CC BY
73
policy. They came to the conclusion that duties of policy are primary according to its rights and realization of the main mission of policy is depended on its fulfilling. Duties of policy form a pyramid, on the top of which is its main duty — to protect life, health, human rights and freedoms, to fight against criminality, to guard public order, property, to provide social safety. The next duty of policy is to relieve immediately to everyone, who needs the protection from criminal and other illegal infringements. Basic value of duties is constituted by essential duties, the goal of which is accomplishing of policies’ tasks. On the ground level are subsidiary duties, the goal of which is providing of normal functioning of policy as the body of state power.
Key words: policy, legal status, duties, rights, responsibility.
УДК 343.14(477)(045)
Ю. M. Мирошниченко
ТАКТИКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
Стаття присвячена з’ясуванню суті тактико-криміналістичних особливостей судового розгляду, які поділяють автором на: а) загальні, що обумовлюють специфіку судової тактики в цілому; б) спеціальні, які впливають на тактику суду чи обвинувача; в) конкретні, що визначають тактику судового розгляду окремої кримінальної справи. На підставі аналізу точок зору вчених-криміналістів дається перелік загальних і спеціальних тактико-криміналістичні особливості судового розгляду. До перших з них автор відносить: колективний характер дослідження доказів; гласність і відкритість судового провадження; активну участь обвинуваченого у судовому розгляді; повторність процесуальних дій; складність, а іноді неможливість безпосереднього виконання в суді тих чи інших пізнавальних дій; більш стислі порівняно з досудовим розслідування строки доказування; концентрація всіх джерел доказів в одному місці; ситуаційність; до других: неупередженість суду; визначення судом ходу судового розгляду з урахуванням думок сторін; відсутність у суду на початок судового розгляду інформації щодо позицій сторін, змісту процесуальних джерел доказування, допустимості, належності та достатності доказів; поінформованість сторін щодо наявних у кожної з них доказів; застосовуючи тактичні прийоми, суд повинен залишатися в рамках тактичної лінії сторони, яка в певний момент досліджує доказ.
Ключові слова: кримінальне провадження, тактика судового розгляду, судова тактика, тактико-криміналістичні особливості судового розгляду.
Постановка проблеми. Ефективна організація судового провадження, визначення судом оптимальної послідовності дослідження доказів, обрання суб’єктами доказування раціональної лінії поведінки, правильний вибір прийомів проведення окремих судових дій, тобто все те, що становить зміст судової тактики безумовно залежить від сукупності умов, в яких відбувається судовий розгляд.
Метою даної статті є визначення загальних і спеціальних тактико-криміналістичних особливостей судового розгляду кримінальних справ та з’ ясування їх суті. Тож проаналізуємо точки зору криміналістів з цього приводу.
Наукове обґрунтування теми дослідження. Певні криміналістичні аспекти судового провадження висвітлюються в дослідженнях Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, P. С. Бєлкіна, Т. В. Варфоломеєвої, А. І. Вінберга, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка,
Ю. М. Грошевого, А. Я. Дубинського, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко,
О. М. Колєсніченка, М. В. Костицького, І. І. Когутича, В. О. Коновалової,
В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, В. Т. Маляренка, М. М. Михеєнка, В. Т. Нора, М. В. Салтевського, М. О. Селіванова, В. В. Тіщенка, П.В. Цимбала, І. Я. Фрідмана,
B. Ю. Шепітька, М. Є. Шуміла, М. П. Яблокова та інших вчених-юристів.
Безпосередньому впровадженню криміналістичних методів в судовий розгляд кримінальних справ присвячені дисертації Л. Ю. Ароцкера (1965 р.),
C. Л. Кисленка (2002 р.), О. І. Чучукало (2004 р.), О. Ю. Корчагіна (2007 р.), М. Й. Вільгушинського (2009 р.), І. І. Когутича (2010 р.), в яких ґрунтовно розроблено тактику судового допиту, питання криміналістичного забезпечення та доказування на стадії судового слідства.
