CC BY
68
УДК 616.831-001.31:534.222.2-092 DOI: 10.22141/2224-0713.6.84.2016.83129
КОРШНЯКВ.О.1, НАС1БУЛЛ1НБ.А.2
1ДУ «IнститутневрологИ, псих/атрИ та наркологи НАМН Укра'ни», м. Харюв, Укра/'на
2ДУ «Укра'/'нський НД1 медично!реаб/л/тацИ та курортологи МОЗ Укра'ни», м. Одеса, Укра/'на
СУЧАСН ПОГЛЯДИ НА МЕХАЫЗМИ ВПЛИВУ ВИБУХОВО'' XBÈËÎ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ ТА ФОРМУВАННЯ НЕВРОЛОПЧНО'' СИМПТОМАТИКИ
Резюме. Автори, проанальзувавши доступы дат лтератури та ceoï власш клжчт спостереження, викладають nprnHnMi на сьогодт уявлення про мехатзми пошкодження головного мозку при черепно-мозковш травмi, що обумовлена дieю вибухово1'хвилi. При цьому автори зазначають, що вибухова хвиля дie на весь оргатзм потерпшого, в силу чого пошкодження мозку може бути пов'язано з дисрегулящйною патологieю, обумовленою бурстовою надсильною аферентною iмпульсацieю, викликаною дieю вибухово1' хвилi на рецептори штрних покривiв быьшо'/' частит поверхш тша потертлого. Крiм того, автори висловлюють сумшви в адекватностiтеори кавтацшного пошкодження мозку тд час дп вибухово'ï хвилi. Ключовг слова: черепно-мозкова травма, вибухова хвиля, патогенез ушкодження мозку.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ отдд /REVIEW/
Одним i3 найпоширешших уражень нервово! систе-ми е черепно-мозкова травма (ЧМТ). Частота закритих черепно-мозкових травм (ЗЧМТ) на сьогодш становить 1,2 млн ошб щорiчно (5—7 на 1000 тис. населення), i ця величина е стабтьною протягом останшх 18—20 роыв
[11, 24].
Одним i3 варiантiв закрито! ЧМТ у перюд бойових дш е травма, яка зумовлена вибуховою хвилею вщ снаряда або мши, що близько розiрвалися. При цих травмах спостертаються генератзоваш пошкодження вегета-тивних i неспецифiчних структур мозку, яы розмщеш у стшках та на дш III i IV шлуночыв мозку, а також забiй медюбазальних вщдшв мозку, що може бути пов'язано зi змiщеннями лiквору, i, що дуже важливо, мае мюце порушення функцп мовно-слухового апарату, який значною мiрою пов'язаний зi структурами скронево! дiлянки кори мозку [2, 5].
Пошкодження центрально! нервово! системи (ЦНС) в учасниыв бойових дш на Сходi Укра!ни за-ймають друге мiсце пiсля кульових та осколкових по-ранень тулуба i кiнцiвок. Тiльки за перiод 2014—2015 рр. у невролопчний стацiонар Вшськово-медичного клiнiчного центру Пiвнiчного регiону надшшло бiльше 700 вiйськовослужбовцiв iз ЗЧМТ, зумовленою вибуховою хвилею [3].
Визначення легкого травматичного ушкодження головного мозку, обумовленого вибуховою хвилею, е проблемою як у вшськовий, так i мирний час. У 2010 р. у США була створена робоча група з визна-
чення невщкладного й об'ективного дiагнозу цього патолопчного стану. Американське мшютерство оборони визначае легку травму мозку як травму голо-ви, що пов'язана iз втратою свiдомостi до 30 хвилин, порушенням свiдомостi на перюд не менше 24 годин, або посттравматичну амнезiю, яка тривае не менше 24 годин [12, 14]. Пащенти з легкою ЧМТ за шкалою коми Глазго мають вщ 13 до 15 балiв. Але ця шкала е вщносно грубим шструментом для оцiнки легко! травми мозку, тому що у багатьох хворих показник за нею дорiвнюе 15 балам. Легка травма мозку, що обумовлена вибуховою хвилею, як i легка побутова ЧМТ, може супроводжува-тися цефалпею, когштивною дисфункцiею, дефiцитом уваги, вестибулярними порушеннями. Тому ця шкала мае недостатню дiагностичну цiннiсть [4, 5].
