CC BY
31
ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА
7. Dastjerdi R, Montazer M. A review on the application of inorganic nano structured materials in the modification of textiles: focus on anti-microbial properties. Colloids Surf. B Biointerfaces. 2010;79(1):5-18.
8. Jiang P, Zhou JJ, Fang HF, Wang CY, Wang ZL, Xie SS. Hierarchical shelled ZnO structures made of bunched nanowire arrays. Adv. Funct. Mater. 2007;17:1303-10.
9. Zhang LL, Jiang YH, Ding YL, Povey M, York D. Investigation into the antibacterial behaviour of suspensions of ZnO nanoparticles (zno nanofluids). J. Nanopart. Res. 2007;9:479-89.
10. Jiang W, Mashayekhi H, Xing B. Bacterial toxicity comparison between nano- and micro-scaled oxide particles. Environ.Pollut. 2009;157:1619-25.
11. Martinez FE, Negrete J, Torres VG. Structure and properties of Zn-Al-Cu alloy reinforced with alumina particles. Mater Des. 2003;24:281-6.
12. Ugur SS, Sarnjik M, Akta§ AH, Ufar MC, Erden E. Modifying of cotton fabric surface with nano-ZnO multilayer films by layer-by-layer deposition method, Nanoscale Res. Lett. 2010;5:1204-10.
13. Shaw SY, Westly EC, Pittet MJ, Subramanian A. Perturbational profiling of nanomaterial biologic activity. Proc Natl Acad Sci. 2008;105:7387-92.
14. Reddy KM, Feris K, Bell J, Wingett DG, Hanley C, Punnoose A. Selective toxicity of zinc oxide nanoparticles to prokaryotic and eukaryotic systems, Appl. Phys. Lett. 2007;90:2139021-3 (213902).
15. Stoimenov PK. Metal oxide nanoparticles as bactericidal agents. Langmuir. 2002;18:6679-86.
16. Gutierrez FM, Olive PL, Banuelos A. Synthesis, characterization, and evaluation of antimicrobial and cytotoxic effect of silver and titanium nanoparticles. Nanomedicine. 2010;6:681-8.
17. Asharani PV, Wu YL, Gong Z, Valiyaveettil S. Toxicity of silver nanoparticles in zebrafish models. Nanotechnology. 2008;19:255102-10.
18. Huang Z, Zheng X, Yan D. Toxicological effect of ZnO nanoparticles based on bacteria. Langmuir. 2008;24(8):4140-4.
19. Brayner R, Ferarri-Iliou R, Brivois N, Djediat S, Benedetti MF, Fievet F. Toxicological impact studies based on Escherichia coli bacteria in ultrafine ZnO nanoparticles colloidal medium, Nano Lett. 2006;6: 866-70.
20. Yamamoto O. Influence of particle size on the antibacterial activity of zinc oxide. Int. J. Inorg. Mater. 2001;3:643-6.
21. Zhou J, Xu N, Wang ZL. Dissolving behavior and stability of ZnO wires in biofluids: a study on biodegradability and biocompatibility of ZnO nanostructures. Adv. Mater. 2006;18:2432-5.
22. Roselli M, Finamore A, Garaguso I, Britti MS, Mengheri E. Zinc oxide protects cultured enterocytes from the damage induced by Escherichia coli. J. Nutr. 2003;133(12):4077-82.
Стаття надійшла до редакції 12.08.2014
♦
УДК 616-093:579.264:579.852.1:579.861
Д.О. Єтепанський АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ
АУТОСИМБІОНТІВ A. VIRIDANS, B. SUBTILIS ТА ЇХ ПРОБІОТИЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ ДО УМОВНО-ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» кафедра мікробіології, вірусології, імунології та епідеміології (зав. - к. мед .н., доц. Д.О. Степанський) пл. Жовтнева, 4, Дніпропетровськ 49000, Україна SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine"
Department of Microbiology, virology, immunology and epidemiology Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: sd801@yandex.ru
Ключові слова: аутосимбіонти, антагоністична активність, аерококи Key words: autosimbionts, antagonist activity, Aerococcus
Реферат. Антагонистическая активность аутосимбионтов A. viridans, B. subtilis и их пробиотической ассоциации к условно-патогенной микрофлоре. Єтепанский Д.А. В работе представлены данные изучения антагонистических свойств биоассоциантов A.viridans и штамма B.subtilis 3 по отношению к патогенной и
14
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
условно-патогенной микрофлоре, выделенной из рото- и носоглотки детей, которые были в контакте с больными туберкулезом органов дыхания (МБТ +). Показана выраженная антагонистическая активность аутосимбионтов A.viridans в отношении патогенной и условно-патогенной микрофлоры. Общая антагонистическая активность A. viridans (к) № 1 и В. subtilis 3 в отношении к различным штаммам тест-культур в 1,5-2 раза выше, чем антагонистическая активность A. viridans (к) № 1 и B. subtilis 3 отдельно. Полученные данные исследования показали возможность продолжения работы по разработке пробиотической ассоциации, содержащей в составе представителей нормальной микрофлоры биоассоциантов A. viridans и пробиотического штамма B. subtilis 3 с широким спектром антагонистической активности в отношении различных групп бактерий.
