CC BY
23
УДК 69.003:658.012
СУЧАСНИЙ СТАН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУД1ВНИЦТВА В
УКРА1Н1
О. I. Шрнос, к. т. н., доц., О. Ю. Щеглова, к. т. н., доц., Д. С. НШтгн, здобувач
Ключевые слова: ценообразование, строительство, экономичное жилье.
Постановка проблеми та н зв'язок з науковими i практичними завданнями. Питання перезавантаження та переосмислення взаемовщносин мiж державними та мунщипальними структурами, забудовниками, швесторами, яю тим чи iншим чином впливають на проблеми оргашзаци цiноутворення будiвельноl продукци, е важливими при реформування житлово! полiтики в Укрш'ш.
Будiвельний комплекс Укра!ни найбiльш постраждав вщ впливу св^ово1 фшансово1 кризи. Недолши в оргашзаци житлового будiвництва, на яю в перiод зростання об'ему бущвельно-монтажних робiт не звертали уваги ш державнi установи, ш пiдрядчики, нi забудовники, набули таких розмiрiв, що без !х виршення не розблокувати колапс в житловому бущвнищга.
При цьому треба зазначити, що бущвельш пiдприемства не спроможш працювати в бiльш жорстоких кредитно-фшансових умовах та чекають повернення умов, в яких будiвельники легко мали великi прибутки [1; 6; 11].
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Основнi положення в областi оргашзаци i управлiння будiвельним виробництвом викладеш в роботах О. А. Гусакова, В. М. Юрнос, П. П. Олшника, В. I. Торкатюка, Р. Б. Тяна, С. А. Ушацького [2; 3; 4; 5; 7; 8; 9; 10] та шших провщних вчених.
Метою статт е постановка проблеми та завдань розробки оргашзацшних заходiв при реформуваннi житлово1 полiтики, цiноутвореннi на будiвельну продукщю та ефективностi використання ресурсiв будiвельного пiдприемства.
Виклад основного матерiалу. Мшютерством регiонального розвитку та будiвництва протягом 2008-2009 рокiв проведено роботу щодо створення сучасно1 нормативно-методично1 та проектно1 бази з проектування комерцiйного житла та економiчного житла.
На допомогу замовникам, проектувальникам з метою запровадження економiчних проектiв Мiнiстерством регiонального розвитку та будiвництва створюеться методична та проектна база з проектування економiчного житла.
Економiчне житло (доступне житло та житло сощального призначення) для громадян, якi потребують полiпшення житлових умов за допомогою державно1 шдтримки, може формуватися з урахуванням принципу мiнiмiзацil, на основi допустимого рiвня комфорту квартир, який вiдповiдае за планувальними i вартiсними показниками чинним будiвельним нормам. Другою категорiею житла встановлено ращональш та економiчнi вимоги до архтектурно-планувальних рiшень та iнженерного обладнання житлових будинкiв за мшмальними та оптимальними стандартами житлових будинюв за рiвнем саштарно-гiгiенiчного комфорту, яю вiдповiдають прийнятим сьогоднi шдходам як до проектування житла сощального призначення тимчасового проживання (за нормованими нижшми межами площ квартир, виходячи з середньо1 норми 15 м2 загально1 площi на одного члена родини), так i до проектування доступного житла для постшного проживання (за верхшми межами площ квартир, виходячи з середньо1 норми 20 м2 загально1 площi на одного члена родини).
Наприклад, при проектуванш житлового будинку з квартирами сощального призначення загальна площа однокiмнатноl квартири на сiм'ю iз двох члешв складае 30,0 м2, двохкiмнатноl на трьох - 48 м2, трьохкiмнатноl на чотирьох -60,0 м2.
За останш роки в усiх крашах свiту, у тому числi й в Укра1ш, значно активiзуеться державна пол^ика щодо скорочення споживання енергоресуршв у такому важливому i енергоемному секторi як будiвництво та житлово-комунальне господарство.
Розвинутими кра1нами вже здшснено комплекс наукових дослiджень та експериментальне впровадження енергоефективних технологiй, сучасних систем утеплення, найсучаснiшого iнженерного обладнання та систем у житлових та громадських будинках. Таю перевiренi заходи забезпечують суттеве скорочення енергоспоживання будiвель в умовах експлуатаци. У свiтовiй практищ на сьогоднi набуто досвiд будiвництва таких «пасивних» будинкiв з мшмально можливим енергоспоживанням, зокрема у Шмеччиш, Данil, Швейцарil, Польщi
тощо, що дае пiдстави стверджувати про можливють масового 1'х будiвництва на найближчу перспективу.
