CC BY
10
DOI: 10.15587/2312-8372.2017.105630
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНИХ КОНЦЕНТРАЦ1Й Д1Ю-ЧИХ РЕЧОВИН АНТИОКСИДАНТНОÏ КОМПОЗИЦП ДЛЯ ОБРОБКИ ПЛОД1В ПЕРЕД ЗБЕР1ГАННЯМ
Сердюк М. G., Величко I. Г., Пркс О. П., Данченко О. О., Кюрчева Л. М., Байберова С. С.
1. Вступ
Плодова продукщя завдяки високiй бюлопчнш цiнностi та функщональ-ним властивостям повинна бути обов'язковою складовою ращону харчування людини протягом всього року. На думку деяких авторiв, частка плодiв у харчу-ваннi вважаеться показником зростання добробуту населення [1, 2].
Вщповщно до рекомендацiй Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) для забезпечення продовольчо1' безпеки населення, загальна мю-ткiсть сховищ-холодильникiв у краïнi повинна вщповщати чисельностi населення i балансовим умовам експортно-iмпортного обороту. При цьому, частина плодоовочевоï продукцiï, яка знаходиться на збер^анш, повинна становити 90...125 кг на 1 людину за рш. Нажаль, цей показник в Укра1'ш на сьогоднiшнiй день становить в середньому 10,5...17,5 кг на 1 людину, i навггь у великих про-мислових центрах не досягае необхщного рiвня [3].
До числа основних факторiв, як обумовлюють таке становище галузi збе-рiгання плодовоï продукцiï, вiдносять нестачу сучасних виробничих потужнос-тей для ïï зберiгання та використання занадто дорогих, а iнодi дуже складних i нерацiональних технологiй зберiгання [4-6].
У зв'язку з цим, дослщження, присвячеш пошуку шляхiв вдосконалення юнуючих технологiй зберiгання, з метою забезпечення населення свiжою та ви-сокояюсною плодовою продукцiею протягом цiлого року, е актуальними.
2. Об'ект дослщження та технологiчний аудит
Об'ектом даного досл1дження виступае технолопчний процес холодильного збер^ання плодово1' продукцiï. Найбшьшою проблемою при зберiганнi за щею технологiею е високий рiвень втрат (20-30 %) вiд мiкробiологiчних захво-рювань та фiзiологiчних розладiв. К^м того, низькi позитивнi температури тшьки гальмують, але не зупиняють окисно-вщновш процеси. Тому, при зберь ганш плодiв у звичайних холодильних камерах вщзначаеться висока швидкiсть процесiв тслязбирального дозрiвання. При цьому спостерiгаеться швидке погь ршення квалiтативних показникiв та бюлопчно1" цiнностi.
Для пошуку шляхiв усунення означених проблем був проведений технолопчний аудит, який ставив за мету дослщження можливост застосування антио-ксидантними композищями для обробки плодiв перед подальшим зберiганням.
3. Мета та задачi дослвдження
Мета дослщження - розробка ново! антиоксидантно! композицп та оптимь зацiя 11 композицiйного складу. Застосування дано! композицп для тслязбира-льно! обробки плодiв сприятиме подовженню термiну !х збер^ання та скоро-ченню рiвня щодобових втрат.
Для досягнення поставлено! мети необхщно:
1. За результатами анаштичних дослiджень запропонувати нову антиокси-дантну композищю.
2. Встановити параметри оптимiзащl та прийняти для них початковi обмеження.
3. Провести дослiдження впливу антиоксидантно! композицп на рiвень щодобових втрат плодово! сировини протягом збер^ання.
4. Провести оптимiзацiю композицiйного складу розроблено! антиоксидан-тно! композицп.
4. Дослвдження iснуючих р1шень проблеми
Для шдсилення позитивного ефекту низьких температур при збер^анш плодово! сировини в багатьох крашах свiту застосовують антиоксидантш спо-луки. Вони iнгiбують окисно-вщновш процеси, що вiдбуваються в плодах протягом збер^ання, i тим самим гальмують процеси пiслязбирального метаболiз-му та сприяють збереженню бюлопчно-активних речовин, а також iстотному скороченню втрат плодово! сировини вiд фiзiологiчних розладiв. Велика кшь-кiсть антиоксидантних сполук володдать бактерицидними властивостями, ^ вь дповiдно, захищають сировину вщ ураження патогенною мiкрофлорою [7, 8].
