CC BY
79
УДК 338.332:06
Липчук В.В., д.е.н., професор, Липчук Н.В., к.е.н., доцент © Лъв\всъкый нацюналъныы аграрныыутеерсытет
СУТЬ ТА ЗНАЧЕНИЯ М1СЦЕВИХ I РЕПОНАЛЬНИХ ПРОДУКТ1В
ХАРЧУВАННЯ
У статт1 розглядаетъся необхгдтстъ, сутшстъ та особлывост1 мжцевых I регюналъних продуктгв харчування. В1дзначаетъся гх економ1чне, сощалъне та еколог1чне значения, корысть для выробныкгв та спожывач1в, розвитку сшъсъкых територт. Обгрунтовуетъся дощлътстъ застосування коротких продоволъчих маркетинговых канал1в. Висвтлюетъся досв1д Свропейсъкого Союзу щодо полтики локального виробництва, реестрацп та захисту мкцевих продуктгв. Подат пропозыцп щодо можливостей реал1зацп такогконцепцИ в Украгт.
Ключое1 слова: продукты харчування, м1сцев1 продукты, регюналъш продукты, выробнык, спожывач, економ1чна, сощалъна / еколог1чна выгода, Свропейсъкый Союз.
Постановка проблеми. Наслщком глобал1заци е ляклив1, особливо для навколишнього середовища \ вс1 живих оргашзм1в, як1 в ньому проживають. Можна вщм1тити декшька аспект1в негативного впливу масового виробництва продукта харчування на яюсть нашого життя \ нашу планету. Використання великих кшькостей пестицид1в \ х1м1чних речовин для вирощування рослин у великих господарствах, додавання штучних пщсилювач1в смаку при виробництв1 харчових продукта, диспропорцп ваги \ якост1 1ж1, брак И поживно! цшност1, смаку \ аромату, збшьшення викид1в вуглекислого газу в атмосферу при перевезення ще! 1ж1, що впливае на парниковий ефект \ турбулентшсть в атмосфер!. «3 точки зору екологи, кшькють енерги, необхщна для транспортування 1ж1, е значно бшьшою, шж кшькють енергп, яку тшо отримуе вщ И споживання» [14]. 1снуюча система виробництва продукта харчування, з одного боку, пщривае глобальну продовольчу безпеку, з шшого боку, виробляе масу марнотратно! 1жг
Наслщки сучасних тенденцш розвитку св1тового сшьського господарства \ продовольчого ринку е катастроф1чними для споживач1в, фермер1в, мкцевих економж та довкшля, але, незважаючи на це, бшьшкть уряд1в (украшський не виняток) { надал1 мають нам1р прискорити щ процес за допомогою пол1тики, мета яко! е збшьшення експорту, знесення торгових бар'ер1в, бшьш широке використання х1м1чних речовин та результата генетично! шженери. [8, с. 1]. Погоня за прибутком \ результатами науково-техшчного прогресу, розвиток м1жнародно! торпвл1 I промислового сшьського господарства приводить до неминучого еколопчного руйнування.
© Липчук В.В., Липчук Н.В., 2014
39
Тому, дбаючи про навколишне середовища I яюсть 1ж1, що потрапляе до споживача, громадськкть, 1 насамперед екологи, закликають до застосування мкцевих продукт1в харчування, пщтримуючи в такий спос1б малий б1знес та др1бних виробниюв. Це, кр1м шшого, нерозривно пов'язане з концепщею мюцевого патрютизму, що потребуе як формування, так I дальшого розвитку.
Анал1з останшх дослщжень. Проблема мюцевих I регюнальних продукт1в харчування е достатньо новою як для економ1чно! науки, так I практики господарювання. Дослщження багатьох св1тових вчених доводять беззаперечну доцшьшсть, передуам еколопчну, споживання мюцевого продовольства [4; 5; 7; 12]. Особливо цшним в цьому плаш е публжащя книги И. 1 О. РобшЫв «Голоси харчово! революцп» [11] та дискуая, яка повстала на тему харчування. Разом з тим, як вщм1чае С.А. Яценко, в Укра!ш «брак дослщжень з проблем народно! 1ж1, напо!в та продукт1в харчування, хоча особливе защкавлення щею темою наявне в останш десятир1ччя» [3, c.236].
