CC BY
314
УДК 343.192
О. А. ПАНАСЮК,
астрант кафедри кримшального процесу, Нащональний ушверситет «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого», м. Харкiв
РОЗГЛЯД СУДОМ ПЕРШО1 ШСТАНЦП КЛОПОТАНЬ УЧАСНИК1В СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ НА СТАДИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ: ОКРЕМ1 ПРОБЛЕМИ ТЕОР11 ТА ПРАКТИКИ
Розглянуто проблеми заявления, розгляду та виршення судом першог ¡нстанци клопотань учаснишв судового провадження на стади судового розгляду. Досл1джено процесуальне значення, характер, природа та деяк1 види клопотань, що можуть бути заявленI тд час судового розгляду; а також проанал1зовано правовий мехатзм процесуального порядку 1х заявлення, розгляду й виршення судом.
Ключов1 слова: суд першо'1 шстанцп, клопотання учасниюв судового провадження, судовий розгляд, розсуд суду, право на справедливий суд.
Новим Кримшальним процесуальним кодексом Украши вщ 13.04.2012 р. (дал1 - КПК) було суттево реформовано сучасне вггчизняне кримшальне судочинство. Стад1я судового розгляду не стала винятком, 1 хоча реформа торкнулася 11 не таким радикальним чином, як, наприклад, досудове розслщування, проте все ж перед правозастосовниками й ученими у зв'язку з цим також постали ютотш проблеми. У рамках даного дослщження проанал1зовано таку проблему, як заявлення клопотань учасниками судового провадження в судовому засщанш та, вщповщно, 1х розгляд 1 виршення судом першо! шстанцп на стади судового розгляду (ст. 350 КПК). У контекст переосмислення м1сця й рол1 суду в кримшальному провадженш актуальним уявляеться дослщження вщповщних повноважень суду, реал1защя яких впливае не лише на забезпечення прав, свобод 1 законних шгерешв учасниюв судового розгляду, але й на справедливе здшснення правосуддя в цшому.
Питання розгляду й виршення клопотань судом першо! шстанцп як одне з його повноважень на стади судового розгляду в кримшальному провадженш в контекст вивчення процесуального статусу суду було предметом дослщження, зокрема таких вггчизняних 1 заруб1жних учених, як А. Барак, В. Д. Бринцев,
С. В. Бурмагш, Ю. М. Грошевий, Г. I. Загорський, М. О. Колоколов, В. Т. Маляренко, I. Л. Петрухш, В. О. Попелюшко, К. В Пронiн, Ю. I. Стецовський, В. М. Трофименко, Л. С. Халдеев, О. Г. Шило та ш.
У доктрин кримшального процесу пiд клопотанням розумiеться офiцiйне звернення до суду особи, яка надшена таким правом, викладене в уснiй чи письмовiй форм^ Клопотання можуть стосуватися виконання певно! процесуально! ди чи прийняття ршення з усiх питань, якi мають значення для всебiчного, повного та об'ективного дослщження всiх обставин кримшального провадження, з метою забезпечення прав i свобод ушх учасникiв судового провадження, передбаченого загальними засадами КПК [5, с. 81]. При цьому усне клопотання заноситься до журналу судового засщання, а письмове -шдлягае оголошенню та додаеться до матерiалiв кримшального провадження [12, с. 726-727; 14, с. 552]. Якщо клопотання подаються в письмовш форм^ то в такому випадку вони оголошуються в порядку надходження [21, с. 98].
Також, застосовуючи щодо визначення поняття «клопотання» мiжгалузеву аналогш, можна вказати на те, що у Законi Укра'ни «Про звернення громадян» заява (клопотання) визначаеться як «звернення громадян iз проханням про сприяння реалiзацil закрiплених Конституцiею та чинним законодавством !х прав та iнтересiв або повiдомлення про порушення чинного законодавства чи недолiки в дiяльностi пiдприемств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, народних депутапв Укра'ни, депутатiв мiсцевих рад, посадових осiб, а також висловлення думки щодо полшшення !х дiяльностi». А власне «клопотання» визначаеться ж як «письмове звернення з проханням про визнання за особою вщповщного статусу, прав чи свобод тощо» [11].
На важливють шституту заявлення (подання) клопотань у кримшальному провадженнi вказуе не лише та обставина, що це, по-перше, е спошб забезпечення всебiчного, повного, об'ективного й неупередженого розгляду й виршення справи, здшснення ефективного судочинства в цiлому (або ж, як зазначаеться в лггератур^ е метою створення умов для дослщження в судi вшх
необхщних факлв, всебiчного, повного й неупередженого дослщження всiх обставин кримшального провадження, а в кiнцевому результат для постановлення законного та обгрунтованого рiшення по сутi справи [8, с. 93; 12, с. 726]); але й, по-друге, це е спошб забезпечення прав i законних штерешв учасникiв кримiнального провадження, зокрема i в судi першо! шстанцп. Тако! позицп дотримуеться й Верховний Суд Укра'ни, вказуючи на те, що правильне i своечасне виршення клопотань учасникiв судового розгляду е важливою умовою забезпечення процесуальних гарантш останнiх1. Як зазначають вченi, право заявляти клопотання е важливим процесуальним правом осiб, якi беруть участь у судовому провадженш, та свщчить про забезпечення засад рiвностi та змагальност сторiн кримiнального провадження, гарантованих статтями 10 i 22 КПК [5, с. 81]. Отже, з одного боку, заявлення клопотань - це право особи; з шшого - це е важлива процесуальна гаранля забезпечення як шших прав та законних штерешв осiб, так i дотримання належно!' правово!' процедури в цшому (що, вiдповiдно до ст. 2 КПК, е одним iз завдань кримшального провадження).
