CC BY
5
28.Millward Brown: Рейтинг 100 самых дорогих мировых брендов года// Центр гуманитарных технологий. URL: http: //gtmarket.ru/news/2014/05/21/6779.
29.Brand Finance (капiталiзацiя брендiв). The World's Leading Independent Branded Business Valuation and Strategy Consultancy: Глобальний рейтинг 500 самих коштовних св^ових брецщв 2017 року // Рiчний зв^ про найбiльш цiннi свiтовi бренди. - Global 500, 02.2017. URL:http://basetop.ru/samyie-dorogie-brendyi-mira-2017-reyt ing-brand-finance/.
30.Показатели экономической добавленной стоимости. URL: http://www.studfiles.ru/preview/ 1838849/page:17/.
Надшшла до редакцП 11.12.2017 р.
В.1. Лаптев, к.е.н.
СУТШСТЬ ПРОБЛЕМНО-ОР1СНТОВАНО1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ
Людськi ресурси, безперечно, виступають основою для ефек-тивного функщонування як вiтчизняних пiдприeмств, так i вше! на-щонально! економши. Саме вiд якостi управлiння ними та !х вико-ристання залежить розвиток шновацшно! дiяльностi в кра!ш, ефек-тивнiсть державного управлiння, формування конкурентоспромож-но! держави. Усi щ чинники свiдчать про важливiсть формування системи управлшня людськими ресурсами на основi проблемно-орieнтованого пiдходу.
Економiчна нестабiльнiсть, довготривалi трансформацiйнi процеси, що вiдбуваються у всiх сферах життя суспiльства кра!ни, призводять до змши рiвня життя населення, вiдпливу штелектуаль-ного потенцiалу з кра!ни, талановито! молодi, браку фахiвцiв про-мислових професiй та iнших проблем у сферi менеджменту люд-ських ресуршв на всiх рiвнях управлiння (вщ нащонально! еконо-мiки в цшому до дiяльностi пiдприeмства або окремого домогоспо-дарства). Важливим i необхщним у данiй ситуаци е вплив держави на процеси розвитку людських ресуршв, мотивування вiтчизняних пiдприемств до створення нових робочих мюць для зниження рiвня
© В.1. Лаптев, 2017
безроботя, перетдготовки та пiдвищення квалiфiкацil пращвниюв. На нацiональному, регiональному та MÍKpopÍB^x вирiшення проблем розвитку людських ресуршв потребуе формування проблемно-орiентованоl системи yправлiння людськими ресурсами.
Питання сyтностi термiна «людськi ресурси» розглянуто в роботах таких учених, як М. Армстронг, Д. Богиня, О. Гршнова, А. Гривнак, I. Грузша, Н. Корнелiyс, Л. Лазоренко, О. Левицька, Е. Лiбанова, Г. Назарова, С. Сардак, Т. Шульц. Сутнють категори «проблема» дослiджyють П. Гайденко, О. Даниленко М. Кизим, С. Лебедев, В. Марцин, Н. Мщенко, В. Притков, А. Сафонов, О. Ти-щенко. Однак, незважаючи на значний iнтерес наyковцiв до пошуку дiевих методiв yправлiння людськими ресурсами, потребуе подаль-ших наукових дослщжень питання формування едино! системи уп-равлiння людськими ресурсами на основi проблемно-орiентованого пiдходy.
Метою статп е дослiдження сyтностi понятшно-термшоло-пчного апарату проблемно-орiентованоl системи yправлiння людськими ресурсами, визначення взаемозв'язюв i залежност даних термiнiв i доцшьносп 1'х застосування в умовах трансформацшних процесiв в Укра!ш.
Управлiння людськими ресурсами е складним динамiчним процесом, пов'язаним iз появою проблем на рiзних рiвнях управ-лiння, яю призводять до зниження соцiально-економiчного рiвня розвитку. Отже, актyалiзyеться необхiднiсть розробки механiзмiв iз дiевими методами й шструментами yправлiння, здатними превентивно i вчасно виршувати iснyючi та швелювати можливi про-блеми в системi yправлiння людськими ресурсами.
Перед тим, як визначитися з розумшням проблемно-орiенто-вано1' системи yправлiння людськими ресурсами, доцшьно розгля-нути сутшсть категорiй «проблема» i «людськi ресурси», що роз-глядаються на трьох рiвнях yправлiння: макрорiвень (робоча сила, трудовий потенщал), мезо- та мiкрорiвнях — людськi ресурси реп-ону, галyзi та пiдприемства вiдповiдно (персонал, кадри).