На сьогодшшнш день у виробничих умовах активно використовують синтетичш, природнi або комбiнованi антиоксидантнi сполуки. Синтетичш антиок-сиданти е найбшьш дешевими, доступними та технологiчними, а отже знахо-дять все бшьшого застосування у харчовiй промисловостi. У групу цих речовин входять синтетичш аналоги природних антиоксиданлв, а також велика група штучних антиокислювачiв на основi фенольних та сiрковмiсних сполук [9].
Широкого застосування у харчовш промисловост знайшов синтетичний антиоксидант 2,6-ди-трет-бутил-4-метил-фенол (3,5-ди-третбутил-4-гiдрокситолуол, бутилгiдрокситолуол, iонол, апдол 1, БОТ, дибунол, ВНА). Дана речовина вважаеться харчовою добавкою Е321 та активно використову-еться для попередження перекисного окиснення у таких продуктах, як рослинш олй, крупи, хлiбобулочнi вироби, крекери, картоплянi чипси та пюре, м'ясш ви-роби та консерви, пиво [10]. При збер^анш плодово! продукцп iонол викорис-товувався для шслязбирально! обробки плодiв яблук, абрикосiв, манго та цит-русових [11]. Позитивнi результати отримаш при зберiганнi з пiслязбиральною обробкою iонолом плодових та гарбузових овочiв [12].
У якостi синергiсту до юнолу деякими дослiдниками рекомендують засто-совувати диметилсульфоксид [13]. Диметилсульфоксид (ДМСО, димексид) вважаеться потужним антиоксидантом. Вш запоб^ае перекисному окисленню лiпiдiв та стабшзуе клiтиннi мембрани. Поряд з цим, димексид стимулюе у кль
тинах синтез СОД - основного ферменту антиоксидантно! системи. Одночасно з антиоксидантними, ДМСО володiе i антисептичними властивостями. Розчини з концентращею речовини 0,15.. .10 % мають бактерюстатичну дiю, а у концен-трацп 25.50 % - бактерицидну. У комплексних препаратах, ДМСО може ви-ступати у якост розчинника, а також забезпечувати швидке транспортування шших дiючих речовин у середину клггин [14].
У попередшх дослiдженнях для обробки плодiв перед тривалим зберпан-ням ДМСО використовували у концентрацiях вiд 10 до 25 % [15]. Але при цьо-му було встановлено, що за високих концентрацш ДМСО у плодовш сировинi з'являеться стороннш запах та присмак. Отже, при подальших дослiдженнях впливу диметилсульфоксиду на збережешсть плодово! сировини доцiльно ви-користовувати значно нижчi концентраций а шдсилення антиоксидантних влас-тивостей можна досягти використовуючи його синергiзм з юнолом.
Поряд з цим, велика кшьюсть антиоксидантних сполук мае низьку розчин-нiсть та не здатна утворювати однорiднi розчини та суспензи. Це ускладнюе процес нанесення та рiвномiрного розподiлення препаратiв на поверхш плодо-во1 сировини, зменшуе технолопчний ефект та унеможливлюе ix використання у виробнищш. З метою усунення даних недолтв до складу комплексних антиоксидантних препара^в вводять xарчовi заxиснi покриття рiзноï природи.
Серед захисних покритпв бiологiчного походження найбшьш поширеним е лецитин. Вiн вважаеться добрим емульгатором та потужним антиоксидантом. Вш вважаеться природною харчовою добавкою (Е 322), яка активно використо-вуеться у харчовш промисловост при виготовленш маргарину, макаронних ви-робiв, випiканнi xлiбу та iншиx xлiбобулочниx виробiв, при виробництвi шоколаду та шоколадноï глазурi, жирових емульсш. Використання xарчовоï добавки Е322 дозволено в Укра"ш без обмежень [16].
Для пiслязбиральноï обробки плодовоï продукцп перед ïï подальшим зберь ганням був розроблений ряд комплексних композицш на основi лецитину, застосування яких сприяло збереженню якостi та бюлопчно1" цiнностi [17-19].