Аналiз норм КПК (що тдтверджуеться й правозастосовною практикою) дае тдстави зробити висновок про те, що арх^ектошка чинного кримшального процесуального закону на сьогодш така, що розгляд та виршення клопотань учасникiв судового провадження (ст. 350 КПК) у процедурi судового розгляду здшснюеться судом уже тсля закiнчення пiдготовчих до судового розгляду дш (статтi 342-346 КПК), тсля того, як буде оголошено прокурором короткий виклад обвинувального акта (ч. 2 ст. 347 КПК) , тсля роз'яснення обвинуваченому суп обвинувачення (ст. 348 КПК) та визначення судом обсягу доказiв, що тдлягають до^дженню, та порядку !х дослщження (ст. 349 КПК),
1 Див. п. 7 постанови Пленуму ВСУ «Про виконання судами Укра1ни законодавства 1 постанов Пленуму Верховного Суду Украши з питань судового розгляду кримшальних справ 1 постановлення вироку» в1д 29.06.1990 р. № 5 (в ред. 30.05.2008 р.) [10].
2 До реч1, не зайвим буде наголосити на тому, що вже при здшсненш ще! процесуально! дИ (оголошення прокурором обвинувального акта) учасники судового провадження мають право заявити клопотання (курсив наш. - О. П.) про оголошення обвинувального акта в повному обсяз1 (ч. 2 ст. 347 КПК).
тобто вже на етат судового розгляду (судового слщства)1. I така практика суддiв обгрунтовуеться (i цшком небезпiдставно) саме послiдовнiстю виконання тих дш, вчинення яких передбачено процедурою судового розгляду, його регламенту, врегульованого законом. Адже тшьки послщовне виконання вшма учасниками судового провадження припишв кримiнального процесуального закону, як убачаеться, може сприяти досягненню завдань кримiнального судочинства. Виходячи з цього, очевидно, законодавець i закршив обов'язок головуючого в судовому засщанш забезпечити додержання послiдовностi та порядку вчинення процесуальних дiй (ч. 1 ст. 321 КПК). Як зазначае В. П. Степалш, вс процесуальш дiï суду в пiдготовчiй частиш судового розгляду повиннi здiйснюватися в суворо вказанш в законi послщовност. Без послiдовного виконання всiх процесуальних дш i встановлення питань, що пiдлягають вирiшенню в пiдготовчiй частиш судового засщання, не можуть бути створеш умови для проведення судового слщства в суворiй вiдповiдностi з вимогами закону [13, с. 188]. Однак думаеться, що таю мiркування е справедливими у разi, якщо законодавчi положення позбавленi недолiкiв законодавчоï технiки, а ефективнiсть закону шдтверджена правозастосовною практикою.
Вищезазначена ж обставина (а саме таке «вщтягування» в часi можливост заявлення, розгляду й вирiшення клопотань), на наше переконання, не може позитивно позначитися на всебiчностi, повнот й неупередженост судового розгляду кримшального провадження. Адже, жодним чином не заперечуючи можливостi подання клопотань учасниками судового провадження протягом усього судового розгляду, на будь-якш стадп судового провадження, - аж до виходу суду в нарадчу юмнату для ухвалення судового рiшення (на можливють цього вказують, наприклад, В. М. Трофименко [14,
1 Зазначимо, що КПК на сьогодш не оперуе поняттям «судове слщство», використовучи, натомють, «судовий розгляд» - як для позначення окремо1 самостшно1 стад11 кримшального провадження, так i для позначення окремого етапу цiеï стадiï, що за термшолопею КПК 1960 р. мав назву «судове слiдство». Проте вважаемо, що по сутi цей етап фактично залишився в структурi стадiï' судового розгляду, i тому немае жодних шдстав для невикористання цього поняття в доктринi кримшального процесу. А тому, виходячи з таких мiркувань, тут i далi нами буде використовуватися для уточнения смислу законодавчих положень та власних роздумiв (а також положень, що зустрiчаються в лiтературi) словосполука «судове слвдство».
с. 552] та С. М. Мщенко [5, с. 81]), все ж вважаемо, що в переважнш бшьшосл випадюв, за загальним правилом, найбшьш доцiльним, виваженим та необхщним е здiйснення цих процесуальних дш саме в пiдготовчiй частинi судового розгляду1. Оскiльки, як уже зазначалося, завдяки iнституту заявлення, розгляду й виршення клопотань створюються передумови для ефективного здшснення судового розгляду (адже за своею суттю клопотання мають тдготовчий та правозабезпечувальний характер), а тому повернення до цих питань уже тсля того, як фактично буде розпочато судовий розгляд (судове слщство), буде вносити до його процедури лише зайве затягування та невизначешсть.