Abstract. Antagonistic activity of autosimbionts A. viridans, B. subtilis and their probiotic association to conditionally microflora. Stepansky D.A. In this research the data on examination of antagonist qualities of bioassotiantes A. viridans and strain B. subtilis 3 towards pathogenic and opportunistic pathogenic microflora isolated from oropharynx and nasopharynx of children who were in contact with patients with pulmonary tuberculosis (MBT +) are submitted. The expressed antagonist activity of autosimbionts A. viridans towards pathogenic and opportunistic pathogenic microflora was shown. Common antagonist activity of A. viridans (k) N1 and B. subtilis 3 towards diverse strains of test-cultures is 1,5-2 times higher, than separate antagonist activity of A. viridans (k) №1 and B. subtilis 3. Received research data showed the possibility of continuing work on development of probiotic associations, that contain representatives of normal microflora - bioassociants A. viridans and probiotic strains B. subtilis 3 with broadspectrum of antagonistic activity in relation to the various groups of bacterium.
Проблема туберкульозу та пошук нових підходів зниження ризику інфікування та захворюваності, особливо дітей, має велике медико-соціальне значення [11].
У науковій літературі ми не знайшли досліджень антагоністичної дії пробіотичних мікроорганізмів до патогенної (ПМ) та умовно-патогенної мікрофлори (УПМ) ротоглотки та носа дітей, які були контактними з хворими на туберкульоз органів дихання (МБТ +).
Багатьма дослідниками встановлено важливу роль нормальної мікрофлори організму людини у підтримці його фізіологічного стану, забезпеченні гомеостазу і життєдіяльності. Найбільшу увагу як на оздоровчий засіб, на наш погляд, заслуговують пробіотики [10]. Особливе зацікавлення викликають «представники» нормальної мікрофлори людини - пробіотичні мікроорганізми A. viridans, які мають виражені антагоністичні властивості по відношенню до ПМ та УПМ [1, 2, 4, 9], і B. subtilis, які мають антагоністичну активність по відношенню до мікроорганізмів роду Candida.
Метою дослідження було вивчення антагоністичних властивостей біоасоціантів A.viridans та штаму B.subtilis 3 по відношенню до ПМФ та УПМФ, виділених з ротоглотки та носа дітей, які були контактними з хворими на туберкульоз органів дихання (МБТ +). Вибір штаму B. subtilis 3 був продиктований його доведеною антагоністичною дією щодо мікроорганізмів роду Candida [6, 12]. Ці властивості та інші біологічні особливості B. subtilis 3 визначили вивчення його антагоністичної активності окремо і в комплексі з симбіонтами роду Aerococcus.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Предметом дослідження був стан мікрофлори ротоглотки та носа дітей віком 4-9 років дитячого протитуберкульозного санаторію № 5 Крас-ногвардійського району м. Дніпропетровська у кількості 30 осіб, які були контактними з хворими на туберкульоз органів дихання (МБТ +), та практично здорових дітей віком 12-13 років, 30 учнів середньої школи № 81 Бабушкінсь-кого району м. Дніпропетровська (контрольна група). Забір матеріалу для дослідження проводився згідно з існуючою методикою [8]. Для виділення мікрофлори використовувались щільні поживні середовища: 5 % кров'яний агар (КА), середовище Гарро, Чистовича, Ендо, Сабуро.
