CC BY
29
фактично! насшно! продуктивностi ефемерощв встановлено, що в бiльшостi видiв розвиваються в насшини 50 % насiнних зачатюв i це е одшею з переду-мов високо! пристосованостi дослщжених рослин до умов iснування.
Лггература
1. Бейли Н. Статистические методы в биологии. - М.: Наука, 1962. - 164 с.
2. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1968. - 240 с.
3. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Ботанический журнал. - К., - 1974, т. 59, № 10. - С. 1439-1450.
4. Вайнагий И.В. Методы статистической обработки материала по семенной продуктивности растений на примере РОеПЫПа аигеа Ь. - 1973 - Растительные ресурсы, 9. - С. 287-296.
5. Генс1рук С.А., Горошко М.П., Гродзшський Д.М та ш. Украшська енциклопед1я лю1вництва. - Льв1в: НАН Укра!ни, 1999 - С. 253
6. Кр1чфалушш В.В., Мезеф-Кр1чфалушш 1.М. Популяцшна бюлопя рослин: Навч-метод. поабник. - Ужгород: вид-во УжДУ - 1994. - 80 с.
УДК 630 *5 Acnip. Р.Р. Вицега;
доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ТАКСАЦ1ЙНА БУДОВА СМЕРЕКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
ЗА Д1АМЕТРОМ
Розглянуто питання, пов'язаш з будовою смерекових деревосташв за дiаметром у рiзних вшових категорiях. За допомогою функцп Вейбула пораховаш теоретичнi чисельностi за вщносними ступенями товщини. Обчислено основнi бюметричш по-казники смерекових деревостанiв
Doctorate R.R Vytseha; doc. H.H. Hrynyk - USUFWT The taxation structure of spruce forest stands on diameter
Questions which concern a structure of spruces forest stands on diameter in different age categories are considered. By means of Wejbul's function are counted theoretical number on relative degrees of thickness. The basic biometric parameters of spruces forest stands are calculated.
У природних умовах дерева постшно взаемоддать м1ж собою. Це вщ-биваеться на особливостях росту та розвитку люових асощацш. Р1вень взаемовпливу дерев можна вивчати на основ! дослщження будови насаджень за таксацшними ознаками.
Пщ таксацшною будовою однорщного деревостану розумшть: особ-ливост просторового взаеморозмщення дерев по плошд люонасаджень; зако-ном1рносп розподшв (диференцiацii) кшькосл дерев за таксацшним ознаками; статистики мшливост таксацiйних ознак; характер, величину та тюноту кореляцiйних взаемозв'язкiв мiж таксацшними ознаками [5]. У процес шз-нання та вивчення структури деревостану значне мюце вiдводиться аналiзу його таксацiйноi будови за дiаметром.
Iсторiя дослiдження таксацiйноi будови насаджень бере початок з XIX ст. Першi дослщження з будови насаджень були здшснеш в Нiмеччинi проф. Вейзе й опублжоваш ним в 1880 р. Великий доробок у вивченш будови насаджень внесли Кунце, Шуберг, Шлффель, Н.С. Нестеров, Г.Р. Ейтин-ген, А.В. Тюрiн, 1.А. Кiшенко, Н.В. Третьяков [6].
Щодо прських лiсiв, то вивчення ïx таксацшно1" будови привертало увагу багатьох авторiв. Дослiдженням будови мiшаниx ялицевих насаджень Кавказу займались Л.1. Бицин, 1.В. Веселов, В.З. Гулисашвили. Будовою кар-патських деревостанiв займалися: Г.А. Ходот, М.А. Голубець, О.1. Пiтiкiн, П.Д. Марюв, Л.в. Рижило - дослщження природних високогiрниx смереко-вих люосташв; G.I. Цурик - природних смеречин та ялицевих молодняюв; В.П. Кичура - природних яличниюв; М.П. Горошко - штучних яличникiв; I.I. Молоткова - природних ялицевих деревосташв Закарпаття; Г.В. Лисиця -умовно одновжових букових деревосташв; О.О. Фелiв, М.В. Давидов -кар-патських бучин.