Хоча КПК i не встановлюе вичерпного перелiку клопотань, як можуть бути заявлен учасниками судового провадження, однак вони можуть стосуватися вшх питань, якi мають значення для всебiчного, повного та неупередженого дослщження обставин кримiнального провадження та з метою забезпечення прав i свобод учасниюв судового провадження [14, с. 552]. Заявленими, зокрема, можуть бути клопотання про: забезпечення безпеки щодо себе, члешв свое!' шм'1, близьких родичiв, майна, житла тощо (п. 12 ч. 2 ст. 42; п. 5 ч. 1 ст. 56; п. 8 ч. 1 ст. 66; п. 4 ч. 2 ст. 68; п. 7 ч. 3 ст. 69; п. 6 ч. 4 ст. 71 КПК); вщвщ у порядку, передбаченому статтями 75-83 КПК2; залучення спещалюта або використання його пояснень i допомоги (ч. 3 ст. 71 КПК); судовий виклик певно! особи (за клопотанням пiдозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпшого його представника), якщо суд встановить наявнють достатшх пiдстав вважати, що така особа може дати показання, як мають значення для кримшального провадження, або И участь у процесуальнш ди е обов'язковою (ч. 1 ст. 134 КПК); здiйснення приводу за клопотанням сторони кримшального провадження, потерпшого (ч. 2 ст. 140 КПК); змшу,
1 Про деяш шш1 випадки як винятки з цього правила (заявлення клопотань на бшьш шзшх етапах судового розгляду), !х причини, умови та важливють саме такого виршення означеного питания, буде розглянуто дал1.
2 До реч1, подання заяви про в1дв1д у судовому розгляд1 допускаеться, за загальним правилом, саме в шдготовчш частиш судового засiдаиия (ч. 4 ст. 80; ст. 344 КПК), що також вказуе на непослщовшсть законодавця щодо питання правового регулювання заявлення й розгляду клопотань в судовому розгляду I тшьки за умови, якщо тдстава для в1дводу стала в1дома п1сля початку судового розгляду, подання тако! заяви допускаеться протягом подальшого зд1йснення судового розгляду (ч. 4 ст. 80 КПК).
скасування або обрання запоб1жного заходу за клопотанням сторни обвинувачення або захисту (ст. 331 КПК); бажання виступати в суд1 рщною або шшою мовою, якою учасники судового провадження володшть, користуючись у раз1 необхщност послугами перекладача (ч. 3 ст. 29 КПК), а також про залучення перекладача (ч. 3 ст. 224 КПК) тощо [5, с. 81-82].
Виршення цих та можливих шших питань, безперечно повинно вщбуватися на початковому етат судового розгляду - у шдготовчш його частиш, оскшьки саме в нш створюються необхщш передумови для повного й об'ективного дослщження доказ1в 1 ухвалення справедливого ршення при додержанш прав та штерес1в учасниюв процесу.
Як справедливо вказуе Л. С. Халдеев, учасники судового провадження можуть заявляти р1зного роду клопотання, виршити як необхщно ще до судового слщства. Це можуть бути не лише клопотання, що стосуються доказ1в, але й шш1, як пов'язаш з визначенням кола учасниюв судового розгляду та рухом справи [21, с. 98-99]. Така судова практика, зазначае автор, вже сформована протягом тривалого часу, 1 вщповщш положення знайшли свое вщображення ще у постанов! Пленуму Верховного Суду Росшсько! Федерацп вщ 17.09.1975 р. № 5 1 яка е чинною на сьогодш [див.: 6; 21, с. 99].
Под1бно! точки зору додержуеться 1 В. О. Попелюшко, який зазначае, що окр1м клопотань з питань, що стосуються доказ1в, можуть заявлятися й шш1, яю автор пропонуе розд1лити на дв1 групи: 1) т1, що стосуються допуску тих чи шших ос1б до участ1 в провадженн1 (наприклад, захисника обвинуваченого), про зм1ну юридичного статусу особи (наприклад, про визнання особи потерпшою) тощо; 2) клопотання про закриття провадження, зупинення провадження та ш. [8, с. 104].
Отже, заявлення 1 виршення клопотань - це питання, що мають важливе значення для подальшого судового розгляду [14, с. 548]. Сама назва «шдготовча частина» свщчить про те, що вона включае в себе ди суду, спрямован1 на подготовку безпосереднього розгляду справи по сут1, дИ з1 встановлення та перев1рки наяност1 необх1дних для цього процесуальних умов,
у тому чи^ - в р^ необхщност - !х доповнення, виршення питання про можливiсть розгляду справи [13, с. 188]. Як вщзначае В. О. Попелюшко, осюльки в тдготовчш частинi судового засщання проводиться остання перевiрка наявностi процесуальних передумов для того, щоб перейти до судового слщства, то неправильно вщводити пiдготовчiй частинi суто формальний характер. Вiд того, як проведена тдготовча частина судового розгляду i як вирiшенi в нiй розглянутi процесуальнi питання, значною мiрою залежить правильний розгляд справи, охорона прав та законних штерешв учасникiв процесу [8, с. 93].