В Укра1ш в бущвнищв чиннi понад 1300 нормативних докуменпв державного рiвня, 937 з них це документи колишнього Радянського Союзу, якi потребують перегляду, оскшьки змiнилася соцiально-економiчна ситуацiя в краш, суттевого розвитку набули будiвельна техшка та технологи. На законодавчому рiвнi питання будiвництва, мiстобудування та архтектури регулюються сiмома законами Украши. За оцшкою базових органiзацiй з науково-техшчно1 дiяльностi, першочерговому перегляду тдлягають 679 нормативних документiв. За останш 14 рокiв в Укра1ш розроблено та набрали чинност 367 нормативних докумеипв державного рiвня (державнi будiвельнi норми, нацiональнi стандарти). При збереженш таких темпiв та обсягiв розроблення державних норм та стандартiв, Укра1ш знадобиться бiля 35 рокiв, щоб привести нормативну базу до рiвня европейсько!. Крiм того, дiюче законодавство в Укра1ш передбачае, що стандарти та норми тдлягають перегляду не рщше одного разу на п'ять роюв. Невизначешсть та неврегульованiсть на законодавчому рiвнi базових питань нормативно-правового забезпечення не сприяють розвитку будiвельноl галузi та створюють певнi ускладнення як для державних органiв, так i для учасникiв будiвельного ринку, у тому чи^ для iнвесторiв. Розвиток багатоукладно1 економiки Укра1ни, необхщшсть використання будiвництва як швестицшно-привабливо1, у тому чи^ й шновацшно-придатно1 галуз^ потужний взаемообмiн технологiями та матерiалами будiвельних ринкiв рiзних кра1н, орiентацiя Укра1ни на евроiнтеграцiю вимагають встановлення нових пiдходiв до формування нормативного забезпечення бущвництва в нашiй кра1ш. Необхiднiсть подальшого розвитку економiки, вдосконалення системи державного управлiння обумовлюють необхщнють встановлення нових пiдходiв до формування системи нормативно-правового забезпечення будiвництва в Укра1ш [12].
Системою нормативно-правового забезпечення бущвництва в Укра1ш передбачаеться наявшсть нормативно-правових актiв та нормативних документ у такiй кiлькостi, яко! достатньо для нормальное' дiяльностi зi створення об'ектiв i споруд вiд початку проектування до демонтажу та виведення з експлуатацп.
Важливiсть розробки теори або уточнення значного ряду теоретичних концепцiй, що iснували ранiше, зросла неодноразово у зв'язку з переходом краши в цшому на нову модель господарювання. Якщо ранiше замовники, шдрядчики з субпiдрядчиками, проектнi оргашзаци, постачальники були державними пiдприемствами, то сьогодш держава перестала управляти процесом адмiнiстративно-командними методами. При ринковiй моделi господарювання частка держави в швестицшному процесi iстотно скоротилася. Практично державними залишилися оргашзаци замовникiв, що будують об'екти, яю фiнансуються з бюджетних джерел. Решта всiх органiзацiй, i замовники, i пiдрядчики, проектнi оргашзаци, i постачальники, стали недержавними оргашзащями. При соцiалiстичнiй моделi господарювання, якщо шдрядчик бiльше одержував по кошторису якi-небудь суми, вiн весь понадплановий прибуток перераховував держава Якщо шдрядчик чого-небудь недотримував по кошторису i зазнавав збитюв, вiн не розорявся i держава, як правило, перераховувала пiдрядчиковi бракуючi кошти в порядку так званого «поповнення оборотних кош^в».
Завжди вважалося, що якщо шдрядчик на якомусь об'екп втратить, то на шшому знайде. Теж i з замовниками, якщо замовник на якомусь об'екп переплатить пiдрядчиковi бшьше фактичних витрат за рахунок принципу усереднювання, то шший замовник недоплатить. А згодом цей самий замовник, який переплатив, недоплатить наступному шдрядчиков^ а хтось шший переплатить. А оскшьки вш шдприемства державш, то шчого в цьому страшного не було. Така теза юнувала досить тривалий час, поступово набуваючи статусу офщшно1 доктрини.
Тепер замовники переважно недержавш, а серед пiдрядчикiв державних шдприемств майже не залишилося.
Пiдрядчик став iншим i не згоден втрачати на одному будiвництвi за умови, що на шшому вш щось знайде.
Це важливий чинник, але не единий. Рашше, коли все було державним, цши теж були державними. Держава впливала на цшову полiтику, регулювала цши, затверджувала !х i випускала збiрники оптових цiн на будiвельнi матерiали, вироби i конструкцil, включаючи конструкцп зi збiрного залiзобетону. Це з одного боку вносило певну стабшьшсть до цiновоl
пол^ики, з шшого боку, не створювало жодних проблем з отриманням шформацп про цiни на будiвельнi матерiали.
