CC BY
26
ристовуеться в економ1чн1й д1яльност1 задля досягнення певноУ мети.
Якщо Ытелектуальш ресурси активно використовуються у процесах економ1чного розвитку, то ¡нтелек-туальний потен^ал трансформуеться в ¡нтелектуальний каттал. На пщтвердження сказаного вище, мож-на навести твердження науковця Я. Ширмера, який називае УкраУну единою з1 ста краУн, в яюй ¡снуе най-бУпьша рiзниця мiж економiчним потенцiалом та його реальним функцюнуванням. У термiнологií економiч-ноУ теорií це означае, що наявн ресурси кражи, у тому чиож iнтелектуальнi, ефективно не використовуються ¡ економiка "розташована набагато нижче криво!' своУх виробничих можливостей" [8, с.20].
Тобто, ресурснi складовi iнтелектуального потенцiалу ще не гарантують отримання додатковоУ варто-стi, яка створюеться при здiйсненнi руху катталу в iнновацiйнiй дiяльностi економiчних суб'еклв або вико-ристаннi у соцiально-економiчнiй системi. Базова ж функцiя капралу - створення ново!' вартостi - реалiзу-еться як результат використання Ытелектуального капiталу.
Л1тература
1. Андрощук Г.А. Рынки технологий: проблемы лицензионного обмена / Г.А. Андрощук // Стратепя еко-ном1чного розвитку Укра'ни: Наук. Зб. - Вип. 7/Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2001 С.183-193.
2. Бутн'к-С'терський О.Б. Iнтелектуальний кап!тал. (Теоретичний аспект). /Бутн'к-С'терський О.Б. [Елек-тронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.ipdo.kiev.ua/files/articles/butniksiverskiy_intelektu-al_capital_theoretical_aspect.doc
3. Махомет Ю.В. Сутн!сна характеристика та структура ¡нтелектуального капталу п!дприемства. /Ю.В. Махомет // Економ'нний прост!р: Зб'рник наукових праць. - Дыпропетровськ: ПДАБА. - 2009. - №25. - С.221-229.
4. Мойсеенко 1.П. Регреайний анал!з ¡нтелектуального потенц!алу. / 1.П. Мойсеенко, М.Я. Демчишин // Актуальна проблеми економки. - 2008. - №10. - С.142-148.
5. Основи економiчноí теорИ': полiтекономiчний аспект: [Пдручник] /Г.Н.Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Канiщенко та ¡н.; за ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. - К.: Вища шк., 1994.
6. Пдопригора О. Проблеми системи законодавства Укра'ни про ¡нтелектуальну власмсть. / О. Пдопри-гора // 1нтелектуальна власнсть - 2000, № 3, С. 3-14.
7. Укра'на: ¡нтелект наци на межi столiть. Колективна монографiя / Ке^вник авт. кол-ву В.К.Врублев-ський. - К.: 1нформашйно-видавничий центр "1нтелект", 2000. - 516 с.
8. Ширмер Я. Людський каптал важить бiльше, нж грошi, технологчи iншi ресурси. / Я. Ширмер // Еко-номст. - 2000. - № 3. - С 20-29.
УДК 33.5(477)
Дрок П.В.,
викладач кафедри економки пщприемства та ¡нновацмного розвитку ННФЕ1 ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡меы Григор1я Сковороди"
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Н1
У статт! досл!джено проблему ринку працi, проанал!зовано його тенденцИ', зд!йснено пошук перспектив розвитку ринку працi в Укра '1'нi.
Ключов1 слова: ринок працi, зайнят!сть населення, робоча сила, заробтна плата, ц!на працi.
В статье исследована проблема рынка труда, проанализированы его тенденции. Осуществлен поиск перспектив развития рынка труда в Украине.
Ключевые слова: рынок труда, занятость населения, рабочая сила, зароботная плата, цена труда.
In the article investigational problem of labour-market, his tendencies are analysed. The search of prospects of market of labour development is carried out in Ukraine.
Keywords: labour-market, employment of population, labour force, wages, cost of labor.
Актуальшсть дослщження. Одшею з найбУпьших проблем УкраУни е неповна зайнятють населення. Причиною цього е нерацюнальне використання робочоУ сили й вщсутнють економ1чних умов, яю дали б змогу людям застосовувати своУ навички у продуктивна робот1 за пристойну плату. Тому в загальному плат i до-сить ясно проводиться економiчний аналiз поведтки роботодав^в i взаемовщносин мiж ними i пра^вника-ми викладаються загальноекономiчнi поняття, даеться короткий огляд проблем попиту i пропозици на ринку прац^ що дозволяе побачити взаемовщносини головних сил, дючих на ринку прац^ як працюють мехашзми формування поведтки на ринку прац^ а також визначити наслщки ^еУ поведтки для державноУ пол^ики.