Як зазначають учет, клопотання можуть надiйти до суду шсля призначення судового розгляду (ст. 316 КПК), але до початку судового розгляду. В цьому разi таю клопотання також шдлягають розгляду в тдготовчш частит судового засщання [див.: 21, с. 98; 13, с. 205].
При цьому, звичайно, виршення деяких питань, яю пов'язанi безпосередньо iз процесом доказування, з'ясуванням обставин, що мають значення для кримшального провадження, та перевiрки !х доказами, може вiдбуватися як у пiдготовчiй частинi, так i протягом усього судового розгляду (судового слщства), зокрема, наприклад, про: виклик експерта при дослiдженнi висновку експертизи для допиту шд час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку (ч. 7 ст. 101 КПК); надання тимчасового доступу до речей i докуменлв (ч. 2 ст. 333 КПК); доручення органу досудового розслщування за клопотанням сторони кримшального провадження провести певн слiдчi (розшуков^ ди, необхiднi для встановлення обставин або перевiрки обставин, яю мають iстотне значення для кримшального провадження, за умови, що вони не можуть бути встановлен або перевiренi шшим шляхом (ч. 3 ст. 333 КПК); визнання доказiв недопустимими тощо [5, с. 81-82; див. також: 3, с. 89]. Слщ при цьому зазначити, що суд не вправi вщхилити клопотання з мотивiв наявност у справi доказiв, якi свiдчать про винуватють чи невинуватiсть обвинуваченого, осюльки це буде свiдченням упередженого ставлення суду щодо виршення справи по суп й фактично позбавляе
обвинуваченого права на захист [12, с. 726; 8, с. 104]. Також, як зазначають дослщники, суд не вправ1 вщмовити в задоволенш клопотання про допит у судовому засщанш особи як свщка, який з'явився в суд за шщативою сторш [13, с. 205-206; 3, с. 89]. Окр1м цього, суд також не вправ1 вщмовити сторон в задоволенш клопотання про виклик 1 допит як свщка тако! особи, яку сторони просили прийти в суд, але ця особа до суду не з'явилася, мотивуючи це тим, що немае судово! повютки1, у зв'язку з чим сторони просять виписати повютку (тобто «судовий виклик». -О. П.) такш особ1, зобов'язуються забезпечити його явку в суд як свщка. Суд повинен застосувати заходи у зв'язку з викликом тако! особи до суду, передати вщповщнш сторош судову повютку («судовий виклик» -О. П.) [13, с. 205-206].
За загальним правилом, клопотання учасниюв судового розгляду, зокрема про виклик нових експерт1в, спещалют1в, про витребування речових доказ1в 1 документ1в тдлягають виршенню безпосередньо тсля !х заявлення й обговорення, оскшьки залишення цих клопотань без прийняття ршення буде суперечити смислу закону [21, с. 98]. В. О. Попелюшко, наприклад, вказуе саме на негайне розв'язання клопотань безпосередньо в тдготовчш частиш судового розгляду, так як це дозволяе заявнику клопотання бшьш ч1тко визначитися з1 своею позиц1ею по справ1, а з шшо! сторони, в1дкладення виршення деяких клопотань на майбутне, наприклад, стосовно залучення нових доказ1в, може призвести до !х безповоротно! втрати, чи затягування процесу, припустимо, при необх1дност1 доручення проведення судово! експертизи [8, с. 105]. Окр1м того, як зазначае Г. I. Сисоенко, будь-яке зволшання у виршенш заявленого клопотання, вщкладення судом вир1шення клопотання, залишення його «вщкритим», щоб виршити його згодом, е неприпустимим, порушуе вимоги об'ективност1 та неупередженост1 судового розгляду 1 не створюе вс1х необхщних умов для реал1зацИ сторонами !хшх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язюв у повному обсяз1 [12, с. 727]. У цьому питанш вчений е сол1дарним 1з т1ею позиц1ею, яку обстоював Верховний Суд
1 Тобто маеться на уваз1 «судовий виклик» у значенш, що його дае КПК (прим. -
О. П.).
Украши, вказуючи на неприпустимють вщхилення розгляду клопотання або iнше вщстрочення в його вирiшеннi1.
Проте з такою категоричшстю твердження автора («будь-яке») погоджуються не всi вченi, осюльки, як справедливо зазначають дослiдники, юнують i винятки з цього загального правила. З урахуванням думки сторш i конкретних даних можливе також вщкладення вирiшення клопотання по суп на стадiю (етап - прим. О. П.) судового слщства. Так, виршення клопотання про проведення повторно!' експертизи можливо лише пiсля дослщження судом першого висновку експерта, що долучений до матерiалiв справи [13, с. 205, 207]. Виршення цього клопотання в шдготовчш частинi судового розгляду неможливо, тому що: по-перше, до^дження доказiв суд здiйснюе уже тд час судового розгляду (судового слщства); i по-друге, як випливае iз системного тлумачення норм КПК (ч. 2 ст. 22; ч. 1, 2 ст. 23; абз. 6 ч. 4 ст. 291; ч. 1 ст. 317 та ш.), будь-яю докази сторони подають суду тшьки тд час судового розгляду. Отже, висновок експерта, наприклад, може й не бути ще наданим суду для його дослщження.
