CC BY
25
15. Ушкаренко Ю.В. Iдентифiкацiя понять "кооперативний рух" i "кооперативна система" / Ю.В. Ушкаренко, В.1. Грек // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7. - С. 374-377.
16. Экономическая теория / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена. - М. : Изд-во ИНФРА-М, 2004. - 944 с.
Драбовский А.Г. Кооперативные системы: сущность и факторы функционирования
Выделены и охарактеризованы три интерпретации кооперативных систем. Проанализированы факторы развития кооперативных систем. Конкретизированы факторы внутренней и внешней среды, которые определяют функционирование кооперативных систем с позиций гиперширокого подхода. Проанализированы экономические, научно-технические, демографические, политические, географические, экологические, культурные та международные факторы внешней среды.
Ключевые слова: кооперативные системы, интерпретации кооперативных систем, экономическая, социально-экономическая деятельность, социально-духовная деятельность, политическая деятельность, факторы внешней среды, факторы внутренней среды.
DrabovskiyA.G. Cooperative system: essence and factors functioning
Three interpretations of co-operative systems are selected and characterized. The article analyzes the factors of development of co-operative systems. Factors internal and external environment, which determine the functioning of cooperative systems, are concretized from the standpoint hyper wide approach.
Keywords: co-operative systems, interpretation of co-operative systems, economic, social-economic, socially spiritual, political activity, environmental factors, factors of internal environment.
УДК330.837:630 Пров. наук. спшроб. О.1. Дребот, канд. екон. наук, ст. наук. ствроб. - 1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. КиИв
СУТН1СТЬ ШСТИТУЦЮНАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА Л1СОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМ1КИ
ОбГрунтовано теоретичш основи сутносп шституцюнального середовища люо-вого сектору економжи в контекст сталого розвитку. Визначено сукупшсть шститу-цюнальних проблем розвитку люового сектору економжи; особливост у формулю-ванш цшей люово! пол^ики на рiзних рiвнях господарювання. Сформовано принци-пово новий мехашзм рацiоналiзацii люокористування на ринкових засадах.
Ключовг слова: люовий сектор економiки, сталий розвиток, шституцюнальне середовище, фiнансово-кредитний шститут, лiсокористування.
Постановка проблеми у загальному виглядi та 11 зв'язок з важли-вими науковими i практичними завданнями. Люовий сектор економжи Украши вдаграе важливу роль у систем! формування сталого сощально-еко-ном1чного розвитку, що пов'язано з багатоцшьовим та м1жгалузевим значен-ням економ1чних, еколопчних та сощальних функцш люових ресуршв.
Нерозвиненють у нашш краiнi шституту вщповщальносп та вщсут-шсть зваженого системного тдходу в iнституцiональних перетвореннях е причиною нехтування природокористувачами еколопчного iмперативу. Брак консолiдованого громадянського сустльства зумовлюе частi порушення ш-
ституту власносп на природнi ресурси. Саме тому через попршення шститу-щонально1 призми взаемовщносин суспiльства i природи потрiбно нинi вирь шувати питання ращонального використання лiсових ресурсiв i забезпечення на цш основi сталого розвитку лiсового сектору економiки.
Анал1з останшх досл1джень, у яких започатковано вир1шення проблеми. Значний внесок у виршення еколого-економiчних проблем ращ-онального використання i вiдтворення лiсових ресуршв, формування оргаш-зацiйно-економiчних механiзмiв розвитку люоресурсно! сфери зробили про-вiднi вичизняш вченi: Я. Дяченко, Я. Коваль, П. Лакида, С. Мшенш, В. Пила, I. Синякевич, В. Страхов, В. Ткач, Ю. Туниця, О. Фурдичко та ш. Особли-востi iнституцiоналiзацil соцiально-економiчного розвитку розглянуто у пра-цях представникiв сощально-шституцюнального напряму економiчноl думки: Д. Белла, Т. Веблена, Дж. Гелбрейта, Ж. Сллюля, У. Ростоу, Е. Тоффлера, Дж. Ходжсона та ш.