Стушнь дослщження проблеми. Проблему ринку пра^ вивчають вченьекономюти: Г.Т.Завтовська, Л.И.Хуков, С.М.Алупко, Е.М^анова та rnmi. Однак, дана проблема для УкраУни залишаеться актуальною
© Дрок П.В., 2011
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1 129
i мaлoдocлiджeнoю.
Метою cranï ° дocлiджeння пpoблeми pинкy пpaцi, aнaлiз йoгo тeндeнцiй.
Виклад основного мaтepiaлy. Pинoк пpaцi - pинoк oднoгo з фaктopiв виpoбництвa, дe дoмoгocпoдap-cтвa в poлi нaймaниx poбiтникiв пpoпoнyють cвoю пpaцю, a фipми виpoбники тoвapiв тa пocлyг (пpaцeдaв-цi) - пoтpeбyють ïï. Ha pинкy пpaцi вcтaнoвлю°тьcя ц^ пpaцi - cтaвкa зapoбiтнoï плaти - тa oбcяг викopи-cтaння пpaцi.
Cyчacний poзвитoк pинкy пpaцi Укpaïни пpoxoдить пiд знaкoм йoгo нeoбxiднoï aдaптaцiï дo eкoнoмiчнoï cитyaцiï, якa xapaктepизy°тьcя, нacaмпepeд, тpивaючим cпaдoм виpoбництвa, yce щe знaчнoю фiнaнcoвoю poзбaлaнcoвaнicтю eкoнoмiки, нeдocтaтню динaмiчнicть зaxoдiв щoдo peфopмyвaння гocпoдapcькoгo мexa-шзму. Taк, зa 2010 - 2011 p.p. peaльний внyтpiшнiй вaлoвий пpoдyкт cкopoтивcя бiльш як y двiчi. Унiкaльнicть пpaцi як виpoбничoгo фaктopa пoлягa° в тoмy, щo пocлyги пpaцi нeмoжливo вiдoкpeмити вiд poбiтникa. Aлe чepeз тe, щo oб'°ктoм кyпiвлi-пpoдaжy ° лишe пocлyги пpaцi poбiтникa, a нe caм poбiтник, пopяд iз цiнoю пpa-ц нe мeншe вaжaть yмoви пpaцi, якi визнaчaютьcя тpyдoвими yгoдaми i чинним зaкoнoдaвcтвoм.
Teндeнцiï, щo cклaдaютьcя, вiдбивaють, нacaмпepeд, peaльнi зpyшeння в лiбepaлiзaцiï eкoнoмiки Укpaï-ни. Taк мoжнa oцiнювaти "poздepжaвлeння" cфepи зaйнятocтi, виникнeння мoжливocтeй aльтepнaтивнoï зaй-нятост в iншиx ceктopax eкoнoмiки, caмoзaйнятocтi i пiдпpи°мcтвa. Пopiвнянo з 2010 poкoм y 2011 poцi пи-тoмa вaгa пpaцюючиx y дepжaвнoмy ceктopi в cepeдньooблiкoвiй чиceльнocтi poбiтникiв i cлyжбoвцiв y нapoд-нoмy гocпoдapcтвi змeншилacя з 80,4 дo 70,2%. Haйбiльшa питoмa вaгa нeдepжaвниx ceктopiв cклaлacя в тopгiвлi, гpoмaдcькoмy xapчyвaннi, зaгoтiвляx i збyтi, в бyдiвництвi y фiнaнcyвaннi тa кpeдитyвaннi.
Poзpaxyнки тa coцioлoгiчнi oбcтeжeння пoкaзyють, щo випepeджaючими тeмпaми вiдбyвa°тьcя дeфop-мaлiзaцiя зaйнятocтi. Poзвитoк нeдepжaвнoгo ceicropa йдe нe cтiльки шляxoм cтвopeння цивiлiзoвaнoï c^ cтeми мaлoгo тa cepeдньoгo бiзнecy, пpивaтизaцiï пiдпpи°мcтв, шльки зa paxyнoк пepepoзпoдiлy нace-лeння y нeфopмaльнy зaйнятicть, щo як пpaвилo, нe вимaгa° знaчниx кaпiтaлiв, здiйcню°тьcя нa cвiй cтpax i pизик, чacтo нe pe°cтpy°тьcя.