Сдиним недолшом, який може обмежувати використання лецитину при зберь ганнi плодово!' продукцп, е схильнють до мiкробiологiчного псування та окиснення киснем повiтря [20]. Стабшзувати лецитин вiд окислення та тдвищити його мшро-бiологiчну толерантнють можливо за рахунок введення до складу комплексних композицш речовин iз високими бактерицидними та антиокислювальними властивостями. Такими речовинами можуть бути юнол та диметилсульфоксид.
Отже, за результатами аналггичних дослiджень була створена антиоксидантна композищя ДЛ на основi дистинолу, який складаеться iз сум^ iонолу та диметилсульфоксиду, та лецитину. Але, композицшний склад ïï залишаеться не визначеним.
Отже, з метою подальшого використання комплексноï антиоксидантноï композицiï ДЛ у виробничих умовах необхщно провести оптимiзацiю та визна-чити дiючи концентрацiï ïï компоненлв.
5. Методи дослщжень
У якост модельних сор™ для дослiдження були обраш плоди яблунi сор-TiB Айдаред, Голден Делшес, плоди гpушi сор^в Вiктopiя, 1зюминка Криму та плoдiв сливи copтiв Волошка, Стенлей. Плоди яблуш та гpушi збирали при до-cягненнi знiмальнoгo ступеня стиглост^ плоди сливи - у техтчнш cтиглocтi, типoвi за формою та забарвленням зпдно з вимогами ГСТУ 01.1.-37-160:2004, ГСТУ 01.1-37-162:2004, ГСТУ 01.1.-37-163:2004. Перед закладенням на зберь гання була проведена шспекщя, сортування й кашбрування плoдiв.
Обробку антиоксидантними композищями (АОК) виконували у сховищах шляхом занурення 'х у заздалегiдь приготовлен poбoчi розчини. Екcпoзицiя -10 секунд. Висушували плоди вентилюванням. Ваpiанти обробки: К - контроль, ваpiант 1 - ДЛ - сумш диметилсульфоскиду, ioнoлу та лецитину. Дослщжува-ли наcтупнi концентраци дiючиx речовин: дистинол - 0...0,048 %, лецитин -0.. .6 %. Ефективнicть впливу piзниx кoнцентpацiй дiючиx речовин визначали за cеpеднiм piвнем щодобових втрат плoдiв протягом збеpiгання, якi складаються з суми втрат маси та втрат, спричинених мжробюлопчними захворюваннями i функцioнальними розладами, вiднеcеними до кшькосп дiб збеpiгання. Визна-чення piвня розвитку функцioнальниx poзладiв та мшробюлопчних захворю-вань при збеpiганнi плoдiв виконували оглядом, та виявленням екземпляpiв, що знизили товарну якicть та угрупування 'х за родом ураження. Втрату маси пло-дiв визначали за методом фжсованих проб [21] Дослщження проводились у двopiчнiй повторность
Збеpiгання виконували у пластикових ящиках, по 15 кг плoдiв у кожному. Температура збер^ання 0±1 °С, вiднocна вoлoгicть пoвiтpя 95 %.
При аналiзi та oбpoбцi експериментальних даних, пoбудoвi математич-них моделей використовували кoмп,ютеpнi програми - систему комп'ютерно'' математики Maple.
6. Результати дослвджень
Для встановлення дiючиx концентрацш дистинолу (Д) та лецитину (Л) у комплекснш композици ДЛ при збер^анш плодово'' продукци був закладений науковий експеримент та проведена oптимiзацiя отриманих експериментальних даних. В результат oптимiзацii була отримана математична модель та побудо-вана поверхня вщгуку, яка вщображае залежнicть piвня середшх щодових втрат плoдiв яблунi g (%) вiд кoнцентpацiй дистинолу х (%) та лецитину у (%).
Кpитеpieм oптимальнocтi при пoбудoвi математично'' мoделi були мшма-льнi середш щoдoбoвi втрати плoдiв яблунi при збер^анш.
g^ min.
На параметри oптимiзацii прийняти пoчаткoвi обмеження (%):
0 < х> 0,048,
0 < у> 6.