Метою даних дослщжень е вивчення особливостей будови смерекових деревосташв за дiаметром та встановлення основних бюметричних показни-кiв, для подальшого детального аналiзу росту, продуктивностi та моделюван-ня просторовоï структури, що дасть змогу вирiшувати цiлий ряд питань, пов'язаних з режимом ведення господарства.
Пщ час дослiдження природи процесiв у деревостанах важливим ета-пом е вивчення статичних закономiрностей змiни товщини. Для опису рядiв розподiлу використано рiвняння Вейбула [2-4], яке визначаеться двома або трьома параметрами. Функщя щшьносп двопараметричного розподiлу Вейбула мае вигляд:
y = — xa-1e_(х'в)С
ра
(1)
де: а - параметр масштабу; в - параметр форми.
Третш параметр (зсуву) показуе мшмальний дiаметр (вщносну сту-пiнь товщини), з якого починаеться конкретний розподш. Оскiльки цей параметр ютотно ускладнюе процес розрахунку, його часто прирiвнюють до нуля, тобто розмах варiацiï буде починатися з нульовоï вiдносноï ступеш товщини. Оцiнка параметрiв функцiï (1) проводилася методом пошуку мiнiмуму за-лишково1' дисперсiï 1'х значень у заданш областi.
На порушенiсть будови насаджень вказують результати бiометричного опрацювання польових матерiалiв, зокрема середне значення, стандартне вщ-хилення, коефiцiент варiацiï, показники асиметрiï та ексцесу, як виявляють характер вiдxилення криво1' вiд нормального типу та точшсть дослiду, що дасть змогу оцшити достовiрнiсть отриманих результатов [1, 2, 5]. Основш статистич-нi показники пробних площ ряду розподiлу за дiаметром наведено у табл. 1.
Група вшу Середне значення Основне в1дхилення Коефщ1ент мшливост1 Асиметр1я Ексцес Точтсть дослвду
31-40 17,75±0Д6 6,86±0,11 38,63±0,71 0 177±0,056 -0,454±0,112 0,88±0,02
41-50 19,09±020 7,16±0,13 37,52±0,79 -0.224±0,064 -0,813±0,129 0,99±0,02
51-60 21,70±0,22 7,35±0,15 33,87±0,78 -0,198±0,072 -0,747±0,144 1,00±0,02
61-70 25,55±0,25 7,74±0,18 30,30±0,75 0,020±0,079 -0,338±0,158 0,98±°,°2
71-80 27,65±0,26 7,46±0,18 26,99±0,71 0,107±0,085 0,168±0,171 0,94±0,02
81-90 30,97±0,27 7,34±0,19 23,71±0,66 -0,366±0,091 _0 497±0,182 0,88±0,02
Аналiз бiометричних показникiв вказуе на належшсть вибiрок до од-ше! статистично! сукупностi, 1х високу достовiрнiсть (точшсть дослiду не пе-ревищуе значення 2 %), репрезентатившсть i можливють використання у по-дальших розрахунках. В уЫх вiкових групах спостер^аеться значна варiацiя. Коефщент варiаци змшюеться в межах 18-31 % i зi збiльшенням вiку чiтко проявляеться його зменшення. Значення коефiцiентiв асиметри та ексцесу змiнюються в широких межах, що вказуе на ютотне вiдхилення вiд нормального розподшу. Так, зокрема, показники асиметри коливаються в межах вiд -0,366 до +0,107. Практично у вЫх групах вжу простежуеться лiвостороння асиметрiя (за винятком групи вiку 71-80 роюв), тобто значна кiлькiсть дерев сконцентрована в нижчих ступенях товщини, що можна пояснити штенсив-ним веденням господарства i систематичною вибiркою дерев з вищих ступе-шв товщини при проведеннi доглядових рубань. Показники ексцесу перебу-вають в межах вщ -0,813 до +0,168. Практично у вЫх групах вшу ексцес мае вщ'емне значення, що вказуе на туповершиншсть криво! i сильну концентра-цiю навколо середнього значення.
Для апроксимаци розподiлу чисельностей за дiаметром i виявлення за-кономiрностей будови смерекових деревостанiв використовувались найбiльш вживанi у лiсовому господарствi моделi Лапласа-Гауса, Грама-Шарлье, Па-усона i Вейбула [4, 5]. Розрахунки проводились за опрацьованими на кафедрi люово! таксаци та лiсовпорядкування програмами.