Heфopмaльнa cфepa poзвивa°тьcя нинi нe як ceктop eкoнoмiки, a cкopiшe як вимyшeний i тoмy бeз-пepcпeктивний вид зaйнятocтi. Aлe вiдxiд мaтepiaльниx iнтepeciв знaчнoï чacтини нaceлeння, ocoбливo мo-лoдi, в "тiнь" зaкoнoмipнo змiню° тpyдoвy мoтивaцiю, coцiaльнi тa пpoфeciйнi opi°нтaцiï, вeдe дo змти c^ cтeми ocoбиcтиx цiннocтeй. В peзyльтaтi нaгpoмaджeний тpyдoвий пoтeнцiaл Укpaïни нeдoвикopиcтoвy-°тьcя. Oчeвиднo, вiн нe змoжe 6ути peaлiзoвaний i в нaйближчoмy мaйбyтньoмy нaвiть пpи пoзитивнiй era-нoмiчнiй динaмiцi чepeз втpaти y пpoфeciйнo-квaлiфiкaцiйнiй тa дeмoгpaфiчнiй ^pó^pí, якi cьoгoднi пiшли в "тть". Taким чинoм, з oднoгo 6o^, poбoчa cилa пepepoзпoдiля°тьcя y нeфopмaльний ceктop, ocкiльки yтpyднeнi cпpиятливi yмoви для пpoдyктивнoï зaйнятocтi в oфiцiйнoмy ceктopi. Aлe, з дpyгoгo 6o^, дeфop-мaлiзaцiя eкoнoмiки, ocoбливo poзвитoк ïï нeлeгaльниx тa нepeглaмeнтoвaниx видiв, щe бiльшe oбмeжy° мoжливocтi для тaкoï зaйнятocтi в нaцioнaльнoмy мacштaбi.
Збiльшeння фaктичнoгo piвня зaйнятocтi нaceлeння вiдбyвa°тьcя нa фoнi ïï нeyxильнoгo змeншeння в oфiцiйнiй eкoнoмiцi i peгpecивниx зpyшeнь y ïï ^pó^pí. В цiлoмy пo нapoднoмy гocпoдapcтвy, зa дaними бaлaнcy тpyдoвиx pecypciв, чиceльнicть зaйнятиx y нapoднoмy гocпoдapcтвi в 2010-2011 p.p. cкopoтилacя нa 4,6 млн. чoлoвiк, aбo пpиблизнo нa 18,7%. Kpiм тoгo, y 2010 po^ нaлiчyвaлocя близькo мiльйoнa пiдпpи-°мцiв тa iншиx пpaцeздaтниx ocí6, зaйнятиx y iншиx cфepax дiяльнocтi.
В oкpeмиx гaлyзяx пpoмиcлoвocтi тeмп пaдiння чиceльнocтi в цшму вiдпoвiдaв знижeнню oбcягiв ви-poбництвa. Aлe в pядi гaлyзeй чepeз пpиpoднy мoнoпoлiю, цiнoвy пoлiтикy, нeзвaжaючи нa пaдiння oбcя-гiв виpoбництвa, нaмiтивcя пpиpicт чиceльнocтi пpaцюючиx [1].
Teмпи пaдiння вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy пpиблизнo втpичi вищi, нiж змeншeння зaйнятocтi в oфi-цiйнiй eкoнoмiцi. Гoлocнoю пpичинoю, якa пoяcню° нeвiдпoвiднicть мiж тeмпaми пaдiння виpoбництвa i cra-poчeння зaйнятocтi i тому - пeвнy cтaбiльнicть cфepи пpиклaдaння пpaцi, ° yтpимyвaння нa низьгаму piвнi зapoбiтнoï плaти.
Hизькa зapoбiтнa плaтa дoпoмaгa° yтpимyвaти нaдлишкoвy зaйнятicть у гaлyзяx eкoнoмiки. Äo нacиль-нoгo збepeжeння пpaцiвникiв кepiвникiв пiдпpи°мcтв пiдштoвxy° тaкoж opi°нтaцiя, щo cклaлacя в oцiнцi гocпoдapcькoï дiяльнocтi, oпoдaткyвaння пiдпpи°мcтвa oплaтa ïx влacнoï пpaцi, нa пoкaзник cepeдньoï зa-poбiтнoï плaти. 3a oфiцiйними дaними пo нapoднoмy гocпoдapcтвy 17,7% зaйнятиx пoбyвaли бeз збepe-жeння зapoбiтнoï плaти.
В paмкax oфiцiйнoï eкoнoмiки вплив нeпoвнoï зaйнятocтi нa piвeнь зapoбiтнoï плaти oцiню°тьcя цiлкoм визнaчeнo, виxoдячи з пopiвняння у гaлyзeвoмy poзpiзi втpaт poбoчoгo чacy i cepeдньoï зapплaти. Дiйcнo пpи зaгaльнiй нeвиcoкiй вeличинi зapoбiтнa плaтa пoмiтнo нижчa у тиx гaлyзяx пpoмиcлoвocтi, дe викopи-cтaнa мeншa чacтинa нopмaтивнoгo фoндy poбoчoгo чacy.
Вплив зapoбiтнoï плaти нa piвeнь зaйнятocтi тa пepepoзпoдiл poбoчoï cили мoжнa oцiнити тiльки opi^-тoвнo, вpaxoвyючи нeпoвнicть вiдoмocтeй пpo зaйнятicть, зapoбiтнy плaтy тa дoxoди нaceлeння.