Травматичне ушкодження мозку при ЗЧМТ е склад-ним багатофакторним процесом. Тому едино! концепци механогенезу пошкодження церебральних структур у процеш ЗЧМТ на сьогодш не сформульовано. 1снукш теори дозволяють лише приблизно судити про проце-
Адреса для листування з авторами:
Коршняк Володимир Олекс1йович
Biggie нейропсихошбернетики ДУ «1нстшуг неврологй',
пстатри та наркологи НАМН Украши»,
вул. Ак. Павлова, 46, м. Харкiв, Украша
E-mail: [email protected]
© Коршняк В.О., Наабуллш Б.А., 2016 © «Мжнародний неврологiчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Оглдд /Review/
си, що проходять в порожниш черепа на момент травми, але у свош сукупностi дають лише можливiсть прогно-зувати характер, локалiзацiю та ступiнь вираженостi ктшчних проявiв пошкодження церебральних структур залежно вiд конкретних умов травми. Водночас слщ вiдмiтити, що питання механiзмiв пошкодження мозку прискiпливо дослiджуються багато столпъ.
Патогенез струсу головного мозку спробували пояс-нити теорieю молекулярних коливань (вiбрацiйна) (Petit, 1774), дiашизу, травматично!' асинопсп' (Krehl, 1918; Henschen, 1927), функцiональноï асинопсй', лiкворного удару (Duret, 1878), гiдравлiчноï дц (Busch, 1874; Busch, 1889; Kocher, 1901), гiдродинамiчноï дп' (Тиле В.А., Ильин И.П., 1894; Coler, Schierning, 1894) [5, 19, 20, 21].
Гiдравлiчна теорiя градieнта тиску, що базуеться на законах гiдродинамiки, зводиться до виникнення при травмi голови рiзницi тиску в рiзних точках по-рожнини черепа. Автори вважають мозок нашврщкою субстанцieю. Рiзниця внутрiшньочерепного тиску на протилежних полюсах мозку, а також градieнт тиску можливi за умови дц сил прискорення або сповiльнення частини ударних пошкоджень у середиш порожнини черепа (Goggio, 1941).
Ротацшна теорiя (Ferrari, 1882; Algue, 1895; Holbourn, 1943) знайшла свое шдтвердження на експерименталь-них моделях. На момент забиття голови в результата il обертального руху мае мюце ковзання мозку в середиш порожнини черепа. При такому ковзанш мозок зусщчаеться з рiзними перепонами внутршньочерепних утворень, у результатi чого вщбуваються забiй мозково!' тканини та розрив судин. Обертальш рухи мозку найбтьше вираженi в периферичних вщдтах мозку, у той час як фiксованi стовбуровi вiддiли пiддаються бшьш значнiй травматизацп' в результатi стиснення та перекручування. Таким чином, може проходити змщення й окремих частин мозку по вщношенню один до одного, що призводить до розриву мозкових структур. Дана теорiя пояснюе мехашзми виникнення дифузних аксональних пошкоджень мозку, пов'язаних з кутовим або ротацшним прискоренням — сповтьненням на момент травми [8, 12].
Мехашзми виникнення протиударних вогнищевих ушкоджень мозку пояснювали теорieю взаемоудару «череп — мозок». При завдаванш травми голови вщбуваеться змiщення мозку в напрямку удару з за-биттям його у станку черепа на сторош, протилежнiй удару (Genewein, 1923). Теорiя передачi силових хвиль через мозок i к1стки черепа пояснюе походження пошкоджень на сторош завдавання травми, протиудару та в шших мюцях, що виникають при змщеш руху лiквору iз бокових шлуночыв через сiльвiïв водопровiд з пошкодженням оточуючих вщдшв мозково! речови-ни (Duret, 1878; Courwille, 1942). Доповнюе il теорiя деформацiйних механiзмiв контузiй головного мозку, яка одержала належне теоретичне й експериментальне обГрунтування [9, 10, 14].