Перевiрка узгодженостi фактичних i теоретичних чисельностей вико-нувалася з використанням ушверсального критерiя згоди Пiрсона [1, 4, 5]. За результатами обчислень критерiя Шрсона, найбiльш придатною для моделю-вання будови за дiаметром е функцiя Вейбула. Для ще! функци було порахо-вано теоретичш чисельностi за вiдносними ступенями (табл. 2).
Для графiчного представлення рядiв розподiлу за вiдносними ступенями дiаметра стовбура будуемо графiки (рис. 1-6).
частка, % 12,00
10,00
8,00
6,00
4,00
2,00
0,00
г У — 31-40 N 31-40 Nm
Л ' л 1
Г 1 I
■ 4
1 1 N
Г >♦< * ¡¡1 ■■1 ■■1
частка, % 12,00
10,00
¡,00
¡,00
4,00
2,00
0,00
/\-----------1
"П—
т
-41-50 N -41-50 N0
-у V V
Л
О' О'
вщносш ступеш
Рис. 1. Графжи розподту фактично'1 та модельовано'1 кiлькостi дерев за вiдносними ступенями товщини смерекових деревостатву в'щ'г 31-40 рошв (31-40 N — розподт фактичноХ кiлькостi дерев; 31-40 Nm — розподт модельовано'1 кiлькостi дерев)
<у <у V
вщносш ступеш
Рис. 2. Графжи розподту фактично'1 та модельовано'1 кiлькостi дерев за вiдносними ступенями товщини смерекових деревостатв у вц 41-50 рошв (41-50 N—розподт фактично'1 кiлькостi дерев; 41-50 Nm — розподт модельовано'1 кiлькостi дерев)
вiдноснi ступеш
Рис. 3. Графжи розподту фактично'1 та модельованоХ кiлькостi дерев за вiдносними ступенями товщини смерекових деревостатву в'щ'г 5160 рошв (51-60 N —розподт фактично'1 кiлькостi дерев; 51-60 Nm — розподт модельованоХ кiлькостi дерев)
частка, % 14,00
12,00
10,00
>,00
6,00
4,00
2,00
0,00
-71-80 N -71-80 Nm
I
\
} 1 !
1
И Ц ■и
1
* о?
О V?
*Ъ Ч N Л ч? V -V' V
10,00
8,00
6,00
4,00
2,00
0,00
1,
1
1 *
! 4.
-61-70 N -61-70 ^
* О? ^
"V Ь Чз \ N л
V" V? ч? V V V
вщносш ступеш
Рис. 4. Графжи розподту фактичноХ та модельованоХ кiлькостi дерев за вiдносними ступенями товщини смерекових деревостатву в'щ'г 6170 рошв (61-70 N—розподт фактичноХ кiлькостi дерев; 61-70 Nm — розподт модельовано'1 кiлькостi дерев)
14,00 12,00 10,00 8,00 6,00 4,00 2,00 0,00
* О? ^
Ч N л
V V V
вщносш ступенi
Рис. 5. Графжи розподту фактичноХ та модельованоХ кiлькостi дерев за вiдносними ступенями товщини смерекових деревостатв у в'щ'г 71-80рошв (71-80 N—розподт фактичноХкiлькостi дерев; 71-80 Nm — розподт модельованоХ кiлькостi дерев)
вщносш ступеш
Рис. 6. Графжи розподту фактичноХ та модельованоХ кiлькостi дерев за вiдносними ступенями товщини смерекових деревостатв у в'щ'г 81-90рошв (81-90 N—розподт фактичноХ кiлькостi дерев; 81-90 Nm — розподт модельованоХ кiлькостi дерев)
Проанашзувавши наведет вище результати дослщжень, можна зроби-ти висновок, що загалом таксацшна будова за д1аметром дослщжуваних деревостатв принципово не вщр1зняеться вщ будови нормальних деревостатв, але мае певт особливост будови [6]. Зокрема, моделювання значень криво! розподшу за вщносними ступенями товщини з вжом проявляе тенденщю до змщення тку розподшу в бш нижчих ступетв. Також спостер1гаеться змен-шення значення ексцесу, тобто проявляеться краще групування навколо се-реднього значення, що може пояснити, певною м1рою, формування бюгруп.
