль Ф. Шопена у европейсьюй музищ ¡. особливо, про значения постап митця для польсько1 культури. У концерт! взяв участь хор молод1 лщею, який виконав у супровод1 фортешано «Полонез» Ф. Шопена. Окрасою концерту був виступ згадуваного вище Болеслава Кона.
Майбутшм учителям пропонуються для опрацювання джерела, пов'язаш п мистецькими, зокрема музично-виконавськими традищями. Так, щкавим матер ¡ал ом е вивчення постатей двох скрипагпв светово! слави, певним чином пов'язаних п Кременеччиною; оставления 1х рол1 у процесс розвитку европейського та светового
скрипкового виконавства, зокрема Кароля Лпиньського (1790-1861) — видатного представника польсько! скрипково! школи, скрипаля-в1ртуоза, солюта 1 неперевершеного ансамбл1ста. який змагався у виконавст з Н. Пагашш, та 1саака Стерна (1920-2001), котрий вщомий свггов! як американський скрипаль. 1саак Стерно народився в м. Кременщ, згодом пере!хав з батьками до Сан-Франциско, однак культурш традици його родини, перших учител1в три на музичних ¡нструментах (спочатку на фортешано) дають шдстави стверджувати, що його музичне формування вщбувалося у русл! росшсько! скрипково! школи [3].
Краезнавчий матер1ал, у якому дослщжуеться лггературна Кременеччина, уможливлюе проведения щкавих паралелей \пж майстрами слова свггово! слави Юл1ушем Словацьким та Тарасом Шевченком, яю залишили поетичш рядки та окре\п твори, пов'язаш п краем. У контекст! польсько-украшських лггературних взаемозв'язюв доречно згадати ¡м'я вщомого уродженця нашого краю, зокрема Бережанщини, — поета, письменника, лггератора-науковця Богдана Лепкого.
Цший пласт украшсько! культури в галуз1 музичного, театрального, образотворчого мистецтва пов'язаний з ¡менами славетних постатей — уродженщв та д1я1пв нашого краю. Обсяг краезнавчого курсу не дозволяе придшити 1м належну увагу, однак важливим завданням предмета е створення цшсно! картини розвитку культури краю у широкому ¡сторичному та соц1о культур ному контекст1; вивчення пров1дних сусп1льних та культурно-осв1тн1х тенденц1й, 1х реал1зац11 на теренах краю, рол1 Тернопшьщини у розвитку украшсько! культури. Осмислення доцентрово! та вщцентрово! тенденц1й у розвитку культури нашого краю ставить перед дослщниками завдання неупередженого вивчення вах суперечностей тенденц1й, взаемовплив1в р1зних культур, ошнки постатей культурних д1я1пв.
Майбутн1м педагогам доцшьно поглибити свою обпнашсть у галуз1 ¡сторЛ шюльництва Тернопшьщини. У цьому контекст! увагу та пошукову д!яльн!сть студент!в сл!д звернути до вивчення рол! Волинського лщею, Бережансько! та Тернопшьсько! пмназ!й як найвизначшших осередюв осв!ти нашого краю. Цжавим е вивчення не лише основних еташв д!яльност! названих освггшх осередюв, постатей !х фундатор!в, визначних д!яч!в-педагопв та !х в!домих вихованщв, а й заглиблення в суспшьно-юторичне, соц!ально-культурне тло функц!онування навчальних заклад!в.
Завдання курсу та специф!ка краезнавчо-пошуково! д!яльност! визначають методичн! засади його проведения, зокрема застосування таких форм навчання: дискусшне обговорення питань !з проблематики курсу, використання дшових шор, шдготовка обгрунтувань вибору тем проведения виховного заходу краезнавчо! тематики, екскурси визначними !сторичними та культурними пам'ятками краю, моделювання плану проведения та взаемне рецензування, складання робочого каталогу та б!блюграф!чного запису л!тератури з обрано! краезнавчо! тематики, тобто створення своервдного «краезнавчого портфол!о».
Основними формами контролю навчально! д!яльност! студент!в е проведения контрольних робщ колокв!ум!в, написания та захист модел! виховного заходу, екскурси, науково! роботи (реферату) на мистецько-краезнавчу тематику.
У результат! опанування курсу студенти мають оволод!ти навичками роботи з вщповщною культуролопчною ! мистецтвознавчою л!тературою, зд!йснювати пошук та опрацювання !нформац!йних джерел, складати б!блюграф!чний список, моделювати план проведения виховного заходу краезнавчо! тематики, екскурси визначними юторичними та культурними пам'ятками краю, узагальнювати й оформляти результата краезнавчого пошуку в р!зних формах наукового викладу матер!ал!в досл!дження.