Засіяні чашки з КА, середовищами Гарро та Ендо інкубували 18-24 год. при 37°С, середовищем Чистовича - 24 год. при 37°С та 24 год. при 20-22°С, середовищем Сабуро - 18-24 год. при 37°С та 4 доби при 22°С. Ідентифікація культур проводилась згідно з чинними документами [8].
У результаті виділені культури були ідентифіковані: позначкою (к) у дітей, які були контактними з хворими на туберкульоз (МБТ +) - S. pyogenes (к), S. aureus (к), C. albicans (к); позначкою (з) у здорових дітей - S. pneumoniae (з), S . aureus (з), C. albicans (з). Для вивчення відбирались культури ідентифіковані як S. pyogenes, чутливі до бацитрацину 0,04 ОД, S. pneumoniae, чутливі до оптохіну та позитивні у дезоксихо-латному тесті.
Також було виділено 5 культур A. viridans (к) у дітей, які були контактними з хворими на туберкульоз органів дихання (МБТ +), та
15/ Том XX/1
15
ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА
5 культур A. viridans (з) у практично здорових дітей віком 12-13 років. Ідентифікацію штамів A. viridans проводили відповідно [7].
Методом відстроченого антагонізму вивчено вплив виділених штамів A. viridans на виділені культури S. pyogenes, S. pneumoniae, S. aureus і C. albicans та музейного штаму B. subtilis 3. У якості контролю використовувався штам A. viridans № 167 та штам B.subtilis 3, отримані з музею кафедри мікробіології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
Для дослідження використовувався поживний агар, виготовлений на грибному бульйоні (вміст амінного азоту - 150 мг%) [3]. На агар засівали штрихом завись добових культур A. viridans (2*108 мікробних тіл на 1 мл). Засів проводився по діаметру чашки Петрі. Посіви інкубували 1824 год. при 37°С. Після інкубації до культур A. viridans, які виросли на чашках, перпендикулярно штрихом підсівали петлею того ж діаметру завись (2x10 мікробних тіл на 1 мл) добової культури штамів, що вивчались, у двох повторах. Посіви інкубували 18-24 год. при 37°С.
Облік результатів дослідження проводили шляхом вимірювання зон пригнічення росту від краю штриха A. viridans до початку росту представника УПМФ в міліметрах [5].
Для статистичного аналізу використовували пакет прикладних програм Statistica v6.1®. Кількісні ознаки представлені у вигляді середнього значення та його стандартної похибки (M±m). Для порівняння застосовували однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA (F), критерій Стью-дента (t) або критерій Манна-Уітні (для малих вибірок). Статистично значущими вважали відмінності при p < 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ З носу та ротоглотки дітей, які були контактними з хворими на туберкульоз органів дихання (МБТ+), було виділено 16 культур, представників УПМ: S. pyogenes - 4, S. aureus - 11, C. albicans - 1. У здорових дітей виділено 18 культур:
S. pneumoniae - 6, S. aureus -11, C. albicans - 1.
Вплив антагоністичної дії A. viridans на виділені штами УПМ у контактних дітей представлено в таблиці 1.
Табли ця 1
Антагоністична активність аутосимбіонтів A.viridans до досліджуваних штамів УПМ, виділених у контактних дітей (M±m)
Середнє значення зон пригнічення росту (мм) УПМ симбіонтами A.viridans, виділених у:
Найменування культури n контактних дітей здорових дітей
1(к) 2(к) 3(к) 4(К) 5(К) 6(3) 7(3) 8(з) 9(з) 10(з)
S. aureus (к) її 9,0 11,1 9,6 11,8 12,4 7,5 6,3 5,6 5,2 5,9
±1 ±2,1 ±1,2 ±1,3 ±1,3 ±1,5 ±0,8 ±0,8 ±0,6 ±0,4
55 F=1,02 (р=0,407); F= 0,96 (р=0,439);
у середньому (10,78±0,66) у середньому (6,10±0,42) *
S. pyogenes (к) 4 9,0±1 10,8 8,9 8,7 9,7 6,3 6,2 4,9 5,7 4,9
±1,1 ±1,2 ±0,9 ±1 ±0,8 ±1 ±1,1 ±0,6 ±0,5
20 F=0,68 (р=0,620); F= 0,67 (р=0,626);
у середньому (9,42±0,50) у середньому (5,59±0,40) *
C.albicans (к) 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Примітки : n - кількість вивчених штамів УПМ; * - p<0,001 порівняно з групою контактних дітей.
