CC BY
4
Original researches
УДК 616.284-002-089
DOI: 10.26565/2313-6693-2022-44-08
СУЧАСН1 МЕТОДИ Х1РУРГ1ЧНОГО СЛУХОПРОТЕЗУВАННЯ
Панченко Т. Ю.
Резюме. Останшми роками шльшсть хворих Í3 порушеннями слуху у всьому cbítí постiйно збiльшуeться. За оцiнками ВООЗ, невиршена проблема втрати слуху щорiчно коштуе cbítobí 980 млрд дол. США. В даний час значно зб№шилася кшьшсть дiтей i дорослих з сенсоневральною приглухуватiстю.
Мета - дослвдити наслiдки порушення слуху у людини та описанi хiрургiчнi методи виршення дано1 проблеми на основi наукового аналiзу сучасних лiтературних даних.
Матерiали та методи. Проведено комплексний пошук релевантних лiтературних джерел у грудш 2021 року за допомогою електронних баз даних PubMed, EMBASE, MEDLINE,U.S. National Library of Medicine Clinical Trials, Research Gate та Cocharane Library.
Результати. Незважаючи на високо технолопчш дiагностичнi можливостi сучасно1 медицини, вивчення етiологiï, профiлактики та корекци рiзноманiтних порушень слуху у людини рiзного вiку займае першорядну роль у сучаснiй медичнiй сшлъноп. Слуховi апарати не в змозi передати весь спектр звуковоï палири людинi, яка слабо чуе. При проведет аналiзу вивчено1 л1тератури сучасними х1рурпчними методами корекцiï порушень слуху являються кохлеарна iмплантацiя, кiстково-провiдна система звукопроведення та стволомозкова iмплантацiя. Кожний метод мае переваги, показания та особливосп реабiлiтацiï. Ввдновлення слуху глухш дитинi/дорослiй людинi - це результат командно1 роботи психологiв, сурдологiв, отохiрургiв/нейрохiрургiв, анестезiологiв, iнженерiв та реабiлiтологiв.
Висновки. Слух вiдiграе одну з найважливiших ролей у формуваннi та розвитку суспiльства, передачi накопичених знань ввд поколiння до поколiння, через формування навикiв мовлення та спiлкування. Для своечасного виявлення порушень слуху, своечасно1 корекцiï та вживання реабiлiтацiйних заходiв лiкар-педiатр, сiмейний лiкар повиннi володгги знаннями корекцй' порушень слуху з урахуванням сучасних медичних та цифрових техно логш.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: сенсоневральна приглухуватiсть, середнiй отит, слухопротезування, кохлеарна iмплантацiя, система к1сткового проведення звуков, стволомозкова iмплантацiя
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОРА
Панченко Тетяна Юршна, к.мед.н., завщувач кафедри ЛОР-хвороб медичного факультету, Харквський
нащональний унiверситет iменi В. Н. Каразша, майдан Свободи, 6, Харкв, Украша, 61022; e-mail: tanjapan2011@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0912-4101
Для цитування:
Панченко ТЮ. CУЧACHI МЕТОДИ ХГРУРПЧНОГО CЛУXOПPOТЕЗУBAHHЯ. Biсник Харювського нaцiонaльного ушверситету iменi В. Н. Кaрaзiнa. Cерiя «Медицина». 2022: 44; C. 108-118. DOI: 10.26565/23136693-2022-44-08
Останнiми роками кшьюсть хворих iз порушеннями слуху у всьому свт постш-но збшьшуетъся [1, 2, 3]. У структурi причин приглухуватостi у дтей за останнi десятилiття вiдбулися значш змiни. У минулi роки серед причин дитячо! приглухуватостi та глухоти чшьне мiсце займали запальнi захворювання органу слуху. В даний час значно збшьшилася кiлькiсть дiтей i дорослих з сенсоневральною приглухуватiстю [4, 5,
ВСТУП
6]. За даними В. С. Кузнецова та Ю. М. Нштша, у структурi причин приглухуватосп кохлеарний неврит займае провщне мiсце - 79,3 %, друге мюце - адгезивний отит - 9,8 %, трете мюце - хрошчний гнiйний середнiй отит -8,7 %, четверте - отосклероз [6]. Розвиток оториноларингологи як науки, науково-техшчний прогрес, розвиток аудюлоги, поява нових методiв дослiдження органу слуху тдняли на новий стутнь уваги клiнiцистiв до проблем сенсоневрально! приглухуватостi [7]. Сенсоневральна при-
© Панченко Т. Ю., 2022
глухуватють - захворювання насамперед полiетiологiчне [1, 6, 7]. Сенсоневральна приглухуватiсть дiлиться на спадкову, вроджену та набуту [8, 9]. Причиною спадково! сенсоневрально! приглухува-тостi е рiзнi генетичнi вщхилення, що передаються вiд поколiння до поколшня [10, 11, 12]. Вроджена сенсоневральна приглухуватють формуеться в утробi матерi, И причинами е рiзнi захворювання матерi: грип, краснуха, епiдемiчний паротит, хвороби нирок, дiабет, прийом ототоксичних препаратiв i резус--конфлшт [13, 14, 15]. Вплив несприятливих ендо- та екзогенних факторiв на плщ, що призводить до порушення розвитку слухового аналiзатора, особливо небезпечний у першш третинi вагiтностi (до 13 тижшв) [16].
МЕТА
Дослщити наслiдки порушення слуху у людини та описанi хiрургiчнi методи виршення дано! проблеми на основi наукового аналiзу сучасних лiтературних даних.