Проте, враховуючи наукову щннють дослщжень, проведених вичиз-няними та зарубiжними вченими, недостатньо вивченими залишаються проблеми вибору найбшьш ефективних у плат ринкового тдходу iнститутiв, яю забезпечили б розвиток лiсового сектору економжи Укра1ни на засадах ста-лостi та економiчноl ефективностi.
Метою дослщження е обгрунтування теоретичних положень сутносп iнституцiонального середовища лiсового сектору економжи в контекстi сталого розвитку.
Виклад основного матер1алу дослщження з повним обГрунтуван-ням отриманих наукових результат1в. Реформування лiсового сектору еко-номiки Укра1ни сьогоднi характеризуешься як перiод трансформацп. Його та-кож можна визначити як перюд значних змiн, якi торкаються вшх базових основ життя суспшьства, зокрема iнституцiйних. Так, органiзацiя громадських вiдносин виробництва та споживання благ як умова фiзичного вiдтворення со-цiуму пiдпорядкована досягненню актуалiзованих цшей в конкретно-юторич-ний промiжок часу й еволюцюнуе у мiру позицюнування i перепозищонуван-ня додаткових потреб у загальнш iерархil. Формування еколопчно! потреби, супроводжуване зростанням антропогенного тиску на довкiлля, зумовило на-гальнють коригування пiдходiв до оргашзацп виробництва та споживання благ у напрямi одночасного задоволення первинних (матерiальних) i вторинних (пiдтримання якостi навколишнього середовища) потреб [5, с. 211]. Цим самим формуеться ушкальна можливють дослiдження специфiки процесу шсти-тущонатзацп господарювання i вибору методiв шститущонального впливу на стадий розвиток люового сектору економiки та господарську систему загалом.
Вирiшити питання формування шститущонального середовища можна на основi теорп суспiльного вибору (з позицп пiдтримки умов вiдтворення соцiуму i вибору суспiльством прiоритетiв сталого розвитку), теорп приватного вибору (вираз i реадiзацiя екологiчного iнтересу суб'ектами, вщображен-ня еколопчно1 компоненти в змюп та iерархil полiтик суб'екпв господарювання), економiки глобальних проблем (виршення еколого-економiчноl су-перечностi, що досягаеться коригуванням шституцшно1 структури нащональ-
ного та регюнального píbhíb) [1, с. 108]. Детатзащя цих напрямiв видiляe та-kí складовi шституцiоналiзацií, як: з'ясування eK0H0MÍ4H0r0 статусу i госпо-дарська мотиващя; проведення сегментацп та секторування господарства; дослщження еволюцп потреб; анатз формування iерархií господарських политик; оцiнка ефективностi господарювання; дослiдження системносп мето-дiв та iнструментiв регулювання; дослiдження специфiки переходу до постш-дустрiального етапу.
Необхiднiсть формування вщповщно! системи заходiв в еколого-еко-номiчнiй сферi зумовлюе становлення люово! политики для всiх суб'eктiв господарювання у контексп сукупностi еколого-економiчних, технiко-економiч-них, соцiально-економiчних та органiзацiйно-економiчних вщносин [4, с. 312]. Оскiльки господарювання набувае конкретш форми в рамках сформо-ваних суспiльних вщносин, то воно виступае складовою частиною цих вщно-син i реалiзуеться за допомогою конкретних оргашзацшних, економiчних, со-щальних, правових форм i методiв. Тому Грунтовно вивчити природу та приз-начення iнститутiв у сучасних умовах можна лише на основi дослщження 1х прояву в конкретних формах господарсько! дiяльностi та системи економiч-них вщносин, де вони отримують концентроване вираження у процесах ви-робництва, розподшу, обм^, споживання та нагромадження.