Виходячи з вищевикладеного, отже, можна зазначити, що бшьшють клопотань бшьш доцiльно суду розглядати в шдготовчш частит судового розгляду, iншi - можливо як на цьому етат, так i на подальших, а деяю клопотання - необхiдно вже тд час судового слiдства. Суд, отже, вправi вiдкласти розгляд певного клопотання сторш на бшьш тзнш час, не розглядати клопотання по суп зразу ж тсля його заявлення. Наприклад, клопотання про визнання доказу недопустимим у зв'язку з необхщнютю перевiрки заяви обвинуваченого (подсудного) про застосування незаконних методiв слщства потребують певного часу для призначення й проведення перевiрки, допиту визначеного кола ошб, витребування матерiалiв тощо. Але таю клопотання учасниюв судового розгляду, як виклик нових свщюв, експертiв, спецiалiстiв, витребування речових доказiв i документiв, пiдлягають розгляду безпосередньо
1 Див. п. 11 постанови Пленуму ВСУ «Про додержання судами Украши процесуального законодавства, яке регламентуе судовий розгляд кримшальних справ» в1д 27.12.1985 р. № 11 (в ред. 30.05.2008 р.) [9].
при !х заявленш [13, с. 207]. Г. I. Загорський щодо цього в1дм1чае, що слщ особливо тдкреслити, що суд виршуе в цьому випадку клопотання тшьки про витребування речових доказ1в 1 докуменлв. У зв'язку з цим не можна вважати такою, що грунтуеться на закош, практику, коли в цей момент суд задовольняе клопотання про приеднання до справи деяких докуменлв. У розумшш закону перш шж виршити питання про долучення до справи нових матер1ал1в, необхщно з'ясувати, чи мають вони вщношення до справи та чи можливе !х дослщження в суд1. Для цього необхщно оголосити матер1али, впевнитися в !х достов1рност1, пред'явити учасникам судового розгляду, надавши !м можливють з'ясувати питання, що виникли в них у зв'язку з цим, тобто з'ясувати шляхом провадження слщчих дш належнють, допустимють 1 достов1ршсть наданих матер1ал1в. Таю ди суд вправ1 провадити тшьки тд час судового слщства, оскшьки в основу свого ршення вш може покласти докази, як безпосередньо дослщжеш в судовому засщанш з дотриманням ус1х процесуальних вимог [3, с. 89].
Однак разом з тим, суд вправ1 вщмовити в задоволенн1 клопотання, якщо: 1) вважатиме клопотання недостатньо обгрунтованим; 2) його задоволення призведе до порушення особистих прав та свобод громадян1; 3) обставини, яю просить учасник судового провадження з'ясувати, не мають значення (не впливають) для виршення вс1х ютотних обставин крим1нального провадження [5, с. 82]. У будь-якому раз1, вважаемо, що повна або часткова вщмова суду в задоволенш клопотання повинна бути (хоч про це прямо й не зазначено в ст. 350 КПК) належним чином умотивованою . При цьому, як зазначае В. П. Степалш, за в1дсутност1 мотив1в прийнятого ршення (до того ж - як про задоволення заявленого клопотання, так 1 про вщмову в цьому), вони е
1 При цьому зауважимо, що, напевно, маються на уваз1 лише «порушення» прав та свобод ос1б. При розгляд1 ж питань, як1 мають наслвдком вчинення д1й, як1 з необхвдшстю в крим1нальному судочинств1 призводять до «обмеження» (а не «порушення») прав та свобод 1 е виправданими в кримшальному провадженн1 та сприяють його ефективному та швидкому здшсненню, суд повинен керуватися, перш за все, вимогами закону, внутрштм переконанням та повинен дотримуватися сп1вв1дношення (балансу) приватних 1 публ1чних 1нтерес1в, штереав правосуддя. А отже, задоволення клопотання, що потягне в такому раз1 законне (правом1рне) обмеження прав 1 свобод оаб, е ц1лком можливим 1 допустимим (наприклад, про застосування запоб1жних заход1в або проведення окремих слвдчих (розшукових) д1й п1д час судового провадження, що обмежують права чи свободи ос1б).
2 На це вказують, зокрема, й росшсьш вчеш [див., наприклад: 3, с. 89; 21, с. 99].
10
незаконними; а, наприклад, необгрунтована вщмова у задоволеннi клопотання про допит свщка, показання якого можуть мати значення для виршення справи, може слугувати шдставою до скасування вироку, що шдтверджуеться й матерiалами судово! практики [13, с. 205, 207; див. також: 1, с. 15]. Так, необгрунтоване вдаилення судом клопотання адвоката про допит свщка в судовому засщанш потягло скасування вироку внаслщок однобiчностi й неповноти судового слщства [див.: 4]. На подiбнi порушення закону, що iнколи призводять до постановлення неправосудного вироку, до його скасування, ^ як наслщок, - до повторного судового розгляду, вказуе i В. О. Попелюшко [8, с. 93]. У тдсумку все це може призвести до невиправданого затягування провадження, судових помилок тощо, а це, в свою чергу, буде порушувати право особи на справедливий суд i доступ до правосуддя, гарантоване Конститущею Украши, мiжнародними договорами Украши i КПК.