Мета статть Завданням дано! публжаци е висв1тлення сутност1 та значения мюцевого та регюнального продукив, можливостей ¿мплементаци досвщу Свропейського Союзу у в1тчизняш реалп.
Виклад основного матер1алу. Мюцев1 (локальш) продукти харчування (мкцеве продовольство) незважаючи на економ1чну значимють не е поняттям популярним в нашш кра!ш. Найчастше ними визнають продукти харчування вироблеш I продаш в межах певно! мкцевост1 або отримаш з найближчому джерела виробництва [6]. Мкцевим продуктом можна визначити I такий, який мешканщ дано! територи вважають як щось реальне, часом поширене, звичайне, щоденне, а особи з1 сторони як специф1чне I ушкальне [9, c.4].
Досить часто цей продукт окреслюють територ1ально. Найбшьш поширеною вважаеться вщстань м1ж виробником продукту I його споживачем у 100 кшометр1в. Хоча, наприклад, у примкькш зош, такою загальноприйнятою вщстанню е 30 кшометр1в. У Великобритании яка протягом багатьох роюв проводить посилену кампанш з захисту навколишнього середовища, мкцевими вважаються продукти, виготовлеш на вщсташ не бшьше 30 миль (48 км) вщ мюця покупки [14].
Мкцеве (локальне) продовольство виробляеться традицшними методами, в малих обсягах, з мюцево! сировини. Мкцевий продукт, в силу специф1чних I ушкальних функцюнальних можливостей може бути в1зитною карткою регюну та стимулом для розвитку мюцевого пщприемництва.
Характерними рисами мюцевого продовольства е:
- виробництво по сусщству;
- безпосередш або близью вщносини м1ж виробником I споживачем;
- незначна вщдаль м1ж м1сцем виробництва I м1сцем продажу;
- неповторювальний смак, пов'язаний з пощанням продукту на мющ, зокрема при короткому термш1 його придатностг
Регюнальний продукт виробляеться на ширшш територп, шж певна вибрана мкцевкть, наприклад в регюш. Регюнальне продовольство походить з
40
певного географ1чного регюну. Визначення регюнальне застосовують для просування продукта харчування поза межами perioHy або для oci6, як1 вщвщують perioH.
Таким чином формуеться локальна або регюнальна продовольч1 системи. Така необхщшсть пов'язана з наступним:
- швидким попршенням якост1 загальнодоступного «дешевого» продовольства;
- зростання защкавленост1 споживач1в ринком харчових продукта високо1 якостц
- пщтримка др1бних мкцевих виробниюв i мкцевого ринку;
- формування вщносин виробник-споживач та ïx вдосконалення;
- пщтримка м1сцево1 економжи та розвиток пщприемництва;
- можливкть розвитку альтернативних напрямюв дистрибуцп продовольства;
- перспектива побудови коротких продовольчих ланцюпв.
Особливо важливим е формування коротких ланцюпв постачання
продовольства, що сприяе суттевш економп, пов'язанш з вщсутшстю потреби в консервуванш, заморожуванш, х1м1чнш обробщ чи опромшюванш, спричиняе охорош середовища через зменшення транспортних витрат i викид1в С02. Коротю канали розповсюдження покращують взаемодш м1ж споживачами та виробниками, знайомкть шшо! сторони i взаемне розумшня. Завдяки особистш знайомост1 виробниюв споживачами будуються вщносини, основан! на flOBipi та безпосереднш щентифжацп продукцп . Вони гарантують базовий р1вень продовольчого суверештету.
Скорочення вщсташ м1ж виробником i споживачем забезпечуе:
- св1жють i яюсть товару;
- нижчу цшу (зменшення кшькост1 посередник1в).
- вищу частку виробника у прибутку з виробленого i реал1зованого
товару.
