CC BY
13
27. Уткин А.И. Биологическая продуктивность лесов (методы изучения и результаты)/ Сб.: Итоги науки и техники. Сер. "Лесоведение и лесоводство". - М.: ВИНИТИ, 1975, т.1. - C. 9-189.
28. Шишков И.И. Корневые системы ели и их значение в практике лесного хозяйства// Научн. тр. ЛТА. - Л.: ЛТА. - 1953, № 71. - C. 71-86.
29. Якушев Б.И. Электрометрический способ оценки массы подземных органов растений. - Минск: АН БССР/ Доклады АН БССР. - 1972. - Том XVI, № 9. - C. 848-850.
30. Dengler A., Röhrig E. Waldbau auf ökologischer Grundlage. - Hamburg und Berlin: Verlag Paul Parey, 1980. Bd.1. S. 151-156, 140-150, 174-179.
31. Strohschneider I. Ein Blick in den "unterirdischen" Wald// Österr. Forstztg. 1991. № 2.
S. 31-34.
УДК 630*182.51 Щ.Н. Зеленський I.С. Вттотв - УкрДЛТУ
ТАКСАЦШНА БУДОВА ЗА Д1АМЕТРОМ ДЕРЕВОСТАН1В
КЛЕНА-ЯВОРА ЯК ЕЛЕМЕНТА Л1СУ У КАРПАТАХ
На n^cTaBi аналiзу матерiалiв 42 пробних площ i шести люосж наводиться ди-намша пaрaметрiв коефщенпв вaрiaцil, асиметрн та ексцесу рядiв розподшу дерев клена-явора за дiaметром, ранив середшх дерев та розподшу дерев за природними ступенями товщини у зв'язку з вшовою змшою середшх дiaметрiв.
Prof. M.N. Zelenskij, doc. I.S. Vintjniv - USUFWT
Afforestation evaluation of maple-sycamore stands with respekt to diameter as a forest element in Carpathians
The dynamics of parametrs for coefficients of variation, assymetry and excess in series of distribution for maple-sycamore trees are presented on the bases of analysis for 42 trial areas. these series take into account rank of medium tree, distribution according to natural grades of thickess and secular variations fveragt diameters.
На Прикарпатп i Карпатах у вологих i сирих, pi^;me свiжих, умовах виростання у складi букових, буково-ялицевих, ялицево-ялинових i ялинових лкосташв часто трапляеться клeн-явip. Його частка у складi дepeвостанiв змшюеться вiд поодиноких дерев до домiнування за кiлькiстю дерев (40-80 %). Дослiдники уже давно вiдзначали особливу цiннiсть дшово!' дере-вини явора i розробили низку наукових рекомендацш щодо його збереження та збшьшення участi у складi насаджень. Але на товарну структуру деревосташв суттево впливае розподш дерев за ступенями товщини. Для практики важливим е встановлення паpамeтpiв кривих розподшу та характеру зв'язкiв мiж piзними ознаками.
Оскшьки клeн-явip у Карпатському репош не виступае як основний лкоутворювач, то нi один з дослщниюв цього виду деревно!' породи [1,3,5,7] не вивчав таксацiйноí будови деревосташв як елемента лiсу. Проф. К.6. НМ-тiн [6] зазначав, що при достатньому вивчeннi загальних закономipностeй та-ксацiйноí будови чистих дepeвостанiв у кожному iндивiдуальному випадку для кожного елемента лку виявляються своеpiднi особливостi, якi доцiльно вивчати не тiльки з теоретично!', але i практично!' точок зору. Вперше на не-обхiднiсть вивчення будови деревосташв окремих елемент1в лiсу звернув увагу П.В. Горський [2], оскшьки для них характерна особлива мiнливiсть
таксацшних показникiв внаслiдок спадковостi та реакцц окремих щдивщу-умiв на бютичш та абiотичнi чинники на рiзних етапах розвитку.
