CC BY
71
чення, а проведення цілеспрямованого скринінгу речовин серед похідних дикарбонових кислот є по відбору високоефективних фармакологічних необхідним і доцільним.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Георгіянц В. А. Синтез та дослідження 1-бен-зил-1,2-,3-тріазол(1Н)- 4,5-дикарбонових кислот /
B.А.Георгіянц , Л.О.Перехода, С.В.Плис // Вісник Фармації . -2005.- № 2 (42). - С.3-6.
2. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту : підруч-довідник /
C.М. Дроговоз, В.В. Дроговоз . - Х., 2008. - 476с.
3. Лапач С.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Ехсеї / С.Н. Лапач. - К.: МОРИОН, 2000. - 320с.
4. Литвинова О.М. Фармакологічні дослідження похідних оксамідосульфонілбензолметилоксамінових кислот / О.М. Литвинова // Запорожский мед. журнал . -2008.-№3(48).-С 135-137.
5. Пошук речовин з гемостатичною активністю серед карбоксиметил-, -карбоксіаміламідів аренсуль-фонілоксамінових кислот / І.П. Банний, В.М. Куз-нєцова, Г.О. Бойко [та ін.] // Вісник фармації . -2003. -№ 4 (36). - С.22-26.
6. Протисудомна активність диметилових естерів 1-арил-1,2,3-тріазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот та їх залежність від молекулярної будови / Л.О.Перехода , В. А. Георгіянц , Т.Л.Рибальченко [та ін.] // Клінічна фармація .-2009.-Т.13,№3. - С.66-70.
7. СидоренкоЛ.В. Синтез та вивчення антиміко-бактеріальної активності монофторбензиламідів 1-Я-4-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідрохінолін-3-карбонових кислот / Л.В. Сидоренко, І.В. Украінець , Т.В. Алек-сєєва // Вісник фармації. -2009. - № 2(58). - С.12-15.
8. Синтез и противогрибковая активность амидов 3-гидрокси-7,7-диалкил-7,8-дигидроиндол [2,1-а]- изохинолинкарбоновых кислот / О.В. Сурикова, А.Г. Михайловский, Н.Н. Першина [та ін.] // Химико-фармац. журнал. - 2010. - Т.44, №6. - С.12-15.
9. Стефанов О.В. Доклінічні дослідження лікарських засобів / О.В. Стефанов: метод. рекомендації / за ред. О.В. Стефанова. - К.: Авіценна, 2001. - 528с.
♦
УДК 61:577.27/.578/.579:378.147
А. В. Шарун,
Т.Ю. Крушинська
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ВИКЛАДАННІ МЕДИЧНОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ
Дніпропетровська державна медична академія
Дніпропетровський інститут традиційної та нетрадиційної медицини (зав. - д. мед. н., проф. Г.М. Кременчуцький)
Ключові слова: учбовий процес, кредитно- модульна система навчання, медична мікробіологія Key words: educational process, credit-module sistem, medical microbiology
Резюме. В статье обсуждается проблема организации учебного процесса для студентов медицинских вузов в условиях кредитномодульной системы
8ишшагу. The article discusses the problem of organization of educational process for medical students in conditions of credit-module system.
Стратегію України на сьогоднішній день спрямовано на подальший розвиток національної системи освіти, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове освітнє співтовариство. Основна мета сучасних нововведень в освіті -підготовка висококваліфікованих фахівців, які будуть конкурентоспроможними на національному, європейському та світовому ринках праці. Для досягнення цієї мети система вищої освіти України повинна бути адаптована до норм, стандартів і основних принципів Європейського
простору вищої освіти [7]. Тому студент - медик, якщо мова йде про підготовку фахівця європейського рівня, повинен активно отримувати знання паралельно з практичними навичками в умовах єдиних учбово-науково-медичних комплексів. Він повинен мати базу фундаментальних знань та практичних вмінь, а також впевнено та мотивовано орієнтуватись в актуальних питаннях медицини. Найбільш суттєві актуальні питання сучасної медицини повинні бути включеними у навчальний процес підготовки лікарів.
Адже навчання - це проміжна ланка, яка забезпечує функціонування науки та практичної медицини на високому рівні.