Дані таблиці свідчать, що симбіонти
A.viridans, виділені від дітей, які були контактними з хворими на туберкульоз органів дихання (МБТ +), мають більшу антагоністичну активність до штамів S. aureus і S. pyogenes (в серед-
ньому в 1,7-1,8 разу), виділених від контактних дітей, ніж штами A. viridans, виділені від здорових дітей (p<0,001). При цьому вплив антагоністичної дії A. viridans на виділені штами УПМ всередині кожної з груп ідентичний
16
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
(р>0,40 при всіх порівняннях за дисперсійним аналізом ANOVA). Жодна з досліджених культур A. viridans не діяла антагоністично на культуру C. albicans.
Результати дослідження антагоністичної дії біоасоціантів A. viridans на УПМ і ПМ, виділені у здорових дітей, представлені в таблиці 2.
Табли ця 2
Антагоністична активність пробіотичних мікроорганізмів A. viridans до досліджуваних штамів УПМ, виділених у здорових дітей (M±m)
Середнє значення зон пригнічення росту (мм) УПМ симбіонтами A.viridans, виділених у:
Найменування культури n контактних дітей здорових дітей
1(к) 2(к) 3(к) 4(К) 5(К) 6(3) 7(3) 8(з) 9(з) 10(з)
S. aureus (з) її 7,5 ±2,5 6,9 7,5 7,1 6,8 9,0 9,0 11,3 12,1 12,8
±1,5 ±1,5 ±1,3 ±1,4 ±1,5 ±1,5 ±1,4 ±1,7 ±1,7
55 F=0,04 (р=0,997); F=1,27 (р=0,295);
у середньому (7,16±0,71) у середньому (10,84±0,73) *
S. pneumoniae (з) 6 7,5 ±1,5 5,6 6,1 6,3 7,5 10,1 9,6 12,1 12,0 11,5
±0,9 ±1,1 ±0,9 ±1,5 ±2,1 ±1,3 ±2,1 ±1,7 ±1,8
30 F=0,51 (р=0,733); F=0,39 (р=0,813);
у середньому (6,60±0,56) у середньому (11,06±0,84) *
C.albicans (з) 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Примітки : n - кількість вивчених штамів УПМ; * - p<0,001 порівняно з групою контактних дітей.
Дані таблиці 2 свідчать, що симбіонти A. viridans, виділені від здорових дітей, мають більшу (в середньому в 1,5-1,7 разу) антагоністичну активність до штамів УПМ, виділених від цих дітей, ніж штами A. viridans, виділені від дітей, які були контактними з хворими на туберкульоз
органів дихання (p<0,001), і не впливають на ріст мікроорганізмів роду Candida.
На рисунку 1 демонструються зони пригнічення росту УПМ, виділених від контактних і здорових дітей, аутосимбіонтом аерококів. Використано метод відстроченого антагонізму.
Рис. 1. Антагоністична активність аутосимбіонта A. viridans по відношенню до УПМ
15/ Том XX/1
17
ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА
У якості контролю визначалась антагоністична активність A. viridans 167 та B.subtilis 3 по відношенню до УПМ, виділених від контактних та здорових дітей (табл. 3).
Дані таблиці свідчать, що штам A. viridans № 167 має приблизно однакову антагоністичну дію до штамів УПМ, виділених від дітей, які
були контактними з хворими на туберкульоз органів дихання (МБТ +), і до штамів УПМ, виділених від здорових дітей (p>0,05). Водночас, штам B. subtilis 3, пригнічуючи ріст штамів УПМ, має антагоністичні властивості по відношенню до C. albicans.
Табли ця 3
Антагоністична активність пробіотичних мікроорганізмів A. viridans № 167 та B.subtilis 3 до досліджуваних штамів УПМ, виділених у контактних та здорових дітей (M±m)
Найменування культури Кількість вивчених штамів УПМ Середнє значення зон пригнічення росту (мм) УПМ штамом A.viridans 167 у:
контактних дітей здорових дітей
S. aureus 22 5,0 ± 1 5,5 ± 0,5
S. pneumoniae 6 - 4,5 ± 0,5
S. pyogenes 4 4,7 ± 1 -
C. albicans 2 0 0
Середнє значення зон пригнічення росту (мм) УПМ штамом B.subtilis 3
S. aureus 22 6,7± 1,3 5,6± 1,4
S. pneumoniae 6 - 5,4± 1,4
S. pyogenes 4 4,7± 1,5 -
C. albicans 2 6,6± 1,1 5,7± 0,7
Примітки : «-» - дослідження не проводились; при всіх порівняннях між групами дітей p>0,05.