Розробка тактики судового розгляду кримінальних справ, вважає В. Ю. Шепітько, передбачає необхідність врахування принципів кримінального процесу, передбаченого законодавством порядку, положень професійної етики судді та інших учасників процесу [1, с. 309-310]. До загальних процесуальних умов судового розгляду
О. І. Чучукало [2, с. 42-60] та В. Т. Томін [3, с. 20] відносять: змагальність; колегіальний та одноособовий розгляд справ; незалежність суддів та підкорення їх тільки закону; гласність судового розгляду; безпосередність, усність та безперервність судового розгляду; незмінність складу суду; розгляд справи тільки стосовно підсудних і тільки по обвинуваченню, за яким вони віддані до суду (межі судового розгляду).
Викладення основного матеріалу. Зрозуміло, що процесуальні умови судового провадження впливають на тактико-криміналістичні особливості судового розгляду, серед яких можна виділити: а) загальні, що обумовлюють специфіку судової тактики в цілому; б) спеціальні, які впливають на тактику суду чи обвинувача; в) конкретні, що впливають на тактику судового розгляду окремої кримінальної справи і визначаються певною судовою ситуацією.
Ще в другій половині ХІХ століття відомий російський правознавець К. К. Арсеньєв вказував на значний вплив умов судового розгляду на тактику допиту свідка, що проявляється в присутності певного кола осіб, можливості проведення перехресного допиту, безпосередньому сприйнятті поведінки допитуваного суддями і присяжними [4, с. 33]. Автори «Настільної книги судді», виходячи з положень чинного на той час кримінально-процесуального законодавства, вважали, що на тактику судового розгляду кримінальних справ впливає й специфіка завдань, що повинні бути вирішені під час судового слідства і забезпечити: а) всебічність, повноту й об’єктивність дослідження справ певної категорії в суворій відповідності з вимогами закону; б) перевірку всіх доказів, якими слідчим обґрунтована вина обвинуваченого, на засадах усності, безпосередності й безперервності; в) одержання нових доказів, необхідних для розгляду справ певної категорії; г) виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину [5, с. 169]. На думку К. С. Єгорова для специфіки криміналістичної діяльності в суді має важливе значення нова пізнавальна ситуація, що залежить від правових форм доказування на стадії судового розгляду, від особливих пізнавальних задач, предмету дослідження, характеру очікуваної інформації, особливих процесуальних умов і способів використання криміналістичних засобів і методів [6 с. 58].
Визнаний засновник концепції використання криміналістичних знань в судовому розгляді Л. Ю. Ароцкер відзначав наступні особливості, що обумовлюють застосування положень криміналістичної тактики судом [7, с. 17-19]:
- розгляд справи судом у колегіальному складі;
- участь у дослідженні доказів, проведенні всіх судових дій поряд із судом представників обвинувачення й захисту, підсудного, потерпілого, цивільних позивача й
відповідача та їхніх представників, а в необхідних випадках - експертів і свідків;
- активна участь підсудного в усьому судовому слідстві;
- вимога безпосереднього сприйняття судом усіх доказів, їх ретельної перевірки й оцінки;
- проведення судового розгляду в умовах усності й гласності, у присутності значного числа громадян, на яких воно здійснює виховний вплив;
- доказування в значно більш стислі строки, ніж на досудовому слідстві;
- проведення судом як тих, що вже проводилися слідчим, так і нових процесуальних дій, у зв’язку з чим для проведення багатьох судових дій характерні елементи повторності, що не може не мати певного значення для тактики їх проведення й оцінки результатів.
С. П. Сухов до особливостей тактики судових дій відносив наступні фактори [8, с. 180-181]:
- судове слідство відбувається в умовах гласності, в присутності громадян у судовому засіданні, що, безсумнівно, впливає на зміст тактичних прийомів допиту;
- у проведенні судового розгляду бере участь не одна особа, а всі учасники кримінально-процесуальної діяльності, що набагато збільшує можливості суду у встановленні об'єктивної істини в справі, дозволяючи застосовувати такі прийоми допиту як шаховий і перехресний;
- концентрація всіх джерел доказів в одному місці й у той самий час дає можливість більш оперативного дослідження всіх фактичних обставин справи;
- судовий розгляд кримінальних справ відбувається в значно більш стислі строки, ніж досудове слідство, що не може не впливати на тактику допиту та інших процесуальних дій.