Визначення сутносп проблемно-орiентованоl системи управ-лiння людськими ресурсами доцшьно починати з морфолопчного аналiзy його складових.
Так, проблема походить вщ грецького «problema», що до-^вно означае перешкоду, складнiсть, завдання [14]. I першi вчення стосовно проблеми, а також тдходи до розумшня природи про-блеми в наущ розглядалися ще Аристотелем у IV ст. до н.е. Зпдно з ними проблема - це: а) ускладнення у мисленш; б) предмет спору;
в) знання про незнання [9]. Пюля цього дане питання, яке е ключем будь-якого дослiдження, аналiзувалося багатьма вченими, серед яких як «науковщ-класики» (Ф. Бекон, А. Вайтхед, Р. Декарт, К. Поппер та ш.), так i фахiвцi в рiзних галузях знань (фiлософiя, релiгiя, економша, менеджмент, психологiя та iн.). Однак единого погляду щодо сутностi «проблеми» не iснуе. У зв'язку з цим акту-альним е анатз даного поняття в контекстi питання проблеми в уп-равлiннi людськими ресурсами.
Згiдно з Фiлософським енциклопедичним словником проблема — це об'ективно виникле у процес розвитку шзнання питання або цшсний комплекс питань, виршення яких мае ютотний прак-тичний або теоретичний штерес [14].
У словнику основних термшв С. Лебедева «Фiлософiя науки» проблема трактуеться як суттеве питання, що мае суттеве тео-ретичне та практичне значення, для виршення якого наявного знання або недостатньо, або можливють його використання е далеко неочевидним [6].
Вiкiпедiя наводить визначення проблеми з точки зору ситуа-ци, що потребуе активних дiй i е спонукальним чинником для дiя-льностi людини (дослiджень, проектування та виконання), щоб лш-вiдувати наслiдки чи запоб^ти !х виникненню [8].
У Сучасному фшософському словнику проблема тлума-читься як атрибут людського буття та дiяльностi, який проявляеться як ускладнення в И продовженнi, що потребуе осмислення, рефлекса [13].
Оригшальне визначення проблеми наведено в енциклопеди ешстемологи та фшософи науки: «поняття, яке суттевим чином ха-рактеризуе наукову та особливо фшософську рефлексда» [15]. Вщ-повiдно до тлумачного словника живо1 великорусько1 мови В. Даля тд проблемою розумiеться завдання, питання, загадка, те, що за-пропоновано для вирiшення, на наукове ршення [5]. С. Ожегов ви-значае проблему як складне питання, завдання, яке потребуе вир> шення, дослiдження [7].
У Великому енциклопедичному словнику проблема трактуеться в широкому розумшш як складне теоретичне або практичне питання, яке потребуе вивчення, виршення [1]. Таке саме визначення наводиться у словнику шоземних ^в [12].
В. Притков наполягае на тому, що, незважаючи на велику ю-льюсть трактувань термша «проблема», iснуе певна помилка, дже-релом яко! е некритичне запозичення фiлософами формулювань, за-
пропонованих нашими видатними фшологами, укладачами тлумач-них словникiв. У зв'язку з цим «проблема - це не питання, а завдання». Тобто для поняття «проблема» «родовим виступае по-няття «завдання», а завдання зводиться до питання. Адже з дитячих роюв вщомо нам, що будь-яка шкшьне завдання мае, окрiм питання (яке може бути замшено приписанням) ще, як мiнiмум, двi необ-хiднi частини: вихiднi данi та умови, без яких питання «повисае в повiтрi», не мае сенсу. Це лопко-семантичний аргумент» [9, с. 45].
П. Гайденко наводить юторико-науковий аргумент, який по-лягае в тому, що древньогрецью математики «теоремам» (завдан-ням на доказ) протиставили «проблеми» (завдання на побудову за допомогою циркуля та лшшки) [3].
Великий енциклопедичний словник мютить таке визначення проблеми: це суперечлива ситуащя, яка виступае у виглядi проти-лежних позицiй у поясненш будь-яких явищ, об'ектiв, процесiв та потребуе адекватно! теори для !! вирiшення [1].