Табл. 2. Чисельностiрядiврозподшу на пробних площах за вiдносними
ступенями товщини
Йу Теоретичш чисельносп, визначеш за функщею Вейбула, %
31-40 роюв 41-50 роюв 51-60 роюв 61-70 роюв 71-80 роюв 81-90 роюв
f т f т f т f т f т f т
0,1 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
0,2 0,00 0,44 0,00 0,43 0,00 0,73 0,00 0,25 0,00 0,23 0,00 0,18
0,3 0,00 1,96 0,00 1,85 0,00 2,56 0,00 1,32 0,00 1,30 0,00 1,03
0,4 0,00 3,95 0,00 3,69 5,87 4,52 0,00 2,94 0,26 3,02 1,20 2,45
0,5 9,20 6,09 8,49 5,65 6,57 6,37 6,47 4,88 5,21 5,14 2,83 4,26
0,6 9,50 8,08 8,95 7,50 7,65 7,90 7,95 6,89 8,38 7,37 8,17 6,25
0,7 9,49 9,66 9,40 9,00 8,58 9,00 9,38 8,70 9,60 9,39 10,88 8,16
0,8 9,82 10,62 9,71 9,99 10,94 9,59 10,04 10,08 10,45 10,89 9,01 9,73
0,9 9,97 10,88 10,10 10,37 9,93 9,66 10,45 10,82 11,70 11,61 8,27 10,74
1.0 10,34 10,45 10,38 10,14 9,12 9,26 10,12 10,85 11,60 11,46 10,58 11,04
1,1 11,17 9,43 8,88 9,37 8,34 8,48 10,97 10,18 11,37 10,49 14,72 10,59
1,2 6,88 8,02 7,79 8,21 6,94 7,45 8,97 8,97 8,57 8,91 8,52 9,50
1,3 5,83 6,43 6,66 6,81 5,83 6,27 6,46 7,41 4,36 7,03 6,60 7,96
1,4 4,01 4,86 5,42 5,37 4,28 5,08 6,61 5,74 4,17 5,13 5,27 6,23
1,5 2,84 3,46 4,20 4,01 3,95 3,96 4,36 4,16 3,84 3,46 5,07 4,55
1,6 2,58 2,33 3,20 2,85 2,88 2,97 2,16 2,82 3,29 2,16 4,40 3,09
1,7 2,15 1,47 2,61 1,92 2,62 2,14 1,51 1,79 2,29 1,24 3,10 1,95
1,8 2,10 0,88 1,70 1,22 2,29 1,49 2,51 1,06 1,88 0,65 1,38 1,14
1,9 1,57 0,49 0,90 0,74 2,14 1,00 1,06 0,58 1,74 0,31 0,00 0,61
2.0 0,98 0,26 0,60 0,42 2,07 0,64 0,98 0,30 1,29 0,14 0,00 0,30
2,1 0,64 0,13 0,56 0,23 0,00 0,40 0,00 0,14 0,00 0,06 0,00 0,14
2,2 0,45 0,06 0,45 0,12 0,00 0,24 0,00 0,06 0,00 0,02 0,00 0,06
2,3 0,28 0,03 0,00 0,06 0,00 0,14 0,00 0,03 0,00 0,01 0,00 0,02
2,4 0,20 0,01 0,00 0,03 0,00 0,08 0,00 0,00 1,10 0,00 0,00 0,01
2,5 0,00 0,00 0,00 0,01 0,00 0,04 0,00 0,00 0,20 0,00 0,00 0,00
2,6 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,02 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
2,7 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,01 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Е 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00
а 2,4525 2,43 2,1941 2,6377 2,7220 2,7581
в 0,9108 0,95 0,9415 0,9624 0,9257 0,9880
Прим1тка: - вщносш ступеш товщини; { - фактичш даш ряд1в розпод1лу;
т - модельоваш дат ряд1в розпод1лу
Аналiзуючи будову за модельованими вщносними ступенями товщини у вщ 31-40, 41-50 та 51-60 роюв, чiтко прослiдковуеться тенденцiя до змен-шення значень пiку розподшу та зменшення його верхiвки в напрямку нижчих ступенiв. Це цшком пояснюеться загальноприйнятими тенденцiями росту сме-рекових деревостанiв. Збiльшення кiлькостi шдросту, що переходить зi збшь-шенням вiку до намету деревостану, замщае нижчi ступенi. Власне, це е причиною змщення пiку модельованих значень в напрямку зменшення як точки екстремуму, так i и положення вiдносно центрально! ступенi розподшу.