МАТЕР1АЛИ Й МЕТОДИ
Проведено комплексний пошук релевантних лiтературних джерел у грудш 2021 року за допомогою електронних баз даних PubMed, EMBASE, MEDLINE, U.S. National Library of MedicineClinicalTrials, ResearchGate та Cocharane Library. В процес пошуку використанi наступи медичнi предметнi рубрики та ключовi слова: «поширешсть порушення слуху», «етюлопя сенсоневрально! приглуху-ватосп», «хiрургiчнi методи лшування порушень слуху» тощо. Отже у даний огляд включено 22 статп, де вщображеш сучаснi методи дiагностики слухових порушень, методи !х корекци та реабштацп.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У структурi захворювань ЛОP-органiв вроджена сенсоневральна приглухуватiсть займае особливе мюце. За даними ВООЗ (2021 р.), понад 5 % населення свiту, або 430 мшьйошв людей, потребують реабштацп для виршення проблеми «швалщизуючо!» втрати слуху (432 мшь-йони дорослих та 34 мшьйони дiтей). За оцiнками до 2050 р понад 700 мшьйошв
ошб, або кожна десята, матимуть швалщизуючу втрату слуху. Дану втрату слуху у вус вважають таку, якщо перевищено порiг 35 децибел [2].
Вщомо, що глибоке порушення слуху надае серйозний, а нерщко згубний вплив як на зрiлу людину, так i на !! особистють, що тiльки формуеться, i його шм'ю. Це стосуеться як вроджено глухих дтей, так i дорослих, шдл^юв, якi раптово або поступово втрачали слух. У зв'язку з втратою слуху вщбуваеться грубе порушення зв'язку з сощумом та культурою як джерелами розвитку. Так само грубо порушуеться зв'язок батьюв з дитиною на раншх етапах у зв'язку з тим, що дорослий носш культури i щнностей не мае способiв передачi соцiального досвщу дитинi, яка не може придбати !! спонтанно, на вiдмiну вщ дитини, що нормально розвиваеться [19].
Слух вщграе у процесi розвитку людини дуже важливу роль. Тому при вродженш глухой без спещального навчання дитина залишаеться нiмою, при втрат слуху у вiцi 2-3-х роюв вона дуже швидко втрачае мову, яка була сформована у не! на слуховш основа Якщо втрата слуху вщбуваеться у шкшьному вiцi чи пiзнiше, людина неспроможна повнощнно спiлкуватися, так як вона не розумiе звернене до не! усне мовлення [20].
Протягом тривалого часу для навчання людей з порушеним слухом науковщ намагалися знайти доступш засоби, якi могли б покращити !х слухове сприйняття. Для них вигадували та використовували рiзнi пристосування, наприклад: рупори, морськi раковини, розтруби, слуховi трубки, слуховi рiжки тощо. «Винахiд телефонного апарату в 1876 рощ i вугiльного мшрофону здiйснив справжню революцiю в техшщ зв'язку i мало iстотний вплив на конструювання спецiальних приладiв для глухих людей. Шмецький винахiдник Wemervon Siemens у 1878 роцi створив перший слуховий апарат «Phonophor», призначений для людей, що слабо чують. Бурхливий розвиток електроакустики, що почався в 20-х роках минулого столотя, призвiв до майже повного витюнення застосовуваних ранiше слухових трубок електронними звукотдсилюючими апаратами шдивь
дуального 1 колективного користування. Слухов! апарати в т часи були великих розм1р1в, досить важю, що не дозволяло застосовувати !х для щоденного використання [21].
До середини 90-х роюв ХХ стол1ття абсолютно вс слухов! апарати були аналоговими, функц!я яких спочатку зводилася до простого посилення сигналу, отриманого з мшрофона. Слухов! апарати нового поколшня з цифровою обробкою сигналу вщкрили зовс!м !нш! можливост! слухопротезування, реал!зувати як! ран!ше за допомогою традицшних аналогових технолог!й було неможливо. Удоско-налення !ндив!дуальних слухових апарат!в (як ! !ншо! звукоп!дсилювально! апара-тури) продовжуеться ! в даний час. Проте нав!ть у найсучасн!ших слухових апаратах глуха людина не може повнощнно чути мову. В основному вони сприяють слухозоровому сприйняттю мови (коли дитина слухае ! бачить губи того, хто говорить) ! розширенню його уявлень про
звуки навколишнього св^у. У зв'язку з цим продовжуються науковi розробки та дослщження в галузi сурдотехшки, спрямованi на пошук бiльш досконалих технiчних засобiв допомоги глухим iз залученням фахiвцiв рiзних областей [17].
Вухо людини сприймае звуковi коливання у дiапазонi вiд 16 до 20000 Гц (коливання менше 16 Гц (шфразвуки) та бiльше 20000 Гц (ультразвуки) не сприй-маються слуховим апаратом людини) [1].
Pозрiзняють два вiддiли слухово! системи:
Периферичний вщдш - проведення звуково! хвилi до волоскових кл^ин внутрiшнього вуха, де вщбуваеться перетворення звукiв у нервовi iмпульси. Центральний вiддiл включае проведення iмпульсiв по слуховому нерву в складi VIII пари черепно-мозкового нерву до слухового центру скронево! долi головного мозку [1]. Периферичний вщдш слухового аналiзатору представлений на рисунку 1.
Рис. 1. Периферичний ввддш слухового аиал1затору [30] Fig. 1. The peripheral auditory system [30]
До рецепторного апарату (волоскових кттин) звуки передаються пов^ряним та кiстковим шляхом. Пов^ряний шлях передачi звуку включае проведення звуково! хвилi через зовшшнш слуховий
прохiд, структури середнього вуха (коливання молоточка, коваделка та стремшця визивають коливання рiдини у внутршньому вусi, за рахунок чого вщбуваеться подразнення волоскових
клггин). Цей шлях передачi звуку е фiзiологiчним для людини [21].