Доцщьно вщм1тити, що пропозищя мюцевих продукта: - справжшх, традицшних, оригшальних, стшких, сезонних чи шших цшованих локальних особливостей; - сприяе сощальнш згуртованост1, формуе почуття сшльност1 та заохочуе громаду до д1яльност1, сприяючо! навколишньому середовищу [13].
Основними шщаторами впровадження в Сврош правового забезпечення мюцевих регюнальних продукта були французи. В европейському економ1чному союз1 з 1992 року, а в £С - з 2006 року д1е система захисту продукта харчування вщомого походження. Товари вщомого походження - це щентифжоваш товари, характерна яккть яких пов'язана з perioHOM i його рисами, зокрема кл1матом, грунтами, традищями виробництва, Tepyâp (бшьш вживане як Terroir - ушкальне поеднання геолопчних i кл1матичних умов).
В Свропейському Союз1 icHye система захисту мюцевих, регюнальних i традицшних продукта, зокрема вщ недобросовюно1 конкуренци. Постановою Свропейського парламенту i Ради £С № 1151/2012 вщ 21 листопада 2012 р. [10,
41
с 1] встановлено порядок реестраци та захисту системи якост1 сшьськогосподарсько! продукци та продукта харчування.
В СС зараз зареестровано близько 1200 продукта, з яких бшьше 1100 продукта вщомого (мкцевого I регюнального)походження. Причому реестращя вщкрита 1 доступна для продукта з усього св1ту [9, c.7].
В Укра!ш теж д1е вщповщний Закон Украши "Про охорону прав на зазначення походження товар1в"[1], який визначае правов1 засади охорони прав на зазначення походження товар1в. Однак, у Державного департамент! штелектуально! власност1 Украши з географ1чними зазначеннями зареестроваш на даний час лише мшеральш води. Основними перепонами просування традицшних яккних продукта харчування ¿з зазначеним географ1чним походженням е:
1. Дефщит шформаци, доступно! для суспшьних угруповань та приватних ос1б, а також для виробниюв про можливост1, пов'язаш з розвитком регюнальних продукта, суспшьним та економ1чним зиском.
2. Високий р1вень глобал1зацп та ушфжаци виробничих процеЫв у харчовш промисловост1 та сшьському господарствг
3. Недолжи законодавчо! бази, що регулюе захист географ1чних зазначень, та необхщшсть И узгодження вщповщно до законодавства Свропейського Союзу [2, с4].
В Укра!ш нараз1 не створено умов для достатнього розвитку м1сцевих I регюнальних продовольчих товар1в, мюцево! системи продовольства. Натомють в Сврош в останш роки для цього сформоване достатне пщгрунтя: впроваджено ефективш способи доступу до земл1 I методи обмшу землею, адаптовано законодавство з метою сприяння др1бним виробникам ор1ентованим на мкцевий ринок, створено нов1 структури I знайдено нов1 способи, щоб защкавити мкцевих споживач1в. Характерно, що I на нову планову перспективу децентрал1защя структури виробництва I споживання та формування коротких продовольчих ланцюпв вважаеться одним з ключових компонента у сшьськогосподарському виробництв11 споживанш у всш Сврот.
Висновки. В Укра!ш, як I в цшому свт, зростае група людей, яких щкавить не тшьки цша I зовшшнш вигляд, а й м1сцеве походження продукта. У всьому свт виникають шщативу, спрямоваш на продовольчу самодостатшсть. С1м'1, провщш господарство, невелик! громади, села, регюни 1 нав1ть цЫ краши рухаються в цьому напрямку. Стае очевидним, що, незважаючи на сощально-пол1тичш та економ1чш проблеми, принаймш врахування цих тенденцш може бути корисним I для Украши.
Розвиток мкцево! системи харчових продукта повинен стати предметом значного штересу, оскшьки це може мати економ1чну, еколопчну та сощальну користь. Формування мюцево! (регюнально!) продовольчо! системи в Укра!ш потребуе наукового практичного та правового обгрунтування багатьох И елемента, зокрема м1сцевих (регюнальних) продукта харчування, коротких продовольчих ланцюпв, вид1в I форм сшвпращ м1ж виробниками I споживачами, маркетингового забезпечення.