Як зазначають дослщники, в разi вiдхилення клопотання суд за власною шщативою чи за повторним заявленням його стороною, залежно вiд переб^у та результатiв судового слiдства може переглянути свое ршення i задовольнити ранiше вiдхилене клопотання [8, с. 105]. Таким чином, виходячи з подальшого розгляду кримiнального провадження, враховуючи новi обставини, що можуть стати вщомими суду пiд час подальшого дослщження доказiв, та надавши !м належну правову оцiнку, суд реалiзуе свое дискрецiйне повноваження з метою всебiчного, повного й неупередженого розгляду й виршення провадження та забезпечення прийняття законних i неупереджених процесуальних рiшень.
Ця теза наштовхуе на роздуми щодо критичного переосмислення положення ч. 1 ст. 350 КПК про те, що «вщмова в задоволенш клопотання не перешкоджае його повторному заявленню з шших тдстав». Адже вщповщно до доктринального тлумачення ще! норми, можна зробити висновок про те, що суд зобов'язаний вщмовити в задоволенш клопотання в разi заявлення його з шдстави, що вже була предметом розгляду суду, i останнш вiдмовив у його задоволенш з ще! шдстави [5, с. 82]. Вважаемо, що, виходячи iз загальних засад кримшального провадження, такий обов'язок суду спрямований на
попередження зловживання сво!ми правами учасниками судового провадження; у раз1 ж коли таке заявлення необхщне для прийняття справедливого ршення, думаеться, що суд у цьому раз1 мае право його повторно розглянути. Тому, як убачаеться, цю норму можна тлумачити 1 таким чином, що з тих же тдстав не допускаеться повторне заявлення клопотання, однак допускаеться його розгляд за розсудом суду. Розсуд (дискрещя) суду в такш ситуацп, вважаемо, отже, е виршальним при розгляд1 та розв'язанш вщповщного клопотання (враховуючи вищеназване формулювання норми закону та !! доктринальне тлумачення).
Ст. 350 КПК, детально не регламентуючи вщповщну процедуру, мютить лакошчний припис про те, що про розгляд 1 виршення клопотань учасниюв судового провадження суд постановляе ухвалу. В л1тератур1 зазначаеться, що заявлен клопотання розглядаються 1 виршуються судом негайно1. При цьому суд зобов'язаний розв'язати кожне клопотання окремою ухвалою на м1сщ, 1з занесенням клопотання та судового ршення до журналу судового засщання, а при його складност - в нарадчш юмнал з винесенням письмового ршення [5, с. 82; 8, с. 103; 21, с. 99]. Про те, що стосовно кожного клопотання учасника судового провадження суд повинен постановити окреме ршення (ухвалу) вказуеться 1 росшськими вченими. Так, З. Д. Сшкеев, посилаючись на ухвалу Конституцшного Суду Росшсько! Федерацп [7], зазначае, що заявлеш клопотання тдлягають розгляду й виршенню безпосередньо шсля !х заявлення 1 не можуть вир1шуватися в описово-мотивувальнш частин1 вироку. Це пояснюеться тим, що обов'язков1 вимоги закону до ще! частини вироку не мютять положень, що регламентують порядок виршення судом клопотань, а лише вказують на те, що в мотивувальнш частиш вироку повинн1 бути вщображеш докази, на яких базуються висновки суду, а також мотиви, з яких суд вщкинув шш1 докази, та обгрунтоване прийняття судом ршень щодо шших питань, що вказаш в закон1 [2, с. 351].
У розвиток вищенаведених м1ркувань про необхщнють заявлення й вир1шення клопотань учасниюв судового провадження судом першо! 1нстанцИ
1 Як уже було сказано вище - за загальним правилом. - Прим. О. П.
саме в шдготовчш частиш судового розгляду необхщно вказати ще й на таке. Пщ час здшснення провадження в судi апеляцшно! шстанцп, в судi касацшно! шстанцп та у Верховному Судi Укра'ни розгляд кримшального провадження вiдповiдним судом здшснюеться (з урахуванням особливостей, передбачених вщповщними главами) згiдно з правилами судового розгляду в судi першо! шстанцп (ч. 1 ст. 405, ч. 1 ст. 434, ч. 3 ст. 453 КПК). Натомють в судах цих шстанцш клопотання учасниюв судового провадження розглядаються i виршуються судом безпосередньо пiсля виконання дш, передбачених статтями 342-345 КПК (ч. 2 ст. 405, ч. 2 ст. 434, ч. 4 ст. 453 КПК), тобто до початку розгляду основного питання по суп, що черговий раз тдтверджуе вищевказану тезу про тдготовчий та правозабезпечувальний характер цього шституту.