При юстковому проведеннi звук передаеться у внутршне вухо кiстками черепу, минаючи зовшшне та середне вухо. Цi коливання ( вiбрацiя) приводять до тдвищення тиску в сходах присiнку
равлика. Внаслщок цього вiдбуваeться змiщення базилярно! мембрани та подразнення волоскових кл^ин слухового нерву, як i при пов^рянш передачi звуково! хвилi [21]. Шляхи передачi звуково! хвилi наведет на рис. 2.
V
Y
Рис. 2. Шляхи проведення звуковоТ хвилi до рецепторiв слухового нерву [21] Fig. 2. Pathway of a sound wave to the receptors of the auditory nerve [21]
Сучасш хiрургiчнi методи
слухопротезування - це кохлеарна iмплантацiя (К1), iмплантацiя системи юстково! провiдностi та стовбурова iмплантацiя.
Кохлеарна iмплантацiя - це комплексна система заходiв, спрямована на повноцшну соцiальну адаптацiю дiтей та дорослих з глибокою втратою слуху. Вона включае вiдбiр пацiентiв; хiрургiчне втручання з метою вiдновлення слухового вщчуття шляхом електрично! стимуляци волокон слухового нерва. I останнш, а також «найважливший i тривалiший етап шсля проведення К1 - це реабштащя, основними завданнями яко! е шдключення мовного процесора та педагогiчна робота з ним запланована у рiзних напрямках, у тому числi i з пiдготовки його до спшкування в суспiльствi тих, хто чуе [1, 17, 22]. Про те, що електрична стимуляцiя може викликати звуковi вiдчуття, стало вiдомо на початку XIX столотя завдяки ^алшському фiзику та фiзiологу Alessandro УоЬа, який помiстив пластини з цинку та мда в кислоту, щоб отримати безперервний електричний струм. Пюля цього робилися численнi спроби знайти способи електродного протезування
равлика у тварин i людей, проте це вдалося тiльки в 1957 рощ французьким ученим Djoumoi Eyries [17].
Вони ввели у внутршне вухо одноканальний iмплант, який дозволяв визначити лише наявшсть звуку. Дат з'явилися спроби проведення операци з декiлькома електродами. Проте найбшьш значний внесок у розвиток К1 внiс G. Clark, який довп роки працюе в Австри над проблемою створення багатоканаль-ного пристрою. «Кохлеарний iмплант - це електронний пристрш, що виконуе функци пошкоджених або вiдсутнiх волоскових кттин равлика, що вiдповiдають за забезпечення електрично! стимуляци зберiгаючих нервових волокон» [22, 23]. Спрямований мшрофон вловлюе звуки навколишнього свiту i шсля перетворення !х в електричнi сигнали передае !х у мовний процесор. У мовному процесорi здiйснюеться частотний аналiз сигналу i його кодування вщповщно до обрано! стратеги. Закодована звукова шформащя передаеться з мовного процесу на передавальну котушку. Вщ не! сигнали у виглядi радюхвиль передаються через шкiру на приймач/стимулятор, де вони трансформуються в електричш iмпульси.
Пот1м електричш 1мпульси по електричнш реш1тщ надходять у внутршне вухо, де здшснюеться стимулящя волокон слухового нерва. Дат, по слуховому нерву звукова шформащя передаеться в головний мозок, де сприймаеться як звук. Таким чином, стае можливим сприйняття не тшьки звуюв навколишнього св1ту, а й мови. Не кожному глухому пащенту можливе проведення кохлеарно! 1мплан-таци. Необхщно пройти численш дооперащйш д1агностичш дослщження, яю дозволять визначити, чи може даний пащент стати кандидатом для проведення К1 [24].
Д1агностика проводиться за участю фах1вщв р1зних галузей знань:
- консультащя сурдолога для проведення отолопчного огляду та необхвдних аудюлопчних та електроф1зюлопчних дослщжень:
• дослщження викликано! отоакустично! емсп,
• акустична 1мпедансометр1я,
• дослщження слухових;
- консультащя отоневролога для отримання висновку про стан вестибулярного апарату та показання до
К1; .
- консультащя невропатолога для визначення невролопчного статусу пащента з проведенням електроенцефалограф1чного дослщження (ЕЕГ);
- проведення обов'язкових клшчних теспв:
• промонтор1альне тестування (для дорослих) - висновок про наявшсть функщонально збережених волокон слухового нерва,
• магштно-резонансна томограф1я скроневих юсток,
• комп'ютерна томограф1я скроневих юсток (висновок про прохщшсть барабанних сход1в);
• сурдопедагопчне та психолопчне обстеження для визначення загального та мовного р1вня розвитку дитини, для виявлення умшь та навичок слухового сприйняття мови та немовних звучань, ефективност використання слухових апарат1в.
Мета х1рурпчного етапу К1 -розмщення внутршньо! частини кохле-арного 1мпланту, включаючи встановлення
приймача/стимулятора та вживлення електродного ланцюжка в равлик. Пщключення мовного процесора здшснюеться через 4-6 тижшв шсля операцп. До шдключення пащент повинен пройти додаткове обстеження у х1рурга для ощнки стану шсляоперащйного шву та можливосп використання мовного процесора. Пщ час налаштування мовного процесора визначаються параметри порогового р1вня (мшмальне значення електростимуляци, при якому людина починае чути) { комфортного р1вня (максимальне значення електростимуляци, при якому виникае вщчуття гучного звуку без дискомфорту). При подач1 стимул1в на кожен електрод вщ пащента потр1бна реакщя у вщповщь. Доросла людина, анатзуючи сво! вщчуття, повщомляе !х оператору, який займаеться налашту-ванням електрод1в, а у дитини повинна бути вироблена умовна рухова реакщя на звук (у вщповщь на сигнал маленька дитина надягае кшьце на стрижень шрамщи, кладе кубик тощо) [24, 25].