Вважають, що в основi клiнiчних проявiв струсу мозку при ЗЧМТ лежить асинапая, переважно функцюнальна. Експериментально п^дтверджено, що
_1Ш
морфологiчним субстратом струсу мозку е порушення колощно'' рiвноваги в нервових кпiтинах, що призводить до набухання синапсiв i блокади аферентних та ефе-рентних нервових iмпупьсiв. У бiльш тяжких випадках до них приеднуються порушення ультраструктури осьових цилiндрiв нейронiв у результата лшшного або обертального прискорення, що викликае змiщення великих твкуль вiдносно жорсткого фiксованого стов-бура й короткочасне шдвищення внутрiшньочерепного тиску. У результата цього вщбуваються натяг i скручу-вання довгих аксошв у глибинi бiло'i речовини твкуль, мозолистому тш та стовбурi (дифузне аксональне пошкодження) [5, 11, 18].
Унаслщок цього послiдовно вщбуваються наступнi змiни: рефракцiя i розрив аксошв iз виходом аксоплазми iз нейрона, потiм формуеться реакцiя мкротацитав та астроцитiв (протягом декiлькох дшв i тижнiв), а вже потам — мiелiнiзацiя провiдникових шляхiв у бшй речовинi (протягом декiлькох тижшв i мiсяцiв). Вiдповiдно, при дифузному аксональному пошкодженнi можливий широкий спектр розладав — вiд короткочасно'' втрати свщомоста (при струсi мозку) до тривало'' коми з тяжкими залишковими явищами.
Таким чином, ясно, що бюмехашка пошкодження мозку iстотно впливае на формування рiзних варiантiв клШчних проявiв ЗЧМТ i, вiдповiдно, повинна по-значатися на формуваннi проявiв травми мозку та !'х особливостях як у гострому, так i в вiддаленому перiодах.
Дещо окремо вщ iнших варiантiв ЗЧМТ сто'ть травма головного мозку, отримана за рахунок впливу вибухово'' хвилi. Ударна хвиля, яка виникае вiд розриву мши або снаряду, — це надзвуковий потак перегрггого повiтря пщвищеного тиску, що, окрiм механiчного, спричиняе i термальне пошкодження зовнiшнiх покривiв i дихаль-них шляхiв, створюе умови для гiпоксii, яка, в свою чергу, може збшьшувати пошкодження мозку, обумовлене безпосередшм впливом ударно'' хвит [18, 23, 25].
Останшм часом серед дослiдникiв ЗЧМТ поширена точка зору, що стутнь пошкодження вибуховою хви-лею головного мозку обумовлюють декiлька факторiв, один з яких — це невщповщшсть акустичного опору п1д час проходження вибухово' хвилi крiзь тканини рiзноi' щтьноста, що призводить до механiчного пошкодження. Вибухова хвиля iндукуе миттеву змшу у внутрiшньочерепному тиску голови, що сприяе утво-ренню бульбашок, особливо на границ лiквору та мозку, та призводить до пенетрац'' (поширешсть патологiчного процесу за меж! органа чи частини тала) i кавггацй' тканин мозку, руйнування аксональних шлях!в [5, 11, 12, 25].
Щодо визначально'' рол! кавiтацii' в пошкодженш мозку при ди ударно'' хвилц на наш погляд, сл1д заува-жити наступне: кавггащя — утворення в р1диш порож-неч, що заповнеш газом, парою або ''х сумшшю. Виникають ш порожнеч! при мюцевому р!зкому зниженш тиску у рщиш при раптовому, значному прискореш и руху. На меж! з твердою фазою тала у нашвперюд! стискання ця порожнеча (мкроскошчна) змикаеться, створюючи високочастотну акустичну хвилю, що пошкоджуе поверхню, близько яко'' вона виникае.
fiNJj
Оглдд /Review/
Тобто для поверхонь бокових шлуночюв мозку такий мехашзм ушкоджень можливо розглядати як фактор патогенезу, але для внутр1шньотканинних утворень мозку це малоймов1рно.