Дефiнiцiя науково! проблеми розглядаеться в рядi словникiв та наукових публiкацiй, присвячених питанням фшософи та основам наукових дослщжень. Так, наприклад, А. Сафонов визначае на-укову проблему як «сукупшсть нових, дiалектично складних теоре-тичних або практичних питань, якi суперечать юнуючим знанням або прикладним методам у наущ та потребують виршення за допо-могою наукових дослщжень» [10].
В. Горбунова формулюе сутшсть науково! проблеми як «чiтко окреслене коло питань (чому? яким чином? за яких умов?..), яке охоплюе основну щею та загальне спрямування дослiдження» [4]. Дане визначення проблеми дозволяе застосовувати !! для управ-лiння людськими ресурсами.
У таблиц подано результати морфологiчного аналiзу катего-рi! «проблема» з виокремленням !! ключових складових.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених визначень мо-жна дшти висновку про те, що «проблема» е завданням, яке виникло за рахунок недостатност наявного знання або досвщу, але через свое теоретичне або практичне значення потребуе дослщження та вирiшення.
Наступною категорiею для аналiзу е людськi ресурси.
Так, вiдповiдно до джерела [2] людсью ресурси - «це люди, яю становлять робочу силу пе! чи iншо! органiзацi!, бiзнес-сектору або економши.
ОА
|Кшыасть згадувань |В. Горбунова |В. Марцин, Н. Мщенко |А. Сафонов Тлумачний словник «1нновацшна дь яльшсть» |С. Шашенкова Фшософ1я науки 1 техшки: тематич-ний словник-довщник |В. Притков 11. Льохш та Ф. Петров |Великий енциклопедичний словник |С. Ожегов |В. Даль | |Б. Грязнов о н о щ е-я Я:' К я 5 * 5 я я я -2 2' л я^ о' н О) о ¡=1 о н № 5' о |Сучасний фшософський словник Ш я' я' п< |С. Лебедев Фшософський енциклопедичний словник |Аристотель Автор, джерело
ы + + Ускладнення у мисленш
- + Предмет спору
- + + Знания про незнания
+ + + + + + + + + Теоретичне та практичне питания
+ + Суттеве теоретичне та практичне значения
ы + + + Суперечлива ситуащя
- + Побудник активних дш
- + Атрибут людського буття та д1яльност1 О я ¡э №
- + Характеризуе наукову рефлекспо о 2 ю я
+ + + + Завдання не вир1шене № я п< я
- + Загадка ¡а
+ + + + + + + Потребуе вир1шення, дослщження
- + Шзнавальна невизначе-шсть
- + Теоретичне пояснения факт1в
- + Сукупшсть тем
- + Протщмччя, труднопц
ы + + + Неможливкть вир1шення засобами наявного знания та досвщу
о ■а
е-
о
и
о
л"
а
я
5с »
Я »
и
а о я а н н а
а ■а о о\
и
п
& к
Змютовне визначення людських ресурсiв на макрорiвнi надае С. Сардак: «сукупнiсть людей, яю здiйснювали, здiйснюють та мо-жуть здiйснювати процеси життедiяльностi та е нолями здатностi до юнування й сустльно! щнносп» [11].
Вибiр саме цього поняття для системи категорш викликано приналежнiстю до ново! науково! парадигми управлiння люд-ськими ресурсами, а також охопленням ушх рiвнiв управлiння.
Ще однiею важливою категорiею, що мае безлiч трактувань у науковш лiтературi, е «управлшня». Контент- i морфологiчний ана-лiз дозволив визначити кiлькiсть компонент поняття, згадувань, а також навантаження (рис. 1), що дае можливють ураховувати його у тлумаченнi категори «проблемно-орiентована система управлiння людськими ресурсами».
Складовi компоненти
досягнення цтей (належного стану)
д|яльн|сть сртуктур державно| влади
спрямовувати х|д, рух
система впливу на процеси формування, розподту, використання, збереження [ вщтворення ресурав прац
цтеспрямована скоординована дтльшсть
орган1зуючий вплив на систему
систематичний процес
функцт оргашзованих систем
0,17
1,52
0,92
1 1,5 2
Навантаження компонент
Рис. 1. Навантаження компонент категорИ' «управлшня»
Чим бшьше навантаження компоненти, тим часпше зус^ча-еться слово чи словосполучення у масивi визначень.