Зараз поняття оптових цiн не юнуе та iнформацiю про цши доводиться добувати. Приведет в рiзних «прайсах» цши нерщко виявляються нереальними. Служби монiторингу цiн практично не створеш нi в однiй проектнш оргашзаци.
Аналогiчна ситуацiя i з кошторисними цшами. 1х перелiк в територiальних збiрниках кошторисних цiн явно недостатнш, доводиться шукати самому вщпускш цiни i робити розрахунок кошторисно1 цiни. А потiм може вийти так, що в розрахунок кошторисно1 цши транспортш витрати включенi марно, вони вже враховаш вiдпускною щною. 1ншим важливим чинником, що впливае на виршення багатьох питань при визначенш кошторисно1 вартостi на даному еташ, слiд назвати неготовнiсть суспшьства до переходу на ринкову модель господарювання, незнання ринку i мехашзму ринкових вiдносин.
У початковiй фазi переходу до ринку з'явилися теори про те, що при ринкових вщносинах кошторису взагалi не будуть потрiбнi, вiдповiдно не потрiбнi будуть i кошторисники. Ринок i лише ринок, сшввщношення попиту i пропозицш визначатимуть вартiсть будiвництва будiвель.
Проте думка, що при ринкових вщносинах не будуть потрiбнi ш кошториси, ш кошторисники, час вiд часу спливае, хоча практика показала, що там, де вартють бущвництва визначалася так би мовити «ринковим шляхом», згодом мали мюце спори i з'ясування вiдносин, будiвництво об'ектiв часто так i не було закшчене, а сторони до цих шр мають претензи один одному. Там же, де перш шж домовлятися, оби^ сторони займалися детальними шдрахунками на основi кошторисних розрахункiв, там, як правило, будiвництво доводилося до кшця. На сьогоднi в переважнш бiльшостi випадкiв вартiсть будiвництва, реконструкци або капiтального ремонту визначаеться на основi кошторисiв i кошторисних розрахунюв.
Незнання ринку, з одного боку, i основ кошторисного нормування i цшоутворення, з iншого боку, приводять до того, що окремi фахiвцi не розумiють, що повинне бути ринковим, а що строго нормованим. З'явилися твердження, що в крашах з розвиненою ринковою економшою норми витрат ресуршв, трудовитрат, часу роботи будiвельних машин i механiзмiв, витрати матерiалiв, електроенергп та iнших ресуршв е ринковими i лише в наший кра1ш вони е витратними i це дуже погано.
Також спрощено розглядаеться поняття «тендер». Останшм часом обумовлено, що по об'ектах, яю фiнансуються з бюджетних джерел, шдрядну органiзацiю слiд вибирати тшьки на тендернiй основi, при цьому головним критерiем вибору пщрядно1 оргашзаци е мшмальна цiна пропозицп на торгах.
При цьому шде не сказано, що ця мiнiмальна цша пропозицп у жодному випадку ш в якому разi не повинна бути менше кошторисно1 вартостi. Замовник взагалi не уявляе, в яку суму йому може обштися будiвництво того або iншого об'екту. Такий метод хибний ще й тим, що порядш шдрядчики в таких конкурсах практично завжди програють. Вартють бущвництва дiйсно переглядаеться в бшьшу сторону, або И роздiляють на окремi етапи i комплекси, у результат кiнцева вартiсть будiвництва при такому шдрядчику завжди перевищуе И первинну реальну вартiсть.
Самий кращий приклад - будiвництво i ремонт дорш. 1х ремонтують (а часто i будують) за свiдомо заниженою кошторисною вартiстю, а через рш доводиться все починати знову. I все це на тендернш основа Таке ставлення до роботи настшьки увiйшло в звичку, що вже не вiриться, чи зможуть зробити яюсно, якщо заплатити як треба, за справедливою цшою.
Можна, звичайно, встановити гарантшний термiн 15 роюв, протягом якого пiдрядчик повинен безкоштовно все недолши усувати. Пiдрядчик погодиться з щею умовою для отримання контракту, виконае роботи як завжди з браком, отримае грошi як за хорошу роботу, а по^м створить нову фiрму, а стару лшвщують, чи збанкрутять.
Тому, доки не змшиться менталiтет, до тих шр не звикнуть працювати чесно. Спочатку на стади затвердження контракту замовники i пiдрядчики повиннi навчитися дуже сумлшно пiдраховувати кошторисну вартють, а вже по^м можливо здшснити процес передачi питань кошторисного нормування i цiноутворення в руки недержавних (приватних) незалежних кошторисних фiрм.