При вибуху снаряда чи м1ни вив1льняеться свгтлова, звукова, температурна й електромагн1тна енерпя, що пошкоджуе ЦНС на додаток до да хвил1 тиску. Додаткове надходження кров1 в1д тулуба через судини до голови при вибуховш хвил1 може викликати п1двищений тиск у судинах системи головного мозку, пошкоджуючи др1бш кровоносн1 судини та гематоенцефал1чний бар'ер. 1нш1 механ1зми пошкодження вибухово! хвил1 можуть бути направлен' через очш ямки та додатков1 пазухи носа, викликаючи пошкодження орбиофронтально! кори мозку. Можна припустити, що вщбиття вибухово! хвил1 в1д внутршньо! поверхн1 черепа зб1льшуе пошкодження дтянок на протилежнш сторон1 мозку [5, 12]. Слд зауважити, що д1я вибухово! хвил1 короткочасна й однократна, тому вищезгадаш пошкодження скорше пов'язан1 не з !"! безпосередшм впливом, а з насл1дками якихось додаткових змш.
Отже, ц1 травми являють собою складн1 комб1нован1 ушкодження, що включають струс головного мозку, акустичш травми та в1бротравми, додаткове забиття голови, хребта, пошкодження легень, серця та шших оргашв i частин т1ла. Проте нев1д'емною частиною вс1х баротравм е ютинний струс мозку в результат! дц пов!тряно! хвил!, яка нагадуе короткий масивний удар широкою щтьною поверхнею.
Деяы автори [1, 9] вважають, що пошкодження ыркових слухових i мовленневих центр!в обумовлено надсильним подразненням цих вщдшв потужним потоком звукових ¡мпульшв, що виникають внасл!док вибуху. Кр!м того, мае м!сце дислокащя отол!тово! мембрани та пошкодження дтянок корпева органа. Ступ!нь пошкодження р!зних структур головного мозку при бойовш черепно-мозков!й травм! залежить в!д сили травмуючо! дц, в!дстан! вибуху, напрямку вектора да ц!е! сили та в!д топограф!! анатом!чних структур мозку щодо вектора д!ючого пошкодження.
R.H. Garman [12] пов!домив про аксональну травму мозочка та стовбуру мозку у щур!в п!сля травми, спричинено! вибухом. Поряд з тим на модел! щур!в L.E. Goldstein [13] було вщшчено, що в!брукш цикли розгону та гальмування голови людини (так званий ефект статуетки з головою, що коливаеться) викликали ефект зм!щення мозку щодо звичайного його розмдаення, який м!г би бути пом'якшений шляхом ф1ксаци голови, але не залежав в!д впливу тиску на шш! частини тта. Протягом двох тижн!в п!сля одноразового вибуху мозок демонстрував риси хрошчно! травматично! енцефалопат!!, яка включала в себе таупатш, аксонопат!ю, запалення та нейродегенерацш. Щ результати п!ддавались критищ через в!дсутн!сть експериментальних груп i груп контролю та непридатност! дано! модел! експерименту до людського мозку [12-14, 23].
Ус! вищенаведеш теорй ураження структур головного мозку розглядають цей процес як насл!док, так би мови-ти, локального впливу вибухово! хвил! на голову. У той
час як ш ушкодження е складовою загального явища — контузи. Контузiя — загальне пошкодження оргашзму при забиттi всього тта, найчастiша при дц ударно! хвиль Основнi клiнiчнi прояви контузГ! (втрата свiдомостi, го-ловний бiль, запаморочення, втрата слуху та мовлення, амнезгя) пов'язаш зi змiнами в головному мозку, тому загальний вплив ударно! хвилi на iншi частини тта вiдходять на другий план. Але цей вплив залишаеться, i перш за все це дуже сильний, короткочасний вплив на барорецептори, тактильш рецептори та больовi рецептори шыри, кiлькiсть яких на кожному квадратному сантиметрi шкiри сягае десятыв. Тобто виникае надпотужний потiк аферентно! iмпульсацi!, що може викликати позамежне гальмування дгяльносп структур мозку, передушм базальних. Позамежне гальмування активностi структур мозку викликае десинхронiзацiю та дисбаланс !х дiяльностi, тобто дисрегуляцiйну патологш, що погiршуе наслiдки безпосереднього впливу ударно! хвилi на цi ж структури. Таким чином формуеться порочне коло.