Одним з таких питань є використання медичних імунобіологічних препаратів(МІБП). До МІБП належать алергени, антигени, вакцини (анатоксини), цитокіни, імуномодулятори бактерійного походження і отримані на основі органів і тканин, препарати, отримані з крові і плазми людини, імунні сироватки, імуноглобуліни (включаючи моноклональні антитіла), пробіо-тики, інтерферони, інші лікарські препарати, призначені для використання в медичній практиці з метою лікування, специфічної профілактики, діагностики стану імунітету (in vivo) [6, 8].
Широкий спектр різноманітних імунобіоло-гічних препаратів використовується для вакцинації дітей та дорослих. Питання вакцинації сьогодні дуже гостро стоїть в Україні. Адже за даними, наданими головним дитячим інфекціоністом МОЗ України С. Крамаревим, рівень колективного імунітету знизився у 2009 році до критичного значення 60-80%, тоді, як у країнах Європейського Союзу охоплення профілактичними щепленнями перевищує 90-95%. Критичний рівень колективного імунітету загрожує виникненням спалахів інфекційних захворювань [10]. Запобігання можливим спалахам, розробка нових вакцинних препаратів, підвищення рівня довіри населення до системи охорони здоров’я -усі ці проблеми у найближчому майбутньому необхідно буде вирішувати вирішувати сьогоднішнім студентам. А тому настільки важливі міцні, всебічні, сучасні знання з мікробіології, вірусології, імунології, інфекційних, внутрішніх хвороб, епідеміології у розрізі сучасних наукових та соціальних проблем. При вивченні розділу «Імунологія» на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології студентам Дніпропетровської державної медичної академії і Дніпропетровського інституту традиційної та нетрадиційної медицини, окрім фундаментальних знань про різновиди, механізм дії, показання до застосування вакцинних та сироваткових препаратів [9], викладається реальний, сучасний, фактичний матеріал щодо позитивної дії вакцинації, існуючої частоти ускладнень, надається інформація про новітні види вакцинних та сироваткових препаратів.
Не менш тривожним питанням є високий рівень інфекційної захворюваності, поєднаних вірусно - бактеріальних інфекцій, тяжких рецидивних форм [2]. Гостро стоїть проблема інфекційної урогенітальної патології. Все це при
наявності доволі широкого спектра антибактеріальних та противірусних лікувальних засобів, до яких, однак, реєструється постійно зростаюча мікробна резистентність. У ході навчального процесу проблема антибіотикорезис-тентності всебічно вивчається, студенти отримують об’єктивну інформацію щодо існуючого рівня стійкості бактерій, можливих ускладнень для пацієнта та екологічної рівноваги мікроорганізмів, засвоюють принципи раціональної анти-біотикотерапії. Вчаться застосувати МІБП як доповнення, а у ряді випадків - розумну альтернативу хіміотерапевтичним засобам.
Усе більшої актуальності набувають бактеріо-терапія і бактеріопрофилактика інфекцій різної локалізації і етіології, а також патологічних процесів неінфекційної природи, у зв’язку з усвідомленням ролі нормальної мікрофлори для організму людини в процесах забезпечення неспецифічної резистентності, формуванні імунних відповідей, антагоністичної ролі нормофло-ри [1]. Цю проблему на практиці студенти Дніпропетровської державної медичної академії і Дніпропетровського інституту традиційної та нетрадиційної медицини досліджують на практичних заняттях з мікробіології, вірусології та імунології. Кафедра мікробіології ДДМА займається проблематикою розробки та застосування у лікарській практиці нових пробіотичних препаратів. Співробітниками кафедри розроблено та всебічно вивчено еубіотик А-бактерин, дієвою основою якого є культура Аегососсш viridans, виділена з грудного молока. Біологічна активність аерококів забезпечується за рахунок функціонування ряду ферментів та продуктів біологічно активних метаболітів, завдяки яким А-бактерин володіє широким спектром антагоністичної дії на грампозитивні та грамнегативні патогенні мікроорганізми, проявляє ад'ювантну дію, стимулює фагоцитоз [5, 13]. Викладання історії відкриття та вивчення нового еубіотика викликає живий інтерес у студентів та стімулює їх власну пошукову діяльність.
Крім цього, на базі кафедри, як частина науково-дослідного сектора ДДМА, працює бактеріологічна лабораторія. Тому студенти на практичних заняттях можуть досліджувати морфологічні, біохімічні властивості мікробних культур, чутливість до антибіотиків штамів, які було вилучено від пацієнтів (після проведення тестів інактивовано), та оцінити реальну ситуацію щодо антибіотикорезистентності.