Изшше для уточнення режиму налаштування у ¡мплантовано! дитини бажано сформувати таю вмшня: визначення сили звучання (голосно/тихо); кшькосп звучань; тривалосп звучань (довго/коротко), висоти звучань (високо/низько) тощо. Необхщно зазна-чити, що з педагопчно! точки зору, проведення К1 за наявносп медичних показань та вщсутност протипоказань можливе вс1м глухим д1тям, для яких використання шдивщуальних слухових апарат1в виявляеться неефективним. Це стосуеться { глухих дгтей з1 складною структурою порушень. 1м тс ля проведення К1 також стають доступними майже вс звучання [1, 24].
Тривалий час К1 проводилась лише на одне вухо (моноурально). Це пов'язано з високою щною системи К1. Перша бшауральна кохлеарна ¡мплантащя (одночасно на обидва вуха) була проведена в 1996 рощ. В 1998 рощ вперше бшаурально про1мплантовано дитину. Бшауральна К1 забезпечуе бшьш ефективне та природне сприйняття звуюв. В сучасному свт в розвинених кра!нах шсля ретельного вщбору кандидат на К1 при повнш глухой проводиться бшауральна кохлеарна 1мплантащя дитиш
вшом вщ 1 року, що дозволяе скоротити шлях реабштаци дитини до слухового середовища. Дитина, яку проiмплантовано у ранньому вiцi одразу потрапляе до мовного середовища та навчаеться «з перших вуст» сво!х батькiв [25, 26].
Для проведення К1 не повинно буди вроджених вад вуха, хронiчних
деструктивних захворювань вуха (холестеатоми, хрошчних отитiв) [24, 25].
При наявност розладiв врод-жених/набутих анатомiчних дефектiв зовнiшнього, середнього, внутрiшнього вуха застосовуеться метод юсткового проведення звуюв [13, 27]. Принцип роботи юсткого проведення звукiв наведено на рис. 3.
Рис. 3. Система кохлеарноТ iMnnaHrarfi [27] Fig. 3. Cochlear implant system [27]
У ходi малошвазивно! хiрургiчноl процедури у скроневу юстку встановлюеться титановий штифт, що iмплантуеться, з приеднаною до нього зовнiшньою опорою, яка виводиться назовш через шкiрний покрив. Ця опора е крiпленням для зовшшнього звукового процесора. Звуковий процесор вловлюе звуковий сигнал, обробляе його i перетворюе на вiбрацiю. Вiбрацiя передаеться через опору на iмплант кiсткового апарату та дат безпосередньо на кiсткову тканину. Титановi iмпланти-штифти мають ряд характеристик, що сприяють досягненню найкращого результату вiд застосування системи та максимально! задоволеност користувача.
Титановий штифт мае спещальне покриття, що сприяе покращенiй почат-ковiй стабшьносп iмпланту, прискоренню процесу осеоштеграци, ^ швидше, пiдключенню звукового процесора шсля проведення операци [26, 27].
Юсткова система проведення звукiв (титановий iмплант представлений на рис. 4) е единим методом вщновлення слуху при таких захворюваннях як синдром Тртера-Коллшза, синдром Гольдерхара, синдром Дауна, атрезiя рiзного ступеню зовнiшнього вуха, некласифшоваш аномали розвитку вуха. Також це единий вибiр для проведення слухопротезування пацiентам, якi мають хрошчш рецидивуючi отити [21, 27].
Рис. 4. Система ккткового проведення звушв [27] Fig. 4. The system of bone conduction of sounds [27]
Ствoлoмoзкoвa слухйва iмплaнтaцiя
- це метод вщновлення слyxy y rayx^ пaцieнтiв, яким неможливе aбо недоцiльне пpоведення опеpaцiï коxлеapноï iмплaнтaцiï. [28]
До циx пaцieнтiв нaлежaть:
• дiти тa доpослi з повною aбо знaчною осифiкaцieю (окостеншням) paвликa (нaпpиклaд, пpи втpaтi rayxy внaслiдок менiнгiтy);
• дiти тa доpослi, y якиx пошкодженi слyxовi неpви (пiсля видaлення пyxлини ^и двостоpоннiй невpиномi слyxового неpвa, втаслщок чеpепно-мозковоï тpaвми);
• дiти, y якж вiдсyтнi (aплaзiя) aбо зшчно недоpозвиненi paвлики тa/aбо слyxовий неpв. [2S]
Для тaкиx пaцieнтiв pозpоблений стволомозковий слyxовий iмплaнт (CMCI, auditorybrainstemimplant - ABI) [2S].
Ha вщмшу вiд коxлеapного iмплaнтy CMCI впpовaджyeться не в paвлик, a y пiдкоpковi центpи мозку (коxлеapнi ядpa), pозтaшовaнi зa paвликом i слyxовим неpвом [29].
Пpистpiй тa ^инцип дiï CMCI: зовнiшня чaстинa CMCI тaкa сaмa, як y KI. Внуфшня чaстинa зaгaлом тaкож подiбнa, aле вiдpiзняeться фоpмa носiя електpодiв. Зовнiшня тa iмплaнтовaнa чaстини стовбypомозкового слyxового iмплaнтa CMCI, тaкож як KI, пеpедae звукову тa мовленневу iнфоpмaцiю нaпpямy в слyxовi центpи мозку зa допомогою пеpетвоpення звуюв нa кодовaнy послiдовнiсть електpичниx iмпyльсiв. Тобто CMCI стимулюе слyxовi пiдкipковi центpи (коxлеapнi ядpa) мозку, a не сл^овий неpв, як це pобить коxлеapний iмплaнт [2S].