Висновки. В зв'язку з вищевикладеним потребують подальшого дослiдження та вирiшення наступш завдання:
— анатз теорп i практики створення сучасно1 нормативно-методично1 та проектно1 бази з проектування економiчного житла масового призначення;
— систематизащя органiзацiйно-економiчних чинниюв i параметрiв, якi впливають на цшоутворення будiвельноl продукцп;
— дослщження впливу систематизованих чинникiв i параметрiв на ефективнiсть використання ресурсiв при будiвництвi житла;
— розробка методичного забезпечення органiзацiйно-економiчного механiзму контролю ефективност використання ресурсiв при цiноутвореннi на будiвельну продукцiю.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА:
1. Анализ финансово-экономической деятельности предприятий: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Н. П. Любушкина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 471 с.
2. Гусаков А. А. Методы совершенствования организационно-технологической подготовки строительного производства / А. А. Гусаков, Н. И. Ильин. - М.: Стройиздат, 1985. - 156 с.
3. Кирнос В. М. Организация строительства: Учеб. пособие / В. М. Кирнос, В. Ф. Залунин, Л. Н. Дадиверина. - Днепропетровск: Пороги, 2005. - 309 с.
4. Олейник П. П. Организация индустриального строительства объектов / П. П. Олейник. -М.: Стройиздат, 1990. - 268 с.
5. Прядко Н. В. Обследование и реконструкция жилых зданий. Учебное пособие / Н. В. Прядко. - Макеевка: ДонНАСА, 2006. - 156 с.
6. Рогожин П. С. Економша будiвельних оргашзацш / П. С. Рогожин, А. Ф. Гойко. - К.: Скарби. 2003. - 204 с.
7. Торкатюк В. И. Сокращение трудоемкости монтажа сборных железобетонных конструкций / Торкатюк В. И., Шулипа А. Н., Панченко В. А. - К.: Будiвельник, 1990. -144 с.
8. Тугай А. М. Економша будiвельних оргашзацш / А. М. Тугай, Е. Й. Шилов, А. Ф. Гойко. -К.: Мшетум, 2002. - 196 с.
9. Тян Р. Б. Организация производства: Уч. пособие / Р. Б. Тян, Н. М. Чернышук. -Днепропетровск: Наука i освгга, 1999. - 264 с.
10. Ушацкий С. А. Выбор оптимальных решений в управлении строительным производством / С. А. Ушацкий. - К.: Будiвельник, 1974. - 168 с.
11. Экономика строительства: Учеб. для вузов / Под ред. И. С. Степанова. - М.: Юрайт, 2002. -241 с.
12. ЬЬ1р://81хоу8ше1а.сош.иа.
УДК 69.003:658.012
Сучасний стан нормативно-правового забезпечення бущвництва в УкраТш / О. I. Юрнос, О. Ю. Щеглова, Д. С. Нжтн // В1сник Приднiпровськоï державно'1 академн будiвництва та архiтектури. - Днiпропетровськ: ПДАБА, 2009. - № . - С. . - Бiблiогр.: (12 назв.).
Розглянуто питання розробки оргашзацшних та eKOHOMÎ4H^ заходiв для справедливого цшоутворення на бущвельну продукцiю та ефективносп використання ресуршв будiвельного пiдприeмства, якери реформуванш житлово1 полiтики держави.
Ключовi слова: цшоутворення, буд1вництво, економ1чне житло.
Современное состояние нормативно-правового обеспечения строительства в Украине / О. И. Кирнос, О. Ю. Щеглова, Д. С. Никитин // Вестник Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. - Днепропетровск: ПГАСА, 2009. - № . - С. . - Библиогр.: (12 назв.).
Рассмотрен вопрос разработки организационных и экономических мероприятий для справедливого ценообразования на строительную продукцию и эффективности использования ресурсов строительного предприятия, являющийся стратегическим направлением при реформировании жилищной политики государства.
Ключевые слова: ценообразование, строительство, экономичное жилье.
Modern condition of normative-legal maintenance of construction in Ukraine / O. Kirnos, O. Scheglova, D. Nikitin // The bulletin of Pridneprovskaya State Academy of Civil Engineering and Architecture. - Dnipropetrovs'k: PSACEA, 2009. - № . - P. . - Bibliogr.: (12 names.).
The question of development of organizational and economic measures for fair price formation on building production and efficiency of use of resources of the building enterprise being a strategic direction is considered at reforming housing policy of the state.
Key words: price formation, civil engineering, economic habitation.