При вивченні теми «Нормальна мікрофлора організму людини» антагоністичні властивості представників нормофлори вивчаються методом
11/ Том XVI/1
15
відстроченого антагонізму із застосуванням “клінічних” штамів. При вивченні пробіотичних препаратів у студентів є можливість самостійно провести дослідження антагоністичної дії Аегососсш vіrіdans 167 відносно музейних штамів умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, зробити висновки про спектр антагоністичної дії даного еубіотика, порівняти з дією інших існуючих еубіотиків. Ці знання та висновки застосовуються студентами при вивченні багатьох тем у курсі як загальної, так і часної мікробіології. Наприклад, при вивченні теми «Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних стафілококами і стрептококами» обговорюється факт, що через постійне збільшення нечутливості патогенних стафіло- і стрептококів до антибіотиків, збільшення кількості бактерій, здатних до персистенції, а тому частої неефективності антибактеріальної терапії, яка застосовується, відбувається формування стійкого дис-біозу верхніх дихальних шляхів, що потребує удосконалення методів лікування, тобто призначення імунобіологічних препаратів [2,3,4].
На практичних заняттях при вивченні бактеріальних збудників урогенітальних інфекцій студенти мають змогу знайомитись з мікроскопічними препаратами від хворих, оцінити як типові, так і змінені морфологічні чи культу-ральні властивості збудників, обговорити заходи корекції можливих дисбіотичних зсувів після проведення етіотропної антибактеріальної терапії.
Для студентів стоматологічного факультету в темі «Мікробіоценоз ротової порожнини» відо-
СПИСОК Л
1. Бондаренко А. В. Новые подходы к лечению дисбактериозов / А.В. Бондаренко, В.М. Бондаренко // Дисбактериозы и эубиотики: материалы Всерос. науч. практ. конф.-М., 1996.- С.8.
2. Журавлев А.С. Сравнительная оценка микробиологических показателей у больных хроническим тонзиллитом при различных методах лечения / А.С. Журавлев // Тез. докл. конф. «Актуальные вопросы оториноларингологии». - Таллин, 1986. -С. 252-253.
3. Изучение микробного ценоза миндалин у здоровых и часто болеющих детей / Ю.В.Марушко, Н.Ф. Кигель, А.М. Рожанская [и др.] // Мікробіол. журнал. -1999. - Т.2, №2. - С. 74-79.
4. Исследование персистентных свойств микрофлоры респираторного тракта больных хроническими неспецифическими заболеваниями нижних дыхательных путей / Е.В. Беляева, Е.В. Борискина, Г.Б. Ермолина [и др.] // Мед. альманах .- 2010.-№ 2(11).- С. 266-269.
5. Кременчуцький Г.М. Дія перекису водню, продукуємого Аегососсш vіrіdans, на Е.соїі, В^иЬїіШ /
мості відносно еубіотика А-бактерину мають особливе значення. Бактерії - продуценти во-день-пероксиду Аегососсш vmdans, які були вперше виділені з грудного жіночого молока, пізніше було виділено і зі слизової оболонки ротової порожнини, доведена їх антагоністична дія, вивчені субстрати окиснення. Завдяки продукції активних форм кисню аєрококи виявляють пряму антагоністичну дію відносно таких представників мікрофлори ротової порожнини, як Streptococcus mutans, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Candida albicans [5,11]. Крім цього, одним із субстратів окиснення для аерококів є молочна кислота, яка утворюється при ферментації вуглеводів асоціацією ка-рієсогенних мікроорганізмів (стрептококів, лак-тобактерій, актиноміцетів). Тобто, знешкоджується основний патогенетичний фактор карієсу, стимулюється місцевий імунітет тощо [11,12].
ПІДСУМОК
Наведений нами приклад навчання можна назвати «навчанням через наукові дослідження», яке відповідає тенденціям розвитку Європейського простору вищої освіти. Це є важливим, тому що Міністерством освіти і науки особлива увага приділяється тому, щоб кожен вищий навчальний заклад, поряд із врахуванням загальних рекомендацій та порад міністерства для всіх вищих навчальних закладів України, формував своє власне освітнє середовище, культуру організації навчання, культуру забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та науково-педагогічних працівників.
Г.М. Кременчуцький, 1.1. Самойленко // Журнал мікробіології, епідеміології та імунобіології.-1987. -Т. 49. -С. 91-93.