О^м того, вважаемо за необхiдне, з урахуванням можливост заявлення клопотань протягом усього часу судового розгляду, включити вщповщну статтю не лише до § 3 гл. 28 КПК «Процедура судового розгляду», але й до § 1 те! ж глави КПК «Загальш положення судового розгляду», оскшьки, як уявляеться, ця норма цшком вщповщае характеру та мае риси, притаманш для загальних положень судового розгляду. Тому, наприклад, розглядаючи будь-яке клопотання учасниюв судового провадження на будь-якому етат судового розгляду, суд, вiдповiдно, мае керуватися ст. 350 КПК1. У цьому контекст показовим видаеться, наприклад, те, що аналопчне положення щодо заявлення, розгляду й виршення клопотань шд час досудового розслщування (ст. 220 КПК) мютиться саме в главi 19 КПК «Загальнi положення досудового розслщування».
Наостанок зазначимо, що в КПК 1960 р. положення про заявлення i розв'язання клопотань учасниюв судового розгляду, зокрема i про виклик нових свiдкiв i експертiв, про витребування i приеднання до справи нових доказiв (ст. 296), було включено до глави 25 КПК 1960 року «Пщготовча частина судового засщання». Цшаво також, що, наприклад, в Кримшально-
1 Про те, що суд розглядае кожне клопотання в порядку ст. 350 КПК, зазначае 1 В. М. Трофименко [див. детальшше: 14, с. 556-557].
процесуальному кодекс Росшсько! Федерацп (дал - КПК РФ) вщповщш правоположення (ст. 271 «Заявлення й виршення клопотань») також мютяться в глав1, присвяченш шдготовчш частиш судового засщання (глава 36 КПК РФ) [20]. Аналопчним чином це питання виршено й у КПК деяких шших держав СНД: Бшорус1 (ст. 322 «Заявлення й виршення клопотань») [17], В1рменп (ст. 331 «Порушення й виршення клопотань») [16], Казахстану (ст. 343 «Заявлення й виршення клопотань») [18], Киргизп (ст. 284 «Заявлення й виршення клопотань») [15], Молдови (ст. 364 «Подання й виршення заяв або клопотань») [19].
Пщводячи тдсумок, отже, можна зробити висновок про те, що заявлення 1 розгляд клопотань учасниюв судового провадження на стадп судового розгляду мае правозабезпечувальний 1 тдготовчий до судового розгляду (судового слщства) характер, сприяе дотриманню належно! правово! процедури. Це е одночасно право та гаранля прав 1 законних штерес1в ос1б. Б1льш1сть клопотань, за загальним правилом, бшьш доц1льно суду розглядати в шдготовчш частин1 судового розгляду, шш1 - можливо як на цьому етат, так 1 на подальших (протягом усього судового розгляду), а деяю клопотання -необх1дно вже тд час судового сл1дства, що обумовлено !х характером та в п1дсумку залежить, отже, в1д розсуду суду, з урахуванням думки сторш. З щею метою убачаеться доцшьним запропонувати внесення в1дпов1дних зм1н до КПК, що стосувалися б означеного питання, наприклад, закр1плення норми, що мютиться в ст. 350 КПК, у § 1 гл. 28 КПК «Загальш положення судового розгляду». Також не зайвим буде передбачити в процедур! судового розгляду (§ 3 гл. 28 КПК) вщповщне повноваження суду по розгляду клопотань саме перед початком судового слщства (зокрема, тсля повщомлення учасниюв судового провадження про права й обов'язки - ст. 345 КПК), зробивши зауваження щодо можливост1 заявлення деяких клопотань протягом усього судового розгляду.
Допоки ж юнуе така законодавча невизначенють, саме суд, застосовуючи сво! дискрецшш повноваження, повинен сприяти реаизацп прав 1 законних
штерешв учасниюв судового провадження, забезпечувати ефективне здiйснення процедури судового розгляду.
Список лггератури:
1. Бюллетень Верховного Суда Российской Федерации. - 2002. - № 5. - С. 15.
2. Еникеев З. Д. Вопросы уголовного судопроизводства в решениях Кнституционного Суда Российской Федерации / З. Д. Еникеев, Е. Г. Васильева, Р. М. Шагеева, Е. В. Ежова. -М. : Юрайт, 2011. - 555 с. - Серия: Практика применения.
3. Загорский Г. И. Актуальные проблемы судебного разбирательства по уголовным делам : учебно-практ. пос. / Г. И. Загорский. - М. : Проспект, 2011. - 312 с.
4. Матер1али судово! практики Росшсько! Федерацп [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : кйр://,^^^У8г£ги/у8сош1;_ёе1а1е.ркр?1ё=2052. - Загол. з екрану.
5. Мщенко С. М. Стаття 350. Розгляд судом клопотань учасниюв судового провадження / С. М. Мщенко // Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар : у 2 т. - Т. 2 / С. М. Блажiвський, Ю. М. Грошевий, Ю. М. Дьомш та ш. ; за заг. ред. В. Я. Тащя, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - Х. : Право, 2012. - 664 с.