Тобто iнституцiональне середовище лiсового сектору економiки варто розглядати як сукупнiсть iнституцiональних елеменлв, що визначають орга-шзацшш, економiчнi, сощальш, правовi форми i методи господарського ос-воення лiсоресурсного потенцiалу. Формування шститущонального середо-вища суб'ектами господарювання в люовому секторi економiки передбачае:
• ствюнування вие! сукупностi цшшсних орiентирiв, причому в мiру переходу до постiндустрiального етапу розвитку - акцентування уваги на вдеолопч-них, яю формують систему культурно--моральних цшностей суспшьства;
• ствпраця суб'ектiв нацiонального господарства на пiдставi специфжаци 1х сфер впливу, повноважень та обов'язюв;
• органiчне вбудовування в наднацюнальну полiтику за допомогою штеграцп мiжнародних норм i стандарта у практику господарювання всiх суб'ектш з метою забезпечення еколопчно! конкурентоспроможносп лiсового сектору економiки кра!ни;
• превалювання неформальних шститутш, якi забезпечують ендогенну мотива-ц1ю поведiнки суб'ектш господарювання;
• поеднання попереджуючо! та поточно! дiяльностi, наприклад, щодо пом'як-шення еколого-економiчноl суперечносл, що ввдображае усвiдомлення сус-пiльством настiйностi компенсаци антропогенного впливу на середовище проживання;
• орiентацiя на пролонгацiю результату реалiзацil iснуючих полiтик на перспективу.
Структурувавши таким чином шституцюнальне середовище, можна видшити сукупнiсть iнституцiональних проблем соцiально-економiчного розвитку, якi потребують виршення, i сформувати найбiльш адекватний юну-ючим реалiям комплекс регуляторних важелiв, забезпечивши таким чином бiльш сприятливi передумови для перерозподiлу нацiонального багатства [3, с. 56]. Полггака господарювання суб'екпв залежно вiд рiвня розвитку продук-
тивних сил припускае рiзну комбiнацiю характеристик, що впливае на ре-зультативнiсть 11 реалiзащL Критерiем ефективностi заходiв у рамках нащ-онально! полiтики виступае забезпечення сталого розвитку господарсько1 системи з урахуванням специфжи 11 функщонування.
Екологiзацiя господарювання (у вузькому трактуванш - як дiяльнiсть з вщновлення якостi довкшля; у широкому - як дiяльнiсть з пiдтримки умов вщтворення через вiдновлення якiсних характеристик людського капiталу, що мае структурний та шфраструктурний характер), впливаючи на сформо-ванi господарськi взаемовiдносини, потребуе !х упорядкування. Цим самим йдеться про необхщшсть i можливiсть впорядкування господарювання на ос-новi розмежування ресурсно! та структурно! складово! шститущонатзацп господарювання (рис. 1).
1нс мм ущона.'ташн господарювання
Ресурсна
впорядковуе доступ до фактор1в виробництва; визначас проф|ль використання компонентш довкшля
X
Структур! га формуе пропорцп м!ж видами дальность IX зв'язку (трансформашя нащонального господарства породжуе нпорядковашстъ як результат, надаючи еп0С10 задоволення потреби)
1
Позицюнування потреби. Трансформашя змкту та ¡ерархи господарських пол1ТИК. Становления рольових функщй суб'еетчв. Формування додаткових сегмент!в господарства. Змта параметр!в шетнтуцюнального середовища, вщносин суб'еклв. Пом'якшення суперечносп господарювання.
Рис. 1. Напрями ресурсно-структурног шституцюнатзаци господарювання
Ресурсна iнституцiоналiзацiя впорядковуе доступ до факторiв вироб-ництва на основi потенцiалу 1х корисних властивостей та ранжування потреби в них через щновий або нецiновий мехашзм. Структурна iнституцiоналiза-цiя формуе пропорцп мiж видами дiяльностi, а також утворюе господарськi вiдносини, проявляючись у стввщношенш галузей лiсового сектору економь ки. Позицiонування екологiчного сегмента (структурна складова) впливае на змiст i спрямованiсть механiзмiв управлiння господарюванням i визнання результату. Таким чином, наскшьки багатокомпонентна органiзацiя життедь яльност суспiльства, настiльки багатомiрнi процес iнституцiоналiзацil i розу-мiння ефективностi господарювання та господарсько! системи.
Зростання техногенного тиску виробництва на навколишне середови-ще надае руйнiвний вплив на його яюсш параметри, не даючи змоги повною мiрою вiдновити здоров'я та працездатнють iндивiдiв, посилюючи юнуван-ням стихiйних (неорганiзованих) форм рекреацп [2, с. 367]. Тому дуже важ-ливим е формування засобiв iнструментального характеру для адекватно! взаемоди суб'ектiв господарювання в рамках вироблено! политики. Логiчну схему розширення змюту люово! полiтики наведено на рис. 2.