Рiвень середшх щодобових втрат при зберiганнi плодiв був визначений за сумою щодобових втрат вщ ураження мiкробiологiчними хворобами, фiзюлоri-чними розладами та втрат маси (табл. 1).
Таблиця 1
Середш щодобовi втрати при збертанш плодiв яблунi з використанням компо-_зицп ДЛ_
Вид плодiв Щоденш втрати (%), при вщповщних концентрацiях складо- вих композицп
Д/Л 0 4 5 6
Плоди яблунi 0 0,0698 0,0758 0,0844 0,0942
0,012 — 0,0591 0,0706 0,0826
0,024 — 0,0365 0,0529 0,0610
0,036 — 0,0195 0,0397 0,0514
0,048 — 0,0197 0,0404 0,0534
Н1Р05 — — 0,003 0,003 0,002
Плоди грушi 0 0,0771 0,0675 0,0817 0,0886
0,012 — 0,0618 0,0773 0,0847
0,024 — 0,0386 0,0627 0,0705
0,036 — 0,0116 0,0431 0,0516
0,048 — 0,0127 0,0433 0,0524
Н1Р05 — — 0,004 0,002 0,002
Плоди сливи 0 0,6534 0,2037 0,3159 0,3557
0,012 — 0,1380 0,2709 0,3069
0,024 — 0,0594 0,1779 0,2346
0,036 — 0,0626 0,1835 0,2387
0,048 — 0,0712 0,2009 0,2537
Н1Р05 — — 0,008 0,008 0,011
Дат наведет з урахуванням втрат маси. Значення на перетинi концентрацiй дь ючих речовин 0-0 вщповщае юлькосп стандартно! продукци контрольного варiанту.
Аналiз отриманих даних (табл. 1) св^ить, що мiнiмальний рiвень щодобових втрат при збер^анш плодiв яблуш та грушi встановлений в околi точки (0,036;4), а плодов сливи - точки (0,024;4). Тому були обраш новi обмеження оп-тишзаци для плодiв зерняткових плодiв у межах прямокутника [0,024;0,048]х[0;5], для якого ця точка е внутрiшньою. Для плодiв сливи обмеження оптимiзацil зна-ходились в межах прямокутника [0,012;0,048]х[0;5].
Для обраного дiапазону даних виконували наближення функци полiномом другого ступеню:
/ (х,у) = а0 + яхх+ а2у+ а3Х + а4ху+ а5уУ.
Коефщенти визначали за умови мiнiмiзацil суми квадрата вiдхилень тео-ретичних та експериментальних значень у вузлах, як належать даному кутнику (на прикладi плодiв яблунi):
3 3
,) = X Х( ^ X У') "X' У')) '
¿=1 У=1
де х = 0'024,х2 = 0,036,х3 = 0,048, у = 0,у2 = 4,х3 = 5, х,у) - експеримен-
тальнi значення щодобових втрат плодiв яблунi в процес зберiгання, %. З лшшно! системи, яка е наслiдком необхщних умов екстремуму:
^ = 0'= 0,5, да ■
ов екстрем ов екстрем
..... ¿г
отримаш значення коефiцiентiв = 1,5. В результата обчислень отримана наступна математична залежшсть:
/(х,у)=35,99537037х2-0,1244047619 ху+0,006048333333у2-2,625396825х-
-0,03085642857у+0,1142087302 Зауважимо, що:
А =
д2/ д2/ дХ 'ду2
г д2/л
>0, >0. дХ
З цього випливае, що дана функщя е опуклою, i мае единий мшмум, що iлюструе побудована поверхня вщгуку (рис. 1). Точка мтмуму е розв'язком системи:
'д// дх= 0, д// ду= 0
Шсля обчислень знаходимо оптимальнi концентраци ддачих речовин: {х=0,042,
1ри цьому, мтмальне значення щодобових втрат при зберпанш плодiв яблунi в точцi оптимуму становить 0,014 %.