6. О соблюдении судами Российской Федерации процессуального законодательства при судебном разбирательстве уголовных дел: постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 17.09.1975 г. № 5 (с послед. изм. и доп. по состоянию на 09.02.2012 г.) [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://www.vsrf.ru/Show_pdf.php?Id=7721. - Загл. с экрана.
7. Определение Конституционного Суда РФ от 29.01.2009 г. № 8-О-О об отказе в принятии к рассмотрению жалобы гражданина Громовича Виталия Анатольевича на нарушение его конституционных прав пунктами 2 и 5 статьи 307 УПК РФ [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://www.ksrf.ru/ru/Decision/Pages/defau1t.aspx. - Загл. с экрана.
8. Попелюшко В. О. Судовий розгляд кримшально! справи : навч. поаб. / В. О. Попелюшко. - Острог, 2003. - 196 с.
9. Про додержання судами Украши процесуального законодавства, яке регламентуе судовий розгляд кримшальних справ : постанова Пленуму ВСУ вщ 27.12.1985 р. № 11 (в ред. на 30.05.2008 р.) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/1aws/show/v0011700-85/print13736529 86660703. - Загол. з екрану.
10. Про виконання судами Украши законодавства i постанов Пленуму Верховного Суду Украши з питань судового розгляду кримшальних справ i постановлення вироку : постанова Пленуму ВСУ вщ 29.06.1990 р. № 5 (в ред. на 30.05.2008 р.) [Електроню ресурс]. -Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/1aws/show/v0005700-90/print1373652986660703. -Загол. з екрану.
11. Про звернення громадян : Закон Украши вщ 02.10.1996 р. № 393/96-ВР ^з наступ. змш. i доп.) // Вщом. Верхов. Ради Украши вщ 19.11.1996. - № 47. - Ст. 256.
12. Сисоенко Г. I. Стаття 350. Розгляд судом клопотань учасниюв судового провадження / Г. I. Сисоенко // Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар / за заг. ред. професорiв В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. С. Шумила. -К. : ЮстЫан, 2012. - 1224 с.
13. Степалин В. П. Подготовительная часть судебного заседания / В. П. Степалин // Судебное производство в уголовном процессе Российской Федерации : практическое пособие по применению Уголовно-процессуального кодекса Российской Федерации / под общ. ред. А. И. Карпова. - М. : Юрайт, 2009. - 732 с. - (Практика применения).
14. Трофименко В. М. Процедура судового розгляду / В. М. Трофименко // Кримшальний процес : пщручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацш, А. Р. Туманянц та ш.; за ред. В. Я. Тащя, Ю. М. Грошевого, О. В. Каплшо!, О. Г. Шило. - Х. : Право, 2013. - 824 с.
15. Уголовно-процессуальный кодекс Кыргызской Республики от 30.06.1999 г. № 62 : принят Законодат. собр. Жогорку Кенеша Кыргызской Респ. 24.05.1999 г. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://online.adviser.kg/Document/?doc_id=30241915. - Загл. с экрана.
16. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Армения от 01.09.1998 г. № ЗР-248 : принят Нац. Собр. Респ. Армения 01.07.1998 г. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://www.parliament.am/legislation. php?sel=show&ID=1450&lang=rus. - Загл. с экрана.
17. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь от 16.07.1999 г. № 295-3 [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://etalonline. by/?type=text®num=HK9900295# load_text_none_1_. - Загл. с экрана.
18. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан от 13.12.1997 г. № 206-I [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1008442. -Загл. с экрана.
19. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова от 14.03.2003 г. № 122-XV [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=3833. - Загл. с экрана.
20. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации от 18.12.2001 г. № 174-ФЗ [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://www.consultant.ru/popular/upkrf/. - Загл. с экрана.
21. Халдеев Л. С. Судья в уголовном процес се : практ. пособие / Л. С. Халдеев. - М. : Юрайт, 2000. - 501 с.
Панасюк А. А. Рассмотрение судом первой инстанции ходатайств участников судебного производства на стадии судебного разбирательства: отдельные проблемы теории и практики.
Статья посвящена исследованию проблемы заявления, рассмотрения и разрешения судом первой инстанции ходатайств участников судебного производства на стадии судебного разбирательства. Проведено исследование процессуального значения, характера, природы и некоторых видов ходатайств, которые могут быть заявлены в ходе судебного разбирательства; а также проанализировано правовой механизм процессуального порядка их заявления, рассмотрения и разрешения судом.
Ключевые слова: суд первой инстанции, ходатайства участников судебного производства, судебное разбирательство, усмотрение суда, право на справедливый суд.
Panasiuk O. A. Consideration by the court of first instance of the petitions of the participants of the court proceedings at the trial stage: some problems of theory and practice.
The article is devoted to the investigation of the problem concerning declaration, review and permission by the court of first instance of the petitions of the participants of court proceedings at the trial stage. The investigation of the procedural value, character and nature of petitions and some kinds of petitions that can be claimed during the trial stage has been carried out; the legal mechanism of the procedural order of their declaration, review and permission by the court has been analyzed too.
Key words: court of first instance, petitions of the participants of court proceedings, trial, judicial discretion, right to a fair trial.