Нами таксацiйна будова за дiаметром яворового деревостану елемента лiсу вивчалась шляхом закладання тимчасових пробних площ та обмiрiв дерев на лкосжах вiдповiдно до вимог ддачого стандарту у Ранвському, Ясь нянському, Велико-Бичтвському, Жорнавському, Воловецькому, Усть-Чор-нянському, Путильському, Туркiвському i Славському держлiсгоспах та Кар-патському природному заповiднику на висотах 840-1450 м н.р.м. Для вивчен-ня будови деревостанiв за дiаметром використано перелш 42 пробних площ i шести лiсосiк. Дослiдженнями охоплено деревостани вшом 25-150 рокiв. Явiр, як деревостан елемента тсу, у лкостанах умовно одновiковий, оскшьки рiзниця вшу окремих дерев на лкосшах не перевищувала 20 рокiв, а iнодi i 10 рокiв. Одновiковiсть дерев клена-явора можна пояснити вищою свилови-багливiстю його порiвняно з основними лiсоутворювачами. Будова деревос-танш вивчалась за методикою О.В. Тюрша [8] в модифшацп К.6. Нiкiтiна [6].
Аналiз отриманих результатiв обчислень показав, що коефiцieнт варь ацií дiаметрiв дерев явора змiнюeться у значних межах - вiд 19,1 % до 44,7 %. При цьому вiдзначене закономiрне зменшення цього показника зi збь льшенням вiку деревосташв, а отже i середнiх дiаметрiв (рис. 1). У цшому ко-ефiцieнт варiацií товщини дерев явора у деревостанах Карпат суттево вiдрiз-няеться вiд встановленого В. К. Захаровим [4] дiапазону для нормальних на-саджень (25-30 %) i наближуеться до величини, визначено1 К.6. Шктним для модрини европейсько1 (16-37 %). Значна мiнливiсть товщини дерев явора у деревостанах iмовiрно пов'язана з високою вибагливктю до свiтла у старшому вшд, що призводить до значно1 диференцiацií дерев у деревостанах, та залишенням на кореш дерев уах класiв росту при доглядових рубаннях.
Асиметр1я кривих розподшу кiлькостi стовбурiв за дiаметром характе-ризуе симетричнiсть розподiлу окремих екземплярiв вiдносно середнього значения. В уах насадженнях (за винятком 107-рiчного) асиметрш виявилась правосторонньою. При цьому для бшьшосп пробних площ (26 проб) мiра ко-состi криво!' розподшу вважаеться малою (А<0,5), а для решти пробних площ i лкосш - середньою (А = 0,5-1,0). При аналiзi показника асиметрií чггко1 за-кономiрностi змiни iз середшм дiаметром не виявлено, хоч спостеркаеться певна тенденция до нормалiзацií розподшу дерев за товщиною зi збшьшенням вiку (i середнього дiаметра) деревосташв, хоч у вшд 140-150 рокш асиметрiя знову дещо збiльшуеться. Можна думати, що причиною останнього е поси-лення вiдпаду дерев iз тонших ступенiв товщини. У цшому асиметр1я кривих розподшу дерев за товщиною змiнюеться у межах ввд -0,11 до +0,87.
Ексцес характеризуе концентрацiю чисельностей бшя середнього дерева за товщиною. Для абсолютно1 (34) бшьшосп пробних площ i усiх лко-сiк показник мiри крутостi е вiд'емним, хоч у загальному змiнюеться у доволi значному дiапазонi - вiд -0,89 до +0,45. Вщ'емне значення ексцесу свщчить про розсдавання чисельностей у ранжувальному ряду внаслiдок посилено1 диференщацп дерев за ростом у товщину. Додатне значення крутизни рядiв розподшу чисельностей вщзначено тшьки для насаджень вшом 85-130 рокш.
Можна думати, що до цього вiку дерева нижчих класш росту уже перейшли у вщпад, внаслiдок чого норм^зуеться розподш дерев за ступенями товщини. При збiльшеннi вiку деревостатв вщбуваеться нова диференцiацiя дерев за рахунок посилення приростiв у товщину дерев першого i частково другого класш росту, що збiльшуе плосковершиннiсть криво!' розподшу дерев у ран-жувальному ряду.