Г. Бесонов вважає, що специфіка судового провадження полягає в наступному [9, с. 27]:
- проходить, як правило, в умовах гласності (присутність громадян у залі судового засідання, поінформованість учасників процесу про наявні докази);
- має колективний характер доказування;
- концентрація доказів в одному місці і в один час;
- безпосередність, усність, безперервність судового розгляду;
- повторність проведення деяких слідчих дій у суді.
С. Л. Кисленко вказує такі особливості тактики судового розгляду кримінальної справи [10, с. 93]:
- відбувається не повторний розгляд, а новий, тому що в суді з’являються нові суб’єкти і виникають нові ситуації;
- судовий розгляд за часом більш віддалений від моменту вчинення злочину, ніж досудове слідство. Ця обставина в ряді випадків ускладнює, а іноді й виключає безпосереднє виконання в суді пізнавальних процесуальних дій, які мали місце в процесі розслідування.
Отже, на думку С. Л. Кисленка, система тактичних прийомів у суді повинна бути спрямована в першу чергу не на пошук якихось нових даних, а на більш ефективне використання вже наявних у цій стадії процесу доказів. С. А. Шейфер бачив завдання суду в порівнянні наявних доказів, дослідженні розбіжностей між ними, одержанні необхідної додаткової інформації з метою вирішення питання про те, які докази є достовірними [11, с. 84]. В свою чергу О. Ю. Корчагін вказує, що тактика суду спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства з урахуванням думок сторін. Пізнавально-психологічна складність судового розгляду для судді полягає в тому, що він досліджує кожний доказ за участю сторін, не упускаючи в той же час їх сукупності, тобто утримуючи в пам'яті всю систему доказів у їх сполученні [12, с. 24].
Незважаючи на те, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України суттєво змінив процедурні правила судового провадження, наведені точки зору здебільшого залишаються прийнятними й заслуговують на увагу. Водночас, новели процесуального закону не могли не позначитися на тактико-криміналістичних особливостях судового розгляду. Першою з них є інформаційна невизначеність, в стані якої знаходиться суд до початку судового розгляду в зв’язку з відсутністю в його розпорядженні будь-яких матеріалів кримінального провадження окрім обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (ч. 4 ст. 291 КПК), що унеможливлює висування судових версій, планування, вирішення організаційно-підготовчих питань.
Ще однією процесуальною умовою судового провадження стала вимога закону, за якою сторони перед зверненням прокурора (слідчого) до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру зобов’язані відкрити одна одній усі наявні у них докази (сторона захисту на вимогу прокурора) під загрозою того, що суд не прийме докази у разі їх приховування, притримування до тактично сприятливого моменту судового розгляду (ст. 290 КПК). Це з одного боку обмежує тактичні можливості сторін, але з іншого - сприяє більш ефективній організаційно-тактичній діяльності суду.
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що судовому розгляду кримінальних справ притаманні такі загальні тактико-криміналістичні особливості:
1. Колективний характер дослідження доказів. У дослідженні доказів, проведенні судових дій приймає участь не одна особа, а найчастіше декілька. З одного боку, це сприяє об’ єктивності у дослідженні, перевірці та оцінці доказів, оскільки звертається увага на більшу кількість обставин, робляться зауваження, висловлюються думки, висновки та ін., які можливо в ході досудового розслідування пройшли поза увагою учасників кримінального провадження та самого слідчого у зв’язку з певним суб’єктивізмом. З іншого боку можуть виникнути небажані конфлікти між учасниками судового розгляду.