6. Положение о контроле за соответствием иммунобиологических препаратов, применяемых в медицинской практике, требованиям государственных и международных стандартов: постановление Кабинета МинистровУкраины № 73. - К., 1996.
7. Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року: наказ МОН України № 612. - К., 2007.
8. Про затвердження Порядку проведення експертизи регістраційних материалів на лікувальні препарати, які подаються до регистрації (перерегістрації): наказ МОЗ України № 426. - К., 2005.
9. Типова программа навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації ЦМК МОЗ України.- К., 2010.
10. Чудутова Д. Вакцинація за віком, стан колективного імунітету та антивакинальні кампанії: сучасна ситуація в Україні / Д. Чудутова, О. Устінов // Укр. медичний часопис.- 2010.- №5(79).- С. 33-36.
11. Шарун А.В. Вивчення бактерій-продуцентів пероксиду водню, виділенних зі слизової оболонки ротової порожнини людини / А.В. Шарун // Медичні перспективи.- 2004.- №1.- С. 77-81.
12. Шарун А.В. Порівняльний аналіз біологічних властивостей аерококів, виділених з різних екологічних ніш організму людини / А.В. Шарун // Медичні перспективи. - 2005. - №4.- С. 72-78.
13. Шендеров Б.А. Нормальна мікрофлора і деякі питання мікроекологічної токсикології / Б.А. Шендеров // Антибіотики і медична біотехнологія.- 1987.-№ 3.- С.23-32.
♦
УДК 616.015:001.8:378.115
О.В. Макаренко ФАРМАКОЕКОНОМІКА: НАУКОВО-
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УЧБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Дніпропетровська державна медична академія
кафедра фармакології, клінічної фармакології та фармакоекономіки
(зав. - д. мед. н, проф. В.Й. Мамчур)
Ключові слова:
фармакоекономіка, методи фармакоекономічного аналізу, оптимізація медичної допомоги Key words: pharmacoeconomics, methods of pharmacoeconomical analysis, optimization of medical care
Резюме. Отмечено значение фармакоэкономических исследований в современных условиях стремительного научно-технического прогресса в области здравоохранения, повышения стоимости медицинской помощи и ограничения финансовых ресурсов во всех странах для уменьшения стоимости затрат при одновременном повышении качества медицинской помощи. Дана характеристика и обозначены особенности основных методов фармакоэкономического анализа: «общая стоимость заболевания», «минимизация затрат», «затраты-эффективность»,
«затраты-польза (утилитарность)», «затраты-выгода (польза)».
Подчеркнута важность фармакоэкономики для практической деятельности врачей и клинических провизоров.
Summary. The importance of pharmacoeconomical studies in actual conditions of impetuous scientific and technical progress in the field of health care, rise in price of medical care and limitation of all financial sources in every country to reduce expenses with simultaneous improvement of medical care quality was noted. Characteristics is given and the particularities of the main methods of pharmacoeconomical analysis are defined: «cost-
effectiveness analysis» (CEA), «cost utility analysis» (CUA), «cost-benefit analysis)» (CBA). The importance of pharmacoeconomics for practice of physician and clinical pharmacists was underlined.
У Дніпропетровській державній медичній академії проводиться всебічна підготовка клінічних провізорів, зокрема, в питанні досконалого володіння методами фармакоекономічного аналізу. Концепція економічної ефективності (efficiency), котра була знайома раніше організаторам охорони здоров’я, стає лейтмотивом надання високоякісної медичної та фармацевтичної допомоги та визначає оптимальне використання ресурсів охорони здоров’я. Економічна ефективність медикаментозного втручання свідчить про досягнення максимального (бажаного, запланованого) рівня терапевтичного результату за доступну для пацієнта, лікувально-профілактичного закладу та суспільства ціну [3].
Фармакоекономічний аналіз - відносно нова сфера досліджень, необхідність у якій визначається:
• швидкими темпами росту вартості лікування найбільш розповсюджених захворювань та загальним подорожчанням медичних послуг;
• появою альтернативних методів лікування (але не вилікування) одного й того ж захворювання, при виборі яких доводиться враховувати не тільки їх клінічну ефективність, але і вартість;
• існуючим у всіх країнах відставанням можливостей фінансування високотехнологічних та високовартісних методів лікування від темпів їх створення.
11/ Том XVI/1
17