25,0 и 7
20,0
ч
15,0
3 10,0 -
5,0 -
0,0
0,0
0,5
1,0 1,5 2,0 2,5
Вiдноснi ступенi товщини
Умовш позначення
- 1-Середнiй дiаметр (8,9 см) 3-Середнш дiаметр (21,2 см) 5-Середнш дiаметр (32,5 см) 7-Середнш дiаметр (47,4 см)
2-Середнiй дiаметр (15,7 см) 4-Середнiй дiаметр (25,6 см)
- 6-Середнш дiаметр (38,6 см)
- За Тк^ним
Рис. 1. Розподт дерев за вгдносними ступенями товщини, %
Ранг середнього дерева окреслюе характер розподшу окремих екзем-плярiв у деревостанi за товщиною та е мiнливим у певних межах. У наших дослщженнях значения ранпв середнього дерева розраховувалось за допомо-гою таблицу значень функцш, залежно вiд коефiцiента варiацií, асиметрií та ексцесу [6]. У загальному цей показник для яворових деревостатв змь нюеться вiд 62,9 до 55,6 при зменшенш його значення зi збшьшенням вiку деревостатв, хоч прямо!' залежностi не виявлено. Iмовiрно на його значення суттево впливають, кр1м вiку, iншi чинники.
Для поршняння деревостанiв рiзного вжу та розма'тих розмiрiв серед-шх дiаметрiв розподш дерев за дааметром виражався у вiдносних ступенях товщини [8]. Вирiвнювания перелжу дерев здайснене для усiх пробних площ, але у табл. 2 наводяться результати оброблення тшьки семи пробних площ, яш ре-
презентатують рiзнi вiковi групи. Вир1внювання перел^ дерев проводилось за узагальненим ршнянням Шарлье. З даних таблицу видно, що у молодих на-садженнях спостерiгаеться значна диференщащя дерев за ступенями товщини внаслiдок боротьби окремих особин явора за виживання. У насадженнях вiком до 45 рошв (ц середнiм дiаметром елемента тсу до 22 см) розмах крайнх зна-чень змiнюеться у межах вщ 0,1 до 2,2 значення середнього дааметра. Мабуть на диференщащю дерев за товщиною тут впливае пiдвищена тiневитривалiсть пор1вняно зi старовковими деревостанами. При цьому максимальна (8,0-10,4 %) вiдносна кiлькiсть дерев зосереджена у вiдносних ступенях товщини 0,7-0,9, а на ступеш товщини 0,6-1,5 припадае 62-77 % уах дерев.
Табл. 1. Статистики кривих розподту дерев
Номер криво!' (К) Середнш дь аметр, см (Б) Коефщент ва-рiацií, % (V) Асимет-р1я (А) Ексцес (Е) Ранг середнього дерева, % (Яи)
1 8,9 44,7 0,86 -0,89 62,9
2 15,7 41,9 0,7 -0,43 61,9
3 21,2 40,3 0,44 -0,38 59,9
4 25,6 35,1 0,53 0,41 60,4
5 32,5 25,7 0,08 0,05 55,6
6 38,6 25,6 0,17 -0,12 56,1
7 47,4 19,1 0,55 -0,58 57,1
8 За Тюршим
Табл. 2. РозподЫ дерев явора за природними ступенями товщини,
Вщност ступеш товщини
8,9 15,7
Середш дiаметри явора на пробних площах, см
21,2
25,6
32,5
38,6
47,4
За
0,1
5,4
2,8
0,6
0,1
0,2
6,2
3,9
1,6
0,5
0,2
0,3
6,8
4,9
2,9
1,4
0,5
0,3
0,4
7,3
6,0
4,7
3,0
1,3
1,0
0,5
7,5
7,1
6,6
5,2
2,7
2,7
0,7
0,6
7,8
8,0
8,4
8,0
5,2
5,6
2,4
3,5
0,7
8,0
9,0
9,8
10,7
8,7
9,6
8,5
9,5
0,8
7,8
9,8
10,4
12,5
12,5
13,4
16,3
16,1
0,9
7,6
10,0
10,3
13,0
15,3
15,7
20,3
18,4
1,0
7,0
8,8
9,6
12,0
16,1
15,6
19,0
18,1
1,1
6,2
7,3
8,4
9,9
14,3
13,3
14,4
13,1
1,2
5,7
6,0
7,1
7,4