В 1979 pоцi був pозpоблений пеpший CMCI в Iнститyтi вyxa ^ША) для пaцieнтa, y якого були пошкодженi слyxовi неpви пpи видaленнi пyxлин, що yтвоpилися нa цж неpвax (нейpофiб-pомaтоз 2 типи). Впеpше с 1992 - стили пpоводитися опеpaцiï з сеpiйно в^обле-ними CMCI пaцieнтaм з нейpофiбpомa-тозом 2 типу, y якиx yшкоджyвaлися слyxовi неpви пpи видaленнi пyxлин. З 1997 pокy y €вpопi дозволено пpоводити опеpaцiï стволомозково1' слyxовоï iмплaн-тaцiï дiтям з пошкодженими слyxовими неpвaми aбо aномaлieю/осифiкaцieю
paвликa. У CША пеpшy опеpaцiю iз CMCI 3-piчнiй дитинi з aномaлieю paвликa зpобили y 2013 p. тсля неефективно1' коxлеapноï iмплaнтaцiï [28, 29].
Cтволомозковa слyxовa iмплaнтaцiя склaдaeться з 3-x етaпiв, як i коxлеapнa iмплaнтaцiя [28].
Пеpедопеpaцiйне дiaгностичне
обстеження тa вiдбip пaцieнтiв-кaндидaтiв нa опеpaцiю. Включae стaндapтний ^6ÍP обстежень для коxлеapноï iмплaнтaцiï тa додaтково MPT paвликa тa мозку в облaстi мосто-мозочкового кyтa. Доводиться в нейpоxipypгiчномy стaцiонapi тa ^rnpi коxлеapноï iмплaнтaцiï [28].
Hейpоxipypгiчнa опеpaцiя стовбypомоз-ково1' iмплaнтaцiï. Доводиться пiд зaгaльною aнестезieю y нейpоxipypгiчномy стaцiонapi. Опеpaцiя тpивae кiлькa годин, тсля опеpaцiï пaцieнт пеpебyвae y стaцiонapi пiд нaглядом лiкapiв 2-3 тижш [2S, 29].
Пiсляопеpaцiйнa слyxоpечовa pеaбiлi-тaцiя. Пpоводиться y ^rnpi коxлеapноï iмплaнтaцiï. Taкож як i y тащеш1в з KI пiсляопеpaцiйнa pеaбiлiтaцiя включae пiдключення, пpогpaмyвaння, нaлaштyвaн-ня пpоцесоpa CMCI, pозвиток слyxового спpийняття з CMCI, y дтей тaкож включae pозвиток piдноï мови тa мови нaвчaння близькиx падента до pозвиткy слyxy тa мовлення в домaшнix yмовax. Пiсляопеpaцiйнa слyxовa pеaбiлiтaцiя пaцieнтiв iз CMCI мae особливостi поpiвняно з пaцieнтaми тсля коxлеapноï iмплaнтaцiï. У пaцieнтiв iз CMCI повiльнiше нaлaштовyють пpоцесоp, вони повшьшше aдaптyються до новиx слyxовиx вiдчyттiв. [29]
ВИСНОВКИ
Cлyx вiдiгpae одну з нaйвaжливiшиx pолей y фоpмyвaннi тa pозвиткy сyспiльствa, пеpедaчi нaкопичениx знaнь вiд поколiння до поколшня, чеpез фоpмyвaння нaвикiв мовлення тa спiлкyвaння. Для своeчaсного виявлення поpyшень слyxy, своeчaсноï коpекцiï тa вживaння pеaбiлiтaцiйниx зaxодiв лiкap-педiaтp, сiмейний лiкap повиннi володiти зшннями коpекцiï поpyшень слyxy з ypaxyвaнням сyчaсниx медичниx тa цифpовиx теxнологiй.
У зв'язку з pозвитком тa модеpнiзaцieю медичниx теxнологiй, a сaме методу
багатоканально! кохлеарно! iMMarna^ï, стовбуромозково1 iмплaнтaцiï, застосу-вання системи юсткового проведення звуку стае можливим, очевидним факт вiдновлення повноцшного життя в соцiaльному просторi людиш з втратою слуху. Висока вартють сучасних цифрових слухових систем потребуе держaвноï пiдтримки процедури забезпечення
цифровими слуховими системами пащенпв та формування пол1тики, яка спрямована на тдготовку фах1вщв для забезпечення лшування д1тей та дорослих 1з втратою слуху.
Ф1НАНСУВАННЯ
У автор1в вщсутш додатков1 джерела фшансування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Таварткиладзе ГА. Руководство по клинической аудиологии. М. : Медицина; 2013. 674 с.
2. Глухота и потеря слуха. Информационный бюллетень ВОЗ. 2021;300:5. Available from: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/deafness-and-hearing-loss.
3. Яшан АИ, Хоружий ИВ. Влияние погибших лимфоцитов секрета среднего уха на развитие сенсоневральной тугоухости при остром среднем отите. Вестник Оториноларингологии. 2015; 1: 17-20. DOI: https://doi.org/10.17116/otorino201580117-20.
4. Заболотний Д1, Мтн ЮВ, Безшапочний СБ, Деева ЮВ. Оториноларинголопя: пiдручник. К.: ВСВ «Медицина» 2017; 472с.
5. Kasemodel ALP, Costa LEM, Monsanto RDC, Tomaz A, Penido NO. Sensorineural hearing loss in the acute phase of a single episode of acute otitis media. Braz J Otorhinolaryngol. 2020 Nov-Dec; 86 (6): 767-773. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjorl.2019.06.001. Epub 2019 Jul 2. PMID: 31324458.
6. Monsanto RDC, Schachern P, Paparella MM, Cureoglu S, Penido NO. Progression of changes in the sensorial elements of the cochlear and peripheral vestibular systems: The otitis media continuum. Hear Res. 2017; 351: 2-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heares.2017.05.003.