2. Гласність і відкритість судового провадження. Присутність громадян у залі судового засідання безсумнівно впливає на зміст тактичних прийомів. Можливості встановленні об'єктивної істини в справі збільшуються за рахунок застосування таких прийомів, як шаховий або перехресний допит. Але в деяких випадках зменшується ефективність застосування тактичних прийомів у зв’ язку з можливим впливом на допитуваного присутності інших учасників процесу, представників громадськості та взагалі сторонньої публіки. Наприклад, виключається застосування прийомів психологічного впливу, оскільки обвинувачений відчуває певну підтримку присутніх.
3. Активна участь обвинуваченого у судовому розгляді, що у більшості випадків виключає можливості введення в оману, використання ефекту раптовості тощо.
4. Повторність судових дій відповідно до вимоги безпосереднього сприйняття судом усіх доказів, їх ретельної перевірки й оцінки, не може не мати певного значення для тактики їхнього проведення та оцінки результатів. Проте, повністю неможливо відтворити судові дії відповідно до слідчих дій на досудовому розслідуванні, оскільки певні притаманні йому можливості відсутні. Однак з’ являються інші можливості, які можуть привести до інших результатів, що потребує відповідної їх оцінки.
5. Складність, а іноді неможливість безпосереднього виконання в суді тих або інших пізнавальних дій, оскільки судовий розгляд за часом більш віддалений від моменту вчинення злочину, ніж досудове розслідування.
6. Більш стислі порівняно з досудовим розслідування строки доказування під час судового розгляду кримінальних справ. Відтак у судді небагато часу на роздуми та вибір тактичних прийомів.
7. Концентрація всіх джерел доказів в одному місці, що дає можливість більш оперативного дослідження всіх фактичних обставин справи у їх сукупності, встановлення їх взаємозв’язків, протиріч, суперечностей.
8. Ситуаційність, тобто вибір тактичних прийомів має відповідати певній ситуації, яка склалася на момент їх застосування.
Спеціальні особливості, що впливають на тактику суду, включають:
1. Неупередженість суду. Суд не займає сторону ані обвинувачення, ані захисту і не протистоїть жодній з них. Суд не бере участі у процесуальному змаганні сторін, а лише створює необхідні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
2. Суд визначає хід розгляду справи з урахуванням думок сторін, їх клопотань, але ними не зв’ язаний.
3. До початку судового розгляду суд не має у своєму розпорядженні жодних матеріалів кримінального провадження окрім обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування і таким чином знаходиться в стані інформаційної невизначеності щодо позицій сторін, змісту процесуальних джерел доказування, допустимості, належності та достатності доказів, що унеможливлює планування судового розгляду, моделювання судових ситуацій. Складність судового розгляду у зв’ язку з цим полягає в тому, що суддя, утримуючи в пам'яті обставини кримінальної справи, одержуючи все нові й нові відомості (фактичні дані), виявляючи протиріччя в показаннях допитуваних осіб, повинен у ході судового засідання аналізувати одержувану інформацію в сукупності. Це дуже складне психологічне завдання, одна з основних складностей суддівської роботи взагалі.
4. До моменту надходження кримінального провадження до суду сторони вже поінформовані щодо усіх наявних у кожної з них доказів, що робить неможливим використання деяких тактичних прийомів, націлених на подолання протидії конфронтуючої сторони (наприклад, використання фактора раптовості).
5. При застосуванні тактичних прийомів суд повинен залишатися в рамках тактичної лінії сторони, яка в певний момент досліджує доказ. При цьому суд, враховуючи клопотання та доводи сторін і покладені на нього функції приймає тактичне рішення з тим, щоб: а) судовий розгляд йшов по шляху наближення до істини; б) не були порушені права учасників процесу.
І на останок зауважимо, що правильне розуміння суддею, прокурором тактико-криміналістичних особливостей судового розгляду кримінальних справ має суттєве практичне значення, оскільки є запорукою оптимальної організації судового провадження, прийняття адекватних тактичних рішень, правильного вибору криміналістичних прийомів проведення окремих судових дій.