Рис. 2. Схема трансформаци змкту полтики господарювання
Формування люово! полиики на рiзних рiвнях господарювання (дер-жави, регюшв, пiдприeмств) мае певнi особливостi в формулюванш цiлей i використовуваному шструментарп. Компонентам полiтики характерна дифе-ренщащя рiвня спрацьованостi цiннiсних орiентирiв i використовуваного шструментарш, вони навряд чи можуть бути органiзованi i в едину систему за вiдсутностi дiевих iнституцiйних шструменпв, якi впливають на поведшку суб'ектiв (як примушуючи, так i переконуючи).
Як показуе господарська практика, сьогодш суб'екти господарювання, перебуваючи переважно у державнiй власностi, практично не використову-ють усi переваги ствпращ зi спецiалiзованими обслуговуючими шститутами ринку. Це пояснюють, з одного боку, тим, що сьогоднi ринкова шфраструк-тура у природно-ресурснiй сферi ще перебувае на стадп розбудови та вщпра-цювання внутрiшнiх зв'язюв, а з iншого - монополiя держави у сферi люово-го господарства не сприяе залученню додаткових швестицш у розвиток цього виду економiчноl дiяльностi та розбудовi необхщних iнститутiв ринку [8, с. 181]. Принципово новий, сформований на ринкових засадах, мехашзм ращ-оналiзацil люокористування повинен формуватися на основi таких основних груп iнститутiв:
• фшансово-кредитних шститутш;
• шститутш власноста та форм господарювання;
• шститутш формування ринкового середовища у сфер1 люокористування.
Ключове мюце у системi ринкових iнститутiв повинне бути вщведене фiнансово-кредитним iнститутам, яю покликанi сформувати ефективний фь нансовий мехашзм стратепчного розвитку лiсогосподарського комплексу ре-гiону, що чiтко визначив би мюце ринкових iнститутiв та обгрунтував би принципи 1х взаемодп з iншими суб'ектами господарювання у процеш руху капiталу у вщтворювальному процесi [6, 7]. Центральною ланкою цього ме-ханiзму е поеднання рiзних органiзацiйно-правових форм шдприемницько1 дiяльностi в рамках единого лiсогосподарського комплексу залежно вiд про-дуктово1 спецiалiзацil та особливостей технологiчного циклу, а також стану матерiально-технiчноl бази та шфраструктурного облаштування. Вiдповiдно до цих форм повинна бути передбачена система координацп, регулювання, фiнансування, контролю та здшснення розподiлу податкових платежiв.
Створення надшних iнститутiв власностi та форм господарювання за-безпечить поеднання державних, колективних та шдивщуальних iнтересiв для досягнення стратепчних цiлей розвитку люового сектору економiки та створення сприятливих умов щодо залучення додаткових швестицш для ви-конання стратегiчних плашв, а також збереження основного центру комплексу [7, с. 8].
З метою розвитку конкурентного середовища та стимулювання залучення додаткових швестицш у розвиток люового сектору економжи доцшьно на базi окремих шдроздЫв або 1х сукупностi, що займаються первинною та поглибленою люопереробкою, а також виробництвом продукцп побiчного ль сокористування, створити окремi господарсью товариства. При цьому, з метою стимулювання пращвниюв до ефективно! дiяльностi, потрiбно вiддати незначну частину прав власностi членам трудового колективу, а переважну частку залишити у державнш власностi.
Отже, органiзацiя дiяльностi принципово нових форм господарювання та розбудова нових ринкових шститупв, впровадження у практику роботи ль согосподарських шдприемств у межах окремого регюну нових методiв уп-равлiння дасть змогу забезпечити обгрунтованiсть стратегiчних ршень з метою пiдвищення ефективносп функцiонування лiсогосподарського комплексу, а також створити ефективну систему оргашзацп виконання стратегil та контролю за цим процесом.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Отже, шститущ-ональне середовище е фундаментальною базою розвитку люового сектору економiки, що впливае на тюноту взаемозв'язку суб'екпв господарювання з природним середовищем та детерм^е характер iнституцiональних змiн у сферi використання лiсових ресурсiв. 1нституцюнальш змiни е рушiйними трансформацiйно-модифiкацiйними процесами забезпечення яюсних перет-ворень атрибупв сталого лiсокористування, моделювання вектора розвитку та рiвня iнтенсивностi використання люових ресурсiв.