7. Марушкин ДВ, Марушкина ГИ. Сенсоневральная тугоухость у детей: этиопатогенез, диагностика и методы лечения. Лекарственный вестник. 2007;3:24-28.
8. Dyachenko P, Dyachenko A, Smiianova O, Kurhanskay VA, Efremin R. Ukrainian priorities for herpesvirus infections that affect the central nervous system. Wiad Lek. 2018; 71 (7): 1289-1294. PMID: 30448798.
9. Холматов ДИ. Соотношение кондуктивного и нейросенсорного компонента тугоухости у больных с нарушением слуха [дистертация]. Душанбе: Душанбе. 2013. 241 с.
10. Morzaria S, Westerberg BD, Kozak FK. Systematic review of the etiology of bilateral sensorineural hearing loss in children. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2004 Sep; 68 (9): 1193-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2004.04.013. PMID: 15302152.
11. Yehudai D, Shoenfeld Y, Toubi E. The autoimmune characteristics of progressive or sudden sensorineural hearing loss. Autoimmunity. 2006 Mar; 39 (2): 153-8. DOI: https://doi.org/10.1080/08916930500499599. PMID: 16698672.
12. Холматов ДИ, Махамадиев АА, Бободжонов РУ. Значение аудиометрии в расширенном диапазоне частот в ранней диагностике сенсоневральной тугоухости. Современные аспекты диагностики, лечения и профилактики врожденных и приобретенных патологий в детской оториноларингологии: сб. тез. 2-й науч.-практ. конф. Ташкент. 2012. с. 125-126.
13. Косаковський АЛ, Юрочко ФБ. Дитяча отолопя. Навчально-методичний поабник. Львiв: Мс; 2017. 86 с.
14. Charrier JB, Tran Ba Huy P. Surdités brusques idiopathiques [Idiopathic sudden sensorineural hearing loss: a review]. Ann Otolaryngol Chir Cervicofac. 2005 Feb; 122 (1): 3-17. French. DOI: https://doi.org/10.1016/s0003-438x(05)82312-6. PMID: 15851940.
15. Тимен ГЭ, Голод АН. Возможности пороговой регистрации слуховых вызванных потенциалов для диагностики смешанной тугоухости у детей. Вестник оториноларингологии. 2004;6:139-142.
16. Rosenthal LS, Fowler KB, Boppana SB, Britt WJ, Pass RF, Schmid SD, Stagno S, Cannon MJ. Cytomegalovirus shedding and delayed sensorineural hearing loss: results from longitudinal follow-up of children with congenital infection. Pediatr Infect Dis J. 2009 Jun; 28 (6): 515-20. DOI: https://doi.org/10.1097/INF.0b013e318198c724. PMID: 19483517; PMCID: PMC2757789.
17. Семенова КО. Кохлеарная имплантация как средство помощи глухим детям. Международный журнал гуманитарных и естественных наук. 2016; 7 (1): 38-42.
18. Центр слуху Аурю, проблеми слуху. [штернет]. [цитуеться з 2022 Feb 19]. Available from: https://www.auris.com.ua/uk/gluhota-i-vtrata-sluhu.
19. Amaral MSAD, Reis ACMB, Massuda ET, Hyppolito MA. Cochlear implant revision surgeries in children. Braz J Otorhinolaryngol. 2019 May-Jun; 85 (3): 290-296. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjorl.2018.01.003. Epub 2018 Feb 16. PMID: 29496369.
20. Sladen DP, Gifford RH, Haynes D, Kelsall D, Benson A, Lewis K, Zwolan T, Fu QJ, Gantz B, Gilden J, Westerberg B, Gustin C, O'Neil L, Driscoll CL. Evaluation of a revised indication for determining adult cochlear implant candidacy. Laryngoscope. 2017 Oct; 127 (10): 2368-2374. DOI: https://doi.org/10.1002/lary.26513. Epub 2017 Feb 24. PMID: 28233910; PMCID: PMC6145808.
21. Косаковський АЛ, Юрочко ФБ. Дитяча отолопя. Навчально-методичний поабник. Л^в: Мс; 2017. 257 - с.
22. Миронова ЭВ, Сатаева АИ, Фроленкова ИД. Развитие речевого слуха у говорящих детей после кохлеарной имплантации. Дефектология. 2005; 1: 57-64.
23. Roditi RE, Poissant SF, Bero EM, Lee DJ. A predictive model of cochlear implant performance in postlingually deafened adults. Otol Neurotol. 2009 Jun; 30 (4): 449-54. DOI: https://doi.org/10.1097/MAO.0b013e31819d3480. PMID: 19415041.
24. Янова ЮК, Дайхеса НА. Предоперационное обследование и хирургическое лечение пациентов с сенсоневральной тугоухостью Остепени и глухотой: клинические рекомендации. М.; 2015. 8 с.
25. Suckfull M; Hearing Loss Study Group. Fibrinogen and LDL apheresis in treatment of sudden hearing loss: a randomised multicentre trial. Lancet. 2002 Dec 7; 360 (9348): 1811-7. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11768-5. Erratum in: Lancet. 2003 May 31; 361 (9372): 1916. PMID: 12480357.
26. Королева И. Кохлеарная имплантация глухих детей и взрослых (электродное протезирование слуха). СПб.: КАРО, 2012.
27. Миронюк Б., Хоменко М. 1мплантоваш системи шстково!' проввдносл звуку. Медицина свггу, 2017;(10). Доступний з: http://msvitu.com/archive/2017/october/article-2.php.
28. Komune N, Yagmurlu K, Matsuo S, Miki K, Abe H, Rhoton AL Jr. Auditory brainstem implantation: anatomy and approaches. Neurosurgery. 2015 Jun; 11 Suppl 2: 306-20; discussion 320-1. DOI: https://doi.org/10.1227/NEU.0000000000000736. PMID: 25793729.