На рисунку 2 видно зони пригнічення росту УПМ штамом B. subtilis 3.
Отримані дані зумовили проведення експериментів зі створення біоасоціації виділених аерококів з B. subtilis 3 і вивчення антагоністичної активності цього пробіотичного комплексу
по відношенню до УПМ. Для цього був відібраний біоасоціант A. viridans (к) № 1. З добових культур A. viridans (к) №1 і B. subtilis 3 готувалась суміш (108 клітин аерококів біоасоціантів та 109 клітин бацил).
Рис. 2. Пригнічення росту УПМ штамом B. subtilis 3
18
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Вивчався спільний антагонізм A. viridans (к) № 1 і В. subtilis 3 на різних середовищах (м'ясо-пептонному агарі, грибному агарі та з додаванням до грибного агару 1% глюкози та KJ). Аналіз результатів експерименту показав, що при підсіюванні у різні строки інкубації A. viridans (к) № 1 до В. subtilis 3 та B. subtilis 3 до
A. viridans (к) № 1 на м'ясо-пептонному агарі спільного антагонізму не виявлено. При дослідженні спільного антагонізму A. viridans і
B. subtilis на інших живильних середовищах (грибний агар і грибний агар з добавками) після
24 та 48 годин інкубації антагонізм не спостерігався.
За результатами досліджень спільної антагоністичної активності аутосимбіонта A. viridans (к) № 1 і В. subtilis 3 до різних представників умовно-патогенної мікрофлори встановлено, що спільна антагоністична активність A. viridans (к) №1 і В. subtilis 3 до різних штамів тест-культур у 1,5-2 разу вище, ніж антагоністична активність
A. viridans (к) №1 і B. subtilis 3 окремо (від p<0,05 до p<0,001) (табл. 4, 5).
Табли ця 4
Антагоністична активність A. viridans (к) № 1 і В. subtilis 3 до музейних штамів тестових культур (M±m)
Штами тест-культур Кількість вивчених штамів УПМ Зони затримки росту (мм)
A.viridans В. subtilis В. subtilis + A.viridans
S. aureus 22 5,0 ± 1 *** 12±з *** 28±2
S. pneumoniae 6 4,5 ± 0,5 *** 15±3 ** 29±1
S. pyogenes 4 4,7 ± 1 ** 12±3 * 23±3
C. albicans 2 0 ** 8±1 * 24±2
Примітки : * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001 порівняно зі спільною активністю В. subtilis + A.viridans.
З метою вивчення активності пробіотичного комплексу аерококів з бацилами по відношенню до УПМ були проведені експерименти з клінічними мікроорганізмами, виділеними від різ-
них груп хворих, які зберігаються у музеї бактеріальних культур кафедри мікробіології, вірусології, імунології та епідеміології ДЗ «ДМА МОЗ України» (табл. 5).
Т абли ця 5
Антагоністична активність A. viridans (к) № 1 і В. subtilis 3 до клінічних штамів тестових культур (M±m)
Штами тест-культур Зона затримки росту (мм), n=10
A.viridans В. subtilis В. subtilis + A.viridans
S. aureus 6 9±4 ** 10±3 ** 26±2
S. epidermidis АТСС14990 8±3 *** 7±1 *** 27±1
P. aeruginosa 3 13±2 * 12±2 * 20±2
P. vulgaris 21 13±3 * 11±3 * 21±2
K. ozaenae 390 14±2 ** 12±3 ** 22±1
C. freundii 23 15±3 * 14±3 * 25±2
E. coli 3 11±1 *** 12±2 *** 24±1
C. albicans 690 0 *** 10±2 ** 23±3
Примітки : * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001 порівняно зі спільною активністю В. subtilis + A.viridans.
15/ Том XX/1
19
ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА
Виходячи з даних таблиці 5, можна припустити, що спільна антагоністична активність А. viridans (к) 1 і В. subtilis 3 проявляється більше по відношенню до C. albicans 690, S. epidermidis АТСС 14990 S. aureus 6, E. coli 3 та K. ozaenae 390.