Дeщo бiльшoю мipoю пpoявля°тьcя peгyлюючa фyнкцiя зapoбiтнoï плaти. Пpи ïï низькoмy oфiцiйнoмy
piвнi тa нecyтт°виx вiдмiннocтяx мiж пiдпpи°мcтвaми piзниx фopм влacнocтi зpocтa° дифepeнцiaцiя ïï мiж oкpeмими гaлyзями, якa пeвнoю мipoю впливa° нa збepeжeння зaйнятocтi тa нaпpями пepepoзпoдiлy po-бoчoï cили. Збiльшy°тьcя poзpив мiж мaкcимaльнoю i мiнiмaльнoю зapплaтoю мiж гaлyзями.
Moжнa зpoбити пpипyщeння, щo нa фoнi дeфopмaлiзaцiï тpyдoвиx вiднocин пepeвaжaючoю фyнкцi°ю зapплaти пopяд з тpaдицiйними для нeï peгyлюючoю тa вiдтвopювaльнoгo cтa° coцiaльнo гapaнтyючa. Суть цi°ï фyнкцiï пpoявля°тьcя у викoнaннi зaвдaнь coцiaльнoгo зaxиcтy нaceлeння.
Taким чинoм для cфepи пpиклaдaння пpaцi xapaктepнi нaдзaйнятicть, пepeтвopeння зapoбiтнoï плaти в eлeмeнт cиcтeми coцiaльнoгo зaxиcтy, знижeнa мoтивaцiя дo пpaцi i низькa caмooцiнкa зaйнятocтi в oфi-цiйнiй eкoнoмiцi, дeфopмaлiзaцiя тpyдoвиx вiднocин i мoжливicть нepeглaмeнтoвaниx дoxoдiв, peгpecивнi зpyшeння в ^pó^pí зaйнятocтi. Ц pиcи впливaють нa cфepy oбopoтy poбoчoï cили, яга poзглядa°тьcя як pyxoмa чacтинa pинкy пpaцi. Hacaмпepeд, йдeтьcя пpo мoбiльнicть poбoчoï cили, фopмyвaння poбoчoï c^ ли, пoпитy нa poбoчy ^лу, пpo збaлaнcoвaнicть циx кoмпoнeнтiв, пpo динaмiкy тa piвeнь бeзpoбiття.
В ypядoвиx дoкyмeнтax, пpиклaднiй лiтepaтypi пpийнятo звoдити pинoк пpaцi дo тaк звaнoгo "фiкcoвa-нoгo" pинкy - oбcягy pyxy нeзaйнятoï poбoчoï ^ли чepeз cлyжбy зaйнятocтi. Paзoм з тим фiкcoвaний p^ нoк cтaнoвить лишe мaлy чacтинy вiд pинкy (нe бiльшe 15-20% вiд пoвнoгo). Пoвний pинoк пpaцi, aбo йo-гo pyxoмa чacтинa, вpaxoвy° вecь oбcяг нaдxoджeння нa pинoк пpaцi poбoчoï cили. В цiлoмy пo Укpaïнi py-xoмa чacтинa pинкy пpaцi cтaнoвилa в 2010-2011 p.p. щopoкy близькo 7 млн. чoлoвiк, щo пpиблизнo нa 3540% бiльшe, нiж пoвний pyx poбoчoï cили у вiднocнo cтaбiльнi 80-i poки. Бiльшe як нaпoлoвинy пoвний p^ нoк пpaцi cклaдa°тьcя зa paxyнoк плиннocтi кaдpiв.
Питoмa вaгa тaкoгo джepeлa пpoпoзицiï poбoчoï ^ли, як cкopoчeння штaтiв, вивiльнeння кaдpiв, нe пe-peвищy° 5% у ïï пoвнoмy oбcягy. Вибуття з гaлyзeй нapoднoгo гocпoдapcтвa pяд porn пepeвищy° пpибyт-тя зa paxyнoк чoгo й вiдбyвa°тьcя змeншeння чиceльнocтi пpaцюючиx. Oдним з peзyльтaтiв pyxy poбoчoï cили ° змiнa у якicнoмy cклaдi зaйнятиx в oфiцiйнiй eкoнoмiцi.