29. Experts map surgical approaches for auditory brainstem implantation [document on the Internet]. Health; 2015 мay 21. [cited 2009 may 27]. Available from:
https://www.wolterskluwer.com/en/news/experts-map-surgical-approaches-for-auditory-brainstem-implantation.
30. Соболь В. Бюлопя: тдруч. для 8 кл. загальноосвгг. навч. закл. Кам'янець-Под№ський: Абетка; 2016. 193 с.
REFERENCES
1. Tavartkyladze HA. Rukovodstvo po klynycheskoi audyolohyy. M.: Medytsyna; 2013. 674 р. [in Russian].
2. Deafness and hearing loss. Newsletter VOZ. 2021; 300: 5. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/deafness-and-hearing-loss.
3. Yashan AY, Khoruzhyi YV. Vlyianye pohybshykh lymfotsytov sekreta sredneho ukha na razvytye sensonevralnoi tuhoukhosty pry ostrom srednem otyte. Vestnyk Otorynolarynholohyy. 2015; 1: 17-20. DOI: https://doi.org/10.17116/otorino201580117-20. [in Russian].
4. Zabolotnyi DI, Mitin YuV, Bezshapochnyi SB, Dieieva YuV. Otorynolarynholohiia: pidruchnyk. K.: VSV «Medytsyna». 2017; 472 s. [in Ukrainian].
5. Kasemodel ALP, Costa LEM, Monsanto RDC, Tomaz A, Penido NO. Sensorineural hearing loss in the acute phase of a single episode of acute otitis media. Braz J Otorhinolaryngol. 2020 Nov-Dec; 86 (6): 767-773. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjorl.2019.06.001. Epub 2019 Jul 2. PMID: 31324458.
6. Monsanto RDC, Schachern P, Paparella MM, Cureoglu S, Penido NO. Progression of changes in the sensorial elements of the cochlear and peripheral vestibular systems: The otitis media continuum. Hear Res. 2017; 351: 2-10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heares.2017.05.003.
7. Marushkyn DV, Marushkyna HY. Sensonevralnaia tuhoukhost u detei: эtyopatohenez, dyahnostyka y metodbi lechenyia. Lekarstvennbii vestnyk. 2007; 3: 24-28. [in Russian].
8. Dyachenko P, Dyachenko A, Smiianova O, Kurhanskay VA, Efremin R. Ukrainian priorities for herpesvirus infections that affect the central nervous system. Wiad Lek. 2018; 71 (7): 1289-1294. PMID: 30448798.
9. Kholmatov DY. Sootnoshenye konduktyvnoho y neirosensornoho komponenta tuhoukhosty u bolnbikh s narushenyem slukha [dyscertatsyia]. Dushanbe: Dushanbe. 2013. 241 р. [in Russian].
10. Morzaria S, Westerberg BD, Kozak FK. Systematic review of the etiology of bilateral sensorineural hearing loss in children. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2004 Sep; 68 (9): 1193-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2004.04.013. PMID: 15302152.
11. Yehudai D, Shoenfeld Y, Toubi E. The autoimmune characteristics of progressive or sudden sensorineural hearing loss. Autoimmunity. 2006 Mar; 39 (2): 153-8. DOI: https://doi.org/10.1080/08916930500499599. PMID: 16698672.
12. Kholmatov DY, Makhamadyev AA, Bobodzhonov RU. Znachenye audyometryy v rasshyrennom dyapazone chastot v rannei dyahnostyke sensonevralnoi tuhoukhosty. Sovremennbie aspektbi dyahnostyky, lechenyia y profylaktyky vrozhdennbikh y pryobretennbikh patolohyi v detskoi otorynolarynholohyy: sb. tez. 2-y nauch.-prakt. konf. Tashkent. 2012. p.125-126. [in Russian].
13. Kosakovskyi AL, Yurochko FB. Dytiacha otolohiia. Navchalno-metodychnyi posibnyk. Lviv: Ms; 2017. 86 p. [in Ukrainian].
14. Charrier JB, Tran Ba Huy P. Surdités brusques idiopathiques [Idiopathic sudden sensorineural hearing loss: a review]. Ann Otolaryngol Chir Cervicofac. 2005 Feb; 122 (1): 3-17. French. DOI: https://doi.org/10.1016/s0003-438x(05)82312-6. PMID: 15851940.
15. Tymen HЭ, Holod AN. Vozmozhnosty porohovoi rehystratsyy slukhovbikh vbizvannbikh potentsyalov dlia dyahnostyky smeshannoi tuhoukhosty u detei. Vestnyk otorynolarynholohyy. 2004; 6: 139-142. [in Russian].
16. Rosenthal LS, Fowler KB, Boppana SB, Britt WJ, Pass RF, Schmid SD, Stagno S, Cannon MJ. Cytomegalovirus shedding and delayed sensorineural hearing loss: results from longitudinal follow-up of children with congenital infection. Pediatr Infect Dis J. 2009 Jun; 28 (6): 515-20. DOI: https://doi.org/10.1097/INF.0b013e318198c724. PMID: 19483517; PMCID: PMC2757789.
17. Semenova KO. Kokhlearnaia ymplantatsyia kak sredstvo pomoshchy hlukhym detiam. Mezhdunarodnbii zhurnal humanytarnbikh y estestvennbikh nauk. 2016; 7 (1): 38-42. [in Russian].
18. Tsentr slukhu Auris, problemy slukhu. [Internet]. [cited 2022 Feb 19]. Available from: https://www.auris.com.ua/uk/gluhota-i-vtrata-sluhu. [in Ukrainian].
19. Amaral MSAD, Reis ACMB, Massuda ET, Hyppolito MA. Cochlear implant revision surgeries in children. Braz J Otorhinolaryngol. 2019 May-Jun; 85 (3): 290-296. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjorl.2018.01.003. Epub 2018 Feb 16. PMID: 29496369.