£
0.01
■'6.645 х
Рис. 1. Поверхня вщгуку для моделi оптимiзащl концентрацiй дiючих ре-човин композицп ДЛ при зберiганнi плодiв яблуш
За наведеним алгоритмом були проведет оптимiзащl концентрацiй дiючих речовин композицй ДЛ при зберiганнi плодiв грушi та сливи.
Математична залежнiсть для встановлення оптимальних концентрацiй композицп ДЛ при збер^анш плодiв грушi на вiдрiзнялась вiд моделi для пло-дiв яблунi. При цьому оптимальш концентраци дiючих речовин знаходились у точщ (х=0,041, у=2,9} з мшмальним значенням у точцi оптимуму - 0,002 %.
Для плодiв сливи математична залежшсть математична залежнiсть мае вигляд:
/(х,у)=19,90740741 х2-0,1720238095ху+0,05405666667у2-1,466071429х-
-0,3696695238 у+0,6784674603.
Оптимальнi концентраци дiючих речовин знаходились у точцi {х=0,022, у=3,4} з мшмальним значенням у точцi оптимуму - 0,037 %.
Поверхш вщгуку, якi iлюстрyють процес оптимiзaцiï, нaведенi нa рис. 2, 3.
Рис. 2. Поверхш вщгуку для моделi оптимiзaцiï концентрaцiй дiючих ре-човин композицiï ДЛ при збер^гнш плодiв грyшi
Рис. 3. Поверхш вщгуку для моделi оптимiзaцiï концентрaцiй дiючих ре-човин композицiï ДЛ при збер^гнш плодiв сливи
Отже, проведеною оптимiзацiею встановленi HacTynHi концентрацп дiючих речовин у антиоксидантнiй композици ДЛ: при збер^анш плодiв яблуш: Д -0,042%, Л - 2,9%; при збер^анш плодiв грушг Д - 0,041%, Л - 2,9 %; при збе-р^анш плодiв сливи Д - 0,022%, Л - 3,4%.
7. SWOT-аналiз результат дослiдження
Strengths. Застосування розроблено! пiд час дослiдження антиоксидантно! композици з оптимiзованим композицiйним складом для обробки плодово! продукци перед подальшим зберiганням забезпечуе максимальне збереження l! квалiтативних показникiв та високо! бюлопчно! цiнностi. В сучасних ринкових умовах впрова-дження тако! технологи е вельми актуальним та може стати прюритетним напрямком розвитку галузi зберiгання Укра!ни.
Основним сощальним ефектом результатов дослiджень можна вважати подов-ження перiоду споживання свiжо! плодово! продукци на фонi максимально! збереже-ност квалiтативних показникiв та бюлопчно! цiнностi. Реалiзацiя тако! продукци за прийнятними цiнами в зимовий перюд буде мати позитивний вплив на стан здоров'я людини, забезпечуючи Г! органiзм необхiдними вуглеводами, вгтамшами, мшераль-ними та iншими бюлопчно-активними речовинами.
Weaknesses. Слабк сторони даного дослiдження пов'язанi з вiдсутнiстю готово! препаративно! форми композицi! ДЛ у торпвельнш мереж1. Дану композицiю необ-хiдно готувати за наступною технолопею: сумiш iонолу та диметилсульфоксиду в сшввщношент 1,4:1 за масою необшдно нагрiти до 60 °С та витримати до повного розчинення юнолу. В результат! отримують комплексний препарат - дистинол (Д). Термiн зберпання препаративно! форми дистинолу становить 1 рш за температури 0...5 °С. Необшдну кiлькiсть лецитину розчиняють у невеликш кiлькостi дистильо-вано! води температурою 40...50 °С. Отриману суспензш нагрiвають до температури 80.. .90 °С та змiшують з потрiбною кiлькiстю дистинолу. До необхiдно! концентрацп дшчих речовин сумiш доводять теплою дистильованою водою. Отриману ему-льсш тддають гомогенiзацi!, завдяки чому вона може зберiгатися без розшарову-вання протягом 2-3 тижнiв. Це е цщком достатнiм термiном для проведення обробки плодов та закладання !х на подальше зберiгання.