Cьoгoднi piвeнь зape°cтpoвaнoгo бeзpoбiття в Укpaïнi - нaйнижничий cepeд ycix кpaïн, якi здiйcнюють пepexiд дo pинкoвиx вiднocин. Ha пoчaтoк 2011 poкy вiн cтaнoвив 0,5% пpaцeздaтнoгo нaceлeння у пpa-цeздaтнoмy вiцi. Пpичини низькoгo зape°cтpoвaнoгo бeзpoбiття в Укpaïнi вжe нe paз aнaлiзyвaлиcя. Вщ-мiннocтi в йoгo piвняx мiж oкpeмими oблacтями пoяcнюютьcя пepeвaжнo cпeцифiкoю pecypcнoï cитyaцiï, яга cклaдaлacя тут пpoтягoм тpивaлoгo пepioдy. В yмoвax лiбepaлiзaцiï eкoнoмiки цe визнaчилo ocoбливo-cтi пpoявy пoпитy i фopмyвaння пpoпoзицiï poбoчoï ^ли. Teopeтичнo визнaчeнo, щo нa бaлaнc pинкy пpa-цi впливaють пpиблизнo oднaкoвo i пoпит, i пpoпoзицiя. Пiдтвepджy°тьcя ця iдeя i нa пpиклaдi peгioнaль-ниx pинкiв пpaцi Укpaïни. З бoкy пpoпoзицiï poбoчoï cили нaйвищий пpoцeнт бeзpoбiття i нaйбiльшe вiднo-cнe нaвaнтaжeння нa цeнтpi зaйнятocтi пpипaдaють нa oблacтi, дe тpaдицiйнo бaгaтo poкiв бyлa зaнижeнa зaйнятicть у тaк звaнoмy "cycпiльнoмy" виpoбництвi, aлe вищa - в ocoбливoмy пiдcoбнoмy гocпoдapcтвi, a тaкoж у дoмaшньoмy гocпoдapcтвi.
Mexaнiзм peгyлювaння пpoцeciв poзпoдiлy i викopиcтaння poбoчoï cили Укpaïни пepeбyвa° нa пoчaткo-вoмy eтaпi cтaнoвлeння внacлiдoк нe poзвинyтocтi caмoгo oб'°ктa - тepитopiaльнoгo pинкy пpaцi, дe щe нe cклaлacя мacoвa пpoпoзицiя poбoчoï cили з бoкy нeзaйнятoгo нaceлeння, i щe нe cтвopeнa poзгaлyжeнa pинкoвa iнфpacтpyктypa, якa б зaбeзпeчyвaлa швидку й eфeктивнy aдaптaцiю poбoчoï cили дo змiн в yмo-вax гocпoдapювaння. У цьoмy зв'язку aктyaльним ° пoшyк oптимaльниx фopм кiлькicнo-якicнoгo пo°днaн-ня пoпитy нa poбoчy cилy тa ïï пpoпoзицiï нa ocнoвi гapмoнiзaцiï eкoнoмiчниx вiднocин мiж yciмa cyб'°ктa-ми peгioнaльнoгo вiдтвopювaльнoгo пpoцecy [3].
Дaльший тeopeтичний poзвитoк з пoглиблeнням eкoнoмiчнoï caмocтiйнocтi peгioнiв Укpaïни poзкpивa° знaчнi пepcпeктиви для eфeктивнoгo peгyлювaння pинкy пpaцi. ïx peaлiзaцiя в нoвiй для peгioнiв eкoнoмiч-нiй cитyaцiï пoвиннa вpaxoвyвaти cпeцифiчнicть взa°мoзв'язкy пoпитy нa poбoчy cилy тa ïï пpoпoзицiï, щo в нaшиx yмoвax xapaктepизy°тьcя тaкими дoмiнaнтними тeндeнцiями:
- зaлишaютьcя нeвикopиcтaнними зyмoвлeнi нaявнicтю дocтaтньoгo пpиpoднo-pecypcнoгo i нaгpoмa-джeнoгo виpoбничoгo пoтeнцiaлiв peгioнaльнi мoжливocтi пiдтpимки peaльнoгo пoпитy нa poбoчy cилy нa виэдгаму piвнi;
- пepeвaжaння cтpyктypнo-peгpecивниx фopм pyxy poбoчoï cили тa юнуючий xapaктep пaдiння пoпитy нa нeï знaчнo ycклaднюють дocягнeння збaлaнcoвaнoгo eтaпy тepитopiaльниx pинкiв пpaцi, poзpoбкy i
- зaпpoвaджeння нeвiдклaдниx дepжaвниx зaxoдiв пo нopмaлiзaцiï пpoцeciв poбoчoï ^ли;
- пoвнoцiннe дiяння cтимyлiв дo пpaцi тa пoв'язaнe з ним oчiкyвaнe зpocтaння тpyдoвoï aктивнocтi пpa-цeздaтнoгo нaceлeння нa ocнoвi пepeтвopeнь у вiднocинax влacнocтi i^o^o cтpимyютьcя вдаут-нicтю пoтyжнoгo мoтивaцiйнo-pyшiйнoгo фaктopa в cиcтeмax oплaти пpaцi внacлiдoк цeнтpaлiзoвaнo вcтa-нoвлeниx oбмeжeнь у цiй cфepi.