За подiбною схемою проаналiзовано низку визначень поняття «система», важливими компонентами якого е «сукупшсть елемен-
пв», «вщносини мiж елементами системи», «цшсшсть», «вирь шення проблем» та ш. (рис. 2).
Складовi компоненти
досягнення мети, едшсть цтей ¡$§3333? 0,35 виршення проблем §3333 0,28 виконання завдання 333333333 0,47 порядок розташування частин цтого цшсшсть, едшсть вщносини м1ж групами елеменлв множина сукупысть елеменлв
0,42
Й 0,67
й 1,25
1,5 2 2,5
Навантаження компонент
Рис. 2. Навантаження компонент категорИ' «система»
Для науково обгрунтованого визначення понять «проблема», «управлшня», «система» використовусться контент- i морфолопч-ний анатз визначень на основi дослiдження лтературних джерел i словникiв, що дае змогу визначити вагомiсть компонент поняття, кiлькiсть згадувань у масивi його визначень.
Уточнено сутшсть категори «проблема в управлшш люд-ськими ресурсами», яка являе собою теоретичне або практичне завдання (задачу) стосовно ефективного використання людських ресурсiв за рахунок отримання нового знання та досвщу у сферах !х найму, адаптаци, розвитку, мотиваци, створення сприятливих умов, упровадження корпоративно! культури та забезпечення лояльносп за допомогою науково! рефлекси та активних практичних дiй i до-слiджень.
На основi аналiзу дефiнiцiй «людськi ресурси», «проблеми», «управлшня», «система», а також лопчного анатзу уточнено поняття «проблемно-орiентована система управлшня людськими ресурсами», яка являе собою вщкриту динамiчну нелшшну адаптивну сукупнiсть управлiнських дiй i впливiв, спрямованих на вирiшення теоретичних або практичних завдань (задач) стосовно ефективного використання людських ресуршв за рахунок отримання нового знання та досвщу у сферах !х найму, адаптаци, розвитку, мотиваци, створення сприятливих умов, розвитку певно! культури та забезпечення лояльносп за допомогою науково! рефлекси та активних практичних дш i дослщжень.
0
0,5
1
Висновки. Визначення категорiального апарату системи управлшня людськими ресурсами на основi проблемно-орiентованого пiдходу дозволить обгрунтувати:
складовi проблемно-орiентовано! системи управлiння людськими ресурсами;
систему часткових показниюв для розробки методичного шд-ходу до оцшки стану проблемно-орiентовано! системи управлшня людськими ресурсами.
Це дозволить виявити проблеми в управлшш людськими ресурсами на вшх рiвнях управлiння та обгрунтувати рацюнальний ш-струментарiй для !х нiвелювання.
Особливостi управлiння людськими ресурсами в Укра!ш на основi синергетично! парадигми i парадигми управлiння людськими ресурсами, а також нормативно-правового забезпечення й ш-ституцiонального середовища визначають такi заходи подолання проблем управлшня людськими ресурсами на макро- i мезорiвнях:
1) удосконалення нормативно-правово! бази за рахунок упро-вадження нового трудового кодексу та його узгодження з шшими нормативними документами у трудовш сферi (Закони Укра!ни «Про заробiтну плату», «Про професшш спiлки, !х права та гаранти дiя-льностi», «Про колективш договори» та iн.). Це дозволить створити правовi передумови легiтимно! взаемоди суб'ектiв сощально-тру-дових вiдносин з метою досягнення балансу !х штерешв з урахуван-ням можливих прав i обов'язкiв;
2) податкова шдтримка та стимулювання соцiально-трудових вiдносин (у питаннях оплати працi, податкових кашкул для малого та середнього бiзнесу, спрощення процедури сплати податкiв та по-дання звiтностi тощо) з метою зменшення тiньового сегменту ринку пращ та працевлаштування;
3) реалiзацiя пенсiйно! реформи, яка передбачае зменшення частки обов'язкового державного страхування, визначення оптимального пенсшного вшу, що вщповщае укра!нським реалiям, i створення гарантш для розвитку корпоративних пенсшних фондiв;
4) координацiя взаемодi! центрiв зайнятостi з роботодавцями у сферi пiдготовки та перепiдготовки фахiвцiв, формування пере-лiку професiйних вимог до ошб, якi активно шукають роботу. Це дасть змогу зменшити час перебування безроб^них на облiку в центрах зайнятосп та бшьш ефективно використовувати бюджетнi кошти, а роботодавцю — скоротити час та вщповщно витрати на по-шук i вiдбiр кандидатiв на вакантну посаду;
5) надання pi3H0MamTH^ пiльг для шдприемств, якi створю-ють HOBi po6o4i мiсця, що стимулюватиме не тшьки зменшення Ti-ньового ринку, але i розвиток малого пiдприeмництвa.