Opportunities. Застосування запропоновано! технологi! зберiгання плодав за обробки композицiею ДЛ сприяло збтьшенню виходу стандартно! продукци 1 сорту, зменшенню витрат на нормат та актованi втрати. Це дало змогу отримати кращ^ економiчнi показники порiвняно зi зберiганням за традищйною технологiею, не див-лячись на додатковi грошовi витрати на препарат. При цьому в^началось зростання рiвня рентабельности у 3.6 разiв, а економiчний ефект був на рiвнi 3691.12456 грн./т залежно вщ виду плодов.
Threats. Складност у впровадженш отриманих результатiв пов'язанi з вщсуттстю в УкраТт сучасних лшш тдготовки плодов до зберiгання. 1снуюче закордонне обладнання вiдзначаеться високою вартютю, що негативно позначаеться на технiко-економiчних показниках процесу зберiгання. Тому подальш дослiдження будуть присвяченi розробцi рекомендацш по пiдбору технологiчного обладнання для лши тдготовки плодов до зберпання з використанням антиоксидантних композицiй.
8. Висновки
1. За результатами аналггичних дослiджень була розроблена антиок-сидантна композищя ДЛ на основi дистинолу, який складаеться iз сумiшi юно-лу i диметилсульфоксиду, та лецитину.
2. Експериментальним шляхом був дослщжений вплив розроблено! антиоксидантно! композицп на рiвень щодобових втрат плодово1 продукци протягом зберiгання у наступному дiапазонi концентрацiй дiючих речовин: ди-стинол - 0.0,048 %, лецитин - 0.6 %.
3. Результатами дослщжень встановлено, що мiнiмальний рiвень щодобових втрат при збер^анш плодiв виявлений при концентрацiях дистинолу 0,024.0,036 %, лецитину - 2.4 %.
4. Проведеною оптимiзацiею встановленi наступш концентраци дда-чих речовин у антиоксидантнш композицп ДЛ: при зберпанш плодiв яблунi та грушi концентращя дистинолу становить 0,041.0,042 %, концентращя лецитину - 2,9 %. При зберпанш плодiв сливи вщповщно: дистинолу - 0,022 %, лецитину - 3,4 %.
¿7
^irepaTypa
1. Slavin, J. L. Health Benefits of Fruits and Vegetables [Text] / J. L. Slavin, B. Lloyd // Advances in Nutrition: An International Review Journal. -
2012. - Vol. 3, № 4. - P. 506-516. doi:10.3945/an.112.002154
2. Liu, R. H. Nutrition: Antioxidant activity of fresh apples [Text] / R. H. Liu, M. V. Eberhardt, C. Y. Lee // Nature. - 2000. - Vol. 405, № 6789. -P. 903-904. doi:10.1038/35016151
3. Lipinski, B. Reducing Food Loss and Waste. Creating a Sustainable Food Future, Installment Two [Electronic resource] / B. Lipinski, C. Hanson, R. Waite, T. Searchinger, J. Lomax, L. Kitinoja // World Resources Institute. - June
2013. - Available at: \www/URL: http://www.wri.org/publication/reducing-food-loss-and-waste
4. Serdyuk, M. The study of mass loss intensity of plum fruits during storage [Text] / M. Serdyuk, D. Stepanenko, S. Kurchev // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2016. - № 1/10 (79). - P. 42-48. doi: 10.15587/17294061.2016.59694
5. Serdyuk, M. Substantiaton of selecting the method of pre-cooling of fruits [Text] / M. Serdyuk, D. Stepanenko, S. Baiberova, N. Gaprindashvili, A. Kulik // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2016. -№ 4/11 (82). - P. 62-68. doi:10.15587/1729-4061.2016.76235
6. Miller, F.A. A Review on Ozone-Based Treatments for Fruit and Vegetables Preservation [Text] / F. A. Miller, C. L. M. Silva, T. R. S. Brandao // Food Engineering Reviews. - 2013. - Vol. 5, № 2. - P. 77-106. doi:10.1007/s12393-013-9064-5
7. Priss, O. Chilling-injury reduction during the storage of tomato fruits by heat treatment with antioxidants [Text] / O. Priss // Eastern-European Journal of
Enterprise Technologies. - 2015. - № 1/6 (73). - P. 38-43. doi:10.15587/1729-4061.2015.37171
8. Serdyuk, M. Oxidative stress and antioxidant systems of apple fruits protection [Text] / M. Serdyuk, S. Baiberova // Journal Food Science and Technology. -2015. - Vol. 9, № 2. - P. 79-85. doi:10.15673/2073-8684.31/2015.44279
9. Rasooli, I. Food Preservation - A Biopreservative Approach [Text] / I. Rasooli // Global Science Books. Food. - 2007. - Vol. 1, № 2. - P. 111-136.