Зa yмoв пpoвeдeння eкoнoмiчниx peфopм i пoдoлaння пpизoвиx явищ в ycix cфepax житт°дiяльнocтi cyc-пiльcтвa ocнoвним oб'°ктoм peгyлятивнoгo впливу мoжyть cтaти пpoцecи дecтpyктивнoгo i дeзiнтeгpaцiй-нoгo xapanrepy у cфepi зaйнятocтi нaceлeння, нa якиx aнoмaльнe зaгocтpeння пpoблeм бeзpoбiття тa пpa-
цeвлaштyвaння нaceлeння вимaгae aктивниx, цiлecпpямoвaниx зacoбiв пpoтидiï. Зaлeжнo вщ пpийнятoгo вapiaнтa зaгaльнoï caнaцiï eкoнoмiки peгioнy i ocнoвниx cтpyктypнo-фyнкцioнaльниx xapaктepиcтик тepитo-piaльниx pинкiв пpaцi визнaчити пpaктичнi дiï пo фopмyвaнню вiдпoвiднoгo coцiaльнoгo-eкoнoмiчнoгo ce-peдoвищa, мaкcимaльнo opieнтoвaнoгo нa poзвитoк ycieï cиcтeми вiдтвopeння cyкyпнoï poбoчoï cили. З oглядy нa цe, нa ocoбливy yвaгy зacлyгoвyють тaкi пpoцecи.
Пo-пepшe, oбмeжeнicть вибopy пpийнятoгo cфepи пpиклaдaння пpaцi для нaceлeння, якe бaжae пpaцювa-ти зa нaймoм, внacлiдoк нeдocтaтньoï poзвинyтocтi aльтepнaтивниx дepжaвнoмy ceктopiв eкoнoмiки, a тaкoж зpocтaння виpoбництвa cпpичиняють виcoкий piвeнь вимyшeнoï нeпoвнoï зaйнятocтi нaceлeння, фopмyвaн-ня тepитopiaльнo лoкaлiзoвaниx ocepeдкiв пiдвищeнoгo зapeecтpoвaнoгo i пpиxoвaнoгo бeзpoбiття [4].
Пo-дpyгe, cклaлиcя нe aдeквaтнi зpyшeнням в eкoнoмiчнiй бaзi тepитopiaльнoгo poзвиткy i змiнaм в o6-cягax виpoбництвa тeмпи фopмyвaння ocнoвнoгo peзepвнoгo ceгмeнтa pинкy пpaцi - кoнтингeнтy вивть-нeниx пpaцiвникiв, зa дoпoмoгoю якoгo в pинкoвiй cиcтeмi гocпoдapювaння зaбeзпeчyeтьcя пepepoзпoдiл poбoчoï cили нa кopиcть нaйпepcпeктивнiшиx cфep гocпoдapювaння, i тим caмим вдocкoнaлюютьcя тepи-тopiaльнo-гaлyзeвa cтpyктypa зaйнятocтi нaceлeння.
Пo-тpeтe, нeзбaлaнcoвaнicть пpoцeciв вiдтвopeння poбoчиx мicць з нaявнoю poбoчoю cилoю, нaгpoмa-джeння виpoбничoгo ycтaткyвaння з нaднopмaтивним cтpoкoм eкcплyaтaцiï пocилюють cyпepeчнicть мiж фopмaльнoю зaйнятicтю пpaцeздaтнoгo нaceлeння i фaктичнoю eфeктивнicтю пpaцi, мiж нaявнicтю poáo-чиx мicць i peзyльтaтивнicтю виpoбничoï дiяльнocтi.
Пo-чeтвepтe, пoгipшeння якicнoгo cклaдy poбoчoï cили, ïï низькa кoнкypeнтнoздaтнicть i нaдмipнe pe-зepвyвaння ïï нaйбiльш квaлiфiкoвaнoï чacтини пpизвoдять дo втpaт paнiшe cтвopeнoгo пpoфeciйнo-ocвiт-ньoгo пoтeнцiaлy peгioнiв.
Бeзyмoвнo, пoзитивним e тe, щo в динaмiцi cпocтepiгaeтьcя пocтyпoвe знижeння питoмoï вaги квaлiфi-кoвaниx фaxiвцiв cepeд зapeecтpoвaниx бeзpoбiтниx. Öe мoжнa пoяcнити нe тiльки пoлiпшeння cтaнoвищa з ïx пpaцeвлaштyвaнням, aлe й нeпoвнoтoю oблiкy нeзaйнятoгo нaceлeння тa пoшиpeнням нepeглaмeнтo-вaниx фopм дiяльнocтi [2].