Дані дослідження висвітили можливість продовження роботи з розробки пробіотичної асоціації, що містить у складі представників нормальної мікрофлори - біоасоціантів А. viridans і пробіотичного штаму B. subtilis 3 із широким спектром антагоністичної активності щодо різних груп бактерій.
ВИСНОВКИ
1. Пригнічувальна дія аутосимбіонтів
A. viridans на умовно-патогенну мікрофлору, виділену від контактних дітей, достовірно більше активності штамів A. viridans, виділених від здорових дітей.
2. Аутосимбіонти A. viridans, виділені від здорових дітей, значніше пригнічують умовно-патогенну мікрофлору, виділену від здорових дітей.
3. Спільна антагоністична активність A. viridans (к) №1 і В. subtilis 3 до різних штамів тест-культур у 1,5-2 рази вище, ніж антагоністична активність
A. viridans (к) №1 і B. subtilis 3 окремо.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. А-бактерин в лечении и профилактике гнойновоспалительных процессов / Г.Н. Кременчуцкий,
С.А. Рыженко, А.Ю. Волянский [и др.] Днепропетровск: Пороги, 2000. - 150 с.
2. Кременчуцкий Г.Н. Биологические особенности А-бактерина / Г.Н. Кременчуцкий // Медичні перспективи. - 2001.- Т. 6, № 3. - С. 90-97
3. Кременчуцький Г.М. Поживне середовище для виявлення Н202, продуктованої мікроорганізмами / Г.М. Кременчуцький // Актуальні питання інфекційної патології. - Дніпропетровськ, 1983. - С. 18.
4. Кременчуцкий Г.Н. Роль микроэкологии организма человека и принципы её коррекции / Г.Н. Кременчуцкий, С.А. Рыженко, С.И. Вальчук. - Днепропетровск: Пороги, 2003. - 230 с.
5. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М., 1990. - 52 с.
6. Леляк А.А. Антагонистический потенциал сибирских штаммов Bacillus spp. в отношении возбудителей болезней животных и растений / А.А. Леляк, М.В. Штерншис // Вестник Томск. гос. ун-та. Биология. - 2014. - № 1 (25). - С. 42-55.
7. Методи виділення та ідентифікації грампо-зитивних каталазонегативних коків: метод. рекомендації / Г.Н. Кременчуцкий, Л.Г. Юргель, О.В. Шарун, Д.О. Степанський [та ін.]. - К., 2009. - 19 с.
8. Об унификации микробиологических методов исследования применяемых в клинико-диагностических лабораториях ЛПУ: наказ МОЗ СРСР № 535 від 22.04.1985
9. Рыженко С.А. Новый пробиотик А-бактерин / С.А. Рыженко. - Днепропетровск: Пороги, 2001. -252 с.
10. Clinical efficacy of probiotics: review of the evidence with focus on children / S. Michail, F. Sylvester, G. Fuchs, R. Issenman // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. -2006. - Vol. 43, N 4. - P. 550 -557.
11. Epidemiological benefits of more-effective tuberculosis vaccines, drugs, and diagnostics / L.J. Abu-Raddad [et al.] // Proceedings National Acad. Science. -2009. - Vol. 106, N 33. - P. 13980-13985.
12. Stein T. Bacillus subtilis antibiotics: structures, syntheses and specific functions / T. Stein // Mol. Microbiol. - 2005. - Vol. 56. - P. 845-857.
REFERENCES
1. Kremenchutskiy GN, Ryzhenko SA, Volyanskiy
AYu. [A-bacterin in the treatment and prevention of inflammatory processes]. Dnepropetrovsk: Porogi.
2000:150. Russian.
2. Kremenchutskiy GN. [Biological features of A-bacterin]. Medichni perspektivi. 2001;6(3):90-97. Russian.
3. Kremenchuts'kiy GM. [Culture media for detection of N202, produced by microorganisms].Aktual'ni pitannya infektsiynoi' patologii'. 1983;18. Ukrainian.
4. Kremenchutskiy GN, Ryzhenko SA, Val'chuk SI.
[The role of micro ecology of the human body and the principles of correction]. Dnepropetrovsk: Porogi.
2003;230. Russian.
5. Lakin GF. [Biometrics]. M. 1990;52. Russian.
6. Lelyak AA, Shternshis MV. [Antagonistic potential of Siberian strains of Bacillus spp. against pathogens of animals and plants]. Vestnik Tomskogo gosu-darstvennogo universiteta. Biologiya. 2014;1(25): 42-55. Russian.