42
Л1тература
1. Закон Украши «Про охорону прав на зазначення походження товар1в». - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/752-14.
2. Оцшка потенщалу яюсних продукта харчування з прив'язкою до мюця походження та попиту на них в Украшк Кшв, 2010. — 97 с.
3. Яценко С. А. Традицшна народна !жа як предмет етнограф1чного дослщження / С. А. Яценко // Вкник Житомирського державного ушверситету ¿меш 1вана Франка. — 2006. — № 28. — C. 233—236.
4. Aranda, A.; Scarpellini, S.; Zabalza, I.; Valero Capelli, A.: Ananalysis of the present food's transport Model basedon a case study carrie doutin Spain. 6th International Conferenceon LCA in the Agrifood sector, Zurich, 2008, — Pp. 12-14.
5. Coley, D., Howard, M., Winter, M.: Local food, food milesand carbone missions: a comparison of Farms hopand mass distribution appro aches, in: Food Policy, 34 (2009), — Pp. 150-155.
6. Dolecka Eliza. Czym jest zywnosc ekologiczna. — Режим доступу: http ://www. inspirander.pl/ gotowanie/czym-jest-zywnosc-ekologiczna?insp ager=2.
7. Jones, A. Anenviron mental assess ment of Food Supply Chains: a case study on dessert apples, in: Environmental Management, Vol. 30, 4 (2002), pp. 560576.
8. Norberg-Hodge H., Merrifield T., Gorelick S. Lokalna zywnosc. Lokalne alternatywy dla globalnych korporacji rolnych. — Krakow: Wyd. „Zielone Brygady", 2007. — 115 c.
9. Produkt tradycyjny i lokalny: wytwarzanie, promocja, budowa marki, dystrybucja. Kompendium dobrych praktyk.- Fundacja Rolniczej Roznorodnosci Biologicznej AgriNatura. — Warszawa 2013. — 35 c.
10. Regulation (EU) No 1151/2012 ofthe European Parliament and of the Councilof 21 November 2012 On quality schemes for agricultural products and food stuffs, OJ L 343 of 14.12.2012, — P. 1.
11. Robbins J., Robbins O. Voicesofthe food revolution. You canheal your body and your world - with food. — Conari Press, 2013. — 290 p.
12. Sundkvist, A., Jansson A., Larsson, P.: Strengths and imitations of localizing food production as a Sustainability building strategy — ananalysis of bread production on the island of Gotland, Sweden // Ecological Economics. — Vol. 37 — 2001. — Pp. 217-227.
13. Wiktorczyk J. Miasto - wies. Dobrze jesc. — Режим доступу: http://www.goryizerskie.pl/?file= art&art_id=1006
14. Zywnosc lokalna kontra zywnosc masowa. — Режим доступу: http://www.kuchniaplus.pl/ kuchnioteka/artykuly
Аннотация
В статье рассматривается необходимость, сущность и особенности местных и региональных продуктов питания. Отмечается их экономическое, социальное и экологическое значение, польза для производителей и потребителей, развития сельских территорий. Обосновывается
43
целесообразность применения кратких продовольственных маркетинговых каналов. Освещается опыт Европейского союза относительно локального производства, регистрации и защиты местных продуктов. Представлены предложения относительно возможностей реализации такой концепции в Украине.
Ключевые слова: продукты питания, местные продукты, региональные продукты, производитель, потребитель, экономическая, социальная и экологическая польза, Европейский Союз.
Summary
The necessity, nature and peculiarities local and regional food are examined in the article. Its economic, social and environmental importance as benefits for producers and consumers and rural development are noted. The expedience of short food marketing channels applying is proved. The experience of the European Union concerning the policy of local production, registration and protection of products is highlighted. Proposals concerning the opportunity of implementation this concept in Ukraine are submitted.
Key words: food, local food, regional products, producer, consumer, economic, social and environmental benefits, the European Union.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
44