З oглядy нa тe, щo зa cyчacниx yмoв знaчнo poзшиpилocя кoлo coцiaльниx pизикiв, a вiдтвopeння poáo-чoï cили icтoтнo ycклaднилocя, мexaнiзм peгyлювaння тepитopiaльниx pинкiв пpaцi Укpaïни пoвинeн oxoпи-ти вeликий cпeктp пpoблeм i нaпpямкiв, oптимaльнo пoeднaвши в co6í фiнaнcoвo-вapтicнy, cтpyктypнo-iн-вecтицiйнy, coцiaльнo-eкoнoмiчнy, opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькy cклaдoвi. У кoнцeптyaльнoмy acпeктi пoбy-дoвaний нa eкoнoмiчниx зacaдax мexaнiзм peгyлювaння тepитopiaльниx pинкiв пpaцi, який би aкyмyлювaв y co6í вci нaзвaнi cклaдoвi, пoвинeн пoвнicтю iнтeгpyвaтиcя дo cиcтeми гocпoдapcькoгo yпpaвлiння i зд^-cнювaтиcя в кoнтeкcтi зaxoдiв peгioнaльнoï пoлiтики eкoнoмiчниx пepeтвopeнь. Зoкpeмa, якщo пpiopитeт-нoю мeтoю ввaжaти зpocтaння eфeктивнocтi пpaцi як y дepжaвнoмy, тaк i в пpивaтнoмy ceктopax eкoнoмi-ки, a нe штучну Ыфляц^ну пiдтpимкy пeвнoгo piвня фopмaльнoï зaйнятocтi, тo вкpaй нeoбxiднo пocилити тpyд збepiгaючи cпpямoвaнicть тaкoгo peгyлювaння шляxoм пiднeceння зaiнтepecoвaнocтi cyб'eктiв ro^o-дapювaння piзниx фopм влacнocтi y знижeннi вapтocтi пpoдyкт тa зpocтaннi пpибyткoвocтi виpoбництвa, щo в cвoю чepгy, вимaгae cтвopeння poзвинyтoгo кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa.
Бeзyмoвнo, peгyлювaння пoпитy нa poбoчy cилy тa ïï пpoпoзицiï чepeз вплив тa гocпoдapcькi iнтepecи -цe нaйпepcпeктивнiший шляx. Aлe винигають cитyaцiï, пoв'язaнi пepeвaжeнo з icтoтнoю змiнoю piвня пpo-пoзицiï poбoчoï cили внacлiдoк ïï тepитopiaльнoгo пepeмiщeння, щo пoтpeбyють poзpoбки вiднocин caмo-cтiйнoгo мexaнiзмy peaлiзaцiï.
Пepшoocнoвoю eкoнoмiчнoгo peгyлювaння pинкy пpaцi пoвиннi CTa™ peaльнa вapтicть poбoчoï cили i eфeктивнa зaйнятicть нaceлeння, якa в нaшиx yмoвax пepeдбaчae aктивiзaцiю пpoцecy вивiльнeння нaдлиш-кoвoï poбoчoï ^ли, фopмyвaння мoбiльнoгo peзepвy poбoчoï ^ли, лeгaлiзaцiю пpиxoвaнoгo бeзpoбiття.
Cлiд вpaxoвyвaти i ту oбcтaвинy, щo пopyшeння тaк звaнoï "aбcoлютнoï eкoнoмiчнoï"" мeжi пiдвищeння зaгaльнoгo piвня зaйнятocтi нaceлeння нaм нe зaгpoжye, 6o cиcтeмa пapтнepcтвa нacичeнicть pинкy тoвa-paми вiтчизнянoгo виpoбництвa нe дocягли того piвня, який би мiг cпpичинити зpocтaння caмe нa цьoмy фунт piвня бeзpoбiття i зaгocтpeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoблeм.
Дoвoдитьcя визнaти, щo peгyлювaння нa тepитopiaльниx pинкax пpaцi тaкиx пpoцeciв, як тpaнcфopмy-вaння пpиxoвaнoï фopми бeзpoбiття в явну, фopмyвaння мoбiльнoгo peзepвy poбoчoï cили, - цe пoшyк гам-пpoмicниx piшeнь мiж шляxaми poзв'язaння coцiaльниx пpoблeм зaйнятocтi тa нeoбxiднicтю peaлiзaцiï ви-мoг eфeктивнocтi. Звaжaючи нa тe, щo тiльки виcoкoeфeктивнa eкoнoмiкa здaтнa зaбeзпeчити нecyпepeч-ливe i ycтaлeнe виpiшeння coцiaльниx питaнь, cлiд визнaчити ïï пpiopитeтнicть нa eтaпi пepexoдy дo pин-кoвиx вiднocин. Heoбxiднo пiдкpecлити i цeй виcнoвoк i пpaктичнi дiï, щo пoвиннi випливaти з ньoгo, нe oз-нaчaють iгнopyвaння тaкиx пpoблeм coцiaльнoгo зaxиcтy нaceлeння, як, нaпpиклaд, гapaнтoвaнe пpaцe-влaштyвaння ociá з oбмeжeнoю пpaцeздaтнicтю тa iншиx, нaйypaзливiшиx нa pинкy пpaцi, йoгo кaтeгopiй. Зaгaльнe знижeння нaвaнтaжeння i тиcкy, якi cпpaвляe нa eкoнoмiчнy cиcтeмy нaдлишкoвa чиceльнicть зaйнятиx пpaцiвникiв, дoзвoлить чepeз пiднeceння пpoдyктивнocтi пpaцi знaчнo poзшиpити фiнaнcoвi мo-
жливост со^ально! пщтримки населения [4].