Сл!д зауважити, що ктьысна характеристика потоку аферентно! iмпульсацi! буде залежати вiд кiлькостi задгяних рецепторiв шири, тобто вiд розмiру площi тiла, на яку дiе ударна хвиля. У попереднiх роботах [3, 16, 17] ми визначали, що тяжисть неврологiчних ушкоджень найбтьша при фронтальному напрямку дй' ударно! хвил1 i найменша при боковому, тобто залежить в!д площi ураження.
Таким чином, сучасш уявлення про мехашзми пошкодження ЦНС ударною хвилею вщображають складнiсть i багатограннiсть безпосереднього впливу ударно! хвилi на головний мозок, але не враховують опосередковано! ди цього фактора на структурно-функцюнальну органiзацiю мозку.
Список лператури
1. Алиферова В.Ф. Патология черепных нервов. — К..: Здоровье, 1990. —192 с.
2. Бодруг В.П. Патогенез, клиника, диагностика, лечение последствий черепно-мозговой травмы, полученной в военное время: Автореф. дис... канд. мед. наук. — СПб.: Воен.-мед. академия, 2007. — 19 с.
3. Касс Ю.В., Коршняк В.О., Полщук В.Т. Особливосmi закритог черепно-мозковог травми, зумовленог вибуховою хвилею, в учаснишв бойових дш на сходi Украгни // Вкник наукових доЫджень. — 2015. — № 2. — С. 41-44.
4. Коновалов А.Н, Самотокин Б.А., Васин Н.Я. и др. Кединой междисциплинарной классификации черепно-мозговой травмы// Невропатология и психиатрия им. С.С. Корсакова. — 1985. — № 5. — С. 651-658.
5. Лихтерман Л.Б. Черепно-мозговая травма. Диагностика и лечение/Л.Б. Лихтерман. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. — 488с.
6. Раздольский И.Я. Неврологические изменения у пораженных взрывной волной // Опыт советской медицины в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. / И.Я. Раздольский. — М., 1951. — Т. 29. — С. 275-268.
7. Сухоруков В.И., Бовт Ю.В., Привалова Н.Н., Забродина Л.П. Клинико-неврологический, электрофизиологический и нейропсихический аспект острого периода легкой закрытой
Оглдд /Review/
черепно-мозговой травмы у комбатантов//Зб. тез наук.-практ. конференци за участю мiжнародних cne^c/Mi^ie «Актуальт питання сучасног псюйатри, наркологи та неврологи». — Харшв, 2015. — С. 283-286.
8. Шогам И.И. Экстралемнисковыерасстройства чувствительности в клинической неврологии. — К. : Здоровья, 1988. — 168 с.
9. Becker D.P., Miller J.D., Gade G.F. Pathophysiology of head injury. Neurological Surgery / Yournals J.R. — Third edition. — N.B. Saunders company, Philadelphia et. а1, 1990. — P. 1965-2016.
10. Complications andseguelae ofhead injury. Neurosurgical Topics /D.L. Barrow. — AANS, USA, 1992. — 201p.
11. Frowein R.A., Firshing R. Classification of Head Injury // HandbookofClinical Neurology/R. Braakman, Chapter5. — Elsevier Science Publisher B.V., 1990. — Vol. 13 (57). — P. 101-122.
12. Garman R.H., Jenkins L.W., Switzer R.C. et al. Blast exposure in rats with body shielding is characterized primarily by diffuse axonal injury// J. Neurotrauma. — 2011. — V 28. — P. 947-959.
13. Goldstein L.E., Fisher A.M., Tagge C.A. et al. Chronic traumatic encephalopathy in blast-exposed military veterans and a blast neurotrauma// Sci. Trans. Med. — 2012. — V. 4. — P. 134-160.
14. Rosenfeld J.V., Mc Fariane A.C., Bragge P. et al. Blast-related traumatic brain injury // Article in the lancet neurology. — 2013. — V. 12. — P. 882-893.
15. Konovalov A.N., Likhterman L.B., Potapov A.A. Traumi cranio-encefalici classificazione e clinica. — Arcadia, Modena (Italy), 1995. — 358p.
16. Korshnyak V., Sukhorukov V. Clinikoneurological and neu-ropsychogical aspects of acute period of mild cranial brain trauma
_INJ]
caused by shock wave // EUREKA: Health Sciences. — 2016. — № 1. — P. 14-18.