10,7
9,9
9,7
8,9
1,3
4,8
4,9
5,7
5,3
6,7
6,4
6,1
6,3
1,4
4,1
3,8
4,5
3,7
3,4
3,7
3,3
3,3
1,5
3,2
2,9
3,3
2,6
1,6
1,8
0,1
1,5
1,6
2,0
2,1
2,4
1,8
0,6
0,7
0,5
1,7
1,1
1,3
1,6
1,3
0,2
0,3
0,1
1,8
0,7
0,7
1,0
0,8
1,9
0,4
0,4
0,6
0,5
2,0
0,2
0,2
0,3
0,3
2,1
0,1
0,1
0,1
2,2
0,1
0,1
3i збшьшенням вжу деревостанш до 70 ротв розмах крайнiх значень скорочуеться на 0,2 одинищ, а максимальна кшьккть дерев (13 %) зосеред-жуеться у вiдноснiй стyпенi товщини 0,9, а у ступенях товщини 0,6-1,5 за-гальна кiлькiсть дерев зростае до 85 %. У достигаючих насадженнях (серед-нiм дiаметром 30,0-44,0 см) розмах крайшх значень скорочуеться до 15-16 природних стyпенiв товщини при максимальнш концентрацл (15,7-16,1 %) дерев у вiдносних ступенях товщини 0,9-1,0, а на ступеш товщини 0,6-1,5 припадае уже 94-95 % загально! кiлькостi дерев. У стиглих деревостанах (вь ком понад 120 роюв) внаслiдок вiдпадy дерев нижчих стyпенiв товщини та зменшення темтв приростiв у товщину во дерева вкладаються у 10 природних ступешв товщини (0,6-1,5) при максимальному (20,3 %) скyпченнi дерев у ступеш товщини 0,9.
В yd вiковi перюди розмах крайшх значень криво! розподшу дерев за товщиною суттево вiдрiзняеться вiд нормального розподшу [8]. При цьому у деревостанах вшом понад 120 ротв розмах звужуеться до величини, меншо! вiд нормальних насаджень. Можна припустити, що це е одшею з ознак наб-лиження вшу природно! стиглостi яворового елемента лку.
Лiтература
1. Вштошв 1.С. Характеристика i деякi таксацiйнi показники явiрникiв Украшських Карпат// Лiсове господарство i лiсоексплуатацiя у Карпатах. - Ужгород: Карпати, 1971. - C. 115-118.
2. Горский П.В. Элементы леса и закономерности строения древостоев элемента ле-са//Сб. статей N 1 ЛенНТО лесной промышленности. - Л.: ЛенНТО. - 1957. - C. 16-23.
3. Данилова О.М., Швиденко А.Й. Формування яворових лiсостанiв. - Чершвщ: Рута, 1998. - 68 с.
4. Захаров В.К. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 404 с.
5. Кохно Н.А. Клены Украины. - К.: Наук. думка, 1982. - 184 с.
6. Никитин К.Е. Лиственница на Украине. - К.: Урожай, 1966. - 331 с.
7. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш люоутворювач^ - Ужгород: Карпати, 1974. -
119 с.
8. Тюрин A.B. Таксация леса. - Гослестехиздат, 1938. - 299 с.
УДК 581.526.42.+634.0.15 Докторант А.К. Малиновський - Державний
природознавчий музей НАН Украти
СУКЦЕСП РОСЛИННОСТ1: КЛАСИФ1КАЦ1Я
Антропогенна трансформащя призвела до збшьшення ценотаксож^чного рiз-номашття за рахунок утворення численних вторинних угруповань i скорочення площ первинних. Варiабельнiсть розвитку сукцесш визначаеться екологiчними параметрами предкових угруповань i поточним антропогенним навантаженням. За особ-ливостями розвитку сукцесш встановлено лiнiйнi i дивергентнi сери. 1нтенсившсть антропогенних навантажень впливае як на формування структури, так i на швидкiсть проходження окремих стадш.