У вiцi 61-70, 71-80 та 81-90 прослщкуеться тiльки загальна тенденщя до змiщення точки екстремуму модельовано! функцi!. Якщо у випадку iз про-веденням моделювання кривих розподшу за вщносними ступенями товщини у вщ вiд 31 до 60 роюв, загальш тенденцi! росту спостер^алися без значних вiдхилень, то на пробних площах iз вiком вщ 61 до 90 рокiв юнують певнi вiдхилення. Передовсiм, причиною тако! ситуацi! можна назвати те, що до уваги бралися тiльки частковi випадки, якi можуть мати певш вiдхилення вiд значень генерально! сукупность Очевидно, що у даних часткових випадках
внаслiдок процеЫв, спричинених доглядовими рубаннями, розвиток деревос-тану вiдхилився вiд оптимуму.
Власне тому спостер^аеться тiльки загальна тенденщя щодо значень асиметрiï та ексцесу для даних дослщжуваних деревостанiв. Дослщження таксацiйноï будови смерекових деревостанiв вказують на значне варiювання ексцесу та асиметри залежно вiд вiку та характеру доглядових рубань. 1стотний вплив на порушешсть будови вiдiграе просторова структура, дослщ-женню якоï потрiбно придiлити значну увагу.
Отриманi результати дослщжень можуть бути використанi для прог-нозування товарноï та сортиментноï структури смерекових деревостанiв. Крiм того, грунтуючись на отриманих даних, можна провести аналiз ведення господарсько1' дiяльностi в смерекових деревостанах, зокрема доглядових рубань, використовуючи як додатковий чинник дат просторово1' структури, i запропонувати низку лiсогосподарських заходiв щодо створення високопро-дуктивних, бiологiчно стшких насаджень та окреслити доцiльнi режими правильного ведення господарства в них.
Лггература
1. Бицин Л.В. Строение и продуктивность горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 128 с.
2. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Практикум з люово'1 бюметрп: Нав-чальне видання. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
3. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1980. - 291 с.
4. Митропольский А.К. Статистические вычисления. - Л.: Изд-во Всесоюзного зо-очного лесотехнического института, 1952, т.1. - 166 с; 1952, т.2. - 191 с.
5. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень: Навчальний поабник. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
6. Цурик Е.И. Ельники Карпат (Строение и продуктивность). - Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1981. - 184 с._
УДК 630*232:630 П74 Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕМ1З В РЕКРЕАЦ1ЙНИХ Л1САХ
ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
У видовому складi тдлюку рекреацiйних лiсiв Захiдного Полiсся зареестрова-но 31 видiв, якi вщносяться до рiзних бiологiчних морф. Частина з них володiе знач-ною аттрактивнiстю i створюе сприятливi умови для сховища, проживання та жив-лення значно'1 кiлькостi нагнiздних люових птахiв. Проаналiзовано види, якi реко-мендуються для розширення асортименту ремiз та наведено технологiю ix створення i утримання.
Doc. I.V. Shukel- USUFWT Perfection of harnesses in the recreation forests of Western-Polissia
In specific composition 31 types, which behave to different biological variation, are registered to the undergrowth of the recreation forests of Western Polissia. Part from them owns considerable attractant and create favourable terms for a depository, residence and feed of far of the nesting-place forest birds. Prospects are analysed, that is recommended for expansion of assortment of harnesses and technology of their creation and maintenance is resulted.
1 Шукель 1гор Володимирович: Тел. сл. (8-032-2) 72-57-92, [email protected]