10. Hodges, D. M. Postharvest oxidative stress in horticultural crops [Text] / D. M. Hodges. - CRC Press, 2003. - 266 p.
11. Blanpded, G. Effect of repeated postharvest applications of butylated hydroxytoluene (BHT) on storage scald of apples [Text] / G. Blanpded // Proceedings of the Sixth International Controlled Atmosphere Research Conference. - Ithaca, New York, 1993. - Vol. 2. - P. 466-469.
12. Priss, O. Effect of heat treatment with antioxidants on oxygen radical scavenging during storage of zucchini squash [Text] / O. Priss, V. Kalitka // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. - 2015. - № 6/10 (77). - P. 47-53. doi:10.15587/1729-4061.2015.56188
13. Kalitka, V. V. Vyvchennia antyoksydantovoi aktyvnosti preparatu dystynol za umov in vitro [Text] / V. V. Kalitka, G. V. Donchenko // The Ukrainian Biochemical Journal. - 1995. - Vol. 67, № 4. - P. 87-92.
14. Pegg, D. E. Principles of Cryopreservation [Text] / D. E. Pegg // Methods in Molecular Biology. - 20071- P. 39-57. doi:10.1007/978-1-59745-362-2 3
15. Kalitka, V. V. Primenenie antioksidantov dlia dlitel'nogo hraneniia plodov semechkovyh kul'tur [Text] / V. V. Kalitka, M. E. Kovtun, O. P. Priss // Tehnika v sel'skohoziaistvennom proizvodstve. Trudy Tavricheskoi gosudarstvennoi agrotehnicheskoi akademii. - 1997. - Vol. 1, № 1. - P. 29-31.
16. Palacios, L. E. Egg-yolk lipid fractionation and lecithin characterization [Text] / L. E. Palacios, T. Wang // Journal of the American Oil Chemists' Society. -2005. - Vol. 82, № 8. - P. 571-578. doi:10.1007/s11746-005-1111-4
17. Method for processing raits and vegetables on the base of lecithin [Electronic resource]: Patent US 20060228458 A1, A23J7/00, A01N31/16, A01N25/32, A23B7/154, A23L3/3481, A23B7/16, A01N25/30, A23D9/00, A23L3/3472 / Sardo A.; inventor & patent holder Alberto Sardo. - Appl. № 10/552,460; Filed 24.03.2004; Publ. 12.10.2006. - Available at: \www/URL: http://www.google.ch/patents/US20060228458
18. Method for the nematocidal treatment of plants using eugenol and/or lecithin(s) and/or derivatives thereof [Electronic resource]: Patent US 20100081636 A1, A01N65/00, A01N57/12, A01P5/00 / Sardo A.; inventor & patent holder Alberto Sardo. - Appl. № 12/450,511; Filed 14.02.2008; Publ. 01.04.2010. - Available at: \www/URL: http://www.google.ch/patents/US20100081636
19. Rodriguez, M. Combined effect of plasticizers and surfactants on the physical properties of starch based edible films [Text] / M. Rodriguez, J. Oses,
K. Ziani, J. I. Mate // Food Research International. - 2006. - Vol. 39, № 8. - P. 840846. doi:10.1016/i.foodres.2006.04.002
20. Vardanian, R. L. Kineticheskie zakonomernosti okisleniia letsitii stabilizatsiia [Text] / R. L. Vardanian, L. R. Vardanian, R. S. Aruturian eal. // Himiia rastitel'nogo syr'ia. - 2009. - № 1. - P. 125-130.
21. Naichenko, V. M. Tekhnolohiia zberihannia i pererob plodiv ta ovochiv [Text] / V. M. Naichenko, I. L. Zamorska. - Uman: Sochins, 2010. -328 p.