7. Kremenchutskiy GN, Yurgel' LG, Sharun OV, Stepans'kiy DO. [Methods for isolation and identification of gram-positive catalaze-negative cocci: guidelines]. K. 2009;19. Ukrainian.
8. About the unification of microbiological methods of research used in clinical-diagnostic laboratories of medical institutions: the Order of Ministry of health USSR № 535 from 22.04.1885. Russian.
9. Ryzhenko SA. [A new probiotic A-bacterin]. Dnepropetrovsk: Porogi. 2001;252. Russian.
20
МЕДИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
10. Michail S, Sylvester F, Fuchs G, Issenman R. diagnostics. Proceedings National Acad. Science. Clinical efficacy of probiotics: review of the evidence 2009;106(33):13980-5.
with focus on children. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 12. Stein T. Bacillus subtilis antibiotics: structures, 2006;43(4):550-7. syntheses and specific functions. Mol. Microbiol.
11. Abu-Raddad LJ. Epidemiological benefits of 2005;56:845-57. more-effective tuberculosis vaccines, drugs, and
Стаття надійшла до редакції
29.10.2014
♦
УДК 591.147:546.221:616.127
А.В. Мельник ВПЛИВ РІЗНОЇ НАСИЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ
САМОК ЩУРІВ ЕСТРАДІОЛОМ НА УТВОРЕННЯ ГІДРОГЕН СУЛЬФІДУ В МІОКАРДІ
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
кафедра біологічної та загальної хімії
(зав. — д. мед. н. Н.В. Заічко)
вул. Пирогова, 56, Вінниця, 21018, Україна
M.I. Pirogov Vinnitsa National Medical University
Department of Biological and General Chemistry
Pirogov st., 56, Vinnitsa, 21018, Ukraine
e-mail: anderneting@gmail.com
Ключові слова: гідроген сульфід, цистатіонін-у-ліаза, кінетичні параметри, самки, естрадіол, міокард Key words: hydrogen sulfide, cystathionine y-lyase, kinetic parameters, female, estradiol, myocardium
Реферат. Влияние разной насыщенности организма самок крыс эстрадиолом на образование гидроген сульфида в миокарде. Мельник А.В. Гидроген сульфид - сигнальная молекула, которая регулирует тонус сосудов и сократимость миокарда. На сегодня неизвестна роль эстрадиола на продукцию гидроген сульфида в сердечно-сосудистой системе крыс, что и стало целью нашего исследования. В работе оценено влияние эстрадиола на содержание гидроген сульфида, активность цистатионин-у-лиазы и ее кинетические параметры - константу Михаэлиса (Km) и максимальную скорость (Vmax) в миокарде крыс. Опыты проведены на 45 белых нелинейных самках крыс. Дефицит половых гормонов создавали путем кастрации -овариэктомии. Заместительную гормонотерапию кастрированным животным проводили эстрадиолом. Показано, что продукция гидроген сульфида в миокарде определяется уровнем эстрадиола: кастрация самок вызывает достоверное уменьшение в миокарде содержания гидроген сульфида, активности цистатионин-у-лиазы, максимальной скорости образования гидроген сульфида из цистеина при участии цистатионин-у-лиазы, а также повышение константы Михаэлиса энзима по сравнению с контролем. Проведение заместительной гормонотерапии кастрированным самкам с помощью эстрадиола приближает уровень гидроген сульфида, активность цистатионин-у-лиазы и кинетические параметры реакции десульфурирования цистеина при участии этого энзима в миокарде крыс до уровня в контрольной группе. Таким образом эстрадиол в сердечно-сосудистой системе самок крыс регулирует обмен гидроген сульфида, а именно повышает активность цистатионин-у-лиазы и увеличивает ее сродство к цистеину.
Abstract. Estradiol of various saturation and its influence on hydrogen sulfide formation in the myocardium of female rats. Melnik A.V. Hydrogen sulfide is signalling molecule that regulates vascular tone and myocardial contractility. Role of estradiol in hydrogen sulfide production in cardiovascular system of rats remains unclear and this becames research objective. Effect of estradiol on hydrogen sulfide level, cystathionine-y -lyase activity and its kinetic
15/ Том XX/1
21