Тому в контекстi сталого розвитку завдяки вдосконалення iнституцi-онального середовища лiсового сектору економiки варто опиратися на: сощ-
ально-економiчнi та еколопчш iнтереси cy6'eKTÍB господарювання, piBeHb розвитку ринково! кон'юнктури в галузц piBeHb розвитку ринково! шфрас-труктури; правову тдтримку та захищeнiсть суб'еклв господарювання; pi-вень iнтeнсивностi люогосподарського виробництва; забeзпeчeнiсть галyзi фiнансовими ресурсами; характер використання та можливост вщтворення природно-ресурсного потeнцiалy галyзi; дieвiсть функцюнування системи монiтоpингy стану навколишнього природного середовища; piвeнь впрова-дження суб'ектами господарювання енергозбер^аючих, ресурсозбер^аючих, eкологiчно безпечних технологш виробництва.
Л1тература
1. 1вашина О.Ф. 1нституцюнашзащя економ1чного розвитку : монография / О.Ф. 1ваши-на. - Дншропетровськ : Вид-во "Наука та освгга", 2009. - 284 с.
2. Мшешн С.В. Сощальна вщповщальшсть у сфер1 рацюнального використання та вщ-творення люових ресурав / С.В. Мшешн, О.В. Степанова, Г.А. Мшешна // Вюник Нащ-ональний ушверситет водного господарства та природокористування : зб. наук. праць. - Сер.: Економка. - Р1вне : Вид-во НУВГП. - 2008. - Вип. 4 (44). - С. 365-372.
3. Соловш 1.П. Полггика сталого розвитку люового сектору економ1ки: парадигма та шструменти : монограф1я / 1.П. Соловш. - Льв1в : Вид-во ТОВ "Лка-Прес", 2010. - 368 с.
4. Фурдичко О.1. Люова галузь Укра!ни в контексп збалансованого розвитку: теоретико-методолопчш, нормативно-правов1 та оргашзацшш аспекти : монограф1я / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
5. Хвесик М.А. 1нституцюнальна модель природокористування в умовах глобальних виклигав : монограф1я / М.А. Хвесик, В.А. Голян. - К. : Вид-во "Кондор", 2007. - 480 с.
6. Хвесик М.А. 1нституцюнальне забезпечення землекористування: теор1я i практика : монограф1я / М.А. Хвесик, В.А. Голян. - К. : Книж. вид-во НАУ, 2006. - 260 с.
7. Чухно А. 1нституцюнашзм: теор1я, методолопя, значення / А. Чухно // Економжа Ук-ра!ни : пол1тико-економ1чний журнал. - 2008. - N° 6. - С. 4-13.
8. Шубалий О.М. 1нституцюнальне забезпечення рацюнашзацп люокористування в реп-ош // Економжа Укра!ни : полггико-екож^чний журнал. - Сер.: Регюнальна економжа. -2009. - Вип. 6, ч. 2. - С. 178-183.
Дребот О.И. Сущность институционной среды лесного сектора экономики
Обоснованы теоретические основы сущности институционной среды лесного сектора экономики в контексте устойчивого развития. Определена совокупность институционных проблем развития лесного сектора экономики; особенности в формулировке целей лесной политики на разных уровнях ведения хозяйства. Сформирован принципиально новый механизм рационализации лесопользования на рыночных принципах.
Ключевые слова: лесной сектор экономики, устойчивое развитие, институционная среда, финансово-кредитный институт, лесопользование.
Drebot O.I. Essence of institutional environment in forestry economics
The theoretic bases of institutional environment in forestry economics were substantiated in context of sustainable development. The main institutional problems in forestry economics were revealed and described. Special attention was given to the peculiarities of choosing the priorities of forestry policy on different management levels. Brand new mechanism of forestry improvement and its adaptation to market economy was developed.
Keywords: forestry economics, sustainable development, institutional environment, finance and credit institution, forest management.