З точки зору мiкрорiвня в умовах динaмiчностi трудових вщ-носин мiж найманим прaцiвником i роботодавцем у зв'язку з необ-хiднiстю адаптаци до зовнiшнiх змiн доцiльним е формування про-блемно-орiентовaноl системи управлшня людськими ресурсами, за-сновано! на вщповщному пiдходi, який, у свою чергу, передбачае гнучюсть мислення, умшня своечасно приймати упрaвлiнськi р> шення з використанням наявних ресурсiв, щоб вiдповiдaти новим умовам i правилам «економiчноl гри». Адже вмiння виршувати проблеми е однiею з ключових складових управлшсько! компетен-тностi.
Подaльшi нaуковi дослiдження спрямовaнi на розробку мето-дичних засад оцiнки стану системи управлшня людськими ресурсами з використанням проблемно-орiентовaного шдходу.
Л^ература
1. Большой энциклопедический словарь; под ред. А. М. Прохорова. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1997. 1408 с.
2. Веснин В. Р. Управление персоналом в схемах. Москва: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. 96 с.
3. Гайденко П. П. История греческой философии в ее связи с наукой. Москва: Пер Се, 2000. 319 с.
4. Горбунова В.В. Експериментальна психолопя в схемах i таблицях: навч. посiб. Ки1в: «ВД «Професюнал», 2007. 208 с.
5. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. URL: https://ru.wikisource.org/.
6. Лебедев С. А. Философия науки: Словарь основных терминов. Москва: Академический Проект, 2004. 320 с.
7. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений; Российская академия наук; Институт русского языка им. В. В. Виноградова. — 4-е изд., доп. Москва: Азбуковник, 1999. 944 с.
8. Проблема. Мaтерiaл з ВЫпеди - вшьно! енциклопеди. URL: https://uk.wikipedia.org/.
9. Прытков В. П. Структура научной проблемы. Теория и практика общественного развития. №1. 2013. С. 44-47.
10. Сафонов А. А. Основы научных исследований. Владивосток: Изд. ВГУЭС, 2000. 154 с.
11. Сардак С.Е. Еволющя поглядiв на змют i роль людських ресуршв у суспiльному поступi. Актуальна проблеми економ!ки. 2012. № 12. С. 132-139.
12. Словарь иностранных слов; под. ред. И. В. Лехина, Ф. Н. Петрова. Москва: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1954. 855 с.
13. Современный философский словарь; под общ. ред. В.Е. Кемерова и Т.Х. Керимова; 4-е изд., испр. и доп. Москва: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2015. 823 с.
14. Философский энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1983. 840 с.
15. Энциклопедия эпистемологии и философии науки; Ин-т философии РАН. Гл. ред. И.Т. Касавин. Москва: Канон+, 2009. 1248 с.
Надшшла до редакцП 08.12.2017 р.
К.Г. РябикЫа, к.е.н.
ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМ1В П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВ-
НОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБ1В НА Г1РНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ШДПРИСМСТВАХ
Економiчний розвиток Укра!ни залежить вщ ефективносп функцюнування сфери матерiального виробництва, в галузях яко! створюеться нацюнальний дохщ. Рацюнальне використання основ-них засобiв та виробничих потужностей шдприемства сприяе полш-шенню всiх технiко-економiчних показникiв, зокрема збiльшенню виробництва продукцп, зниженню !! собiвартостi, трудомiсткостi виготовлення. Вiд стану й ефективностi використання основних за-собiв залежать кiнцевi результати господарсько! дiяльностi тдпри-емства. Основш засоби як головний елемент матерiально-технiчно! бази вiдiграють значну роль у виробничо-господарськш дiяльностi пiдприемства та мають використовуватися рацюнально й ефекти-вно. Тому робота в напрямi пiдвищення ефективностi використання основних засобiв пiдприемства е актуальною i виступае одним з основних питань у сучасних умовах мшливо! економiчно! ситуацi! в державi.
© К.Г. Рябикша, 2017