Список використаних джерел
1. Шепітько В.Ю. Теория криминалистической тактики: Монография. - Харьков: Гриф, 2002. - 349 с. - С. 309-310.
2. Чучукало О.І Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування на судових
стадіях кримінального процесу України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 /
О.І. Чучукало; Національна академія внутрішніх справ України. — К., 2004. — 204 с.
3. Практикум по советскому уголовному процессу. Вып.2./ Под ред. Томина В.Т., Козырева Г.Н. - Горький: Горьк. Высш. школа МВД СССР, 1988. - 172 с.
4. Арсеньев К.К. Судебное следствие: Сб. практ. заметок / [Соч.] К.К. Арсеньева. -Санкт-Петербург: тип. В. Демакова, 1871. - 361 с.
5. Настольная книга судьи. Рассмотрение уголовных дел в суде первой инстанции / Алексеев В.Б., Ароцкер Л.Е., Божьев В.П., Бойков А.Д., и др.; Редкол.: Горкин А.Ф., Куликов В.В., Перлов И.Д., Радутная Н.В. - М.: Юрид. лит., 1972. - 744 с. - С. 169.
6. Егоров К.С. Проблемы криминалистического обеспечения судебного следствия: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / М., 1994. - 232 с.
7. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовный дел / Л.Е. Ароцкер - М.: Юрид. лит., 1964. - 223 с.
8. Сухов С.П. О месте тактики судебного следствия в системе науки советской криминалистики // Сборник аспирантских работ. - Свердловск, 1969, Вып. 10. - С. 176181.
9. Бессонов Г. О тактике судебного следствия // Советская юстиция. - М.: Юрид. лит., 1988. - № 13. - С. 26-28.
10. Кисленко С. Л. Тактика судебного следствия и ее место в системе криминалистики: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Сарат. гос. акад. права. - Саратов, 2002. - 217 с.
11. Шейфер С.А. Собирание доказательств в советском уголовном процессе: методологические и правовые проблемы / Шейфер С.А. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. - 171 с.
12. Корчагин А.Ю. Организационно-тактические и методические основы криминалистического обеспечения судебного разбирательства уголовных дел: автореферат дис. ... доктора юридических наук : 12.00.09 / Корчагин Александр Юрьевич; [Место защиты: Моск. гос. юрид. акад.]. - Москва, 2007. - 44 с. - с. 24.
Y. Miroshnychenko
TACTICAL AND CRIMINOLOGICAL FEATURES OF CRIMINAL
PROCEEDINGS
The article deals with determining tactical and criminological features of trial proceedings. The author divides those features into the following types: a) general features that cause the specificity of judicial tactics in general; b) special features that affect the tactics of the court or of the prosecutor; c) specific features that determine the tactics of the proceedings in a particular criminal case. After analyzing the viewpoints of researchers in criminology the author enlists general and special tactical and criminological features of trial proceedings. The former include the following ones: collective character of examining the evidence; transparency and openness of the proceedings; active participation of the defendant in the proceedings; recurrence of the proceedings; difficulty (and sometimes impossibility) of immediate execution in court of some investigatory actions; shorter terms of proving in comparison with pre-trial investigation; concentration of all the sources of evidence in one place; situational character. The latter group includes the following features: the court is impartial; the court establishes the course of proceedings according to the views of the parties; at the beginning of the trial the court does not dispose of the information on the positions of the parties, as well as on the content of the procedural sources of evidence, admissibility, reasonability and sufficiency of evidence; the parties are informed of the each others ’ evidence; while using particular tactics, the court must remain within the tactical line of the party that is investigating the evidence at that moment.
Keywords: criminal proceedings tactic trial, court tactics, tactical and forensic features
trial.
УДК 343.989.2
А. В. Одерий
ТАКТИКИ ДОПРОСА СВИДЕТЕЛЕЙ НА ДОСУДЕБНОМ РАССЛЕДОВАНИИ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРЕСТУПЛЕНИЙ (ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ)
В статье обозначено, что при проведении досудебного расследования любой