20. Sladen DP, Gifford RH, Haynes D, Kelsall D, Benson A, Lewis K, Zwolan T, Fu QJ, Gantz B, Gilden J, Westerberg B, Gustin C, O'Neil L, Driscoll CL. Evaluation of a revised indication for determining adult cochlear implant candidacy. Laryngoscope. 2017 Oct; 127 (10): 236-2374. DOI: https://doi.org/10.1002/lary.26513. Epub 2017 Feb 24. PMID: 28233910; PMCID: PMC6145808.
21. Kosakovskyi AL, Yurochko FB. Dytiacha otolohiia. Navchalno-metodychnyi posibnyk. Lviv: Ms; 2017. 257 p. [in Ukrainian].
22. Myronova ЭV, Sataeva AY, Frolenkova YD. Razvytye rechevoho slukha u hovoriashchykh detei posle kokhlearnoi ymplantatsyy. Defektolohyia. 2005; 1: 57-64. [in Russian].
23. Roditi RE, Poissant SF, Bero EM, Lee DJ. A predictive model of cochlear implant performance in postlingually deafened adults. Otol Neurotol. 2009 Jun;30(4):449-54. DOI: https://doi.org/10.1097/MAO.0b013e31819d3480. PMID: 19415041.
24. Yanova YuK, Daikhesa NA. Predoperatsyonnoe obsledovanye y khyrurhycheskoe lechenye patsyentov s sensonevralnoi tuhoukhostiu IVstepeny y hlukhotoi: klynycheskye rekomendatsyy. M.; 2015. 8 p. [in Russian].
25. Suckfüll M; Hearing Loss Study Group. Fibrinogen and LDL apheresis in treatment of sudden hearing loss: a randomised multicentre trial. Lancet. 2002 Dec 7; 360 (9348): 1811-7. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11768-5. Erratum in: Lancet. 2003 May 31; 361 (9372): 1916. PMID: 12480357.
26. Koroleva Y. Kokhlearnaia ymplantatsyia hlukhykh detei y vzroslbikh ^lektrodnoe protezyrovanye slukha). SPb.: KARO, 2012. [in Russian].
27. Myroniuk B, Khomenko M. Implantovani systemy kistkovoi providnosti zvuku. Medytsyna svitu, 2017; (10). Available from: http://msvitu.com/archive/2017/october/article-2.php.
28. Komune N, Yagmurlu K, Matsuo S, Miki K, Abe H, Rhoton AL Jr. Auditory brainstem implantation: anatomy and approaches. Neurosurgery. 2015 Jun; 11 Suppl 2: 306-20; discussion 320-1. DOI: https://doi.org/10.1227/NEU.0000000000000736. PMID: 25793729.
29. Experts map surgical approaches for auditory brainstem implantation [document on the Internet]. Health; 2015 m ay 21. [cited 2009 may 27]. Available from:
https://www.wolterskluwer.com/en/news/experts-map-surgical-approaches-for-auditory-brainstem-implantation.
30. Sobol V. Biolohiia: pidruch. dlia 8 kl. zahalnoosvit. navch. zakl. Kamianets-Podilskyi: Abetka; 2016. 193 p. [in Ukrainian].
MODERN METHODS OF SURGICAL HEARING PROSTHESIS
Panchenko T.
Resume. In recent years, the number of patients with hearing impairments around the world is constantly increasing. The WHO estimates that the unresolved problem of hearing loss costs the world 980 billion US dollars annually. Currently, the number of children and adults with sensorineural hearing loss has increased significantly.
The aim of the work is to investigate the consequences of hearing loss in humans, and to describe current surgical methods of solving the problem based on scientific analysis of modern literature.
Materials and methods. A comprehensive search of relevant literature sources was conducted in December 2021 using such electronic databases as RubMed, EMBASE, MEDLINE, U.S. National Library of Medicine Clinical Trials, Research Gate and Cocharane Library.
Results. Despite the high-tech diagnostic capabilities of modern medicine, the study of etiology, prevention and correction of various hearing impairments in people of all ages take a paramount role in the modern medical community. Hearing aids are not able to transmit the full range of the sound palette to a person who is hard of hearing. In the analysis of the studied literature, modern surgical methods of correction of hearing disorders are cochlear implantation, bone-conducting system of sound conduction and brain-stem implantation.
Each method has advantages, indications and features of rehabilitation. Restoration of hearing for a deaf child / adult is the result of the teamwork of psychologists, audiologists, otosurgeons/neurosurgeons, anesthesiologists, engineers and rehabilitation specialists.
Conclusion. Hearing plays one of the most important roles in the formation and development of any society, transfer of accumulated knowledge from generation to generation through the formation of speech and communication skills. For timely detection of hearing impairment, on-time correction and rehabilitation measures, pediatricians and family doctors must know how to correct hearing impairment, taking into account modern medical and digital technologies.
KEY WORDS: sensorineural hearing loss, otitis media, hearing aids, cochlear implantation, bone conduction sound system, brain-stem implantation
INFORMATION ABOUT AUTHOR
Panchenko Tetyana, MD, PhD, Head of the Department of ENT - Diseases, School of Medicine, V. N. Karazin Kharkiv National University, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022; e-mail: tanjapan2011@gmail.com. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0912-4101.
For citation:
Panchenko T. MODERN METHODS OF SURGICAL HEARING PROSTHESIS. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series «Medicine». 2022: 44; P. 108-118. DOI: 10.26565/2313-6693-2022-44-08
Conflicts of interest: author has no conflict of interest to declare. KoH^mKm mmepecie: eidcymniu.
OmpuMano npuuHxmo do dpyKy Received Accepted
: 01.02.2022 : 29.04.2022 : 02.01.2022 : 04.29.2022