Вважаемо, що зазначеш методичн! п!дходи та наведена вище тематика курсу отримають подалыпий розвиток ! наповнення в!дпов!дно до специфжи спец!альностей, р!вня контингенту студекпв, репонального краезнавчого матер!алу. Резюмуючи, слщ п!дкреслити, що ознайомлення студент!в !з ц!кавим краезнавчим матер!алом сприяе формуванню у них культуролопчно! компетентност!, штересу до краезнавчо-пошуково! д!яльност!, вихованню духовно багато! особистост! майбутнього педагога.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алекмевець М. М. Д1яльшсть «Просвгги» у нащонально-культурному ввдродженш Схвдно! Галичини (1868-1914) / М. М. АлекЫеветть, 1. С. Зуляк. — Терношль, 1999. — 184 с.
2. Барвшський О. Спомини з мого життя / упор. А. Шацька, О. Федорук / О. Барвшський — К.: Смолоскип, 2004. — 528 с.
3. Горбач О. До проблеми культуролопчно! шдготовки вчителя мистецьких дисциплш/ О. П. Горбач, I. П. Гринчук // Педагопчна майстершсть: проблеми, реалп та перспективи: матер1али м1жвуз1вських педагопчних читань. — Кшв - Теребовля: ДАКЮМ, 2009. — Вип. 2. — С. 48-53.
4. Гринчук I. Тернопшьська «Просвп'а» [ родина Барвшських / I. Гринчук / «Просвп'а» в нащонально-культурному житп украшського народу (до 140-р1ччя з часу заснування): матер1али Мгжнародно! науково! конференци / за заг. ред. проф. I. С. Зуляка. — Терношль: вид-во ТНПУ ¿м. В. Гнатюка, 2009. — С. 185-190.
5. Зуляк I. С. Д1яльшсть «Просвии» у Захвднш Укра1ш в м1жвоенний перюд (1919-1939)/ I. С. Зуляк. — Терношль: «Воля», 2005. — 946 с.
6. Зязюн I. А. Учитель у вишрах епох [ цивЫзащй / I. А. Зязюн // Мистецтво та осв1та. — 2008. — № 3. — С. 9-15.
7. Терношльський державний ¿сторичний арх1в. — Ф. 294, оп. № 1, спр. 154, ар. 9-10.
8. Терношльський державний ¿сторичний арх1в. — Ф. 10, оп. № 2, спр. 209, ар. 1-9.
9. Чернях1вський Г. Кременеччина вщ давнини до сучасносп / Г. Черштвський. — Кременець: Пашрус, 1999. — 320 с.
10. Черепанин М. В. Музична культура Галичини (друга половина XIX - перша половина XX ст.): монограф1я / М. В. Черепанин. — К.: Вежа, 1997. — 328 с.
УДК 370.711+372.52 Ю.ия ХОЛОСТЕНКО
ТВОРЧ1СТЬ УЧИТЕЛЯ ЯК ФАКТОР СТИМУЛЮВАННЯ 1НТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В ДО ДИЗАЙНЕРСЬКО? Д1ЯЛЬНОСТ1
У cmammi розглядаютъся деяю nidxodu до формування новоi генераци вчителгв початкових Kiiacie— професшно компетентных у застосувант тновацш, спрямованих на стимулювання дизайнерсъкоХ дгяльностг молодших школяргв.
В статье рассматриваются некоторые подходы к формированию новой генерации учителей начальных классов — профессионально компетентных в применении инноваций, направленных на стимулирование дизайнерской деятельности младших школьников.
In the article some going is examined near forming of new generation of teachers of initial classes — professionally competent in application innovations, directed on stimulation of designer activity of junior schoolboys.
Глобалып змши, що ввдбуваються у свгговш сгпльнст. висувають нов1, шдвищеш вимоги до Bciei' системи сучасно! освети. Особливо це стосуеться виховних аспект! в. яю е зоною найбшыпих педагопчних втрат у будь-якш кра!ш свету. А це актуалпуе проблему шдготовки вчителя-вихователя.
3 огляду на стратеги сучасно! ветчизняно! школи особливо! гостроти набувае становления педагога, здатного не тшыш втшювати наявш педагопчш технологи, але й виходити за меж! нормативно! д!яльносп, тобто спроможного до шновацш. При цьому методолопчними ор!ентирами слугують тенденци, що вщбуваються в сучаснш световш осветн!й галуз!.
Анал!з педагопчно! летератури у галуз! пор!вняльно! педагопки (Б. Вульфсон, А. Джуринський, 3. Малькова та mini) засвщчуе дощльн!сть виокремлення таких основних рис сучасно! освети, а саме:
- прюритетшсть осветньо! галуз!, яка виражаеться у шдвищенш уваз! до не! держави й у збшыпенш масштаб!в ф!нансування;
- неперервшсть осв!ти, що дозволяе сучаснш високоосв!ченш людин! набувати нов! знания й опановувати нов! професи протягом усього життя;