Ринкова пропози^я прац складаеться ¡з суми Bcix Ыдивщуальних пропози^й прац домогосподарств. Якщо е кривi iндивiдуальноí пропозицií, то криву ринково! пропозицií можна утворити шляхом горизонтального пщсумовування iндивiдуальниx кривих; тобто для кожного рiвня ставки зароб^но! плати треба пiдcумовувати iндивiдуальнi обсяги пропозици працi, що дасть ринковий обсяг пропозицп працi для ^е! ставки. Ринкова крива пропозицп мае традиц^ний вигляд криво! пропозицп з нахилом угору i може бути без вщхилення назад. Це пояснюеться тим, що при поeднаннi Ыдивщуальних кривих пропозицiй вщхилен-ня назад швелюеться, адже ефекти доходу i замiщення, якi визначають цi вщхилення, поеднуються для кожно! людини Ыдивщуально [4].
Висновки. Отже, iнтенcивне вивтьнення робочо! сили з ii наступним територiально-галузевим пере-розподiлом на користь наукомютких виробництв, cоцiально орieнтованиx видiв дiяльноcтi, галузей, якi працюють на споживчий ринок, е об'ективною необхщнютю, що вимагае cинxронiзацií сучасних методiв i форм макро- та мiкроекономiчного впливу на регiональнi та локальн ринки працi з метою формування ви-cокомобiльного i конкурентоспроможного контингенту робочо! сили. Якicно новий рiвень територiально-галузево! мобiльноcтi робочо! сили може бути досягнутий шляхом узгодження таких процеав, як створен-ня необхщних теxнологiчниx умов виробництва на рiвнi низових економiчниx структур i формування вщпо-вiдного cоцiально-економiчного мехашзму швидкого пристосування параметрiв робочо! сили до вимог по-питу на не! на рiвнi галузей, регюш в цiлому.
Л1тература
1. Оф1ц1йний сайт Терноп!льського унверситету "Безробптя: суть, причини i види" [Електронний ресурс] Режим доступу: http:// tnpu.edu.ua/.../183.htm.
2. Biкiпiдемiя. Biльна енциклопедя. "Безробптя " [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// uk.wiki-pedia.org/wiki /.
3. /нформа^йне агентство УН1АН "Безро&ття в УкраЫ" [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //works.tarefer.ru/85/100050/index.html
4. Глобальна б'!бл'ютека научних ресурав "Поняття безробiття"[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://globalteka.ru/news/1-latest-news/306-2009-09-21-08-53-15.html.
5. Мочерний C.B. Полтична економ'я: навч. посб./Мочерний C.B. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.
6. Башнянин Г.1. Полтична економ'!я/Лазур П.Ю., Медведев B.C. - К. : Нка -Центр, 2000. -528 с.
УДК 336.27
Каменська В.П.,
старший викладач кафедри економ1чно|' теори та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен1 Григор1я Сковороди"
НАПРЯМИ 0ПТИМ13АЦП СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРА1НИ
Досл1джено економЫну природу державного боргу, виявлено ochobhí тенденцИ' i специф!чнi особливост,i формування державного боргу в УкраЫ, обфунтованi концептуальна засади щодо вдосконалення механ,з-му його управл,ння та обслуговування в умовах нестаб,льно'1 економ,ки Украни.
Ключов1 слова: державнi ф,нанси, державний борг, механ,зм управл,ння державним боргом, обслуговування державного боргу, економiчна безпека крани.
Исследовано экономическую природу государственного долга, выявлено основные тенденции и специальные особенности формирования государственного долга в Украине, обоснованы концептуальные подходы относительно усовершенствования механизма его управления и обслуживания в условиях нестабильной экономики Украины.
Ключевые слова: государственные финансы, государственный долг, механизм управления государственным долгом, обслуживание государственного долга, экономическая безопасность страны.
Investigated the economic nature of public debt, the basic trends and specific features of government debt in Ukraine, Conceptual framework for improving the mechanism for its management and maintenance in an unstable economy of Ukraine.
Keywords: public finances, public debt, the mechanism of public debt management, debt service, economic security of the country.
Актуальшсть теми. В умовах формування та функцюнування ринково! економки важливою складовою державних фтанав е державний борг. Дефщит державного бюджету, залучення та використання позик
© Kaмeнcькa B.a, 2011
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy | Випуж № 17/1 133