17. Korshnyak V.A, Gozhenko A.I., Nasibullin B.A., Bovt Yu. V., Zhukov V.A. Neurophsysiological justification of some neurological symptoms of acute period of craniocerebral injury caused by the explosive wave // Journal of Education, Health and Sport. — 2016. — № 6(3). — P. 140-147.
18. Males J.F., Brown A.W., Leibson C.L. et al. The Mayo Classification System for Traumatic Brain Injury Severity // J. Neurotrauma. — 2007. — Vol. 24. — P. 1417-1424.
19. Pare A. Les Oeuvres du Ambroise Pare, canceller, et premier chirurgery du Roy. — Paris: GabrielBuon, 1585. — Plate CCCLXXVII.
20. Petit J. — L. Trait edes maladies chirurgicales et des operaions gue leur con viennent (1774). — Paris: PFDidot le jeune.
21. PottP. Observation on the Nature and Consequences of Wounds and Confusions of the Head, Fractures of the Scull, Concussions of the Brain. — London, 1760.
22. Rose F.S. The History ofHead Injuries: An Overview// J. History Neurosciences. — 1997. — Vol. 6, № 2. — P. 154-180.
23. Saatman K.E., Duhaima. A.C., Bullock R. et al. Classification of Traumatic Brain Injury for Targeted Therapies// J. Neurotrauma. — 2008. — Vol. 25, № 7. — P. 719-738.
24. Stein S.C. Classification of Head Injury // Neurotrauma / Narayan R.K., Wilberger J.E. Jr, Povlishock J.T. — McGraw-Hill, USA, 1996. — P. 31-41.
25. Williams D.H., Levin H.S., Eisenberg H.M. Mild head injury classification //Neurosurgery. — 1990. — Vol. 27. — P. 422-428.
OTpuMaHO 22.05.16 ■
Коршняк B.A1., Насибуллин Б.А.2
1ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков, Украина
2ГУ «Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины», г. Одесса, Украина
СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НА МЕХАНИЗМЫ ВОЗДЕЙСТВИЯ ВЗРЫВНОЙ ВОЛНЫ НА ЦЕНТРАЛЬНУЮ НЕРВНУЮ СИСТЕМУ И ФОРМИРОВАНИЕ НЕВРОЛОГИЧЕСКОЙ СИМПТОМАТИКИ
Резюме. Авторы, проанализировав доступные данные литературы и свои собственные клинические наблюдения, излагают принятые на сегодня представления о механизмах повреждения головного мозга при черепно-мозговой травме, обусловленной действием взрывной волны. При этом авторы отмечают, что взрывная волна действует на весь организм пострадавшего, в силу чего повреждение мозга может быть связано с дисрегуляционной патологией, об-
условленной бурстовой сверхсильной афферентной импульсацией, вызванной воздействием взрывной волны на рецепторы кожных покровов большей части поверхности тела пострадавшего. Кроме того, авторы высказывают сомнение в адекватности теории кави-тационного повреждения мозга при действии взрывной волны.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма, взрывная волна, патогенез повреждения мозга.
Korshnyak V.A.1, Nasibullin B.A.2
1State Institution «Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
2State Institution «Ukrainian Research Institute for Medical Rehabilitation and Balneology of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Odessa, Ukraine
MODERN VIEWS CONCERNING THE MECHANISMS OF BLAST WAVE INFLUENCE ON THE CENTRAL NERVOUS SYSTEM
AND FORMATION OF NEUROLOGICAL SYMPTOMS
Summary. Having analyzed the available literature data and their own clinical observations, the authors present the views on the mechanisms ofbrain damage associated with traumatic brain injury caused by a blast wave, adopted in the present time. Herewith, the authors mark that the blast wave affects the whole body ofa person, whereby the brain damage could be associated with disregulation pathology caused by the «burst»
superstrong afferent input associated with the effect of the blast wave on skin receptors of the most part of the injured person body surface. Furthermore, the authors have doubts concerning the validity of a theory of cavitation damage of the brain due to the blast wave action.
Key words: traumatic brain injury, blast wave, pathogenesis of the brain damage.
